Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «ухилятися»
Шукати «ухилятися» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

I. Избега́ть, избежа́ть и избе́гнуть кого, чего – уника́ти, уни́кнути, тіка́ти и утіка́ти, утекти́ кого́, чого́ и від ко́го, від чо́го, мина́ти, мину́ти, (обходить) обмина́ти, обмину́ти, омина́ти омину́ти кого́, що, (уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися від ко́го, від чо́го, (сторониться, чуждаться) саха́тися, цура́тися кого́, чого́, бокува́ти кого́. [Уника́в ди́му, та й упа́в в ого́нь (Приказка). Той щи́ро-украї́нський ю́мор, що тіка́є зве́рхніх ефе́ктів (Єфр.). Хто ді́йсне стра́ждає, той пи́льно утіка́тиме од уся́кої зга́дки, а не ста́не сам собі́ її́ виклика́ти (Крим.). І Па́волоч-мі́сто того́ не мину́ло: Тете́рине ві́йсько його́ обгорну́ло (Грінч.). Та все те вмів Ге́рман омина́ти щасли́во (Франко). Хто змо́же ухили́тись, що нам бо́ги всеси́льні присуди́ли? (Куліш). Саха́йся брехні́ (Сл. Гр.). Не сказа́ти, що він цура́вся жіно́чого товари́ства (Грінч.)].
-га́ть ссоры – уника́ти, тіка́ти сва́рки.
-га́ть встречи с кем-л. – уника́ти, тіка́ти зу́стрічи (стрі́чи) з ким.
-га́ть кого – уника́ти кого́, тіка́ти від ко́го, обмина́ти, (гал.) омина́ти кого́, саха́тися, цура́тися кого́. [Ба́чила, що він уника́є її́, що йому́ не до не́ї (Черкас.). Дружи́ну ва́шу скрізь я бу́ду обмина́ть (Самійл.). Саха́ється вона́ тебе́ як чо́рта (Конгр.)].
-жа́ть опасности – утекти́ небезпе́ки, обмину́ти небезпе́ку.
О если б -жа́ть нам этой опасности – коли́-б нас мину́ла ця небезпе́ка.
-нуть наказания – утекти́ ка́ри и від ка́ри.
Не -нуть тебе наказания – не мину́ти тобі́ ка́ри, не мине́ тебе́ ка́ра, не втече́ш од ка́ри.
-га́ть вопросаухиля́тися від пита́ння.
Отви́ливать, отвиля́ть и отвильну́ть и -ся – відкру́чуватися, відкрути́тися, відни́кувати, відникну́ти, відми́кувати, відмикну́ти, ухиля́тися, ухили́тися, відмага́тися, відмогти́ся, уника́ти, уни́кнути від чо́го, огина́тися, отяга́тися, викру́чуватися, ви́крутитися.
-вать от работы – відни́кувати, відмага́тися від робо́ти.
-ну́ть от наказания – ухили́тися, відкрути́тися від ка́ри, уни́кнути ка́ри.
-ну́ть от ответа – ухили́тися від ві́дповіди, ви́крутитися.
Не -вай, а говори прямо, как было дело – не викру́чуйся, а кажи́ про́сто, як воно́ було́.
Отстраня́ться, отстрани́ться от кого, от чего – відстороня́тися, відсторони́тися, відхиля́тися, відхили́тися, ухиля́тися, ухили́тися, усува́тися, усу́нутися, відсува́тися відсу́нутися, відступа́тися, відступи́тися від ко́го, від чо́го.
-ся от должности – бу́ти відстано́вленим, усу́неним з поса́ди.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Буква – буква, літера; (типографская, в шрифте) шрифтина; (плохо написанная) кривуля:
буква гласная – (грам.) голосна;
буква зю – буква зю;
буква согласная – (грам.) приголосна;
идёт вразрез с буквой и духом (закона) – суперечить букві й духові (закону), розбігається з буквою й духом (закону);
мёртвой буквой быть (оставаться) – мертвою буквою бути (залишатися, лишатися, зоставатися), залишатися (лишатися, зоставатися) на папері;
отступать, отступить от буквы закона – відбігати, відбити букви закону, ухилятися, ухилитися від букви закону, розминатися, розминутися з буквою закону;
перевести буква в букву что – перекласти дослівно (від слова до слова, слово за слово, слово по слову, слово від слова) що;
следовать [мёртвой] букве, придерживаться [мертвой] буквы – держатися (додержувати, додержуватися) [мертвої] букви, йти слідом (услід) за [мертвою] буквою.
