Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 44 статті
Запропонувати свій переклад для «дрантя»
Шукати «дрантя» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ве́тошь, -то́шье
1) стара́ оде́жина, стари́нка, тенетя́га;
2) дра́нь (
р. -ни), дра́нтя, шма́ття;
3) (
прошлогодняя трава в степи) – не́жер (р. -ри).
Дермо́
1) послі́д, ка́ло;
2) по́гань (
р. -ни), дра́нтя (ср.).
Дрянь
1) (
сор) смі́ття́, не́чисть (р. -ти);
2) (
незнач. худая вещь, негодное существо) дра́нтя (ср.), по́гань (р. -ни), (хлам) мо́тлох, не́гідь (р. -годи), ле́дач (р. -чи), леда́що, па́скудь (р. -ди) [Якби́ до́бра коби́ла, а то дра́нтя. Що було́ до́брого – порозкупо́вували, зоста́ла́ся сама́ по́гань. З ньо́го вели́ка ле́дач. Ця ді́вчина така́ па́скудь], (только одушевл.) паску́да (общ.) [Стари́й паску́да], дрі́пло [Старе́ дрі́пло], смі́ттюх (м. р.), посмі́ттюха [Посмі́ттюха яка-не́будь кома́ндуватиме], неві́ра (общ.), (гнусная) плюга́вець (р. -вця), плюга́вство (ср.);
3) (
вздор) (вся́ка) по́гань, ка́зна-що, дурни́ці. [В го́лову вся́ка по́гань лі́зе].
Изры́вокдра́нтя (общ. р.), шма́та, шма́тка.
Коло́ть, кольну́ть
1) (
раскалывать) коло́ти (-лю́, -леш, -лють). [Тріски́ коло́ти (Сл. Гр.). Лід коло́ти].
-ть (раскалывать) дрова – дро́ва коло́ти.
-ть камень – лупа́ти. [Почали́ ске́лю лупа́ти (Звин.). Оста́всь він у Криму́, лупа́є сіль вагову́ (Пісня)].
-ть лучину – скі[и]па́ти ска́лку (скі́пку). [Скіпки́ скіпа́є з дрови́ни (Тесл.)].
-ть сахар – би́ти, руба́ти, грудкува́ти цу́кор;
2) (
вонзать острие) коло́ти, (сов.) кольну́ти, заколо́ти, шпорну́ти, шпига́ти, шпигну́ти, штирка́ти, штиркну́ти, ш[с]трика́ти, ш[с]трикну́ти, (о мн.) поколо́ти, поштирка́ти. [Де ступне́м ступа́ю, терни́на ко́ле (Руд.). Го́лкою коло́в (Сл. Гр.). В се́рце ко́ле (Шевч.)].
В боку -лет – у бік штрика́є, ко́ле.
В груди -лет – у гру́дях ко́ле.
Кольнуло (безл.) – заколо́ло, кольну́ло, шпорну́ло, штиркну́ло (щось).
-лет иглами, мурашками – мов голка́ми ко́ле, мов при́ском обсипа́є.
В ноги -лет (босого) – ко́лько (и ко́ле) в но́ги.
-ть скот – рі́зати, зарі́зати, би́ти, заби́ти (скоти́ну), коло́ти, заколо́ти (свиню́, порося́).
Хоть глаз коли́ – хоч у(в) о́ко стрель.
-лет в ухе – штрика́є в у́сі;
3) (
переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти́, випіка́ти о́чі кому́, цве́нькати в о́чі, викида́ти на о́чі, вибива́ти о́чі кому́, шурка́ти до о́ка. [Тре́ба-ж хоч тро́хи познайо́митись із наро́дом, щоб уся́ке дра́нтя, таке́ як оте́ць Кири́ло, не цве́нькало в о́чі (Крим.). Мені́ на о́чі викида́ють, що в нас ха́ти нема́ (Т. Барв.). Пе́рший хазя́йський син тебе́ ві́зьме? А по́тім бу́де докоря́ти та паниче́м о́чі вибива́ти? (Мирний)].
-ть булавками (переносно) – шпичка́ми, шпилька́ми, остючка́ми коло́ти, пуска́ти шпильки́ кому́.
Это ему глаза -лет (от зависти или злости) – це йому́ сіль в о́ці.
Правда глаза -лет – пра́вда о́чі ко́ле.
-ть прямо в глаз – до живо́го (мі́сця) ціля́ти, поці́лити, ліпи́ти;
4) (
задевать за живое кого) шпига́ти, шпигну́ти, дотика́ти, діткну́ти, дійма́ти, дійня́ти кого́. [Тоді́ не було́ мо́ди пащикува́ти про люде́й і шпига́ти їх язика́ми (Квітка)].
Всегда меня -лет – все мене́ шпига́є.
Это возражение его -ну́ло – цей ви́слів його́ діткну́в, шпорну́в, уколо́в.
