Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 53 статті
Запропонувати свій переклад для «бичок»
Шукати «бичок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бо́ров –
1) (свиной кладеный самец) каба́н, (ув.) кабаню́га;
2) (лежачая дымовая труба) лежа́к, ле́жник, ле́жень (р. -жня), буга́й, бичо́к. [На гори́щі лежа́к розвали́всь,— щоб поже́жі не було́!].
Бык (неклад. самец коровы) – буга́й, ста́дник.
• Бычё́к – бичо́к.
• Бычи́ще – бугая́ка, бугаї́сько; (глаг.) бугаюва́ти, (прил.) бугайкува́тий (похожий на быка́). [Бугайкува́тий віл].
• Годовалый бычё́к – на́зимок, бу́зимок, річня́к, лі́тошник, на́росток.
• Молодой кладеный бык – бик; (не молодой) – віл. [Міня́й бики́ на воли́, аби до́ма не були́];
2) (водяной бык, зоол., птица) буга́й;
3) бик, стовп, підпо́ра. [Уже поста́влено бики́ для мо́сту].
Годова́лый (о животных) – однолі́тній, одно́літок (р. -тка), річня́к, годови́к, лі́тошок (р. -шка). [Баране́ць-річня́к. Бичо́к-річнячо́к].
• Г-лый бычок, телёнок – нази́мок, бузи́мок, бу́зивок (р. -мка, -вка).
• Г-лый жеребёнок, кобылка – стригу́н, стригу́ха, стрижча́ (р. -ча́ти) (ср. р.).
• Г-лая овца – я́рка.
Голова́ч –
1) см. Голова́н;
2) (рыбка Cottus Gobio) голова́нь, голова́ч, бичо́к;
3) бот. – воло́шки́.
Зале́пливать, залепи́ть –
1) (что) залі́плювати, заліпи́ти, (о мног.) позалі́плювати що чим, (засыпать) забузо́вувати, забузува́ти що чим. [Залі́плювати поби́ті шибки́ папе́ром (Грінч.). Борода́ й па́тли у йо́го сні́гом забузо́вані (Греб.)].
• Глаза -пи́ло снегом – о́чі сні́гом за(с)ліпи́ло (поза(с)лі́плювало), зане́сло, забузува́ло (Греб.);
2) -пи́ть кому (ударить) – ля́пнути кого́ по чо́му. [А бичо́к його́ по пи́ці тим хвосто́м, мов ві́хтем, ляп! (Кропивн.)].
• -пи́ть пощёчину, оплеуху – да́ти ля́паса, ля́панця́, ляща́ кому́, затопи́ти, вліпи́ти по пи́ці, у пи́ку, по (в)у́сі, в у́хо кому́;
3) -пи́ть двойку – вліпи́ти (закрути́ти) па́ру (дві́йку) кому́.
• Зале́пленный – залі́плений, (о мн.) позалі́плювані.
Изря́дный –
1) неаби́який, до́брий, добря́чий, путя́щий, пу́тній. [Був до́брий ште́льмах і заробля́в до́брі гро́ші (Н.-Лев.). Там бичо́к таки́й добря́чий і в робо́ті неледа́чий (Кроп.). Антимо́н був колісни́к, та й пу́тній (Явора.)];
2) (недурной) незгі́рший, (зап.) несу[о]гі́рший, диал. нешпе́тний. [Поба́чила за мі́стом чию́сь мале́ньку ві́ллу, несогі́ршу, і мо́вила: «Оту́т-би я жила́» (Л. Укр.). Оди́н був Турн, царо́к нешпе́тний (Котл.)];
3) (немалый, порядочный) чима́лий, до́брий, поря́дний, (гал.) спо́рий. [У розмо́ву з ї́ми підбавля́в чима́лу до́зу невві́чливости (Крим.). От і є сума́ чима́ла (Квітка). Домі́шується вже й до́бра па́йка наро́дньої мо́ви (до церко́вної) (Єфр.). Від’ї́хав спо́рий ку́сень доро́ги від я́ру (Маковей)].
• -ное количество – чима́ла па́йка, чима́ло, читро́хи. [І терні́вки покуштува́ли читро́хи (Квітка)].
• Дурак -ный – дурни́й нівро́ку, ду́рень неаби́який; ду́рень як тре́ба; ду́рень – не тре́ба кра́щого.
Лежа́к –
1) (улей) лежа́к (-ка́);
2) (боров печной) ле́жень (-жня), лежа́к (-ка́), буга́й (-ая́), бичо́к (-чка́).
Летни́к (годовалое животное) – лі́тошок (-шка), річня́к, торішня́к (-ка́), на́зи́мок (-мка). [Теля́т сьоголі́тніх одина́дцять, лі́тошків шість (Сл. Гр.). Бичо́к торішня́к (Сл. Гр.)].
Лонча́к и Лонша́к – торішня́к, річня́к, годови́к (-ка́); срв. Годова́лый. [Бичо́к-торішня́к (Сл. Гр.)].
Мота́ть –
1) (пряжу, нитки) мота́ти (пря́жу, нитки́).
