Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 56 статей
Запропонувати свій переклад для «ошибка»
Шукати «ошибка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Оши́бка – по́ми́лка, о́(б)ми́лка, по́хибка, хи́ба. [Ортографі́чні по́милки́, по́хибки. По́милка за фальш не йде́ = -ка в фальшь не ставишся].
• По -ке – у поми́лку, по́милкою; см. Оши́бочно.
• Он сделал это по -ке – він зроби́в це в по́милку, помилко́во, по́милкою, помили́вшись.
• Вводить (ввести) в -ку – змиля́ти, змили́ти кого́, призво́дити, призве́сти кого́ до по́милки, приво́дити, приве́сти на заві́д.
• Впадать (впасть) в -ку – допуска́тися, допусти́тися по́милки.
• См. Ошиба́ться.
• -ка в счёте – рахунко́ва по́милка.
• -ка за -кой, -ка на -ке – по́милка за по́милкою, по́милка на по́милці.
• Вкралась -ка – тра́пилася по́ми́лка.
Каза́ться –
1) (являться) явля́тися, з’явля́тися, пока́зуватися; срвн. Пока́зываться 2. И на глаза не -жи́сь – і на о́чі мені́ не наверта́йся.
• Стыдно людям -за́ться – со́ром і на лю́ди ви́йти (перед лю́ди ста́ти);
2) (иметь вид) пока́зуватися, видава́тися за що, на що, чим; срвн. Представля́ться 7 (чем) и Пока́зываться 4. [Він як народи́всь, то пока́зувався ду́же слабко́го здоро́в’я (Крим.). Оддалеки́ все видає́ться ме́ншим (Комар). Дя́дькові за́киди видаю́ться йому́ на́дто слаби́ми (Борд.). Ця річ ті́льки видає́ться на вели́ку];
3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здава́тися, видава́тися, увижа́тися, удава́тися кому́, для ко́го за що, чим; срвн. Пока́зываться 4. [Ко́жна хвили́на здава́лась за ці́лі роки́ (Коцюб.). Цей про́стий зви́чай здава́вся для не́ї коме́дією (Н.-Лев.). Світ йому́ здава́вся чудни́й і непе́вний (Ніков.). Шко́ла видава́лась їй и́ноді домови́ною (Коцюб.)].
• -ться на вид – пока́зувати. [Хліб з весни́ пока́зував нічо́го (Звин.)].
• -жется на вид – пока́зує кому́. [З обли́ччя більш двадцяти́ літ їй не пока́зувало (Свидн.)].
• -за́лся (каким) – вигляда́в на ко́го, ким, немо́в хто, подава́в на ко́го. [Син вигляда́в немо́в ви́нний (Крим.)].
• -ться странным, удивительным (что) – ди́вно здава́тися кому́. [Ди́вно ті́льки здало́сь йому́, що Черева́нь про те ані́ га́дки (Куліш)].
• Как вам -жется? – як вам здає́ться? як на вас? як вам видає́ться? як гада́єте?
• -жется, он вздорлив – здає́ться, (що) він колотли́вий.
• Он мне -жется вздорным – він мені́ здає́ться люди́ною недола́дною; про ме́не (для ме́не) він вигляда́є на люди́ну недола́дну.
• Как мне -жется – як на ме́не.
• -жется молодым – вигляда́є на молодо́го, мо́лодо гляди́ться.
• При заходе солнце -жется больше – навза́ході со́нце здає́ться бі́льшим;
4) (мерещиться) здава́тися, увижа́тися, уви́джуватися, ви́дітися, убача́тися, видава́тися, ма́ритися, верзти́ся, уздріва́тися, вигляда́ти, придава́тися кому́ чим, на що; срвн. Пока́зываться 3. [Йому́ все ввижа́ється, що до ха́ти зло́дій лі́зе, – то він спа́ти не мо́же (Звин.). А він усе́ перед мої́ми очи́ма уви́джується (Г. Барв.). Хоч ви́диться, що гуса́к промовля́є ти́хо, а мо́же то й не гуса́к (Рудан.). Все йому́ ба́тько покі́йний убача́ється (ЗОЮР). Все йому́ вигляда́ло, що він тоті́ ді́ти но́сить (Стеф.). Як надиви́лася я на те страхіття́, то й тут мені́ придає́ться (Звин.)].
• Как -жется (кому) – як здає́ться (кому́, для ко́го).
• -жется мне – видає́ться, ба́читься, ви́диться мені́.
• Это только с первого взгляда так -жется – то ті́льки на пе́рший по́гляд так (таке́) увижа́ється (видає́ться).
