Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 117 статей
Запропонувати свій переклад для «монета»
Шукати «монета» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Моне́та – (с единичн. и собир. значением) моне́та; (одна) гроши́ма. [Му́сить ви́кинути на тарі́лочку дружко́ві гроши́ну (Мат. укр. Етн. I)].
• Золотая -та – золота́ моне́та, золоті́ гро́ші (-шей и -шів), черві́нці, дука́ти, дукачі́; (одна) золота́ моне́та (гроши́на), черві́нець (-нця), дука́т, дука́ч (-ча́).
• Серебряная -та – срі́бна моне́та, срі́бні гроші́, срібняки́ (-кі́в); (одна) срі́бна моне́та (гроши́на), срібня́к (-ка́), ум. срібнячо́к (-чка́). [Полі́з у кише́ню і вже ви́добув яко́гось срібняка́ (Крим.). Розміня́в мені́ карбо́ванця на самі́ срібнячки́ (Звин.)].
• Медная -та – мі́дна моне́та, мі́дні гро́ші, мідяки́ (-кі́в); (одна) мі́дна моне́та (гроши́на), мідя́к (-ка́).
• Звонкая -та – дзвінка́ моне́та, (шутл.) брязка́ч, бренька́ч (-ча́), побря́зкач, побре́нькач (-ча), (чаще мн.) брязкачі́, бренькачі́, побря́зкачі́, побре́нькачі́ (-чі́в). [Аби́ були́ побренькачі́ (побрязкачі́), то бу́дуть і послухачі́ (Номис)].
• Мелкая -та – дрібна́ моне́та, дрібні́ гро́ші, дрібняки́ (-кі́в); (одна монета) дрібна́ моне́та, дрібня́к (-ка́), ум. дрібнячо́к (-чка́).
• Разменная -та – розмі́нна моне́та, розмі́нні гро́ші.
• Ходячая -та – ходя́ча моне́та, ходя́чі гро́ші.
• Фальшивая -та – фальши́ва (фальшо́вана) моне́та, фальши́ві (фальшо́вані) гро́ші; (одна) фальши́ва (фальшо́вана) моне́та (гроши́на).
• Лицевая сторона -ты, см. Лицево́й 2.
• Чеканить -ту – би́ти (кува́ти) моне́ту. [Щоб на запла́ту коза́цькому ві́йську кува́ти на Вкраї́ні коза́цьку моне́ту (Куліш)].
• Принимать за чистую -ту – бра́ти що за щи́ру пра́вду (за щи́ре зо́лото).
• Платить тою же -тою – плати́ти тіє́ю са́мою моне́тою; віддя́чувати тим са́мим.
Де́ньга (монета) – де́нежка. [Хоч де́нежка в карма́ні, та на сто рублів чва́ни (Ном.)].
Деся́тка (монета, карта) – деся́тка.
Дука́т (визант. и зап.-европ. золотая монета) – дука́т [От тобі́ сто дука́тів (Рудч.)], черві́нець (р. -нця).
Зво́нкий – дзвінки́й, (звенящий) дзвеня́чий, дзвеню́чий, тремки́й, ляску́чий, (гулкий) голосни́й, гомінки́й, гучни́й.
• -кий голос – дзвінки́й го́лос.
• -кий колокольчик – гомінки́й дзво́ник.
• -кая монета – тверда́, би́та, брязку́ча моне́та, (по)бря́зка́ч, би́ті гро́ші. [Бу́дуть побрязкачі́ – бу́дуть і послухачі́ (Приказка)].
• На вес -кой монеты (саркастич.) – за брязкачі́.
• -кий, грам. – дзвінки́й. [Дзвінкі́ зву́ки].
Ие́н(а) (японская монета) – єн (-на).
Изображе́ние –
1) (действ.) зобража́ння, малюва́ння, змальо́вування; оконч. зо́бра́ження, змалюва́ння, намалюва́ння кого́, чого́; (копирование кого) удава́ння, уда́ння кого́. [Бі́льше вже просто́ру знахо́див письме́нник для змалюва́ння психологі́чних подро́биць (Єфр.). Кві́тка почува́всь на си́лах, що здола́є дійти́ широ́кої пра́вди в малюва́нні (Куліш). І ска́жуть: песимі́зм в зобра́женню життя́ в йому́ зана́дто розвину́вся (Самійл.)];
2) (изображен. предмет, картина) зо́бра́ження, (образ) о́браз, (диал.) парсу́на, (статуя) подо́ба. [І перед о́бразом Вене́ри гори́ть кади́ло золоте́ (Шевч.). То не живи́й моска́ль, а його́ парсу́на (Квітка)].
• Символическое -ние (предмет) человеческой жизни – символі́чне зобра́ження лю́дсько́го життя́.
• -ния растений – зо́бра́ження росли́н.
• Монета с -нием рабочего – моне́та з зо́бра́женням робітника́.
Империа́л –
1) (монета) імперія́л (-ла), черві́нець (-нця);
2) (верх дилижанса, вагона, муз. инструмент, карт. игра) імперія́ля (ж. р.).
Ка́ури, зоол. Cyprea moneta (ракушка и монета у туземцев Африки и Южной Азии) – ка́врі (нескл.).
Копе́ечник, -ница –
1) копійча́нин, -нка, копійча́на душа́, скна́ра (общ. р.); см. Скря́га;
2) (монета) копі́й (-пія́), два шаги́;
3) (ценой в копейку) копійча́ник.
Копе́йка – копі́йка (мн. -ки́, -йо́к, с числит. копі́йки, -пі́йок), (собир.) гріш (-оша́), копійчи́на. [Був хитре́нький… зумі́в зби́ти собі́ копійчи́ну (Васильч.)].