• -тать на ус – мота́ти на (в)ус, бра́ти на ро́зум. [Бери́, мовля́в, Петро́, на ро́зум (Франко)];
2) (качать головою, ветвями и т. п.) мота́ти, хита́ти, колива́ти, (диал.) майта[о]ла́ти чим. [Бичо́к став і, мота́ючи голово́ю, грі́зно подиви́вся на йо́го (Мирн.). Сиди́ть дід над водо́ю, колива́є бородо́ю (Загадка)];
3) (деньги, имущество) марнотра́тити, (реже) марнотра́вити, гайнува́ти (усилит. га́єм гайнува́ти), перево́дити, три́нькати, розтри́нькувати, ц(в)и́ндрити, манта́чити, мота́ти що (гро́ші, добро́). [Якби́ хліб нам трудо́м прийшо́вся, дак ви-б так не марнотра́тили (Борзенщ.). І вона́, і небі́жчик гайнува́ли гро́ші в Ге́нуї та Ні́цці (Н.-Лев.). Заро́бить гро́ші та й гайну́є ї́ми, – нічо́го не зостає́ться в йо́го (Новомоск.). Неха́й га́єм не гайну́є (Рудан.). Я гі́рко працю́ю, а сина́ш усе́ цви́ндрить (Крим.). Без пуття́ своє́ життя́ манта́чим (Куліш). До́бре, бач, ді́ло на ба́тькові гро́ші жи́ти та мота́ти (Мирн.)].
• Он был бы богат, если б не -та́л – він бу́в-би бага́тий, коли́-б не марнотра́тив (не гайнува́в, не цви́ндрив, не перево́див) гро́ші.
• Мо́танный – мо́таний.
Оку́рок – недо́кур, недо́курок, бичо́к (-чка́).
От и О́то, предл. с род. п. – від (и од), з чо́го.
• От Киева до Львова – від Ки́їва до Льво́ва.
• От села до села – від села́ до села́.
• От Кубани до (самого) Сана-реки – від Куба́ни (аж) до Ся́на-рі́чки (аж по Сян-ріку́).
• Далеко от города – дале́ко від мі́ста.
• Недалеко от города – недале́ко мі́ста, недале́ко від мі́ста.
• Ветер от севера – ві́тер із пі́вночи.
• От оврага во все стороны шли разветвления – від я́ру на всі бо́ки тягли́ся (розбіга́лися) рукави́ (відно́ги).
• От одного к другому – з рук до рук, з ха́ти до ха́ти.
• От понедельника до среды – від понеді́лка до середи́.
• Время от времени – від ча́су́ до ча́су́, ча́сом, часа́ми.
• День о́то дня – з дня на де́нь, з дни́ни на дни́ну, день одо́ дня.
• Час о́т часу – що-годи́ни.
• Год о́т году – від ро́ку до ро́ку.
• От самого утра – від (з) самі́сінького ра́нку.
• От вчерашнего дня – від (з) учора́шнього дня.
• Письмо от 10 января – лист від (з) деся́того сі́чня (з дня деся́того мі́сяця сі́чня).
• От 12-ти до 2-х часов – від (з) 12-ої до 2-ої годи́ни.
• Мои часы отстали от ваших на 10 минут – мій годи́нник зоста́вся поза́д (про́ти) ва́шого на 10 хвилин.
• От первого до последнего – від (з) пе́ршого до оста́ннього.
• Письмо от сына – лист від си́на.
• Наследство от отца – спа́дщина (спа́док) від ба́тька.
• Евангелие от Матфея – єва́нгелія від Матві́я.
• Им должно быть предоставлено помещение от общества – вони́ пови́нні ма́ти ха́ту з грома́ди.
• Я не ожидал этого от тебя – я не сподіва́вся тако́го від те́бе, не сподіва́вся тако́го по то́бі.
• Едва убежал от него – наси́лу від ньо́го втік.
• Кланяйтесь ему от меня – вклоні́ться йому́ від ме́не.
• Отойди, отстань от меня – відійди́, відчепи́ся від ме́не.
• Отличить друга от врага – відрізни́ти дру́га від во́рога.
• Убегать, исчезать от чьего лица, от кого – бі́гти, ги́нути з-перед ко́го. [Як зайці́ бі́гтимуть вороги́ з-перед те́бе (Леонт.). І пішо́в сатана́ з-перед Го́спода].
• Убери от лошади сено – прийми́ з-перед коня́ сі́но.
• Не убегу ж я один от стольких людей – не втечу́-ж я оди́н перед сті́льки (стількома́) людьми́.
• Защищаться от врагов – борони́тися проти ворогі́в.
• Укрыться, защититься от холода, от ветра – схова́тися, захисти́тися від хо́лоду, від ві́тру.
• Пострадать от засухи, от града – поте́рпіти від су́ші, від гра́ду.
• Загореть от солнца – засма́гнути від со́нця, засмали́тися на со́нці.
• Спасти, спастись от смерти – вратува́ти, -ся від сме́рти.
• Оправиться от болезни – попра́витися, оду́жати, ви́чуняти від хоро́би.
• Вылечить, -ться от ран – ви́гоїти, ви́гоїтися від (з) ран.
• Лекарство, средство от чего-л. – лі́ки, за́сіб проти чо́го и на що.
• Он получил отвращение от чего-л. – ве́рне його́ від чо́го, відверну́ло його́ від чо́го, взяла́ його́ не́хіть (відра́за) до чо́го.
• Умирать, погибать от голода – го́лодом, з го́лоду ме́рти, ги́нути.
• Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран – уме́рти з ти́фу, з холе́ри (на тиф, на холе́ру), з тяжко́ї хоро́би, з ран.
• Изнемогать от смертельных ран – на ра́ни смерте́льні знемага́ти.
• Изнемогать от сна – на сон знемага́ти.
• Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности – скам’яні́ти з жа́ху, з стра́ху, з переля́ку, з переполо́ху, з несподі́ванки.
• Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. – пла́кати з ра́дости (з ра́дощів), з ща́стя, з го́ря, із (в)сти́ду, з сорома́ и т. п. Боль от жестокого оскорбления – біль з тяжко́ї обра́зи.
• Посинеть от ярости, от холода – поси́ніти з лю́тости, з хо́лоду.
• Задыхаться от гнева – задиха́тися з гні́ву.
• Глаза опухли от плача (от слёз) – о́чі понапуха́ли з плачу́.
• От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) – з (від) щи́рого се́рця, з душі́ бажа́ю вам (дя́кую вам).
