Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 47 статей
Запропонувати свій переклад для «літній»
Шукати «літній» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Во́зраст – вік [Дитя́чий вік], верства́ [Цей дід одніє́ї зо мно́ю верстви́ = одного со мной возраста], літа́ [Мої́х літ], доба́ [Ва́шої доби́], (редко) діб (р. доби́) (ж. р.) [У мою́ діб], пора́ [Ді́вка на порі́]. [Он моего (вашего) во́зраста = він мого́ (ва́шого) ві́ку, мої́х (ва́ших) літ, моє́ї (ва́шої) верстви́ (доби́)].
• Во́зрастом – завста́ршки, завстарі́шки, уста́ршки літа́ми. [Він як Дани́ло уста́ршки].
• С самого нежного во́зраста – з пу́п’яночку.
• С сам. раннего -та – з са́мого ма́лку.
• Детский в. – дитя́чий вік, дитя́чі літа́, ма́лість.
• Выходить из детск. -та – з діте́й вихо́дити.
• Зрелый в. – му́жні літа́, ді́йшлий вік.
• В зрелом -те – в літа́х.
• Среднего -та – сере́днього ві́ку, сере́дніх літ.
• Пожилой в. – лі́тній вік.
• Старый в. – да́вній вік, старе́чий вік.
• Преклонный во́зраст – похи́лий вік.
Догора́ть, догоре́ть – догоря́ти, дого́рювати, догорі́ти, допа́люватися, допали́тися; дотліва́ти, дотлі́ти; вигоря́ти, ви́горіти.
• Догоре́ть ярким пламенем – допала́ти.
• Догоре́ть без пламени – доже́вріти. [І оста́тня догоря́є його́ сві́чка лойова́ (Рудан.). День лі́тній уже́ дотліва́є (Дн. Чайка). Кага́нчик мій дого́рює. У печі́ допа́люється, вигоря́є. Четве́рта сві́чка допала́ла, нім договори́ли (Голов.)].
• Догора́вший – догорі́лий, дотлі́лий, доже́врілий, допа́лений, (провинц.) дого́рений. [Недого́рене полі́но].
Жар –
1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. па́лу), жаро́та, спе́ка, спеко́та; см. Жара́. [Ті́льки-що ввійшли́ в ба́ню, аж жар таки́й, що не мо́жна (Рудч.). Лі́тній пал (Фр.)];
2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)ого́нь (р. -гню́), (болезн.) гаря́чка. [Так мене́ жар ухопи́в. З хо́лоду ки́нуло в пал (Л. Укр.). Од ціє́ї ду́мки обняло́ її́ мов огне́м. Пра́гне вона́ ща́стя, мов пи́ти в гаря́чці (Коц.)].
• Быть в -ру – горі́ти. [Ді́вчина ті́льки му́чилася – то горі́ла, то ме́рзла].
• У него жар – його́ па́ли́ть.
• Бросать в жар – ки́дати в жар, обсипа́ти жа́ром;
3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) при́сок (р. -ску); (один уголь) жари́на; (прил.) жари́стий. [В ме́не о́чі горі́ли, мов жар (Л. Укр.). Пече́ карто́плю на гра́ні (в гра́ні) (Под. губ.)].
• Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) – жарі́ти (действие – жарі́ння), жахті́ти, паші́ти, палахкоті́ти. [У не́ї аж що́ки жарі́ють. Ку́па жа́ру, та аж жахти́ть, червоні́є (Г. Барв.). Паши́ть з пе́чи. Дити́на така́ гаря́ча, – так і палахкоти́ть (= идёт жар) від не́ї].
• Жар-птица – жар-пти́ця, жаропти́ця; 4) (бурый камень, уголь, лигнит) бу́рий ву́гіль (р. -гля) (бу́ре ву́гілля), лігні́т;
5) (пыл) пал, за́пал, о́пал. [Яки́й гаря́чий пал, що й перешко́д не зна (Сам.). Говори́ти з за́палом. Він із за́палом узя́всь до пра́ці. Щось кому́сь з вели́ким о́палом дово́дила вона́ ше́птом (М. Вовч.)];
6) (разгар) ро́згар, пал, ро́зпал, гаря́чий час (мент).
• В жару́ битвы – в гаря́чий час бо́ю, в ро́згарі бо́ю.
• В жару́ спора – в палу́ супере́чки.
• Жары́ (мн.) –
1) (пора летн. зноя, межень) спе́ка (ед.);
2) (на картине: блёстки, блик) жарі́ння, огні́.
Жа́ркий –
1) гаря́чий, жарки́й; (жгучий, пылкий) пеку́чий, палю́чий, палки́й; (душный) душни́й, сква́рний. [Гаря́чий лі́тній день. Гаря́чий клі́мат (гаря́че підсо́ння). День був жарки́й (палки́й). Гаря́чі (палкі́) почуття́. Палкі́ сльо́зи. Лі́то палю́че. Пеку́че со́нце].
• Жа́ркий бой – гаря́чий (завзя́тий) бій.
• -кие дебаты – гаря́чі (палкі́) деба́ти.
• -кий спор – палка́ (гаря́ча) супере́чка (змага́ння);
2) (о цвете) жовтогаря́чий; (о позолоте) ясни́й, блиску́чий.
• Становиться -ким – гарячі́ти. [День гарячі́є].
Зной – спе́ка, спеко́та (пеко́та), (жара) жара́, жаро́та, гарячі́нь (-чіні), пал (-лу), вар, звар (-ру), варо́та, ш[с]ква́ра, сквар (-ру). [Ти́хо й ну́дно і спе́ка пеке́льна (Васильч.). Со́нце томи́ть спеко́тою ві́йсько її́ му́жа (Руданськ.). Таки́й звар, що ди́хати не дає́ (Франко). Лі́тній пал (Франко)].
• Солнечный зной – со́нячна спе́ка, со́нячний пал.
• Летний зной – лі́тня спе́ка, лі́тній пал.
• Полуденный зной – опівде́нна спе́ка.
• Влажный зной – парно́та, при́парок (-рку).
Ле́тний –
1) лі́тній, (ум. літне́нький), (в)лі́тошній. [Гаря́чий я́сний лі́тній день (Н.-Лев.). Верну́вся з лі́тнього о́дпуска із села́ (Крим.). Лі́тошній день ду́же до́вгий (Сл. Гр.). Влі́тошнє со́нце (Васильч.)].
• В -нее время – лі́тньої пори́ (доби́), лі́тнього ча́су. [Лі́тньої пори́, ти́хими та те́плими ноча́ми (М. Вовч.)].
• -нее жильё – лі́тня, (в)лі́тошня осе́ля.
• -нее платье – лі́тнє, (в)лі́тошнє убра́ння;
2) (тепловатый) лі́тній, лі́теплий.
• -няя вода – лі́тня вода́, лі́тепло, (особ. для мытья головы) ми́тель (-толю);
3) (южный) півде́нний, те́плий.
• -няя сторона – півде́нний бік (р. бо́ку), півде́нна сторона́, те́плий кра́й. [Ві́тер з те́плого кра́ю (Звин.)].
Ле́тный –
1) (старый) лі́тній;
2) (церк.: ежелетный) щорі́чний, щолі́тній.
Ле́то –
1) (время года) лі́то, ум. лі́тко, лі́течко. [Лі́течко моє́ святе́ мину́ло хма́рою (Шевч.)].
• Жаркое, дождливое -то – палю́че, дощови́те (мо́кре, мочли́ве) лі́то.
• Засушливое, бездождное -то – посу́шне (засу́шливе, сухе́) лі́то, сухолі́ття (-ття).
• Урожайное, благоприятное -то – (до́бре) полі́ття, (до́брий) полі́ток (-тку).
• Бабье -то – ба́бине лі́то.
• -то красное – лі́то (лі́течко) кра́сне (лю́бе). [Лі́течко лю́бе на то (щоб співа́ти) (Гліб.)].
• Начало -та – поча́ток (-тку) лі́та, (будущего) за́лі́ток (-тку), (чаще во мн. ч.) за́лі́тки (-ків). [Не зоставля́й сі́на на за́лі́тки, а то бува́ ми́ші перегризу́ть (Вовч.)].
• Середина -та – полови́на лі́та, ме́жінь (-жени); см. Меже́нь 1.
• В разгаре -та – в гаря́чу лі́тню по́ру, в ро́згарі лі́та, в розпо́вні лі́та.
• Ле́том, см. отдельно. Каждое -то – що-лі́та, що-лі́тка, лі́то крізь лі́то.
• В это -то – цього́ лі́та, цього́річного лі́та.
• В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том – того́ лі́та, торі́шнього лі́та.
• В будущем -те – насту́пного (прийде́шнього) лі́та, на той рік улі́тку.
