Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 129 статей
Запропонувати свій переклад для «бумага»
Шукати «бумага» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бума́га –
1) (писчая, книжная) папі́р (р. -пе́ру).
• Почтовая -га – листови́й, пошто́вий папі́р; (гербовая) гербо́вий, штемпльо́вий папі́р; (обёрточная) бі́бу́ла; (папиросная) цигарко́вий па́пір; (хлопчатая) ба́вовна, ба́вина; (пропускная, промокат.) промока́льний папі́р, промока́льниця, ви́мочка. [Нема́є у зши́ткові ви́мочки].
• Клочёк бума́ги – кла́птик папе́ру, папіре́ць (р. -рця́), папі́рчик;
2) (документ) папі́р (мн. папе́ри), бума́га.
• -а́жка – папіре́ць (р. -рця́), папі́рчик, бума́жка.
• Стар., исписан. бумажо́нки, -га, -ги – шпарґа́л, шпарґа́ли, шпарґа́лля. [Перегорта́в свої́ листи́, запи́ски і вся́кі шпарґа́ли (Крим.)].
• Оффициальная -га – офіці́йний папі́р.
• Государственная -га – держа́вний папі́р (лист).
• Входящая -га – вступни́й папі́р.
• Исходящая -га – вихідни́й папі́р.
• На бума́ге – на письмі́, листо́вно;
3) см. Хло́пок;
4) пря́диво, нитки́ (р. -то́к).
Бе́лый – бі́лий; бе́лой масти – бі́лий на масть, біля́к, біла́н, біла́ш, біла́шко.
• -ый как мел – крейдяни́й.
• -ый как бумага – паперо́вий, папі́рний.
• Делаться бе́лым как полотно – полотні́ти.
Велене́вая бумага – велі́новий папі́р.
Ге́рбовый – гербо́вий.
• Ге́рбовая бумага – гербо́вий, штемпльо́вий папі́р.
• Ге́рбовый сбор – гербо́ва опла́та. [Пода́ча гербо́вої опла́ти = взнос ге́рбовых сборов].
• Ге́рбовая пошлина – гербо́ве ми́то.
Испи́сывать, исписа́ть –
1) (покрывать письмом что) спи́сувати, списа́ти, запи́сувати, записа́ти, пописа́ти (все). [Уже́ списа́в (пописа́в) уве́сь папі́р (Сл. Гр.)];
2) (изводить пиша) спи́сувати, списа́ти.
• -са́ть карандаш – списа́ти оліве́ць или олівця́.
• Испи́санный – спи́саний, запи́саний, попи́саний. [Схили́вши го́лову над щі́льно запи́саним зши́тком (Л. Укр.). Сторі́нка папе́ру, недба́ло й нечи́тко попи́саного (Крим.)].
• -ный мелко и густо – дрі́бно та гу́сто попи́саний, дрібни́й.
• -ная бумага – попи́саний папі́р; шпарґа́л (-лу).
Карто́н –
1) карто́н (-ну), (папка) текту́ра, (обёрточный, «сахарная бумага») бі́бу́ла.
• -то́н типографский – карто́н друка́рський;
2) см. Карто́нка;
3) (рисунок вчерне) карто́н (-ну).
Карту́зный – картузо́вий, кашке́тний, кашке́товий, козирко́вий.
• -ная бумага – бі́бу́ла.
• -ный табак – пачкови́й тютю́н.
Клеё́ный, прил. – кле́єний.
• -ная бумага – (про)кле́єний папі́р (-пе́ру).
Копирова́льный, Копиро́вочный – копіюва́льний.
• -ный пресс – копіюва́льний гніт.
• -ная бумага – копіюва́льний папі́р, (рус.) копі́рка.
Кручё́нка (кручёная бумага шерсть) – сукани́ця.
Кури́тельный – кури́льний.
• -ный табак – тютю́н (-ну́).
• -ная трубка – лю́лька.
• -ная папиросная бумага – цигарко́вий папі́р (-пе́ру).
• -ная бумага (для запаха) – кади́льний папі́р. -ное вещества, см. Ку́рево 1.
Ла́кмус, лакмусовый, хим. – ла́кмус (-су), ла́кмусо́вий.
• -вая бумага – ла́кмусо́вий папі́р (-пе́ру).
Мелово́й и Ме́ловый – кре́йдяни́й, крейдови́й. [Ой, ти, го́ро крейдяна́я! (Чуб.). Крейдо́вий вапня́к (Калит.)].
• -ва́я система, геол. – крейдова́ систе́ма.
• -во́й карьер – кре́йдище.
• -ва́я бумага – крейдо́ваний папі́р (-пе́ру).
Мухомо́р –
1) бот. –
а) (Amanita muscaria Pers.) мухомо́р (-ра) (спра́вжній), мори́мух(а), (диал. маре́мух(а)), муша́рка, мушни́к (-ка́);
б) (Amanita phalloides Quel.) гадю́чка борода́вчата, мухомо́р;
2) (бумага, отрава) мухомо́р, му́шача (муши́на) смерть, му́шача отру́та.
Нажда́чный – шмерґеле́вий.
• -ная бумага – шмерґельо́ваний (скляни́й) папір (-пе́ру).
Непротё́ка –
1) (вода, река) не́теч (-чи), нете́ча;
2) (бумага) непромока́льний папі́р (-пе́ру).
Но́мер –
1) (счётная цифра) ну́мер (-ра; мн. -мери́, -рі́в), (число) число́, (сокр.) №, Ч°. [Да́вши відби́тки свої́х па́льців і дові́давшись, за яки́м ну́мером ці відби́тки заве́дено до спи́сків, вони́… (Велз). Буди́нок число́ (реже ну́мер) ві́сім (Київ). Ва́ші кімна́ти не тут: кварта́л Га́йбері, Дев’яно́сто сьо́ма ву́лиця, число́ дві ти́сячі сімна́дцять (Велз)].
• Бумага -мер пятый – папі́р ну́мер п’я́тий.
• -мер входящий, исходящий – вступне́, вихідне́ число́, вступни́й, вихідни́й ну́мер.
• -мер газеты, журнала – число́ (редко ну́мер) газе́ти (часо́пису), журна́ла. [Пе́рше число́ тижне́вика «Рі́дний Край» (Р. Край). В найбли́жчому числі́ журна́ла «Кри́тика» (Критика). Нови́й ну́мер газе́ти (Франко)].
• -мер по журналу (канцел.) – журна́льний ну́мер.
• -мер галош, перчаток – ну́мер кало́ш (гальо́ш), рукави́чок.
• Личный -мер – особи́стий ну́мер.
• -мер порядковый – порядко́вий (рядови́й) ну́мер, порядко́ве (рядове́) число́.
• По порядку -ро́в – за поря́дком нумері́в, за че́рго́ю.
• Счастливый -мер – щасли́вий ну́мер, щасли́ве число́.
• За -ром четвёртым – під ну́мером (число́м) четве́ртим, число́ четве́рте, ну́мер четве́ртий;
2) (программы, в концерте и т. п.) но́мер, число́. [Сього́дні «Сме́ртний но́мер» (Кіноафіша)].
• Лучший -мер представления – найкра́щий но́мер (найкра́ща части́на, найкра́ще мі́сце) виста́ви (у виста́ві).
• Сольный -мер – со́льо, со́льовий но́мер, (зап.) одно́спів (-ву).