• Это вам только так -жется – то вам так ті́льки здає́ться (увижа́ється);
5) ка́жется (безлично) – здає́ться, ба́читься, вигляда́є. [Здає́ться так-же са́мо гуля́ють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Ба́читься, в ти́ші глибо́кій кри́лами ма́є весна́ (Вороний)].
• -за́лось – здава́лося, ба́чилося.
• -жется, верно – здає́ться, ві́рно.
• -жется (утвердительно) – (та) здає́ться!;
6) -жется, как нрч., см. Кажи́сь 2, 3.
• Ка́жущийся – на по́гляд, на о́ко, ні́би-то таки́й, ні́би-то спра́вжній, га́даний, позі́рний, на по́зір, (гал.) ілюзори́чний.
• Ошибка лишь -щаяся – по́милка лиш на о́ко така́.
• -щийся результат – ілюзори́чний на́слідок.
• -щийся сильным – на по́зір си́льний (ду́жий).
Неве́рность –
1) неві́рність; непе́вність; зрадли́вість (-ости).
• Супружеская -ность – подру́жня неві́рність (зра́да).
• Делать -ности, сделать -ность – пору́шувати, пору́шити (подру́жню) ві́рність;
2) неправди́вість, неві́рність; несправедли́вість, непра́вильність, непопра́вність; неслу́шність; хи́бність, помилко́вість; фальши́вість (-ости); (ошибка) по́милка;
3) непе́вність, невпе́вненість; хи́ткість, хи́сткість (-ости);
4) непе́вність. Срв. Неве́рный 1 - 4.
Неотврати́мый – невідхи́льний, невідворо́тний, неперебо́рний, неперемо́жний, (неизбежный) немину́чий, (роковой) призна́чений до́лею, фата́льний, (неустранимый) непозбу́тній. [Це неперебо́рний зако́н істо́рії (Доман.)].
• -мое бедствие – невідхи́льне (немину́че) ли́хо.
• -мая ошибка – непозбу́тня по́милка.
• -мое последствие, -мый результат – немину́чий (невідворо́тний) на́слідок.
Обсе́чка –
1) обсіка́ння, обтина́ння;
2) см. Оши́бка, Про́мах.
Почу́вствовать – почу́ти (редко спочу́ти), (восчувствовать) відчу́ти, учу́ти; (зачуять) зачу́ти, (ощутить) почути́ти що. [Бий його́ ду́жче, щоб почу́в (Харк.). Незаба́ром вона́ очути́лась і почу́ла, що їй хо́лодно і бік у не́ї боли́ть (Грінч.). Він відчу́в се́рцем той крик розпу́ки (отчаяния), що гли́боко таї́вся в се́рці його́ наро́ду (Коцюб.). Тепе́р і пани́ вчу́ли, що хліб ро́дить на мозоля́х (Кониськ.)].
• -вать себя как-л. (напр. хорошо, плохо, молодым и т. п.), по себе что-л. – почу́тися як (напр. до́бре, зле, молоди́м і т. ин.), що. [Почу́лася, що не мо́же йти, що не змо́же ввійти́ в ту ха́ту (Грінч.)].
• -вать боль в ноге – біль у нозі́ відчу́ти, почу́ти, почути́ти.
• -вать в себе влечение к чему – почу́ти в собі́ по́тяг до чо́го.
• -вать в себе (свои) силы, любовь – почу́тися на (свої́х) си́лах (на си́лі и на си́лу), на любо́ві. [(Квітка) почу́всь на свої́х вла́сних си́лах і дав до́бру озна́ку свого́ вели́кого да́ру (Куліш). На́дто вже бага́то люде́й почу́лося на любо́ві до Украї́ни (Рідн. Край)].
• -вать утомление, голод – почу́тися на вто́му, на го́лод.
• -вать влечение к добру, злу – почу́тися на до́бре, на зле. [Так співа́й, щоб чолові́к на до́бре, а не на зле почу́вся (Куліш)].
• -вать свой живот, руки и т. д. – почу́тися живота́, руки́. [Почу́єшся живота́, як іззіси́ (Борз.)].
• -вать себя беременною – почу́тися. [Я вже почу́лась (Гр.)].
• И не -вал, как заснул – і не зчу́вся, як засну́в.
• Дать себя -вать, см. Дава́ть.
• -вать расположение, симпатию, склонность к кому-л., к чему-л. – сподо́бати, уподо́бати собі́ кого́, що, прихили́тися, приверну́тися до ко́го, до чо́го. [А я відра́зу приверну́лась до те́бе се́рцем за твою́ лагі́дність (Л. Укр.). Княги́ня ху́тко до йо́го прихили́лась (Стор.)].