• Этого -та, прошлого -та – сьоголі́тній, тоголі́тній. [Цього́ лі́та суни́ці соло́дші за тоголі́тні (Брацлавщ.)].
• Погода в это -то была благоприятна – годи́на цього́ ро́ку була́ погі́дна (пого́жа), (для растительности) цього́ ро́ку було́ до́бре полі́ття (напр. на я́блука).
• Сколько лет, сколько зим (не виделись)! – скі́льки літ, скі́льки зим (не ба́чилися)!
• Проводить, провести -то – перебува́ти, перебу́ти лі́то и см. Летова́ть.
• Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) – зоста́тися на лі́то, залітува́ти(ся). [Придба́ли дров на зи́му, а вони́ й заліту́ються (Вовч.)];
2) (год) рік (р. ро́ку), лі́то.
• В -то от сотворения мира 5508-ое – в лі́то від поча́тку (від сотво́рення) сві́ту 5508-ме.
• В -то по Рождестве Христовом 15… – в лі́то по Різдві́ Христо́вому 15…, (стар.) ро́ку бо́жого 15…, (архаич.) лі́та госпо́дня 15… [Ро́ку бо́жого 1596 (Л. Зизаній)].
• -та – ро́ки́ (р. ро́кі́в), літа́ (р. літ). [Всього́ одни́м оди́н сино́к за де́сять рокі́в, а то все до́чки (Мирний). Чима́ло літ переверну́лось, води́ чима́ло утекло́ (Шевч.)].
• Через столько-то лет, спустя столько-то лет – за сті́льки-то ро́ків (літ), по стілько́х-то рока́х.
• По истечении десяти лет – по десятьо́х рока́х, як (коли́) ви́йшло (мину́ло, збі́гло, спли(в)ло́) де́сять ро́ків (літ). [Головні́ його́ біо́графи писа́ли тоді́, як уже́ літ сто збі́гло після́ пое́тової сме́рти (Крим.)].
• Столько-то лет тому назад – сті́льки-то ро́ків (літ) тому́, перед стількома́-то рока́ми. [Перед тридцятьма́ рока́ми німе́цька соція́л-демокра́тія була́ мало́ю па́ртією (Грінч.)].
• Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад – ро́ків (літ) (з) п’ятсо́т, (з) півтора́ста (півтори́ со́тні) тому́ (бу́де). [Вже бу́де літ п’ятсо́т тому́, – на край шотла́ндський ві́льний війно́ю йшов коро́ль Едва́рд (Л. Укр.)].
• Раз в сто лет – раз на сто ро́ків (літ).
• Опыт десяти лет – до́свід десяти́ ро́ків (літ), десятирі́чний (десятилі́тній) до́свід.
• Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. – кількарі́чний, кількалі́тній;
3) Лета́ (о возрасте) – роки́ (р. ро́ків), літа́ (р. літ); (годы) літа́ (ум. лі́тка), вік (-ку) и віки́ (-кі́в), доба́; срвн. Год 2 и Во́зраст. [Я вихо́вував її́ до шости́ ро́ків (Кандід). За старе́чих Хафи́зових літ (Крим.). Ві́ку молодо́го ще був па́рубок (Кон.)].
• Стольких-то лет – стілько́х-то ро́ків (літ), стілько́х-то літ ві́ку, сті́льки-то ро́ків ма́вши, (реже) по тако́му-то ро́ці (лі́ті), (о молодых ещё) по такі́й-то весні́. [Її́ донька́ Кунігу́нда, сімна́дцяти ро́ків (Кандід). Ді́вчина двадцяти́ кілько́х літ ві́ку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). За́раз по шістна́дцятому лі́ті пішла́ я за Дани́ла (Кониськ.). Ме́ншу, по дру́гій весні́, ді́вчинку забавля́є ня́нька (Коцюб.)].
• Сколько ему лет? – скі́льки йому́ ро́ків? скі́льки він ма́є ро́ків? скі́льки йому́ ві́ку? який він завста́ршки? [Ві́ку йому́, хто його́ й зна, скі́льки й було́ (Еварн.)].
• Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) – йому́ (він ма́є, йому́ було́ (він мав) сті́льки-то ро́ків, сті́льки-то літ (ві́ку).
• Ему было около двадцати лет – йому́ літ до двадцятьо́х (до двадця́тка) дохо́дило (добира́лося).
• Женщина тридцати лет – тридцятилі́тня жі́нка, жі́нка тридцяти́ ро́ків, літ (ві́ку), жі́нка, що ма́є три́дцять ро́ків.
• Он умер двадцати лет – він поме́р двадцятьо́х років, по двадця́тому ро́ці, два́дцять літ ма́вши.
• Человек лет пятидесяти – люди́на літ п’ятдесятьо́х, літ під п’ятдеся́т.
• В возрасте семи лет – сьоми́ ро́ків, літ (ві́ку), по сьо́мому ро́ці, по сьо́мій весні́.
• В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках – в де́сять ро́ків (де́сять ро́ків ма́вши, по деся́тому ро́ці) він ві́льно розмовля́в трьома́ мо́вами.
• В двадцать лет жизнь только начинается – у два́дцять ро́ків (по двадця́тому ро́ці, з двадцятьо́х ро́ків) життя́ допі́ру почина́ється.
• Каких лет, в каких -та́х – яко́го ві́ку, яки́х літ. [Розпита́й у ньо́го, яка́ Окта́вія, яко́го ві́ку (Куліш)].
• Он ваших и т. п. лет – він ва́шого и т. п. ві́ку, ва́ших літ, у ва́ших літа́х (лі́тях), він года́ми таки́й бу́де як ви, він як ви завста́ршки (уста́ршки, завстарі́шки); він ва́шої верстви́ (доби́), (диал.) він у ва́шу діб, він у одну́ діб з ва́ми. [Він як Дани́ло уста́ршки (Хорол.). Така́ завстарі́шки, як я (Хорол.)].
• Исполнилось столько-то лет кому – ви́йшло (мину́ло) сті́льки-то ро́ків (літ) кому́. [Мені́ сім літ мина́ло, а їй либо́нь мину́ло два́дцять літ (Л. Укр.)].
• Более ста лет кому – пона́д сто ро́ків (літ) кому́, застолі́тній/ понадстолі́тній хто.
• В ваши -та́ – у ва́ших літа́х; як на ва́ші ро́ки (літа́). [У ва́ших літа́х я все це знав (Київ). Як на ва́ші літа́ ви ще зовсі́м молоді́ (Київ)].
• Он кажется старше своих лет – він видає́(ться) старі́шим за свої́ літа́, від свого́ ві́ку.
• Ему нельзя дать его лет – він видає́(ться) моло́дшим за свої́ літа́.
• В цвете лет, в цветущих -тах – в ро́зц[к]віті ві́ку.
• Летами, по -та́м – на літа́, ві́ком. [У старости́ беру́ть двох ро́дичів молодо́го, на літа́ не молоди́х (Грінч. III). Ві́ком він уже не молоди́й (Київ)].
• Под бременем лет – під ваго́ю (тягаре́м) прожи́тих ро́кі́в.
• Молодые -та – молоди́й вік, молоді́ літа́, мо́лодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю́ кра́щі літа́ та над молоді́ї? (Л. Укр.). Мені́ ста́ло жа́лко само́го себе́ – мої́х мо́лодощів мину́лих (Грінч.)].
• Человек молодых лет – люди́на молодо́го ві́ку, ві́ком (літа́ми) молоди́й, на літа́ молоди́й.
• В молодых -тах – молодо́го ві́ку, за молодо́го ві́ку, за молоди́х літ, у молодо́му віку́, у молоді́ роки́, за́молоду. [Ма́ти служи́ла молодо́го ві́ку (Мирний). Чи ти хо́чеш за́молоду м’я́со ї́сти, чи на ста́рість кістки́ гри́зти? (Рудч.)].
• С молодых лет – з молодо́го ві́ку, з молоди́х літ, з-за́молоду, змо́лоду.
• С малых лет – зма́лку, зма́лечку.
• С самых ранних лет – з мало́го ма́лечку, з самі́сінького ма́лечку, з пу́п’яночку. [Таки́м був зма́лечку, таки́м зоста́всь і до ста́рости (Гр. Григ.). З самі́сінького ма́лечку не зазна́ла я добра́ (Полтавщ.)].
• В немолодых -та́х – немолодо́го ві́ку, в немолоди́х літа́х (лі́тях). [Ожени́вся він удру́ге в немолоди́х уже́ лі́тях (Переясл.)].
• Средних лет – сере́днього ві́ку, сере́дніх літ, сере́дній, середо́вий (чолові́к и т. п.). [Ой, мале́ньких потопи́ла (орда́), стари́х поруба́ла, а сере́дніх чолові́ків у поло́н погна́ла (Пісня)].