• Монета в пол -ки – шаг (-га́), шажо́к (-жка́), півкопі́йка; в одну -ку – копі́й (-пія́), два шаги́, копі́йка; в две -ки – сьома́к, дві копі́йки; в три -ки – гри́вня, три копі́йки; в десять -ек – двадця́тка, два́дцять шагі́в, (диал.) лев; в 15 -ек – зло́тий (-того), злот (-та), копи́шник; в 20 -ек – семигри́вник, семигри́веник, сороківе́ць (-вця́); в 50 -ек – копа́, копови́к, коповичо́к, півкарбо́ванця; в 75 -ек – троя́к, пятизло́тник.
• Он без -ки – у ньо́го ані копія́ (ні ше́ляга).
• До последней -ки – до оста́ннього ше́ляга, до оста́нньої копійчи́ни.
• Я за -кой не гонюсь – я на копі́йку не ла́сий.
• Зашибить -ку – зби́ти копійчи́ну, гріш.
• Перебиваться с -ки на -ку – злидарюва́ти, вбира́тися з дра́нки та в перепира́нку.
• -ка рубль бережёт – гріш копи́ стереже́; осьма́к копи́ стереже́.
• Добыл не платя ни -ки – без копійчи́ни здобу́в.
• Ему жизнь -ка – йому́ життя́ – ла́маний шаг.
• Жизнь -ка, судьба индейка – до́ля щерба́та, а життя́ мотузя́не.
• Трудовая -ка – мозо́лений (мозольо́ваний) гріш.
Кре́йцер (монета) – кра́йцар, (гал.) ґра́йцар (-ра).
• Монета в 1/2 -ра – пі́няз, пінязо́к (-зка́) (угор.).
• Монета первоначально в шесть, а потом в десять -ров – ші́стка, (диал.) шу́стка. [Брав за то дві шу́стці на горі́лку (Стефан.)].
Кро́на –
1) (дерева) к(о)ро́на, ша́пка, щит. [Ві́тер не ці́лу гру́шу зла́мав, ті́льки ша́пку (Звин.)];
2) (монета) кро́на, (австрийская) коро́на.
Лев –
1) зоол. Felis leo L. – лев (р. ле́ва, мн. леви́). [Але ви ти́хо, ти́хо йдіть, сліпо́го ле́ва не буді́ть (Олесь)].
• Лев (легендарный в сказках, архилев) – про́лев, пра́лев, переле́в. [Ти лев собі́, а я про́лев (Руданськ.). Ой ти лев, а я переле́в (Чуб. II). Я ка́же – лев! – А я – пра́лев! (Чуб. II)].
• Рыкание -ва – ле́вовий рик;
2) лев морской, Phoca vitulina L. – мо́рськи́й лев, срвн. Тюле́нь;
3) лев муравьиный, Myrmeleon L. – лев мураши́ний;
4) астр. (созвездие, Leo major, Leo minor) – Лев вели́кий, Лев мали́й;
5) (монета) лев;
6) (в перен. знач.) лев, дже́ґер (-ря), джиґу́н (-на́); срвн. ещё Ловела́с и Щё́голь.
Легкове́сный – легки́й (на вагу́), неважки́й, (неполновесный) на́дто легки́й, не по́вної ваги́, неповнова́гий.
• -ная монета – не по́вної ваги́ гроши́на, неповнова́га моне́та.
• -ное зерно – на́дто легке́ зе́рно.
• -ный человек – легкоду́м, гони́вітер, же́вжик, см. Вертопра́х.
Ливр (монета) – лі́(в)ра.
II. Ма́рка –
1) (монета, почт, герб. знак, фишка) ма́рка.
• Почтовая, гербовая -ка – пошто́ва, гербо́ва ма́рка.
• Погашать, погасить -ку – перекре́слювати, перекре́слити, мертви́ти, умертви́ти ма́рку;
2) (фабр. клеймо) марка;
3) (квитанция) квито́к (-тка́);
4) (истор.: область) ма́рка;
5) землем., см. Ве́ха́.
Медя́к –
1) см. Ме́дник 1;
2) (медная монета) мідя́к (-ка́). [А лі́рника круго́м обступи́ли і зачали́ в його́ ша́пку мідяки́ кида́ти (Рудан.)].
Ме́лкий –
1) (некрупный) дрібни́й, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрі́бен), дрібне́нький; (малый, небольшой) мали́й, невели́кий, невели́чкий, (незначительный) незначни́й. [На сухо́му висо́кому ло́бі набіга́ли густі́ дрібні́ змо́ршки (Н.-Лев.). Безупи́нне спада́ння дрібни́х кра́пель (дощу́) (Коцюб.). Дрібні́ ре́чі у ко́шик покла́ла (Звягельщ.). Дрібні́ ві́йни (Л. Укр.). Дрібні́ поді́ї (Крим.)].
• -кие владенья – дрібні́ (малі́) до́бра.
• -кие деньги, см. Ме́лочь 3.
• -кий дождь – дрібни́й (дрі́бен, дрібне́нький) дощ (-щу́). [І шуми́ть, і гуде́, дрі́бен до́щик іде́ (Пісня)].
• -кие долги – дрібні́ борги́ (-гі́в).
• -кая душонка – мізе́рна, дрібна́ души́ця.
• -кое зерно – дрібне́ (замі́ркувате) зе́рно. [Замі́ркувата пшени́ця (Київщ.)].
• -кий кредит – дрібни́й креди́т (-ту).
