Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «атмосфера»
Шукати «атмосфера» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Атмосфе́ра –
1) атмосфе́ра; 2) обві́тря, пові́тря. |
| Дружелю́бие, -лю́бность – при́язність [Атмосфе́ра ідилі́чної при́язности (Л. Укр.)], дружелюби́вість (р. -вости), (дружественность) дру́жність (р. -ности), (благосклонность) прихи́лля. |
| Нести́ –
1) не́сти́ кого́, що. [Молоди́ця не́сла на рука́х дво́є свої́х діте́й (Коцюб.). Чобітки́ в рука́х несе́ (Метл.). Несі́мо-ж сві́тло аж туди́, де зо́рі (Самійл.). Несе́м ми ді́ю скрізь, співці́ гудка́ й нага́на (Сосюра)]. • Ноги не -су́т, не -сли́ – но́ги не несу́ть, не несли́. [Мене́ но́ги не несли́ ані до не́ї, ані від не́ї (М. Вовч.)]; 2) (быть в состоянии -ти́, подымать) не́сти́, носи́ти, могти́ не́сти́ (на собі́) що и скі́льки чого́. • Слон -сё́т свыше ста пудов – слон мо́же не́сти́ на собі́ понад сто пуд(і́в); 3) (держать на себе) не́сти́ (на собі́), держа́ти, трима́ти (на собі́) що зде́ржувати що. [Мо́ре несе́ на собі́ кораблі́ (Київ). Ця коло́на зде́ржує (держи́ть) вели́ку вагу́ (Київ)]. • Лёд не -сё́т – лід не держи́ть, лід не держки́й; 4) (перен.; бремя и т. п.) не́сти́ що; (обязанности, убытки и т. п.) відбува́ти що; зазнава́ти чого́ и т. п. [Він ле́гко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його́ пле́чі не почува́ли тягара́, яки́й йому́ ви́пало нести́ від коли́ски до домови́ни (Кінець Неволі)]. • -ти́ бремя работы (труд) – не́сти́ тяга́р пра́ці, відбува́ти робо́ту, прийма́ти труд. [Атмосфе́ра порожне́чі, в які́й дово́диться одбувати́ свою́ робо́ту комі́сії (Рада)]. • -ти́ возмездие за что – поку́тувати що, кара́тися за що. • -ти́ высоко себя (голову) – не́сти́ (носи́ти) ви́соко (вго́ру, го́рдо) го́лову, ви́соко не́сти́ся; срв. Нести́сь 4. [Шлях коха́ння дивови́жний, ди́вний із шляхі́в: го́рдо го́лову там но́сить, хто її́ згуби́в (Крим.)]. • -ти́ заботы о ком, о чём – піклува́тися ким, чим и про ко́го, про що. • -ти́ издержки – плати́ти ви́тра́ти. • -ти́ наказание за что – прийма́ти (отбывать: відбува́ти) ка́ру за що, (за грехи, проступок) прийма́ти поку́ту за що, поку́тувати що; см. Наказа́ние 2. [Ти ще бу́деш поку́тувать гріхи́ на сім сві́ті (Шевч.). Щоб ти де́в’ять літ поку́тував свою́ го́рдість (Рудч.)]. • -ти ответственность за что – відповіда́ти, бу́ти відповіда́льним, не́сти́ відповіда́льність за що, (принимать на себя ответственность) бра́ти на се́бе відповіда́льність за що. [Педагогі́чний склад на́ших ВИШ’ів несе́ відповіда́льність за я́кість майбу́тніх ка́дрів (Пр. Правда)]. • -ти́ последствия – (отвечать) відповіда́ти за на́слідки; (платиться) плати́тися за на́слідки, (искупать) поку́тувати на́слідки. • -ти́ службу, служебные обязанности – відбува́ти (не́сти́) слу́жбу, відправля́ти слу́жбу и слу́жби, (устар.) пра́вити (справля́ти) слу́жбу, відбува́ти (вико́нувати) службо́ві обо́в’я́зки. [Дру́гий мі́сяць одбува́є слу́жбу (Сл. Ум.). Жінки́ га́рно несу́ть сторожову́ слу́жбу (Комуніст). Ой пішо́в він до ля́шеньків слу́жби відправля́ти (Пісня). Ви, козаки́, сторожову́ слу́жбу нам пра́вте (Куліш). Вони́ справля́ють за жа́лування держа́вну слу́жбу (Корол.)]