Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «насильство»
Шукати «насильство» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Наси́льство, см. Наси́лие.
Вереница – ни́зка, плетени́ця, до́вгий рядо́к (р. -дка́), сму́га, згра́я. [Ни́зка мрій. Під фре́скою моза́їка, що зобража́є ці́лу плетени́цю місте́рій (Л. Україн.). До́вгою сму́гою простягли́ся зли́дні, темно́та, чва́ри, наси́льство (Єфр.)].
• В. экипажей – по́їзд, ва́лка. [Ва́лка са́ней. Ва́лка верхівці́в].
• В. журавлей, диких гусей – ключ, клю́ча (ж. р.).
Наси́лие –
1) (действие), см. Наси́лование;
2) наси́льство, (пров. надси́льство), наси́лля (-лля), си́лування (-ння), си́ла, ґвалт (-ту), (принуждение) при́мус (-су); (половое) ґвалтува́ння (-ння), оконч. зґвалтува́ння. [Лама́ння прав украї́нської на́ції було́ ґва́лтом, наси́льством (Грінч.). В ко́жній краї́ні буржуазі́я за допомо́гою релі́гії тво́рить нечу́вані наси́льства над трудя́щими (Пр. Правда). Наси́лля люде́й над людьми́ (Франко.). Сі о́чі ба́чили скрізь ли́хо і наси́лля (Л. Укр.). Ті, з ким живемо́ з при́мусу і хто при́мусом накида́є нам свої́ зако́ни (Леонт.)].
• Физическое -лие – фізи́чне наси́льство.
• Грабёж с -лием – грабі́ж з наси́льством.
• Путём -лия – наси́льством, си́лою, при́мусом, ґва́лтом. [Це не до́брою во́лею роби́лося, а наси́льством (Звин.). Ро́зумом, а не ґва́лтом му́симо ми лука́вство переважа́ти (Куліш)].
• Производить, произвести -лие над кем, чем – роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учиня́ти, учини́ти, зчиня́ти, зчини́ти наси́льство над ким, над чим; (половое) ґвалтува́ти, зґвалтува́ти, (о мног.) поґвалтува́ти кого́.
Наси́льствование – наси́льництво, наси́льство, наси́лування, ґвалтівни́цтво.
Наси́льщина – наси́льство, наси́льництво.
Неве́жество –
1) не́уцтво, неві́гла́ство, (гал.) іґнора́нція, (необразованность) неосві́ченість, (неведение) неві́дання, (темнота) те́мність (-ности), темно́та, те́мрява, (простота) просто́та. [Ретрогра́дство та не́уцтво (Грінч.). Темно́та, неві́гластво (Доман.). Вбача́лись йому́ мілійо́ни голо́ти, і те́мність, і вбо́жество їх (Самійл.). Зли́дні, темно́та, чва́ри, наси́льство (Р. Край)].
• -ство в чём – не́уцтво (неосві́ченість) у чо́му, в ца́рині чого́.
• Из -ства, по -ству – з не́уцтва (з неосві́чености и т. п.).
• Мрак (тьма) -ства – те́мрява не́уцтва, те́мна неосві́та.
• Историческое -ство – не́уцтво (неосві́ченість) в ца́рині істо́рії.
• Крайнее -ство – кра́йнє (надмі́рне) не́уцтво (неві́гластво).
• Учёное -ство – науко́ве не́уцтво (неві́гла́ство).
• Коснеть, закоснеть (закоренеть) в -стве – скні́ти (животі́ти, ни́діти, дубі́ти), задубі́ти (загру́знути, зашкару́бнути) в не́уцтві (в те́мряві);
2) (соб.: невежды) не́уцтво, неві́гла́ство, не́уки (-ків), неві́гласи (-сів), темно́та, просто́та. [Дику́нство та не́уцтво бра́лися до свої́х справ (Велз)];
3) (невежливость, невежл. поступок) невві́чливість, незвича́йність (-ости); см. Неве́жливость 2.
Основа́ние –
1) (действие) заснува́ння, закла́дення.