• Вот так -мер! – от так шту́ка! оце́ так раху́ба!
• Этот -мер не пройдёт – цей но́мер не про́йде (не пере́йде); ціє́ї не поспіва́єш!;
3) (в гостинице) кімна́та, но́мер (-ра). [Найня́в кімна́ту (но́мер) в готе́лі (Київ). Кімна́ти в готе́лі були́ висо́кі (Кінець Неволі)].
• -ра́ для приезжающих – кімна́ти (номери́) для приї́жджих.
Обё́рточный – обгортко́вий, обго́ртний.
• -ная бумага – обгортко́вий папі́р (-пе́ру), папі́р до обгорта́ння.
• Толстая -ная бумага – бі́бу́ла.
Обло́жковая бумага – обгортко́вий папі́р (-пе́ру).
Папиро́сный – цигарко́вий, цига́рочний.
• -ая бумага – цигарко́вий папі́р (-пе́ру), папіро́к (-рку́), папі́рка (-ки).
Перга́ментный – пергамено́вий.
• -ная бумага – пергамено́вий папі́р.
Перево́дный –
1) переве́дений.
• -ная бумага, картинка – перебивни́й папі́р, перебивни́й малю́нок;
2) перекладни́й.
• -ная литература – перекладна́ літерату́ра;
3) (о векселе) жиро́ваний, перепи́саний.
Переплё́тный – опра́вний, палі[я]ту́рний.
• -ная бумага – швале́ра.
Пи́счий – писа́льний, писе́мний.
• -чая бумага – папі́р до писа́ння, писа́льний (писе́мний) папі́р.
По́дпись – пі́дпис (-еу).
• Собственноручная -пись – власнору́чний пі́дпис (-су), пі́дпис руки́ моє́ї, руки́ вла́сної.
• За собственноручною -сью – за пі́дписом руки́ моє́ї (руки́ вла́сної), за власнору́чним пі́дписом.
• Бумага за -сью секретаря – папі́р за пі́дписом секретаря́.
• К -си – до пі́дпису.
• Все бумаги поступают к секретарю на -пись – усі́ папе́ри йдуть до секретаря́ (секретаре́ві) на пі́дпис.
Полубе́лый – (на)півбі́лий.
• -лая бумага писчая – папі́р сі́рий, півбі́лий.
• -лый хлеб – разова́ паляни́ця.
Почто́вый – пошто́вий.
• -вая контора, станция – пошто́ва конто́ра, ста́нція, по́шта.
• -вый ящик (ящик для писем) – пошто́ва скри́нька, скри́нька на листи́.
• -вые лошади – пошта́рські, пошто́ві ко́ні.
• -вая подвода – пошта́рка.
• Ехать на -вых – ї́хати пошта́рськими (кі́ньми), по́штою, пошта́ркою.
• -вая дорога – пошто́вий тракт (шлях).
• -вая бумага – листо́вний, листови́й, пошто́вий папі́р.
• Налог для организации -вого сообщения – пошто́ве (-вого).
Препроводи́тельный – супрові́дни́й.
• -ная бумага – супрові́дни́й лист.
• -ный бланк, адрес – супрові́дни́й бланк, -на адре́са.
Прова́щивать, провощи́ть – воскува́ти, навоскува́ти, повоскува́ти, вощи́ти, наво́щувати, навощи́ти. [Нитки́ наво́щують].
• Провощё́нный – (на)воско́ваний, повоско́ваний, наво́щений.
• -ная бумага – воско́ваний, повоско́ваний, наво́щений папі́р.
• -ться – воскува́тися, бу́ти навоско́ваним, наво́щеним.
Промока́тельный – промока́льний.
• -ная бумага – бібу́ла, бібу́лка, бюва́рний папі́р; см. Пропускно́й.
Пропуска́ть и Пропуща́ть, пропусти́ть –
1) кого, что куда – пропуска́ти, пропусти́ти, пуска́ти, пусти́ти кого́, що куди́, через що, (через что) перепуска́ти, перепусти́ти кого́ через що (напр., через кордо́н), (давать дорогу) пропуска́ти, пропусти́ти кого́, пропуска́ти, пропусти́ти доро́гу кому́, пуска́ти, пусти́ти доро́гу кому́. [Нас пропусти́ли в ха́ту (Сл. Ум.). Патру́лі ніко́го не пропуска́ли (не пуска́ли) в мі́сто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли́», ка́же йо́му молоди́ця, пуска́ючи мене́ у две́рі (М. Вовч.). Хтів був їх (кни́ги) ви́писати з Пари́жу, а цензу́ра не пуска́є (Крим.). Нас перепусти́ли через кордо́н. Ой вороги́, вороги́, пропусті́те доро́ги (Чуб.)].
• -ти́те-ка меня – пропусті́ть-но мене́, пусті́ть-но мене́.
• -ти́те! – пропусті́ть! пусті́ть доро́гу! перепусті́ть доро́гу!
• Здесь не -ка́ют – тут (сюдо́ю) не пуска́ють (не пропуска́ють).
• Часовой -ти́л в ворота – вартови́й пусти́в у бра́му.
• Нас -ти́ли через заставу – нас перепусти́ли (пропусти́ли) через заста́ву.
• Цензура не -ка́ет – цензу́ра не пуска́є.
• -ка́ть, -ти́ть куда воду, пар, воздух – пуска́ти, пусти́ти куди́ во́ду, па́ру, пові́тря.
• -ка́ть, -ти́ть поезда́ через что – перепуска́ти, перепусти́ти поїзди́ через що. [За до́бу через Ки́їв перепу́щено сто поїзді́в (М. Гр.)].
• -ка́ть, -ти́ть кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя – пуска́ти, пусти́ти кого́ прої́хати, пройти́ повз ко́го, повз се́бе, да́ти помину́ти кого́, себе́. [Пусти́в усі́х прої́хати повз йо́го, а тоді́ пої́хав слідо́м за ни́ми (М. Грінч.)];
2) кого, что (миновать) – мина́ти, мину́ти, о(б)мина́ти, о(б)мину́ти (обминува́ти) кого́, що, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти кого́, що. [Як горі́лку п’ють, то мене́ мина́ють, а як б’ють, то від ме́не почина́ють (Номис). Помине́те дві ха́ти, а тре́тя на́ша (Звин.). Пока́зуючи дра́ми за-для наро́днього теа́тру, я зо́всім обмину́в о́перу (Грінч.). Промина́ємо пе́ршу причи́ну (Грінч.). Ввесь мак облама́в, ті́льки одну́ да ма́ківку да й обминува́в (Чуб.)].
• Меня -ти́ли в списке – мене́ промину́ли в реє́стрі (в спи́ску);
3) кого, что (проворонить) – пропуска́ти, пропусти́ти, перепуска́ти, перепусти́ти, упуска́ти, упусти́ти, проґа́влювати, проґа́вити кого́, що. [Хло́пець напру́жує слу́хи, боячи́сь пропусти́ти яки́й зрадли́вий звук (Коцюб.). Ща́стя, бра́тіку, хвили́ночка одна́: на́че хма́рка по-над на́ми промина́; не впусти́! (Крим.)].
• Не -ти́ почтальона – не пропусти́ (не проґа́в) листоно́шу.
