Знайдено 41 статтю

Шукати «анало*» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Аналог – відпові́дник, (греч.) ана́лог.

Двоечник, двоечница, разг. – дві́єчник, дві́єчниця, двійкар, двійкарка. [Те саме можна сказати й про слово двієчник, у якому і не переходить в о, а залишається, бо воно було в слові двійка, від якого походить. Синонімом до слова двієчник може бути таке ж похідне від іменника двійка слово двійкар, утворене за аналогією до інших іменників із суфіксом -к-, наприклад: шапкар — від слова шапка, байкар — від байка. Отже, якщо підходити до цього питання науково, то буде — двієчник або двійкар, але не двоєчник (Б.Антоненко-Давидович). Колишні однокласники доволі спритно порозповзалися по життю, попристосовувались, як щурі перед штормом. Іван ще до армії дивувався, як швидко колишні двієчники повибивалися в люди (М.Бриних). Судячи із зарплати вчителів, уряд складається з мстивих двієчників].

Кощей, Кащей – (очень костлявый) кощій, (шутл.) чахлик; (в сказках) Косте́й, цар-Косте́й, Кощі́й, Коще́й, (скупец) скна́ра, скупердя́, скупердя́га, скупи́ндя; лихва́р: • Кощей бессмертный – Кощій безсмертний, (насм.) Чахлик невмирущий. [Натомість Анрі-Юст, цей добрий церемонний слуга-окозамилювач Управительки Нідерландів, який радо позичав їй гроші на придбання італійських полотен і всілякі доброчинні справи, потирав ручища, дізнавшись, що курфюрст пфальцький або герцог баварський заклали коштовності у Мартина, випросивши в нього позику під відсотки, гідні найкращих жидівських оборудок; атож, торговець захоплювався (хай і не без співчутливого кепкування) цим щуром, котрий потайки перетравлював світ, замість вгризтись у нього міцними зубами, так, він захоплювався цим чахликом, який згордував видимим і відчутним багатством, що його, однак, можна конфіскувати, зате поставлений ним розчерк пера важив не менше за підпис самого імператора Карла (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Кощій — не що інше, як російський аналог давньогрецького героя Ахіла. Тільки вразливе місце у нього не в п’ятці, а в яйці].

Лимита, уничиж. – ліміта́, (лимитчики) лімітники. [Україномовний світ фактично залишається аналогом «третього світу» в межах одної країни — світу з низьким соціальним, економічним та культурним розвитком, світу кріпаків-колгоспників та низькокваліфікованих робітників у містах (двірників, сміттярів та інших чорноробів-«лімітників»); тимчасом як російськомовний світ є «першим світом» міської культури, освіти, бізнесу і, звичайно, державної бюрократії всіх рівнів (трибунна «україномовність» деяких державних достойників є здебільшого ритуальною, на зразок одягання смокінгів чи шотландських спідничок «колті»; ця ритуальність по-своєму ефективно містифікує загалом очевидний факт домінування російськомовних еліт в усіх ключових сферах життя; дивно, однак, що цю містифікацію приймають за чисту монету не лише рядові обивателі, а й освічені ліберали) (М.Рябчук)].

Сладострастный – хти́вий, ласолю́бний, сла́сний, пожа́дливий, похітли́вий, хітли́вий, (плотоугодливый) плотолю́бний, (шутл.) женихли́вий; (распутный) розпусний, (взгляд, ещё) масний, сласний. [Я переходжу від однієї квітки до другої, у них бродить хміль, це хтивий хміль квітів, і я бачу, як він їх розбирає (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Ольга посміхнулась стомлено: — Він дурний, як чобіт… Гонористий — як порожній горіх… І похітливий, як жеребець… (І.Багряний). Лукавий біс, породжений хвалою, липкий та сласний, сотворив туман і, зграбно зістрибнувши з аналою, повів тебе в сади своїх оман… (Ю.Андрухович). … завела Ціля й брата його до підвалу,… тільки замість допитувати розтулила свої хтиві варги, розстебнула на грудях шкіряну жакетку, скинула рожеві панталони і впустила його у свою вареницю (В.Шкляр). — Тільки не кажи мені, що синки скватерів з інших ферм не підбивали до тебе клинці. Скотарів я розумію, ти — на голову вище типових смаків простого скотаря, але не може бути, щоб молоді нахаби не поглядали на тебе масними очицями (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу)].