• -вать пресыщение жизнью, наслаждениями и т. д. – знуди́ти сві́том, вті́хами і т. д.
• Почу́вствованный – почу́тий, відчу́тий, учу́тий, зачу́тий.
• -ться – почу́тися, учу́тися.
• В его словах мне -лось что-то…– в його́ слова́х мені́ почу́лося (вчу́лося) щось…
• Ошибка эта -вуется нашими потомками (отзовётся) – по́милка ця на́шим наща́дкам очу́титься, да́сться в знаки́.
Прору́х, Прору́ха –
1) см. Обру́шивание;
2) см. Оши́бка, Про́мах.
• И на старуху бывает -ру́ха – кінь на чотирьо́х, та й то спотика́ється.
Просчё́т –
1) перерахува́ння, перелі́чення;
2) (ошибка) прорахува́ння, по́ми́лка в раху́бі.
Про́тив, предл. с род. пад. –
1) про́ти, навпро́ти, напро́ти(в), су́проти́(в), насу́проти́(в), (визави) про́сто, напро́сто ко́го, чо́го. [Хло́пці стоя́ли оди́н про́ти о́дного (Н.-Лев.). Я сів на бульва́рі напро́ти буди́нку (Коцюб.). Супроти́в двора́ та твоя́ кума́ (Чуб.). Ха́та його́ стої́ть про́сто це́ркви (Борз.). Про́сто Зінька́ сиді́в зовсі́м бі́лий дід (Грінч.). Напро́сто Лаго́вського місти́вся за столо́м гре́цький ко́нсул (Крим.)].
• Я живу -тив – я живу́ про́сто це́ркви.
• Поставить что -тив огня – поста́вити що попри ого́нь, про́сто огню́.
• -тив неба на земле – про́сто (про́ти) не́ба на землі́;
2) про́ти, су́проти́(в) ко́го, чо́го; (вопреки) всупере́ч ко́му, чо́му; на ко́го, на що. [Проти наси́льства бороню́ся я (Грінч.). Супротив йо́го ніхто́ не всто́їть (ЗОЮР. І.). І доса́да упе́рше ворухну́лась в ме́не в се́рці супроти ньо́го (Л. Укр.). До́бре нам відо́мо, як тобі́ Бог помага́є на вся́кого во́рога (Куліш)].
• -тив воли, желания – проти во́лі, мимо во́лі, проти бажа́ння, всу́пере́ч бажа́нню, не́хотячи, наперекі́р, через си́лу.
• Делать против ч.-л. желания – іти́ на су́переки а ким.
• -тив убеждения, совести, чести – проти переко́нання, со́вісти (сумлі́ння), че́сти, всу́пере́ч переко́нанню, со́вісті (сумлі́нню), че́сті.
• -тив течения – проти води́, устрі́ть води́. [Чи ле́гше тягти́ проти води́, чи за водо́ю (Гр. І.)].
• -тив солнца – навпаки́ со́нця. [Ву́лицями обхо́дила навпаки́ со́нця (Квітка)].
• Ошибка -тив языка, грамматики – поми́лка проти (супроти) мо́ви, проти (супроти) грама́тики.
• Я -тив этого – я про́ти цьо́го, я проти́вний цьо́му.
• Это -тив закона – це про́ти зако́ну, це проти́вно зако́нові.
• Лекарство, средство -тив лихорадки, насморка – лі́ки про́ти пропа́сниці, про́ти не́житю и на пропа́сницю, на не́жить.
• Помощь -тив кого – по́міч проти ко́го и на ко́го. [Запобіга́в їх по́мочи на Шве́да (Куліш)].
• Выступить, идти -тив неприятеля, войной -тив кого – ви́рушити, іти́ проти во́рога и на во́рога, війно́ю на ко́го.
• Болезнь ваша -тив его болезни ничего не значит – хворо́ба ва́ша проти (супроти) його́ хоро́би нічо́го не ва́рта.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Грубый –
1) грубий; (жёсткий) цупкий, шорсткий, (грубого размера) дебелий; (о голосе, низкий) товстий;
2) грубіянський, брутальний, неввічливий, простацький, (жёсткий) шорсткий, терпкий:
• в грубых чертах – згруба, приблизно;
• грубая обработка (техн.) – начорна обробка;
• грубая ошибка – груба (тяжка, прикра) помилка (хиба, похибка);
• грубо говоря – спрощуючи, загалом, не деталізуючи, (диал.) згрубша; приблизно, приблизно кажучи;
• грубое невежество – темна темнота, грубе (простацьке) неуцтво, дурне невігластво;
• грубое обхождение – грубе (брутальне) поводження;
• грубый человек (по виду) – мурло, мурмило; (по обращению) грубіян.
