Знайдено 36 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Деви́ческий – діво́чий, діво́цький, дівча́чий, паня́нський. [Діво́ча краса́. Паня́нський (діво́цький) вік недо́вгий – і не нагуля́єшся, а вже за́між віддаю́ть]. |
Де́вственный – діви́[о́]чий, паня́нський, небла́зний; неви́нний, непоро́чний. • Де́вственная земля – земля́ неза́ймана, ціли́нна, новина́. [Широ́кий необме́жний, неза́йманий степ (Коцюб.). Ціли́нні степи́]. • Де́вственный лес – діви́ча пу́ща, пра́ліс, відві́чний ліс, неза́йманий ліс. • Де́вственная плева – діво́ча боло́на, гі́мен (р. -ну). |
Коро́ткий –
1) коро́ткий (ср. ст. коро́тший, пр. ст. найкоро́тший). • -кие волосы – коро́тке воло́сся. • -кое платье – коро́тке убра́ння, (женское) коро́тка су́кня. • Юбка -ка́ – спідни́ця коро́тка (ку́ца). • Он -ток, в солдаты не годен – він мали́й (при́земок, фам. ку́ций), до військо́вої слу́жби не прида́тний. • -кий дух, -кое дыхание – коро́тке ди́ха́ння. • -кое зренье – коро́ткий (близьки́й) зір (р. зо́ру), короткозо́рість, близькозо́рість (-рости). • -кая память – коро́тка па́м’ять (-ти). • Ум -ток у кого – на ро́зум небага́тий хто, мали́й ро́зум у ко́го. • Руки -ки́! – ру́ки коро́ткі! не твоя́ (не ва́ша и т. п.) си́ла! тобі́ зась! а зась! • -кий ответ – коро́тка ві́дповідь. • В -ких словах – короте́нько, небагать(о)ма́ слова́ми, в небагатьо́х слова́х. • -кий звук, слог, грам. – коро́ткий звук, склад. • Делать, сделать -ро́че, см. Короти́ть и Укора́чивать. • Делаться, становиться, сделаться, стать -ро́че – коро́тшати, покоро́тшати; 2) (о расстоянии) недале́кий, бли́зьки́й (ср. ст. бли́жчий, пр. ст. найбли́жчий). • -кий путь – недале́ка (близька́) доро́га (путь); 3) (непродолжительный) коро́ткий, недо́вгий, мали́й. [Коро́ткий той весе́лки вік діво́чий (Н.-Лев.)]. • Жизнь -ка́ – вік коро́ткий (недо́вгий), життя́ коро́тке. • -кий срок – недо́вгий (бли́зьки́й) строк (те́рмін, речене́ць (-нця́)). • -кое время – мали́й час, мала́ часи́на, часо́чок (-чку), часи́нка. • В (за) -кое время – за мали́й (не за вели́кий) час, за малу́ часи́ну, не за до́вгий час. • На -кое время – на мали́й (на недо́вгий) час, на (малу́) часи́ну, на часи́нку, на часо́чок. • В самом -ком времени – найбли́жчого ча́су, найбли́жчим ча́сом, у найбли́жчім ча́сі; 4) (о близких отношениях) бли́зьки́й. • -кое знакомство – бли́зька́ знайо́мість (-мости). • -кие отношения, связи – бли́зькі́ відно́сини (стосу́нки). • Они очень -ки́ между собой – між ї́ми бли́зькі відно́сини (стосу́нки), вони́ приятелю́ють (дру́жать, о женщ. также подругу́ють), (фам.) панібра́таються. • Быть на -кой ноге с кем – бу́ти у бли́зьких відно́синах (стосу́нках), (гал.) бу́ти на коро́ткій (бли́зькій) стопі́, приятелюва́ти, дружи́ти, (о женщ. также) подругува́ти, (фам.) панібра́татися з ким. |
Пансио́н –
1) пансіо́н (-ну). • На полном -не – з по́вним уде́ржа́нням, утри́манням, на по́вному уде́ржанні, утри́манні. • Поместиться в -не – ста́ти на пансіо́н; 2) (общежитие при школе) бу́рса, пансіо́н; 3) (воспитательное заведение) пансіо́н, пансіона́т (-ту), Женский -о́н – діво́чий пансіо́н. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ПОЛОВО́Й (про стосунки) евфем. неплатоні́чний; полово́й акт евфем. любо́вний акт, фраз. со́ром [первый полово́й акт перший со́ром]; полово́й го́лод евфем. діво́чий го́лод; име́ть половы́е сноше́ния с кем образ. перейти́ че́рез лі́жко чиє. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Девический – діво́чий, дівча́чий, паня́нський, -а, -е. |