. • Он -сё́т тяжёлую службу – він на важкі́й (тяжкі́й) слу́жбі, він ма́є важку́ (тяжку́) слу́жбу. • -ти́ труды и заботы – ма́ти бага́то пра́ці і кло́поту, не́сти́ вели́кий (важки́й) тяга́р пра́ці і кло́поту. • -ти́ убытки – зазнава́ти втрат, ма́ти (терпі́ти, редко поно́сити) втра́ти, утрача́тися; (при работе) проробля́ти. [Вели́ку від цьо́го втра́ту поно́сить на́ша культу́ра (Рада). Де заро́биш, а де проро́биш (Приказка)]. • -ти́ на сердце – ма́ти (редко носи́ти) на се́рці; терпі́ти мо́вчки; 5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) не́сти́, (мчать) мча́ти, (гнать) гна́ти кого́, що. [Клено́вий ли́стоньку, куди́ тебе́ ві́тер несе́? (Метл.). Ти́хо, ти́хо Дуна́й во́ду несе́ (Пісня). Вода́ несе́ кри́гу (Сл. Ум.). Осі́нній ві́тер мчав жо́вті хма́ри (Коцюб.). Серди́та ріка́, збу́рена грозо́ю, мча́ла свої́ хви́лі, до мо́ря (Олм. Примха)]. • Куда (тебя) бог -сё́т (устар.) – куди́ (тебе́) бог прова́дить? (Звин., Франко). • Куда -сё́т тебя нелёгкая? – куди́ несе́ тебе́ лиха́ годи́на (х(в)оро́ба, враг, вра́жа ма́ти, нечи́ста си́ла, нечи́стий)?; 6) (о поре, о времени: приносить) не́сти́, прино́сити (з собо́ю). [Неха́й я ща́стя не найшо́в того́, – його́ весна́ несе́ струнка́ (М. Рильськ.). О́сінь і зима́ несу́ть Німе́ччині політи́чні бу́рі (Пр. Правда). Що то нам нови́й рік несе́? (Київ)]; 7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти́ (пле́сти́) нісені́тницю (нісені́тниці, дурни́ці, ка́-зна-що), нісені́тниці (тереве́ні) пра́вити, прова́дити (пле́ска́ти) не зна́ти[ь] що; см. Вздор, Околё́сная 2, Чепуха́. • -ти́ небылицы – верзти́ (прова́дити) неби́лиці. • -ти́ своё – прова́дити (пра́вити, грубо: торо́чити, товкти́) своє́ї, своє́ пра́вити; 8) (о птицах: яйца) не́сти́ (я́йця), не́сти́ся. [Ку́ри несу́ть я́йця (Сл. Ум.)]; 9) (о лошадях) не́сти́, носи́ти. • Лошади -су́т – ко́ні но́сять; 10) (о метели) ме́сти́, би́ти, кури́ти, куйо́вдити, хурде́лити; срв. Мести́ 2. [Завірю́ха б’є (Грінч. II)]; 11) безл. – а) не́сти́. • По реке -сё́т лёд – ріко́ю (рі́чкою) несе́ лід (кри́гу). • Пар -сё́т из бани – па́ра шуга́є (вихо́плюється, вибива́ється) з ла́зні; б) (о неприятном запахе) тхну́ти ким, чим від ко́го, від чо́го, (отдавать) відго́нити, (редко) ві́яти чим від ко́го, від чо́го, (быть слышным) чу́ти чим від ко́го; (тянуть) не́сти́ -чим. [Од старо́го ні́мця ду́же тхну́ло таба́кою (Н.-Лев.). Від на́ймички тхну́ло пека́рнею й по́том (Черкас.). Тхне сві́жою фа́рбою (Васильч.). Од те́бе часнико́м одго́нить (Звин.). Від них на сто кро́ків ві́є несте́рпний дух не́чисти (Франко). Від те́бе тютюно́м чу́ти (Свидн.). И́нколи ї́дко несло́ га́ром з обі́дніх о́гнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти́, протяга́ти. • Из-под пола -сё́т – з-під помо́сту (підло́ги) тя́гне (ві́є, дует: дме). • -сё́т тепло(м) из печи – тя́гне (ві́є) тепло́м з пе́чи (комнатной: з гру́би); г) (слабить) проно́сити, прочища́ти, промика́ти. • Не́сенный – не́сений; відбу́ваний; зазна́ваний; при́йманий; поку́туваний; вико́нуваний; гна́ний, го́нений; що його́ несе́ (ніс) и т. п. -ти́сь и ти́ся – 1) (стр. з.) не́сти́ся, бу́ти не́сеним, відбува́тися и т. п.; 2) не́сти́ся, (мчаться) мча́ти(ся), гна́ти(ся); (бежать) бі́гти; (лететь) леті́ти, ли́нути; (плыть) пли́сти́, пливти́, пли́нути; (об эхе) коти́тися, розляга́тися, йти; срв. Мча́ться. [Мов ви́хор не́слася чві́рка (Франко). З ку́зні ні́сся пеке́льний сту́кіт (Коцюб.). «Іва́сю! Іва́сю!» – гука́в Грицько́, несучи́сь по́лем до бу́рти (Мирний). До со́нця несемо́ся (М. Хвильов.). Ко́ні мчать, аж іскря́ть нога́ми (Боров.). Зві́стка мча́ла збу́дженими ву́лицями (Країна Сліпих). Мчать життя́м, як розло́гими степа́ми, на́ші буйногри́ві мі́сяці (А. Любч.). Вчвал жене́ по вто́птаній доро́зі чві́рка (Франко). Чого́ лети́ш, як скаже́ний? (Волинь). Дале́ко ли́нув думо́к легки́й рій (Л. Укр.). Ли́нув до нас за ґра́ти весня́ний ві́тер (Васильч.). «Іва́на Купа́йла!» ли́не по пові́трю (Крим.). Хропе́, аж луна́ по ха́ті ко́титься (Борз.). Аж по ха́ті луна́ йде (Пісня)]. • Всадник -тся на коне – верхіве́ць (ве́ршник) мчить на коні́. • Корабль -тся по ветру – корабе́ль ли́не за ві́тром. • Лёд -тся по реке – лід (кри́га) жене́ (пли́не) ріко́ю (рі́чкою). • Молва (слух) -тся – по́голос (по́голо́ска, чу́тка) ли́не. • -тся молва, что… – чу́тка йде, що… • Облака -тся – хма́ри мчать (несу́ться, летя́ть, ли́нуть). • Куда ты так -шься? – куди́ ти так жене́шся (біжи́ш, лети́ш, несе́шся)?; 3) (о птицах: нести яйца) не́сти́ся. [Кому́ веде́ться, то й пі́вень несе́ться (Приказка)]; 4) (много о себе думать) (ви́соко) не́сти́ся (літа́ти). [Ви́соко літа́є; та ни́зько сіда́є (Номис)]. |
| Производи́ть, произвести́ и произве́сть –
1) (творить, рождать) роди́ти, зроди́ти и породи́ти, плоди́ти, сплоди́ти; (о земле) зроща́ти, зрости́ти що; (создавать) твори́ти, створи́ти, витворя́ти, ви́творити що; (делать, совершать) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, зчиня́ти, зчини́ти, учиня́ти, учини́ти, справля́ти, спра́вити що; (служить причиной чего) спричиня́ти, спричини́ти що, спричиня́тися, спричини́тися до чо́го. [Я-ж бо не своє́ю во́лею роди́всь на світ, мене́ зроди́ла приро́да (Крим.). Земля́ все була́ як ка́мінь, хлі́ба не роди́ла (Рудан.). Де ме́рзлий ґрунт нічо́го не зроща́ (Грінч.). Нічо́го, опрі́ч проте́сту та опози́ції, систе́ма репре́сій не ви́творила (Єфр.)]. • -сти на свет – зроди́ти на світ, сплоди́ти. [Та я-ж тебе́ зроди́ла на світ. Я тебе́ году́ю (Крим.). Не той та́то, що сплоди́в, а той, що ви́годував (Номис). Та бода́й тая рі́чка ри́би не сплоди́ла (Чуб. V)]. • -сти́ из себя – вроди́ти з се́бе, ви́дати з се́бе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. • Страна эта -во́дит золото – краї́на ця ро́дить (ви́дачі) зо́лото. • Эта земля -во́дит много овса – ця земля́ ро́дить (видає́, зроща́є) бага́то вівса́. • Ничтожные причины -во́дят