• В -та́х – у літа́х, (з)лі́тній, під літа́ми, піді́йшлий, дохожа́лий, підста́ркуватий, пі́дстарий, підто́птаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) лі́тній, дохожа́лий, дохо́жий. [Мо́лодіжі нема́ – все старі́ або лі́тні лю́ди (Грінч.). Лі́тній чолові́к (Київщ.). Ба́ба Окса́на була́ під літа́ми, та ще кріпка́ собі́ жі́нка (Грінч.). По ши́нку похо́джував піді́йшлий уже жид з га́рним живо́тиком (Франко). Ді́вка вже дохожа́ла, не сього́дня-за́втра за́між пі́де (Сл. Гр.). Ді́вка вже дохо́жа – пора́ сва́тати (Борзенщ.)].
• Зрелые -та́ – му́жні (дозрі́лі) літа́, ді́йшлий (дозрі́лий) вік.
• В зрелых -та́х – у му́жніх літа́х.
• Пожилые -та – лі́тній вік, дохожа́лість (-лости), підста́ркуватість (-тости). [Не вважа́ючи на свою́ дохожа́лість, вона́ люби́ла молоди́тись (Н.-Лев.)].
• Преклонные -та́ – похи́лий вік, похи́лі літа́, да́вній вік, старі́ віки́, ста́рощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на сві́ті у похи́лих лі́тях не зовсі́м одини́ця (Куліш)].
• Преклонных лет – похи́лого ві́ку, да́внього ві́ку. [Да́внього ві́ку люди́на був той Сулейма́н (Леонт.)].
• На старости лет, на склоне лет – на ста́рости-лі́тя[а]х (диал. -лі́тьох), в стари́х віка́х, на схи́лі ві́ку. [Наш дире́ктор на ста́рости-лі́тях зовсі́м навісні́є (Крим.). Довело́ся їй на ста́рости-лі́тах збідні́ти (Федьк.). До́бре у молодо́му віку́, а в стари́х віка́х ке́псько (Гуманщ.)].
• Войти в -та – дійти́ (му́жніх, дозрі́лих) літ, дійти́ дозрі́лого ві́ку.
• Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -та́ми – він ще літ не дійшо́в (не дорі́с), він ще літа́ми (года́ми) не ви́йшов, йому́ ще літа́ (ро́ки́, года́) не ви́йшли. [Ме́ншая сестра́ літ не доросла́ (Метл.). Піп не хо́че вінча́ти: ще, ка́же, йому́ года́ не ви́йшли (Г. Барв.)].
• Он уже не в тех -та́х, когда – він уже з тих літ ви́йшов, коли́; йому́ вже з літ ви́йшло. [Роди́, ба́бо, дити́ну, коли́ ба́бі з літ ви́йшло (Номис)].
• -ми ушёл, а умом не дошёл – ви́ріс, а ума́ не ви́ніс; ви́ріс до не́ба, а дурни́й як (не) тре́ба (Приказки);
4) пі́вдень (-дня); см. Юг;
5) см. Ле́тник 1;
6) тепло́; см. Тепло́, сщ.
Летовщи́к – літови́к (-ка́), лі́тній промисло́вець (-вця).
Меже́нный –
1) (летний) меже́нний, лі́тній; (жаркий) гаря́чий, жарки́й. [До́бич (у риба́лок) весняна́ – до Тро́йці, меже́нна – до Покро́ви (Сл. Гр.)]. -ная пора, см. Меже́ни́на 2;
2) см. Переме́нчивый.
Молодо́й –
1) молоди́й (в песнях также мо́лод).
• -до-зелено – молоде́-зеле́не, молоде́-ро́зумом не ді́йшле.
• -дой человек – молоди́й юна́к (-ка́), па́рубок (-бка), (фамил.) молодько́ (-ка́), молода́н (-на), молодя́к (-ка́), парубчи́на, козачи́на. [Наї́хали старости́, й молоди́к за ни́ми (Шевч.)].
• Скажите, пожалуйста, -до́й человек – скажі́ть, будь ла́ска, моло́дче (юна́че, пани́чу).
• -дая женщина – молода́ жі́нка.
• -дые люди – молоді́ лю́ди, лю́ди молодо́го ві́ку, молодя́та (-дя́т).
• Побыть -ды́м (холостым) человеком – помолодикува́ти, молодико́м пожи́ти.
• -дые годы, лета – молоді́ літа́, молоди́й вік, (поэт.) мо́лодощі (-щів и -щей). [І на́що літа́ молоді́ ма́рно по сві́ту розсіва́тимеш? (М. Вовч.). Не тра́тьмо наді́ї в літа́ молоді́ї (Л. Укр.)].
• В -ды́х летах, см. Мо́лодость (В -сти) и Ле́то 3.
• Быть -ды́м, в -ды́х летах – бу́ти молоди́м, молоді́ти. [Мені́ вже само́тному та й не молоді́ти (Гліб.)].
• Дважды -до́му не бывать – дві́чі молоди́м не бу́ти, дві́чі не молоді́ти.
• Он (был) моложе меня – він (був) моло́дший за ме́не (від ме́не, про́ти ме́не), ніж (як) я.
• В нашей семье он был моло́же меня – у на́шій роди́ні (сім’ї́) він був підо мно́ю. [У батькі́в мої́х була́ вели́ка сім’я́: два бра́ти і сестра́ – ста́рші за ме́не, та ще підо мно́ю три сестри́ (Кониськ.)].
• Годами он старее меня, но по службе моло́же – на роки́ він ста́рший на (від, про́ти) ме́не, але́ на слу́жбі він підо мно́ю.
• Самый -до́й – наймоло́дший, що-наймоло́дший.
• -лод летами, да стар делами – ві́ком молоди́й, та ро́зумом стари́й; хоч і молоди́й ще, а старе́чий ро́зум ма́є (Номис).
• Из -ды́х да ранний – мале́ курча́, та вже летю́че.
• Умом -лод – ро́зумом неді́йшлий, хлоп’я́чого ро́зуму.
• Он человек уже не -до́й – він чолові́к уже́ не молоди́й (лі́тній), не молодо́го (не пе́ршого) ві́ку, пова́жного ві́ку, не перво́літок (-тка).
• Казаться (более) -ды́м, -до́ю, см. Мо́лодо.
• -до́й месяц – молоди́к, нови́к, нова́к (-ка́), молоди́й (нови́й) мі́сяць. [Зійшо́в мі́сяць, ще й нови́к (Чуб. V)].
• -ды́е побеги (дерева) – молоді́ па́гони (па́гінки, па́рости, па́ростки), молоде́ па́гіння, па́молодь (-ди).
• -до́е дерево (с неотверд. корой) – молоде́ (свидува́те) де́рево.
• -до́е вино, пиво – молоде́ вино́, пи́во;
2) -до́й, -да́я, -ды́е (жених и невеста) – молоди́й, молода́, молоді́, молодя́та; срв. Молодожё́н. [Вік вам до́вгий і ро́зум до́брий, кра́сні молодя́та! (М. Вовч.)].
Немолодо́й – немолоди́й, (пожилой) лі́тній, підста́ркуватий, (шутл.) підто́птаний. [Він уже́ чолові́к немолоди́й (Полт.). Коро́ва моя́ вже лі́тня, та я її́ й на молоду́ не проміня́ю (Остерщ.)].
• -ды́х лет, -до́го возраста (человек) – немолодо́го (лі́тнього) ві́ку (люди́на), в літа́х (люди́на).
Опуска́ться и Опуща́ться, опусти́ться –
1) спуска́тися, спусти́тися; спада́ти, спа́сти. [Над садко́м спуска́вся ти́хий лі́тній ве́чір (Кониськ.)].
• Ночь -а́ется на землю – ніч спуска́ється (спада́є) на зе́млю, ніч запада́є над земле́ю.
• Туман -ти́лся в долину – тума́н спусти́вся в доли́ну, тума́н пови́в доли́ну.
• Занавес -а́ется – заві́са па́дає.
• Голова -лась на грудь – голова́ схили́лась на гру́ди, голова́ пони́кла.
• У меня и руки -лись – мені́ й ру́ки впа́ли, (ру́ки ув’я́ли). лись крылья – опа́ли кри́ла.
• -ся на колени – впа́сти навко́лішки, уклякну́ти;
2) (об уровне чего) знижа́тися, зни́зи́тися, подава́тися, пода́тися вниз, ни́жчати, пони́жчати, (о)[за]пада́ти, о[за]па́сти. [Вода́ в крини́ці ду́же зни́зилася (подала́ся вниз)];
3) (о струнах и т. п.) осла́бнути. [Осла́бли стру́ни – накрути́ти тре́ба];
4) (о почве) осіда́ти, осі́сти;
5) (нравственно) знижа́тися, зни́зитися ду́хом, занепада́ти, занепа́сти мора́льно, пуска́тися, пусти́тися бе́рега, спуска́тися, спусти́тися до ко́го, до чо́го.