• -ти́ть очередь, поезд – пропусти́ти, перепусти́ти че́ргу, по́їзд;
4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) – мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, пропуска́ти, пропусти́ти що; (срв. Опуска́ть). [Та чита́йте, од сло́ва до сло́ва, не мина́йте ані ти́тла, ніже́ ті́ї ко́ми (Шевч.). Сьо́го не чита́й – мина́й (Сл. Гр.). Ти не все розказа́ла, де́що помину́ла (Звин.). Перепи́сувач промину́в два рядки́ (М. Грінч.). Промину́ла кві́точку наши́ти, – ось заве́рнусь та наши́ю (Черніг.)];
5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) – пропуска́ти, пропусти́ти, перепуска́ти, перепусти́ти, упуска́ти, упусти́ти, промина́ти, промину́ти що (час, по́ру, те́рмін (строк), наго́ду); (срв. Упуска́ть).
• -ти́ть время – упусти́ти, пропусти́ти, перепусти́ти час.
• -ка́ть, -ти́ть время мешкая и т. п. – зга́яти, уга́яти, прога́яти, провакува́ти час, [Не дооремо́ сього́дні, бо пі́в-дня зга́яли, по́ки плуг поладна́ли (Харк.). А вга́єш півгоди́ни, він і ти з ним і всі поги́нуть (Куліш). А бери́ лиш ці́на та бу́демо молоти́ти, а то й день так проваку́ємо (Грінч. II)].
• -ти́ть не использовав – пусти́ти ма́рно що, пусти́ти, не ви́користавши що. [Цю наго́ду му́симо ви́користати, не смі́ємо її́ пусти́ти ма́рно (Єфр.)].
• -сти́ть удобный случай – промину́ти, упусти́ти до́бру наго́ду, слу́шний ви́падок.
• -ка́ть лекции, заседания и т. п. – промина́ти, омина́ти, пропуска́ти, перепуска́ти, сов. промину́ти, обмину́ти, пропусти́ти, перепусти́ти ле́кції, засі́дання і т. ин. [Обрі́кся одпо́стувати оди́н ти́ждень тепе́речки та не омина́ти жа́дної слу́жби бо́жої (Крим.)].
• -ка́ть, -сти́ть мимо ушей – слу́хати через верх, прослу́хувати, прослу́хати, пуска́ти повз (проз) ву́ха (у́ші). [Як ба́тько сказа́в: «не ва́жся за йо́го йти», – то я слу́хала його́ через верх (Г. Барв.). Бої́ться, щоб ні жо́дного слове́чка не прослу́хати, що йому́ бу́де Левко́ розка́зувати (Квітка)].
• -ка́ть, -сти́ть мимо глаз что – пуска́ти, пусти́ти повз о́чі що.
• -ка́ть нити основы сквозь ниченки – заво́дити осно́ву у ри́тки, у шо́хти (Вас.);
6) что через (в) что (процеживать) – перепуска́ти, перепусти́ти що через (на) що, проці́джувати, проціди́ти що через що. [Перепусти́ти во́ду на фільтро́вий папі́р (М. Грінч.). Від то́го тво́ри його́ ті́льки ви́грають, як проду́кти вели́кого худо́жнього тала́нту, через широ́ке людське́ се́рце перепу́щені (Єфр.)].
• -сти́ть бульон через сито – перепусти́ти бульйо́н через (на) си́то;
7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) – пропуска́ти, пропусти́ти, перепуска́ти, перепусти́ти що (сві́тло (світ), промі́ння, во́ду). [Вода́ і скло до́бре пропуска́ють крізь се́бе світ (Ком.)].
• Бумага -ка́ет чернила – папі́р пропуска́є чорни́ло;
8) (хмельное в горло) хили́ти, вихиля́ти, ви́хилити, ціди́ти, ви́цідити, (быстро) хильну́ти, смикну́ти; срв. Выпива́ть 2. [Перехили́в ча́рку й ціди́в горі́лку пово́лі (Коцюб.). Ще по о́дній ви́хилили (Звин.). Що-дня ква́рту вихиля́є (Звин.). Смикне́мо по ча́рці (Харк.)].
• -тить по одной, по рюмочке – ви́хилити по о́дній, по ча́рочці;
9) -сти́ть (слух, молву) – пусти́ти чу́тку, чутки́, (о молве, позорящей кого) пусти́ти погові́р, (не)сла́ву про (за) ко́го, на ко́го.
Пропу́щенный –
1) пропу́щений, пу́щений куди́, (через что) перепу́щений куди́, через що;
2) проми́нутий, обми́нутий, поми́нутий;
3) (провороненный) пропу́щений, упу́щений, перепу́щений, проґа́влений;
4) (опущенный) проми́нутий, поми́нутий, пропу́щений;
5) (упущенный) пропу́щений, перепу́щений, упу́щений, проми́нутий; зга́яний, уга́яний, прога́яний, провако́ваний (час).
• -ный мимо ушей – прослу́ханий, пу́щений повз (проз) ву́ха;
6) перепу́щений через (на) що;
7) пропу́щений, перепу́щений (світ (сві́тло), про́мінь);
8) ви́хилений.
Пропускно́й – пропускни́й, перепускни́й, про[пере]пуска́льний.
• -но́й вид, билет – про[пере]пускна́ по́свідка, -ни́й біле́т (квито́к), (пропуск) про́пуск, пере́пуск (-ка), пере́пустка; (см. Про́пуск).
• -на́я бумага:
а) (промокательная) – пропуска́льний папі́р, промака́льниця, ви́мочка, бібу́л(к)а;
б) (фильтровальная) про[пере]пускни́й папі́р.
• -но́й пункт – перепускни́й (перепуска́льний) пункт.
• -на́я способность – перепускна́ спромо́жність. [Перепускна́ спромо́жність залізни́ць].
• -но́й камень – перепускни́й, ціди́льний (фільтро́ви́й) ка́мінь.
Протека́ть, проте́чь –
1) текти́, протіка́ти, протекти́, пливти́, пли́нути; срв. Течь. [Дніпро́ тече́ з пі́вночи на пі́вдень. По доли́нах рі́ки протіка́ють (Чуб.). В Пере́мишлі, де Сян пливе́ зеле́ний (Франко)];
2) (просачиваться) текти́, протіка́ти, протекти́, бі́гти, просли́зувати, слизи́ти, сочи́тися, просочи́тися. [Просли́зує вода́ крізь вікно́ (Конгр.). Вода́ з кори́та со́читься (Чигир.)];
3) (пропускать жидкость) текти́, протіка́ти, протекти́, бі́гти, слизи́ти. [Чо́вен протіка́є (тече́). Тре́ба перекрива́ти клу́ню, бо вже і в невели́кий дощ протіка́є. Відро́ цюрко́м біжи́ть (Звин.). Слизи́ть тро́хи бочо́нок (Харк.)].
• Бумага -кает – папі́р протіка́є;
4) (проходить, проноситься) пливти́, проплива́ти, пропливти́; (о времени) пливти́, сплива́ти, спливти́, уплива́ти, упливти́, пли́нути, спли́нути, бі́гти, збіга́ти, збі́гти, точи́тися, текти́, перехо́дити, перейти́, схо́дити, зійти́, мина́ти, -ся, мину́ти, -ся. [Пли́нуть часи́ за часа́ми, як хви́лі на мо́рі (Дн. Чайка). Роки́ сплива́ють. Упливло́ півтора́ ро́ку (Г. Барв.). Шкода́ шкі́льних стін, де збі́гло сті́льки ро́ків (Васильч.). Життя́ точи́лось своє́ю черго́ю (Коцюб.). Ті щасли́ві хвили́ни життя́, що перейшли́ тут (Коцюб.)].