[Грубе полотно. Цупка тканина. Шорстка тканина. Шорстке волосся. В шорстких, та незлих словах. Терпка в нього вдача (АС). Згрубша шаную рамки правопису, але не аж так глибоко, щоби укорочувати собі життя, силуючи себе, всупереч здоровому глузду, класти на папір такі комбінації значків, котрі би-м не вимовив за жодну винагороду, як-от: спеціаліст, діаспора, иньші подібні комбінації (Роман Мацюк). — Винен, товаришу генерал армії! — нарешті отямився вартовий, одразу підвищивши Дринова на три звання. Це були грубі лестощі, але й Дринов також був грубий (М.Каменюк, перекл. В.Войновича)]. Обговорення статті
Природа –
1) приро́да, (диал.) нату́ра;
2) (врождённые свойства, наклонности) нату́ра, приро́да, (естество) єство́; (сущность) істо́та (уст. сто́та); (характер) вда́ча;
3) (рождение, род) рід (р. ро́ду), зро́да (-ди):
• гони природу в дверь, она влетит в окно – заступи природу дверима, то вона тобі вікном (Пр.); крий, ховай погане, а воно ж таки гляне (Пр.);
• дикая природа – дика природа;
• дитя природы (книжн. устар., также шутл.) – дитя (дитина) природи;
• женская природа скажется – жіно́ча нату́ра (істо́та, вда́ча) себе́ ви́явить;
• живая природа – жива́ приро́да, животві́р;
• закон природы – зако́н приро́ди;
• игра природы – гра (примхи, іноді згруб. вибрики) природи;
• мёртвая природа (натура) – мертва (нежива) природа (натура);
• на лоне природы – на лоні природи; на вільному повітрі;
• отдать долг природе – віддати належне природі;
• он от природы глух – він зро́ду глухи́й;
• он по природе (по происхождению) француз – він ро́дом (з ро́ду) францу́з, він приро́дній францу́з;
• от природы – зро́ду, від зро́ди, зроду-віку, з природи;
• от природы способный к чему – уро́дливий до чо́го (що роби́ти);
• ошибка природы – помилка природи;
• по природе – з природи (натури); природою (вдачею, натурою);
• привычка вторая природа – зви́чка — дру́га нату́ра;
• природа вещей – приро́да, (єство́, істо́та) рече́й;
• природа растений, животных – приро́да росли́н, тва́рин;
• природа человека – приро́да (нату́ра, єство́, вда́ча) люди́ни;
• это в природе вещей – це природна (звичайна, світова) річ.
[Пташки́ заспіва́ли, комашня́ заметуши́лася, ліс загомоні́в, приро́да знов віджила́ (М.Коцюбинський). Усміха́лась весня́ним приві́том нату́ри краса́ (Л.Українка). Вона́ з приро́ди че́сна (П.Куліш). Епікуре́єць з нату́ри (Б.Грінченко). Приро́ду тя́жко одміни́ти (Номис). Натура вовка тягне до лісу, а музиканта до корчми (Пр.). Па́нської сто́ти не переро́биш (Приказка). Але якось, вернувшись пізно додому, схвильований і збуджений, мусив собі признатись, що ходить дивитись на жінок. Він розумів тепер, що тільки на них спинялись його очі, на сміючих обличчях їхніх, на звабливих ногах і теплих убраннях, що ховали тіло, яке до болю відчував; що тільки на них дивився він з жагучим захватом, немов кожна мала окрему, тільки їй властиву таємницю, окремий, для нього ніби виплеканий сад кохання та пристрасті, і з кожної віяло на нього сласним випаром її жіночого єства, що п’янив його і підносив (В.Підмогильний). Та мул той, на жаль, був найманий, а це все одно, що сказати — лихий на вдачу: коли цилюрник хотів сісти йому на крижі, він так вихонув задом, так бриконув ногами (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вашу природу, свічада, в цім світі досі ніхто списати не вмів. Ви наче діри гучливі в ситі заполонили перерви часів (В.Стус, перекл. Р.М.Рільке). Жити щасливо і жити згідно з природою — одне і теж. (Сенека). 1. – Чи можуть товаришувати хлопчик і дівчинка? – Можуть, але з часом природа візьме своє. 2. Дедалі менше хочеться виїжджати на природу: приїздиш — а там на неї вже наїхали її ж помилки. 3. — Ви з природи така красива, чи довелось доплачувати? 4. Добре, коли ти відпочив на природі. Гірше, коли природа відпочила на тобі]. Обговорення статті
Расчёт –
1) (несов.) розраховування, обраховування, обчислювання, вираховування, зважування, оцінювання, (сов.) розрахування, обрахування, обчислення, ви́рахування, зваження, оцінення; (последствие) розрахунок, обрахунок, (устар.) раху́ба;