[Писар переписав свій утвір церковними буквами (І.Нечуй-Левицький). Як пройшов усю азбуку, — аж повеселів: діло пішло спірніше. Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже. Почав уже читати. І тут біда! Нігде не запопаде такої книжки, щоб до душі припала (П.Мирний). Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Л.Українка). Якщо нас коли-небудь і згадають, то як мучеників. Як таких, що в годину люту посміли залишитися самими собою. І десь там маленькими буквами напишуть, що той і той ще й вірші писав (В.Стус). — Словами спорять на всі теми, Слова творять всі системи, Словам тим віри не ліймають, Із слова букв не викидають (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). — А щоб уже тебе скрутило, як ти отак слова перекручуєш! — обурився знову Дон Кіхот.— Критикувати треба говорить, а не крихтику’вати! — Та ви-бо, пане, до мене не дуже чіпляйтесь,— одмовив Санчо,— бо я собі в столиці не ріс і в Саламанці не вчився, то ненароком і пропущу, бува, яку літеру, а де то й лишню вставлю. Не можна ж, далебі, вимагати од саяжан, щоб вони говорили, як толедяни, та є й такі толедяни, що не вельми-то по-панському втнуть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Облиште мене, ваша високість,— відрізав Санчо.— Мені тепера не до тонкощів, що, може, де на яку там букву обмилюся. Я так потерпаю від того, що хтось мене бичуватиме або ж я сам бичуватимусь, що за свої слова і вчинки не відповідаю (А.Перепадя, перекл. М.Сервантеса). Букву закону варто б внести в алфавіт (С.Є.Лєц). — Всі романи, які я написав, мені не подобаються з огляду на їхнє сприйняття — я завдаю болю деяким «піпєточним» інтелігентам. Одна критикеса кричала, де це в Києві можна побачити таке дно! Та його не треба шукати. Варто зайти в під’їзд, де тринадцятилітні «мальчікі» поставили дванадцятилітню «дєвочку» буквою «зю». Інша річ, що більшість людей не хочуть бачити такої правди, а хочуть жити у світі Толкіна (О.Ульяненко). Хай це можливо і не найсуттєвіше але ти дитино покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви «ї» а також витягнувшись на пальчиках оберігати місячний серпик букви «є» що зрізаний з неба разом із ниточкою бо кажуть дитино що мова наша — солов’їна гарно кажуть але затям собі що колись можуть настати і такі часи коли нашої мови не буде пам’ятати навіть найменший соловейко тому не можна покладатися тільки на солов’їв дитино (І.Малкович)].
Обговорення статті
Работа – робота, праця, (утомительный ещё) труд, (служба) служба, (занятие) заняття, (дело) діло; (продукт деятельности) праця, робота, (произведение, ещё) твір, витвір; (готовая продукция, ещё) виріб:
бесплатная работа – непла́тна пра́ця, даромщи́на;
брать, взять в работу кого (разг.) – брати, узяти в роботу кого;
браться, взяться (приниматься, приняться) за работу – братися, узятися (ставати, стати) до роботи (до праці);
вести работу – працювати (робити); провадити роботу; (иногда тавтол.) робити роботу;
вести работу по усовершенствованию чего – вдосконалювати що, здійснювати (проводити) вдосконалення чого, провадити роботу щодо вдосконалення чого;
взваливать работу – накидати працю, роботу;
взрывная работа – висадна робота;
взяться за работу – стати до роботи, взятися до роботи;
в работе рассматривается что – в роботі розглядається що;
всегда работа у кого, не выходит из работы кто – завжди робота у кого, не виходить з роботи хто; виробу нема кому;
далась мне эта работа! – увірилась мені ця праця!;
делающий мелкую работу – дрібнороб;
заниматься работой – працювати, робити що;
избегать работыухилятися від праці;
исполнить (окончить) работу – відбути працю; довести що до зробу;
кустарная работа – доморобна праця;
медленная (слишком) работа – моняння;
много работы какой-либо – багато роботи; завізно;
