Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 80 статей
Запропонувати свій переклад для «гнездо»
Шукати «гнездо» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гнездо́ – гніздо́ (ум. гнізде́чко, гнізде́нце), ку́бло́ (ум. кубе́льце, кубе́лечко), ки́шло, (змеиное) – гадю́чник, гадови́ще; (осиное) оси́ще; (в середине яблока или груши для зёрен) кісточка; (в колоске злаков, где сидит зерно) мухо́рка, мухоро́к; (в железном лемехе плуга для деревянной рукоятки) ву́хо; (для веретена, шестерни в водяной мельнице) коро́бочка.
• Из одного гнезда́ – одно́гніздки.
Вить –
1) (скручивать) ви́ти (н. вр. в’ю, в’єш); крути́ти, плести́. [Крути́ти переве́сла, мотузи́. Во́локи ви́ти]; см. Су́чить;
2) (свивать) ви́ти, звива́ти, плести́. [Ви́ти, плести́ віно́к].
• Вить гнездо – ви́ти (ку́блити, бга́ти, мости́ти, кла́сти) гніздо́, ку́бло́; (в значении: иметь обыкновение вить гнездо) мости́тися, ку́блитися. [Горобці́ мо́стяться під стрі́хою, а воро́ни на де́реві].
Выгреба́ть, вы́гресть – вигріба́ти, ви́гребти, вигорта́ти, ви́горнути, вигрома́джувати, ви́громадити.
• Выгреба́ть, вы́гресть яму (о собаке, курице) – по́рпати, ви́порпати я́му.
• Выгреба́ть себе гнездо – ку́блитися.
Гнё́здышко, см. Гнездо́.
Змеи́ный – гадю́чий, гадю́чин, га́дячий, га́дяцький, гадю́цький, змія́чий, змії́ний, (змеев) га́дів (-дова, -дове), змі́їв (-єва, -єве). [Ми зни́щимо гадю́че ко́дло лю́те (Грінч.). Чо́рні кі́гті, вмо́чені в гадю́чу сли́ну (Крим.). Га́дяче жало́ (Федьк.) Змія́ча голова́ (Звин.). З то́го ча́су о́стрів той зве́ться змії́ним (Стор.). Брав черві́нці з гадю́чиної но́рки (Франко)].
• -ное гнездо (место) – гадю́чник, гадови́ще.
• -ное отродье, гнездо – гадю́че, змія́че ко́дло, гадю́че, змі́єве насі́ння.
• -ная трава, бот. Stachys silvatica L. – ба́бка, бу́ковиця.
• -ный язык, бот. Ophioglossum – язи́чник (-ка), пога́не зі́лля, без’язи́чник, ти́хе зі́лля.
Ла́сточкин – ла́стівчин (-на, -не); ла́стів’ячий, ластівча́чий.
• -но гнездо – ла́стівчине гніздо́. -кин камень, см. Ла́сточник 2.
Лепи́ть, ле́пливать –
1) (вылеплять) ліпи́ти (-плю́, -пиш), вилі́плювати що. [Не святі́ горшки́ лі́плять (Номис)].
• Ласточка -пит гнездо – ла́стівка лі́пить гніздо́.
• Он -пит статую из глины – він лі́пить (вилі́плює) ста́тую з гли́ни;
2) (слепливать) ліпи́ти, злі́плювати, (только из теста: преимущ. о пирогах: загибать) бга́ти, (диал.) тули́ти що. [Ба́ба варе́ники лі́пить (Н.-Лев.). Бга́ти пироги́ (Г. Барв.). Тули́ла пироги́ (Борзенщ.)];
3) (прилеплять) ліпи́ти, прилі́плювати; (налеплять) налі́плювати;
4) (влеплять) ліпи́ти, влі́плювати.
• Стрелки так и -пят в щит – стрільці́ так і са́дять (лі́плять, гатя́ть) у щит;
5) (о снеге) ліпи́ти, ліпа́чити. [Сніг так і ліпа́чить (Брацлавщ.)].
