Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 29 статей
Запропонувати свій переклад для «извлечь»
Шукати «извлечь» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Извлека́ть, извле́чь –
1) (кого, что откуда) витяга́ти, ви́тягти, видобува́ти, ви́добути, добува́ти, добу́ти, вийма́ти, ви́йняти кого́, що відкіля́. [Тре́ба його́ ви́тягти з нега́рного товари́ства (Київ). Ви́добули (ви́тягли) з архі́ву давно́ забу́ту спра́ву (Крим.). Ку́лю з ра́ни ви́йнято (М. Грінч.)].
• -ть зерно из ореха – вилу́щувати, ви́лущити зе́рно з горі́ха.
• -ть масло из маслянистых зёрен (подсолнухов, конопляного семени и т. п.) – би́ти олі́ю (з со́нячників, з насі́ння і т. и.), (из маслин, орехов и т. п.) вича́влювати, ви́чавити олі́ю; (выделять) вилуча́ти, ви́лучити. [Із ка́меня він ви́лучив мета́л (Крим.)];
2) -ка́ть пользу, выгоду от чего, см. По́льза, Вы́года;
3) матем. -ка́ть, -ле́чь (квадратный) корень из числа – добува́ти, добу́ти (квадрато́вий) ко́рінь з числа́.
• Извлечё́нный откуда, из чего – (з)добу́тий, ви́тягнений и ви́тягнутий, ви́йнятий, ви́лучений зві́дки, з чо́го. [Здобу́тий з архі́вів Макси́м Залізня́к (Ніков.)].
• Извлека́емый – витя́гуваний; (мат.) добу́ваний.
• -ться – добува́тися, витяга́тися, вийма́тися, бу́ти (з)добу́тим, ви́тягненим, ви́йнятим.
Извле́чь, см. Извлека́ть.
Вы́года – зиск, ко́ри́сть (р. -сти), бари́ш, ви́года, пожи́ток (р. -тку), інте́ре́с, (гал.) хосе́н (р. хісна́).
• Извлекать, извлечь вы́году – ма́ти з чо́го зиск, користува́тися, покористува́тися з чо́го, баришува́ти, побаришува́ти на чо́му, використо́вувати, ви́користати що, (гал.) ви́хіснувати що.
• Это принесёт ему вы́году – з цьо́го він ма́тиме зиск, ко́ри́сть, бари́ш, ви́году, пожи́ток, інте́ре́с, хосе́н.
Ко́рень –
1) ко́рінь (-реня), ум. коріне́ць (-нця́), корі́нчик, ув. корени́ще, кореня́ка, соб. корі́ння, ум. корі́ннячко. [Ка́мінь росте́ без ко́реня (Номис)].
• -рни и -ре́нья – корі́ння, ко́рені (-нів). [Му́сить плуг квітки́ з корі́нням рва́ти (Франко)].
• -рень дерева, идущий в землю вертикально – сто́вба.
• -рень зуба, пера, ногтя – ко́рінь зу́ба, пера́, ні́гтя.
• -рень книги, см. Корешо́к 3.
• -рень дела – поча́ток спра́ви.
• -рень учения горек, а плоды его сладки – учи́тися гі́рко, а зна́ти со́лодко; працю́й гі́рко, а з’їси́ со́лодко (Комар).
• Смотреть в -рень (вещей) – диви́тися в ко́рінь (рече́й).
• Пряные -ре́нья – корі́ння, пря́нощі (-щів).
• Питаться -ре́ньями – живи́тися корі́нням.
• Хлеб на -рню́ – хліб (збі́жжя) на пні́ (на стеблі́, в на́коренку). [Запро́дував лихваря́м збі́жжя ще в на́коренку (Л. Укр.)].
• До -рня, в -рень истреблять – до ко́реня, до на́коренку, до корі́ннячка, у-пе́нь, до-ще́нту, до ноги́ ни́щити (з[ви]ни́щувати) кого́, що.