• Горе от ума – го́ре з (вели́кого) ро́зуму.
• От глупости сделать что – з ду́ру зроби́ти що.
• От чего это произошло – з чо́го це ста́лося (ско́їлося).
• От этой песни у меня сердце холодеет – з ціє́ї пі́сні в ме́не се́рце холо́не.
• От одной мысли об этом у меня… – на саму́ зга́дку (з само́ї зга́дки) про це в ме́не…
• Произойти от кого – піти́ з ко́го. [З йо́го усі́ ті і Савлуки́ пішли́ по сві́ту (М. Вовч.)].
• Это бычок от нашей коровы – це бичо́к з-під (и від) на́шої коро́ви.
• Доход от торговли, от продажи – прибу́ток із торго́влі (з то́ргу), з про́дажу.
• От роду – з ро́ду.
• От природы умный ребёнок – з приро́ди розу́мна дити́на.
• Отказываться, -заться от чего – відмовля́тися, відмо́витися від чо́го, зріка́тися, зректи́ся чого́.
Поздня́к (родившийся или созревший позже других) – пізня́к, пізню́к. [Пізня́к-бичо́к].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бычище – бичище, бичисько, бицюра, бицюган; бугая́ка, бугаї́сько, бугаї́на, бугаї ще:
• быть как бычище – бугаювати; бугаюватий.
[Бичок напасся грубого осоту, і з нього відразу став страшний бичище (Казка). Та ми упираємося, наче бичиська, набусурмачено поглядаючи один на одного (А.Дімаров). — Він же проти мене шмаркач. — Не перебільшуй. Ти, не забувай, дістрофік. А він ого який бицюра (Г.Штонь). — Диви, який бугаяка, — такого кувалдою валить треба! — Та й то хрін завалиш! — гигикнув перший (Л.Кононович). — Ач як лементує, бугаїна! — сказав мені Урилов, утираючись рукавом і розмазуючи грязюку по всенькому виду (Л.Кононович). Головне, що я несподівано роздався в плечах і відчув себе сильним, сам ще не усвідомлюючи цього. Лише з часом звик, бо сусідські хлопчаки, менші за віком, та й однокласники час від часу, особливо одразу після літа почали казати — іч, який здоровий вимахав, бугаїсько, ти дивись, і всяке таке… (Ю.Покальчук). Мало хто міг би припустити, що Ляйбуш Ядловкер — сильний, як бицюган, і кутастий — може так майстерно вдавати. Та природі заманулося зробити так, що він був і хитрий, і сильний водночас (Ю.Прохасько, перекл. Й.Рота)]. Обговорення статті
Год –
1) рік, (устар.) год (гід), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа); (умен.) річо́к, годо́к, годо́чок;
2) (возраст, годы) вік, літа:
• больше года – понад (над) рік; більш (більше) як (ніж) рік;
• будущий год – майбутній, прийдешній, наступний рік;
• в будущем, в следующем году – на той рік; майбутнього, наступного року; (иногда) нарік;
• в год, неделю, месяц (три тысячи платы) – (три тисячі) річна, тижнева, місячна;
• в годы революции, войны… – під час революції, війни…; за років революції, війни…; у роки революції, війни…;
• високосный год – високосний (переступний) рік; (нар.) Касянів рік;
• в молодые годы – за молодих літ (років); [за] молодого віку (иногда у молодому віці, віку); замолоду; у молоді літа (роки); у молодих літах; за молодощів;
• в ночь под Новый год – уночі проти Нового року;
• в один год – одного року; за один рік;
• в один год пройти двухлетний курс – за один рік пройти дворічний курс;
• в один год уровень воды может быть выше, в другой — ниже – одного року рівень води може бути вищий, другого [року] – нижчий;
• в позапрошлом году – позаторік (поза той рік); позаминулого (передминулого) року; ген того року;
• в последние годы – останніми роками; за останніх років (літ); останнім часом;
• в прежние годы – за колишніх (давніх, давніших) років (літ); колись;
• в продолжение [всего] года – протягом [цілого, усього] року; за (иногда через) (цілий, цілісінький, увесь) рік; цілий (цілісінький, увесь) рік (иногда разг. год); через (цілий) рік;
• в прошлом году (минувшем, истёкшем) – торік (уторік, иногда разг. тогід); минулого (того) року; той (минулий) рік; у тому (у тім) році; у минулому (у минулім) році;
• время года – пора (відміна) року;
• в старые годы – за старих (за давніх) часів (літ, років); у старі часи; у давні літа (роки);
• в 16…, 19… году – 16…, 19… року (року 16…, 19…); (иногда) у 16…, 19… році;
• в течение нескольких лет – кілька років, протягом кількох років;
• в этом, нынешнем году (состоится, предвидится…) – сього (цього) року, сей (цей) рік, (диал.) цьогоріч; (иногда разг. серік, сей год) (відбудеться, буде, передбачається…);
• в этом, в нынешнем году 365 дней – у цьому (у цім) році 365 днів; цей рік має 365 днів;
• год (два… года) тому назад – [уже] рік (два… роки) тому; буде тому рік (два… роки); за рік (за два… роки) перед цим; (зрідка) перед роком (двома роками);
• года два, три, четыре тому назад – років зо два, зо три, з чотири тому;
• годами стар – [на літа] старий; старого віку; старолітній;
• годом позже, на год позже – на рік пізніше;
• год от году; год от года; с каждым годом – рік від року (від року до року); щороку (щорік); з кожним роком (кожного року); рік у рік (иногда разг. год у год); чимрік;
