Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 36 статей
Запропонувати свій переклад для «банка»
Шукати «банка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ба́нка – ба́нка, сло́їк; (ум.) сло́їчок, (только стекл.) скля́ниця, (жестян.) бляша́нка, (жестян. или дерев.) пу́шка [Пу́шка на цу́кор]; (больш. глинян. б.) кума́н; (б. оплет. лозой) балца́нка.
Ба́нка, мед. – ба́нька.
• Ставить, поставить сухие -ки – скида́ти, ски́нути горща́, приклада́ти, прикла́сти баньки́.
Вынима́ть, вы́нуть – вийма́ти, ви́йняти, (доставать из ножен, кармана, кошелька) добува́ти, добу́ти, видобува́ти, ви́добути. [Ви́добув годи́нника з кеше́ні. Хапа́є його́ за гру́ди, добува́ючи ша́блю]; (хлеб из печи) вибира́ти, ви́брати; (из узла, мешка, развязав его) вив’я́зувати, ви́в’язати; (покопавшись) видлу́бувати, ви́длубати.
• -а́ть дно (из бочки) – роздина́ти (ді́жку), оддина́ти, одідну́ти, розідни́ти, (мног.) пооддина́ти.
• -а́ть деньги из банка – бра́ти, забира́ти (сов. забра́ти, ви́брати) гро́ші з ба́нку.
• -а́ть двойные рамы – виставля́ти, повиставля́ти ві́кна.
• -а́ть жребий – витяга́ти жеребо́к, же́реб; (сделать выемку в крае) вирі́зувати, ви́різати, вико́чувати, ви́котити. [Ви́коти лиш ду́жче на рука́ва].
Кровосо́сный – кровосса́льний.
• -ная банка – кровосса́льна ба́нька.
Ле́йденский – ля́йденський.
• -ская банка, физ. – ля́йденська пля́шка.
Мель – мілина́, міли́зна, мілке́ (-ко́го), (диал.) мі́лоч (-чи) (Чорномор.), (перекат) пере́міль, (отмель) о́бміль (-ли), обмі́лина, ві́дміл (-лу, м. р.) и ві́дміль (-міли, ж. р.) за́міль (-ли), (наносная в реке) жбир (-ри, ж. р.), (преимущ. в устье реки) напла́вина, наму́лина, (прикрытая водой: банка) ба́нка, ро́зсип (-пи). [Ви́кинула хви́ля на неприві́тну мілину́ (Короленко). Ри́фи та міли́зни офіція́льщини (Єфр.). Тут ковба́ня, а там мілке́ (Звин.)].
• Наскочить на мель – наско́чити, напоро́тися на мілину́, на мілке́.
• Сесть, стать на мель – (о корабле) ста́ти на мілині́; (перен.) сі́сти на мілині́, на мілке́. [Немо́в-би чека́в на цю катастро́фу, щоб остато́чно сі́сти на мілині́ (Кінець Неволі)].
• Корабль сел на мель – корабе́ль наско́чив на мілину́, став на мілині́, на мілко́му.
• Посадить на мель – загна́ти (напрова́дити) на мілину́.
• Сидеть на -ли – сиді́ти на мілині́, на мілко́му.
• Снять с -ли – стягти́ з мілини́.
• Сойти с -ли – зійти́, зру́шити(ся) з мілини́.
• Остаться, как рак на -ли – зоста́тися на кошу́, залиши́тися як рак на піску́ (на рі́нці).
Мета́ние –
1) (бросание) ки́дання, мета́ння чого́; (банка) банкува́ння; (взоров) зи́ркання, бли́м[к]ання, скида́ння очи́ма; (жребия) ки́дання же́реба (жеребка́) жеребкува́ння; (искр, огня) іскрі́ння (о́ком), си́пання і́скрами, при́ском, огне́м и т. п.; срв. II. Мета́ть 1;
2) (детёнышей) приво́діння, поно́с (-су);
3) (икры) викида́ння (ікри́), не́рест (-ту, м. р.) и не́ресть (-ти, ж. р.);
4) (о шитье) наживля́ння, фастриґува́ння.
• -ние петель –
а) (у портных) обкида́ння пете́льо́к, за́стіжо́к;
б) (о зайце) ключкува́ння;
5) (от Мета́ться);
6) ки́дання, бо́рсання (-ння). [Бо́рсання тала́нта в ле́щатах тенденці́йности (Єфр.)].
Пома́дный – пома́довий, пома́дний.