2) (расплата) розрахунок, (выплата) виплата, (перен.) пораху́нок; (о мести) відплата, покара, (несов.) поквитува́ння, (сов.) поквита́ння;
3) (увольнение) зві́льнення;
4) (надежда, ожидание, предположение) припускання, сподівання, припущення, міркування, сподіванка, розрахунок, припуск;
5) (намерение) намір;
6) (корыстные соображения) розрахунок, (выгода, польза) вигода, користь, (интерес) інтерес, (смысл) рація;
7) (бережливость) ощадливість;
8) (воен.) обслуга;
9) (техн.) розрахунок:
• брак по расчёту – шлюб (одруження) з розрахунку; брак заради вигоди;
• взять, принять в расчёт – взяти на увагу; мати на увазі;
• взять расчёт по месту работы – взяти розрахуок за місцем роботи; звільнитися з роботи;
• в расчёте, с расчётом на что – зважаючи (важачи) на що; розраховуючи (рахуючи, сподіваючися, важачи) на що; з розрахунку на;
• в окончательный расчёт – на поквитування;
• дать расчёт кому – розрахувати (звільнити, відпустити) кого;
• до расчёта – до розрахунку (порахунку);
• жить с расчётом – жити ощадно (ощадливо);
• за наличный расчёт – за (на) готі́вку, на гото́ві гро́ші;
• из расчёта видно, что – з розрахунку видно, що;
• из расчёта, что – розраховуючи на те, що; сподіваючись, що;
• иметь расчет что делать – ма́ти вигоду що робити;
• какой расчёт? – яка рація?; яка вигода?;
• мы в расчёте – ми розрахувалися (порахувалися, поквиталися, поквитувалися, квити);
• находить расчёт в чём – вбачати (бачити, знаходити) вигоду (інтерес, рацію) в чому;
• на хозяйственном расчёте – на господарчому розрахунку;
• нет расчета (иногда не расчёт) – нема (немає) рації (інтересу, вигоди, рахуби); невигідно; не з руки́, не рука́;
• нет расчета делать это – нема (немає) рації (інтересу) робити це;
• обмануться в расчете – пролічити; прорахувати;
• окончательный расчёт – поквитування;
• орудийный расчёт – гарматна обслуга;
• ошибиться, обмануться в расчёте, в расчётах (перен.) – помилитися в рахунку (в розрахунку, обчисленні, обрахунку, рахубі); схибити в рахунку; (перен.) прогадати;
• ошибка в расчете – помилка в розрахунку;
• плохой расчёт! – погана рахуба!;
• покончить расчеты – розрахува́тися, поквитува́тися;
• получить расчет (посчитаться) – розрахува́тися, порахува́тися, взяти розраху́нок;
• по расчёту кого (чьему) – за розрахунками кого (чиїм);
• по следующему расчёту – з тако́го розраху́нку, обраху́нку;
• потребовать расчёта – зажадати розрахунку;
• принимать, принять, брать, взять в расчёт кого, что – брати, узяти на увагу (до уваги, до рахуби) кого, що; врахувати кого, що, зважити на кого, що;
• расчёт по допускаемым нагрузкам – розрахунок на основі допускних навантаг;
• расчёт по допускаемым напряжениям – розрахунок на основі допускних напруг (напружин);
• расчёт по предельному состоянию – розрахунок щодо граничного стану;
• расчёт предварительный, приблизительный, примерный – попере́дній обраху́нок; приблизний розраху́нок; примі́рний розраху́нок;
• расчёт приближенный – (змодельований) розрахунок наближений (наблизовий); (грубий, попередній) розрахунок приблизний;
• расчёт проверочный – розрахунок перевірчий;
• расчёт проверяемый – розрахунок перевірний;
• расчёт проектировочный – розрахунок проєктувальний;
• расчёт прочности – розрахунок міцности;
• расчёт устойчивости – розрахунок стійкости;
• расчеты не оправдались – сподівання (сподіванки, розрахунки) не справдилися;
• сказать с расчетом – сказати навмисно (навмисне, умисно, умисне), сказати з наміром;
• сорить деньгами без расчёта – сипати (розкидатися) грошима без ліку (розрахунку);
• с таким расчетом, чтобы – так, щоб; з таким, з тим рахунком (розрахунком), щоб;
• у меня с ним короткий расчёт – я з ним скоро розправлюся;
• холодный расчёт – холодний розсуд;
• это [не] входит, [не] входило в мои расчёты – це [не] входить, [не] входило у мої розрахунки (рахунки) (у мої наміри); це я маю, це я мав на думці, цього я не маю, не мав на думці.