• -ние (закладка) здания – закла́дини.
• -ние села, города – оса́дження се́ла, мі́ста.
• -ние Киевского государства – поча́ток Ки́ївської держа́ви.
• От -ния этой империи – від поча́тку ціє́ї імпе́рії. Срв. Осно́вывание;
2) осно́ва, осно́вина, підва́лина, закла́дчина, (каменное) пі́дму́рок, підмурі́вок, фунда́мент, (подножие) підста́ва, під (р. по́ду), спід (р. спо́ду), підо́шва.
• Дом поставлен на прочном -нии – буди́нок збудо́вано на міцни́х підва́линах, осно́винах (на міцно́му підмурі́вку).
• -ние горы – спід гори́.
• -ние стога, печи – під сто́гу, під (дно) пе́чи.
• -ние треугольника – під (підста́ва) трику́тника.
• Правосудие есть -ние всякой власти – пра́вий суд стано́вить підва́лину вся́кої вла́ди.
• Разрушить до -ния – зруйнува́ти до ще́нту, до ґру́нту, до цури́, до пня́, у пень, до тла́;
3) осно́ва, осно́вина, підва́лина, заса́да, постано́ва, за́сновок, при́нцип. [Осно́ви мора́ли].
• Вся жизнь должна быть пересоздана на иных -ниях – все життя́ пови́нно бу́ти перетво́рене на и́нших підва́линах (осно́винах, заса́дах, постано́вах);
4) (опора, причина) підста́ва, ґрунт, ра́ція, резо́н, (повод) при́від (-воду).
• Не иметь твердого -ния – не ма́ти твердо́го ґру́нту (тверди́х підста́в).
• Вы не имеете -ний так думать, говорить – ви не ма́єте підста́в так ду́мати, говори́ти.
• Этот слух лишён всякого -ния, не имеет ни малейшего -ния – ця чу́тка (поголо́ска) не ма́є жа́дного під собо́ю ґру́нту, не ма́є жа́дних підста́в.
• Я не давал ни малейшего -ния для этого – я не дава́в жа́дного на це при́воду.
• -ние для предположения – ґрунт до гада́ння, підста́ва ду́мати.
• Первое -ние – первопідста́ва.
• Иметь -ние (быть правым) – ма́ти ра́цію.
• У меня есть -ние – я ма́ю ра́цію.
• Нет -ний – нема́ ра́ції.
• Насилие не ищет -ний – наси́льство не шука́є підста́в (резо́нів).
• Без -ния – безпідста́вно, (без вины) безви́нно, безневи́нно.
• Без всяких -ний (ни с того, ни с сего) – ні сі́ло, ні впа́ло. [Ні сі́ло, ні впа́ло – дава́й йому́ гро́шей].
• На каком -нии? – з яко́ї ра́ції? з яко́ї причи́ни? після чо́го?
• На -нии закона – на підста́ві зако́ну.
• На этом -нии – на цій підста́ві.
• Признать -ние за кем – призна́ти (ви́знати) ра́цію кому́;
5) бот. – наса́да, осно́ва (напр. листка).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вампир – (франц., нем.) вампір, упир, (ув.) упиряка, (перен.) кровопивця; (порода летучей мыши) кажан-вампір.