Мости́ть, ма́щивать –
1) (досками, стланью) мости́ти, (настилать) стели́ти (стелю́, -лиш) и сла́ти (стелю́, -леш); (камнем, булыжником) брукува́ти и (вульг.) буркува́ти, (щебнем) си́пати що; (плотину) гати́ти (гре́блю), (дорогу или плотину фашинником) тарасува́ти (шлях, гре́блю). [Мости́ мости́ли, гре́блі гати́ли (Макс.)];
2) (строить, наваливать ворохом) мости́ти що.
• -ти́ть гнездо – ку́блити гніздо́ (кубло́). [Чорногу́з ті́льки на щасли́вім господа́рстві ку́блить своє́ гніздо́ (Звин.)].
• Мощё́нный – мо́щенний, бруко́ваний и (вульг.) бурко́ваний, си́паний, га́чений, тарасо́ваний. [Ку́ряві стовбури́ со́сон по бока́х бурко́ваного шля́ху (Васильч.). Доро́га широ́ка, си́пана ка́мньом (Гн. I)].
Оси́ный и О́сий – оси́ний, о́сячий.
• -ное гнездо – оси́ще.
Подпя́тный. -ное гнездо, см. Подпя́тка.
Прито́н – (пристанище) пристано́вище, приту́лок (-лку), приту́лище; (гнездо) гніздо́, ку́бло́, ки́шло; (логовище) ти́рло, (медвежье) барлі́г (-ло́гу). [Во́вче ти́рло. Упа́ла у ведме́дячий барлі́г (Грінч. I)].
• Разбойничий воровской -то́н – розбі́йницьке (розбиша́цьке), злоді́йське гніздо́, ку́бло́; злодія́рня.
• Игорный, картёжный -то́н – гра́льне, картя́рське ку́бло́ (гніздо́).
• -то́н разврата – ку́бло́ (гніздо́) розпу́сти.
• Содержательница -на – ба́ндарша, хазя́йка ку́бла́ розпу́сти.
Пти́чье гнездо, бот. Neottia Nidus Avis – микола́йці (-ців), при́воротень (-ротня).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Разорённый –
1) зруйнований, сплюндрований, спустошений,
2) зубожений:
• разорённая страна – зруйнована (сплюндрована, спустошена) країна;
• разорённое гнездо – зруйноване гніздо;
• разорён кто – зубожений (зубожілий) хто, (образн.) пущений з торбами хто. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВИТЬ ще звива́ти, (гніздо) мости́ти;
вить гнёзда мости́тися;
хоть верёвки вей из кого хоч у ву́хо бгай кого;
вью́щий що в’є тощо, ста́вши звива́ти зда́тний звивати, плеті́й;
вьющий гнездо́ що в’є гніздо́, мості́й.
ЗМЕИ́НЫЙ, змеиная му́дрость гадю́ча му́дрість;
змеиное гнездо́ гадю́чник;
змеиное отро́дье гадю́че ко́дло /насі́ння/;
змеиным кова́рством (досягти мети) образ. гадю́чим по́повзом.
ОСИ́НЫЙ, осиное гнездо́ ПЕРЕН. гадю́чник.
СВИВА́ТЬ, свивать гнездо́ ще мости́ти гніздо́;
свива́ющий = вьющий, прикм. звива́льний, сука́льний, скру́чувальний, сповива́льний;
свивающийся/свива́емый ви́тий, зви́ваний, пле́тений, су́каний, скру́чуваний, спови́ваний;
СВИТЬ, свить гнездо́ огнізди́тися, оку́блитися, закублитися, змости́ти гніздо́;
свивший гнездо огні́жджений, оку́блений, ОКРЕМА УВАГА;
СООРУДИ́ТЬ (житло) зіп’я́сти, зневажл. збе́хкати, ви́бе́хкати, (нашвидкоруч) зібга́ти [сооруди́ть гнездо́ зібга́ти гніздо́], (якусь річ) змайструва́ти; і похідн..

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Гнездо – гніздо́, -да́, кубло́, -ла́.
Муравейник –
1) (гнездо муравьев) мура́шник, -ка, мура́вник, -ка, комашни́ця, -ці;
2) (зоол.) мурашкої́д, -да.