• -ная банка, помадница – пома́дниця, сло́їк на пома́ду.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Банка –
1) банка; (стекляная, глиняная) слоїк, (умен.) сло́їчок, (только стекл.) скля́ниця, (жестян.) бляша́нка, (жестян. или дерев.) пу́шка; (большая глиняная) кума́н; (оплетённая лозой) балца́нка;
2) (мед.) банка:
• поставить больному банки – поставити хворому банки;
• трёхлитровая банка – трилітровий слоїк, (шутл.) трилітрович.
[На верхніх поличках знаходжу в слоїках сало і макарони, сушені груші й халву у круглих дерев’яних коробках (М.Коцюбинський). Олекса Безик сяв. Він врятував од погрому слоїк з солодким і притулив до серця, наче дитину (М.Коцюбинський). Був-то раз собі п’яниця: Все пропив, що тільки мав. Чи то піст був, чи м’ясниця, Все один закон тримав: Чарка, чи скляниця — Пив (І.Франко). Входить Хоростіль, з клунком на плечах, у полотнянім плащі і брилі, через плечі перевішена пушка ботанічна (І.Франко). Пу́шка на цу́кор (АС). Граф надзвичайно пильно розілядає малесенький слоїк, піднісши його до самих очей і покліпуючи вуса (В.Винниченко). Оце ось на днях когось там дерманці на вулиці приловили, йшов, мовляв, до Трояна в повстанці, але, коли його як слід обмацали, знайшли при ньому і се й те, а також, між іншим, невідомо для чого, слоїк із стрихніною і деякі папірці з печаткою рівненського ес-де (У.Самчук). Перед ним поставлено було стола, а на ньому стояла з якимсь напоєм скляниця (Василь Шевчук). А що третій біль — то корчма за задньою стіною сільського магазину, «кооперативи», як колись казали, де в суботу перед вечером і цілий день в неділю, а часто й у будні дні поміж порожніми коробками, поміж сміттям і на сміттю розсідаються хто на чому два або й більше гуртів молодих і вже підстаркуватих моїх краянів, тих, що в колгоспі, і тих, що працюють у місті на різних роботах, і кружляє, кружляє поміж ними слоїк або ж заслинена склянка, або й навпростець пляшка з горілкою чи «біоміцином», а потім лежать вони проти сонця обпльовані, спітнілі, обляпані соком рибних консерв, отією знаменитою тюлькою в томаті, і воркують щось про бабів, курварство, або ж гундосять «Шумел камиш», або плачуть на своє безпросвіття, або ж кленуть Бога (Р.Федорів). Дося чекала. Чекала і готувалася до зими. Вона знала, що таке повстанська зима, і вже припасла два горщики смальцю, кадібець меду, трохи сала, слоїк спирту, дві теплі ковдри (В.Шкляр). Сонце шкварило і нагрівало мутні слоїки (І.Роздобудько). Зате на правій штанці — ще три кишені. І перша з них — так само бічна і так само глибока — містила не тільки заанонсований Волшебником газовий балончик (якраз під праву руку, вихоплюєш і поливаєш!), але й інший балончик — з дихлофосом, а також банку 0,5 літра місцевого пива «Варцабич Преміум», світлого (Ю.Андрухович). На гойдалках волі фіглярствують блазні натхненні і з трепетом цілять в цяцьковану щастя мішень, що починає дзвеніти, неначе бляшанка після влучного пострілу (В.Стус, перекл. Р.М.Рільке). Потім корчмар спитався в Дон Кіхота, чи має він гроші; той одказав, що не має ні шага, бо ніде в книгах не читав, аби мандровані рицарі носили при собі побрязкачі. На те заперечив корчмар, що він помиляється: хоч у романах про те й не пишеться, бо автори не вважають за конечне згадувати про такі прості й потрібні в дорозі речі, як гроші або чисті сорочки, однак це зовсім не значить, що в рицарів їх не було; навпаки, йому достеменно відомо, що всі мандровані рицарі, про яких понаписувано цілі стоси книг, мали про всяк случай добре натоптані гаманці; брали вони з собою і сорочки білі, і слоїки з мастю — рани гоїти: не завше-бо в чистому полі або серед степу десь воюючи і на рани здобуваючись є спромога знайти собі цілителя, хіба тільки, як накладав хто з чаклуном яким премудрим, що зараз тобі й пришле на хмарі дівчину або там карлика із склянятком води цілющої; аби одну краплю ковтнув, усі болячки твої і врази де й дінуться (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Джез поклав слоїка з олійкою і сягнув у правий дальній куток шухляди (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Вона подала йому велику п’ятифунтову бляшанку з печивом, він взяв звідти дві жмені смакоти і поклав на тарілку (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). Відкритий слоїк з варенням, покинутий у комірчині, тріснув, варення висохло на камінь, і все це прилипло до полиці так міцно, що коли я спробувала слоїк зсунути, він розколовся у мене в руках (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). А дід викурював джмелів шматком лубу, тоді вичавлював з медовиків мед у бальцанку, яку носив у наплечнику (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). — Слухай, я виний, як мені перепросити? Трьох-чотирьох банок пива досить? — Один ящик, горілки! — Який ти вразливий]. Обговорення статті
Безбашенный –
1) (воен., тех.) безбаштовий, безвежовий;
2) (бесшабашный) безбаштовий, паливода, шибайголова, (безголовый) безголовий, (сумасшедший) безумець, шаленець, (дурной) безрозсудний, дурноголо́вий, дурнове́рхий.