Пожило́й – лі́тній, підлі́ткуватий, підста́ркуватий, приста́ркуватий, оста́ркуватий, підста́рюватий, по́старий, при́старий, пристарі́лий, дохожа́лий, підто́птаний.
• -ло́й человек – підста́ркувата (приста́ркувата, лі́тня люди́на).
• -ло́й возраст, -лы́е лета – лі́тній вік, дохожа́лість (-лости).
Прима́сливать, прима́слить –
1) прима́слювати, прима́слити, прима́щувати, примасти́ти, (смальцем) присмальцьо́вувати, присмальцюва́ти, (во множ.) поприма́слювати, поприма́щувати, поприсмальцьо́вувати що чим;
2) (улещать кого) піддо́брювати, піддо́брити, заго́джувати, загоди́ти кого́. [З йо́го вже хло́пець лі́тній: парубкі́в загоди́в (Звиног.)].
• Прима́сленный – прима́слений, прима́щений, присмальцьо́ваний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Год –
1) рік, (устар.) год (гід), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа); (умен.) річо́к, годо́к, годо́чок;
2) (возраст, годы) вік, літа:
• больше года – понад (над) рік; більш (більше) як (ніж) рік;
• будущий год – майбутній, прийдешній, наступний рік;
• в будущем, в следующем году – на той рік; майбутнього, наступного року; (иногда) нарік;
• в год, неделю, месяц (три тысячи платы) – (три тисячі) річна, тижнева, місячна;
• в годы революции, войны… – під час революції, війни…; за років революції, війни…; у роки революції, війни…;
• високосный год – високосний (переступний) рік; (нар.) Касянів рік;
• в молодые годы – за молодих літ (років); [за] молодого віку (иногда у молодому віці, віку); замолоду; у молоді літа (роки); у молодих літах; за молодощів;
• в ночь под Новый год – уночі проти Нового року;
• в один год – одного року; за один рік;
• в один год пройти двухлетний курс – за один рік пройти дворічний курс;
• в один год уровень воды может быть выше, в другой — ниже – одного року рівень води може бути вищий, другого [року] – нижчий;
• в позапрошлом году – позаторік (поза той рік); позаминулого (передминулого) року; ген того року;
• в последние годы – останніми роками; за останніх років (літ); останнім часом;
• в прежние годы – за колишніх (давніх, давніших) років (літ); колись;
• в продолжение [всего] года – протягом [цілого, усього] року; за (иногда через) (цілий, цілісінький, увесь) рік; цілий (цілісінький, увесь) рік (иногда разг. год); через (цілий) рік;
• в прошлом году (минувшем, истёкшем) – торік (уторік, иногда разг. тогід); минулого (того) року; той (минулий) рік; у тому (у тім) році; у минулому (у минулім) році;
• время года – пора (відміна) року;
• в старые годы – за старих (за давніх) часів (літ, років); у старі часи; у давні літа (роки);
• в 16…, 19… году – 16…, 19… року (року 16…, 19…); (иногда) у 16…, 19… році;
• в течение нескольких лет – кілька років, протягом кількох років;
• в этом, нынешнем году (состоится, предвидится…) – сього (цього) року, сей (цей) рік, (диал.) цьогоріч; (иногда разг. серік, сей год) (відбудеться, буде, передбачається…);
• в этом, в нынешнем году 365 дней – у цьому (у цім) році 365 днів; цей рік має 365 днів;
• год (два… года) тому назад – [уже] рік (два… роки) тому; буде тому рік (два… роки); за рік (за два… роки) перед цим; (зрідка) перед роком (двома роками);
• года два, три, четыре тому назад – років зо два, зо три, з чотири тому;
• годами стар – [на літа] старий; старого віку; старолітній;
• годом позже, на год позже – на рік пізніше;
• год от году; год от года; с каждым годом – рік від року (від року до року); щороку (щорік); з кожним роком (кожного року); рік у рік (иногда разг. год у год); чимрік;
• годы проходят, прошли – літа (роки, иногда разг. годи) минають, минули (сходять, зійшли, переходять, перейшли); вік минає, минув (переходить, перейшов);
• годы этого уже не позволяют – мій вік (мої роки, мої літа) цього вже не дозволяє (не дозволяють); із літ це мені вийшло;
• два раза в год – двічі на рік;
• до истечения года – до року (иногда разг. до году); поки мине рік;
• до истечения года – до року;
• за год перед этим, за год раньше – рік тому; рік перед цим; (зрідка) перед роком;
• из года в год – рік у рік (иногда разг. повз рік); із року в рік; щороку (щорік); що не рік; (разг.) год у год;
• издание текущего года – сьогорічне видання; видання цього року;
• имеющий год от роду – одноліток;
• каждые два, три… года – що другого, третього… року; що два, три… роки;
• каждый год – щороку (щорік); кожного року; (иногда) кожен (кожний) рік;
• как в какой год – як під рік (год), як до року (году);
• канун Нового года – переддень Нового року; (вечір проти Нового року, давн. обряд.) Щедрий вечір;
• круглый год (разг.) – цілий (цілісінький) рік; (иногда) увесь рік; (образн.) від льоду до льоду;
• молодые годы – молодий вік; молоді (молодечі) літа (роки); молодощі; (перен. про юні роки) весна (провесінь, провесна);
• на два, три… года, двумя, тремя.., годами раньше, позже… – на два, три роки раніш (раніше), пізніш (пізніше);
• на следующий год – на той рік (иногда разг. год), наступного року;
• наступил второй, третий… год – перейшло на другий, третій… рік, настав другий, третій… рік;
• новый год – новий рік;
• обещанного три года ждут – казав пан, кожух дам, та слово його тепле (Пр.); обіцяла (казала), а не зав’язала (Пр.); надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати (Пр.); пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкурку натягне (Пр.); ждали, ждали, та й жданки (жданики) розгубили (поїли) (Пр.); ждала, ждала, та й годі сказала (Пр.); чекай, собачко, здохне конячка, — матимеш м’яса (Пр.);
• один год (два, три, четыре года) тому назад – [один] рік (два, три, чотири роки) тому, (иногда) перед роком, двома, трьома, чотирма роками;
• он годами (живёт в деревне) – він цілі роки (цілими роками) (живе на селі, у селі);
• [он] не по годам (развит) – як на свої роки (літа, як на свій вік) [він] надто (розвинений), (иногда) [він] над свої літа (понад свій рік) (розвинений);
• он получает тысячу рублей в год – він одержує (дістає, бере, має); тисячу рублів на рік (річно);
• отдавать в наём на год – наймати на рік, (устар.) у год;
• относящийся к этому году, этого года – цьогорічний, сьогорічний, (устар.) цьогідній, сьоголітошній;
• позапрошлый год – позатой рік;
• поздравлять с Новым годом – вітати (поздоровляти, здоровити, віншувати) з Новим роком (иногда Новим роком), (обряд. арх.) новолітувати;
• пока позволяют годы – поки служать літа;
• по прошествии, по истечении года – як (коли) вийде, вийшов (кінчиться, скінчиться, мине, минув) рік, після року, по рокові;
• потерявший счёт годам – безлітній, з[а]губив лік своїм рокам;
• пошёл второй, третий… год кому – пішло (повернуло, з(а)вернуло, переступило) на другий, на третій рік (на другу, на третю… весну) кому, у другий, у третій рік уступив хто;
• прежде окончания года – раніш (перед тим), як скінчиться рік;
• прожить молодые годы – прожити (зжити) молоді роки (літа), молодий вік звікувати, відмолодикувати;
• раз в два (три…) года – раз на (за) два (три…) роки;
• раз (два, три, четыре… раза) в год – раз (двічі, тричі, чотири рази) на рік (у рік), раз (два, три, чотири рази) на (у) рік;
• родившийся в этом году, в прошлом году (про скот) – сьогорічний (-на, -не) (селіток), тогорічний (-на, -не) (торішняк);
• с годами – з часом, з плином часу;
• с году на год – від року до року;
• сего года – сього (цього) року;
• семь тысяч в год (плата) – сім тисяч річно;
• служить по найму на год – (устар.) по годах ходити, у году бути;
• смотря в какой год, в зависимости от года – як якого року, як під який рік (разг. ещё год), як до року;
• с наступающим Новым годом! – з прийдешнім Новим роком!;
• с небольшим два-три года – два–три роки з чимсь (з чимось, з лишком, разг. з гаком);
• того года, относящийся к тому (прошлому году) – тогорічний (торішній, тоголітній);
• преклонные годы – похилий вік;
• такой-то год пошёл кому-либо – на такий рік пішло, звернуло кому; у такий рік уступив хто;
• текущий год – цей (біжучий) рік;
• уже в годах кто – уже літній (у літах, підстаркуватий, пристаркуватий, (иногда) постарий, доходжалий, підтоптаний, підстарок) хто, уже літня (підстаркувата) хто, уже немолодий на літа (віком) хто;
• учебный год – шкільний, академічний рік;
• через год – через (за, у) рік (иногда разг. у год), по року (до року), (иногда) нарік;
• что год, то дитя рождается (разг.) – що рік, то й прорік;
• что ни год – що рік (що не рік);
• этого года; относящийся к этому (настоящему) году – сьогорічний (иногда цьогорічний, серічний), сьоголітній.