[То вихрест із жидів Авлет. Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом’я попав; Щоб од яги як одв’язатись, То мусив в військо записатись І за шпигона на год став (І.Котляревський). Не прийдеться рахуба до чуба (Номис). Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу (Номис). А він тоді почав із мене глузувати. «Тю, дурний! Не бійся, тут куми не йдуть у рахубу!» Як я тії слова почув, то зразу заспокоївся (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Убило всю гарматну обслугу, крім Вірі (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). Тепер він розумів, що з самого початку бачив цей гарячковий розрахунок у її очах. «Мабуть, слушно поміщають кохання в книжки, — спокійно розмірковував він. — Либонь, деінде воно не протриває» (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Економічна криза допомогла багатьом дружинам успішних бізнесменів зрозуміти, що заміж вийшли з любові, бо з розрахунком вони промахнулись]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОШИ́БКА, вкра́лась ошибка тра́пилася по́милка;
при допуще́нии ошибки якщо́ тра́питься по́милка.
Я́ВНЫЙ фраз. безпере́чний [явная оши́бка явна по́милка].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ошибка – по́милка, -ки, хи́ба, -би; по ошибке – помилко́во.
Погрешность –
1) (ошибка) по́милка, -ки, о́гріх, -ху, хи́ба, -би.
Промах –
1) (неверный удар) про́мах, -ху;
2) (ошибка, оплошность) про́гріх, -ху, по́милка, -ки; промах сделать – ма́ху да́ти.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Ошибка – помилка; похибка. По ошибке – помилково. Вкралась ошибка – трапилася помилка. Исправлять ошибку – виправляти помилку. Впадать в ошибку – допускатися помилки. Вводить в ошибку – призводити кого до помилки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Ошибка – по́милка;
• о. (погрешность при отсчете) – о́гріх (-ха);
• о. коллимационная – п. колімаці́йна;
• о. паралактическая – п. паралакти́чна.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ошибка
• Вкралась ошибка – трапилася помилка.
• Допустить ошибку – припускатися, припуститися помилки.
• Ошибка за фальш не считается – помилка за фальш не йде.
• По ошибке – помилково; через помилку; у помилку. [Се кохання повстало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку. Українка.]
• Стать причиной ошибки – призвести до помилки кого.
Вкрадываться
• Вкрадываться в доверие к кому – закрадатися (залазити) в душу кому (в чиюсь душу, в довіру); підступом (підлазом) здобувати довір’я (довіру) чиє (чию) в кого.
• Вкрадываться, вкрасться в милость кому – утискатися, утиснутися в ласку чию; улесливістю підійти під чию ласку; підлещуватися, підлеститися до кого; підступом (підлазом) здобувати, здобути ласки чиєї, у кого.
• Вкралась ошибка – закралася (вклюнулася) помилка.
Выйти
• Выйдем (давай, давайте выйдем) отсюда! – вийдім(о) (з)відси ((з)відсіля, (з)відсіль)!
• Выйти из пелёнок – вийти з дитячих літ (років); вийти з дитячого (дитинячого) віку; вийти (вирости) з пелюшок; (про багатьох) повиходити, повиростати…
• Вышел весь кто (его силы, талант исчерпаны) – вичерпав снагу (силу, сили) хто; геть висилився (вичерпався, виснажився) хто; геть стратив (утратив) хист (талант) хто; зник хист (талант) у кого.
• Вышел, вышла в отца, мать – удався, удалася (уродився, уродилася) у батька, у матір. [І мій батько такий мався, і я в його вдався. Номис.]
• Вышел скандал, спор – стався скандал, сталася спірка (суперечка).
• Вышла история, неприятность – сталася історія, прикрість; трапилася (лучилася) неприємність; (іноді) трапилась оказія. [От жаль, що така оказія з Романом трапилась. Стельмах.]
• Вышла линия (представился случай) – трапилася (лучилася) нагода (оказія).