• Изругать в -рень кого – ви́лаяти на всі за́ставки́ (на всі бо́ки, на всю губу́) кого́.
• Покраснеть до -рня волос, см. Покрасне́ть.
• С -рнем рвать, вырывать, вырвать что – з корі́нням рва́ти, вирива́ти, ви́рвати що, (искоренять) викоріня́ти и викорі́нювати, ви́коренити що.
• С -рнем вон – ге́ть з корі́нням (з ко́ренем).
• Пускать, пустить -рни во что – пуска́ти, пусти́ти ко́рінь (корі́ння) у що, (глубоко) укоріня́тися и укорі́нюватися в чо́му и у що, за[роз]коріня́тися, за[роз]корени́тися, окорени́тися (гли́боко) в чо́му. [Те, що найгли́бше пуска́є своє́ корі́ння в наро́дню ду́шу (Грінч.). В саду́ ви́шенька вкорени́лась (Грінч. III)].
• Это дерево пускает отростки от -рня – це де́рево пуска́є (виганя́є, виго́нить) па́рості (па́гони, па́гінки, па́ростя), па́роститься з ко́реня (з корі́ння).
• Злоупотребления пустили глубокие -рни – надужиття́ (зловжива́ння) геть розкорени́лися.
• Прикрепиться -рня́ми к чему – прикорени́тися до чо́го.
• Пресечь зло в -рне – припини́ти (зни́щити) зло при ко́рені (при корі́нні, в ко́рені, в за́родку).
• В -рне неправильно – в ко́рені (в осно́ві свої́й) несправедли́во (неправди́во, непра́вильно).
• При самом -рне отрубить, отрезать – при са́мому ко́рені (при са́мому корі́нні, при́кро) відруба́ти, відрі́зати (відтя́ти) що. [При́кро, одруба́в де́рево (Хорольщ.). При́кро одрі́зав ні́готь (Хорольщ.)].
• Подсечь под -рень – підсі́кти (підтя́ти) при ко́рені (при корі́нні) що.
• -рень за -рень – о́ко за о́ко. Сделанный из -рня, см. Корнево́й 2;
2) (в народн. назв. различных растений) ко́рінь, корі́ння.
• -рень белый, La erpitium latifolium L. – староду́б (-ба).
• -рень бобовый, Corydalis solida Sm. – ряст (-ту).
• -рень винный –
а) (копытный, скипидарный), см. Ко́петень;
б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. – ра́кові ши́йки (-йок), рачки́ (-кі́в), ле́вурда.
• -рень водяной, Calla palustris L. – образки́ (-кі́в), фія́лковий ко́рінь.
• -рень волчий, Aconitum Napellus L. – зозу́лині череви́чки (-ків).
• -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. – вовчу́г (-га́), вовчуга́н, во́вча (бича́ча) трава́.
• -рень гвоздичный, Geum urbanum L. – гребі́нник, виви́шник, гравіла́т (-ту).
• -рень глистный, Dictamnus albus L. – ясене́ць (-нця́), (редко) ломи́ніс (-носа).
• -рень горький, Saussurea amara D. C. – гірки́й ко́рінь, гірча́к (-ка́).
• -рень громовый, см. Спа́ржа (дикая).
• -рень драконов, Arum dracunculus – кліщине́ць (-нця́).
• -рень дубильный, Statice latifolia Smith. – керме́к широколи́стий, дуби́льний ко́рінь, чинба́рник.
• -рень жабин, Campanula sibirica L. – дзво́ник сибі́рський, жа́бин ко́рінь.
• -рень железный, см. под Желе́зный.
• -рень жёлтый, Statice tatarica L. – керме́к тата́рський, жовти́во.
• -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. – курзі́лля; см. Лапча́тка.
• -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. – ла́стовень (-вня), змії́ний ко́рінь.
