Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 32 статті
Запропонувати свій переклад для «пробка»
Шукати «пробка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Про́бка –
1) ко́рок (-рка) (ум. ко́рочок, -чка), за́тичка, за́ткалка, за́ткало, за́ткальце (-ця). [На́що таки́й до́вгий ко́рочок заганя́ють у пля́шку – і не ви́тягнеш (Поділля). Затички́ ба́хнули, шампа́нське полило́сь у чарки́ (Неч.-Лев.)].
• -ка деревянная в бочке – чіп (р. чопа́), чіпо́к (-пка́).
• -ка из соломы – діду́х или діду́ха.
• -ка металлическая с нарезами и с глухой шляпкой для завинчивания горлышка в металлическом сосуде – за́глушка (Яворн.).
• Глуп как -ка – дурни́й як пень;
2) (загромождение) захара́щення, за́пин (-ну).
Глу́пый – нерозу́мний, дурни́й, дурноголо́вий, безголо́вий, дурнове́рхий, на ро́зум небага́тий; (описательно) зеле́ний, макоцві́тний.
• Глуп, как пробка – дурни́й, як пень, як сту́па.
• Совершенно глу́пый – дурні́сінький.
• Он не глуп – він не цвя́шком у ті́м’я би́тий.
• Глу́пым сделаться – здурні́ти, подурні́шати.
• Глу́по – нерозу́мно, по-дурно́му, нему́дро, приду́ркувато.
• Что ни скажет, всё глу́по – хоч що ска́же, то все півтора́ лю́дського (или по-дурно́му).
Непритё́ртый – неприте́ртий.
• -тая пробка – неприте́рта за́тичка, -тий ко́рок.
Притира́ть, притере́ть –
1) что к чему – притира́ти, прите́рти що до чо́го;
2) что чем (натирать) – натира́ти, нате́рти що чим;
3) (истирать) стира́ти, сте́рти, (о мн.) постира́ти що.
• Притё́ртый – прите́ртий; нате́ртий; сте́ртий.
• -тая пробка – прити́рання за́тичка.
-ться –
1) притира́тися, прите́ртися, бу́ти прите́ртим;
2) натира́тися, нате́ртися чим;
3) стира́тися, сте́ртися, (о мн.) постира́тися.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Пробка –
1) ко́рок (-рка) (ум. ко́рочок, -чка), за́тичка, за́ткалка, за́ткало, за́ткальце (-ця), (деревянная в бочке) чіп (р. чопа́), чіпо́к (-пка́); (из соломы) діду́х, діду́ха, (металлическая с нарезами и с глухой шляпкой для завинчивания горлышка в металлическом сосуде) за́глушка;
2) (загромождение) захара́щення, за́пин (-ну), (дорожная) ти́снява, зато́ра, затор, корок, за́пин (запи́на), запі́р (запо́ра), тромб :
• вылететь пробкой – вискочив мов чорт з кукурудзи;
• глуп как пробка (разг.) – дурний, аж світиться (аж крутиться); дурний як ступа (як пень, як довбня, як колода, як кіл у плоті, як чіп, як ціп, як путо).
[Затички́ ба́хнули, шампа́нське полило́сь у чарки́ (І.Нечуй-Левицький). Ми сиділи в таксі, пробиваючись крізь транспортний корок біля Сталевого ринку (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). Краще бути останнім в заторі, ніж першим у похоронному кортежі]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРО́БКА (на шосе) реконстр. зага́та, тромб, образ. ні-вза́д-ні-впере́д, жарт. ні-тпру́-ні-ну́.
ВЫ́ЛЕТЕТЬ (різко /про птаха/) ви́шугнути, (про машини, коні) ви́мчати;
вылететь в обра́тный путь відлеті́ти;
вылететь как про́бка ви́летіти як ку́ля, ви́летіти як ко́рок з пля́шки, ви́летіти як чорт з пля́шки).
ГЛУП, глуп как про́бка дурни́й як пень, дурни́й як са́ло без хлі́ба;
глуп как си́вый ме́рин дурни́й як сту́па, дурни́й як бара́н;
не глуп кто ма́є го́лову не з мо́ркви.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пробка –
1) ко́рок (род. ко́рка);
2) (деревянная) чіп (род. чопа́); (бумажная, тряпичн.) за́тичка.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Глупый – нерозумний; дурний; на розум небагатий. Глупо – нерозумно; по-дурному; немудро. Совершенно глупый – дурнісінький. Глупым сделаться – здурніти; подурнішати. Глуп как пробка – дурний як пень.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Пробка (для затыкания) – за́тичка;
• п. (из пробкового дерева) – ко́рок (-рка);
• п. (в движении), ж.-д. – запі́р (-по́ру);
• п. (деревянная в бочках) – чіп (чопа́);
• п. (металл. с резьбой) – за́шрубок (-бка);
• п. плавкая – за́тичка топка́;
• п. предохранительная – з. запобі́жна;
• п. притертая, пришлифованная – з. прите́рта;
• п. свинцовая – з. олив’я́на;
• п. спусковая – з. спускова́.