[Року 1896 я оженився: маю четверо дітей (Коцюбинський). Мій неньо вже старий, приношений… (Федькович). Меду в його від льоду до льоду без виводу (Кониський). Укороти Боже, молодого віку Тому, хто не має талану любить (Шевченко). А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь (Свидницький). Заживай світа, поки служать літа (Пр.). Безлітній дід (Сл. Гр.). Бичок торішняк (Сл. Гр.). А я молода, як ягода. Не піду заміж за рік, за два (Н. п.). Чекай мене, дівчино, до року (Сл. Гр.) Не журися, серце моє, Нарік сподівайся (Сл. Гр.). 1. З віком людина по-різному ставиться до Нового року. В дитинстві: скоріше б Новий рік! Пізніше: скоро Новий рік. В старості: знову Новий рік?! 2. Ви за свої сорок з гаком для нас не лишили ні гори, ні копанки, тому без зайвого виску мусите десь розчинитися (В.Діброва). — Та в кожнім разі я не вийду заміж за такого підстарка, як тато! — зопалу мовила вона і з запалом додала: — Будь певна! (Г.Кирпа, перекл. Кристіни Фалькенланд). — Що ти більше любиш — вино чи жінок? — Це залежить від року виготовлення]. Обговорення статті
Контейнер – (англ.) контейнер.
[Звичний післяполуденний літній день. Риплять ніким незмащені гойдалки, стрибає по майданчику напівздутий м’яч, бомжі тиняються від контейнера до контейнера в пошуках потрібного непотребу, молоді мами возять коляски, а пузаті татусі п’ють пиво і гомонять про футбол, майбутнього президента та всякі інші дурниці (Анна Багряна). — У… утік?! З контейнера? — Ну! Вранці одімкнули, — а там і кіт не валявся! (Л.Кононович). Це був звичайнісінький, червоного кольору, контейнер. Достойний, добротно склепаний ще при совдепії (О.Ульяненко). Великих розмірів пані підходить до контейнера з одягом: — А що-небудь веселеньке є на мене? — Ні, пані, вас хочеться обійняти і плакати]. Обговорення статті
Никуда –
1) ніку́ди, (никаким путём) нікудо́ю, ніку́ди;
2) (никчему) ні до чо́го, ні на що́, ні на ві́що:
• в никуда – в нікуди;
• никуда не годная вещь – зовсім (геть) непридатна (негодяща) річ, непотріб, (разг. шутл.) надібок у піч;
• никуда не годный кто – ні до чого (ні на що, нікуди) не здатний (не придатний) хто, (никудышний) нікудишній;
• никуда я не пойду – нікуди я не піду;
• работа никуда не годится – робо́та ні до чо́го, нікудишня робота.
[Він ніку́ди не ходи́в (Грінч.). «Кудо́ю мені́ йти до вокза́лу?» – «Тут нікудо́ю не про́йдете» (АС). Ніку́ди не годи́ться (Сл. Ум.). Ні на що воно́ не зда́сться (Сл. Ум.). Все спішимо із ніколи в нікуди (Л.Костенко). Щастя як літній дощ – взявся нізвідки і пішов в нікуди (Ірен Роздобудько). Нехай це дорога в нікуди, зате ми перші (Аркадій Давидович). Коли ти досяг вершини, у тебе є відмовка — далі йти нікуди (С.Є.Лєц). — Не зли мене: мені вже трупи нікуди ховати]. Обговорення статті
Парильня, парилка – парня́.
[Стояв той літній вечір, коли в Парижі нема чим дихати. Гаряче, як та парня, місто, здавалось, пітніло вночі від задухи (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана)].
 Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВО́ЗРАСТ, преде́льный возраст кра́йній вік;
в возрасте ще ві́ком [ві́ком до трьох літ], фраз. ма́вши [в возрасте пяти́ лет ма́вши 5 ро́ків];
челове́к в возрасте вже немолоди́й, лі́тній чолові́к /люди́на/;
в пожило́м возрасте на ста́рість, під ста́рість;
в зре́лом возрасте в літа́х;
соотве́тственно возрасту по літа́х;
по возрасту завста́ршки, ві́ком, (добирати) відпові́дно до ві́ку;
по своему́ возрасту 1. свої́м ві́ком, 2. на свої́ літа́.
ВРЕ́МЯ фраз. годи́на [лиха́ година];
время и простра́нство часопро́стір;
время о́но фраз. ма́ривний час;
в вече́рнее время у вечі́рню годи́ну;
в ближа́йшее время незаба́ром, невдо́взі, найбли́жчим ча́сом;
в дневно́е время за дня;
в друго́е время дру́гим ра́зом, і́ншим ра́зом;
в ле́тнее время об лі́тній порі́;
в любо́е время будь-коли́;
в настоя́щее время ще під суча́сну по́ру, фаміл. нара́зі́;
в неудо́бное время, в неудо́бном ме́сте невча́сно і неслу́шно;
в обе́денное время /в поло́женное время, в рабо́чее время тощо/ в обі́дню годи́ну, нале́жну годи́ну, робо́чу годи́ну тощо;
в пе́рвое время (в пе́рвое время) укр. поперва́х;
в свобо́дное время на дозві́ллі;
в то же время одноча́сно, водно́час, са́ме тоді́;
в удо́бное время при до́брій наго́ді;
спустя́ не́которое время за яки́йсь час, по які́мсь ча́сі;
всё время живомовн. усе́ [всё время пел усе́ співа́в];
всему́ своё время уся́кому о́вочу свій час;
не в на́ше время не за нас;
на время на часо́к;
в э́то время на цю по́ру, під цю по́ру;
во время богослуже́ния /во время обе́да тощо/ при відпра́ві /обі́ді тощо/;
во время бо́я /во время ссо́ры тощо/ се́ред бо́ю /сва́рки тощо/;
во время фраз. у виру́ [во время войны́ у виру війни́];
на то время натоді́;
время идёт час мина́є;
вне времени позача́сно;
тече́ние времени часопли́н;
время от времени ще час до ча́су́, що-яки́йсь-ча́с;
в ско́ром времени невдо́взі;
до после́днего времени донеда́вна;
до того́ времени стил. перероб. дотихчасо́вий;
с како́го времени? відко́ли?;
с неда́внего времени знеда́вна;
с того́ времени відто́ді, відта́к;
с того́ времени, как відко́ли;
с э́того времени відтепе́р;
ко времени чего на час чого;
ско́лько времени? стил. відповідн. скі́льки годи́н?;
по времени (обмежений) в ча́сі́;
со времени від ча́су́;
от времени до времени ще вряди́-годи́;
к тому́ времени натоді́;
к э́тому времени на цю хвили́ну;
одно время он жил там якийсь час він жив там;
в тяжёлое время при лихій годині;
ВРЕМЕНА, фраз. доба́ [но́вые времена нова́ доба́];
в да́вние времена пе́ред віка́ми;
в те времена тоді́шніми часа́ми;
весёлые времена ірон. галиц. гаразди́ [таки́е ны́нче весёлые времена такі́ тепе́р гаразди];
тяжёлые времена лиха́ годи́на, галиц. тісні́ часи́;
незапа́мятные времена передві́к;
во времена царя́ /во времена оккупа́ции/ за царя́ /окупа́ції/;
с да́вних времён відда́вна;
с незапа́мятных времён від часі́в Ада́ма (і Е́ви);
до сконча́ния времён до віку-ві́чного;
по времена́м ще вряди́-годи́;
по ны́нешним времена́м як на тепе́р, як на сього́дні.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Летний – лі́тній, -я, -є.
Пожилой – лі́тній, -я, -є, немолоди́й, -а́, -е́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Возраст – вік; пора; літа; доба. Возрастом – завстаршки; літами. Детский возраст – дитячий вік; дитячі літа. Выходить из детского возраста – з дітей виходити. Юный возраст – юнацький вік. Зрелый возраст – мужні літа; дійшлий вік. В зрелом возрасте – в літах. Достичь зрелого возраста – увійти в літа. Среднего возраста – середнього віку; середніх літ. Пожилой возраст – літній вік. Предельный возраст – крайній вік. Преклонный возраст – старечий, похилий вік.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Летний (о раме, переплете) – лі́тній.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Браниться
• Милые бранятся — только тешатся – милі посваряться — краще помиряться. Пр. Сварка чоловіка з жінкою — літній дощ. Пр. Од милого пана не болить і рана. Пр. Милого друга мила і пуга. Пр. Хто кого любить, той того й чубить Пр.