• -кий кусок – дрібни́й шмато́к (-тка́).
• На -кие куски, кусочки (разбить что) – на дрі́зки (диал. на дру́зки), на дрі́зочки, на дрі́б’язки, на дрі́б’язок, на дробину́ (розби́ти, потрощи́ти що).
• -кий лес, см. Мелколе́сье.
• -кие листья – дрібне́ ли́стя, дрібни́й лист (-ту).
• -кая монета, см. Моне́та.
• -кие деньги – дрібні́ гро́ші (-шей и -шів), дрібняки́ (-кі́в), дробина́.
• -кий песок, порошок – дрібни́й пісо́к (-ску́), дрібни́й порошо́к (-шку́).
• -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт – дрібни́й друк (-ку), дрібне́ письмо́ (писа́ння), дрібни́й шрифт (-ту).
• -кие расходы – дрібні́ ви́тра́ти.
• -кий сахар – дрібни́й цу́кор (-кру), цу́кор-сипе́ць (-пцю́).
• -ким смехом (смешком) – дрібни́м смі́хом, дрібне́нько. [Смія́лася м’яки́м, дрібни́м смі́хом (Черкас.). Дрібне́нько зарегота́лась (Н.-Лев.)].
• -кие шаги – дрібна́ хода́, дрібні́ кроки́ (-кі́в). [Гнідко́ пішо́в дрібно́ю ходо́ю (Мирний)].
• -кими шажками – ви́дрібцем, дрі́бно, дрібне́нько. [Ви́дрібцем виступа́ти (Сл. Гр.). Ступа́є дрібне́нько (Хведорович)].
• -кая птица, соб. – дрібні́ пташки́, дрібне́ пта́ство, дробина́, дріб (р. дро́бу).
• -кий скот – дрібна́ худо́ба (скоти́на), дрібни́й това́р (-ру), дрі́б’язок (-зку). [В ме́не ове́ць вата́га, а дійнику́ без ліку́, а дрі́б’язку як піску́ (Лавр.)].
• -кая буржуазия – дрібна́ буржуазі́я.
• -кий дворянин, см. Мелкопоме́стный дворянин. -кое дворянство – дрібне́ дворя́нство, дрібна́ шля́хта.
• -кие людишки – дрібні́ людці́ (-ці́в), низо́та, дрібно́та; срв. Мелкота́ 3.
• -кий (малорослый) народ – дрібни́й наро́д (люд) (-ду).
• -кая публика – мізе́рна (дрібна́), невисо́ка пу́бліка.
• -кий служащий, чиновник – дрібни́й службо́вець, урядо́вець (-вця).
• -кий собственник – дрібни́й вла́сник.
• -кий бес – чорт з дрібні́ших.
• Рассыпаться -ким бесом перед кем – підсипа́тися до ко́го; срв. Подольща́ться;
2) (неглубокий) –
а) (о воде) мілки́й, низьки́й, (гал.) плитки́й. [Капіта́н Уо́ллей вів судно́ мілко́ю водо́ю (Кінець Неволі). Тут вода́ низька́ (Звин.). Вода́ ма́ла куди́сь розли́тися, тому́ він сподіва́вся найти́ тут плиткі́ місця́ (Маков.)].
• -кая река – мілка́ ріка́.
• В этом месте море -ко – в цьому́ мі́сці мо́ре мілке́;
б) (о посуде, судне) неглибо́кий, плеска́тий, мілки́й, (гал.) плитки́й.
• -кая тарелка – плеска́та (мілка́, плитка́) тарі́лка.
Мильре́йс (монета) – мільре́йс (-са).
III. Ми́на (др.-греч. монета) – ми́на, мна.
Неполнове́сный – непо́вної ваги́, несповна́ ваги́, неправди́вої ваги́; недова́жний, (невеский) невагови́тий.
• -ная монета – недова́жна (неправди́вої ваги́, не повна́ ваги́) моне́та (гроши́на).
Низ –
1) (нижняя часть предмета) низ (-зу), доли́на, (испод) спід (р. спо́ду). [Сті́ни всі од ви́шки до ни́зу розмальо́вані черво́ними пташка́ми (М. Вовч.). Я подаю́ нота́тки не в те́ксті, а в доли́ні під те́кстом (Франко). Підпали́ли со́сну від спо́ду до ве́рха (Чуб. V)].
• Низ и верх строения – низ і верх буді́влі.
• Низ горы – низ гори́, підгі́р’я (-р’я), підгі́рок (-рка).
• Низ подсвечника – низ (спід) свічника́.
• В самом -зу́ – на са́мому спо́ді (низу́). [У бри́чці, десь аж на са́мому спо́ді цвірча́в цвірку́н (Яворн.)].
• На низ – наспі́д.
• Под низ – під спід, наспі́д. [Підве́рне всіх собі́ під спід (Котл.). Схова́ла в скри́ню аж наспі́д (Сл. Гр.)].
• Под -зом – наспо́ді, під спо́дом.
• Станови тюк -зом – став па́ку спо́дом;
2) (нижний этаж) діл (р. до́лу), до́лішній по́верх (-ху). [Ви, мату́сю, каза́ли-б лі́жко перене́сти в діл, бо вам суту́жно ла́зити на схо́ди (Л. Укр.). На Москві́ не зви́чай, щоб жі́нка ме́шкала на до́лі (Л. Укр.)];
3) (фундамент) фунда́мент (-ту), (каменный ещё) підму́рок (-рка), підмурі́вок (-вка);
4) (низина) низ (-зу), низькоді́л (-до́лу), (дол) діл (р. до́лу), доли́на. [Над доли́ною, ни́зом – со́нце горо́ю! (П. Тичина). Пішли́ низа́ми (Сл. Гр.). Скрізь уже ви́сохло, а по низа́х вода́ стої́ть (Кролевеч.). Я чвала́в низькодо́лом, натрапля́ючи на кущі́ (Остр. Скарбів). Неси́ мене́, си́вий ко́ню, гора́ми, дола́ми (Грінч. III). Що на го́рах та все сніги́ лежа́ть, по доли́нах во́ди стоя́ть (Гнід.)].