• годы проходят, прошли – літа (роки, иногда разг. годи) минають, минули (сходять, зійшли, переходять, перейшли); вік минає, минув (переходить, перейшов);
• годы этого уже не позволяют – мій вік (мої роки, мої літа) цього вже не дозволяє (не дозволяють); із літ це мені вийшло;
• два раза в год – двічі на рік;
• до истечения года – до року (иногда разг. до году); поки мине рік;
• до истечения года – до року;
• за год перед этим, за год раньше – рік тому; рік перед цим; (зрідка) перед роком;
• из года в год – рік у рік (иногда разг. повз рік); із року в рік; щороку (щорік); що не рік; (разг.) год у год;
• издание текущего года – сьогорічне видання; видання цього року;
• имеющий год от роду – одноліток;
• каждые два, три… года – що другого, третього… року; що два, три… роки;
• каждый год – щороку (щорік); кожного року; (иногда) кожен (кожний) рік;
• как в какой год – як під рік (год), як до року (году);
• канун Нового года – переддень Нового року; (вечір проти Нового року, давн. обряд.) Щедрий вечір;
• круглый год (разг.) – цілий (цілісінький) рік; (иногда) увесь рік; (образн.) від льоду до льоду;
• молодые годы – молодий вік; молоді (молодечі) літа (роки); молодощі; (перен. про юні роки) весна (провесінь, провесна);
• на два, три… года, двумя, тремя.., годами раньше, позже… – на два, три роки раніш (раніше), пізніш (пізніше);
• на следующий год – на той рік (иногда разг. год), наступного року;
• наступил второй, третий… год – перейшло на другий, третій… рік, настав другий, третій… рік;
• новый год – новий рік;
• обещанного три года ждут – казав пан, кожух дам, та слово його тепле (Пр.); обіцяла (казала), а не зав’язала (Пр.); надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати (Пр.); пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкурку натягне (Пр.); ждали, ждали, та й жданки (жданики) розгубили (поїли) (Пр.); ждала, ждала, та й годі сказала (Пр.); чекай, собачко, здохне конячка, — матимеш м’яса (Пр.);
• один год (два, три, четыре года) тому назад – [один] рік (два, три, чотири роки) тому, (иногда) перед роком, двома, трьома, чотирма роками;
• он годами (живёт в деревне) – він цілі роки (цілими роками) (живе на селі, у селі);
• [он] не по годам (развит) – як на свої роки (літа, як на свій вік) [він] надто (розвинений), (иногда) [він] над свої літа (понад свій рік) (розвинений);
• он получает тысячу рублей в год – він одержує (дістає, бере, має); тисячу рублів на рік (річно);
• отдавать в наём на год – наймати на рік, (устар.) у год;
• относящийся к этому году, этого года – цьогорічний, сьогорічний, (устар.) цьогідній, сьоголітошній;
• позапрошлый год – позатой рік;
• поздравлять с Новым годом – вітати (поздоровляти, здоровити, віншувати) з Новим роком (иногда Новим роком), (обряд. арх.) новолітувати;
• пока позволяют годы – поки служать літа;
• по прошествии, по истечении года – як (коли) вийде, вийшов (кінчиться, скінчиться, мине, минув) рік, після року, по рокові;
• потерявший счёт годам – безлітній, з[а]губив лік своїм рокам;
• пошёл второй, третий… год кому – пішло (повернуло, з(а)вернуло, переступило) на другий, на третій рік (на другу, на третю… весну) кому, у другий, у третій рік уступив хто;
• прежде окончания года – раніш (перед тим), як скінчиться рік;
• прожить молодые годы – прожити (зжити) молоді роки (літа), молодий вік звікувати, відмолодикувати;
• раз в два (три…) года – раз на (за) два (три…) роки;
• раз (два, три, четыре… раза) в год – раз (двічі, тричі, чотири рази) на рік (у рік), раз (два, три, чотири рази) на (у) рік;
• родившийся в этом году, в прошлом году (про скот) – сьогорічний (-на, -не) (селіток), тогорічний (-на, -не) (торішняк);
• с годами – з часом, з плином часу;
• с году на год – від року до року;
• сего года – сього (цього) року;
• семь тысяч в год (плата) – сім тисяч річно;
• служить по найму на год – (устар.) по годах ходити, у году бути;
• смотря в какой год, в зависимости от года – як якого року, як під який рік (разг. ещё год), як до року;
• с наступающим Новым годом! – з прийдешнім Новим роком!;
• с небольшим два-три года – два–три роки з чимсь (з чимось, з лишком, разг. з гаком);
• того года, относящийся к тому (прошлому году) – тогорічний (торішній, тоголітній);
• преклонные годы – похилий вік;
• такой-то год пошёл кому-либо – на такий рік пішло, звернуло кому; у такий рік уступив хто;
• текущий год – цей (біжучий) рік;
• уже в годах кто – уже літній (у літах, підстаркуватий, пристаркуватий, (иногда) постарий, доходжалий, підтоптаний, підстарок) хто, уже літня (підстаркувата) хто, уже немолодий на літа (віком) хто;
• учебный год – шкільний, академічний рік;
• через год – через (за, у) рік (иногда разг. у год), по року (до року), (иногда) нарік;
• что год, то дитя рождается (разг.) – що рік, то й прорік;
• что ни год – що рік (що не рік);
• этого года; относящийся к этому (настоящему) году – сьогорічний (иногда цьогорічний, серічний), сьоголітній.