• -рень золотой –
а) Lilium martagon L., см. Ли́лия;
б) Asphodelus luteus L. – зо́лотень (-тня) жо́втий.
• -рень зубной, см. Камнело́мка.
• -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. – овер’я́н (-ну), бі́сове (чо́ртове) ребро́, котя́че зі́лля.
• -рень красильный, Rubia tinctorum L. – маре́на.
• -рень красный, Anchusa officinalis L. – волови́к (-ка), рум’я́нка, красноко́рінь (-реня), меду́нка, свиню́шник.
• -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. – лю́бка, нічна́ фія́лка.
• -рень майский, см. Петро́в крест. -рень Марьин, см. Пио́н.
• -рень медвежий, Meum Athamaticum – бу́рич ведме́жий.
• -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. – мандраго́ра, мандриґу́ля.
• -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel – опу́цьки (-ків), оши́пок (-пка), сверби́гуз (-за).
• -рень параличный, см. Пере́ступень.
• -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. – паху́чка звича́йна.
• -рень пьяный, см. Белена́.
• -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. – молоча́й (-ча́ю) лозови́й, молоча́к (-ка), рома́нів ко́рінь.
• -рень рвотный – а) см. Ко́петень;
б) іпекакуа́на.
• -рень сальный, см. Око́пник.
• -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. – змія́чка еспа́нська, соло́дкий ко́рінь.
• -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. – чорноко́рінь (-реня), соба́чий ко́рінь (язи́к), воло́вий язи́к.
• -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. – вовчо́к (-чка́) півні́чний.
• -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. – соло́дкий ко́рінь, солоде́ць (-дця́), солоди́ка, люкре́ція, люкри́ця.
• -рень сухотный, Arum maculatum L. – кліщине́ць (-нця́) плями́стий, ко́зяча борода́.
• -рень фиалковый, Iris florentina L. – пі́вники флоренті́йські, коси́ця, фія́лковий ко́рінь.
• -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. – псора́лея.
• -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. – царзі́лля, (редко) староду́б.
• -рень чемеричный, Veratrum album L. – бі́ла чемери́ця, чемери́ка, чемерни́к.
• -рень чумный, Petasites officinalis L. – кремена́ лікарська.
• -рень алтейный, фарм. – проскурняко́вий ко́рінь (-ко́ве корі́ння);
3) (перен. о человеке) дуб, дуба́р (-ря́), непохи́тний, упе́ртий, суво́рий;
4) запрячь лошадь в -рень – запрягти́ коня́ в голо́блі.
• Лошадь ходит в -рню́ – кінь пра́вить (бі́гає) за голобе́льного;
5) грам. – ко́рінь.
• -рень слова – ко́рінь сло́ва;
6) мат. – ко́рінь.
• -рень из числа а – ко́рінь з числа́ а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а – добува́ти, добу́ти ко́реня n-ого ступеня́ з числа́ а или коренюва́ти, прокоренюва́ти число́ а число́м n.
При́быль – прибу́ток (-тку), зиск (-ку), бари́ш (-шу́), набі́жка, ви́го́да, (польза) ко́ри́сть (-сти), пожи́ток (-тку). Срв. Вы́года, По́льза. [З прибу́тку голова́ не боли́ть (Номас). Без я́ми гре́бля, а без накла́ду зиск не бу́де (Номис). Чи зиск, чи страта́, – одна запла́та (Чуб. I). Щоб ма́ти бари́ш, хазя́їн пови́нен робі́тникові заплати́ти ме́нше, ніж той йому́ заро́бить (Єфр.). Як по копі́йці набі́жки, то й то гара́зд (Лубен.)].
• Получать, -чить, извлекать, извлечь -быль от чего – ма́ти, бра́ти (взя́ти) зиск (бари́ш, прибу́ток, ко́ри́сть) з чо́го, зиска́ти, побаришува́ти на чо́му;
2) (рост, увеличение) прибува́ння, зроста́ння, бі́льшання, при[з]бі́льшення.