• Низ реки – пони́ззя (низ) ріки́ (рі́чки); см. Низо́вье. Было, да на низ сплыло – було́, та за водо́ю пішло́;
5) Ходить, пойти на низ – випорожня́тися, ви́порожнитися, (эвфем.) ходи́ти, піти́ до ві́тру (до дво́ру), (о больных) сіда́ти на го́рщик (горня́).
• Было на низ у кого – випорожня́вся хто, (эвфем.) ходи́в до ві́тру (до дво́ру) хто; сіда́в на го́рщик (горня́) хто.
• Проглоченная монета вышла -зом – проко́втнута моне́та ви́йшла відхо́дом;
6) низові́ но́ти, (бас) бас (-са), низи́ (-зі́в).
• Бери -зом, а я верхом – бери́ ба́сом (низа́ми), а я горо́ю (верха́ми), (в обиходе) бери́ то́всто, а я то́нко;
7) -зы́ (мн.) – ни́жчі (неимущие: незамо́жні) кла́си (ве́рстви), спід (суспі́льства); низ (-зу) и низи́ (-зі́в); (чернь) низо́та; (подонки) поде́нки (по́толоч) (суспі́льства). [Ви́йшов із са́мого спо́ду соція́льної пірамі́ди (Рада). Із спо́ду, з наро́дніх мас ви́йшов Шевченко (Р. Край). Я прийшо́в із мас, із по́ля, з ни́зу (Сосюра)].
Нобль –
1) (аристократ) нобль (-ля), люди́на значно́го ста́ну; (дворянин) шля́хтич, соб. шляхе́тство, шля́хта;
2) (монета) нобль (-ля).
Обо́л (древне-греч. монета) – обо́л (-ла).
Обреза́нчик (обрезан. монета) – обріза́нець (-нця). [Карбо́ванці – не обріза́нці, а по́вні].
Пенс (монета) – пенс (-са).
Полнове́сный – правди́вої ваги́, по́вної ваги́.
• -ная монета – моне́та правди́вої ваги́.
• -ная пощёчина – до́брий (ви́важений) ля́пас.
Полу́шка – півшага́, дрібна́ мі́дяна рос. моне́та ва́ртістю ½ коп. і ¼ коп.
Пятё́рка – (пять) п’я́тка, п’яті́рка; (лошадей и т. п.) п’ятірня́ (ко́ней); (в картах) п’ятка; (монета или пятирублёвая бумажка) п’я́тка, п’яті́рка, п’ятери́чка. [Заробля́ли коли́ не по деся́тці, то по п’я́тці ри́нських (Франко). Дзвінко́ва (бубновая) п’я́тка].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Анусный – анусний.
[Коли булькіт води оголошував вакансію, намір навколо вільної кабінки гучнішав, а хто стане її новим господарем, часто вирішувала підкинута вгору монета. Газети, вмить прочитані, дарма що грубі, мов невеликі подушки, миттю зникали поміж зграї цих анусних трудяг (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)]. Обговорення статті
Полновесный – правди́вої ваги́, по́вної ваги́, повнова́гий, повноси́лий, вагови́тий, (о снопах, ещё) рясни́стий; (тяжёлый) важкий, (перен.: веский, значительный) вагови́тий, пова́жний, солі́дний, повнова́гий; (убедительный) переко́нливий; (настоящий) спра́вжній; (полный) повний:
• полновесная монета – моне́та правди́вої ваги́;
• полновесная пощёчина – до́брий (ви́важений) ля́пас. Обговорення статті
Серебреник, серебряк, серебрушка, прост. – (монета) срі́бник, срібля́к, срібля́ник, срі́бний. Обговорення статті
Фарфор – (итал.) порцеляна, (перс.) фарфор.