[Року 1896 я оженився: маю четверо дітей (Коцюбинський). Мій неньо вже старий, приношений… (Федькович). Меду в його від льоду до льоду без виводу (Кониський). Укороти Боже, молодого віку Тому, хто не має талану любить (Шевченко). А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь (Свидницький). Заживай світа, поки служать літа (Пр.). Безлітній дід (Сл. Гр.). Бичок торішняк (Сл. Гр.). А я молода, як ягода. Не піду заміж за рік, за два (Н. п.). Чекай мене, дівчино, до року (Сл. Гр.) Не журися, серце моє, Нарік сподівайся (Сл. Гр.). 1. З віком людина по-різному ставиться до Нового року. В дитинстві: скоріше б Новий рік! Пізніше: скоро Новий рік. В старості: знову Новий рік?! 2. Ви за свої сорок з гаком для нас не лишили ні гори, ні копанки, тому без зайвого виску мусите десь розчинитися (В.Діброва). — Та в кожнім разі я не вийду заміж за такого підстарка, як тато! — зопалу мовила вона і з запалом додала: — Будь певна! (Г.Кирпа, перекл. Кристіни Фалькенланд). — Що ти більше любиш — вино чи жінок? — Це залежить від року виготовлення]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БУМА́ЖНЫЙ, бумажный тигр прибл. соло́м’яний бичо́к;
бумажная фа́брика папі́рня.
ТИГР, бума́жный тигр укр. соло́м’яний бичо́к.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бык –
1) (самец) буга́й, -ая́;
2) (рабочий бык) віл (род. вола́);
3) (молодой бык) бичо́к, -чка́;
4) (техн. сооруж.) бик, -ка, стовп, -па.
Бычок, зоол. –
1) бичо́к, -ка́;
2) см. Бык.
Окурок – недо́курок, -рка, бичо́к, -чка́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Бычок (стенка между очелками) – бичо́к (-чка́).
Конек (в крыше) – хребе́т (-бта́);
• к. (дров) – бичо́к (-чка́).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Год
• Больше года – (по)над рік; більш(е) як (ніж) рік.
• В будущем, в следующем году – на той рік; майбутнього, наступного року; (іноді) нарік. [На той рік приїду… Шевченко. Не журися, серце моє, нарік сподівайся. Сл. Гр.]
• В годы революции, войны… – під час революції, війни…; за років революції, війни…; у роки революції, війни… [Він служив під час імперіалістичної війни на турецькім фронті… Кротевич.]
• Високосный год – високосний (переступний) рік; (нар.) касянів рік.
• В молодые годы – за молодих літ (років); (за) молодого віку (іноді у молодому віці, віку); замолоду; у молоді літа (роки); у молодих літах. [А я замолоду дуже була гостра… Стороженко. Не тратьмо надії В літа молодії. Українка.]
• В ночь под Новый год – уночі проти Нового року.
• В один год пройти двухлетний курс – за один рік пройти дворічний курс.
• В один год уровень воды может быть выше, в другой — ниже – одного року рівень води може бути вищий, другого [року] — нижчий.
• В позапрошлом году – позаторік (поза той рік); позаминулого (передминулого) року; ген того року. [Позаторік по дорозі в Італію я спинилась у Львові… Українка.]
• В последние годы – останніми роками; за останніх років (літ). [Останніми роками я щоліта вирушаю з друзями в мандрівку. Рильський.]
• В прежние годы – за колишніх (давніх, давніших) років (літ).
• В продолжение [всего] года – протягом [цілого, усього] року; за (іноді через) (цілий, цілісінький, увесь) рік; цілий (цілісінький, увесь) рік (іноді розм. год).
• В прошлом году (минувшем, истёкшем) – торік (уторік, іноді розм. тогід); минулого (того) року; той (минулий) рік; у тому (у тім) році; у минулому (у минулім) році. [Торік одвідав Білорусію. Рильський.]
• В старые годы – за старих (за давніх) часів (літ, років); у старі часи; у давні літа (роки).
• В 16…, 19… году – 16…, 19… року (року 16…, 19…); (іноді) у 16…, 19… році. [Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей… Шевченко. Року 1896 я оженився: маю четверо дітей. Коцюбинський.]
• В этом, нынешнем году (состоится, предвидится…) – сього (цього) року; сей рік (іноді розм. серік, сей год) (відбудеться, буде, передбачається…). [Цього року я планую поїздку до… але не буду загадувати наперед. Рильський.]
• В этом, в нынешнем году 365 дней – у цьому (у цім) році 365 днів; цей рік має 365 днів.
• Год (два… года) тому назад – [Уже] рік (два… роки) тому; буде тому рік (два… роки); за рік (за два… роки) перед цим; (зрідка) перед роком (двома роками). [Було це під Вязьмою три роки тому. Тулуб.]
• Года два, три, четыре тому назад – років зо два, зо три, з чотири тому.
• Годами стар – [На літа] старий; старого віку; старолітній. [Мій неньо вже старий, приношений… Федькович.]
• Годом позже, на год позже – на рік пізніше.
• Год от году; год от года; с каждым годом – рік від року (від року до року); щороку; з кожним роком (кожного року); рік у рік (іноді розм. год у год). [Вони сиділи рік від року на однім місці, з тими самими гризотами, з тими самими неприємностями! Ярошинська.]
• Годы проходят, прошли – літа (роки, іноді розм. годи) минають, минули (сходять, зійшли, переходять, перейшли); вік минає, минув (переходить, перейшов). [І знов минають літа, та вже поволеньки. Черемшина. «А скільки ж років вам?» — Ге, вік мій перейшов Без ліку, як вода у синьому Дунаї. Рильський.]
• Годы этого уже не позволяют – мій вік (мої роки, мої літа) цього вже не дозволяє (не дозволяють); із літ це мені вийшло.
• До истечения года – до року (іноді розм. до году); поки мине рік. [Служу таки в тих самих панів. Іще два місяці мені до року осталося. Вовчок.]
• За год перед этим, за год раньше – рік тому; рік перед цим; (зрідка) перед роком.
• Из года в год – рік у рік (іноді рік повз рік); із року в рік; щороку (щорік); що не рік. [Доспіє колос, осиплеться зерно і знову сходить. Отак рік у рік і в мирний час, і в теперішній. Стельмах. Якби то і тобі цвісти із року в рік, Ні хмар не знаючи, ні холоду повік! Мисик.]