Девственный –
1) діво́чий, паня́нський; (о земле) неза́йманий, ціли́нний, непоча́тий. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Возраст
• Быть в возрасте жениха, невесты – бути у віці нареченого, нареченої; дохо(д)жалим бути; (про хлопця) бути на оженінні; під вусом бути; бути прудивусом (підвусим); (про дівчину) дівчина на відданні; дівка у заплітках (у бовтицях). [Дівка вже дохожала, не сьогодні-завтра заміж піде. Сл. Гр. Єсть у вас синки на оженіннячку. Сл. Гр. А ці лобуряки й під вусом усе маляться… Дніпрова Чайка.] • Быть в преклонном возрасте – бути похилого (старечого, давнього) віку; бути похилих (старечих, благих) літ; (іноді) бути під літами. [Баба Оксана була під літами… Грінченко.] • Быть на возрасте – на порі (на літі, на зрості) бути (стати); (лок.) на стану стати. [Тут сходилися й судовики, і вчителі, і письменники, і гімназисти, і кадети, котрі були вже на зрості. Кониський.] • В зрелом возрасте – у [мужніх, дорослих] літах; у дійшлому (дозрілому) віці. [А коли він був уже в літах, не раз в неділю обступали його ґазди… Яцків.] • Возраст детский, юношеский, старческий – вік дитячий (дитинячий, хлоп’ячий), юнацький (парубочий, дівочий), старечий; літа дитячі (дитинячі, хлоп’ячі), юнацькі (парубочі, дівочі), старечі. [Літа дитинячі Вона знову згадала. Лукаш, перекл. з Гете.] • Возрастом – завстаршки (іноді увстаршки); віком (літами). [Він завстаршки, такий, як ви — одних літ. Сл. Ум.] • В самом раннем возрасте – маленьким бувши; (образн.) у зеленочку. [Діточки мої! Квіти мої! Пов’яли ви в зеленочку! Вовчок.] • Выходить, выйти из детского возраста – виходити, вийти з дитячого віку. • Девушка в возрасте (на выданье) – дівчина на порі (на відданні). [Ти на порі, І Ярина спіє… Шевченко.] • Не по возрасту – як на свій вік (як на свої літа); не по літах. [Моя дев’ятилітня Леся занадто серйозна як на свої літа… Досвітній.] • Одного возраста – одного віку (одних літ); рівня літам; (розм. іноді) однієї верстви. [Цей дід однієї зо мною верстви. Сл. Гр.] • Он (ты…) вошёл в возраст, достиг возраста – він (ти…) увійшов у [мужні, дозрілі] літа; він (ти…) дійшов дозрілого віку (дозрілих літ, повних літ); він (ти…) дійшов літ ([до] зросту); літа (года) вийшли йому (тобі…); він (ти…) приспів; (образн.) він (ти…) вбився у колодочки (у пір’я). [От старша дочка Оришка, та вже й зовсім приспіла, до парубків аж горить… Кропивницький.] • Он вышел из детского, школьного возраста – він вийшов із дітей, із школярів; він виріс (вийшов) із дитячих літ (із дитячого віку), із шкільних літ (із шкільного віку). • Он моего (вашего…) возраста – він мого (вашого…) віку; він моїх (ваших…) літ; він (ви…) рівня мені (зо мною, вам, з вами…) літами; (розм.) він моєї (вашої…) верстви (доби). • Он (она…) с возрастом поумнеет – він (вона…) [до] розуму дійде; він (вона…) з літами розуму набереться (порозумнішає). [Вона ще дурна, нехай перше розуму дійде… Вовчок.] • Предельный возраст – крайній (найвищий) вік; крайні (найвищі) літа. • С самого раннего, нежного возраста – з самого малку; змал(еч)ку; (образн.) з пуп’ян(оч)ка; з зеленочку. [Сам із пуп’янка коїв він Неабиякі штуки… Лукаш, перекл. з Гете.] |