Суперструна, физ. – суперструна. [Кожен знає, що первинною є сама струна скрипки. Суперструни, аналогічно, можуть створювати ноти чи резонанс. Кожна вібрація дорівнює якійсь одній субатомній частинці серед всього розмаїття частинок, що нас оточує — кварків, електронів, нейтрино тощо. Отже, теорія суперструн може дати просте пояснення того, чому ми маємо такий безладний набір субатомних частинок (А.Кам’янець, перекл. М.Кайку)].

Являться, явиться – ставати, стати, становити, бути, з’являтися, з’явитися, являтися, явитися, виявлятися, виявитися, вважатися, визнаватися, трактуватися, розумітися: • аналогия не является доказательством – аналогія – не доказ; • должно явиться (доказательством) – має бути (доказом; за доказ); • основной предпосылкой является – основну передумову становить; • такая методика является в корне неверной – така методика зовсім неправильна; • это явилось причиной чего – це стало (було) причиною чого; це спричинилося чим; • это является материалом для чего – це становить матеріял до (для) чого; • явилась надобность – є потреба; зайшла потреба; • это является материалом для – це становить (є) матеріял до; • это является (результатом) – це є (наслідок); • явиться (за деньгами) – прийти по (гроші); • явиться лично – самому прийти; • явиться на службу, на работу – прийти на посаду, на роботу, на працю; • является невозможным исполнить – неможливим стає виконати; • является собственностью государства – є державною власністю; • являться во сне – являтися у сні; • являться излишним (ненужным) – бути зайвим (непотрібним); • являться кем, чем – бути ким, за кого; бути чим; правити за що; • являться подтверждением чего – підтверджувати що; • являться причиной чего – спричинятися до чого; • являться следствием чего – бути наслідком чого.

Декольте – (франц.) декольте. [Марфа Галактіонівна дуже любить читати Леніна й Маркса. Але іноді вона сідає читати Леніна й Маркса, а рука тягнеться за Мопассаном. Це буває тоді, коли в кімнату влетить такий симпатичний, але зовсім не підпорядкований монументально-реалістичній теорії весняний вітерець і почне валяти дурня в її декольте (М.Хвильовий). Приємно, казав Ґаус, приємно. Він ледве стримувався, щоб не розплакатись. Добре, що в молоденької пані було маленьке гарненьке личко, темні оченята й глибоченьке декольте. Він прикипів поглядом до неї в надії, що це поліпшить йому настрій  (В.Кам’янець, перекл. Д.Кельмана). Китайці, може, й винайшли порох та локшину, однак Захід винайшов декольте, з його глибоким, хоч і недооціненим змістом. Дивлячись на напівоголені груди, чоловік не лише виявляв свою хіть, він медитував, навіть не знаючи того, на візуальне втілення суперечливості, досконально проілюстроване декольте, бо груди — це дві окремих сутності з однією суттю. Подвійне значення представлене й у тому, як декольте відділяє жінку від чоловіка і водночас притягує його до неї з непереборною силою, наче котить вниз слизьким схилом. Чоловічого еквіваленту декольте немає, хіба що, крім єдиного аналога, до якого жінки справді небайдужі, — відкритого, добряче напханого гаманця  (О.Оксенич, перекл. В.Т.Нґуєна). Без чоловіка вона відмовлялася їздити і до Європи, і деінде. Можливість не повернутися могла видатися їй надто спокусливою. Дрейфувати, поступоворозкидаючись грошима, здуваючись пробитим дирижаблем, легкою здобиччю хамів і вправних пройдисвітів, тонути в тому, про що не згадують. З таким декольте вона мусила бути вразлива (О.Оксенич, перекл. М.Етвуд). Чакі був худий, і його штани злазили все нижче й нижче з його кістлявого заду. Як тільки він хоч трохи нахилявся, відразу ставало видно його сідничне декольте (Г.Лелів, перекл. Е.Ґілберт). Відкриті декольте наших панянок викликали в мені побоювання. Чим ми годуватимемо наступне покоління? (С.Є.Лєц). Декольте — ще одна форма збереження енергії].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)