-ть в сердце – шпига́ти, коло́ти в се́рце.
-ну́ло самолюбие – уколо́ло, врази́ло амбі́цію.
-ну́ть (сказать колкость кому) – шпигну́ти, шпорну́ти, урази́ти, (пров.) штирк[х]ну́ти, штегну́ти, дю́ґнути кого́.
Ко́лотый – ко́лений, ру́баний, (о щепках) скі́паний.
-тая посудина (насм. о женщине или девушке) – щерба́та ми́ска.
-тая рана – ко́лена ра́на.
-тый сахар – би́тий, грудкува́тий цу́кор, цу́кор груд(оч)ка́ми.
Ко́лющий – що ко́ле; ко́льки́й, колю́щ[ч]ий.
-щие глаза – колю́чі о́чі.
-щее орудие – колю́ще знаря́ддя.
-щая трава – колька́ трава́.
Лохмо́тить, -ся – де́рти, -ся и дра́ти, -ся (деру́, -ся, -ре́ш, -ся), роздира́ти, -ся на лахмі́ття, на дра́нтя и т. п.; срв. Лохмо́тье.
Лохмо́тье и Лохмо́тья – лахмі́ття, лахма́ття, хламі́ття (-ття), ла́хи (-хів) и (редко, гал.) лах (-ху), лахмани́ (-ні́в), лахма́ння (-ння), ла́ти (р. лат), дра́нтя (-тя), ра́м’я (-м’я), ру́б’я (-б’я), хва́нтя (-тя), ри́ззя, (-ззя), (гал.) фурфа́нтя (-тя); ум. лахмі́ттячко, дра́нтячко и т. п. [Ді́вчинка мале́сенька в лахмі́тті яко́мусь (Тесл.). На ній яке́сь лахма́ття (Звин.). Лежа́ть на вели́кому гуртово́му полу́ серед брудно́го хламі́ття (Грінч.). У таки́х ла́хах ходи́в, що й гля́нути ги́дко (Проскурівщ.). До́ки ще ти в цих лахмана́х ходи́тимеш? (Київщ.). На вбо́гому ла́ти, на багачі́ ша́ти (Грінч.). Яка́ там сви́та? дра́нтя саме́ (Канівщ.). Які́ худі́! в яко́му ра́м’ю! (Куліш). Ста́рець тру́ситься в діря́вому ри́ззі (Г. Барв.)].
Состоящий из -тьев, в -тьях (об одежде) – дранти́вий, лахма́тний, лахманува́тий; (рубище) дра́нка, лахмани́на, шарпани́на. [Оде́жа на йо́му дранти́ва (лахманува́та) (М. Грінч.). Одя́гнені вони́ були́ вбо́го, в які́сь дранки́ (Крим.)].
Ходить в -тьях – ходи́ти в лахмі́тті, в дра́нті и т. п.; дра́нтям (ри́ззям, ру́б’ям) трясти́, труси́ти; го́лим ті́лом (го́лою спи́ною) світи́ти. [Тре́ба пря́сти, щоб ру́б’ям не тря́сти (Борзенщ.). Ме́рзне в лихі́й оде́жині та сві́тить го́лим ті́лом (Єфр.)].
Лохмо́чение – дертя́, роздира́ння на лахмі́ття, на дра́нтя.
Отре́пье
1)
см. Отрё́пки 1;
2) дра́нтя, лахмі́ття, ла́хи, лахмани́ (-ні́в), ла́ти, ру́б’я, ра́м’я, ри́ззя, ґно́ття, стра́п’я, канцу́р’я, курма́ння, курма́ччя.
Оттрё́пки – (одежды) дра́нтя (ср. р.), лахмі́ття (ср. р.), лахмани́на, ла́хи (-хів); (конопли) костри́ця, термі́ття (ср. р.). Срв. Отре́пье.