Деревянный – дерев’яний;
• д. гвоздь – ти́бель (-бля);
• д. зуб, кулак – па́лець (-льця);
• д. колотушка – чеку́ха;
• д. колотушка (для набивания муки) – набива́чка;
• д. колотильный молоток – довбе́шка;
• д. крючок – клю́ча;
• д. масло – оли́ва;
• д. пробка – чіп (чопа́).
Пришлифованный – пришліфо́ваний;
• п., притертая пробка – прите́рта за́тичка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пробка
• Глуп как пробка (разг.) – дурний, аж світиться (аж крутиться); дурний як ступа (як пень, як довбня, як колода, як кіл у плоті, як чіп, як ціп, як путо).
Глупый
• Глупая (еловая) голова – дурна (капустяна) голова; капустяний качан; дурна макітра; голова неначе клоччям (пір’ям) набита (начинена). [З дурної голови та на людську. Пр. У тебе, Кузьмо, капустяний качан на в’язах! Тобілевич.]
• Глуп завяжет, а умный не скоро развяжет – один дурень (один дурний) зіпсує, що й десять розумних (сто мудрих) не направлять (не направить). Пр. Що дурний зав’яже, мудрий не хутко (не легко) розв’яже. Пр. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Пр. Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть. Пр. Як напише дурень, то не розбере й розумний. Пр.
• Глуп как пробка – дурний як [сосновий] пень (як довбня, як колода, як кіл у плоті, як чіп, як ціп, як сак, як ступа, як путо); дурний аж світиться (аж крутиться). [Високий, як дуб, а дурний, як пень. Пр. Дурний ти, мов колода, а не журишся. Стельмах.]
• Глуп как сивый мерин – дурний, як вівця (як баран, як цап, як кіт); дурний, як [драний] чобіт (як постіл).
• Глуп совсем, кто не знается ни с кем – не в самоті, а в гурті розум спіє. Пр.
• Глупые головы – цвілі (дурні, капустяні) голови; капуста головата; дурні макітри. [Це дурні голови. Вовчок. Комусь потрібні дуже Дурні макітри ваші. Кочерга.]
• Глупый человек – дурна (дурноголова, дурноверха, макоцвітна) людина; дурний (дурноголовий, дурноверхий, макоцвітний) чоловік; туман; довбня; (образн.) у нього жуки в голові; він з жуками в голові; у нього нема в голові лою (олії); у нього в голові клоччя; у нього ані клепки в голові. [Ані клепки, люди добрі, нема в голові мого чоловіка, ні грудочки лою, ні краплиночки олії, а в голові чоловіка одна полова, та й то не перевіяна… Стельмах. Мені памороки забито киями, а у вас, мабуть, ізроду в голові клоччя. П. Куліш.]
• Глупым делаться, сделаться, стать – дурніти, здурніти (подурніти); спадати, спасти з розуму. [З дурним і сам здурнієш. З нар. уст.]
• Он (ты…) не глуп – він (ти…) не дурний (не дурень); він (ти…) не цвяшком (не гвіздком) у тім’я битий; він (ти…) не в тім’я битий; він (ти…) з клепкою в голові; він (ти…) не ликом шитий; він (ти…) має (маєш…) лій (олію) в голові. [Правда, до нашої панночки не легко приступитись, та я теж не в тім’я битий, либонь, і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось. Українка.]
• Прикидываться глупым – удавати (грати) дурня (дурного); прикидатися дурнем (дурним); придурюватися. [Чи ти дурний, чи вдаєш дурного? Мартович. Та ти не придурюйся, бо все ідно підважимо двері. Антоненко-Давидович.]
• Совершенно глупый – зовсім дурний; цілковитий дурень; з дурнів дурень; дурнісінький; сповна дурень; (образн.) ума ні з шило нема; розуму ані ложки; розуму в голові ні на макове зерня (ні на мачину); дурний — далі нікуди. [Голова у тебе, хлопче, мов казан в економії, та розуму в ній нема, ані ложки, увесь, либонь, горобці висьорбали. Стельмах.]