• Вода на -были, идёт на -быль – вода́ прибува́є.
• Луна на -были – мі́сяця прибува́є.
• -быль населения – при[з]бі́льшення лю́дности; срв. Приро́ст.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Урок –
1) (задание) завда́ння, за́гад, (объём работы, уст.) норма;
2) (школьный) ле́кція, година, заняття, (рус.) урок;
3) (назидание) нау́ка, научка:
• брать уроки чего – навчатися чого;
• готовить уроки – готувати завдання;
• дать урок, преподать урок – дати науку кому, навчити, провчити кого;
• делать уроки – робити (виконувати) завдання;
• задолбить урок – (разг.) затовкти (витовкти) [напам’ять] завдання; витрубити (витуркати) завдання;
• извлекать, извлечь урок из чего – діставати, дістати (добувати, здобувати, добути, здобути) науку з чого;
• уроки истории учат – історія вчить;
• урок для кого – наука для кого;
• это для него будет, послужит уроком – це для нього (йому) буде наука.
[Ти ніколи не чув про небесне й земне кохання? Ти ж недавно сам пробував поєднати їх у своїй Ерні і дістав добру науку, ти, бакалійнику кохання, який хоче мати в одній крамниці і квашену капусту й ікру! Ти ще й досі не знаєш, що тоді капуста ніколи не відгонить ікрою, а ікра завжди відгонить капустою? Я тримаю їх окремо, і тобі слід теж так робити! Так зручніше жити (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Інші, стоїчні, сповнені гідности й мужности, схилялися до такого радикального кроку, як самогубство, бо теж гадали, що таким робом покажуть, чого варті, й дадуть научку владі танатоса, колись давно це називалося символічним ляпасом, і за тодішніми щиросердими переконаннями вважалося, що він болить найдужче, бо йде з царини етики та моралі, а не з примітивного поруху, здійсненого завдяки фізичному зусиллю (С.Вакуленко, перекл. Ж.Сарамаґу). Мітфорд дав їй доброї науки (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Помилка одного — наука другому (Джон Рей)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИЗВЛЕ́ЧЬ ще ви́дістати, (з пам’яті) перен. ви́кресати, ви́снувати, (науку) ви́нести, (із закамарків пам’яти) ви́вернути;
извлечь из о́бласти забве́ния /извлечь на свет, извлечь из-под пы́ли, извлечь из-под спу́да/ галиц. відпороши́ти;
ИЗВЛЕЧЁННЫЙ ще оде́ржаний, ви́лучений, ви́далений, ви́дістаний, ви́несений, фраз. ви́снуваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Извлекать, извлечь – (вынимать) витяга́ти, -га́ю, -га́єш, ви́тяг(ну)ти, -гну, -гнеш, добува́ти, -ва́ю, -ва́єш, добу́ти (добу́ду, добу́деш); (пользу) спожитко́вувати, -ву́ю, -вуєш, спожиткува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (из беды) вирято́вувати, -вую, -вуєш, ви́рятувати, -тую.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Извлекать, -лечь – витяга́ти, ви́тягти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Выгода
• Извлекать, извлечь выгоду из чего – мати (брати, узяти) користь (вигоду, пожиток, зиск) з чого; використовувати, використати що; користуватися, покористуватися з чого; зискувати, зискати на чому, з чого. [Любив козак три дівчини, та не мав користі. Сл. Гр.]
• Нет в этом никакой выгоды – з цього нема ніякої вигоди (ніякого пожитку, ніякого вжитку, ніякої користі, ніякого зиску).
• Приносить выгоду – давати (робити) вигоду (користь, пожиток, зиск).
• Это принесёт ему выгоду – з цього він матиме вигоду (користь, пожиток, зиск); з цього він скористується (покористується); це йому піде на пожиток (на користь); це дасть йому вигоду (користь, пожиток, зиск).