• Время -кает – час пли́не (пливе́), тече́, схо́дить, мина́є.
• Время быстро -кло́ – час ху́тко зійшо́в, збіг, сплив; срв. Проходи́ть 10.
Проце́нтный – проценто́вий, відсотко́вий.
• -ная бумага – проценто́вий, відсотко́вий папі́р.
• -ное отношение – проценто́ве, відсотко́ве відно́шення.
• В -ном отношении – відсотко́ве, з відсотко́вого по́гляду, як на відсо́тки.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бумага –
1) (материал) папір; (лист) лист;
2) (документ) папір (мн. папери), (прост.) бумага;
3) (устар.) бавовна; (изделия) прядиво, нитки:
• актовая бумага – актовий папір;
• бумага всё терпит (стерпит), бумага не краснеет – папір усе терпить (зносить), папір не червоніє, написати можна все (що хоч);
• бумага входящая – папір вступний;
• бумага гербовая – гербовий, штемпльовий папір;
• бумага государственная – папір державний;
• бумага исходящая – папір вихідний;
• бумага к делу – папери до діла; папери до справи;
• бумага копировальная – папір копіювальний;
• бумага обёрточная – бібула;
• бумага официальная – лист офіційний;
• бумага папиросная – цигарковий папір;
• бумага писчая – писальний папір;
• бумага препроводительная – супровідний лист;
• бумага почтовая – папір листовий, поштовий;
• бумага пропускная – папір промокальний; промокальниця, вимочка;
• бумаги – папери, (сниж.) папір’я;
• бумаги к исполнению – папери до виконання;
• гладко было на бумаге, да забыли про овраги – гладко було на папері, та забули про яри;
• деловые бумаги – ділові листи; папери;
• журнал входных и выходных бумаг – журнал вступних і виступних (вхідних і вихідних) паперів;
• за каким номером бумага – яке число листа; під яким числом лист;
• клочёк бумаги – клаптик паперу, папірець, папірчик;
• на бумаге – листовно; на письмі;
• направлять бумагу – надсилати папери, листи;
• не стоит бумаги марать – шкода паперу, шкода (не варт, не варто) псувати (переводити) папір, (устар.) шкода й олівця (олива) тупити (тратити);
• откуда бумага и ее краткое содержание – звідки лист та короткий зміст його;
• подшивать бумаги – підшивати листи, папери;
• составить бумагу – скласти листа;
• старые, исписанные бумажонки – шпарґал, шпарґали, шпарґалля;
• хлопчатая бумага – бавовна, бавина;
• ценные бумаги – цінні папери.
[На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! (Т.Шевченко). Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: — Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу (М.Вовчок). Вона була дуже гарна — біла, як папір, червона, як ягода, очі чорні, як вуглі, брови колесом, білозуба, свіжоуста, вбиралась у рябенькі одежі (М.Вовчок). На Щуку хтось бумагу в суд подав (Л.Глібов). На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (П.Мирний). — Невже не догадуєтесь? Ох, ті поети мудріші на папері, як у житті! (Л.Українка). — От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… Вмент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М.Кропивницький). Прихильне писарча нищечком дало йому копію з паперу, що волость послала начальникові про його (Б.Грінченко). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… як мені хочеться взяти перо, обмокнути його у блакить неба, в шумливі води, в кров свого серця і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей, ви, тюремники! Не можна? Що? Людині, що має вмерти? Ха-ха!. Ну, що ж! Може, се й краще. Буду лежати і буду низати, немов намисто, разки моїх думок, без слів, без чорнила і без паперу (М.Коцюбинський). Нарешті великий критик кінчив переливати свою думку на папір і запитливо глянув на хлопця, якого погляд цей торкнувся страшним штихом (В.Підмогильний). І лягають літери на папір, мов сніг землю мережить, щоб небо проясніло до ранку (В.Стус). Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю (В.Симоненко). А геніальні поети — такі бездарні! Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою. А ті клаптенята паперу — то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою (Л.Костенко). На його столі вишикувалися в один ряд вимочка, записничка, чорнильниця й лінійка (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Якби папір був терпеливий, він би дожидався шедевра (С.Є.Лєц). Автоінспектор зупиняє автомобіль, за кермом його колишня учителька: — Добрий день, Варваро Петрівно! Беріть ручку, папір і пишіть сто разів: «Я більше ніколи не порушуватиму правила дорожнього руху…»]. Обговорення статті
Клетка –
1) (для животных) клі́тка, кліть, ум. клі́точка, клі́тонька, (большая для дом. птицы) ку́ча, ко́єць (р. ко́йця), (для скворцов) шпакі́вня, (для жаворонков) жа́йворонник;
2) (техн.) кліть, клітка;
3) (четыреугольник) клітинка, ґра́та, ґра́тка, (ткани, ещё) ка́рта, ка́рточка, (диал.) кра́та, кра́точка;
4) (анат.) клі́тка;
5) (биол.) кліти́на;
• лестничная клетка – сходова клітка (кліть);
• бумага в клетку – папір в клітинку (клітку);
• грудная клетка – грудна клітка, огру́ддя.
[Росли́нна кліти́на (АС). Вона́ почала́ па́льцем рахува́ти краточки́ на пе́рському ки́лимі (Л. Українка). Карта́та старосві́тська пла́хта з зеле́ними, черво́ними, жо́втими ка́ртами (Грінч.). Душа́, мов та пта́шка із клі́тки геть рве́ться (В.Самійленко). Се́рце ту́жно б’є́ться, на́че пта́шка в клі́ті (І.Франко). Сходова кліть була замизгана, стіни подерті й пописані, пахло там сумішшю всіх борщів та супів, що їх варили мешканці цієї клітки, настояною на гострому духові котячих екскрементів (В.Шевчук). Змовчав на те цилюрник Санчові, щоб той, буває, з простоти сердечної не ляпнув іще чого зайвого і не викрив того, що вони з парохом надумали. А парох теж цього опасувався тим і попрохав каноника проїхати з ним трохи вперед — тоді він, мовляв, одкриє таємницю закліткованого рицаря і ще дещо цікаве розкаже (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я прокралася досередини й роздивилась, яка на вигляд сходова кліть, описала кожну деталь (Н.Іванучук, перекл. Софії Лундберґ). Сходова кліть була темна й вузька (Олена Хаврасьова, перекл.Донато Карізі)].
 Обговорення статті
Рулонный –
1) (соотносящийся по знач. с сущ. рулон, связанный с ним) рулонний;
2) (свойственный рулону, характерный для него) рулоновий;
3) (имеющий вид, форму рулона) рулонний, сувійний:
• рулонная бумага – рулонний папір. Обговорення статті
Туалетный – туалетний:
• туалетная бумага – туалетний папір, (шутл., вульг.) срайтасьма;
• туалетное мыло – туалетне мило;
• туалетные губки – (зоол.) туалетні губки;
• туалетные принадлежности – туалетне приладдя (начиння);
• туалетный столик – туалетний столик;
• туалетный юмор – туалетний (нижчеплінтусний, низький) гумор.