часто большие перевороты – незначні́ причи́ни спричиня́ються ча́сто до вели́ких переворо́тів (спричиня́ють ча́сто вели́кі переворо́ти). • Это -ведёт хорошее действие – це спра́вить (зро́бить) до́брий вплив, це до́бре поді́є. • -ди́ть, -сти́ впечатление на кого – справля́ти, спра́вити, роби́ти, зроби́ти, чини́ти, вчини́ти вра́же[і́]ння на ко́го, врази́ти кого́. [Докла́д Лаго́вського спра́вив вели́ке вражі́ння на з’ї́зді (Крим.). Той сон таке́ на ме́не зроби́в вражі́ння, що й не знаю (Кониськ.). Вражі́ння, яке́ вони́ чини́ли, нагада́ло мені́ Ші́ллерову бала́ду (Грінч.)]. • -сти́ неприятное впечатление на кого – спра́вити, зроби́ти, вчини́ти при́кре вра́ження на ко́го, при́кро врази́ти кого́. • Это событие -вело́ на него сильное впечатление – ця поді́я спра́вила (зроби́ла, вчини́ла) на йо́го вели́ке вра́ження, ду́же його́ врази́ла. • -дить эффект, фурор – роби́ти, чини́ти ефе́кт, фуро́р. [Те́мні о́чі, на́тхнуті коха́нням, роби́ли вели́кий ефе́кт (Неч.-Лев.). Його́ про́повідь чини́ла фуро́р (Крим.)]. • -сти́ чудо – спра́вити, зроби́ти чу́до. [І ука́з сей чу́до спра́вив (Франко)]. • -ди́ть шум, беспорядок, сумятицу – чини́ти, зчиня́ти, роби́ти шум (га́лас, ґвалт), чини́ти, роби́ти не́лад, ко́лот, бунт. [Він чи́нить у грома́ді вся́кий не́лад (Грінч.). По́гляди Д. Кулі́ша́ зчини́ли превели́кий ко́лот і в моско́вській, і в украї́нській пре́сі (Грінч.)]. • -ди́ть, -сти́ опустошение – чини́ти, зчини́ти и учини́ти спусто́шення в чо́му, пусто́шити, спусто́шити що. • -дить сон, испарину – спричиня́ти сон, ви́пар. • -ди́ть давление – роби́ти ти́снення, натиска́ти на що. • -дить опыты – роби́ти до́сліди; 2) (изготовлять, выделывать) виробля́ти, роби́ти, ви́робити що, продукува́ти, спродукува́ти и ви́продукувати що. [Робі́тник виробля́є ті прега́рні мате́рії, з яки́х дру́гий поши́є оде́жу (Єфр.). Хто ро́бить бага́тство, той і пови́нен з йо́го кори́стуватись (Єфр.). Робі́тникові пови́нно-б доста́тися все те, що він вла́сною пра́цею ви́робить (Єфр.)]; 3) (дело) перево́дити, переве́сти, роби́ти, зроби́ти; (исполнять) відбува́ти, відбу́ти що. [Му́сила старода́вня Русь байдака́ми пла́вати і торги́ свої́, і во́йни водо́ю відбува́ти (Куліш). Атмосфе́ра, в які́й дово́диться одбува́ти свою́ робо́ту комі́сії (Н.-Рада)]. • -ди́ть следствие, дознание – перево́дити, прова́дити, роби́ти слі́дство, дізна́ння. • -ди́ть допрос – чини́ти, перево́дити до́пит. • -ди́ть суд – чини́ти, відправля́ти суд. • -ди́ть ревизию – перево́дити (роби́ти) реві́зію, відбува́ти реві́зію. [Сього́дні в во́лості одбува́ють реві́зію (Звин.)]