По́ротье
1)
см. По́рка 1;
2) дра́нтя, шма́ття, ру́б’я, ганчі́р’я;
срв. Тряпьё́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Деньги – гроші, (иногда) гріш, (деньга, собир.) грошва, (средства) кошт (кошти), (шутл.) купило, платило, побрязкачі, (жарг.) бабки, бабло:
ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк;
ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти;
без денег – без грошей, безплатно (беззаплатно), не за гроші, не за плату, за так гроші (грошей), дурно (задурно, задарма, дарма), за спасибі;
без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший (Пр.); без грошей чоловік як дурень (Пр.); без грошей, як без очей (як без рук) (Пр.); то пан хороший, як багацько грошей (Пр.);
бешенные деньги – скажені (страшні) гроші;
больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди (Пр.); великі гроші — готова біда (Пр.); гроші біду роблять найбільшу (Пр.); гроші не знать що, та спать не дають (Пр.); грошей багацько [на світі], а щастя мало (Пр.); гроші то й роблять біду (Пр.); срібло та злото тягнуть у болото (Пр.); з золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно (Пр.);
большие деньги – грубі гроші, великі гроші, великий гріш, великі кошти;
брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня (Пр.); хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Пр.); сват не сват, а мого не руш нічого (Пр.);
бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима), тринькати (розтринькувати) гроші;
бумажные деньги – паперові гроші;
быть при деньгах – мати гроші, бути при грошах (з грішми);
ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей, через безгрішшя (безгрошів’я), бо нема (немає) грошей;
взыскивать деньги – стягати гроші з кого;
вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) вкладати гроші куди;
возврат денег – повертання, повернення грошей;
вот уже и нет денег – от і по грошах;
время – деньги – час [є] гроші;
выдавать деньги – виплачувати гроші;
выдача денег – виплата грошей;
давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші, давати, дати у позику (позичку) гроші;
денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять; хоч греблю гати), грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха), валява грошей;
денег нет – грошей нема (немає), (шутл.) на гроші сухо, грошей голо, у кишені [аж] гуде, у кишені вітер віє (вітри віють), (иногда) дюдя в кишені свистить;
денег не хватает – бракує, не стає грошей;
денег ни гроша – грошей ні копійки, (разг.) грошей Біг дасть (катма);
денег стоит (разг.) – недешево (дорого);
деньги — дело наживное – гроші — набутна річ (Пр.);
деньги медные, серебряные – мідяки (мідні гроші), срібняки (срібні гроші), срібні;
деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші, легкий гріш;
деньги не пахнут – грошам лиця нема;
деньги не щепка – гроші не полова;
деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш (Пр.);
деньги обесцениваются – гроші знецінюються;
деньги разошлись – гроші вийшли, (образн.) гроші розкотилися;
деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили) (Пр.); гроші лічбу люблять (Пр.);
есть деньги у кого – має гроші хто, є гроші в кого, (образн.) копійка волочиться у кого;
забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою;
за деньгами – по гроші;
за деньги – за гроші, за плату; заплатно;
за наличные деньги – за [гроші] готові, за готівку;
за небольшие деньги – не за великі гроші, невеликим коштом, недорого;
за неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші;
из-за денег – через гроші;
карманные деньги – кишенькові гроші;
копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші, збивати гроші докупи;
кормовые деньги – харчові гроші, харчове;
кровные деньги – кривавиця;
крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші;
куча денег – купа (сила) грошей (грошви);
лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші;
любящий деньги – грошолюбний, грошолюб;
мало денег – мало грошей, грошей не гурт, грошей (на гроші) тонко, на гроші скупо;
мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші], дрібняки;
наградные деньги – нагорода грішми;
наличные деньги – готові гроші, готівка (редко готовик, готовина, готовизна);
на чистые деньги – на готові гроші;
на это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші;
недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей, скрут (скрута) на гроші; сутужно на гроші, грошова скрута;
не имеющий денег – безгрошовий; (жарт.) безгрішний;
немалые деньги – великі (немалі) гроші, чималий гріш;
не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей;
ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші, ні за яку ціну; нізащо; хоч убий;
обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що, (иногда) згрошити що; обернути на гроші;
обращение денег – обіг грошей;
он не при деньгах – він не має грошей, нема в нього грошей, він не при грошах;
он падок на деньги;
алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей), він жадібний на гроші;
остальные деньги – решта грошей;
отмывать деньги – відмивати гроші;
отпускать деньги – видавати, давати гроші;
отсутствие денег, перен. – безгрішшя;
очень много денег – дуже багато грошей, (иногда) грошей прірва (сила), до смутку грошей;
подъёмные деньги – гроші на переїзд, переїзні гроші, переїзне; дорожнє; допомічне;
потерять деньги – загубити гроші, (жарт.) посіяти гроші; (в операции) втратити гроші;
предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти;
представлять деньги – подавати, здавати гроші;
прогонные деньги – прогони;
растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші;
свободные деньги – вільні (гулящі) гроші;
собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; збирати гроші; назбирати грошей; (образн.) у кулак дбати;
собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на гроші;
собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші;
сорить деньгами – сипати грішми, сипати гроші як полову, гатити гроші, (лок.) розкомашувати гроші;
суточные деньги – добові [гроші];
только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш (Пр.);
требовать деньги – правити гроші;
тряхнуть деньгами – сипнути грішми;
туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима), грошей тонко, куцо на гроші;
у меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах, я витратився (вивівся, звівся) з грошей, я геть-чисто витратився, я [геть-чисто] згрошився, (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє);
употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші на що;
шальные деньги – дурні гроші.