Осиный – оси́ний, о́сячий, -а, -е; (гнездо) оси́ще, -ща.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Гнездо – гніздо́;
• г. (обода автомоб. колеса) – рівча́к (-ка́);
• г. паз (якоря динамо) – ґа́ра;
• г. (выдолбленное в брусе) – ка́ня;
• г. балочное – гніздо́ тря́мове;
• г. в лемехе – ву́хо;
• г. для веретена (в мельн.) – коро́бочка;
• г. для шипа, долбежа – ка́ня;
• г. клапанное – гніздо́ хлипако́ве;
• г. клиновидное – г. клинува́те;
• г. ламповое – г. лямпо́ве;
• г. наклонное (в жернове) – г. похи́ле;
• г. обода, авто – рівча́к (-ка́) ободо́вий;
• г. открытое, плектр. – ґа́ра відкри́та;
• г. передковое – гніздо́ передко́ве;
• г. призматическое, стр. – ка́ня призмати́чна;
• г. сквозное (в брусе) – к. наскрізна́;
• г. четырехгранное – к. чотиригранча́ста;
• г. шлаковое – гніздо́ жужеле́ве;
• г. штепсельное – г. притичко́ве;
• г. открытое (якоря) – ґа́ра відкри́та;
• г. закрытое (якоря) – ґа́ра закри́та.
Впадина – запа́дина;
• в. (гнездо) (якоря динамо) – ґа́ра. в. закрытая (якоря динамо) – ґа́ра закри́та;
• в. открытая (якоря) – ґ. відкри́та;
• в. полуоткрытая (якоря) – ґ. напівзакри́та.
Прорезь – про́різ (-різу);
• п. (гнездо якоря), электр. – ґа́ра.
Ямка – я́мка;
• я., гнездо (в бревне) – ка́ня.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Гнездо
• Из одного гнезда – з одного (з того самого) гнізда; одногніздки.
• Свить себе гнездо (перен. разг.) – звити (змостити, зібгати) собі гніздо (кубло, кубельце, кубелечко); угніздитися. [Благаю я тебе, щоб ти звила мені кублечко, і будем воркувать… Тобілевич.]
Вить
• Вить верёвки из кого – Див. верёвка.
• Вить, свить гнездо (перен.) – вити, звити (мостити, змостити) гніздо (кубло). [То собі (багатії) тепле гніздо звили. Пр.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

гнездо́ тех. гніздо́,-да́ (заглиблення або отвір, у який що-небудь вставляється, вкладається)
г. кла́панное гніздо́ хлипако́ве
г. ца́пфенное гніздо́ чо́по́ве
г. ши́шельное мет. гніздо́ ши́шельне [шишкува́те]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гадю́чник – змеиное гнездо.
Гніздо́ – гнездо.
Зібга́ти –
1) скомкать;
2) согнуть;
3) свернуть. Зібга́ти корова́й – слепить каравай. Зібга́ти гніздо́ – свить гнездо.
Ки́шло – жилище, гнездо.
Кла́сти, -ду́, -деш –
1) класть.
• Кла́сти о́чі на ко́го – останавливать взор на ком.
2) ставить;
3) раскладывать;
4) вить (гнездо);
5) допустить, предположить.
• Кла́сти ва́риво – солить на зиму (капусту, бураки, огурцы). Кла́сти копу́ – копнить.
• Кла́сти межу́ – проводить межу.
• Кла́сти ни́тку – забрасывать невод.
• Кла́сти приса́ди – прививать прищепы.
• Кла́сти ски́рту – метать скирду, стог.
• Кла́сти ха́ту – строить избу.
• Кла́сти до мі́ри – мерять.
• Кла́сти у го́лову – догадываться, думать, ожидать.
Ку́блитися – гнездиться, вить гнездо.
Кубло́, -ла́ –
1) логовище;
2) гнездо;
3) (переносно) жилье.
Мости́ти, мощу́, -стиш –
1) мостить;
2) настилать, укладывать.
• А він таки́ своє́ї мо́стить – он все то же твердит.
• Мости́ти гніздо́ – вить гнездо.
3) мастерить, стряпать.
• Мости́ти постоли́ – мастерить сандалии.