[— Я Тибр старий! — ось придивись. Я тут водою управляю, Тобі я вірно помагаю, Я не прочвара, не упир (Іван Котляревський). Я не можу розминутись з тобою… я не можу бути самотнім… Ти на тільки йдеш поруч зо мною, ти влазиш всередину в мене. Ти кидаєш у моє серце, як до власного сховку, свої страждання і свої болі, розбиті надії і свою розпач. Свою жорстокість і звірячі інстинкти. Весь жах, весь бруд свого існування. Яке тобі діло, що ти мене мучиш? Ти хочеш буть моїм паном, хочеш взяти мене… мої руки, мій розум, мою волю і моє серце… Ти хочеш виссать мене, всю мою кров, як той вампір. І ти се робиш. Я живу не так, як хочу, а як ти мені кажеш в твоїх незліченних «треба», у безконечних «мусиш» (М.Коцюбинський). — не хочу бути вашим злим духом, вашим вампіром (Л.Українка). Ваше ймення в вигнанні, під карою сліз заборонено спогад про нього, образ ваш, мов упир, що з могили приліз, кров зганяє з обличчя рідного. Як осиковим кіллям отих упирів, так хотять забуттям вас прибити, обсіваються маком дрібниць, марних слів, аби ви не могли доступити. Як прибитий упир, ваша вражена тінь блідне, блідне, і смерть її криє, між живими і вами росте просторінь, — рідне серце могилу вам риє… (Л.Українка). Тихше, тихше: ходять звірі, П’ють  народну  кров  вампіри…  Нахиляйтесь,  Пригинайтесь:  Може,  мимо  пройдуть  звірі…  Тихше,  тихше  —  Хто  це  дише?  Тихше…  тихше… (О.Олесь).  Три царівни теж навтьоки У чотири бігли боки. Кровопивці-сльозівці Стали п´явками в ріці, А Макака-забіяка З´їв себе із переляку. Так веселий Лоскотон Розвалив поганський трон (В.Симоненко). Там жив Ярема, син Раїни, страшний руйнатор України. Упир з холодними очима, пихатий словом і чолом, душа підступна і злочинна, закута в панцир і шолом. Уломок лицарського роду, мучитель власного народу, кривавий кат з-під темної зорі, отам він жив, на Замковій горі (Л.Костенко). Я стояв і мовчки дивився на того лобура. Я міг забить його на місці. Я просто задавив би його голими руками. Господь не обділив мене здоров’ям, – і цей упиряка був би мертвим ще до того, як щось утямив би. Ці люди визнавали тільки насильство. Вони були пильні, непримиренні й підлі, – й спинити їх могла тільки куля калібру  7,62 або добре тренований кулак. Ну, та час вирваних язиків, розпоротих животів, бойових сотень під криваво чорними знаменами, партквитків, забитих у горлянки, – час той минув, на вулицях висіли ідіотські гасла, безмозкі юрми з радісним ревом перли на демонстрації, – ну а хто був невдоволений… що ж, тим затикали рота в отаких от підвальних кімнатках… (Л.Кононович). Я, в кожнім разі, був би зовсім не проти, коли б харківська мерія на чолі з паном Добкіним вирішила забрати совєтські пам’ятники спершу не з Таллінна, а з Києва, — почавши, скажімо, від монструозного Лєніна у метро «Театральна» і не менш кічуватого при Бесарабці, а тоді підгребти й усіх інших комуністичних вампірів, котрі понищили в Україні куди більше людей, ніж усі історичні загарбники — від Чінґісхана до Гітлера — разом узяті (М.Рябчук). Це характерно, що в періоди кризи імперії та імперської свідомості «истинно русские» звертають свої погляди і надії до Києва. Як вампіри, сподіваються вдруге набратися духу з його історії, його святого ореолу. Хочуть його впокорити, привласнити. Так було і так є (І.Дзюба). Червона сарана поїла все. Окраєць хліба видираючи з долоньок Дитячих. Не здригалося лице В катів проклятих, не боліли скроні, Не гризла совість чорної душі — Диявол там знайшов собі домівку І все людське у них він задушив. Заламуючи руки, на долівку Навколішки впадали матері, Коли з колиски витягаючи дитину, Останні крихти вигрібали упирі, Приховані від них на чорну днину. Виносили із хати геть усі Плоди і зерна, ковдри, одяг, посуд… (Оксана Усова-Бойко). Настала пора, коли кожен із нас Постав перед вибором часу: До влади прийшли бандюки й брехуни, Наперсточники й свинопаси. Здолали державу і склали до ніг, П’ючи нашу кров як вампіри, А їхній пахан, ледь прибитий яйцем, Веде нас до прірви (Ю.Винничук). Так чим пишалися ці дві прояви? Питаю знов ім’ям самої слави. Вони жили в самотності глухій, Користолюбства боязкі герої, Як два євреї, що в землі святій У сад ховались од юрби худої; Два яструби в діброві щогловій, Два мули з вантажем брехні старої, Два упирі, що люблять теплу кров, Знавці іспанської та східних мов (В.Мисик, перекл. Джона Кітса)]. Обговорення статті
Всепожирающий – всежерущий, всежерний:
• всепожирающий огонь – всежерущий (всепожерний) вогонь.