• Издание текущего года – сьогорічне видання; видання цього року.
• Имеющий год от роду – одноліток.
• Каждые два, три… года – що другого, третього… року; що два, три… роки.
• Каждый год – щороку (щорік); кожного року; (іноді) кожен (кожний) рік.
• Канун Нового года – переддень Нового року; (вечір проти Нового року, давн. обряд.) Щедрий вечір. [Останній день старого року, чепурний і яскравий, хоче залишити по собі спогад перед тим, як прийде йому на зміну щедрий вечір. Яновський.]
• Круглый год (разг.) – цілий (цілісінький) рік; (іноді) увесь рік; (образн.) від льоду до льоду. [Меду в його від льоду до льоду без виводу. Кониський.]
• Молодые годы – молодий вік; молоді (молодечі) літа (роки); молодощі; (перен. про юні роки) весна (провесінь, провесна). [Укороти, Боже, молодого віку Тому, хто не має талану любить. Шевченко. Запрягайте воли сірі. Коні воронії, Доганяйте літа мої, Літа молодії! Н. п. Гарно згадати в довгій зимовій дорозі свої молодечі роки. Довженко. А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь. Свидницький.]
• На два, три… года, двумя, тремя… годами раньше, позже… – на два, три… роки раніш(е), пізніш(е)…
• На следующий год – на той рік (іноді розм. год); наступного року. [Щоб на той год діждати сону топтати. Номис.]
• Наступил второй, третий… год – перейшло на другий, третій… рік; настав другий, третій… рік.
• Обещанного три года ждут – казав пан, кожух дам, та слово його тепле. Пр. Обіцяла (казала), а не зав’язала. Пр. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. Пр. Пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкурку натягне. Пр. Ждали, ждали, та й жданки (жданики) розгубили (поїли). Пр. Ждала, ждала, та й годі сказала. Пр. Чекай, собачко, здохне конячка, — матимеш м’яса. Пр.
• Один год (два, три, четыре года) тому назад – [Один] рік (два, три, чотири роки) тому; (іноді) перед роком, двома, трьома, чотирма роками.
• Он годами (живёт в деревне) – він цілі роки (цілими роками) (живе на селі, у селі).
• [Он] не по годам (развит) – як на свої роки (літа, як на свій вік) [він] надто (розвинений); (іноді) [він] над свої літа (понад свій рік) (розвинений).
• Он получает тысячу рублей в год – він одержує (дістає, бере, має) тисячу рублів на рік (річно).
• Поздравлять с Новым годом – вітати (поздоровляти, здоровити, віншувати) з Новим роком (іноді Новим роком); (обряд. арх.) новолітувати.
• Пока позволяют годы – поки служать літа. [Заживай світа, поки служать літа. Пр.]
• По прошествии, по истечении года – як (коли) вийде, вийшов (кінчиться, скінчиться, мине, минув) рік; після року; по рокові.
• Потерявший счёт годам – безлітній; з(а)губив лік своїм рокам. [Безлітній дід. Сл. Гр.]
• Пошёл второй, третий… год кому – пішло (повернуло, завернуло, переступило) на другий, на третій… рік (на другу, на третю… весну) кому; у другий, у третій… рік уступив хто. [Тепер дочці на сімнадцятий рік пішло… Панч.]
• Прожить молодые годы – прожити (зжити) молоді роки (літа); молодий вік звікувати; відмолодикувати.
• Раз в два (три…) года – раз на (за) два (три…) роки.
• Раз (два, три, четыре… раза) в год – раз (двічі, тричі, чотири… рази) на рік (у рік); раз (два, три, чотири… рази) на (у) рік. [Ой діброво — темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік… Багатого собі батька маєш. Шевченко.]
• Родившийся в этом году, в прошлом году (про скот) – сьогорічний (-на, -не) (селіток); тогорічний (-на, -не) (торішняк). Бичок торішняк. Сл. Гр.
• С годами – з часом; з плином часу.
• Сего года – сього (цього) року.
• Смотря в какой год, в зависимости от года – як якого року; як під який рік (розм. також год); як до року.
• С небольшим два-три года – два-три роки з чим(о)сь (з лишком, розм. з гаком).
• Того года, относящийся к тому (прошлому году) – тогорічний (торішній, тоголітній).
• Уже в годах кто – уже літній (у літах, підстаркуватий, пристаркуватий, іноді постарий, доходжалий, підтоптаний) хто; уже літня (підстаркувата…) хто; уже немолодий на літа (віком) хто. [Ломачевський був уже літній, трохи підтоптаний… Н.-Левицький. Якась пристаркувата пані. Вовчок.]
• Через год – через (за, у) рік (іноді розм. у год); по року (до року); (іноді) нарік. [Як умерла мати, то батько через рік удруге одружилися, удову взяли із нашого таки села… Грінченко. А я молода, як ягода. Не піду заміж за рік, за два. Н. п. Чекай мене, дівчино, до року. Сл. Гр. Не журися, серце моє, Нарік сподівайся. Сл. Гр.]
• Что год, то дитя рождается (разг.) – що рік, то й прорік.
• Что ни год – що рік (що не рік). [І що не рік, то все глибше осідав у минуле отой весняний каламут отого незвичайного року. Головко.]
• Этого года; относящийся к этому (настоящему) году – сьогорічний (іноді цьогорічний, серічний); сьоголітній. [Зате літо сьогорічне буде в них незвичайне. Гончар.]
Полушка
• За морем телушка — полушка, да рубль перевоз – за морем бичок три шага, та перевіз дорогий. Пр.