[Хитро-худро і невеликим коштом (І.Котляревський). Платити треба, а платила ніде взяти (О.Кониський). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Номис). Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть тонко (С.Васильченко). Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо (В.Стефаник). Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать (Сл. Гр.). З грошима куди схочеш — доскочиш (Пр.). Збився Пилип і на хату (Сл. Гр.). Хлопець теж за нею пішов, невиразно сподіваючись, що на сходах темно і він зможе там поцілувати її, хоч цим винагородити себе за прикрості в театрі й марно потрачені гроші (В.Підмогильний). Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі (В.Стус). Які зачовгані антракти! Панки долонь тут не шкодують. Вони підписують контракти, а потім шумно аплодують. Я знаю: їде з Відня шулер. О, так, рулетки тут хороші. Йому байдуже — Ліст чи Шуберт, Йому хоч Моцарт — аби гроші (Л.Костенко). Це малі гроші, але коли в кишені – голий вася, то й такі бабки в радість (А.Дністровий). Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, яке проходило через наші рахунки (С.Жадан). Говорили про гроші, Як про зорі, рахували… Недовго бути нам разом з такою сумою (В.Слапчук). Вона вибирала голих провінційних дуреп. Кохання — це фуфло, над яким кружляють гроші і тваринне злягання. Ось вам і вся любов. Бабло і трах. За цим і жерти не встигаєш (О.Ульяненко). Нульові роки ХХІ сторіччя остаточно перетворили людську цивілізацію на перманентне борсання міжнародних злочинних груп. Бабло — але не просто собі й не яке-небудь, а гігантське, космічно безмежне бабло — стало вже по-справжньому, а не оперовому, правити світом. Усі ідеологічні платформи, політичні рухи, парламентські коаліції та терористичні анклави, всі диктатури й демократії, всі націоналістичні, популістські, ліберальні, ліві та консервативні партії, ба більше, всі релігії та «релігійні фанатики» — виявилисялише тільки прикриттям для мільярдних і трильйонних оборудок. І підлягли єдиній меті — виборюванню гігантського, космічно безмежного бабла (Ю.Андрухович). Вигрібаю зі схованки останні гроші. Гроші ніколи не матимуть наді мною влади, я не бачу сенсу. При цьому сенс у грошах бачать усі інші, хто пов’язаний із моїм мізерним існуванням (Б.Редінґ). Крім того, він сподівався, що на цьому діло не стане, що векселі не будуть вчасно оплачені і продовжаться – тоді його любі грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не потовпляться (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Ніч у польоті, і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем Всесвіту,— їх за гроші не купиш (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Ні, брате, — обірвав його алхімік, — не треба. У разі небезпеки Нунцій допоможе мені грошима, щоби чкурнути звідсіля. Бережіть свої побрязкачі для тамування власних болещів (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «До такої сукні тобі потрібен інший чоловік, що має багато грошей…». Вона розсміялась: — Ті, що мають багато грошей, здебільшого бридкі люди, Роббі. — Але ж гроші не бридкі… Правда? — Ні, — відповіда вона, — гроші — ні… — Так я й думав… — А хіба ти вважаєш, що це не так? — Ні, не вважаю, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але якось дуже заспокоюють… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Це не гроші, — сказав я. — Гроші зеленкуваті, і на них написано «In God We Trust». І ще на них повинен бути портрет померлого американця, тому що гроші випускаються в Америці. А це не гроші (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). За гроші ми змушені платити свободою (Р.Л.Стівенсон). Той, хто одружується заради грошей, має хоча б розумний привід (Ґ.Лауб). Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш (П.Меріме). Коли я був молодий, я думав, що гроші — це найголовніше в житті. Коли я постарів, я переконався, що так воно і є (О.Вайлд). 1. Гроші — це бруд. Але іноді так хочеться побути свинею! Особливо під Новий рік… 2. — Чом не купиш? — Бо купила не маю. 3. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. 4. Усіх грошей не заробиш — частину доведеться вкрасти. 5. Якщо гроші — зло, то не дивно, що добрим людям їх завжди бракує! 6. Батькам на замітку. Ваша дитина остаточно подорослішала, якщо на запитання про подарунок на день народження відповідає: «Краще грошима». 7. Любов за гроші обходиться дешевше].
Обговорення статті
Одежда, одёжа – одяг, одежа, (чаще богатое, роскошное) шати, (реже) шата, (диал.) шмаття, о́дяга, о́діва, одіння, шу́плаття, луді́ння, фа́нтя, (разг.) о́діж, одяганка, вдяганка, вдягачка (удягачка), одягало, (костюм) убра́ння, убі́р (р. убо́ру), стрій (р. стро́ю); (покрытие дороги) покриття:
бедному да вору всякая одежда впору – що не попало, те клади в торбу (Пр.); бідне сорочці раде, а багате й кожуха цурається (Пр.);
одежда к празднику, праздничная одежда – одяг (одіж) на (про) свято; святний (святковий) одяг, святне́ убра́ння;
одна штука одежды – оде́жина;
приличная одежда – га́рне убра́ння.