Мухо́рка, мухоро́к, -рка́ – гнездо, в котором сидит зерно, чашечка под ягодой.
Оку́блюватися, -лююся, оку́блитися, -люся –
1) свивать, свить гнездо;
2) устроиться.
Оси́ще – осиное гнездо.
Піддира́ти, підде́рти, -деру́, -ре́ш, підідра́ти, -дру́ –
1) оббирать, обобрать, разорить (птичье гнездо);
2) брать, взять (соты из ульев).
Помости́ти, -мощу́, -стиш –
1) вымостить, настлать;
2) наложить, настлать;
3) свить (гнездо); помости́тися – постлать себе постель, угнездиться.
П’ятни́к, -ка́ – гнездо нижнего конца вереи.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ву́хо, -ха, с.
1) Ухо. Те́пло, як у ву́сі. Очень тепло. Ном. № 10285. Ти́хо, як у ву́сі. Полная тишина. Роспусти́ти ву́ха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. См. Ухо.
2) Ушко сосуда. Шух. 264.
3) Часть кушки (см.). Шух. І. 169.
4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24.
5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепі́га. Вас. 199.
6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255.
7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235.
8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. Ву́шко, ву́шечко.
Гадови́ще, -ща, с. Змѣиное гнѣздо, мѣсто пребыванія змѣй. Вх. Зн. 9.
Гадю́чий, -а, -е.
1) Змѣиный, гадючій. Гадюча в серці в вас отрута. К. Псал. 132. Гадю́че ко́дло. Змѣиное гнѣздо.
2) Гадю́ча мо́рква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench. ЗЮЗО. І. 166.
3) Бранное слово. Гадючий сину! Маркев. 56. Гадючий жид. Маркев. 56. І ціпка вхопила гадюча дитина. Грин. II. 183.
Гадю́чник, -ка, м.
1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав.
2) Раст. = Воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137.
3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.
Гніздо́, -да́, с.
1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. Ном. № 9480.
2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. Харьк. (Залюб.).
3) Солома, лежащая въ жлукті. Мил. 18.
4) = Містище. Вх. Зн. 36).
5) ? Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. ЕЗ. V. 180. Ум. Гнізде́чко.
Загнізди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Сдѣлать себѣ гнѣздо. Татари..... степові орлята, що загніздились по-над морем Чорним. К. МБ. XI. 154.
Зібга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Скомкать.
2) Согнуть; свернуть.
3) — корова́й. Слѣпить изъ тѣста свадебный хлѣбъ. Час тебе, пшенице, почати, Андрійкові коровай зібгати. Нп.
4) — гніздо́. Свить гнѣздо.
Змо́щувати, -щую, -єш, сов. в. змости́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбила й високу кровать змостила. Чуб. V. 668.
2) Свивать, свить гнѣздо.
Кагане́ць, -нця́, м.
1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл.
2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982.
3) Полка ружейная. Шух. І. 229.
4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех.
5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54.
6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (см. Верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187.
7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (см. За́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посреди крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235.
8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. См. Жорна. Шух. I. 146. Ум. Кага́нчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.
Ки́слище, -ща, с. (Ки́шлище?). Стадо, гнѣздо, сборище рыбъ, насѣкомыхъ. Мнж. 184.
Ки́шло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Кі́сточка, -ки, ж. Ум. отъ кі́стка.
1) Косточка (животнаго). Казав пан дяк, що гусей не їсть, а повна стеля кісточок. Ном. № 6893.
2) Анат. Лодыжка, Malleolus. З річки нашої куди влітку дівається вода, так що й горобцеві по кісточки перейти. Ком. І. 22. Там керви по кісточки. Гол.
3) Гнѣздо въ срединѣ яблока или груши для зеренъ. Черк. у.
Кла́сти, кладу́, -де́ш, гл.
1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Рус. Дн.
2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. 522.
3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума.
4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. Нп.
5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. Нп.
6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти.
7) — ва́риво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 87.
8) — ко́пу. Копнить.
9) — межу́. Проводить межу. Мнж. 26.
10) — ни́тку. Забрасывать неводъ. Вас. 189.
11) — приса́ди. Прививать прищепы. Шух. І. 110.