научно-исследовательская работа – науково-дослідча праця (науково-дослідна праця);
отвлекать от работы – відривати від роботи, праці;
отчитываться в работе – звітуватись за працю; давати звіт про працю;
печатные работы – друковані праці;
по работе и плата – яка робота, така й плата (Пр.); хто робить — голий не ходить (Пр.); хто вітрові служить, тому димом платять (Пр); як собаку годують, так він і гавка (Пр.);
поручать кому работу – доручати кому справу, працю;
прекратить работу – припинити, покинути працю, роботу;
приниматься, приняться за работу – братися, ставати до роботи, до праці, до справи, взятися, стати до праці;
принудительные работы – примусова праця;
приступать к работе – ставати до роботи;
работа внешних сил – робота зовнішніх сил;
работа гужем – тяглова робота;
работа денежку копит, а хмель денежку топит – карти й пиття не доводять до пуття (Пр.); ходив би в злоті, якби не дірка в роті (Пр.); заробив кревно та й пропив певно (Пр.);
работа деформации пластической – робота здеформування пластичного;
работа деформации удельная – робота здеформування питома;
работа затраченная – робота затрачена;
работа исполнена до конца – роботу доведено до зробу;
работа к спеху – негайна робота;
работа не волк, в лес не убежит – робота не ведмідь, у ліс не втече (Пр.); гуляй, тату, завтра свято (Пр.); сиди, Векло, ще не смеркло (Пр.); ще далеко Ілля, ще напряду я (Пр.); сиди, Тетяно, бо ще рано (Пр.);
работа Пенелопы – Пенелопина праця (робота);
работа по совместительству – сумісна робота, робота за сумісництвом;
работа разрушения – робота руйнування;
работа по составлению словаря – робота (праця) коло складання (над складанням) словника;
работа по хозяйству – робота (праця) в господарстві;
сверхурочная работа – надурочна праця, робота; перероб;
сегодняшней работы на завтра не откладывай – що маєш робити – роби сьогодні, бо тільки один сир одкладений добрий (Пр.); одклад не йде на лад (Пр.); краще тепер, як у четвер (Пр.); з одкладу не буде ладу (Пр.);
Сизифов труд (сизифова работа) – Сізіфова (Сизифова) робота (праця);
следить за работой – пильнувати роботи, праці; стежити за роботою, працею;
совместная работа – спільна праця (робота);
срочная работа – негайна, пильна праця;
ставить кого на работу – ставити кого на роботу, до роботи; заставляти діло ким;
топорная работа – незграбна (груба) робота;
робота – аж пальці знати;
упорство в работе – завзятість;
цель настоящей работы – мета цієї роботи (праці).
[Еней з Дідоною возились, Як з оселедцем сірий кіт; Ганяли, бігали, казились, Аж лився деколи і піт. Дідона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту, Та грім загнав їх в темний льох… Лихий їх зна, що там робили, Було не видно з-за могили, В льоху ж сиділи тілько вдвох (І.Котляревський). Та прийшов же я та й у суботу, та нема Солохи — робить роботу (Н. п.). Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Т.Шевченко). Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи, та чи то вже Божа воля, чи така нещасна доля, тільки що не знаходилося їм праці й за малую заплату. І поверталися вони з тих пошуканок усе сумніш та смутніш (М.Вовчок). Аби танцювати умів, а роботи й лихо навчить (Номис). В другому кутку ліжко. Добре, дубове, панське. Столяр два карбованці взяв за одну роботу (П.Мирний). На покуті стояли образи у срібних шатах, заквітчані васильками, гвоздиками, безсмертниками; перед образами на срібному ретязьку висіла срібна лампадка. У тому ж таки кутку — стіл столярної роботи; у другому — ліжко, заслане м’яким шовковим коцем; попід стіною невеличкі стульці (П.Мирний). Через неї не можна мені ніде на роботу стати (І.Нечуй-Левицький). Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (М.Коцюбинський). Над книжками сиджу я, мов в кліти, Мов би-м працею хтів мозговою Голос серця і крові зглушити (І.