[Аркадій Петрович поклав гребенем борозни на рідкому волоссі, розчесав вуси, на кінчиках жовті, і довго любувався сухим високим чолом та благородним панським обличчям, що одбивалось в синявих водах туалетного дзеркала (М.Коцюбинський). — Я причепурювалась коло дзеркала. Коли дивлюсь, десь подівались з туалетного столика чисто всі мої гребінці й щітки (І.Нечуй-Левицький). У ритуальних послугах дедалі частіше з’являються «евротруни» — певно, для тих, хто прагне опинитися в райській Европі бодай після смерти. У Горлівці нині виготовляють туалетний папір «Евро» із гаслом «М’який підхід до кожного клієнта» (Володимир Єрмоленко). Фальшиві діаманти переливаються в них у вухах, на величезних капелюхах погойдується пір’я, в руках у всіх незмінна сумочка-ридикюль, в якій зберігається таке-сяке туалетне начиння — губна помада, пудра й протизаплідні засоби (Р.Осадчук, перекл. Т.Мана). Туалетний папір «Ностальжі». Тепер із запахом лопуха!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БУМА́ГА, промока́тельная бума́га бібу́ла, промока́чка.
ПРОМОКА́ТЕЛЬНЫЙ, промока́тельная бума́га бі́бу́ла.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бумага – папі́р (род. папе́ру); почтовая бумага – пошто́вий папі́р; гербовая б. – гербо́вий папі́р; папиросная б. – цигарко́вий папі́р; промокательная б. – промока́льний папі́р; оберточная б. – бібу́ла, -ли.
Оберточная бумага – обго́ртний папі́р, бібу́ла, -ли.
Промокательная бумага – бібу́ла, бюва́рний папі́р.
Пропускной – пропускни́й, -а́, -е́; п. бумага – пропуска́льний папі́р.
Хлопчатый – клоччяний, -а, -е́; -тая бумага – бавовна, -ни.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Бумага (писчая, книжная) – папір; (канц.) – лист; папір. Составить бумагу – скласти листа. Бумага входящая – папір вступний. Бумага исходящая – папір вихідний. Бумага препроводительная – супровідний лист. Ценные бумаги – цінні папери. Бумага гербовая – гербовий папір. Актовая бумага – актовий папір. Бумага государственная – папір державний. Деловые бумаги – ділові листи; папери. Бумага копировальная – папір копіювальний. Бумага папиросная – цигарковий папір. Бумага оберточная – бібула. Бумага официальная – лист офіційний. Бумага писчая – писальний папір. Бумага почтовая – папір листовий, поштовий. Бумага пропускная – папір промокальний; промокальниця. На бумаге – листовно; на письмі. Бумага к делу – папери до діла; папери до справи. Бумаги к исполнению – папери до виконання. Направлять бумагу – надсилати папери, листи. Откуда бумага и ее краткое содержание – звіки лист та короткий зміст його. За каким номером бумага – яке число листа; під яким числом лист. Подшивать бумаги – підшивати листи, папери.
Номер – число; номер. За № таким-то (бумага) – число таке (листа); під таким числом (лист). Один, два… номера (газеты) – один, два… примірники (газети).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Александрийская бумага – александрі́йський папі́р (-пе́ру).
Альбомная бумага – альбо́мний папі́р (-пе́ру).
Аристотипная бумага – аристоти́пний папі́р (-пе́ру).
Брокатная бумага – брока́тний папі́р (-пе́ру).
Бумага – папі́р (-пе́ру);
• б. автотипная – п. автоти́пний;
• б. ажурная – п. ажу́рний;
• б. акварельная – п. акваре́льний;
• б. александрийская – п. александрі́йський;
• б. альбомная – п. альбо́мний;
• б. альбуминовая – п. альбуміно́ваний; білковино́ваний;
• б. антисептическая – п. антисепти́чний;
• б. аргентотипная – п. сріблоти́пний;
• б. аристотипная – п. аристоти́пний;
• б. атласная – п. отласо́ваний;
• б. афишная – п. афі́шний;
• б. бамбуковая – п. бамбуко́ваний;
• б. бандерольная – п. бандеро́льний;
• б. баритовая – п. барито́вий;
• б. белковая, альбуминовая – п. білковино́ваний;
• б. битая – п. би́тий;
• б. брокатная – п. брока́тний;
• б. бромосеребряная – п. бромосрібло́ваний;
• б. бюварная, пропускная – п. промока́льний;
• б. ватманская – п. ва́тманський;
• б. веленевая – п. веле́невий;
• б. верже – п. вержо́ваний;
• б. вержированная, верже – п. вержо́ваний;
• б. взрывчатая – п. вибухо́вий;
• б. восковая – п. воско́ваний; воскі́вка;
• б. вышивальная – п. вишива́льний;
• б. газетная – п. газе́тний;
• б. газопечатная – п. хлоро-бро́мо-срібло́ваний;
• б. глянцевая – п. глянц[с]о́ваний;
• б. гранитная – п. грані́тний;
• б. графитная – п. графіто́ваний;
• б. гудроновая – п. гудроно́ваний;
• б. двухальбомная – п. двоальбо́мний;
• б. древесная – п. дереви́нний;
• б. игольная, графитная – п. графіто́ваний;
• б. изолирующая, изоляционная – п. ізоляці́йний;
• б. иллюстрационная – п. ілюстраці́йний;
• б. индиговая – п. индиго́вий;
• б. йодная – п. йо́дний;
• б. иодо-крахмальная – п. йодо-крохма́льний;
• б. казеиновая, казоидинная – п. казеїно́вий;
• б. каландровая, -дированная – п. каландро́ваний;
• б. каменная – п. кам’яни́й;
• б. канцелярская – п. канцеля́рський;
• б. карамельная – п. караме́льний;
• б. картографическая – п. мапографі́чний;
• б. картузная – п. торбинко́вий;
• б. клеенная – п. кле́єний;
• б. клеенчатая – п. цера́тний, пакува́льний;
• б. клетчатая – п. карта́тий;
• б. клозетная – п. відходко́вий;
• б. книжная – п. книжкови́й;
• б. кожаная, скитогенная – п. шкіряни́й;
• б. конвертная – п. конверто́вий;
• б. консервирующая – п. консервува́льний, консерваці́йний;
• б. копировальная, калькирная – п. копіюва́льний;
• б. коробочная – п. скринькови́й;
• б. крахмальная – п. крохмальо́ваний;
• б. кристаллическая – п. кристалі́чний;
• б. курительная – п. цигарко́вий;
• б. лакированная – п. лако́ваний;
• б. лакмусовая – п. лакмусо́ваний;
• б. лаковая, лакированная – п. лако́ваний;
• б. лампопечатная – п. хло́ро-бро́мо-срібло́ваний;
• б. лигнитовая – п. лігніто́вий;
• б. линованная – п. лінійо́ваний;
• б. литографская – п. літогра́фський;
• б. маисовая – п. пшінкови́й;
• б. макулатурная – п. збру́днений;
• б. манильская – п. мані́льський;
• б. масляная, масленка – п. олійо́ваний;
• б. махорочная – п. махо́рковий;