[Отож той самий сиротина У наймах сяк тобі, то так Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив (Т.Шевченко). Е, ні, це не той, не в такій одіві, як той, що мене грабував (Сл. Гр.). Нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було (Сл. Гр.). Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (П.Мирний). — Де се така чорногузка взялася? — пита  парубок  у  міщанському  уборі другого, витріщивши на неї баньки. — З села! не бач? — одказує його товариш (П.Мирний). Любила Параска уборами менжувати, коли б вона була багачка — на жодень день мала б новий убір (П.Мирний). Скинув він кожух, а на йому убір гарний та дорогий: синій суконний жупан з гудзиками, добрі чоботи, синя жилетка, а на жилетці аж чотири ряди здорових гудзиків так і сяють; шия зав’язана червоною хусткою (І.Нечуй-Левицький). А ліс зеленіє на сонці, неначе дорога оксамитова зелена одежа, кинута на гори (І.Нечуй-Левицький). Панни й жіноцтво похапцем кинулись збирати свої манатки, усяке своє добро та шуплаття, та вкладатись (І.Нечуй-Левицький). Широкі спини огрядного та дужого люду покриті були розмаїтою, пістрявою одіжжю (М.Старицький). — В твоїх словах бринить якась гординя, не пристоїть вона такій душі, яка бажає одяг правди взяти (Л.Українка). Довга та чорная шата, мов хмара, його обгортала І хвилювала в повітрі, як море в негоду (Л.Українка). Кассандра з Поліксеною ідуть через майдан від храму, обидві в чорних жалобних шатах (Л.Українка). — От шмаття перебратись вам за старця, все ж буде ліпше, ніж тюремне рам’я (Л.Українка). Рудий розгортав ще мокрі вуса, з яких стікала вода, та застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами, забучавілими капцями на босу ногу та заяложеним кашкетом складала його мізерну одіж (М.Коцюбинський). Часто удень, покинувши роботу, вона висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге шуплаття (М.Коцюбинський). Палагна в свято одпочивала, пишаючись красним лудінням (М.Коцюбинський). Він знов оставив пасічника, знов у жебрачім одінню пішов у світ широкий (І.Франко). Регіна, одягнена в свій чорний стрій, ходить, як звичайно, по покою (І.Франко). Майже вмираючи зо страху, бідний  Лис  Микита мусив сидіти в фарбі тихо аж до вечора, знаючи добре,  що  якби  тепер,  у такім строї, появився на вулиці, то  вже не пси, але люди кинуться за ним і не пустять його живого (І.Франко). Від давнього часу звертав на себе його увагу старий чоловічок у старосвітськім міщанськім уборі, який носять ще декуди по малих, глухих місточках (І.Франко). Які були в його гроші, що міг би на парубоцькі вбори витрачати абощо, — все віддавав за книги (Б.Грінченко). На вбогому — лати, На багачу — шати; Та не йди сорочки В дуки позичати (Б.Грінченко). В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя (Г.Хоткевич). — Тебе я полюбила першого, — вела вона. — Раніш я не сміла… через сина. Як я ненавиділа його іноді! Ти ж не знаєш, Яка я була гарна… Одежа пекла мені тіло, я спала без сорочки, вона жалила мене. Це було страшенно давно. І от прийшов ти… (В.Підмогильний). Мірошниченко хитромудро пустив чутку по селі, що кожний учень одержить чоботи і крам на одяганку (М.Стельмах). На жердині, під стелею, висіла немудра смердівська одяганка (В.Малик). Павло прокинувся рано і, доки батько сходив по кімлю, встиг  уже спорядити вдягачку на рибу: знайшов у повітці стару батькову сорочку, драну на ліктях, полатані, батькові ж таки, штани, що не сходилися йому в поясі, то доточив петельку з мотузочка, та шкарубкі чоботи з відстрялими підошвами —  хоч і тектимуть, зате ноги не попробиває на корчах і очеретяній стерні (Гр.Тютюнник). А в слов’ян, закинутих лихою долею за обводи рідної землі, немає звички та не буде й потреби розминатися з своїми. Певен, не забаряться підійти, пізнавши по вдяганці, й поцікавитися: з якої землі і чи давно тут; є вже ромейським підданим чи всього лиш гість (Д.Міщенко). На жовті пальці обпливає віск. Обличчя гострі, одежина латана. Горять свічки. І сосни пахнуть ладаном. Шумить над шляхом предковічний ліс (Л.Костенко). Життя надто короке, щоб витрачати його на одяг (брати Капранови). Українська мова має свої питомі назви як для окремих предметів одягу, так і для їх комплексів. Це «стрій», «вбрання», «убрання», «шати», «шаття». У давніші часи вживались синонімічні слова «ноша», «одежа», «одежина», «одіва», «одіво», «одіг», «одіж», «одіння», «одія», «руб», «рубаття», «рам’я» (Григорій Кожолянко). Тільки внутрішньо бідна людина може купувати собі дороге шмаття і цим закривати свої розумові проблеми (Арсеній Яценюк). Площ із хітоном тоді одягнути дала мені німфа, Вбралась сама після того в чудове сріблясте одіння (Б.Тен, перекл. Гомера). — Він зустрів нас вельми приязно, та одяг на йому вже подерся, а на лиці він дуже змінився, засмаглів на сонці, так що на превелику силу ми його впізнали — більше по одежі, що тоді бачили, хоч вона вже вся на дрантя звелась (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Не питай, що сталося з моєю вдягачкою (В.Горбатько, перекл. Дж.Патерсона). Шовкові, тоненькі спокусливі одяганки розсипалися по підлозі (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Дуже дорогий одяг старить (К.Шанель). Одяг на жінці повинен бути в міру скромним: щоб не впадав в око, і водночас було помітно, що він на ній є].