[Хто не згине, розгнівавши тих, що створили силою своїх закляттів вогонь всежерущий, океан з гіркими водами і місяць, що гасне і знов запалюється по черзі? (Л.Українка). — В озері всежерущого огню гордий цар згадуватиме пишноту свого двору, вчений лиходій — свою бібліотеку та дослідницьке приладдя, любитель мистецьких розваг — свої мармури, картини й інші скарби, любитель застілля — свої розкішні учти, вишукані страви, добірні вина; скупій згадуватме свої скрині з золотом, грабіжник — нечесно добуте багатство, люті, мстиві й безжалісні вбивці — свої криваві розправи та насильство, в якому вони любувалися, розпусники та чужоложці — невимовно брудні втіхи, такі для них солодкі (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). Мов з ляку, роздаються глоди й терни, Коли по лісу мчить кабан всежерний. Твою чудовну вроду, що Любов їй задивлянням красну дань складає, Ці ясні очі, ці уста, цю кров, Ці ніжні руки - за ніщо він має. Красу твою — наруга із наруг! — Він зриє так, як зрив би всякий луг (О.Мокровольський, перекл. В.Шекспіра)]. Обговорення статті
Унтер-офицер – (нем.) унтер-офіцер, (разг.) разгунтер, підофіцер.
[Бородавкіна була дочка одеського міщанина, підофіцера (І.Нечуй-Левицький). Я, Йосько і Вольф зголосилися до війська, Яська, який мав звання підофіцера і встиг раніше пройти військовий вишкіл, забрали на фронт напередодні, до Вольфа поставилися з недовірою, однак записали і приділили усіх нас до загону ополченців (Ю.Винничук). Вночі в прифронтовому селі унтер стереже людську худобу для великої бойні, що ось-ось почнеться. Унтер тут цар! Цар смерті! Унтер Кретель! Чудово! Могутніших за нього немає! Дорівнятися силою до нього може тільки унтер супротивника, там, за лінією фронту (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Ми з Кропом, Вестгузом і Тьяденом чверть години розучували на лютому морозі стійку: «Струнко!» без рукавичок, стискаючи голими пальцями крижані цівки гвинтівок, а Гіммельштос кружляв навколо, придивляючись, може, хто з нас поворухнеться, тоді він звинуватив би нас у порушенні дисципліни. Вночі, о другій годині, я мусив вісім разів бігати у нічній сорочці з горішнього поверху казарми на подвір’я за те, що мої спідні звисали на кілька сантиметрів з краю табуретки, на якій я складав свою одежу. Поруч зі мною, наступаючи мені на пальці, біг черговий унтер-офіцер, Гіммельштос (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). — Я не маю нічого проти конфіскації сигари, — кажу я. — Це грубе насильство, однак на щось інше ти, колишній унтер-офіцер, не здатний. Але навіщо тобі мундштук? Я ж не сифілітик. — А я не гомосексуаліст (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). В серці його ворушились усі інстинкти унтера, що допався до переможеного краю (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕПРОТИВЛЕ́НИЕ, непротивление злу наси́лием ще невідверта́ння зла наси́льством, наси́льство зла не здола́є.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Насилие – наси́льство, -ва,

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Наси́льство – насилие.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Насилие – насильство; путем -лия – насильством, силою, примусом.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

наси́льство, -ва, -ву; -си́льства

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бе́зсуд, -ду, м. = Безсуддя. Столітній безсуд і тяжке насильство. К. Дз. 51.
Наси́льство, -ва, с. Насиліе. Насильство і тиранство. К. ХП. 127.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Насилие — наси́льство, -ва.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Наси́льство = д. Наси́ліе.

Запропонуйте свій переклад