Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «ятка»
Шукати «ятка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

База́рный – база́рний, базаро́вий, базарко́вий, торго́вий.
-ый день – база́р.
-ая палатка, балаганя́тка (ум. я́точка).
-ый ларёк – рунду́к.
Балага́н
1) (
для продажи товаров) я́тка;
2) таш, кумедія́нська бу́да.
Захва́тный
1) (
с широким размахом) замашни́й. [Смерть страшна́, і коса́ замашна́ (Чуб. III)];
2) (
о клещах) ро́зпірний;
3) (
о праве, имуществе) самобра́ний, забо́рчий, зага́рбний, (руссизм) захва́тний. [Вона́ пате́нту не плати́ла, я́тка в не́ї самобра́на (Київ)].
-ная земля – займанщи́на, за́ймань (-ни).
-ная политика – забо́рча, зага́рбна полі́тика.
Пала́тка
1) (
шатёр) наме́т, шатро́, таш (-шу), таша́ (-ші́), (базарная) я́тка.
Походная -ка – похі́дний наме́т, -не шатро́.
Розбивать, разбить -ку, натягивать, натянуть -ку – наме́т на[роз]пина́ти, на[роз]п’я́сти́. [Нап’яли́ козаче́ньки вели́кий наме́т];
2) (
верх над яткой) наме́т. [Крамни́чки під наме́том].
Пробирная -ка – пробі́рня.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Снаружи – зовні, ззовні, іззовні, зо́кола, знадвору; на зовнішній погляд, на погляд, з вигляду, з погляду; (под открытым небом) надво́рі.
[Чіпці тепер ніколи дослухатись до всього того. Вкупі з матір’ю він день у день коло хати порається. Розкрив її, оббив зокола й зсередини; трухляве дерево викидає, нове вставляє - ціле; нові крокви становить; околотом вшиває… (П.Мирний). Потім секретар познайомив його з молодиками, що сиділи на канапі й дійсно всі були письменниками, крім одного, що був тільки кур’єром, але зовні від них нічим не різнився (В.Підмогильний). Дрова палали височенним стосом, а чавуни, що їх аж шестеро округи. стояло, були не просто собі чавуни, а справжні баки, куди м’ясива і ціла ятка влізла б: поглинали вони в нутро своє туші баранячі, що зовні й не видно було, ніби то голубці які абощо (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].
Обговорення статті
Шалаш –
1) (
легкая постройка из жердей, кольев, покрытых ветками, соломой и т.п) ку́рінь, бу́да, халабу́да, (редко) катра́га, котара, салаши́на, (тюрк.) шала́ш;
2) (
то, что формой напоминает такую постройку) шала́ш, (пастуший) коли́ба, (ярмарочный) я́тка:
милости прошу к нашему шалашу, разг., шутл. – прошу (просимо) до хати (до господи, до куреня);
с милым рай и в шалаше – хоч хліб з водою, аби, милий (аби, серце), з тобою (Пр.); сухарі з водою, аби, серце, з тобою (Пр.); хоч в одній льолі, аби до любові (Пр.); хоч у курені́, аби до серця мені (Пр.); хоч борщ без сала, аби душа пристала (Пр.); хоч ох, та вдвох (Пр.).
[Кругом мовчки подивилась; Бачить — ліс чорніє, А під лісом, край дороги, Либонь, курінь мріє (Т.Шевченко). Мешкав він собі на громадській толоці в солом’яній буді (Л.Мартович). — Адже тепер, опівдні, душно,— усі діди на баштанах по куренях сплять (Б.Грінченко). Напнемо халабуду (Сл. Гр.). . Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (О.Маковей). І чомусь нікого не дивує і не шокує, що в центрі Києва досі стоїть пам’ятник Леніну, а комуністи замість конспіративних квартир, шалашів у розливі та ЦК в екзилі мають фракцію в українському парламенті. Невже забули, у кого Гітлер учився будувати концентраційні табори? (С.Олійник). — Я тільки ось що знаю, — відповів старий, — місяців тому буде шість абощо приїхав до одної котари пастушої, миль за три звідси, молодий та гарний панич, верхи на оцій самій худобині, що дохла валяється, і з тією самою кладдю, що ви, кажете, знайшли та не взяли, і спитав у нас, де тут у цих горах найглухіша глушина (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Іполит Матвійович, збентежений присутністю в двірницькій стороннього, голі фіолетові ступні якого тільки тепер побачив з-за краю стола, знітився і хотів був тікати, але Остап Бендер жваво зірвався на ноги і низько схилився перед Іполитом Матвійовичем. — У нас хоч і не Париж, але просимо до нашого куреня (М.Пилинська, Ю.Мокрієв, перекл. І.Ільфа, Є.Петрова)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