• б. машинная – п. машино́вий;
• б. мегомитовая – п. мегоміто́вий;
• б. медицинская – п. меди́чний;
• б. меловая – п. крейдо́ваний;
• б. металлизированная – п. метальо́ваний;
• б. миллиметровая – п. міліметро́вий;
• б. минеральная – п. мінера́льний;
• б. наждачная – п. шмергельо́ваний;
• б. негативная – п. негати́вний;
• б. несгораемая – п. неспале́нний;
• б. нотная – п. но́тний;
• б. оберточная, обертка – п. обгортко́вий;
• б. обойная – п. шпале́рний;
• б. папиросная – п. цигарко́вий;
• б. парафинная – п. парафіно́ваний;
• б. парафинированная – п. (про)парафіно́ваний;
• б. пемзовая – п. пемзо́ваний;
• б. пергаментная – п. пергаменува́тий;
• б. переводная – п. перебивни́й;
• б. переносная, желатинированная – п. переносни́й;
• б. перламутровая – п. перламутро́вий;
• б. песочная – п. піско́ваний;
• б. печатная – п. друка́рський;
• б. пигментная – п. барвни́й;
• б. писчая – п. писа́льний;
• б. позитивная – п. позити́вний;
• б. полотняная – п. полотня́ний;
• б. полуалександрийская – п. полуалександрі́йський;
• б. полуклеенная – п. півкле́єний;
• б. полюсная – п. полюсозна́чний;
• б. почтовая – п. листо́вний;
• б. прозрачная – п. прозо́рий;
• б. проклеенная – п. прокле́єний;
• б. промасленная – п. проолі́єний;
• б. пропускная, бюварная – п. промока́льний;
• б. просоленая, фото – п. просо́лений;
• б. протечная, бюварная – п. промока́льний;
• б. радужная – п. веселко́вий;
• б. реагентная – п. реаге́нтний;
• б. рисовальная – п. маля́рський;
• б. рисовая – п. ри́жо́вий;
• б. рольная, рулевая – п. суві́йний;
• б. ротационная – п. ротаці́йний;
• б. самовирирующая – п. самоба́рвний;
• б. сахарная – п. цукро́вий;
• б. светокопировальная – п. світлокопіюва́льний;
• б. светочувствительная – п. світлочутли́вий;
• б. светящаяся, фосфоресцирующая – п. світни́й;
• б. слоновая – п. слоно́вий;
• б. смоляная – п. смо́лений;
• б. смываемая – п. зми́ваний;
• б. соломенная – п. соло́м’яний;
• б. стеклянная – п. скляно́ваний;
• б. упаковочная – п. пакува́льний;
• б. фильтровальная – п. ціди́льний;
• б. хлопчатая – баво́вна;
• б. хлоро-бромо-серебряная – п. хло́ро-бромо-срібло́ваний;
• б. хромо-желатинная – п. хромо-желятино́ваний;
• б. цветная – п. кольоро́вий;
• б. цедильная, фильтровальная – п. ціди́льний;
• б. целлоидинная – п. целюлоїдо́ваний;
• б. чертежная – п. рисівни́чий;
• б. шелковая – п. шовко́вий;
• б. этикетная – п. етике́тний.
Ватманская бумага – ва́тманський папі́р (-пе́ру).
Карамельная бумага – караме́льний папі́р (-пе́ру).
Картузная бумага – торбинко́вий папі́р (-пе́ру).
Курительная бумага – папі́р (-пе́ру) цигарко́вий.
Лампопечатная бумага – хло́ро-бромо-срібло́ваний папі́р (-пе́ру).
Макулатурная бумага – збру́днений папі́р (-пе́ру).
Манильская бумага – мані́льський папі́р (-перу).
Медицинская бумага – меди́чний папі́р (-пе́ру).
Полуалександрийская бумага – полуалександрі́йський папі́р (-пе́ру).
Рисовая бумага – рижо́вий папі́р (-пе́ру).
Самовирирующая бумага – самоба́рвний папі́р (-пе́ру).
Скитогенная, кожаная бумага – шкіряни́й папі́р (-пе́ру).
Слоновая бумага – слоно́вий папі́р (-пе́ру).
Верже (бумага) – вержо́ваний п-р.
Восковой – воскови́й;
• в. бумага – воско́ваний папі́р (-пе́ру), воскі́вка;
• в. завод – воскобі́йня.
Глянцевой – глянс[ц]е́вий;
• г. бумага – глянс[ц]о́ваний папі́р (-пе́ру).
Графитный, -товый – графі́тний;
• г. бумага – графіто́ваний папі́р (-пе́ру).
Игольный – голкови́й;
• и. бумага – графіто́ваний папі́р (-пе́ру);
• и. мастерская – голка́рня.
Карточный (картон, бумага) – карткови́й;
• к. мастер – картя́р (-ра́);
• к. производство – картя́рство;
• к. фабрика – картя́рня.
Клетчатка – кліткови́на, целюло́за;
• к. (бумага) – карта́тник (-ка).
Клетчатый – клітча́стий;
• к. бумага – карта́тий папі́р (-пе́ру).
Лакмусовый – лакмусо́вий;
• л. бумага – лакмусо́ваний папі́р (-пе́ру).
Лаковый – лакови́й;
• л. бумага – папі́р лако́ваний.
Меловой – крейдяни́й;
• м. бумага – крейдо́ваний папі́р (-пе́ру);
• м. карьер – кре́йдище.
Наждачный – шмергеле́вий;
• н. бумага – (по)шмергельо́ваний папі́р (-перу).
Пемзовый – пемзови́й;
• п. бумага – папі́р пемзо́ваний.
Пергаментный – пергамено́вий;
• п. бумага – пергаменува́тий папі́р (-пе́ру).
Переводный, -ной – перевідни́й;
• п. (бумага, картинка) – перебивни́й;
• п. (передвижной) – пересувни́й;
• п. (переставляемый) – переставни́й;
• п. множитель (счетчик) – перехідни́й мно́жник (-ка).
Переснимочный, фото – перездіймни́й;
• п., переводная бумага – перебивни́й папі́р (-пе́ру).
Песочный – піскови́й;
• п. бумага – піско́ваний папі́р (-пе́ру);
• п. копь – піско́вище.
Полюсный – полюсо́вий, по́люсний;
• п. бумага – полюсозна́чний папі́р (-пе́ру).
Почтовый – пошто́вий;
• п. бумага – папі́р листо́вний;
• п. контора – по́шта, пошто́ва конто́ра.
Пропускной – перепускни́й;
• п. бумага – промока́льний папі́р (-перу);
• п. способность – перепуска́ність (-ности).
Рольный (бумага, свинец) – суві́йний.
Целлулоидный – целюло́їдний;
• ц. бумага – целюлоїдо́ваний папі́р (-пе́ру).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бумага
• Бумага всё терпит – папір усе терпить (зносить); написати можна все (що хоч).
• Не стоит бумаги марать – шкода паперу; шкода (не варт(о)) псувати (переводити) папір; (давн.) шкода й олівця (олива) тупити (тратити).
Белый
• Белая горячка – біла гарячка; запійне маячення (маячіння); (лок.) омут п’яничний.
• Белая изба (устар.) – світлиця; кімната; (застар.) горниця. [Та віддай мене, мати, Де новії хати, Де світлиця ясна, Де зовиця одна. В. п. Я тільки бачу, що ти передо мною по горниці походжаєш, А не знаю, що ти думаєш та гадаєш. Дума.]
• Белая кость (ирон.) – панська (біла) кістка.
• Белые ручки чужие труды любят – плугач оре і в праці рветься, а панське черево отак аж дметься. Пр. Коли б пан за плуга взявся, то б і світа відцурався. Пр.
• Белый как бумага – як папір [білий]; [як] паперовий (папірний). [А пані біла-білезна, як папір тонкий. Козланюк.]