• [Нет] ни полушки [денег]; [ни] полушки [за душой] нет – нема(є) ані шага (ані шеляга, ані гроша); (образн. давн.) піст на гроші.
• Ни на (ломаную) полушку нет, не имеется чего – ні на [зламаного] шага (шеляга) нема чого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бичок –
1) (молодой бык) бык;
2) (рыба) бычок;
3) окурок.
Торішня́к, -ка́ – родившийся в прошлом году.
• Бичо́к торішня́к – бык на втором году.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

бичо́к, -чка́; -чки́, -чкі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бик, -ка, м.
1) Быкъ (молодой, кастрированный). До чого бик навик, того і волом схоче. Фр. Пр. 27. Міняй бики на воли, аби дома не були. Чуб. І. 272.
2) — ди́кий = Олень. Вх. Пч. ІІ. 6.
3) Насѣк. Lucanus cervus, жукъ олень. Вх. Пч. ІІ. 27.
4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимаютъ мельничный камень. Чигир. у.
5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. КС. 1882. VIII. 263.
6) Родъ дѣтской игры. Ив. 47. Ум. Бичок, бичечок. Ув. Бичисько, бичище.
Биче́чок, -чка, м. Ум. отъ бичок. У тебе дві корови телилося, два бичечки родилося. Чуб. Запряжи бичечки. Грин. II. 69.
Бичо́к, -чка́, м.
1) Ум. отъ бик. Бичок-третячок. Волъ трехлѣтокъ. Чуб. ІІІ. 346.
2) Рыба: а) = Бабець. Вх. Пч. ІІ. 19. б) Gobius. Браун. 27.
3) Печной боровъ? Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів, з бичком. Г. Барв. 424.
4) Мѣра водки, равная 1/2 четверти. Радом. у.
5) Мѣра лучины: два кубическихъ аршина. Радом. у.
6) = Сичик 2.
7) Родъ танца. Алв. 32.
Бугаюва́ти, -гаю́ю, -єш, гл. Вести себя какъ племенной быкъ (о не вполнѣ оскопленномъ быкѣ). Це бичок нутряк, — бач, з одним, а друге в отру́нку, буває й у пахві, то як не вирізать оте друге, то й бугаюватиме й у роботу не годитиметься. Волч. у.
Вири́кувати, -кую, -єш, гл. О быкѣ, коровѣ: ревѣть. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи. Шух. І. 201.
Вихо́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. ви́ходитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька. МВ. І. 150.
2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Г. Барв. 342. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Зміевск. у. Ще не дуже після родин виходилась. Кв. І. 207.
Очепі́ритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Грин. І. 44. Нахилив вишню, очепірився та їсть. Харьк. у.
Півтора́к, -ка, м. Все мѣрою въ 11/2. Півторак бичок. Півторак мішок. Ум. Півторачо́к. Вивела коника і осідлала, винесла гачок і півторачок. Гол. І. 339.
Плай, плая, м.
1) Горная тропинка. Шух. І. 76. Вх. Зн. 49. Ковала мі зазуленька на плаї, на плаї. Гол. І. 176.
2) Рядъ. Вх. Зн. 49. Ум. Плаїчок. Шух. І. 39, 76. Ід бичок у плаїчок. Шух. І. 201.
Побрести́, -бреду́, -де́ш, гл.
1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. Ном. Хоч побреду через воду, да до свого роду. Чуб. V. 460.
2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів. Рудч. Ск. II. 14.
Поверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. Шевч. 151.
2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Славяносерб. у. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить. Міус. окр.
Торішня́к, -ка́, м. Родившійся въ прошломъ году. Бичо́к торішня́к. Быкъ на второмъ году. Зміев. у.
Третя́к, -ка́, м.
1) Животное, которому три года. Марець третяку бику ріг зломить. Ном. № 413.
2) Третій по времени рой изъ стараго улья. Це вже нема що: з третяка не буде пуття. Подольск. г.
3) Трехсаженный отрубокъ древеснаго ствола. Шух. І. 177.
4) Младшій пастухъ при чабані́ и личмані́. Черном.
5) Родъ колѣна въ танцѣ. Під дудку била третяка. Котл. Ен. І. 19. Мов літав і не торкався до землі ногами. Гоп! гукав у боки взявшись, сипав третяками і навприсядки пускався й колесом крутився. Мкр. Н. 30. Зуба́ми третяка́ вибива́ти. Дрожать такъ, что зубъ на зубъ не попадаетъ. О. 1862. IV. 88.
6) Порода чеснока. Вас. 204. Ум. Третячо́к. Бичок-третячок. Ном. № 10211.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Бичо́к, -чка́, м.
2) *Би́чок-кнут. Gobius batracho. Херс. Б. Юрківський. *Бичо́к-ци́ган. Черный бычок. *8) Окурок. Курити—аж за душу тягне; може де хоч бичка знайду. Уман. Ефр. *9) Гряда разбросанных по дну реки камней. Сл. Яворн.