Извлекать
• Извлекать, извлечь корень (мат.) – добувати, добути корінь.
• Извлекать, извлечь пользу, выгоду из чего (перен.) – мати (здобувати, здобути) користь (пожиток, вигоду, зиск) з чого; використовувати, використати, скористати що; спожиткувати що.
• Извлекать, извлечь урок из чего – діставати, дістати ((з)добувати, (з)добути) науку (урок) з чого.
• Извлекать слёзы, сочувствие… – викликати сльози (сльозу), співчуття…
Польза
• В свою пользу – собі на користь (на пожиток).
• Всё это говорит в вашу, не в вашу пользу – все це за вас, не за вас (на вашу, не на вашу руч) промовляє (говорить).
• Движение в пользу реформы – рух за реформу.
• Для общей пользы – для загального добра (для добра всіх, на пожиток усім); для загальної користі.
• Извлекать для себя пользу из чего – мати для себе користь (собі пожиток) з чого; (образн. розм.) грати на чому в свою сопілку (дудку).
• Невелика польза, мало пользы из того – мало користі (пожитку, мале спасибі, малий спасибіг) з того.
• Обращать, обратить в свою пользу – повертати, повернути (обертати, обернути) собі на користь (на свою користь, собі на пожиток); вернути (навертати, повертати, горнути) на свою руч.
• Он расположен в мою пользу – він сприяє мені; він прихильний до мене.
• От этого нет никакой пользы – від (з) цього нема ніякої (жодної) користі (вигоди, ніякого пожитку); (образн. розм.) з того ні вари, ні пари.
• Пойти без пользы – літи без пуття (марне, даремне, даром, пусто).
• Получать, получить, извлекать, извлечь пользу из чего – мати користь (пожиток, вигоду, зиск) з чого; брати, узяти користь з чого; використовувати, використ(ув)ати що.
• Приносить, принести пользу кому, чему – давати, дати користь (пожиток, ужиток) кому, чому.
• Располагать, расположить в свою пользу – привертати, привернути до себе.
• Служить, послужить в пользу, на пользу – іти, піти, вийти на користь (на пожиток).
• Употребить с пользой что – ужити на користь (на добре) що; спожиткувати що.
• Что пользы из того, что… – яка користь (який ужиток, який пожиток, яка вигода (лок. який хосен) з того що…
• Это пойдёт на пользу кому – це піде на користь (на пожиток) кому; це стане у пригоді кому.
• Это разговоры в пользу бедных (разг.) – це пуста (порожня, марна) розмова (балачка, балаканина); шкода про це й говорити.
• Я не извлёк ни малейшей пользы из этого дела – я не мав ані найменшої користі (найменшого пожитку, найменшої вигоди, найменшого вжитку, зиску) з цього діла.
Получать
• Он получил отказ – він дістав відмову; йому відмовлено (дано відкоша); (у сватанні) він дістав (з’їв, ухопив) [печеного] гарбуза.
• Получайте деньги (товар) – беріть гроші (крам, товар); маєте гроші (крам, товар).
• Получать, получить бензин из нефти, кислород… – здобувати, здобути бензин з нафти, кисень…
• Получать, получить деньги по счёту, ордеру, чеку… – одержувати, одержати гроші на рахунок, ордер, чек…
• Получать, получить, извлекать, извлечь пользу из чего – Див. польза.
• Получать, получить по шапке (разг.) – діставати, дістати по шапці.
• Получать, получить прибыль от чего-либо – прибуток брати, узяти (мати) з чого, на чому.
• Получило огласку что – набуло розголосу що; було розголошено що.
• Получил?; Получи!; Получай! (разг.) – дістав?; Маєш!
• Получить барыши от перепродажи – убаришувати.
• Получить выговор, замечание – дістати догану (нагану), зауваження; (іноді) мати догану, зауваження.