РУНДУ́К ще я́тка, балага́н.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Балаганя́тка, -ки.
Палатка
1) (
шатер) наме́т, -ту, шатро́, -ра́;
2) (
базарная) я́тка.
Шалаш – курі́нь, -реня́, шала́ш, -ша́, (ярмарочный) я́тка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Балаган (для торговли) – я́тка.
Киоск – бу́дка;
• к., столб афишный
– афі́шник (-ка);
• к. книжный
я́тка книжкова́;
• к. трансформаторный
– бу́дка трансформа́торна.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

бу́дка 1. бу́дка,-ки
2. торг. я́тка,-ки
б. сторожева́я бу́дка сторожова́
лото́к тех. 1. жо́лоб,-ба, лоті́к,-тка́ (для стікання води, зсипання чого-небудь); 2. ло́тка,-ки (у помпі)
3. ківш, ковша́, кори́то,-та
4. я́тка,-ки
л. загру́зочный ківш [лоті́к] заванта́жувальний
л. ливнево́й жо́лоб [лоті́к] зливни́й, водості́к,-то́ку
л. спускно́й жо́лоб [лоті́к] спускни́й
пала́тка шатро́,-ра́, наме́т,-ту; я́тка,-ки (для дрібної торгівлі)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Я́тка, -кипалатка, балаган.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Киоск – будка, ятка; к. книжныйятка книжкова́.
Палатка
1) (
шатер) – наме́т (-ту), шатро́; п. походная – похідний наме́т;
2) (
базарная) – ятка.
Шалаш (ярмарочный) – ятка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

я́тка, -ки, -тці; я́тки́, я́то́к

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Я́тка, -ки, ж. Базарная или ярмарочная палатка, балаганъ. Нема тіх яток, що продають рідних маток. Ном. № 9360. Ум. Я́точка. Я куплю, я зроблю яточку під тином, торгувать, шинкувать буду чарочками. Шевч. 182.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Дев'я́тка, -ки, ж. *4) Девятая неделя после Пасхи. Сл. Яворн.
*Куроп'я́тко, -ка, с. Цыпленочек. Видні куроп'ятка. Крим.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Балага́нъ = 1. я́тка, шо́па. С. З. — Не має тих яток, де продають батьків та маток. н. пр. 2. земля́нка.
Мясно́й = мъясни́й. – М. ла́вка = різни́ця (С. З.), мъясни́ця, я́тка. — Тримаєть ся, як собака коло ятки. н. пр. — М. рядъ, ры́нокъ = різни́цї (С. З.), мъсни́цї. — Піди у різницї та купи мъяса.
Пала́тка = наме́т, накриття́, шате́р, шатро́, аби яка — халабу́да, халабу́дка, на базарі або на ярмарку — я́тка, я́точка. — Під вербою намет стоїть, а в наметї козак лежить. н. п. — Ой напъяли козаченьки великий намет. н. п. — Коториї багатиї під наметом сіли. н. п. — Наглядів білий шатер, а біля шатра коня припъято. н. к. — Не мав тих яток, де продають батьків та маток. н. пр.
Шала́шъ = курі́нь (С. З. Л.), катря́га (С. З. Л.), бу́да (С. Л. Ш.), халабу́да, халабу́дка (С. Ш.). — Зробив собі на баштанї курінь, та там і ночував. н. о. — Люди катряги будують на жнивах. Шишацький С. З. — Хто на стернї спать лїг і од сонця катряжку зробив, з свити або з рядна напъяв на триножках. С. З. — Я́рмарочный ша́лашъ = я́тка, я́точка. — Не має тих яток, де продають батьків та маток. н. пр.
Ю́рта = шатро́, наме́т, я́тка, курі́нь (д. Киби́тка 2.).

Запропонуйте свій переклад