• Бел(ый) как лунь – білий як молоко; як голуб (сивий) білий. [А той Петро Шостозуб та був перший чоловік із громади, вже старезний такий, боже! як молоко білий. Вовчок. Це був як голуб сивий чоловік… Ільченко.]
• Бел(ый) как мел – білий мов (як) крейда (глина, стіна). [А що вже син того панотця, то йшов білий, як глина. Свидницький.]
• Бел(ый) как полотно – білий як полотно; як біль білий; білий як хустка. [А Настя вже біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. Вовчок.]
• Белыми нитками шито – білими нитками шито; пальці знати.
• Всякому своё и немытое бело (устар.) – чи сіре, чи чорне, та все своє добре. Пр. Мило мені, бо за мої гроші. Пр. Чуже миле, своє наймиліше. Пр. Хоч не красне, але власне. Пр. [Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Пр.]
• Делаться (сделаться) белым как полотно – полотніти, пополотніти. [Ярина пополотніла і, щоб не впасти, схопилась рукою за бильце. Панч.]
• Довести до белого каления кого (перен.) – допекти кому (кого) до живого; завдати гарту кому; (фам.) допекти до живих печінок кому (кого).
• Сказка про белого бычка – казка про білого бичка (про білу козу). Після тієї та знов тієї. Пр.
• Средь белого дня – серед білого дня; за [білого] дня. [Треба було отакого — бідкався скульптор, зупиняючись біля чиєїсь хвіртки. — Серед білого дня і заблудився. Гончар.]
• Становиться, стать белее – білішати, побілішати.
• Чёрным по белому – чорним по білому; чорне (чорним) на білому.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

бума́га папі́р,-пе́ру
б. асбе́стовая папі́р азбе́стовий
б. боби́нная папі́р бобі́нний [шпульови́й]
б. ва́тманская папі́р ва́тманський
б. веле́невая папі́р веле́невий
б. воско́вая папі́р воскови́й
б. гля́нцевая папі́р ґля́нсовий
б. древе́сная папі́р деревни́й
б. индика́торная папі́р індика́торний
б. картографи́ческая папі́р картографі́чний
б. ка́рточная папі́р картко́вий
б. конденса́торная папі́р конденса́торний
б. координа́тная папі́р координа́тний
б. копирова́льная папі́р копіюва́льний [калькува́льний]
б. лино́ванная папі́р лінійо́ваний
б. нажда́чная папі́р шме́ргелевий
б. обёрточная папі́р обго́ртковий
б. обо́йная папі́р шпале́рний
б. печа́тная папі́р друка́рський
б. пло́тная папі́р цупки́й
б. промака́тельная папі́р промака́льний, бібу́ла,-ли
б. прома́сленная папі́р прооли́влений
б. пропи́танная папі́р прося́кнений [просо́чений]
б. рисова́льная папі́р рисува́льний
б. ро́левая папі́р ро́левий
б. руло́нная папі́р суві́йний
б. светокопирова́льная папі́р світлокопіюва́льний
б. сигаре́тная папі́р сигаре́тний
б. стекля́нная папі́р скляни́й
б. упако́вочная папі́р пакува́льний
б. фильтрова́льная папі́р фільтрува́льний
б. фотографи́ческая папі́р фотографі́чний
б. хлорсере́бряная папі́р хлорсрі́бний
б. хроматографи́ческая папі́р хроматографі́чний
б. чертёжная папі́р кресля́рський
б. электроизоляцио́нная папі́р електроізоляці́йний
крафт-бума́га крафт-папі́р,-пе́ру, сульфа́тний папі́р (особливо міцний папір, з якого виготовляють мішки для цементу)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Баво́вна – хлопчатая бумага, вата.
Бібу́ла –
1) оберточная бумага;
2) промокательная бумага.
Бума́га –
1) бумага;
2) официальный документ.
• Прийшла́ бума́га в село́ – прибыл (прислан) в деревню документ (официальное отношение).
Воща́нка –
1) клеенка;
2) навощенная бумага.
Папі́р, -пе́ру – бумага.
Шпарга́л, -ла – старая исписанная бумага.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Бумага –
1) папі́р (-пе́ру); б. актовая – а́ктовий папі́р; б. бюварная – папі́р бюва́рний (осушний); б. вексельная – папі́р векселе́вий; б. в клетку – карта́тий папі́р; б. в линейку – папі́р ліні́єний; б. гербовая – папі́р гербо́вий, штемпеле́вий; б. канцелярская – канцелярський папі́р; б. копировальная (копирка) – перебивний (копіюва́льний) папі́р; б. переводная – перебивний (копіюва́льний) папі́р; б. пергаментная – папі́р пергамено́ваний (Секц.); б. печатная – папі́р друка́рський; б. писчая – папі́р до писа́ння, писа́льний, письмо́вий папі́р; б. почтовая – папі́р листо́вний, пошто́вий; б. промокательная (для бювара) – папі́р осушний;
2) (документ) – папі́р (-пе́ра), лист (-та́); (народ.) – бума́га; б. в копии – ко́пія з папе́ра; б. входящая, вступающая – папі́р (лист) вступний, оде́ржуваний; б. вступившая – папі́р (лист) оде́ржаний, наді́йшлий; б. исходящая – папі́р (лист) вихідний, відсиланий; б., ожидающая исполнения – папі́р, що чека́є на викона́ння; б. препроводительная, сопроводительная – лист супровідний, супрові́дка; -ги процентные – проценто́ві папе́ри; -ги ценные – ці́нні папе́ри, грошові́ папе́ри; старшинство -ги по времени – да́внішність папе́ра.
Израсходовать, -ся – витратити, -ся; (только о вещах) – зужиткува́ти, -ся; и. весь товар – випродати ввесь крам, спрода́ти геть (чисто) уве́сь крам; бумага и чернила́ израсходовались – папі́р і чорнила вийшли.
Исполнение – викона́ння; (длит. действие) вико́нування; и. предварительное (решения) – попере́днє викона́ння; бумага находится в стадии -ния – папі́р са́ме вико́нують; в добросовестном -нии будьте уверены – що со́вісно виконаємо, бу́дьте пе́вні; в порядке -ния – вико́нуючи, викона́льним порядком; во -ние сего – вико́нуючи це, щоб виконати це; для -ния – щоб виконати, на викона́ння; к -нию – виконати, на викона́ння; к неуклонному -нию – неодмі́нно виконати; к сведению и -нию – до ві́дома й (на) викона́ння; находиться в стадии -ния – бу́ти в ста́дії викона́ння; об -нии донести – виконати, повідо́мити, про викона́ння повідо́мити; по -нии – виконавши, коли був виконаний, коли бу́де виконаний; подлежащий -нию – що, тре́ба (нале́жить) виконати; подлежит -нию – тре́ба виконати; предлагаю к неуклонному -нию – пропону́ю неодмі́нно (непохитно) виконати; приведение в -ние – викона́ння; при -нии нами служебных обязанностей – вико́нуючи службо́ві обо́в’язки, коли ми вико́нували службо́ві обо́в’язки; приводить -ние – вико́нувати, виконати; принимать заказы на дальнейшее -ние – бра́ти замо́влення, щоб пізні́ше (по́тім) виконати; приостанавливать -ние – припиняти, припинити викона́ння; -нием этого окажете мне услугу – виконавши це, зро́бите мені́ по́слугу.
Кипа – па́ка; бумага в кипах – папі́р па́ками.
Копирка (бумага) – пере́бивка.