[Не чулося твердого чогось, тривкого під стопою. Все було, мов порцеляна, доокола: на око приємне, а опертися не вільно (Г.Хоткевич). Не — відбувалось. Не — тремтіло.  Не золотіло. Не текло.  Не — полотніло. Не — біліло. Не… — Господи!.. — не — не було!.. Як танський фарфор — все минає: Корою, снігом, рукавом… Лише бджола своє співає Над малиновим будяком (М.Вінграновський). Битий фарфор снігів. Напівсонна жура за собою… Як монета в труну, пада в річку нічийна зоря. Завтра вдарить мороз — І болюче білючим загоїть У пташках, у вовках, в бунтарях (І.Павлюк). Взагалі, порцеляна — не рідкість на Житомирщині. Ще один знаменитий завод є в Коростені, але він зараз переживає не найкращі часи. Іноді мені сниться, що порцеляновий сервіз стоїть у цьому місті на постаменті замість пам’ятника Іллічу… (Ю.Стахівська). Вона була стара, стара в двадцять сім років, без жодного блиску й світла плоті. Стара через нехтування й зречення, так, зречення. У модних жінок завдяки належному догляду тіла́ яскріють, мов тонка порцеляна. Порцеляна всередині порожня, але хай би вона принаймні яскріла. Розумове життя! Раптом у ній піднялася до нього люта ненависть — до цього ошуканства! (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). — Мамо, пам’ятаєш ту спадкову китайську вазу з порцеляни, яка передається з покоління в покоління? — Звичайно. А що? — Та нічого. Просто моє покоління перервало цю традицію]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДЕ́НЬГИ екон. ко́шти, фаміл. копі́йка, моне́та, валю́та, купи́ло, побрязкачі́, фіна́нси, жарг. баксо́та, ба́кси;
деньги на упла́ту живомовн. плати́ло;
деньги счёт лю́бят копі́йка лік лю́бить, прибл. жи́ймо, як брати́, а раху́ймось, як жиди́;
бе́шеные деньги ще страшні́ гро́ші;
ме́лкие деньги /сере́бряные деньги, ме́дные деньги/ дрібняки́ /срібняки, мідяки/;
легко́ на́житы́е деньги дурні́ гро́ші;
остальны́е деньги ре́шта гро́шей;
ни за каки́е деньги (не сде́лаю) фраз. хоч уби́й, хоч ви мене́ рі́жте, хоч обси́пте зо́лотом (не зроблю́);
при деньга́х з гроши́ма.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Монета – моне́та, -ти.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Монета – монета. Той же монетой (отплатить) – тими ж грішми (віддати).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Монета – моне́та.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Монета
• Гони монету! (фам. вульг.) – сип грошей!; давай [сюди] гроші!
• Платить, отплатить той же монетой – платити, відплатити тим же (тією самою монетою); тими ж грішми (грошима) віддавати, віддати; віддячувати, віддячити тим самим; віть за віть віддавати, віддати.
• Принимать, принять что за чистую монету – брати, узяти (сприймати, сприйняти) що за щиру правду (за щире золото, за чисту монету); сприймати, сприйняти що за щиру правду.
Отплатить
• Отплатить добром за зло – відплатити (віддячити) добром за зло.
• Отплатить за дружбу кому – віддружити кому.
• Платить, отплатить той же монетой – Див. монета.
Принимать
• Дело, разговор принимает, дело приняло, разговор принял другой, хороший, дурной оборот – діло, розмова повертає, діло повернуло, розмова повернула на інше, на добре, на лихе.
• Душа не принимает чего (разг.) – Див. душа.
• За кого вы меня принимаете? – за кого ви мене маєте?
• Не примите это в обиду – не сприйміть це як образу (за образу).
• Принимать белое за чёрное – брати (мати, уважати) біле за чорне.
• Принимать, принять (близко) к сердцу что – брати, узяти (близько, дуже) до серця що.
• Принимать, принять кого в долю – Див. доля.
• Принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати на увазі; оглядатися на що.
• Принимать, принять всерьёз что – брати, узяти (сприймати, сприйняти) серйозно (поважно, іноді навсправжки) що.
• Принимать, принять в соображение, в расчёт что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; зважати, зважити (уважати, уважити) на що; (іноді) ураховувати, урахувати що; (застар.) брати, узяти до рахуби що.
• Принимать, принять в шутку что – брати узяти (уважати, уважити) що за жарт; сприймати, сприйняти як жарт що.
• Принимать, принять что за чистую монету – Див. монета.
• Принимать, принять к сведению что – брати, узяти до відома що.
• Принимать, принять направление – набирати, набрати напряму (іноді напрямку).
• Принимать, принять на свой счёт что (перен.) – обрати, узяти на свій карб (на себе) що; прикладати, прикласти до себе що.
• Принимать, принять предложение чьё – давати, дати згоду на шлюб (на одруження) кому.
• Принимать, принять участие в чём – турбуватися, потурбуватися за кого, про кого, ким.
• Принимать, принять участие в чём – брати, узяти участь у чому.
• Принимать, принять сторону чью – ставати, стати на чий бік (на чию сторону); тягти, потягти (руку, руч) за ким, за кого.
• Принимать, принять форму, вид… – набирати, набрати (прибирати, прибрати, набувати, набути) форми, вигляду…
• Принимать, принять эстафету от кого, у кого – приймати, прийняти естафету від кого, у кого.
• Принята следующая резолюция – ухвалено таку резолюцію.
• Принять в штыки кого, что (перен.) – зустріти багнетами кого, що; зустріти вороже (дуже неприязно) кого, що.
• Принять за основу что – узяти за основу (як основу) що; (іноді) покласти основою (підвалиною) що.
• У меня нет времени принимать (угощать) этих гостей – мені ніколи приймати (пригощати) цих гостей; мені ніколи (нема коли, я не маю коли, не маю часу) з цими гістьми гоститися.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ґалаґа́н, -на́ –
1) искра, головня; большой медный горшок; старинная медная монета (в 4 крейцера);
4) икра из белой рыбы;
5) поплавок (в рыболовных сетях);
6) петух (крупной породы).
Ґре́йцар, -ра – крейцер (австрийская монета).
Дука́т, -та –
1) червонец;
2) монета в ожерелье.
Злот, зло́тий и злоткі́вець – монета в 15 коп.
Лев, р. ле́ва – 1) (зоол.) лев;
2) австрийская монета;
3) гривенник.
Осьма́к –
1) старинная монета в 4 коп.;
2) восьмая часть ч.-нб.
Побре́нькач, -ча и -чі, -чів – звонкая монета, деньги, звонкий металл.
П’ята́к, -ка́ – монета пятикопеечная.
Рубльови́к – рублевая монета.
Семигри́венний, семигри́венник – двугривенный (монета).
Семи́шник, -ка – монета в 2 коп.
