Знайдено 34 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Вероя́тие, вероя́тность – правдоподі́бність, імові́рність, можли́вість. • Допустить в. чего – да́ти ві́ру чому́. [Зва́жити всі ймові́рності. Нічо́го неймові́рного в тих звістка́х нема́є, і що більш вони́ відго́нять абсу́рдом, то ле́кше їм да́ти ві́ру]. • По всей -сти – десь-найпевні́ш, см. Вероя́тно. |
Дове́рчивость – дові́рливість, ймові́рність, імові́рливість (р. -ости). [Занапасти́ла його́ вели́ка ймові́рність до люде́й]. |
Легкове́рность –
1) легкові́рність, легкові́ра, імові́рність, дові́рливість (-вости). [Безкрити́чність і легкові́рність пану́ють над бага́тими й бі́дними (Куліш)]; 2) см. Легкомы́сленность, Наи́вность. |
Маловероя́тность – мала́ ймові́рність, мала́ пе́вність, непе́вність (-ности). |
Невероя́тность –
1) неймові́рність, неправдоподі́бність (-ности); неймові́рна, неправдоподі́бна річ (р. ре́чи). • -ти – неймові́рності, неправдоподі́бності, неймові́рні ре́чі; 2) неймові́рність, надзвича́йність. До -ти, см. Невероя́тный 2 (до -го). |
Недове́рчивость – недові́рливість, неймові́рність неймові́рливість, недові́рство, неймові́рство. [Неха́й хоч раз Каса́ндра не ска́ржиться на лю́дську неймові́рність (Л. Укр.)]. |
Неосуществи́мость – нездійсне́нність, нездійсни́мість; неможли́вість; неймові́рність; небува́лість; казко́вість, міти́чність (-ости); срв. Неосуществи́мый. [Істо́рія капіталі́зму дово́дить нездійсни́мість за буржуа́зного ладу́ військово́ї програ́ми соціялісти́чних па́ртій (Азб. Комун.)]. |
Неправдоподо́бие – неправдоподі́бність, (невероятность) неймові́рність, (невозможность) неможли́вість (-ости). |
Несбыточность – незбутність, нездійсненність, несправдженність; неможливість, неймовірність (-ости); срв. Несбыточный. |
Правдоподо́бие – правдоподі́бність, імові́рність, можли́вість (-ости). |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Вероятие, вероятность – правдоподі́бність, -ности, можли́вість, -вости, ймові́рність. |
Доверчивость – дові́рливість, -вости, ймові́рність, -ности. |
Правдоподобие – правдоподі́бність, ймові́рність, -ности. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Вероятность – правдоподібність; імовірність; можливість. Допустить вероятность – дати віру чому. По всей вероятности – десь; найпевніш. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Вероятность ошибки – імові́рність (-ности) поми́лки. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
вероя́тность імові́рність,-ности; правдоподі́бність,-ности; можли́вість,-вости в. альтернати́вная імові́рність альтернати́вна в. безотка́зной рабо́ты імові́рність безвідмо́вної робо́ти в. восстановле́ния імові́рність відно́влення в. довери́тельная імові́рність дові́рча в. относи́тельная імові́рність відно́сна в. оши́бки імові́рність по́ми́лки в. погре́шности імові́рність по́хибки в. по́лная імові́рність по́вна в. превраще́ния імовірність перетво́рення в. прогнози́руемая імові́рність прогнозо́вана в. прохожде́ния імові́рність прохо́ду в. разруше́ния імові́рність зруйнува́ння в. распа́да імові́рність ро́зпаду в. сло́жная імові́рність складна́ в. собы́тия імові́рність поді́ї в. состоя́ния імові́рність ста́ну в. термодинами́ческая імові́рність термодинамі́чна в. усло́вная імові́рність умо́вна |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Імові́рність –
1) доверчивость; 2) вероятность. |
Неймові́рність, неймові́рство –
1) недоверчивость, недоверие; 2) невероятность. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
імові́рність, -ности, -ності, -ністю |
неймові́рність, -ности, -ності, -ністю |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Імові́рність, -ности, ж.
1) Довѣрчивость. Ном. 9521. 2) Вѣроятность. |
Неймові́рність, -ности, ж. Недовѣрчивость, недовѣріе. Мир. ХРВ. 177. |
Неймові́рство, -ва, с. = Неймовірність. НВолын. у. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Вероятность — й[і]мові́рність, -ности; В. попадания — імові́рність влу́чення, влучання. |
*Попадание — влуча́ння, влу́чення; П. вероятность — імові́рність влу́чення, влуча́ння; П. прямое — про́сте влу́чення. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
сою́зниця, сою́зниць; ч. сою́зник 1. та, хто перебуває в тісному зв’язку або може діяти в союзі з кимось, пов’язана з кимось спільністю інтересів, поглядів і т. ін. [<…> політичний параліч навколо переговорів про Brexit із Брюсселем і ймовірність того, що однопартійці її зіллють практично в будь-який момент, перетворюють британську прем’єрку на союзницю, яка не може дати серйозних результатів. (Український тиждень, 2018). Запитайте, що вона зробила потім, ця почесна союзниця, ця дівчина, котра засуджує мене й таких, як я. (Лі Бардуґо «Шістка воронів», пер. Єлена Даскал, 2016). <…> у критичний момент Антоній покинув поле бою, кинувшись на своєму кораблі наздогін за єгипетською царицею Клеопатрою, яка, будучи його союзницею у боротьбі проти Октавіана, несподівано відпливла до Єгипту. (Т. Лучук «Поетичні графіті на статуї Аменготепа III», 2012). Чекав на свою союзницю! Тепер Ілона була в тому певна. (Анна Хома «Провина», 2003). І вона глянула на іншу жінку, котра стояла, така облеслива й потуплена, однак певною мірою союзниця, як жінка. (Девід Герберт Лоуренс «Коханець леді Чатерлей», пер. Соломія Павличко, 1999).] 2. та, хто перебуває в об’єднанні з кимось. [Процес імпічменту може виявитися небезпечним для Ющенка у тому разі, якщо парламентська фракція його колишньої союзниці Тимошенко об’єднається з опозицією. (Високий замок, 2005).] // перен. та, що перебуває в об’єднанні з чимось. [Головною з них був сепаратний мир, що його склала тодішня союзниця України, Польща, з наттим спільним ворогом, большевицькою Росією. (Вісті комбатанта, 1961, №3). Англія з іронічною посмішкою поглядає як її «дорога союзниця» трипочеться в колоніях. (Комсомолець України, №1, 02.12.1925).] див.: спі́льниця Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 478. Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Вѣроя́тность = правдопо́дібність, имові́рність (С. Пар.), можли́вість. |
Довѣ́рчивость = ві́ра, ймові́рність. – У дївчини стільки ласки, як на тихім ставу ряски, а в козака стільки віри, як на синїм морі піни. н. п. |
Невѣроя́тность = неймові́рність. |
Недовѣ́рчивость = неймові́рність. |
Неимовѣ́рность = неймові́рність. |
Правдоподо́біе = правдоподо́бність, имові́рність (С. Пар ), можли́вість. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)