Франко). Але через кілька день уже зрозумів, як мало талантів, яка невдячна робота шукати перлів у цьому паперовому морі, а через тиждень уже стомився, уже обурювався на смішні претензії нездар писати свої безглузді оповідання і ще безглуздіші вірші. І, зрештою, став такий, як кожен мусить стати, як тюремник стає серед в’язнів — тобто глузував із нікчемних потуг і розповідав знайомим як анекдоти ті дурниці, що інші пишуть (В.Підмогильний).  Я не шукатиму роботи, щодня не зустрічатимуся з Дніпром. Краще поклавши свої долоні — на старий, збитий батьківський стіл, дивитися на домашній натюрморт, тихе життя неговірких долоней (В.Стус). За якісь два місяці — перше побачення. Не з дівчиною, певна річ. З двома У цивільному. Банальний виклик до військкомату (це слово мусите знати, Ваша Мужносте), і годинна розмова в зачиненому зсередини класі цивільної оборони. Суть розмови стара як світ: спокушання. Чи не хотіли б ви, Отто Вільгельмовичу, допомагати нам у нелегкій нашій роботі? (Ю.Андрухович). — Ти собі, чоловіче, губернаторюй чи островуй і пишайся, скільки влізе, а я з дочкою з села ні нога, клянусь спасінням моєї матері! Чесній жінці путь відома — зламай ногу, сиди дома; то у дівки справжня цнота, як за свято їй робота (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Хіба ви ще не збагнули, що ми живемо в епоху цілковитого самознищування? Багато чого, що можна було б зробити, ми не робимо, і хтозна-чому. Робота в наш час набула жахливої ваги — вона поглинає все інше через те, що багато людей позбавлені її взагалі (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Робота нічим, по суті, не відрізняється від алкоголю і переслідує ту ж мету: відволіктися, забутися, а головне, сховатися від самого себе (О.Гакслі). Лише наприкінці роботи ми дізнаємося, з чого її треба було починати (Б.Паскаль).  Робота — це головне у житті. Від усіх неприємностей, від усіх бід можна знайти лише один порятунок — у роботі (Е.Гемінґвей). 1. Зібралися лікарі на п’янку. Стоматолог: «У мене вже оскома від цієї дурної роботи!». Офтальмолог: «Я цю роботу бачити вже не можу!». Отоларинголог: «Мені ця робота вже поперек горла стоїть!» Гінеколог: «Ну, думаю, і ми з урологом нічого нового не скажемо.»  2. Робота нікуди не дінеться, а горілку може випити хтось інший. 3. Розмова колег на роботі: — У другій половині дня зовсім нічого не хочеться робити. — А в першій? — А в першій хотілося їсти. 4. Заради грошей люди готові піти на все! Навіть на роботу].
Обговорення статті
Уворачиваться, уворотиться, разг. – (тщательно завёртываться, заворачиваться во что-либо) загортатися, загорнутися, (о мн.) позагортатися, (заматываться) замотуватися, замотатися, (о мн.) позамотуватися, (укутываться) закутуватися, закутатися, (о мн.) позакутуватися, (уклоняться от чего-либо) ухилятися, відхилятися, ухилитися, відхилитися, (о мн.) повідхилятися, (отворачиваться) відвертатися, відвернутися:
уворачиваться от удара – ухилитися від удару. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДЕ́ЛАТЬ делать без ума́ пха́ти коло́ду, коти́ти брус;
делать больши́е глаза́ о́чі на лоб виверта́ти;
делать больши́е шаги́ ши́роко ступа́ти;
делать весёлую ми́ну при плохо́й игре́ роби́ти весе́лу мі́ну в пога́ній грі;
делать вид ще става́ти в по́зу;
делать внуше́ние вичи́тувати кому;
делать возмо́жным /делать досту́пным, делать нагля́дным, делать невозмо́жным, делать прия́тным тощо/ уможли́влювати, /удосту́пнювати, унао́чнювати, унеможли́влювати, уприє́мнювати тощо/;
делать вырази́тельным увира́знювати, виопу́клювати;
делать в отме́стку відпла́чуватися;
делать вред шко́дити;
делать вы́вод /делать заключе́ние/ висно́вувати, роби́ти ви́сновок;
делать гимнасти́ческие упражне́ния коротк. вправля́ти гімна́стику, вправля́ти ру́ханку;
делать гла́зки ще стріля́ти очи́ма;