Сорокі́вець, сороко́вець, -вця – монета ценностью: а) двадцать коп.; б) (гал.) сорок крейцеров.
Срі́бний, срі́берний, срібляни́й –
1) серебряный;
2) монета рубль.
Срібня́к, -ка́ – серебряная монета, серебренник.
Сьома́к, -ка́ –
1) семилетка;
2) монета в 7 коп. ассигнациями или в 2 коп. серебром, семитка.
Троя́к, -ка́ –
1) монета в 1/2 коп.;
2) трехлетнее животное.
Фе́ник, -ка –
1) (монета) пфениг;
2) грош.
Ше́ляг, -га – старинная мелкая монета, грош, см. Шаг.
Шестишагови́к, -ка́ – монета в шесть грошей, три копейки.
Шоста́к, -ка́ –
1) имеющий шесть пальцев на руке;
2) монета в 3 коп. (6 грошей).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Монета – моне́та; м. звонкая – дзвінка́ (метале́ва) моне́та; м. золотая – золота́ моне́та; м. медная – мі́дна моне́та; м. мелкая – дрібна́ моне́та; м. находящаяся в обращении – обіго́ва моне́та; м. разменная – розмі́нна моне́та, дрібні́ гро́ші; м. серебрянная – срі́бна моне́та; м. ходячая – приймана моне́та; (находящаяся в обращении) – обіго́ва моне́та; в мо-те – моне́тою.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

моне́та, -ти; -не́ти, -не́т

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Анталю́з, -за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Чуб. ІІІ. 23. См. інклю́з.
Бі́лий, -а, -е.
1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Причарувала біле личенько. Мет. 84.
2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Нп. Взяв білу сорочку. Драг. 4.
3) Бі́лий світ. Міръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. Нуди́ти бі́лим світом. Томиться, тосковать. Не співає; як сирота білим світом нудить. Шевч.
4) Бі́лий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі.
5) Бі́лий ти́ждень. Страстная недѣля. Чуб. ІІІ. 13. Маркев. 4.
6) Бі́ла че́лядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Гол. І. 49. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. АД. І. 109.
7) Бі́ла рядовина́. См. Рядовина 1. Вас. 168.
8) По бі́лому співати. Пѣть по церковному. Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що́ співають. Новомоск. у.
9) Бі́ла біля́ва. Въ загадкѣ: береза. Біла білява перед Богом стояла. Ном.
10) Біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Галиц. Ум. Біленький, білесенький.
Бли́скавка, -ки, ж.
1) Молнія. Ном. № 336. Мет. 452. Тая буря не унимала, а все злійш громом по небу тарахтала, да блискавкою між хмарами блискала. Макс.
2) = Блисканка. Вх. Пч. ІІ. 13.
3) Рыба Abramis (Blicca) argyroleuca, a также вообще каждая рыба, выбрасывающаяся часто на поверхность воды. Вх. Пч. II. 18.
4) Серебряная монета въ 10 крейцеровъ. Вх. Зн. 3.
5) мн. Блестящія бусы серебрянаго и золотого цвѣта. Гол. Од. 71.
Бринька́ч, -ча́, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. См. Побрязкач.
Брязка́ч, -ча́, м. Звонкая монета.
Гри́веник, -ка, м. Гривенникъ, монета въ 10 коп.
Гри́вня, -ні, ж.
1) Мѣдная монета въ 3 к., въ иныхъ мѣстностяхъ 2 1/2 коп. О. 1861. XI. 109; 1862. IV. 94. Став у брамі з мішком грошей і усім дав по гривні. Рудч. Ск. II. 163. Сказав на гривню правди. Ном. №6900.
2) — золота́. Червонецъ? Обдарована Марусенька гривнями золотими, талярами битими. Лукаш. 153. Ум. Гри́венька. Наш пан дав по гривеньці, пані п’ятака. Чуб. III. 242. Ув. Гривня́ка. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Ентелові ж дав на кабаку трохи не цілую гривняку. Котл. Ен. II. 24.
Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину. МУЕ. I. 146.
Ґалаґа́н, -на, м.
1) Искра, головня. Ще ж не згасло ґалаґаном козацькеє сонце. К. Досв. 219.
2) Большой мѣдный горшокъ. Желех.
3) Старинная мѣдная монета въ 4 крейцера. ЕЗ. V. 91. Вообще мѣдная монета. У Марка тілько грошей, шо ним ліку не знати: два слупа золота, два слупа деяментів, а три срібла, а ціла гора ґалаґанів. Драг. 331.
4) Икра изъ бѣлой рыбы. Поп. 102.
5) Поплавокъ въ рыболовныхъ сѣтяхъ. Браун. 9 и 10. Вас. 186. МУЕ. I. 45.
Ґре́йцар, -ра, м. Крейцеръ (монета). Старче божий, чим я тебе обдарю, коли я не маю, хиба два ґрейцари простих. Драг. 267.
Деся́тничок, -чка, м.
1) Ум. отъ десятник.
2) Монета въ 10 коп. А сіртук у бідолахи.... — кожний ґудзик иначий.... той як десятничок завбільшки, а другий більш гривні. Св. Л. 168. Рудан. І. 81.
Дука́т, -та, м.
1) Червонецъ. От тобі сто дукатів. Рудч. Ск. II. 202. Набив дукатами гаман. К. МБ. III. 241. Як доживе було которий запорожець до великої старости, що воювати більш не здужає, то наб’є черес дукатами.... да іде в Київ бенкетувати. К. ЧР. 84.
2) Жетонъ или монета, носимая женщинами на шеѣ. Гол. Од. 22.
Злот, -та, м. Монета въ 15 коп.