Год
• Больше года – (по)над рік; більш(е) як (ніж) рік.
• В будущем, в следующем году – на той рік; майбутнього, наступного року; (іноді) нарік. [На той рік приїду… Шевченко. Не журися, серце моє, нарік сподівайся. Сл. Гр.]
• В годы революции, войны… – під час революції, війни…; за років революції, війни…; у роки революції, війни… [Він служив під час імперіалістичної війни на турецькім фронті… Кротевич.]
• Високосный год – високосний (переступний) рік; (нар.) касянів рік.
• В молодые годы – за молодих літ (років); (за) молодого віку (іноді у молодому віці, віку); замолоду; у молоді літа (роки); у молодих літах. [А я замолоду дуже була гостра… Стороженко. Не тратьмо надії В літа молодії. Українка.]
• В ночь под Новый год – уночі проти Нового року.
• В один год пройти двухлетний курс – за один рік пройти дворічний курс.
• В один год уровень воды может быть выше, в другой — ниже – одного року рівень води може бути вищий, другого [року] — нижчий.
• В позапрошлом году – позаторік (поза той рік); позаминулого (передминулого) року; ген того року. [Позаторік по дорозі в Італію я спинилась у Львові… Українка.]
• В последние годы – останніми роками; за останніх років (літ). [Останніми роками я щоліта вирушаю з друзями в мандрівку. Рильський.]
• В прежние годы – за колишніх (давніх, давніших) років (літ).
• В продолжение [всего] года – протягом [цілого, усього] року; за (іноді через) (цілий, цілісінький, увесь) рік; цілий (цілісінький, увесь) рік (іноді розм. год).
• В прошлом году (минувшем, истёкшем) – торік (уторік, іноді розм. тогід); минулого (того) року; той (минулий) рік; у тому (у тім) році; у минулому (у минулім) році. [Торік одвідав Білорусію. Рильський.]
• В старые годы – за старих (за давніх) часів (літ, років); у старі часи; у давні літа (роки).
• В 16…, 19… году – 16…, 19… року (року 16…, 19…); (іноді) у 16…, 19… році. [Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей… Шевченко. Року 1896 я оженився: маю четверо дітей. Коцюбинський.]
• В этом, нынешнем году (состоится, предвидится…) – сього (цього) року; сей рік (іноді розм. серік, сей год) (відбудеться, буде, передбачається…). [Цього року я планую поїздку до… але не буду загадувати наперед. Рильський.]
• В этом, в нынешнем году 365 дней – у цьому (у цім) році 365 днів; цей рік має 365 днів.
• Год (два… года) тому назад – [Уже] рік (два… роки) тому; буде тому рік (два… роки); за рік (за два… роки) перед цим; (зрідка) перед роком (двома роками). [Було це під Вязьмою три роки тому. Тулуб.]
• Года два, три, четыре тому назад – років зо два, зо три, з чотири тому.
• Годами стар – [На літа] старий; старого віку; старолітній. [Мій неньо вже старий, приношений… Федькович.]
• Годом позже, на год позже – на рік пізніше.
• Год от году; год от года; с каждым годом – рік від року (від року до року); щороку; з кожним роком (кожного року); рік у рік (іноді розм. год у год). [Вони сиділи рік від року на однім місці, з тими самими гризотами, з тими самими неприємностями! Ярошинська.]
• Годы проходят, прошли – літа (роки, іноді розм. годи) минають, минули (сходять, зійшли, переходять, перейшли); вік минає, минув (переходить, перейшов). [І знов минають літа, та вже поволеньки. Черемшина. «А скільки ж років вам?» — Ге, вік мій перейшов Без ліку, як вода у синьому Дунаї. Рильський.]
• Годы этого уже не позволяют – мій вік (мої роки, мої літа) цього вже не дозволяє (не дозволяють); із літ це мені вийшло.
• До истечения года – до року (іноді розм. до году); поки мине рік. [Служу таки в тих самих панів. Іще два місяці мені до року осталося. Вовчок.]
• За год перед этим, за год раньше – рік тому; рік перед цим; (зрідка) перед роком.
• Из года в год – рік у рік (іноді рік повз рік); із року в рік; щороку (щорік); що не рік. [Доспіє колос, осиплеться зерно і знову сходить. Отак рік у рік і в мирний час, і в теперішній. Стельмах. Якби то і тобі цвісти із року в рік, Ні хмар не знаючи, ні холоду повік! Мисик.]
• Издание текущего года – сьогорічне видання; видання цього року.
• Имеющий год от роду – одноліток.
• Каждые два, три… года – що другого, третього… року; що два, три… роки.
• Каждый год – щороку (щорік); кожного року; (іноді) кожен (кожний) рік.
• Канун Нового года – переддень Нового року; (вечір проти Нового року, давн. обряд.) Щедрий вечір. [Останній день старого року, чепурний і яскравий, хоче залишити по собі спогад перед тим, як прийде йому на зміну щедрий вечір. Яновський.]
• Круглый год (разг.) – цілий (цілісінький) рік; (іноді) увесь рік; (образн.) від льоду до льоду. [Меду в його від льоду до льоду без виводу. Кониський.]
• Молодые годы – молодий вік; молоді (молодечі) літа (роки); молодощі; (перен. про юні роки) весна (провесінь, провесна). [Укороти, Боже, молодого віку Тому, хто не має талану любить. Шевченко. Запрягайте воли сірі. Коні воронії, Доганяйте літа мої, Літа молодії! Н. п. Гарно згадати в довгій зимовій дорозі свої молодечі роки. Довженко. А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь. Свидницький.]
• На два, три… года, двумя, тремя… годами раньше, позже… – на два, три… роки раніш(е), пізніш(е)…
• На следующий год – на той рік (іноді розм. год); наступного року. [Щоб на той год діждати сону топтати. Номис.]
• Наступил второй, третий… год – перейшло на другий, третій… рік; настав другий, третій… рік.
• Обещанного три года ждут – казав пан, кожух дам, та слово його тепле. Пр. Обіцяла (казала), а не зав’язала. Пр. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. Пр. Пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкурку натягне. Пр. Ждали, ждали, та й жданки (жданики) розгубили (поїли). Пр. Ждала, ждала, та й годі сказала. Пр. Чекай, собачко, здохне конячка, — матимеш м’яса. Пр.
• Один год (два, три, четыре года) тому назад – [Один] рік (два, три, чотири роки) тому; (іноді) перед роком, двома, трьома, чотирма роками.
• Он годами (живёт в деревне) – він цілі роки (цілими роками) (живе на селі, у селі).
• [Он] не по годам (развит) – як на свої роки (літа, як на свій вік) [він] надто (розвинений); (іноді) [він] над свої літа (понад свій рік) (розвинений).
• Он получает тысячу рублей в год – він одержує (дістає, бере, має) тисячу рублів на рік (річно).
• Поздравлять с Новым годом – вітати (поздоровляти, здоровити, віншувати) з Новим роком (іноді Новим роком); (обряд. арх.) новолітувати.
• Пока позволяют годы – поки служать літа. [Заживай світа, поки служать літа. Пр.]
• По прошествии, по истечении года – як (коли) вийде, вийшов (кінчиться, скінчиться, мине, минув) рік; після року; по рокові.
• Потерявший счёт годам – безлітній; з(а)губив лік своїм рокам. [Безлітній дід. Сл. Гр.]
• Пошёл второй, третий… год кому – пішло (повернуло, завернуло, переступило) на другий, на третій… рік (на другу, на третю… весну) кому; у другий, у третій… рік уступив хто. [Тепер дочці на сімнадцятий рік пішло… Панч.]
• Прожить молодые годы – прожити (зжити) молоді роки (літа); молодий вік звікувати; відмолодикувати.
• Раз в два (три…) года – раз на (за) два (три…) роки.
• Раз (два, три, четыре… раза) в год – раз (двічі, тричі, чотири… рази) на рік (у рік); раз (два, три, чотири… рази) на (у) рік. [Ой діброво — темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік… Багатого собі батька маєш. Шевченко.]
• Родившийся в этом году, в прошлом году (про скот) – сьогорічний (-на, -не) (селіток); тогорічний (-на, -не) (торішняк). Бичок торішняк. Сл. Гр.
• С годами – з часом; з плином часу.
• Сего года – сього (цього) року.
• Смотря в какой год, в зависимости от года – як якого року; як під який рік (розм. також год); як до року.