Лишать
• Лишать, лишить жизни кого – позбавляти, позбавити життя кого; відбирати, відібрати життя в кого, укорочувати, укоротити (збавляти, збавити) віку (життя) кому; заподіювати, заподіяти смерть кому. • Лишать, лишить свободы кого – позбавляти, позбавити волі кого; зневолювати, зневолити кого; (про багатьох) позневолювати кого; (перен.) залигувати, залигати; (іноді) запетльовувати, запетлювати кого; (заарештовувати) ув’язнювати, ув’язнити кого. • Лишать, лишить слова кого – позбавляти, позбавити слова кого; (розм., тільки докон.) замкнути уста (мову, зниж. заткнути уста) кому. • Лишить девственности – [Позбавити дівоцтва (невинності) (док. справичити); (поет. образн.) [дівочий] вінець (вінок) розвити (зірвати, здійняти, зняти); (по)збавити вінця (вінка); (іноді) зірвати квітку. • Лишить себя жизни – смерть [самому] собі заподіяти; відібрати собі життя; укоротити (збавити) собі віку; стратитися. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Діво́чий – девичий, девический. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
діво́чий, -ча, -че; -во́чі, -чах |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Діво́цький, -а, -е = Дівочий. Грин. ІІІ. 224. Жаль мені русої коси і дівоцької краси. Мет. 152. |
Діво́чий, -а, -е. Дѣвичій. Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, як він того хоче. Шевч. 133. Проливав кров червону річками. То не кров, аж дівоча краса. Чуб. V. 7. Дівочий манастирь. Шевч. Діво́ча гімна́зія. Женская гимназія. О. 1861. І. 321. Дівчата з дівочої гімназії. О. 1862. II. 52. Діво́ча кров. Раст. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. І. 111. |
Дівча́чий, -а, -е = Дівочий. Чого ж голосиш там? чого нявчиш дівчачим голоском? Сніп. 21. Ой хлоп’яча біда — у некрути брати, а дівчача біда — нерідная мати. Чуб. ІІІ. 892. Дівча́чий бог. Шуточное названіе аиста. Лохв. у. |
Затина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. затну́тися и затя́тися, -тну́ся, -не́шся, гл.
1) Цѣпляться, зацѣпиться, задѣвать, задѣть. Се видно ж усякому, що сей замок скручено, бо ключ затинається. Екатериносл. г. 2) Задерживаться, останавливаться, остановиться, пріостановиться. Як повів я рештанта, то він спершу йшов як слід, а далі все затинався йти, а то й побіг од мене та й утік. Новомоск. у. 3) Останавливаться, остановиться въ разговорѣ, заикаться; замолкать, замолкнуть. Хто? хто?! затинаючись скрикнув він. Мир. ХРВ. 52. Друге на речі дається, а як я... Якось Улита затнулась. Г. Барв. 226. Дівочий клекіт на хвилину затнувся. Мир. Пов. І. 144. 4) Только сов. в. Упорно стоять на своемъ; упорно продолжать что либо дѣлать. Не хочу, не поїду!... і затялась на сьому. Г. Барв. 531. Затялись в одну шкуру: давай рощот! Мир. ХРВ. 259. Дощ затявся. Мир. ХРВ. В гаремах тілько нуд затявсь: там кралі нищечком ридали, як ніч наступить, сна не мали, а вечір карою здававсь. Мкр. Г. 16. 5) Только сов. в. Удариться. Чоловік розігнався, в одвірок затявся. Чуб. V. 1080. |
Зніт, -ту, м. — діво́чий. Рас. Epilobium palustre. Лв. 98. |
Коро́ткий, -а, -е.
