Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «беззаконник»
Шукати «беззаконник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Беззако́нник, -ница – беззако́нник, -ниця.
Злочести́вец, см. Нечести́вец, Беззако́нник.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Беспредельщик, жарг., прост. – (беззаконик) беззако́нник, (отморозок) відморо́зок, (своеволец) сваві́льник, сваво́лець, самово́лець, своєво́лець. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗЛОУПОТРЕБЛЯ́ТЬ ще надужива́ти;
злоупотребля́ющий що /мн. хто/ надужива́є тощо, зви́клий зловжива́ти, схи́льний /охо́чий/ до зловжива́нь, беззако́нник, винува́тець зловжива́нь;
злоупотребляющий дове́рием що зловжива́є довірою /дові́р’ям/;
злоупотребля́емый зловжи́ваний, надужи́ваний.
САМОВЛА́СТВОВАТЬ, самовластвующий що /мн. хто/ ді́є самовла́дно тощо, зви́клий ді́яти сам, самовла́дець, беззако́нник, прикм. самовла́дний, беззако́нний, поет. вожди́стий, образ. відо́мий свої́м беззако́нням.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Беззаконник – беззако́нник, -ка; -ница – беззако́нниця, -ці.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Беззако́нник – беззаконник.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

беззако́нник, -ка, -кові, -ку! -ки, -ків

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Беззако́нник, -ка, м. Беззаконникъ, преступникъ. Зараз же бумагу посилає, щоб беззаконника такого то схопить. Гліб.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

беззако́нниця, беззако́нниць; ч. беззако́нник
та, хто порушує закон. [Для чого на дебатах перед другим туром третя особа, ще й беззаконниця Юля Грігяно-Капітельман? Для хаосу і підтримки беззаконника Зеленського? (andloban, mykola1.wordpress.com, 19.04.2019). Ангай навчив би її стріляти з лука, вона б їздила разом з Гендрі, як справжня беззаконниця – як Венда Біла Олениця з балад. (Джордж Р. Р. Мартін «Буря мечів», пер. Наталя Тисовська, 2018).]
див.: зловми́сниця, злочи́нниця, лиході́йка
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Престу́пникъ, ца = пересту́пник, ця (С. Жел.), злочи́нець (С. З.), злочи́нниця, лиходїй, ка, винува́тець, винува́тник, ця, беззако́нник, ця. — Подивіть ся, — онде та злочинниця, що струїла дїверя свойого. Ст. С. — Той злочинця каран бити маєт. Ст. Л. — Він душогубу, лиходїю в раю зустрїтись дав надїю. Ст. Рада. — Щоб беззаконника схопить, приставити у суд і там його судить. Б. Г.

Запропонуйте свій переклад