Копия – ко́пія; к. рукописи – ко́пія (з) ру́ко́пису; к. точная – то́чна, досто́тна ко́пія; бумага в копии – ко́пія (з) папе́ра; -копии – в ко́пії; в виде копии – як ко́пію; снять точную копию с документа – досто́тно списа́ти ко́пію з доку́мента; снятие копии – скопіюва́ння, зняття ко́пії.
Линейка –
1) ліні́йка;
2) (линия) – лі́нія; бумага в две линейки – папі́р у дві лі́нії.
Род –
1) (genus) – рід (ро́ду); родом – з ро́ду, ро́дом, похо́дженням;
2) (в выражениях): в этом роде – щось поді́бне; дело такого рода – така́ спра́ва; какого рода (бумага, товар, занятие) – який (са́ме)? які́ (са́ме)?; разного рода (операции) – усякі, рі́зні; такого рода – такий (са́ме), такі́ (са́ме); такой род товара – крам тако́го ґату́нку, такий крам; товар всякого рода – усякий, рі́зний крам.
Центр – осере́док (-дку), центр (-тру); ц. города – середмі́стя; ц. тяжести – осере́док ваги; бумага из центра – папі́р (лист) із це́нтру.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́вовна, -ни, ж. Хлопчатая бумага, вата. Рани мої смертельнії промивав, м’якенькою бавовною закладав. АД. І. 250.
Бебу́ля, -лі, ж. Толстая синяя бумага, въ которую заворачиваютъ сахаръ. Мил. М. 99. См. Бібула.
Бібу́ла, -ли, ж. Оберточная бумага. См. Бебуля.
Бома́га, -ги, ж. = Бумага. Ум. Бомажка. Вас. 190.
Бума́га, -ги, ж.
1) = Папір.
2) Паспортъ; документъ. Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу. МВ. У волость аж три бумазі прийшло: кажуть, якісь начальники їхатимуть. Лубен. у. Ум. Бума́жка, бума́жечка.
Паперо́вий, -а, -е.
1) Бумажный.
2) Бѣлый какъ бумага. Ручки мої паперові, чом не робите? Чуб. V. 771.
Папі́р, -пе́ру, м. Бумага. Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає. Чуб. V. 575.
Папі́ра, -ри, ж. Бумага, документъ. Треба всякую папіру привести як раз до шниру. Котл. Од. 491.
Шпарґа́л, -ла, м. Старая исписанная бумага. Пійди поговори з їми в магистраті: там зараз покажуть тобі трухлий шпарґал з вислою печаттю. К. ЧР. 214.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Деревки́й, -а́, -е́. Жосткий, твердый. В цій книжці бумага якась деревка. Киев. О. Пчілка.
*Дертий, -а, -е. Рваный, разорванный. Дертий папір. Рваная бумага.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Бумага — папі́р, -пе́ру; Б. графленная — ліні́єний папі́р; Б. копировальная — копіюва́льний папі́р; Б. масштабная — міри́льний папі́р; Б. переводная — перебивни́й папі́р; Б. входящая — вступни́й папі́р; Б. исходящая — вихідни́й папі́р.
*Копировальная бумага — копіюва́льний папі́р.
*Светочувствительный — світлочутли́вий; С. бумага — світлочутли́вий папі́р.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бума́га = 1. — Бума́га пи́счая = папі́р, папе́р, бома́га, здр. — папіре́ць, папірка, зб. — папе́р’є. — Писав би я листи — паперу не маю, засилав би листи — дороги не знаю. н. п. — Як снїг білесеньке, як папір тоне́сенке. н. п. — Думи мої, думи мої, лихо мінї з вами, чому стали на папері сумними рядами? К. Ш. — Спишу твоє личко на бомазї н. п. — Не бий мене дуже, бо у мене тїло, як папер’є біло, та болить мене дуже. н. п. — Б. почто́вая = листови́й, почто́вий папі́р. — Б. обёрточная = бібу́ла. С. З. — Б. хлопча́тая = ба́вина, ба́вовна, ба́вна, ба́велна, ба́волна. — Рани мої смертельниї промивав, м’якенькою бавиною закладав. н. д. — Б. ге́рбовая = гербо́вий, штемпльо́вий папі́р. — Б. папиро́сная = цига́рошна. — Б. цвѣтна́я (для гаптування) = за́полоч. С. З. — Сорочка червоною заполоччю вишивана. 2. папі́р, бома́га, (стара) — шпарґал, зб. — шпарґа́лля. — Подав на його в суд бомагу. — Папір на гетьмана Івана царю од Кочубея пана. Гр. — Між шпарґалами єдин аркуш рукописний польский. Л. В. — То в грубу так таки і впре шпарґалля все. Гул. Ар.
Хлопча́тая бума́га = д. під сл. Бума́га.
Гербово́й, ге́рбо́вый = гербови́й. — Гербовая бума́га = д. Бума́га.
Пи́счій = писа́льний, писарськи́й. — Пи́счая бума́га = папі́р, папе́р, бома́га, писарськи́й папі́р. — Писарського папіру нема у мене, є, та тільки не писарський, а той, що на квітки. Кн. — Д. ще під сл. Бума́га.
Пропуска́ть, пропусти́ть = 1. пропуска́ти, пропусти́ти. — Пропусти мене — я хочу подивить ся. — Нас пропустили у хату. 2. пропуска́ти, пропустити, перепусти́ти, упусти́ти (С. З.), проґа́вити. — Пропустив поїзд. С. Л. — Перепусти годину, та знову ложку лїкарства візьми. С. Л. — Казали йому — дивись добре, а він проґавив, роззяво! 3. випуска́ти, пропуска́ти, пропусти́ти, ви́пустити, помину́ти, промину́ти, ви́кинути. — Читаючи, пропустив два листка. — Се можна й проминути. — Ти не все росказала, де що поминула. Кр. — А мене проминули? Кр. 4. процїжувати, процїди́ти. – Пропусти́ть = ви́пити, ви́хилити. — Ще по одній вихилили. Кр. — Пропусти́ть ми́мо глазъ, ми́мо уше́й = мов не добача́ти, мов не дочува́ти. — А зо мною зустрінеть ся, мов не добачає. К. Ш. — Пропусти́ть слухъ = пусти́ти чу́тку, поголо́ску. — Бума́га пропуска́етъ = бома́га протїка́є, чорни́ло прохо́дить.
Пропускно́й = пропускни́й. — П. бума́га = бібу́ла. С. Ш.
Протека́ть, проте́чь = 1. протїка́ти, протїкти́, ледве-ледве — слези́ти, просли́зувати. — Вода протїкає через канаву. — Човен протїкає. — Слезить трохи бочонок. Хар. — Вода крізь вікна прослизує. Хар. — Бума́га протека́етъ = д. під сл. Пропуска́ть. 2. уплива́ти, пли́нути, уплисти́ (С. Ш.). Вре́мя протека́етъ = час пли́не. — Протёкъ годъ = упли́в рік. С. Ш.
Сѣ́рый = сїрий, ша́рий, мов попіл — попеля́стий, темнїший — шпакова́тий. — Ми попеластї всї, а він один між нас своє пиндючить піръя біле. Гр. — Сѣ́рая бума́га = бібу́ла.
Черново́й = на́черно напи́саний. — Чернова́я бума́га = чорня́к, черне́тка (С. Жел.).

Запропонуйте свій переклад