12) — ски́рту. Метать скирду, стогъ.
13) — ха́ту. Строить избу, домъ. Шух. І. 145.
14) — честь на собі́. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106.
15) — до мі́ри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. Нп.
16) — у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Чуб. І. 273. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать. Шевч.
Коро́бочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. АД. II. Чи зробиш луб’яну коробочку? Г. Барв. 324. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. Нп.
2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни. Черниг. у.
Кубло́, -ла́, с.
1) Логовище. Звіря... в своїм кублі недвижно спочиває. К. Іов. 82.
2) Гнѣздо, преимущественно вырытое въ землѣ, a затѣмъ и всякое. На Благовіщення і птиця не несеться й кубла не в’є. Ном. № 418.
3) Въ переносномъ значеніи также человѣческое жилье. Да чого ти, Марусе, без кубла? Мет.
4) = Водня. Черниг. г. Ум. Кубе́лечко, кубе́льце. Знайшла ж бо я кубелечко, де утка несеться. Мет. 107. Туга коло серця як гадина в’ється, ізвила кубельце коло мого серця. Чуб. V. 473.
Мости́ти, мощу́, -стиш, гл.
1) Стлать, настилать, мостить, укладывать. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити. Чуб. III. 295. Мати почала мостити сіно в кутку на столі. Левиц. І. 400. Переносно: стараться уладить дѣло. Бачить чоловік, що не переливки: уже і сяк, і так мостить, щоб одкоснулась причепа. Грин. І. 293. Также переносно: твердить то-же самое. «Розумний не стратить надії», — я йому, — «треба сподіватись, живши». — Поки не зрадять, — знов мостить він. МВ. II. 117.
2) Вить, устраивать гнѣздо. Журку, журку, та малий жайворонку, не мости гнізда коло бистрого Дніпра. Грин. III. 594. Ось на липині й гніздечко мостить Божа птичка. О. 1861. VIII. 48. Миша... гніздо мостить. Грин. І. 254.
3) Колотить, бить. Як почне мостить, то й місця живого не зоставить.
4) Мости́ти постоли́. Дѣлать постоли, сандаліи. Сіла собі на столці, мостить собі постолці. КС. 1884. І. 28. Ой у тій хижці парубочки сидять, постольці мостять. Мет.
Мухо́рка, -ки, ж. и мухоро́к, -рка́, м. Въ колоскѣ хлѣбнаго растенія гнѣздо, въ которомъ сидить зерно, также плюска у орѣха, чашечка подъ ягодой земляники, клубники и пр. Як хороше жито, то так і визирає зерно з мухорків. Волч. у.
Оку́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. оку́блитися, -блюся, -бишся, гл. = Свивать, свить гнѣздо. Виробляють жиди, де тільки окубляться. О. 1862. І. 74.
Окуко́битися, -блюся, -бишся, гл.
1) Свить гнѣздо.
2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
Оку́чити, -чу, -чиш, гл. Окружить колышками гнѣздо для поимки птицы. Радом. у.
Оси́ще, -ща, с. Осиное гнѣздо. А у того чоловіка на горищі та завелись оси... Він до того осища, аж оси тільки дзз! Мнж. 13.
Піддира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру́, -ре́ш, гл.
1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо. ЗОЮР. І. 231.
2) Брать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать. Котл. Ен.
Помости́ти, -мощу́, -стиш, гл.
1) Вымостить, настлать. Ми мости помостимо та й підемо гулять. Чуб.
2) Наложить, настлать. Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх. Рудч. Ск. І. 153.
3) Свить (гнѣздо). Не мости гніздечка й у лужечку, помости гніздечко й у садочку. Чуб. V. 850.
Пра́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Радом. у. Там що йому не толкуй, а він своє править. Лебед. у.
2) Требовать, взыскивать. Правити долг. Ніхто не прийде править проценту. Рудч. Ск. II. 26. Півник уп’ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! Рудч. Ск. І. 38.
3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. Пра́вить, як за ба́тька. — такъ дорого.
4) Служить (церковную службу). Шевч. 234. Молебні день-у-день Спасителеві править.
5) — за що. Служить чѣмъ.