. • -ди́ть работу, уплату – перево́дити, справля́ти, роби́ти робо́ту, ви́плату. • -ди́ть раздел – перево́дити (роби́ти) по́діл. • -дить торговлю – ве́сти́, прова́дити торг. • -ди́ть учёт – роби́ти о́блік чому́. • Воен. -сти́ смотр – переве́сти, зроби́ти, учини́ти о́гляд; 4) что из чего, от чего – виво́дити, ви́вести що з чо́го, від чо́го. • Он -дит свой род от знаменитых предков – він виво́дить свій рід від сла́вних пре́дків. • Это слово -дят от греческого корня – це сло́во виво́дять від гре́цького ко́реня; 5) кого во что – промува́ти, попромува́ти кого́ в що. • -ди́ть, -сти́ в следующий чин – промува́ти, попромува́ти кого́ в ви́щий чин, ранг. Произведё́нный – 1) зро́джений, спло́джений, зро́щений; ство́рений, ви́творений; зро́блений, зчи́нений, учи́нений, спра́влений, спричи́нений; 2) ви́роблений, спродуко́ваний; 3) переве́дений, зро́блений, відбу́тий; 4) ви́ведений з чо́го; 5) попромо́ваний в що. -ться – 1) роди́тися, бу́ти зро́дженим, плоди́тися, бу́ти спло́дженим, зроща́тися, бу́ти зро́щеним; твори́тися, бу́ти ство́реним, витворя́тися, бу́ти ви́твореним, чини́тися, зчиня́тися, бу́ти зчи́неним, учи́неним, справля́тися, бу́ти спра́вленим, спричиня́тися, бу́ти спричи́неним; 2) виробля́тися, бу́ти ви́робленим, продукува́тися, бу́ти спродуко́ваним; 3) перево́дитися, бу́ти переве́деним, роби́тися, бу́ти зро́бленим, відбува́тися, бу́ти відбу́тим. [Ви́бори до 3-ої й 4-ої дум всю́ди в Росі́ї, а найбі́льше на Украї́ні, перево́дились си́лами духове́нства (Н. Рада), Робо́та дружні́ше одбува́ється, коли́ йде пла́вним, рі́вним хо́дом (Єфр.)]. • Продажа -дится – про́даж прова́диться, торг веде́ться; 4) виво́дитися, бу́ти ви́веденим з чо́го и від чого; 5) промуватися, бу́ти попромо́ваним. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
| Ставка –
1) (действие) ста́влення; 2) (в игре, воен.) ста́вка; 3) (очная) зво́дини; 4) (размер жалованья) ста́вка, платня́: • ваша ставка бита – ви програли; вашу ставку бито; • давать, дать (устраивать, устроить) очную ставку кому – ставити, поставити на очі (навіч) кого; зводити, звести (на очі) кого з ким; ставити, поставити кого на зводини; робити, зробити звод(ин)и кому; • делать ставку на – ставити на; • льготная ставка – пільгова ставка; • на полную ставку – на повну ставку (платню); • очная ставка – зво́дини, зво́ди, звідня́; • предельная ставка – кра́йня ста́вка (платня), найбі́льша ста́вка (платня); • процентная ставка – відсоткова (процентна) ставка; • ставка верховного главнокомандующего – ставка верховного головнокомандувача; • ставок больше нет – ставок більше нема; • тарифная ставка – тарифна ставка. [Хто дужче гавка, в того більша ставка (Пр.). Атмосфера видається мені дещо нервовішою, ніж зазвичай. І справді, щойно я це подумав, як з простягнутого кулака вистрілює лезо, а інша рука тим часом цупить ставки. Лезо тремтить коло самого черева величезного чорношкірого, що зробився сірим, як пишуть у книжках (М.Марченко, перекл. Д.Пенака). Нашим учителям на одній ставці їсти нічого, а на двох — ніколи].  |
| Удушающий – що (який) задушує, задушний, задушливий, (едкий): • удушающая атмосфера – задушлива атмосфера; задуха; • удушающий запах – задушливий (задушний, (ещё) ядучий, ядушливий, ядушний) запах; • удушающий приём – задушний спосіб. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