• С небольшим два-три года – два-три роки з чим(о)сь (з лишком, розм. з гаком).
• Того года, относящийся к тому (прошлому году) – тогорічний (торішній, тоголітній).
• Уже в годах кто – уже літній (у літах, підстаркуватий, пристаркуватий, іноді постарий, доходжалий, підтоптаний) хто; уже літня (підстаркувата…) хто; уже немолодий на літа (віком) хто. [Ломачевський був уже літній, трохи підтоптаний… Н.-Левицький. Якась пристаркувата пані. Вовчок.]
• Через год – через (за, у) рік (іноді розм. у год); по року (до року); (іноді) нарік. [Як умерла мати, то батько через рік удруге одружилися, удову взяли із нашого таки села… Грінченко. А я молода, як ягода. Не піду заміж за рік, за два. Н. п. Чекай мене, дівчино, до року. Сл. Гр. Не журися, серце моє, Нарік сподівайся. Сл. Гр.]
• Что год, то дитя рождается (разг.) – що рік, то й прорік.
• Что ни год – що рік (що не рік). [І що не рік, то все глибше осідав у минуле отой весняний каламут отого незвичайного року. Головко.]
• Этого года; относящийся к этому (настоящему) году – сьогорічний (іноді цьогорічний, серічний); сьоголітній. [Зате літо сьогорічне буде в них незвичайне. Гончар.]
Лета
• Кануть в Лету (книжн. устар.) – канути в Лету (в криницю, в забуття); піти в непам’ять (у забуття); назавжди зникнути. [Книжечки відразу по своїм виданні так і канули в криницю забуття. Франко.]
• Более ста лет кому – понад сто років (літ) кому; застолітній (понадстолітній) хто.
• В возрасте семи лет – семи років (семи літ); семи років (семи літ) віку; по сьомому році (літі); по сьомій весні.
• В двадцать лет жизнь только начинается – у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя тільки починається.
• В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках – у десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами.
• В зрелых летах – мужніх (дозрілих) літ; дійшлого (дозрілого) віку; у мужніх (дозрілих) літах; у дійшлому (дозрілому) віці.
• В лето от Рождества Христова… – у рік від Різдва Христова; року Божого…
• В немолодых летах – немолодого віку (немолодих літ); у немолодому віці; в немолодих літах.
• Войти в лета – увійти в літа; дійти дозрілого віку; дійти мужніх (дозрілих) літ; дорости (дійти) [до] літ; дійти до зросту.
• В расцвете (во цвете) лет – у розквіті (у розцвіті) віку (років); у силі віку; у розповні літ.
• В течение, в продолжение нескольких лет – протягом кількох років.
• Ему было около двадцати лет – йому [вже] було років з двадцять; йому було близько двадцяти (двадцятьох) років (літ); йому літ до двадцяти (до двадцятьох, до двадцятка) доходило (добиралося).
• Ему было тридцать лет [от роду] – йому було (він мав) тридцять років (літ) [віку].
• Ему за сорок… лет – йому понад сорок… років (літ).
• Ему исполнилось двадцать… лет – йому вийшло (минуло) двадцять… років (літ).
• Ему нельзя дать его лет – він видає(ться) молодший (молодшим) за свої літа (за свій вік, проти своїх літ, проти свого віку).
• Каких лет, в каких летах – якого віку, яких літ.
• Летами, по летам – на літа (літами, віком).
• Летами ушёл, а умом не дошёл – виріс, а ума не виніс. Пр. Борода виросла, та ума не винесла. Пр. Виріс до неба, а дурний як [не] треба. Пр.
• Много лет – багато років, довгі літа (довгі роки); (арх. уроч.) много літ.
• Молодые лета – молодий вік; молоді літа; молодощі.
• Молодых лет кто – молодого віку хто; віком (літами) молодий хто; на літа молодий хто.
• Мы с вами одних лет – ми з вами одного віку (одних літ); ми з вами однолітки; ми з вами рівня літами; (іноді розм.) ми з вами однієї верстви (доби).
• На старости (на старость) лет, на склоне лет – на старості літ; у старих літах; на схилі (на схилку) віку.
• Не под лета кому – не на вік чий; не на літа чиї.
• Несколько лет [тому] назад – кілька років (літ) тому; перед кількома роками.
• Он ваших (твоих) лет – він вашого (твого) віку; він ваших (твоїх) літ; він у ваших (твоїх) літах; він літами такий, як ви (як ти); він, як ви (як ти), завстаршки (устаршки); (іноді розм.) він вашої (твоєї) верстви (доби).
• Он в летах (разг.) – він у літах; він літній (літошній, під літами); він доходжалий (підстаркуватий, підстарий, підтоптаний).
• Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел летами – він ще літ не дійшов (не доріс); він ще літами не вийшов; йому ще літа не вийшли.
• Он не по летам развит, умён – він дуже, як на свій вік (як на свої літа), розвинений, розумний.
• Он умер двадцати лет – він помер (умер) двадцяти (двадцятьох) років (по двадцятому році, двадцять років мавши).
• Пожилые лета – літній вік; доходжалість.
• По молодости лет – через молодий вік (молоді літа).
• Преклонные лета – похилий вік; похилі (благі) літа.
• Продолжающийся, продолжавшийся несколько лет – Кількарічний (кількалітній).
• Прошло несколько лет – чимало років (літ) минуло (проминуло, зійшло, збігло); (поет.) чимало літ перевернулось. [Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло. Шевченко.]
• С детских лет – з дитячих (з дитинячих) літ; з дитячого (з дитинячого) віку; з дитинства.
• Сколько вам (тебе) лет? – скільки вам (тобі) років?; скільки ви маєте (скільки ти маєш) років?; які ви (який ти) завстаршки (устаршки)?
• С малых лет – з малих років (літ); змал(к)у (змалечку).
• С молодых лет – з молодого віку (з молодих літ); замолоду (змолоду).
• Средних лет кто – середнього віку хто; середніх літ (років) хто; середній (іноді середовий) хто.
• С самых ранних лет – з малого малечку (з самісінького малечку); з пуп’яночка.
• Стольких-то лет – стількох-то років (літ); стільки-то років (літ) мавши; (рідше) по такому-то році (літі); (про молодих іще) по такій-то весні.
• Уже не в тех летах кто; вышел из лет кто – уже не того віку (не тих літ) хто; вийшов з тих літ хто; з літ вийшло кому. [Бабі з літ вийшло. Номис.]
Милый
• Всякому мила своя сторона – кожному мила своя сторона. Пр. Нема в світі над свою (над рідну) країну. Пр. Рідний край — земний рай. Пр. Де рідний край, там і під ялиною рай. Пр.
• Для милого дружка и сережка из ушка – для милого друга і вола з плуга. Пр. Для бажаного друга і коня з плуга. Пр. Для вас і сорочку з нас.
• Ему ничто не мило – йому ніщо [в світі] не миле [не любе].
• За милую душу (разг.) – залюбки; з дорогою душею.
• Кому гнило, а нам мило – хоч кому й зогниле, а (але) мені миле. Пр.
• Милого побои не долго болят – від милого друга мила й пуга. Пр. Від свого пана не болить і рана. Пр.
• Милые бранятся — только тешатся – милі посваряться — ще краще помиряться. Пр. Сварка чоловіка з жінкою — літній дощ. Пр. Хто кого любить, той того й чубить. Пр.
• Насильно мил не будешь – на милування нема силування. Пр. Силою не будеш (не бути) милою. Пр. Не поможуть і чари, як хто кому не до пари. Пр. Не спаруєш голубки з півнем, бо голубка півневі не рівня. Пр. Силком не націлуєшся. Пр. Силуваним волом не доробишся. Пр. Силуваним конем не поїдеш. Пр. Силою колодязь копати — води не пити. Пр.
• Не мил и вольный свет, когда милого друга нет – без вірного друга велика туга. Пр.
• Не по-хорошему мил, а по-милому хорош – не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Пр.
• Он мне не мил – він мені не до любові (не милий).
• [Самое] милое дело! (разг. ирон.) – мила (наймиліша, гарна, найкраща) річ!
• Свет мне стал не мил – світ мені не милий став; світ мені знемилів (знемилився, іноді не змилився). [Як побачила тебе, світ мені не змилився, усім я нудила, усюди я скучала. Квітка-Основ’яненко.]
• С милым рай и в шалаше – хоч хліб з водою, аби, милий (аби, серце), з тобою. Пр. Сухарі з водою, аби, серце, з тобою. Пр. Хоч в одній льолі, аби до любові. Пр. Хоч у курені, аби до серця мені. Пр. Хоч борщ без сала, аби душа пристала. Пр. Хоч ох, та вдвох. Пр.