1) Короткій. Короткий той веселий вік дівочий. Левиц. Пристав з короткими гужами. Ном. 2) Краткій. 3) Коро́тка годи́на, коро́ткий час. Въ выраженіи: Бода́й на те́бе коро́тка годи́на (коро́ткий час)! = Бода́й на те́бе короте́ча! Вх. Зн. 28. Ум. Короте́нький, короте́сенький. |
Крас, -су, м. = Краса. Вдовонька не дівонька, не дівочий крас. Чуб. V. 71. |
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) 
Epilobium palustre L. — зніт боло́тяний (Сл); зніт баго́нний (Мл), зніт боло́тний (Ру, Оп); зніт(и́льник) діво́чий (Нв, Вх7, Ду — ВЛ), кійло (Ос — ПЦ), черв’як-трава (Ан — СЛ). |
Polygonum lapathifolium L. — гірча́к щавлели́стий; дря́сен щівникови́й (Мл); гирчак (См), гірка трава (Шс2 — СТ), гірча́к (Шс2, Ос, Коб — ЗАГ), гречка (Ян3 — СТ), дресту́н (Шх — ГЦ), дрозд (Ан — ПС), дрясен волохатий (См), кушильник дівочий (Ос — ПД), липка турецька (Ан), лягушник (Mk), почечуйна трава (Шс2 — СТ), рубашник (Ос — СД), суколін(ець) (Ан — СЛ), череда (Ос — ПД). |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
оркестра́нтка, оркестра́нток; ч. оркестра́нт музикантка, яка грає в оркестрі. [Ми стояли з келихом вина з різними оркестрантами, і одна з оркестранток зробила мені комплімент. (longread.povaha.org.ua, 20.11.2019). І ось тепер, через кілька років після виступу «Кремерати» у Львові, її оркестрантка вперше постала перед львівським слухачем на чолі столичного музичного колективу <…> (Високий замок, 2005). Дівочий оркестр, який я тут організувала, так і не встиг показати себе. Було шкода, бо зусиль вклала в нього чимало. Кожну оркестрантку готувала індивідуально. (Михайло Андрусяк «Ув’язнена скрипка», 1992).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Том 5, 1974, с. 747. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Вы́рядить, ся, выряжа́ть, ся = ви́рядити, ся, виряжа́ти, ся, ви́чепурити, ся (С. Аф.), убра́ти, ся, убіра́ти, ся. — Убрали їі, як панночку. — Молодицї гріх вбіратись в дївочий убі́р. С. Ш. |
Дѣви́ческій = дївча́чий, дїво́чий, дїво́цький. С. Аф. Л. — Може найдеть ся дївоче серце, карі очі, що заплачуть на сї думи — я більше не хочу. К. Ш. — Хлопяча біда — у некрути брати, а дївчача біда — не рідная мати. н. п. — Дївоцька краса, як лїтня роса. н. п. — Та жаль мінї русої коси — дївочої краси. н. н. — Та вже ж мінї не ходити у лїс по орішки, та вже ж мінї минули ся дївоцькії сьмішки. н. п. |
Костю́мъ = оде́жа, о́дїж, убра́ння́, убі́р. С. Ш. — Молодицї гріх убіратись в дївочий убір. Лев. — Яке на йому убрання? — Не то турецьке чи що. |