• Вышла ошибка – трапилася (сталася) помилка.
• Вышло всё хорошо – усе склалося на добре; усе вийшло (випало) добре.
• Вышло ни то ни сё – вийшло ні се ні те (ні те ні се); вийшло ні сяке ні таке; (жарт.) ні теє ні онеє.
• Вышло по-моему – на моє [слово] впало; на моє вийшло. [Так, як я казав, на моє слово впало. Сл. Гр.]
• Вышло, что всё это неправда, ложь, враньё – виявилося, що все те (це) неправда, брехня (набрехано).
• Вышло что у кого – вивівся хто з чого; вийшов з чого хто; вийшло що в кого; минулося в кого що; не стало в кого чого.
• Дело вышло такое – сталося ось що; діло тут таке.
• Из него выйдет толк – з нього щось [путнє] буде; з нього буде пуття.
• Из этого ничего не выйдет – з цього (з того) нічого не буде (не вийде); не буде з цього пива ніякого дива.
• Как бы чего не вышло – коли б чого не трапилося (не сталося, не вийшло).
• Не вышел лицом (разг.) – не вдався на вроду; не гарний з лиця (на вроду).
• Не вышел умом (разг.) – не вдався розумом; недоумкуватий; недоумок; невеликого розуму; бідний на розум.
• Не вышло! – не вдалося!; не вийшло!
• Ничего не вышло – нічого не вийшло; (розм. згруб.) вийшов пшик. [Сьогодні з нашої справи, скажу, знову пшик вийшов… Шовкопляс.]
• Прошу выйти, уйти – прошу вийти; (фам.) прошу на виступці; (ірон. лок.) прохаю на викидку.
• Ростом не вышел (разг.) – на зріст не вдався; малий (дрібний) на зріст; коротун; куций, приземок (курдупель); не доріс.
• То на то и выйдет – те на те (й) вийде; те саме (й) вийде.
• У меня вышли все деньги – вийшли гроші в мене; у мене вже по грошах; я витратився (вибився, звівся) з грошей.
Грубый
• В грубых чертах – згруба; приблизно.
• Грубая ошибка – груба (тяжка, прикра) помилка (хиба, похибка).
• Грубое невежество – темна темнота; грубе (простацьке) неуцтво; дурне невігластво.
• Грубое обхождение – грубе (брутальне) поводження.
Кажущийся
• Кажущаяся опасность – уявна (гадана, позірна) небезпека.
• Кажущийся сильным – на позір сильний (дужий).
• Ошибка лишь кажущаяся – тільки (лише) на око помилка; помилка лише гадана (тільки позірна).
Фальшь
• Ошибка в фальшь не ставится – помилка за фальш не йде. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

оши́бка по́ми́лка,-ки; по́хибка,-ки
о. вероя́тная по́хибка ймові́рна
о. воспроизводи́мости по́хибка відтво́рюваности
о. измере́ния по́ми́лка вимі́рювання
о. наблюде́ния по́ми́лка спостере́ження
о. о́пыта по́хибка до́сліду
о. относи́тельная по́хибка відно́сна
о. отсчёта по́ми́лка ві́дліку
о. сре́дняя по́хибка сере́дня

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

За́блу́д, -ду – заблуждение, ошибка.
Закрада́тися, закра́стися, -ду́ся, -де́шся – 1) прокрадываться, прокрасться, подкрадываться, подкрасться;
2) вкрадываться, вкрасться.
• До кни́жки закра́лася поми́лка – в книгу вкралась ошибка.
Зми́лка – ошибка.
Оми́лка – ошибка.
Охи́ба – погрешность, ошибка.
По́милка – ошибка.
• У по́милку, по́милкою – по ошибке.
При́крий –
1) неприятный, досадный;
2) (о горе) крутой;
3) сильный, крайний;
4) (о цвете) резкий;
5) (о взгляде) острый, глубокий.
• При́кра по́милка – а) досадная ошибка; б) грубая ошибка.
Уклю́нути, -ну – (о рыбе) клюнуть;
уклю́нутися – вкрасться, забраться, завестись.
• Нам уклю́нулася по́милка – у нас вкралась ошибка.
Хи́ба –
1) ошибка, промах;
2) недостаток.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Ошибка – по́милка, о́(б)милка; о. исправимая – попра́вна по́милка; о. неисправимая – непопра́вна по́милка; о. явная – явна, видима по́милка; вводить в -ку – омиляти, омилити кого; вкралась -ка – тра́пилася (ста́лася) по́милка; впадать в -ку – допуска́тися, допуститися по́милки; по -ке (ошибочно) – у по́милку, помилко́во, помилившись; при допущении -ки – якщо тра́питься, тра́пилася по́милка, якщо є (бу́де) по́милка.