• Получить звание инженера – здобути (дістати) звання інженера.
• Получить известность – стати (зробитися) відомим (знаним); набути слави.
• Получить наследство, получить что-либо в наследство – дістати спадщину; (рідше спадок); дістати у спадщину (у спадок) що; успадкувати що; (застар.) одідчити що.
• Получить насморк – дістати нежить.
• Получить образование, воспитание – здобути (іноді дістати) освіту, виховання; набути освіти, виховання.
• Получить отказ – дістати відмову; не дістати (не здобути, не мати) згоди (на що); (жарт.) дістати відкоша; (с)піймати (ухопити, з’їсти) облизня; облизати макогона (макогін).
• Получить повреждение – зазнати пошкодження (ушкодження).
• Получить по заслугам – дістати по заслузі; дістати своє. [Катюзі по заслузі. Пр.]
• Получить пощёчину – дістати ляпаса (в лице, згруб. по пиці).
• Получить фигу [с маслом] – з’їсти дулю [з маком]; біса з’їсти; лизнути (ухопити) шилом патоки.
• Получить форму чего – набрати (набути) форми чого.
Свет
• В ложном свете (видеть, представлять) – у фальшивому світлі (бачити, уявляти).
• В розовом свете – у рожевому світлі.
• В свете каком (видеть, представлять…) – у світлі (освітленні) якому (бачити, уявляти…).
• В свете чего – у світлі чого; з погляду чого.
• Не видит света [вольного] кто – не має просвітку (просвітлої години) хто; немає просвітку кому; нема коли (ніколи) й угору глянути кому.
• Ни свет ни заря (разг.) – ще й на світ не зазоріло (не займалося, не благословилося); передсвітом (перед світом, перед світанням); (розм. зниж.) ще й чорти навкулачки не билися.
• Поднялись чуть свет, а уж солнце в обед – збираюсь колядувати, як уже й щедрувати пора. Пр.
• Проливать, пролить свет на что (перен. книжн.) – кидати, кинути світло на що; висвітлювати, висвітлити що; (іноді) наводити, навести світло на що.
• Свет очей моих; свет жизни моей – світло очей моїх; світ життя мого.
• Свет померк в глазах чьих – світ померк (стемнів, згас) [у] в очах чиїх.
• Свет (светик) мой! (перен.) – ясочко моя!; моя зіронько [ясна]!; серденько (серденятко) моє! […Люба моя! Ждала, ждала вас, радість моя, зіронько… Панч, перекл. з Чехова. Адже й я була молода, серденько… Свідзинський, перекл. з Тургенєва. Моя ти ясочко… чарівнице моя ясноокая. Васильченко.]
• Только и света (свету) в окне (в окошке), что… – у кого — тільки й світа (світу) у вікні, що…
• Ученье - свет, а неученье — тьма – ученому світ, а невченому тьма. Пр. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Пр. Знайко біжить, а незнайко лежить. Пр. В умілого і долото рибу ловить. Пр. Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо. Пр. На те коня й кують, щоб не спотикався. Пр.
• Чуть (чем) свет – тільки почало (майб. час почне) світати (розвиднятися, розвиднюватися, дніти, на світ благословлятися); як [тільки] світ (іноді чим світ); ледь світ (ледве свінуло); удосвіта. [Що чим світ шумить, лунає?.. Чернявський.]
• Белый (Божий) свет – білий (Божий) світ.
• Всё (никто, ничто) на свете – все (чисто все, геть-чисто все) на світі; ніхто, ніщо в світі (на світі).
• Выпускать в свет – видавати, видати друком; публікувати, опублікувати.
• Выступать, выступить (всплывать, всплыть, выплывать, выплыть, выходить, выйти) на свет Божий – виявлятися, виявитися.
• Выходить, выйти в свет – виходити, вийти друком; (часом) побачити світ.