Обговорення статті
Ошмёток, ошмётка, ошмётки, прост. – (обноски обуви) недо́носки, недо́носок, дрантиве взуття, (куски чего-н.) дрантя, (комья грязи, снега, земли) груддя, грудка. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ТРЯПИ́ЧНЫЙ ще шма́тяни́й, з дра́нтя, прибл. лахмі́тяний;
тряпи́чная ку́кла лялька з дра́нтя, книжн. ганчі́ркова ля́лька.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ветошьдра́нтя, -тя, шма́ття, -ття.
Дрянь
1) (
сор, нечистота) смі́ття́, -ття́, не́чисть, -сти;
2) (
ненужная или малоценная вещь) мо́тлох, -ху, дра́нтя, -тя;
3) (
о живом существе) по́гань, -ні, паску́да, -ди.
Лохмотье – лахмі́ття, -ття, дра́нтя, -тя.
Отрепье
1) дра́нтя, лахмі́ття, ла́хи;
2) (
от конопли, льна) кло́ччя, на́чіска, костри́ця.
Рваньедра́нтя, -нтя.
Рубище – лахмі́ття, -ття, дра́нтя, -нтя, ру́б’я, -б’я.
Старьедра́нтя, -нтя.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Лохмотьедра́нтя.
Рваньдра́нтя.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Деньги
• Без денег
– без грошей; безоплатно; не за гроші; не за плату; за так грошей; (за)дурно ((за)дарма); за спасибі.
• Без денег человек худенек
– без грошей чоловік не хороший. Пр. Без грошей чоловік як дурень. Пр. Без грошей як без очей (як без рук). Пр. То пан хороший, як багацько грошей. Пр.
• Больше денег — больше хлопот
– сіль для їди, а гроші для біди. Пр. Великі гроші — готова біда. Пр. Гроші біду роблять найбільшу. Пр. Гроші не знать що, та спать не дають. Пр. Грошей багацько [на світі], а щастя мало. Пр. Гроші то й роблять біду. Пр. Срібло та злото тягнуть у болото. Пр. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно. Пр.
• Брат-брат, сват-сват, а денежки не родня
– брат братом, сват сватом, а гроші не рідня. Пр. Хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри. Пр. Сват не сват, а мого не руш нічого. Пр.
• Бросать деньги (деньгами)
– сипати (розкидатися) грішми (грошима); тринькати (розтринькувати) гроші.
• Быть при деньгах
– мати гроші; бути при грошах.
• Ввиду отсутствия денег
– за браком (через брак) грошей; через безгрішшя (безгрошів’я); бо нема(є) грошей.
• Вот уже и нет денег
– от і по грошах.
• Время — деньги
– час (є) гроші.
• Давать, дать деньги взаймы
– позичати, позичити гроші; давати, дати у пози(ч)ку гроші.
• Денег куры не клюют
– грошей і кури не клюють (і свині не їдять); грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха); валява грошей.
• Денег нет
– грошей нема(є); (жарт.) на гроші сухо; грошей голо; у кишені [аж] гуде; у кишені вітер віє (вітри віють); (іноді) дюдя в кишені свистить.
• Денег ни гроша
– грошей ні копійки; (розм.) грошей Біг дасть (катма).
• Денег стоит
(разг.) – недешево (дорого).
• Деньги — дело наживное
– гроші — набутна річ. Пр.
• Деньги не заработанные, доставшиеся даром
– дурні гроші; легкий гріш.
• Деньги не щепка
– гроші не полова.
• Деньги не щепки — на полу не подымешь
– грошей на дорозі не назбираєш. Пр.
• Деньги разошлись
– гроші вийшли; (образн.) гроші розкотилися.
• Деньги счёт любят
– копійка любить, щоб її рахували (лічили). Пр. Гроші лічбу люблять. Пр.
• Есть деньги у кого
– має гроші хто; є гроші в кого; (образн.) копійка волочиться у кого.