Заключаться –
1) (находиться в чем) – міститися, бу́ти в чо́му;
2) (состоять) – бу́ти в чо́му (поляга́ти в чо́му); в чем заключается причина – в чім (є) причина; ошибка заключалась в том – по́милка була́ в то́му.
Обвес –
1) (обман в весе) – обва́жування, обва́ження;
2) (ошибка в весе) – по́милка на вазі́;
3) (о недовешенном количестве чего) – недова́жка.
Промер –
1) (измерение) – вимір (-ру);
2) (ошибка в мере) – по́милка на мі́рі.
Сущность – суть, суття; в -сти говоря – вла́сне ка́жучи; в -сти дела лежит ошибка – в самі́й су́ті спра́ви є помилка.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Будні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Дудніти. Будуть вози будніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось буднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Буя́к, -ка, м.
1) = Байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче. Мет. 92.
2) = Бугай 1. Вх. Пч. II. 5. Гонить буяка на ярмак. Гн. І. 96.
3) мн. Раст. Vaccinium uliginosum. Радом. у.
Вагани́ці, -ниць, ж. мн. = Вагани, если не ошибка вмѣсто: ногави́ці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Зми́лка, -ки, ж. Ошибка. Угор.
Охи́ба, -би, ж. Погрѣшность, ошибка.
По́милка, -ки, ж. Ошибка. Помилка за хвальш не йде. Ном. № 7446. У по́милку. По ошибкѣ. Оце дивизія та й годі! чи воно піп помиливсь, що став я лічити, аж воно цілісінька сороківка грошей у помилку перейшла.
Сполони́ти, -ню, -ниш, гл. У Желех.: сдѣлать краснымъ. Желех. ссылается на нижеслѣдующее місто буковинской пѣсни: Ой маю я в царя нивку, — в чистім полі могилку: карабінцами виорана, а кульками засіяна, білим тілом зволочена, кровцев сполонена. ЗОЮР. II. 579. Едва-ли здѣсь не ошибка: вѣроятно, слѣдовало-бы: сполочена (отъ сполокати), какъ того и рифма требуетъ. Второе значеніе у Желех. вѣрнѣе: наполнить, напитать влагой, полить, сильно смочить: Кровцев землю сполонила. См. Сполонитися и сповенити.
Хи́ба, -би, ж.
1) Ошибка, промахъ. О, цей хиби не дасть! Подольск. г.
2) Недостатокъ.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Блуд, -ду, м.
1) ... Каменец, у. *Черемш. «Село вигибає»...*5) Галицк.: Ошибка, промах. *6) Заблуждение.
*За́блуд, -ду, ж. Заблуждение, ошибка. Сл. Нік. Сей храм, сей свідок заблуду людського... і той переживе віків багато. Самійл.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Ошибка — поми́лка, -ки.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Оши́бка = по́ми́лка (С. Л.), обми́лка (С. З. Л.), оми́лка (С. Л.), о́грі́х, хи́ба, охи́ба (С. З.). — Хто робить-працює, той не може не зазнати і помилок. Кн. — Помилка за хвальш не йде. н. пр. — Поправляючи їі помилки. Фр. — І великі люди не звікували віку без огріхів Кн. — Не така вже велика хиба, щоб за неї таврувати людину. Кн. Кожний сам свої охиби визначає. н. пр.
Погрѣ́шность = о́гріх (С. Л.), огрі́шок, про́гріх, по́ми́лка (С. Л.), оми́лка (С. Ж.), хи́ба (Ос.), охи́ба (С. З.). — Кожний свої хиби визначає. н. пр. — Зробив невеликий огріх: укосив ся в вашу траву. Кн. — Не вельми то великий огрішок, що не так сказав. Кн. (Д. ще під сл. Оши́бка).
Прору́ха = о́бмах, про́гріх, поми́лка (д. Оши́бка і Про́махъ). — И на стару́ху быва́етъ прору́ха = всяк чолові́к не без гріха́, кінь на чотирьо́х нога́х та спотика́єть ся. н. пр.
Проши́бка = д. Оши́бка і Прогрѣ́шность.
Фальшь = фальш, хва́льш (С. Ш.), хи́ба, хи́бча, в тканинї — блезно́. — Оши́бка въ фальшь не ста́вится = помилка за хвальш не йде́. н. пр.

Запропонуйте свій переклад