Молодой
• В молодые годы – за молодих літ (років); за молодого віку; у молодому віці; у молодих літах; віку молодого (молодого віку), (те саме, що) В молодости. Див. молодость.
• Из молодых да ранний (разг.) – молодий та ранній; мале курча, та вже летюче.
• Как (словно, будто, ровно) молодой месяц – лиш (тільки) блиснув, та й нема.
• Молод годами, да стар умом – віком молодий, та розумом старий. Пр. Хоч і молодий ще, а старечий розум має. Пр. Хоч молоде, а старий розум має. Пр.
• Молодой месяц – молодик; молодий (новий) місяць; новак (новик).
• Молодой человек – молодик; [молодий] хлопець; юнак; парубок.
• Молодые годы – молоді літа (роки); молодощі.
• Он человек уже немолодой – він чоловік уже не молодий (літній); він немолодого (не першого) віку; він поважного віку; він не перволіток.
• Прожить молодые годы – прожити (зжити) молоді літа (молоді роки); (про чоловіків ще) відмолодикувати, (про жінок ще) віддівувати.
• С молодых (младых) ногтей; от молодых (младых) ногтей – з жовтого дзьоба; з пуп’яночка (з зеленочка); з малого малку; змалку.
• Умом молод – розумом недійшлий; хлоп’ячого розуму.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Лі́тній –
1) летний;
2) старый, пожилой;
3) тепловатый.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Лета –
1) (годы) – літа́, ро́ки;
2) (возраст) – вік (-ку); в зрелых летах – лі́тнього віку, лі́тній; в совершенных летах – у по́вних літа́х; одних лет – одно́го ві́ку; преклонные лета – похилий вік; средних лет – сере́днього ві́ку.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

лі́тній, -ня, -нє

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відміта́ти, -таю, -єш, сов. в. відмести́, -ту́, -те́ш, гл.
1) Отметать, отмести.
2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками. Ном. № 559.
Літне́нький, -а, -е. Ум. отъ лі́тній. Желех.
Лі́тній, -я, -є.
1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Чуб. V. 890. Літньої пори, тихими та теплими ночами. МВ. II. 12.
2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. НВолын. у. Вона була вже літня бабуся. Переяс. у. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. Мир. ХРВ. 89.
3) Тепловатый. Вода ледь літня. Ум. Літне́нький.
Стори́чний, -а, -е. Сторицею, во сто разъ большій. За один старий клас, у другий літній час, сторичний дасть плід. Чуб. ІІІ. 18.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Летний — лі́тній; Л. откидной сошник — лі́тній відкидни́й лемі́ш.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Adonis aestivalis L. — гори́цвіт лі́тній (Мл, Сл, Ру, Оп); горицвіт літовий (Вх1), гори́цвіт черво́ний (Вх6, Мл, Сл); вогник (Сл — ПД), гори́цвіт (Ан, Сл — СТ, ПД), горицвіт жовтий (Сл), полуцвіток (Сл — СД).
Colchicum autumnale L. — пізньоцві́т осі́нній (Оп); пізноцві́т (Сл; Жл), пізноцві́т осі́нний (Вх1, Вх3, Вх6, Мл, Ру); баранду́ші (Мс — СТ), безвременник (Км), бранду́ші осі́нні (Мг — ЗК), бринду́ша (Мг — ЗК), бринду́ші осі́нні (Км, Мг — ГЦ, ЗК), бринду́ші ро́зові (Мг — ЗК), бринду́шка (Гб2 — ГЦ), зима́ (Лс2 — ПС), зимови́к осі́нній (Жл, Сл), зимов(н)ик (Мн, Мн2, Сл, См — СД), зимовник луговий (Шм2), кіке́рич (Мг — ЗК), козо́дрис (Мг — ЗК), коко́драс (Мг — ЗК), куку́чки (Мг — ЗК), лілі́я ди́ка (Мг — ЗК), лі́то ба́бине (Лс2 — ПЦ), ломинус (Гв — ДС), майки (Gs — БУ), моро́з (Жл, Сл, Лс2, Рм — СД, ПЦ), морозець (Км), морозь (Сл), не́бо (Лс2 — ПЦ), осе́нни́к (Рг1, Пс, Жл, Ду), осинник (Км), осі́нник (Мн, Сл, Mk, Пч, Мг — СД, СТ, ЗК), пі́зній цвіт (Мг — ЗК), пізньо́цві́т (Мг — ГЦ, ЗК), пізньоцві́тник (Мг — ЗК), про́лісок (Мг — ЗК), раст (См, Мг — ПЗ, ЗК), раст лі́тній (Мг — ЗК), раст ме́ртвий (Мг — ЗК), раст осі́нній (Мг — ЗК), раст пі́зній (Мг — ЗК), ра́стик (Мг — ЗК), розмарі́я (Мг, Коб — ЗК), ряст (Мг — ЗК), синю́рка (Мг — ЗК), смикавки́ (Коб — ГЦ), снігурки́ (Мг — ЗК), сон (Мг — ЗК), фіа́лка (Мг — ЗК), часни́к ди́кий (Мг — ЗК), ческнок (См), чеснок дикий (Вх7 — ЛМ), чи́жми зозу́лині (Мг — ЗК), чінгашки́ (Мг — ЗК), чуда́к (Мг — ЗК), шапра́н ди́кий (Ум, Ів, Сл), ша́фра́н (Мг — ГЦ, ЗК), шафра́н ди́кий (Сл, Кар — ГЦ), шафран луговий (См), шафран моровий (Мн2), шафра́нки (Мг — ЗК).
Leucojum aestivum L. — білоцві́т лі́тній (Ру, Оп); блідниця (См), дідух (См).
Quercus robur L. — дуб звича́йний (Сл, Ру, Оп); дуб черешковатий (Вх1, Вх2), дуб черешкови́й (Вх5, Вх6, Мл); дуб (Гв, Рг1, Ср, Ln, Пс, Мн2, Hl, Кр, Mj, Ум, Rs, Гр, Ян2, Ян4, Ів, Сл, Ос, Ук, Гт, Он, Рм, Пч, Мс, Гб — ЗАГ), дуба́р (Ум), дубина (Rs — ВЛ), стежар (Пс). \ Форми: дуб звича́йний пі́зній (Ру), д. звича́йний ра́нній (Ру), д. пі́зній (Сл; Рг1, Жл), д. ра́нній (Сл; Рг1); д. глухий (Сл — ПЦ), д. зимній (Рг), д. зимовий (Мн2), д. літній (Ск, Рг, Мн2 — СТ), д. озимий (Mk — ПД), д. петрівський (Сл), д. ярий (Во, Mk — ПД), літняк (Сл), не́линь (Ан, Ум, Ів, Mk — СД, СТ), осінчук (Mk, См — ПД, БУ).
Rhinanthus aestivalis (Zinger) Schischkin & Serg. [≈Rhinanthus angustifolius C.C.Gmelin subsp. grandiflorus (Wallr.) D.A.Webb] — дзвіне́ць лі́тній (Ру, Оп).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Игри́вый, во = жва́вий, во, жартли́вий, жартовли́вий, во. — Ой який то хлопець жвавий, ще до того кучерявий. н. п. — Гей козаче уродливий, молоденький та жартливий. н. п. — Є жартовливе щось в вечірньому огнї, так весело, немов у лїтнїй день мінї. К. Д. Ж.
Лѣ́тній = лїтнїй. — Лѣ́тняя доро́га, лѣ́тнее жильё = лїтня́к. С. Л.
Продолже́ніе = продо́вження (С. Жел.), про́довж, продо́вжка (С. Жел.), про́тяг (С. Жел.). — Се продовж ролі Антуанети. Кн. — Ця пісня була неначе протягом її глибоко захованих дум. Лев. — За 60-літнїй протяг часу змінювано Литовський Статут. Бар. О. — Въ иродолже́ніе = в про́довж, в про́тяг, у про́тяг, про́тягом, у про́тягу, в стяж. — В продовж отих 10 лїт я бачив. Кн. — В продовж цїлого дня лежав під вербою. Кн. — У протяг того часу. — Спадковий принцип розвивав ся і закоріняв ся протягом довгих віків. Бар. О. — Яким він був у протягу цїлої істориї, такий повинен і зоставати ся. Зїньк. — Встяж того часу. С. Л.
Ста́рый = стари́й, лїтнїй, дуже — старене́зний, старе́зний. — З берегів Днїпра, з старезного Київа Шевченко опинив ся... Кн. — Чув я від дїда свого, лїтнього дїдугана, ще як був я молодим. Лев. В. — Ста́рый холостя́къ = підто́птаний, па́рубок. – Ста́рый сапо́гъ = шкарба́н, шкарбу́н. — Кусо́къ с. ко́жи = шкура́т, шкурато́к, зб. — шкура́ття.