• Извлечь на [Божий] свет – витягти (видобути) на світ [Божий].
• На свет [Божий] не глядел (не смотрел) бы – світ знемилів (знемилився) кому; (і) жити не хочеться; світ надокучив (набрид, обрид, остогид) кому; (і) світ не милий кому.
• На чём свет стоит (ругать, бранить…) (разг. фам.) – на всі заставки (на всі боки, на всю губу); аж гай гуде.
• Не близкий (близок, ближний) свет (разг.) – не близький світ (не близька сторона); не близько; (застар.) [не] блигомий (лок. не блигий) світ; замашно. [Замашно йти. Сл. Гр.]
• Не видеть (не видать) света [белого] – не мати (немає кому) просвітлої години; нема коли (ніколи) й угору глянути.
• Не мил и свет, когда милого нет – світ став немилий, як покинув милий. Пр. Без вірного друга — великая туга. Пр.
• Не только света, что в окне (окошке) – не тільки (хіба тільки) світа (світу), що в вікні. Пр. Не в одне віконце світить сонце. Пр. Чи тільки світа, що через вікно видно? Пр. Чи тільки світа, що на твоїм подвір’ї (на твоїм обійсті)? Пр. Хіба на світі одна вода? Пр.
• Ни за что на свете – нізащо (ніколи) в світі.
• Оставить, покинуть свет – покинути світ; зійти з світу (з блиску-світу); умерти.
• Относящийся к новому, к старому свету – новосвітній, старосвітній.
• Относящийся к этому (к сему), к тому свету – сьогосвітній, тогосвітній.
• Отправлять, отправить на тот свет кого – на той світ загонити, загнати (про багатьох позагонити) кого; із світу згонити, зігнати (про багатьох позганяти) кого; (застар.) пускати, пустити у Божу путь кого.
• Отправляться, отправиться на тот свет – іти, піти на той світ; (застар.) у Божу путь іти, піти.
• По [белому] свету (ходить, бродить…) – по [білому] світу (світі), [білим] світом (ходити, блукати, мандрувати…).
• Появиться, явиться на свет – на світ народитися; уродитися (зродитися); виникнути (постати).
• Свет в рогожку покажется кому – світ замакітриться кому.
• Свет испокон веков неправдой стоит (устар.) – не було ніколи в світі правди. Пр. Неправдою світ стоїть. Пр. Брехнею світ живе. Пр.
• Свет не без добрых людей – світ (на світі) не без добрих людей. Пр.
• Свет не клином сошёлся – ще світ не зав’язаний мені. Пр. Хіба (що) мені світ клином зійшовся? Пр.; знайдеться і на це (є й на це) рада; (іноді) що раз (одного разу) не вдалося, удруге вдасться.
• Сживать, сжить (сгонять, согнать) со света кого (перен. разг.) – зганяти, зігнати (про багатьох позганяти) з світу кого. [Стережись, Максиме, Омелька Судденка, бо той чоловік тебе з світу зжене. ЗОЮР.]
• Только и света в окошке (окне) у кого – тільки й світла, що в вікні у кого.
• Тот свет – той світ.
• Шататься по свету – бродити по світу; різних борщів куштувати.
• Этот свет – сей (цей) світ. [Сей світ, як маків цвіт. Пр.]
Спуд
• Из-под спуда (извлечь, вынуть) – із схову (із схованки) (добути, витягти); пустити в ужиток.
• Под спуд (положить, класть что); под спудом (держать, оставлять что) – добре (за)ховати що; у схові (у схованці) мати що; лишати без ужитку що.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

извлека́ть, извле́чь витяга́ти, ви́тягти; видобува́ти, ви́добути; вийма́ти, ви́йняти; добува́ти, добу́ти; дістава́ти, діста́ти
извле́чь ко́рень мат. добу́ти ко́рінь

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Видобува́ти, ви́добути –
1) выволакивать, выволочь, вытягивать, вытянуть;
2) добывать, добыть, вынимать, вынуть, извлекать, извлечь.