[Не потрібен ти там, але й тут над тобою питання зависло як гак, башта з крамом, безбаштовий як алеут, і країна це чи бензобак… (Ю.Буряк).  — Ти безголовий роззява! Ти що, не можеш бути обережнішим? (Джером Джером, перекл. з англ. О.Негребецький). Каже мишка Муркові: «Що за суд безголовий? Ні судді, ні підсудка. Ми не знайдемо тут» (В.Корнієнко, перекл. Л.Керрола). — У нього не всі дома! — заволав чийсь переляканий батько, і ось уже крики батьків, матерів злилися в один хор жаху. — Він божевільний! — кричали вони. — Навіжений! — Псих! — Очманілий! — Ненормальний! — Придуркуватий! — Безголовий! — Причмелений! — Скажений! — Шизонутий! — Пришиблений! — Дебільний! — Ні, він не такий! — заперечив дідунь Джо (В.Морозов, перекл. Роалда Дала). — Ти тупий малий слизняк! — зарепетувала директорка. — Безголовий пустоцвіт! Хом’як пришелепуватий! Дурний, як банка з-під клею! (В.Морозов, перекл. Роалда Дала). Що далі я його розглядала, то дужче не могла терпіти. Він не всміхався. Від нього аж віяло пихою. Такі молодики годинами стоять у ванній, тренуючи перед люстром образ паливоди, якому море по коліна (Л.Кононович, перекл. А.Мартен-Люган)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Банка –
1) ба́нка, -ки, сло́їк, -ка; (из стекла) скляни́ця, -ці; (из жести) бляша́нка, -ки; (из дерева) пу́шка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Банка (мель) – жбир (-ру);
• б. (сосуд) – ба́нка;
• б. (бидон) – балца́нка;
• б. (жестяная, деревянная) – пу́шка;
• б. (сосуд небол. разм.) – сло́їк (-ка);
• б. стеклянная – скляни́ця;
• б. лейденская – пля́шка ля́йденська.
Лейденская банка – ля́йденська пля́шка.
Стеклянный – скляни́й;
• с. банка – скляни́ця;
• с. шкурка – скляно́ваний папі́р (-пе́ру).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ба́нка сло́їк,-ка, бу́тель,-тля (скляний)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ба́нка – банка.
Бляша́нка –
1) жестянка;
2) (мера для водки) осьмушка;
3) банка.
Гасни́ця, гасни́чка –
1) керосиновая лампа;
2) банка для керосина.
Пу́шка –
1) жестяная или деревянная банка;
2) коробочка; 3) см. Пу́чка.
Сло́їк, -ка – банка.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Вынимать, -нуть что – вийма́ти, вийняти що; (жребий) – витяга́ти, витягти; в. деньги из банка – бра́ти, узяти, вибира́ти, вибрати гро́ші з ба́нку.
Выпускной –
1) (о товаре) – випускний; (о лице) – випускник (-ка́) (Н);
2) (о праве банка) – випуско́вий, емісі́йний.