Інклю́з, -за, м. По народн. повѣрью: неразмѣнная серебряная монета, которая, данная въ уплату, возвращается обратно къ своему хозяину. Ез. V. 255. См. Анталюз, инслиза.
Лев, -ва, м.
1) Левъ. Дома лев, а на війні тхір. Ном. № 4352.
2) Монета: а) 10 коп. Подол. и Бессар. г. б) австрійскій гульденъ. Федьк. І. 4. Гол. IV. 532. Ум. Ле́вик. Песика б’ють, а левик боїться. Ном. № 3902.
Лоба́нець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці. Зміев. у.
Мідя́к, -ка́, м. Мѣдная монета. Сим. 208.
Осьма́к, -ка́, м.
1) Старинная монета въ 4 коп.
2) Восьмая часть. Ум. Осьмачо́к. В тій калитці три червонці, пам щедричкам, по осьмачку. Чуб. III. 456. Пів осьмачка. 1/16 часть. См. Вісьмак.
Пі́няз, -за и пі́нязь, -зя, м.
1) Монета въ 1/2 крейцера. Угор.
2) мн. Деньги. Гол. IV. 443. Вх. Лем. 450. Ум. Пінязо́к, пінязьо́к.
Побре́нькач, -ча, м. Больше во мн. ч. побре́нькачі. Звонкая монета, деньги (переносно, въ пословицѣ). Аби були побренькачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
П’ята́к, -ка́, м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п’ятака. Шевч. Ум. П’ятачо́к.
П’ятизло́тник, -ка, м. Монета въ 75 коп.
Рубльо́вик, -ка, м. Рублевая монета. Купи мені, моя мати, за три копи голку.... а за того рубльовика мальовані п’яльця. Чуб. V. 17.
Семигри́венник, -ка, м. Монета въ двадцать копеекъ. Дружко кладе на тарілку семигривенник грошей. Чуб. II. 593. Є семигривенник у кишені.... ходімо прогуляємо. Мир. Пов. І. 157.
Семи́шник, -ка, м. Монета въ 2 коп. (Закр.).
Сорокі́вець, сороко́вець, -вця, м. Монета различной цѣнности: а) двадцать коп. б) сорокъ крейцеровъ. Гол. А пани ся чудували — кілько має грошій! Не пасе він чтирі роки ні кози, ні вівці, лише прятав у кобівку білі сороківці. Лукаш. 137. Дали йому сороківця, він думав, що червінця. Грин. III. 516. Ум. Сорокі́вчик.
Срібня́к, -ка́, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.
Сьома́к, -ка́, м.
1) Семилѣтка (о людяхъ и животныхъ).
2) Монета въ семь коп. ассигнаціями или въ 2 коп. серебромъ.
Та́ляр, -ра́, м.
1) Талеръ, серебряная монета въ 75 коп. Гаццук, Укр. аб., 101. Заплатила.... біленькими талярами. Гол. І. 3. У туркені у кишені таляри, дукати. Шевч. Три таляри пропила іще й п’яна не була. Грин. III. 327.
2) Большая пуговица, трехъ дюймовъ въ діаметрѣ, нашиваемая на суконномъ верхѣ мѣховой шапки галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 18. Ум. Таля́рик, таля́ричок, таляро́к, таля́ронько, таляро́чок. Грин. III. 261.
І. Троя́к, -ка́, м.
1) Монета въ 1/2 коп.
2) = Троячка? Г. Барв. 227.
3) Трехлѣтнее животное. Місяць марець з трояка бика ріг збиває. Ном. № 412.
Фе́ник, -ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Фр. Пр. 139. Витратив вм сі феника. Фр. Пр. 193.
Цю́ник, -ка, м.
1) = Воробець тростяний. См. Воробець 2. Вх. Пч. II. 10.
2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78.
Ше́ляг, -га, м.
1) Старинная мелкая монета. Знаю, як мідний шеляг. Ном. № 2887. Стільки правди, як в шелягу сребра. Ном. № 6902.
2) мн. Родъ убора на пля́хтах. Черн. у. Ум. Шеляжо́к, шеляже́чок, шеляже́нько. Збірайте шеляжки дрібненькі. О. 1862. IV. 24.
Шестишагови́к, -ка, м. Монета въ шесть грошей, три копейки. Драг. 189.
Шоста́к, -ка́, м.
1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ.
2) Монета въ три копейки (шесть грошей). Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак. Грин. III. 519. Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак. Ном. № 12514. Ум. Шостачо́к. МУЕ. І. 131.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Гріш, гроша́, м.
