Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «збройний»
Шукати «збройний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вооружа́ть, -ся, вооружи́ть, -ся –
1) озбро́ювати, -ся, збро́їти, -ся, озбро́їти, -ся, увору́жувати, -ся, увору́жити, -ся.
• Вооружи́ть (снарядить) пушками – обриштува́ти гарма́тами, гарматува́ти. [Скави́цю гарма́тами круго́м обриштува́в (Куліш)].
• Вооружё́нный – озбро́єний, збро́йний, ору́жний.
• -ный пушками – гармато́ваний, гарма́тами ришто́ваний.
• Вооружё́нной силой – збро́йно, ору́жно, збро́йною си́лою.
• Подать помощь -ной силой – допомогти́ збро́йно, ору́жно;
2) (подстрекать против кого) підбу́рювати, підбу́рити на ко́го, проти ко́го.
• Вооружё́нный против кого – підбу́рений на (проти) ко́го.
Доспе́шник – збро́йний воя́к, збройови́к.
Невреди́мо, нрч. – ці́ло, без пошко́ди, без (у)шко́ди. [Ті́льки люд збро́йний і смі́ливий, як козаки́, здола́в вози́ й воли́ од на́пасти оберега́ти і ці́ло до городі́в верта́тися (Куліш)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вооружённый, вооружён – озброєний, збройний, оружний:
• вооружённая помощь – збройна допомога;
• вооружённое восстание – збройне повстання; (множ.) збройні повстання;
• вооружённой силой – збройною силою; збройно; (устар.) оружно;
• вооружённые силы страны – збройні сили країни;
• вооружённый до зубов – озброєний до зубів;
• вооружённый против кого (перен.) – підбурений на (проти) кого;
• вооружённый пушками – гарматований, гарматами риштований (озброєний);
• вооружённым глазом – озброєним (оптичним приладом) оком;
• подать помощь вооружённой силой – допомогти збройно, оружно.
[Зараз треба збиратися і одбиватись оружно (Коцюбинський). Хто попереджений — той озброєний (Лат.)]. Обговорення статті
Грабёж –
1) грабіж, грабіжка, грабунок, (редко) рабунок, (действие) грабування, гарбання,  (разграбление) плюндрування, шарпанина;
2) (обирательство) здирство, здирщина, дряпіжництво:
• вооружённый грабёж – збройний грабіж (грабунок), збройна грабіжка;
• грабёж среди (сердь) бела дня – грабіж (грабунок, грабіжка) серед білого дня (за дня);
• это сущий грабёж – це справжній (справжнісінький) грабунок (грабіж); це справжнє (справжнісіньке) здирство; це просто здирство (здирщина).
[Ідуть турки на рабунки (Сл. Гр.). Сотник відкинув свою чуприну назад і замислився; якийсь сум охопив його душу, викликавши тим часом в голові елегійні думи: «І коли минеться ця братерська різня, грабіжка та розбій на Україні?!…» (М.Старицький). — Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (М.Кропивницький). — Що ти вдієш? Здирство, скрізь здирство, одно слово, — грабіж! Нема честі, у яму честь закопали! (М.Кропивницький). По своїх далеких войнах Граф привчився до грабунку, А потому вже і вдома Він шукав у тім рятунку (Л.Українка). — От, Мусію Степановичу, четвертий, — казав через стіл до Швачки Кушнір, — год пройшов, як ви комуні бика, спасибі вам, взяли в мене, а я не забув. Умру — не забуду: грабіж… (Г.Косинка). —  Наслано забісованих, і вони в немовлят з губи крихту хапають. Був я в дворі Касяненка:  там  діти грудні, а ці прилізли, риються в колисках… дітей викидають просто додолу і дошукуються під пелюшками, чи нема крупинок, бережених на кашку; все чисто забирають. Ви собі мріть із немовлятами! Так це — що, скажіть? Всі ж головні начальники обшуків і грабунків, хто? — саранча з столиці (В.Барка)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОНВОИ́РОВАТЬ ще супрово́дити, охороня́ти, ескортува́ти;
конвоирующий що /мн. хто/ конвою́є тощо, призна́чений конвоюва́ти, конвої́р, (збро́йний) супрові́дник, охоро́нець, збірн. конво́й, су́провід, прикм. су́прові́дни́й, конво́йний, для конвоюва́ння;
конвоирующийся/конвоируемый конвойо́ваний, супрово́джуваний, ескорто́ваний.
ОБМУНДИРОВА́НИЕ (одяг) ви́ряд, реконстр. обмундиро́вання;
боево́е обмундирование збро́йний ви́ряд.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пистоле́т 1. тех. пістоле́т,-та (пристрій для зварювання, розпорошування)
2. військ. пістоле́т,-та, пісто́ля,-лі, пісто́ль,-ля (ручна вогнепальна зброя)
п. оруже́йный пістоле́т збройови́й [збро́йний]
п.-краскораспыли́тель пістоле́т- фарборозпи́лювач, -та-фарборозпи́лювача
п. сва́рочный пістоле́т зва́рювальний
п. строи́тельно-монта́жный пістоле́т будіве́льно-монта́жний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Збро́йний – вооруженный.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Вооруженный (о нападении) – збро́йний, ору́жний; (о лице) – озбро́єний.
Нападение – на́пад (-ду); н. вооруженное – збро́йний на́пад.
Сопротивление – о́пір (опору); с. вооруженное – збро́йний о́пір; без -ния – не опира́ючись; оказать -ние – о́пір чинити, става́ти, ста́ти о́пір.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

збро́йний, -на, -не

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Збро́йний, -а, -е. Вооруженный. Чи в мене військо не збройне? Макс. (1849), 90.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Збро́йний, -а, -е. *—на́пад. Вооруженное нападение.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Мастер — ма́йстер, -тра; оружейный М. — збро́йний ма́йстер.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вооружённый = узбро́єний (К. Б.), збро́йний (С. Ж.), армато́ваний, ору́жний. (С. З. Л.) — Виїдеш збройно. К. Д. — Уставуєм, аби до судов нїхто збройне і з гайдуками не приїзжав. Ст. Л.
Збру́йный = збро́йний.

Запропонуйте свій переклад