Ле́нта, ле́нточка = стьо́жка, стьо́жечка, (С. З. Л.), стьо́нжка (Прав. С. З.), би́нда, би́ндочка (Прав. С. Л.), широка — стрі́чка, стрі́чечка (С. Л. З.), червона, вовняна — жи́чка, оксамитова — оксами́тка, що в косу вплїтаєть ся — кіндя́к, скіндя́к, мн. скіндяки́, частїше здр. — скіндячки́, що завъязує кінець коси — кісни́к, кісничо́к, підкі́сник, ви́плїток. — В запасцї гарній фаналевій, в стьожках, в намистї і в ковтках. Кот. — Ой скиньте ся, хлопцї, по грошу, купіть мінї бинду хорошу. н. п. — Ой дай мінї, моя мамо, ще й шовкову бинду, не зачиняй, мамо, двері, бо я зараз прийду. н. д. Под. — Де тут була Маріїна мати, що сказала биндочки скидати. н. п. — Що дївочки гуляють, стрічечками мають. н. п. — За віночок та у таночок, за стрічечку, та на уличку. н. п. — (Стрічкою зоветь ся теж головъяний дївочий убір з стьожок). |
Наря́дъ = 1. наря́д, нака́з. 2. убі́р (С. Ш.), убра́ння́ (С. Л. Ш.), стрій, дуже коштовний — ша́ти. — Молодицї гріх вбіратись в дївочий убір. Лев. — А ви парубоньки до гною, а ви дївчатоньки до строю. н. п. — Наші лати переходять панські шати. н. пр. |
Наче́локъ, наче́льникъ = набрі́вник (дївочий убір над бровами). |
Убира́ть, убра́ть, ся = 1. у(в)біра́ти (С. Ш.), прибіра́ти, опоряжа́ти, убра́ти (С. Ш.), прибра́ти, опоряди́ти, у(в)по́рати. — Прибери книжки в шафу. — Вона прибрала сьміття з хати. Кн. — Убрав сїно за годину. — Еге, швидко лан упорали. 2. у(в)біра́ти, ся (С. Ш.), прибіра́ти, ся, чепури́ти, ся (С. З. Л.), хороши́ти, ся, убра́ти, ся, прибра́ти, ся, причепури́ти, ся, квітка́ми — квітча́ти, у(в)квітча́ти (С. Ш.), заквітчати, ся (С. Л.), позакві́чувати. — Молодицї гріх вбіратись в дївочий убір. н. пр. — Скажу, Галю, встань раненько, прибери ся чепурненько. н. п. — Поки люди горівчище любили та й пили, орендарі повбірані, як пани ходили. н. п. — Настя причепурила грубу. Лев. — Дївко! Чом ти не хочеш хату причепурити? Кр. — Як була я молодою, і гадки не мала, по садочку похожала, квітчалась, пишалась. К. Ш. 3. убіра́ти ся (С. Ш.), тїка́ти, утїка́ти, убра́ти ся, у(в)тїкти́, приня́ти ся. — Як до дна доглядать ся, так за Дунай убірать ся. н. пр. — Треба принять ся звідсїля. Кр. — Убира́йся, убира́йтесь = геть, ге́тьте! (С. Аф.); цур тобі́. — Убира́йся по добру, по здоро́ву = іди́, тїка́й, поки цїлий. |
Убо́ръ = убі́р (С. Ш.), прибі́р, убра́ння (С. Ш.), стрій і д. Наря́дъ. — Молодицї гріх вбіратись в дївочий убір. н. пр. — Твоя дївчина краща всїх, на їй прибору більше всїх. н. п. |
Уединённый, но = само́тний (C. Л.), тільки про чоловіка — одлю́дний. — I монастирь отой дївочий, що за пісками, на болотї, у лозах самотний стоїть. К. Ш. — В малий райочок мій спідтиха — тиха підкрадеш ся, наробиш лиха, запалиш рай мій самотний. К. Ш. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)