делать два де́ла кува́ти на два міхи́, торгува́ти на два база́ри;
делать докла́д /делать объявле́ние тощо/, доповіда́ти /оголо́шувати тощо/;
делать га́дости ка́постити;
делать зака́з замовля́ти;
делать заявле́ние заявля́ти, склада́ти зая́ву;
делать зигза́ги кривуля́ти (док. накривуляти);
делать из дерьма́ котле́тку роби́ти з ву́ха сови́ шовко́ву торби́нку;
делать из ме́лочей собы́тие роби́ти з му́хи слона́, роздува́ти кади́ло;
делать киносъёмку фільмува́ти;
делать круг (в русі) роби́ти гак;
делать не с того́ конца́ роби́ти че́рез го́лову;
делать не́чего вст ??? нема́ ра́ди;
делать обтека́емым зали́зувати, обшаро́вувати, вигла́джувати, закру́глювати, заокру́глювати, знего́стрювати;
делать одолже́ние роби́ти до́брість;
делать отво́д кому відво́дити кого;
делать отступле́ние ухиля́тися;
делать оце́нку цінува́ти;
делать о́чную ста́вку зво́дити віч-на́-віч, галиц. конфронтува́ти (док. сконфронтувати);
делать па́кости ще чини́ти ка́верзи;
делать переме́ны міня́ти декора́ції;
делать по приме́ру кого іти́ за чиїм при́кладом;
делать по образцу́ чего галиц. взорува́ти на що;
делать попы́тки про́бувати;
делать послабле́ние дава́ти по́пуск, попуска́ти ві́жки́;
делать предупрежде́ние попереджа́ти;
делать снисхожде́ние роби́ти поле́гкість, роби́ти побла́жку;
делать ста́вку на кого ва́жити /числи́ти/ на;
делать сто́йку става́ти на рука́х, става́ти на ру́ки;
делать стро́гое внуше́ние ще накру́чувати хвоста́;
делать ударе́ние наголо́шувати, живомовн. вдаря́ти, кла́сти на́голос;
делать упо́р на что ще підкре́слювати що;
делать уси́лия ще напру́жуватися;
делать честь додава́ти че́сти кому;
делать ши́ворот-навы́ворот ста́вити віз попере́д коня́;
что ни делай образ. хоч скач хоч плач;
с э́тим ну́жно что́-то делать на це тре́ба яку́сь ра́ду;
делающий що /мн. хто/ ро́бить тощо, покли́каний /зда́тний, зму́шений/ зроби́ти, викона́вець, стил. перероб. роби́вши, фраз. позна́чений [делающий успе́хи позначений успі́хами], де ро́блять [цех, делающий та́ру цех, де роблять та́ру];
делающий больши́е глаза́ /делающий кру́глые глаза́/ з очи́ма ма́ло не на ло́бі;
делающий весёлую ми́ну при плохо́й игре́ з весе́лою мі́ною в пога́ній грі;
делающий всё возмо́жное гото́вий зроби́ти все;
делающий га́дости ка́посник;
делающий глу́пости зви́клий роби́ти дурни́ці;
делающий два де́ла кова́ль на два міхи́;
делающий измере́ния /делающий огово́рку тощо/ = измеряющий /оговаривающий тощо/;
делающий из му́хи слона́ паніке́р, ра́ди́й розду́ти кади́ло;
делающий круг зму́шений зроби́ти гак;
делающий надсе́чки карбівни́к, за́йня́тий карбува́нням;
делающий наоборо́т зви́клий роби́ти навпаки́;
делающий не с того́ конца́ стил. перероб. роби́вши че́рез го́лову;
делающий обтека́емым покли́каний зализа́ти, зали́зувач, знего́стрювач, прикм. зали́зувальний;
делающий одолже́ние ра́ди́й прислужи́тися, ірон. до́брий ву́йко;
делающий отступле́ние що ро́бить у́хил;
делающий па́кости ка́посник, ка́верзник, прикм. ка́посний;
делающий пого́ду заспі́вувач, головна́ фігу́ра;
делающий сто́йку що стає́ на ру́ки;
делающий ударе́ние що наголо́шує тощо, зви́клий наголо́шувати, ра́ди́й наголоси́ти;
делающий уси́лие стил. перероб. напру́жуючись;
делающий уси́лия гото́вий докла́сти сил;
делающий честь кому що ро́бить честь;
ничего́ не делающий не обтя́жений пра́цею, неро́ба;
не делающий секре́та из чего стил. перероб. не ма́вши на́міру таї́ти що;
НАДЕ́ЛАТЬ (дурниць) нако́їти;
наделать дело́в /наделать беды́/ нароби́ти ха́ле́пи /ли́ха/, нако́їти ли́ха;
наделать зигза́гов накривуля́ти;
наделать зла негара́зд вчини́ти;
наделавший ОКРЕМА УВАГА;
наделавший мно́го зла ОКРЕМА УВАГА;
ПОДЕ́ЛАТЬ ничего́ не поделаешь укр. нема́ ра́ди, нічо́го не попи́шеш;
но что поделаешь та що поді́єш;
СДЕ́ЛАТЬ (діло) ще ви́конати, (річ) ви́готовити, створи́ти, змайструва́ти;
сделать бо́льно кому завда́ти бо́лю;