7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. Богодух. у.
6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Рудч. Ск. II. 163. Владично правиш ти народом. К. Псал. 204.
8) Дѣлать. Будеме правити із Мар’ї невісту. Гол. IV. Пра́вити гніздо́. Дѣлать гнѣздо. Вх. Уг. 262.
П’ятни́к, -ка́, м. Гнѣздо для нижняго конца вереи (въ воротахъ, дверяхъ). Що, було, хлопці роблять? Уночі ворота з п’ятників іздіймуть та й занесуть. Г. Барв. У їх там і хата така, — двері на п’ятнику. Славяносерб. у.
Розши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. О курицѣ: сѣсть на гнѣздо, чтобы снести яйцо. Шух. 238.
Роску́блитися, -блюся, -лишся, гл.
1) Устроить большое гнѣздо, занять гнѣздомъ много мѣста.
2) Родить много дѣтей. Моя Мотронка як роскублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться. Г. Барв. 179.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ку́блити, -лю, -лиш, гл. Вить гнездо, устраивать гнездо, гнездить. Чорногуз тільки на щасливім господарстві кублить своє гніздо. Крим.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Гнездо — гніздо́; Г. для ввинчивания поршня — гніздо́, щоб уґви́нчувати то́лока; Г. для отражателя — гніздо́ для відбивача́; Г. для стакана — гніздо́ на цилі́ндер; Г. запасное — гніздо́ запа́сне; Г. панорамное — гніздо́ панора́мне; Г. пулеметное — Кулеме́тне гніздо́.
*Панорамное гнездо — гніздо́ панора́мне.
*Завинтованный — заґвинтований; 3. гнездо — заґвинто́ване гніздо́; 3. конец — заґвинто́ваний кіне́ць.
*Запасный — запасни́й; З. вещи — запасні́ ре́чі; З. гнездо — запасне́ гніздо́; З. позиция — запасна́ пози́ція; З. пулеметный окоп — запасни́й кулеме́товий ша́нець; З. часть — запасна́ части́на.
*Пулеметный — кулеме́тний; П. вьюк — кулеме́тний в’юк; П. гнездо — кулеме́тне гніздо́; П. Карточка — кулеме́тна ка́ртка; П. лента — кулеме́тна стрі́чка; П. окоп — кулеме́тний ша́нець; П. повозка — кулеме́тний віз; П. площадка — кулеме́тна площи́нка. П. рота — кулеме́тна со́тня.
*Сквозной — наскрізни́й; С. атака — наскрізна́ ата́ка; С. гнездо — наскрізне́ гніздо́; С. канал — наскрізни́й кана́л.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гнѣздо́ = гнїздо́, здр. — гнїзде́чко, ку́бло́, здр. — кубе́льце, кубе́лечко; кишло, (гадюче) — гадю́чник, (жабяче) — жабури́ння С. З., (осине) — кубу́шка (Чайч.), (шпаків) — шпаківня. — Їх з одного кубла мати вивела. н. пр. — Курка кублить ся, а друга витопче кубло. С. З. —Изъ одного́ гнѣзда́ — одногнїзкий. — Г. разори́ть = розку́блити.
Пти́чій = пти́чий, пта́ський (С. З. Л.), пташи́ний (С. Жел. Л.), пташа́чий (С. Жел.). Пти́чій дворъ = пташня́. — Пти́чье гнѣздо́, рос. Neottia Nidus Avis Rich = микола́йцї, при́воротень. С. Ан.
Свива́ть, свить, ся = 1. звива́ти, зкру́чувати, сплїта́ти, зви́ти, зкрути́ти, сплести́, зсука́ти, позплїта́ти, позсу́кувати, ся. – Сплїв батіг. — Зсукав вірьовку та й спустив ся. н. о. Яст. — Гилки позплїтали ся. — Свить гнѣздо́ = гнїздо́ зви́ти, окуко́бити ся. — Всї байраки порубали, нїгде сїсти, гнїздо звити, малих дїток виплодити. н. п. — Окукобилась, мов та горличка. Г. Барв. 2. сповива́ти, спови́ти (д. під сл. Пелена́ть).

Запропонуйте свій переклад