Міху́р, -ра́, м. *2) Мошонка. Бичок не жеребчик, йому мотузкою міхурець перев’язати, то волом і буде. Пир. у., Конон.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Tragopogon pratensis L. — козе́льці лучні́ (Ру, Оп); козе́лець лучни́й (Сл), па́бородник луг(к)ови́й (Вх1, Вх2, Вх3, Вх6, Мл); баранчики (Mk), бичок (Ан — СЛ), борода козлова (Во), зілля для корів (Ос — ПД), какиш (Ан — СТ), козе́лець (Во, Чн, Ср, Ан, Ян4, Ів, Сл, Mk — СТ, СЛ), козе́л(ь)ки (Вл, Ум, Ів, Сл — СД), козел(ь)ок (Вл, Ан, Mk — ПД), козе́льці (Вл, Ан, Ян2, Ів, Сл, Mk — СД), козельчики (Mk), козли (Ан), кудрявець (Ан, Го1 — СЛ), кудрявка (Ан — СЛ), кукурузка (Ос — ПД), лино́к (Нв, Ду, См — СД, ВЛ), липо́к (Ду), молочний корінь (Ос — ПД), молочник (Ан — СЛ), оберти́н (Бк — БУ), пабородник (Сл, См), парник (Mk — ПД), поборо́дни́к (Шх, Ду — ГЦ), пражець (Вх6, Вх7 — ЛМ), пражівник (Вх6, Вх7 — ЛМ), татарни́к (Жл, См — ДС).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ба́бка = 1. д. Ба́ба 2. лїкарка, зна́харка, шепту́ха, ба́ба і д. Акуше́рка. — Сто баб — сто слабостів. н. пр. 3. (в дитя́чій грі кісточка) — ба́бка, па́ця, (та що не́ю б’ють) — би́тка. (нали́та о́ливом, свинце́м) — олив’я́нка, свинча́тка. 4. ба́бка (кілька снопів льо́ну або коно́плї, поста́влених, сто́рч, брусо́к гостри́ти ко́су і т. д.) 5. ри́бка, Gobius — бичо́к на Бузї, Днїстрі і Днїпрі і під Адесом: Gobius melanostomus — губа́нь, G. marmoratus — бичо́к, цу́цик, G. fluviatilis – б. гоне́ць, G. platucephalus — голова́нь, голова́ч, G. Traulvetteri — б. горлач, G. Melanio Pall. — б. кова́ль або чо́рний, G. Ratan — рота́нь і др. (Херсонскій Земскій сборникь 1891–1892 р.). 6. рос. Plantago arenaria. — ба́бка трава́, товсту́шка, хме́лик. С. Ан. Ба́бникъ = д. Б́абень.
Бычо́къ = бичо́к і д. Ба́бка 5. — Годова́лый бычо́къ = бу́зїмок, бу́зївок, назїмок. — Як годований підсьвінок або добрий назїмок. К. X.
Выздора́вливать, вы́здоровѣть = виду́жувати, вичу́нювати, вихо́жуватнсь, видужати, ви́чуняти, оду́жати, поду́жчати, прочу́няти, ви́хорувати, виходитись, поздорові́ти, поздоро́вшати. — Не журись, дївчино, Господь Бог з тобою! як ти видужаєш, візьму шлюб з тобою. н. п. — Як з’їла, зараз одужала і повеселїшала. н. к. — Вичуняла Катерина та в запічку колише дитинку. К. Ш. — Бичок почав вихожуватись — нога гоїтьця. Чайч.
Ёршъ, риба Perca cernua = 1. йорж; до тієї ж породи, здаєть ся, належать — боби́рь, бирючо́к і морська р. — бичо́к. 2. гвіздо́к (з зубцями до головки).
Пе́рвенецъ = перва́к (С. З. Л.), первачо́к (С. З. Кр.), первача́, перві́сток (С. З.), перві́стка, перві́тка (Нїс.), перво́рідень (К. Св. П.). — Я первак у своїх батьків, мене мати повила, як тебе ще й на думцї не носила. Кн. — Повила молодця первісточка. Кн. — Пестить Горпина свою дївчину первістку. М. В. — Взяли мого первісточка під аршин. Кн. — У корови знайшло ся первача — бичок. Кн. — Первак, снопок. С. З. — Що ваш первак грушевий квас. Кот.
Поздня́къ = пізня́к, пізню́к. — Пізнюк бичок.
Поцѣпи́ть, ся = почепи́ти, ся (С. З. Л.), причепи́ти, ся (С. З. Л.), очепі́рити ся. — Це ніс! Чорт двом нїс, та одному почепив. н. пр. — Так він як поплив бичок, очепіривсь йому за хвіст і поплив. н. о. Грінч.
Пѣв́унъ, нья = сьпіву́н, сьпіва́ка, сьпіва́чка, здр. сьпівачо́к. — В саду на кущику калини сьпівун веселий соловей сьпіва пісень своїй дружинї. Скл. — Був собі дїд та баба, а в їх курочка ряба, півничок-сьпівачок і бичок третячок. н. к.
Та́нецъ = тане́ць, та́нчик, С. Ш. — Ой піду я у танець, а за много молодець. н. п. — Які грачі, такі й танцї — позбивали собі пальцї. н. пр. — На їх дивив ся, тай собі в танець пустив ся. Ал. — Та виведу танчик по нїмецьки. н. п. — Українські народні танцї: бичо́к, ви́ступцї, гайду́к (С. Аф. З.), голубе́ць, гопа́к (С. Аф. З.), го́рлиця (С. Аф.), жураве́ль (С. Аф. З. Ш.), зе́мська, вербу́нка, ду́дочка (С. З.), коза́к, козачо́к (С. Ш.), коломійка, манджа́рка, мете́лиця (С. З.), недо́ступ, оберта́к, санджа́рка, санджа́рівка, тропа́к (С. Ш.), троя́н (Ос.), чеберя́чка (С. Ш.), шу́мка. — Як скачу я голубця, ще й принажу молодця. н. п. — Садити гайдука. С. Аф. З. — Грали Земської, Санджарки і Вербунки і Манджарки, і Метелицї меткої, грали й Дудочки швидкої, і Горлицї й Козака і гучного Гайдука. Ал.
Трехлѣ́тній = трилїтнїй, трирі́шнїй. С. Ш. — Трехлѣ́тнее живо́тное = третя́к, третячо́к, трейтя́кий, троя́к, С. Ш. — Бичок третячок за маковий пиріжок. С. Ш. — Гей бички — третячки не переїдьте трави. н. к. — Мали телицю трейтяку. С. Ш.

Запропонуйте свій переклад