Вийма́ти, ви́йняти –
1) вынимать, вынуть, доставать, достать, извлекать, извлечь;
2) обнажать;
3) исключать, исключить (из правила). Вийма́ти, ви́йняти о́чі – выкалывать, выколоть, выклевывать, выклевать глаза.
• Вийма́тися, ви́йнятися – 1) выниматься, вынуться;
2) обнажиться.
Витяга́ти, ви́тягти –
1) вытягивать, вытянуть, вытаскивать, вытащить;
2) вынимать, вынуть;
3) удлинять, удлинить;
4) извлекать, извлечь;
5) (куда) взволакивать, взволочь, втаскивать, втащить;
6) (откуда) выволакивать, выволочить.
Покористува́тися (від кого, з ко́го, з чо́го) – извлечь пользу, выгоду, воспользоваться чем.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Извлекать, -влечь – видобува́ти, видобути, витяга́ти, витягти, вийма́ти, вийняти, вибира́ти, вибрати; и. деньги (из предприятия) – вибира́ти, вибрати гро́ші; и. доход – ма́ти добу́ток з чо́го; и. выгоду – ма́ти з чо́го зиск, користува́тися, покористуватися з чо́го; и. пользу из чего – використо́вувати, використати що, ма́ти ко́ристь з чо́го.
Польза – ко́ристь (-сти),пожиток (-тку); (прибыль) – зиск (-ку); (употребление) – ужиток (-тку); в -зу кого, чего – на ко́ристь (на пожиток) кому́, чому́; в свою -зу – собі́ на ко́ристь; для чьей -зы – кому́ на ко́ристь; извлекать -зу – ма́ти з чо́го зиск; иметь, извлекать, извлечь -зу – ма́ти, бра́ти, взяти, ко́ристь з чо́го; обращать в свою -зу – на свою ко́ристь оберта́ти, оберну́ти; послужить в -зу – вийти на ко́ристь, ста́ти в приго́ді; приносить -зу – дава́ти, да́ти, ко́ристь; стоять без всякой -зы (употребления) – дармува́ти, лиша́тися без ніякого вжитку.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Витяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. ви́тягти, -гну, -неш, гл.
1) Вытягивать, вытянуть, вытаскивать, вытащить. Витягніть Василечка трьома неводами. Мет. 181. Марко витяг з кутка кілька шабель. Стор. МПр. 115.
2) Вынимать, вынуть. Шага з кишені панської витягає. Нп.
3) Вытягивать, вытянуть, удлинить. Як короткий, то витягнуть. Ном. № 1203.
4) Извлекать, извлечь. Левч. 50.
Покори́стуватися, -туюся, -єшся, гл. Извлечь пользу, выгоду, воспользоваться. Стор. ІІ. 114. Од Бога положено покористуватись їм од твоєї коняки. Мнж. 147. Одже покійний дядько добре покористувався з нашої худоби.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ви́гулити, -лю, -лиш, гл. Выманивать, извлечь. Сл. Дубр.
Ви́збірати, -раю, -єш, *несов. в. визбі́рувати, -рую, -еш, гл. *2) Выбирать, извлекать, извлечь по одиночке. Чорногуз стоїть у болоті та визбірує жаб. Крим.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Извлекать, извлечь — витяга́ти, ви́тягнути, добува́ти, добу́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Извлека́ть, извле́чь = витяга́ти, вийма́ти, добува́ти, вибіра́ти, ви́тягти (С. Л.), ви́няти, добу́ти, ви́брати. — Извле́чь изъ опа́сности = ви́рятувати. — Извле́чь по́льзу = спожиткува́ти. — Анї зьвір, анї чоловік, анї рослина не спожиткує без води і крихти корму. Де-що про Сьв. Б.

Запропонуйте свій переклад