2) *Лихи́й гріш. Фальшивая копейка, монета. Що ж я вам маю сказати, мамо, коли визнаєте мене як лихий гріш. Лепкий. *Чима́лий гріш. Немалые деньги. Дрібни́й гріш. Мелочь. Сл. Нік. Ум.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Моне́та = моне́та. — Давай гроші монетою, а не бумашками. Кн. — Зво́нкая м. = д. під сл. Зво́нкій. — Золота́я м. = в Росиї: имперіа́лъ (10 р. 30 к.) і полуимперіа́лъ (5 р. 15. к.) — червінець, дука́т (С. З.), дука́ч (С. Аф.). — Червінцїв я торбиночку знайшла, та се й до тебе принесла. Б. Г. — Ме́лкая м. = д. під сл. Ме́лкій. — Мѣ́дная м. = мідя́к, мідяки́. — Давши мідяка трудового. К. X. — Стародавні в Українї: гарі́ль (сама дрібна), ше́ляг (4 гаріля, або копійка). — Теперішні росийські: грошъ — д. це слово, копе́йка — д. це слово, 2 коп. = сьома́к або семи́шник (2 к. на серебро або 7 к. на асигнациї), пята́къ = пъята́к (стара 1 1/2, к. або 5 к. на асигнациї і нова 5 к. с.), 3 коп. = гри́вня або шоста́к (3 коп. або 6 шагів). — Я два шаги, два шаги пропила, за копійку дудника наняла. н. п. — Сере́бренная м. = срі́бна, срібня́к, срібняки́. — В Росиї: пятаче́къ = пъятачо́к (5 к.), гри́венникъ — д. це слово, пятиалты́нный, пятнадцатикопе́ечникъ = злот, зло́тий (15 к.), двугри́венный = д. двадцатикопе́ечникъ, четверта́къ = півко́пи або четверта́к (25 к.), полти́нникъ = копа́ (С. З.), копови́к, півкарбо́ванця, (50 к.), 75 к. = трьохрубле́вий (Лїв.), пятизло́тник (Прав.), рубль, цѣлко́вый = карбо́ванець, С. З. — За Тетяну копу дав, бо Тетяну сподобав, за Марусю пъятака, бо Маруся не така. н. п. — Я не просю у вас нї по шагу, нї по пъятаку, а давайте мінї в руки по пъятаку. І. в. Ск. — Сьвяті отцї — карбованцї. н. пр.
Мѣ́дный = мі́дний, мідяни́й. — Мѣ́дные де́ньги = мідяні́ гро́ші, мідяки́. — На мідяні гроші слави добувати. н. пр. — Горщок мідяний з ушком. Ст. Оп. Кіев. Ст. – Мѣ́дная моне́та = д. під сл. Моне́та. – М. лобъ = безсоро́мний, безли́чний (С. Ш.); ду́рень. — М. купоро́съ = д. під сл. Купоро́съ.
Алты́нникъ = 1. гри́вня, шоста́к. (Коли́шня росийська срібна монета = 3 коп. або 6 гроший). 2. скупердя́, жми́крут. С. З. Л.
Гри́венникъ = (срібна монета = 10 коп.) — сорокі́вка. (С. З. Лїв., де лїк ведеть ся на копійки, лїчучи по старому 40 копійок на асїгнациї), двадця́тка (Прав., де лїк ведеть ся на гро́ші лїчучи 20 грошей = 10 коп. сріб.) — Так не хоче, як старець сороківки. н. пр.
Двадцатикопѣ́ечникъ = 20 коп. ср. (срібна монета), семигри́веник (Лїв. = 7 гривень, лїчучи в гривнї 10 коп. на асигнациї), сорокі́вець (Прав. = 40 шагів).
Зво́нкій, ко = дзвінки́й, ко (С. Л.), голосни́й, но, дзвеня́чий, дзвеню́чий (С. Л.), гучни́й, но. — Соловейко в садку тьохка пісню дзвінку́. Сам. — Наша дума, наша пісня без хитрої мови, а голосна та правдива, як божеє слово. К. Ш. — Зво́нкая моне́та = дзвінка́ моне́та, брязкачі́. — Як єсть брязкачі, будуть і послухачі. н. пр.
Имперіа́лъ = 1. червінець (золота рос. монета = 10 р. 30 к.). 2. мі́сце пове́рх бу́дки в екіпа́жах.
Ма́рка = 1. д. Мара́ніе. 2. ма́рка (гербова, штемпльова то-що, нїмецька монета, вага = 8 унцій). 3. квиток. — Однеси майстрови, нехай переробить, та гляди візьми квиток.
Мѣдь = 1. мідь. — Жо́лтая мѣдь = жо́вта мідь, мося́ж. — Кра́сная мѣдь = черво́на мідь. 2. мі́дні, мідяні́ гро́ші, мідяки́. — Заплатив самими мідяками. — Д. ще під сл. Моне́та і Мѣ́дный. 3. мідяне́ начи́ння, на пр. мѣ́дный котёлъ = мі́день (С. З.), мѣ́дный тазъ = мідни́ця (С. Л.).
Полти́нникъ = копови́к, коповичо́к (монета в 50 к.) — Ткни попові коповика на „Содухи“ в церкві, нехай лежать сторчака в сирій землї мертві. Гул. Ар. — Так часто крамарі: товчеть ся з пъятака, а прозїва коповика. Б. Б.
Полуимперіа́лъ = черво́(і́)нець, черві́нчик, черво́ний, золоти́й (золота росийська монета в пять рублів, тепер по примусовому курсу 7 р. 50 к. — Червінчиків чи мало я знайшла, та се й до тебе принесла. Б. Г.
Полуполти́нникъ = півко́пи, четверта́к (срібна рос. монета = 25 к ).
Полу́шка = дрібна́ мідяна́ рос. моне́та — ¼ к.
Пята́къ, пятаче́къ = пъята́к, пъятачо́к (мідяна або срібна монета в 5 коп.), — Пъятак пара. н. пр.
Пятиалты́нный = зло́тий. (Срібна монета в 15 коп.)
Рублёвикъ = карбо́ванець (срібна рос. монета = 100 коп.). С. З. — Сьвяті отцї — карбованцї. н. пр. — Встань мила чорнобрива, пробудись, на — одного карбованця, піди похмелись. н. п.
Рублёвый = рубльо́вий, ва́ртий рубля́, ку́плений або про́даний за карбо́ванця. — Рублёвая моне́та = д. Рублёвикъ.
Четверта́къ = четверта́к, пів ко́пи (срібна монета = 25 копійок).

Запропонуйте свій переклад