• Я (он…) не так глуп, чтобы… – я (він…) не такий дурний (дурень), щоб…; чи я (він…) такий дурний (дурень), щоб…; хіба б я (він…) розуму не мав, щоб… [Проте Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Коцюбинський.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

про́бка 1. ко́рок,-рка, за́тичка,-ки; чіп,-чопа́ (дерев’яний)
2. запобі́жник,-ка
3. запі́р,-по́ру (у русі)
п. деревя́нная чіп дерев’я́ний
п.-заглушка ко́рок-душни́к,-рка-душника́
п. зали́вочная ко́рок заливни́й
п. огнеупо́рная за́тичка вогнетривка́
п. предохрани́тельная запобі́жник,-ка
п. притёртая за́тичка пришліфо́вана
п. рези́новая ко́рок ґу́мо́вий
п. резьбова́я за́тичка різьбова́
п. спускна́я ко́рок спускни́й

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Грізд, -ро́зду – пробка.
За́тичка –
1) пробка, затычка;
2) цветок в волосах для украшения.
За́ткалка – пробка.
Ко́рок, -рка –
1) пробка;
2) каблук.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Глуп, как пробка. —
1. Світ зійшов, а ще такого дурня не бачив.
2. Дурний, як турецький кінь.
3. Дурний, як баран.
4. Дурний, як сосновий пень.
5. Дурний, як сало.
6. Дурний, як чобіт.
7. Дурний, аж гуде.
8. Тобі треба клепку вставить.
9. Дурний, аж крутиться.
10. Дурний, аж світиться.
11. Дурне, аж очі йому рогом лізуть.
12. Розумний, як Хведькова кобила.
13. Неначе з-за угла мішком прибитий.
14. Младенці в голові.
15. Царка в голові нема.
16. Нема кишок в голові.
17. Клепки не достає.
18. Не всі дома.
19. Вітер свище в голові. 20. Ума ні з шило нема.
21. Дурніший од попа.
22. Нема з тебе толку, хоч запали, так не трісне.
23. Ні з губи мови, ні з носу вітру.
24. Утеребив Бог душу як у пень, та й кається.
25. Создав Бог, та й ніс висякав.
26. Ото дурень, був би ще більший, та вже нікуди.
27. Дурне сало.
28. Дід твій дрига: піймав жабу та й каже - риба.
29. В очах мигтить, а в голові свистить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Грі́зд, гро́зду, м. Пробка. Шух. I. 101.
Діду́х, -ха́, м. или діду́ха, -хи, ж.
1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. О. 1861. XI. Св. 60. Чуб. І. 44. ІІІ. 437.
2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску.
3) Пробка изъ соломы.
4) Связка тростника или соломы, употребляемая для загорожи или обшивки стѣнокъ куреня и т. п. Чуб. VII. 379.
За́тичка, -ки, ж.
1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. Ном. № 1254.
2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія. Вх. Зн. 20.
За́ткалка, -ки, ж. Пробка. НВолын. у.
Пу́кавка и пу́калка, -ки, ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ. КС. 1887. VI. 479. Чуб. II. 157.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ко́рок, -рка, м. *2) Пробка. Сл. Нік.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Пробка — за́тичка, -ки; ко́рок, -рка; П. железная — залі́зна за́тичка.
*Железный — залі́зний; Ж. дорога — залізни́ця; Ж. корпус — залі́зний ко́рпус; Ж. крыло — залі́зне крило́; Ж. пробка — залі́зна за́тичка; Ж. трубка — залі́зна тру́бка.
*Свинцовый — оли́в’яний; С. колечко — оли́в’яно кільце́; С. колпачек — оли́в’яний ковпачо́к; С. кружок — оли́в’яний кружо́к; С. пробка — оли́в’яна за́тичка.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Про́бка = про́бка (С. Жел.), ко́рок (С. Жел.), з дерева — чіп, чопо́к, з чого иньшого — за́тичка, за́ткало, за́ткальце. — Чоботи на корках. — Отакечки без затички! н. пр. — В пляшках гучно хлопали заткала. Кн.
Глу́пый = дурни́й, безглу́здий. (С. Ш.). — Глупѣ́йшій = дурнїший. (С. Аф.). — Великий як сьвіт, а дурний як слїд. н. пр. — Глупъ какъ про́бка, н. пр. = дурни́й як пень, як коло́да. н. пр.

Запропонуйте свій переклад