• За деньги
– за гроші; за плату.
• За наличные деньги
– за [гроші] готові; за готівку.
• За небольшие деньги
– не за великі гроші; невеликим коштом; недорого.
• Копить деньги
– складати (збивати, ховати) гроші; збивати гроші докупи.
• Кормовые деньги
– харчові гроші; харчове.
• Крупные деньги
– великі (великими купюрами, недрібні) гроші.
• Куча денег
– купа (сила) грошей (грошви).
• Мало денег
– мало грошей; грошей не гурт; грошей (на гроші) тонко; на гроші скупо. [Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть, тонко… Васильченко. Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо. Стефаник.]
• Медные деньги
– мідні гроші; мідяки.
• Мелкие деньги, мелочь
– дрібні [гроші]; дрібняки.
• Наличные деньги
– готові гроші; готівка (зрідка готовик, готовина, готовизна).
• Недостаток в деньгах
– брак (недостача) грошей; скрут(а) на гроші.
• Немалые деньги
– великі (немалі) гроші; чималий гріш.
• Не стало денег
– не стало (не вистачило, забракло) грошей.
• Ни за какие деньги
(разг.) – ні за які гроші; ні за яку ціну; ні за що.
• Обратить в деньги что
– повернути на (в) гроші що; (іноді) згрошити що. [Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать. Сл. Гр.]
• Он не при деньгах
– він не має грошей; нема в нього грошей; він не при грошах.
• Он падок на деньги; алчный, жадный до денег
(разг.) – він ласий на гроші (до грошей); він жадібний на гроші.
• Очень много денег
– дуже багато грошей; (іноді) грошей прірва (сила); до смутку грошей.
• Подъёмные деньги
– гроші на переїзд; переїзні гроші; переїзне.
• Потерять деньги
– загубити гроші; (жарт.) посіяти гроші.
• Растранжирить деньги
– розтринькати (протрясти) гроші.
• Свободные деньги
– вільні (гулящі) гроші.
• Серебряные деньги
– срібні гроші; срібняки.
• Собирать, собрать деньги
– збивати, назбивати грошей; (образн.) у кулак дбати.
• Собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что
– збитися (спромогтися) на що. [Збився Пилип і на хату. Сл. Гр.]
• Собраться с деньгами
– спромогтися (збитися) на гроші.
• Сорить деньгами
– сипати грішми; сипати гроші як полову; гатити гроші; (лок.) розкомашувати гроші.
• Суточные деньги
– добові [гроші].
• Только ума на деньги не купишь
– за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш. Пр.
• Тряхнуть деньгами
– сипнути грішми.
• Туго с деньгами
– сутужно з грішми (з грошима); (лок.) куцо на гроші.
• У меня все деньги вышли
– у мене [вже] по [всіх] грошах; я витратився (вивівся, звівся) з грошей; я геть-чисто витратився; я [геть-чисто] згрошився; (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє).
• Употребить деньги на что
– повернути (обернути) гроші нащо.
• Шальные деньги
– дурні гроші.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

рвань вири́ванець,-нця, дра́нтя (розірвані нитки, рештки пряжі як відходи виробництва)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Дра́нтя, -тя
1)
ветошь, лохмотья;
2)
дрянь.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

дра́нтя, -тя, -тю, -тям, в -ті

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Дрант, -ту, м. = Дрантя. Вх. Лем. 411.
Дра́нтя, -тя, с.
1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Св. Л. 91.
Ні в’їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Ном. № 10519. Яка там свита — дрантя саме. Канев. у.
2) Дрянь, негодная вещь.
Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Каменец. у. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Каменец. у. Ум. Дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує. Каменец. у.
Дрань, -ні, ж.
1) =
Дрантя. Як люде дрань, то така їх Ордань. Ном. №7126.
2) =
Драниця. Левиц. І. 92.
Дря́п’я, -п’я, с. = Дрантя.
Замі́сто, за́мі́сть, замі́сць, замі́сь, нар. Вмѣсто. Дала ж мене моя мати заміж за старого і казала шанувати замісто молодого. Чуб. V. 225. Ой не стеле чумак собі постіленьку, а зелену травицю, а у головки замість подушечки кленьчасту важницю. Чуб. V. 1038. Замісць доброго, дрантя продає. Ном. № 10519. Замісь полу помощена велика купа комишу. Рудч. Ск. II. 20.
Обла́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. облата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Чинить, починить свою одежду, бѣлье. Попереду було мене обминає, знать соромиться свого дрантя; а як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати. Левиц. І. 143.
Шу́рпа, -пи, ж.
1) Курица съ торчащими взъерошенными перьями. Рк. Левиц.
2) Женщина въ безобразномъ нарядѣ.
Божевільна начепляла на себе дрантя та й ходе мов якась шурпа. Рк. Левиц.
3) Непотребная женщина.