Отделение –
1) (учреждения, предприятия и т. п.) – ві́дділ (-лу), підві́дділ (-лу), частина, се́кція; (филиальное) – фі́лія; о. государственного банка – фі́лія держа́вного ба́нку; о. исправительное – напра́вний ві́дділ; о. недоимочное – ві́дділ недопла́т; о. счетное – рахунко́вий ві́дділ, рахунко́ва частина; о. счетоводное – рахівнича частина; о. сыскное – ві́дділ ро́зшуку, частина ро́зшуку;
2) (в вагоне, комнате) – пере́діл (-лу); (в шкафу, в ящике) – пере́бірка; о. для курящих – пере́діл для курці́в;
3) (действ.) – відокре́млювання, відокре́млення, відділяння, відді́лення, відмежо́вування, відмежува́ння.
Относить, отнести, отнесть –
1) (куда) – відно́сити, відне́сти, зано́сити, зане́сти;
2) (на чей-либо счет) – прикида́ти, прикинути ко́му; о. на счет чьей-либо неаккуратности – ба́чити, добача́ти причину в чиї́й неакура́тності; судебные издержки отнести за счет виновного – судо́ві витра́ти перене́сти на винува́тця; убытки отнести за счет банка – втра́ти прикинути ба́нкові;
3) (к какой-либо категории или виду) – прилуча́ти, прилу́чити; (на письме) – записувати, записа́ти; отнести к первой категории – записа́ти до 1-ої катего́рії.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ля́йденська ба́нка, -кої ба́нки

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Балца́нка, -ки, ж. Банка или бутыль, оплетенная лозой. Мнж. 176. См. Бальзанка.
Ба́нка, -ки, ж. Гульденъ. Вх. Зн.
1) Вели́ка ба́нка. Десять гульденовъ. Шух. І. 85. Ум. Ба́ночка.
Ба́ночка, -ки, ж.
1) Ум. отъ банка.
2) То же что и банка 1, 1 гульденъ въ тѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ вели́ка ба́нка = 10 гульд. Шух. I. 85.
Кума́н, -на́, м.
1) Родъ кувшина металлическаго или глинянаго? Убѣгая изъ дому, дѣвушка-черкешенка выбираетъ, что съ собой взять: Візьмем гроші, намисто, кунтуші хороші, ложки та срібні кумани, жемчуг, атлас, парчу, сап’ян. Мкр. Г. 32. Въ Лохвиц. у. такъ называется большая глиняная банка.
2) Большая корзина, сплетенная изъ соломы въ видѣ кадки для храненія муки или зерна. Нѣж. у.
Пу́шка, -ки, ж.
1) Жестяная или деревянная банка. Волын. г. Шух. І. 307. Пушка на цукор.
2) = Гармата.
3) Ружье. Шух. І. 234.
4) = Пучка 1. Вх. Пч. І. 15. Желех. Ум. Пу́шечка. Подаруйте мені оцю пушечку на голки та на нитки. Кіев. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Га́сни́ця, -ці, ж. *2) Банка для керосина. Київщ.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Банка — ба́нка, -ки; Б. жестяная — бляша́нка; Б. минная — мі́нний кущ.
*Минный — мі́нний; М. аппарат ; — мі́нний апара́т; М. банка — мі́нний кущ; М. галерея — підкі́нна галері́я; М. заградитель — мі́нний засло́нник; М. заграждение — мінна перепо́на; М. колодец — мі́нний коло́дязь; М. магазин — мі́нний магази́н; М. поле — мі́нне по́ле; М. способ — мі́нний спо́сіб; М, спуск — мі́нний спуск; М. станция — мі́нна ста́ція; М. тральщик — мі́нний тра́лер; М. траншея — транше́я підко́пу; М. якорь — мі́нна кі́тва.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ба́нка = ба́нька, сло́йка, слоїк, (вели́ка) — баня́к, (з бля́хи) — бляша́нка, пу́шка. Вол.
Вынима́ть, ся = 1. вийма́ти, ся, бра́ти, ся, вибіра́ти. — Виняла одежу з скринї. — Я пиріжечки виберу з печі. н. к. — Ключ не виймаєть ся з замка. — Вынима́ть жре́бій = бра́ти же́реб. — Вынима́ть де́ньги изъ ба́нка = бра́ти, вибіра́ти гро́ші з ба́нку. 2. вико́чувати, ся, вирі́зувати, ся. – Викоти лиш дужче на рукава. С. Аф. 3. хапа́ти, схо́плювати (утїкача́, що переховуєть ся), забіра́ти, відбіра́ти (що заборонене.)
Стекля́ный, стеко́льный = скляни́й, шкляни́й. — С. заво́дъ = гу́та. С. Л. — С. ба́нка = шкляни́ця.

Запропонуйте свій переклад