сделать больши́е глаза́ поста́вити ро́гом о́чі;
сделать в благода́рность за что віддя́чити за;
сделать возмо́жным уможли́вити, фраз. да́ти наго́ду;
сделать всё возмо́жное зроби́ти все, що мо́жна;
сделать всё для кого не́бо прихили́ти кому;
сделать вы́говор фаміл. накрути́ти хвоста́;
сделать вы́чет відрахува́ти;
сделать грима́су скриви́тися;
сделать до́брое де́ло добро́ вчини́ти;
сделать досту́пным кому удосту́пнити;
сделать ки́слую ми́ну сква́сити гу́би;
сделать круг да́ти га́ку, зроби́ти гак, (в повітрі) кружельну́ти;
сделать намётку намі́тити (пункти́ром);
сделать неподви́жным знерухо́мити;
сделать нечувстви́тельным (етером) замори́ти;
сделать нововведе́ние перен. сказа́ти нове́ сло́во;
сделать одолже́ние прислужи́тися, зроби́ти ми́лість, зроби́ти до́брість;
сделать от воро́т поворо́т діста́ти о́близня, спійма́ти о́близня, вхопи́ти о́близня, з’ї́сти о́близня, скуштува́ти гарбуза́, узя́ти гарбуза́, з’ї́сти гарбуза́, діста́ти гарбуза́;
сделать пе́рвый шаг тру́дного пути́ зру́шити ка́мінь з мі́сця;
сделать поку́пки обкупи́тися;
сделать поползнове́ние /сделать попы́тку/ спро́бувати;
сделать нагля́дным /сделать невозмо́жным, сделать недействи́тельным, сделать однообра́зным, сделать самостоятельным, сделать незави́симым тощо/ унао́чнити /унеможли́вити, унева́жнити, уодномані́тнити, усамості́йнити, унезале́жнити тощо/;
сделать свои́м пра́вилом покла́сти собі́ за пра́вило;
сделать справедли́вым усправедли́вити;
сделать стра́шные глаза́ ви́звірити бу́ркала, ви́звірити о́чі;
сделать шаг ступи́ти крок [шагу не сделает кроку не ступить];
не сделать и мале́йшего уси́лия па́льцем не кивну́ти;
сделавший ОКРЕМА УВАГА;
СДЕ́ЛАННЫЙ зро́блений /пороблений/, упо́раний, вчи́нений, ви́конаний, ви́готовлений, змайстро́ваний;
СДЕ́ЛАННОЕ до́ро́бок.
ИЗБЕГА́ТЬ ще вимина́ти, обхо́дити деся́тою доро́гою, омина́ти деся́тою доро́гою, бокува́ти, (праці) цура́тися;
избегать боёв відси́джуватися в око́пах;
избегать опа́сности образ. омина́ти ри́фи;
избега́ющий що /мн. хто/ уника́є тощо, ра́ди́й ухили́тися, зви́клий ухиля́тися, прикм. уни́кливий, ухи́льний, несхи́льний до чого;
избегающий взгля́дов пону́ра;
избегающий знако́мств неохо́чий до знайо́мств;
избегающий люде́й відлю́дько;
избегающий наказа́ния зда́тний уни́кнути ка́ри /ви́йти сухи́м з води́/;
избегающий разгово́ров несхи́льний до розмо́в;
избега́вший ОКРЕМА УВАГА
УВИ́ЛИВАТЬ ще крути́ти хвосто́м, огина́тися, відми́кувати від чого;
не увиливай! не одми́куй!;
увиливающий що /мн. хто/ відми́кує тощо, відми́куваний, зви́клий /схи́льний/ огина́тися, прикм. ухи́льний, уни́кливий;
увиливающий от рабо́ты зви́клий ухиля́тися від робо́ти, реконстр. огина́йло.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лавировать
1) (
увертываться) ухиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся;
2) (
о судне) бардіжа́ти, викеро́вуватися.
Отвиливать, отвильнутьухиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, ухили́тися, -лю́ся, -лишся, уника́ти, -ка́ю, -ка́єш, уни́кнути, -ну, -неш.
Увертываться, увернуться – викру́чуватися, -чуюся, -чуєшся, ви́крутитися, -чуся, -тишся; ухиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, ухили́тися, -лю́ся, -лишся.
Увиливать, увильнутьухиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, ухили́тися, -лю́ся, -лишся; (от роботы) уника́ти, -ка́ю, -ка́єш, уни́кнути, -ну, -неш (чого́).
Удалять, удалить
1) віддаля́ти, -ля́ю, -ля́єш, віддали́ти, -лю́, -лиш;
2) (
зуб) вирива́ти, -ва́ю, -ва́єш, ви́рвати, -рву, -рвеш; З) (от должности) усува́ти, -ва́ю, -ва́єш усу́нути, -ну, -неш;
-ться
1) віддаля́тися, віддали́тися, відхо́дити, -джу, -диш, відійти́, -дійду́, -ді́йдеш;
2) (
сторониться) ухиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, ухили́тися, -лю́ся, -лишся, цура́тися, відцура́тися, -ра́юся, -ра́єшся (кого́, чого́, від ко́го, від чо́го).