Це шурпа — пранцювата баба. Борз. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ла́ття, -тя, с. Лохмотья, отрепье. Дрантя та лаття покриває молоде тіло. Мирн. І. 390. Дрантям та латтям скоріш дразниш панські очі. Мирн. І. 396.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ве́тошь, вето́шье = старови́нка, стари́нка, дра́нка, дра́нтя.
Изна́шивать, износи́ть, ся = зно́сювати, зноси́ти, обдера́ти, ся, обша́рпати ся, (обувя) – сто́птувати, стопцьо́вувати, стопта́ти, стопцюва́ти, ся. – Обшарпали ся люди в дорозї так, що з одежі саме дрантя. Чайч.
Лохмо́тье = лахмі́ття, лахмани́на (С. З.), лахма́ни (С. Л.), хламі́ття, дра́нтя (С. Л.), дра́нка, ру́ббя, ра́ммя (С. Л.), мана́ття (С. З.), ри́ззя. — Роздумав ся, назад вернув ся, старе лахміття поскидав, в шкапові чоботи обув ся, сорочку білую узяв. Мет. — Бачить бабу в якійсь лахманинї. Н. Пр. — Треба справить хлопцеві одежину, бо вже дрантям сьвітить. Коцюб. — Ти у мами ходила у дрантивій дранці, а у нас будеш ходити в червоній китайцї. н. п. Под. — Дасть сорочку мінї, бо, бач, саме руббя. н. к. — Він скинув теє раммя, надїв сорочку. н. о. — Старець скорчив ся, трусить ся в дїрявому риззї. Г. Бар.
Отре́пье = 1. д. Отрёпки. 2. дра́нтя, лахмі́ття, лахмани́на (С. З.), ка́пцурря. — Хто носив коли шовкову одїж, то зодяг тепер суконне дрантя. Ст. С.
Оттрёпки = (одежі) — ви́носки, лохміття, дра́нтя, лахмани́на (С. З. Пав.), коноплї – костри́ця, термі́ття, зб. терміття́ча (С. Ш.).
Рвать, ся = 1. (разорва́ть, ся) — рва́ти, ся, де́рти, ся, дра́ти, ся, ша́рпати, шматува́ти, розірва́ти, ся, розде́рти, ся, розша́рпати, розшматува́ти, розпана́хати. — Сум серце шматує через таке пекельне життя. н. о. Гр. Чайч. — Пр. д. ще під сл. Разрыва́ть.Рва́нный = дра́ний, шмато́ваний. — Хоч у мене жупан дран, єсть у мене грошей жбан. н. п. — Ой дай жупан шматований, та кулями постріляний. В. Щ. — Рва́нное пла́тье = дра́нтя, дра́нка, шарпани́на. — Рву́щійся легко́ = рвачки́й. — Рвачкі нитки. Сп. 2. (вы́рвать, ся) — рва́ти, видера́ти, ви́рвати, ви́дерти, ся. – Дай або видеру. н. пр. — Схопили злодїя, але він вирвав ся. 3. (сорва́ть, вы́рвать) — блюва́ти, рига́ти, ви́блювати, ви́ригати. — Его́ рвётъ = він блює́. 4. (нарва́ть) — нарива́ти, нарва́ти. — Нарвало палець. 5. (сорва́ть, нарва́ть) — рва́ти, зрива́ти, зірва́ти, нарва́ти, льону, коноплї — бра́ти, набра́ти, грибів — збіра́ти, назбіра́ти, листу або дрібненьких гілочок — чухра́ти, начухра́ти, до того що нарвано — прирва́ти. — Зірви квітку. — Прирви щавлю, а то сього не стане на борщ. 6. порива́ти ся, змага́ти ся (до чого).
Ру́бище = ру́бъя (С. Л.), рубі́ж (С. Л.), ру́бцї (С. З.), ра́мъя (С. Л.), дра́нтя, дра́нка (С. Л.), ла́ти, ла́танцї, лахма́ни (С. Л.), лахмани́на (С. З.), стра́пки, стра́плї, стра́пъє. — Дасть сорочку мінї, бо, бач саме рубъя. н. к. — Треба прясти, щоб рубъям не трясти. н. пр. — Нїчого не справляв і в рамъї ходив, не доїдав та все гроші ховав. Гр. Чайч. — Як наймичка жидівська, доношувала тільки дядине рамъя. О. Мир. — Наче жебрак обвішаний дрантям. Кн. — Будуть вони по улицях тепер дрантям трясти, як не схотять молотити, а жінки їх прясти. н. п. — Он у подруг і те і се нове, а у мене одно дрантя. О. Мир.
Старьё = старовина́, старови́нка, стари́зна, старови́зна, танди́та (С. Ж.); дра́нтя, дра́нка. — Пора вже сюю тандиту пороздаро́вувати. — Жид, замість доброго, дрантя продав.

Запропонуйте свій переклад