| НАКАЛЯ́ТЬСЯ, атмосфе́ра накаля́ется /атмосфе́ра накали́лась/ образ. наступа́ють /набі́гли/ чо́рні хма́ри; накаливающий/накаля́ющий що /мн. хто/ розпіка́є тощо, покли́каний /призна́чений/ розжа́рити, за́йнятий розжа́рюванням, прикм. розжа́рювальний, розпе́чувальний, розпа́лювальний; накаливающий атмосфе́ру зда́тний розпали́ти при́страсті; накаливающийся/накаливаемый/накаля́емый розжа́рюваний, розпе́чуваний, розпа́люваний, (про стосунки) заго́стрюваний; |
| ПЛО́ТНЫЙ ще компа́ктний, (хто) нато́птуватий, мі́цно зби́тий; плотное вещество́ цупка́ /компа́ктна/ речови́на; плотные слои атмосфе́ры густі́ шари́ атмосфе́ри, коротк. густа́ атмосфе́ра. |
| СГУЩА́ТЬСЯ ще згуса́ти; атмосфе́ра сгуща́ется збира́ються хма́ри; сгуща́ющий що /мн. хто/ згу́щує тощо, згу́щувач, ра́ди́й конденсува́ти, взя́вшись /покли́каний, зму́шений/ згусти́ти, прикм. згу́щувальний; сгущающий кра́ски схи́льний перебі́льшувати; сгущающийся/сгуща́емый згу́щуваний, фраз. = сгустившийся; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Атмосфера – пові́тря, -ря, атмосфе́ра, -ри. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
| Атмосфера – атмосфе́ра; • а. (воздух) – пові́тря. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
| атмосфе́ра атмосфе́ра,-ри (1. газоподібна оболонка Землі та інших планет; 2. одиниця тиску) а. защи́тная атмосфе́ра захисна́ а. звёздная атмосфе́ра зо́ряна а. избы́точная атмосфе́ра надлишко́ва [надмі́рна] а. изотерми́ческая атмосфе́ра ізотермі́чна а. плане́т атмосфе́ра плане́т а. со́лнечная атмосфе́ра со́нячна а. техни́ческая атмосфе́ра техні́чна а. физи́ческая атмосфе́ра фізи́чна |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
| Атмосфера (среды) – ото́чення, атмосфе́ра; а. деловая – ділове́ ото́чення, ділова́ атмосфе́ра. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| атмосфе́ра, -ри, -рі; -фе́ри, -фе́р |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
| Обві́тря, -ря, с. Воздухъ, атмосфера. См. Повітря. Чорний ворон коли не коли скрикував над головою, прорізуючи.... обвітря своїм дужим крилом. Мир. ХРВ. 70. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
| *Атмосфера — атмосфе́ра, -ри. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
| співвідкрива́чка, співвідкрива́чок; ч. співвідкрива́ч та, хто робить відкриття разом із кимось. [Барре-Сінуссі, співвідкривачка ВІЛ, говорила про закінчення епідемії в 2030 році, і вона не оптимістична. (soropositivo.org, 07.05.2021). "Якщо в ньому атмосфера, вона, ймовірно, весь час червоніє, тому що зірка справді червона", – сказала співвідкривачка Гіллем Англада-Ескуде <…>. (soropositivo.org). Марія Склодовська-Кюрі (1867 – 1934), перша жінка-Нобелівський лауреат, співвідкривачка радію та полонію. (Радіо Свобода, 29.05.2018).] див.: відкрива́чка Словотворчість незалежної України. 2012-2016: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2017, с. 385. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Атмо́сфе́ра = повітря, во́здух. — Летить орел по над хутір та в повітрі вється. н. п. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)