Уклонять, уклонить – ухиля́ти, -ля́ю, -ля́єш, ухили́ти, -лю́, -лиш; -сяухиля́тися, ухили́тися, уника́ти, -ка́ю, -ка́єш, уни́кнути, -ну, -неш (чого́).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Отступать – відступати. Отступать от истиныухилятися від правди.
Работа – праця; робота. Ставить кого на работу – ставити кого на роботу, до роботи; заставляти діло ким. Срочная работа – негайна, пильна праця. Работа исполнена до конца – роботу доведено до зробу. Поручать кому работу – доручати кому справу, працю. Принудительные работы – примусова праця. Отвлекать от работы – відривати від роботи, праці. Бесплатная работа – неплатна робота. Исполнить (окончить) работу – відбути працю; довести що до зробу. Сверхурочная работа – надурочна праця, робота; перероб. Заниматься работой – працювати. Упорство в работе – завзятість. Приняться за работу – стати до праці. Вести работу – провадити роботу. Далась мне эта работа! – увірилась мені ця праця! Взваливать работу – накидати працю, роботу. Работа к спеху – негайна робота. Избегать работыухилятися від праці. Работа гужем – тяглова робота. Прекратить работу – припинити, покинути працю, роботу. Приниматься за работу – братися, ставати до роботи, до праці, до справи. Следить за работой – пильнувати роботи, праці; стежити за роботою, працею. Отчитываться в работе – звітуватись за працю; давати звіт про працю.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Буква
• Идёт вразрез с буквой и духом (закона)
– суперечить букві й духові (закону); розбігається з буквою й духом (закону).
• Мёртвой буквой быть (оставаться)
– мертвою буквою бути ((за)лишатися, зоставатися); (за)лишатися (зоставатися) на папері.
• Отступать, отступить от буквы закона
– відбігати, відбігти букви закону; ухилятися, ухилитися від букви закону; розминатися, розминутися з буквою закону.
• Перевести буква в букву что
– перекласти дослівно (від слова до слова, слово за слово, слово по слову, слово від слова) що.
• Следовать [мёртвой] букве, придерживаться [мёртвой] буквы
– держатися (додержувати(ся)) [мертвої] букви; йти слідом (услід) за [мертвою] буквою.
Избегать
• Беды не избежать
– [Від] біди (лиха) не втечеш.
• Для того, чтобы избежать чего
– щоб уникнути чого.
• Избегать вопроса
ухилятися від питання.
• Избегать встречи, ссоры с кем-либо
– уникати (тікати) зустрічі (стрічі), сварки з ким.
• Избегать, избегнуть наказания
– тікати, утекти кари (від кари); уникати, уникнути кари.
• Избегать кого
– уникати кого; тікати від кого; обминати кого; сахатися (цуратися) кого.
• Избежать опасности
– утекти (уникнути) небезпеки; обминути небезпеку.
• Не избегнуть вам наказания
– не минути (не обминути) вам кари; не мине вас кара; не втечете кари (від кари).
Отступать
• Отступать, отступить от правды
– відбігати, відбігти правди; ухилятися, ухилитися від правди; розминатися, розминутися з правдою.
Сторона
• Быть, держаться в стороне
– бути, триматися осторонь; сторонитися (бокувати).
• Быть на стороне чьей; встать на чью сторону; принять (держать, брать, взять) сторону чью
– бути на чиєму боці; стояти, стати за кого; стояти, стати на чию руку (руч); тягти, потягти [руку] за ким.
• Во все стороны
– на всі боки; навсібіч (увсібіч).
• В разные стороны (разойтись, разбежаться)
– у різні боки (різно, урізнобіч). [Три дороги розійшлися різно… Н. п.]
• Глаза бегали по сторонам
– очі бігали сюди й туди.
• Держаться в стороне
– триматися (держатися) осторонь (відсторонь).
• Моё (твоё, его…) дело сторона
(разг.) – моя (твоя, його…) хата скраю; це до мене (до тебе, до його…) не стосується (не дотикається); я в те (в це) не втручаюся (ти в це не втручаєшся, він у це не втручається…).
• На все четыре стороны
– на всі чотири [сторони]; (іноді) на всі (під усі) чотири вітри.
• На другой, на той стороне
– на тому (на тім) боці; по той бік (іноді потойбіч).
• На той стороне, по ту сторону, на этой стороне, по эту сторону реки находящийся, живущий
– тогобічний, сьогобічний; (як імен.) тогобочанин, тогобочанка, сьогобочанин, сьогобочанка.
• На этой стороне
– на цьому (на цім) боці; по цьому (по цім) боці; по цей бік (іноді посейбіч).
• Находящийся по обеим сторонам чего
– обобічний (обабічний).
• По правую, по левую сторону; с правой, с левой стороны
– праворуч, ліворуч (іноді правобіч, лівобіч); з правого, з лівого боку; у праву, у ліву руч.
• Привлечь на свою сторону кого
– прихилити (приєднати, пригорнути) на свою руч (до себе) кого.
• Принимать, принять в хорошую, в дурную сторону что
– за добре, за зле (за лихе) брати, узяти що.
• Родственники со стороны отца, матери
– родичі по батькові, по матері (з батькового, з материного боку).
• Разойтись в разные стороны
– розійтися (порозходитися) в різні сторони (боки, різними сторонами, врізнобіч).
• Сильная, слабая сторона кого, чего
– сильна, слабка сторона чия, кого; дошкульне місце чиє, чого.
• Склонять в свою сторону
– залучати (привертати, прихиляти) на свій бік (на свою руч).
• С обеих сторон, по обе стороны
– обабіч (по обабіч); по обидва боки; з обох боків; (давн.) обаполи.
• Со всех сторон
– з усіх боків; звідусюди (звідусіль); усіма сторонами; кругом. [Золотоноша кругом хороша. Пр.]
• С одной стороны… с другой стороны…
– з одного боку… з другого боку…
• Со своей (с моей, с нашей…) стороны
– щодо мене (щодо нас…), то; як на (про) мене (як на вас…); з свого (з мого, з нашого…) боку; від себе (від мене, від нас…).
• Уклоняться, уклониться в сторону
ухилятися, ухилитися вбік; збочувати, збочити.
Уклоняться
• Уклоняться от темы
– відхилятися від теми; відбігати теми.
• Уклоняться, уклониться в сторону
ухилятися, ухилитися вбік; збочувати, збочити.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

уклоня́ться, уклони́ться відхиля́тися, відхили́тися; ухиля́тися, ухили́тися; збо́чувати, збо́чити (вбік)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ухиля́ти, -ля́ю; ухили́ти, -лю́ –
1)
наклонять, наклонить;
2)
отклонять;
3)
приотворять, приотворить;
ухиля́тисяуклоняться, уклониться.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Избегать, -бежать чего
1) обмина́ти, обмину́ти що, стерегтися, остеріга́тися, остерегтися чого; (
уклоняться) – ухилятися, ухилитися від чого; и. ошибок – остеріга́тися по́мило́к;
2) (
очуждаться) – цура́тися кого́, чого́.
Уклоняться, -ниться
1) (
в сторону чего) – збо́чувати, збо́чити, ухилятися, ухилитися в бік;
2) (
избегать) – ухилятися, ухилитися одникувати (У), одникнути (від чо́го).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ухиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся; ухили́тися, ухилю́ся, ухи́лишся, -ляться

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ухили́ти, ся. См. Ухиляти, -ся.
Ухильну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Однокр. в. отъ ухилятися. Уклониться. Хотів тьопнути одного якого, але той ухильнувсь від кийка. Чуб. II. 665.
Ухиля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ухили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Уклоняться, уклониться. Шукали його вхопити, і вхиливсь од рук їх. Єв. І. X. 39. Плигав, вертівся, ухилявся. Котл. Ен. VI. 26.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Сторониться — усува́тися з доро́ги, схо́дити з доро́ги, ухиля́тися.
*Уклоняться, уклонитьсяухиля́тися, ухили́тися; уника́ти, уни́кнути.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Отдаля́ть, отдали́ть, ся = 1. од(від)даля́ти (С. Л.), удаля́ти, ся (С. Ш.), далїти, оддали́ти, удали́ти, ся (С. Ш.) — Їдемо, а рідне село все далїє од нас. Кн. 2. од(від)сторони́ти, од(від)луча́ти, одсторони́ти, одлучи́ти, ся. — Відсторонив його од сього дїла. 3. одверта́ти, одхиля́ти, одверну́ти, одхили́ти. — Треба по троху одвертати його од сього товариства. 4. ухиля́тися, цура́тися, ухили́тися (С. Ш )

Запропонуйте свій переклад