Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 42 статті
Запропонувати свій переклад для «ватажок»
Шукати «ватажок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Атама́н –
1) (начальник войска) ота́ман, ге́тьман; (на Запорожье) кошови́й;
2) (предводитель отряда, шайки, артели) ота́ман, вата́г, вата́жо́к.
• -ны (соб.) ота́мання.
• Помощник -на – підотама́нчий.
Вожа́к – ва́таг, ватажо́к, проводи́р (р. -ря), приві́дця, верхово́да, передови́к. [Ватажки́ німе́цького соція́л-демократи́зму (Грінч.). Уся́ких держа́вців та вся́ких політи́чних проводирі́в (Крим.). Приві́дцею цього́ ново́го ру́ху був Драгома́нов (Єфр.)].
Глава́рь – голова́, ва́таг, вата́жок (р. -жка), проводи́р (р. -ря́), (зачинщик) приво́[і́]дець (р. -ві́дця), приві́дця (р. -дці).
Егерме́йстер – єгерма́йстер (р. -тра), мисли́вський вата́жок (р. -жка).
• -стерский – єгерма́йстерський.
Команди́р –
1) (воен.) команди́р (-ра), старшина́; (полка) (стар.) реймента́р (-ра́); (нерегулярн. группы: предводитель) вата́жо́к (-жка́), вата́жко́. [На́ші команди́ри (Пр. Пр.). Шко́ла черво́них старши́н].
• -ди́р дивизии, корпуса – команди́р диві́зії, ко́рпусу;
2) (в обиходе) команди́р, верхово́да, ота́ман, голова́.
Ли́дер – лі́дер (-ра), проводи́р (-ря́), вата́жо́к (-жка́).
Неводчи́к –
1) (рыбак) не́відник-ватажо́к (-жка́), вата́жко (ота́ман, старши́й) над невідника́ми;
2) орнит. Nyroca Fuligula L. – чернь (-ни) (чуба́та), черну́шка.
Отря́дный и -но́й –
1) загі́нний, вата́жний, реймента́рський;
2) сущ. – вата́г, ватажо́к (-жка́).
Предводи́тель – приво́[і́]дець (-ві́дця) и приві́дця (-дці, м. р.), прово́дець (-ві́дця), прові́дни́к; (проводырь) провода́р и проводи́р (-ря́); (отряда) ва́таг, ватажо́к, вата́жко́ (-жка́), вата́жний (-ного), голова́, ота́ман. [Їх приво́дець по та́бору мов пан яки́й хо́дить (А.-Д.). Го́вард, на́шим корабля́м приві́дця (Грінч.). Без голови́ ві́йсько ги́не (Номис). Провіднико́м се́ї депута́ції був єпі́скоп Яхимо́вич (Барв.). Попере́ду ва́таг молоде́нький на вороні́м ко́ню (Рудч.). Хто ватажко́м пі́де перед ва́ми (Шевч.)].
• -тель дворянства – ма́ршал, марша́лок (-лка).
• -тель голи, бедняков – голотово́да (Куліш). Быть -лем, см. Предводи́тельствовать.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Лидер – лідер, чільник, провідник, проводир, керівник, передовик, ватажок. Обговорення статті
Раздобревший, (редко) раздобрелый – розповнілий, (разг.) розкоханий, роздобрілий; що (який) нагуляв (накохав) тіла, (фам., шутл.) нагуляв, накохав сала (сальця); погладшав, розситів.
[Якась розкохана пані, тримаючи на шворці песика, здивовано зиркнула на залізничника (М.Стельмах). Під глузливий смішок роздобрілого Никанора старий увійшов до кабінету й зупинився на порозі (М.Стельмах). Вершники зістрибнули з коней, припнули їх до конов’язі у затінку розлогих в’язів та лип і підійшли до гурту. До них зразу ж повернувся підстаркуватий розповнілий ага (В.Малик). Біжать навздогін розповнілі рум’яні жоржини, Розпатлані хмари і свіжі покоси дощу… За шибкою пам’яті, в сивих обіймах ожини Я спогади літа до блиску в літах полощу (Валентина Зінченко). Першої ж ночі, коли всі спали, почвари схопили і зжерли шістьох людей з-поміж упосліджених, що їх ватажок розмістив аж коло води. Вранці ті зворохобилися з криками: «Куди нас завели?». На диво, їх підтримали й інші роди. Мудрого, розкоханого на ношах Хірта, зв’язавши, кинули в болото, де його відразу ж роздерла зграя хвостатих крокодилів (Д.Щербина, перекл. В.Бикова)]]. Обговорення статті
Счастливый, счастлив – щасливий, (разг.) щасний, (везучий, ещё) удатний, удачливий, таланистий, таланливий:
• сделаться счастливым – вщасливитися;
• счастливая мисль – щаслива думка, (спасательная) рятівна думка;
• счастливая рука у кого – щаслива (удатна, легка) рука в кого; щасливу (удатну, легку) руку має хто; щасливий (удатний, легкий) на руку хто; щастить кому;
• счастливые часов не наблюдают – щасливим байдуже про час; щасливі на години не зважають;
• счастливый игрок – удатний (щасливий, таланистий) гравець;
счастливый путь!; счастливого пути! – щасливої дороги!; щаслива дорога (вам, тобі…)!; у щасливу путь!; ходи здоровий і щасливий!; ходіть здорові і щасливі!; хай доля (вам, тобі…) шлях таланом стеле!;
• счастливым быть — всем досадить – нема щастя без заздрощів (Пр.); у щасті не без ворога (Пр.).
[Щасливий той, хто знайшов у гіркому солодке, у гарячому — холодне (Г.Сковорода). Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька (І.Нечуй-Левицький). — Молоді літа — щасливі!.. І я колись бігав… прудко бігав. Зайця мало не переганяв! (П.Мирний). Вся сім’я гомонить, кожному хочеться сказати щось радісне, кожний почуває себе щасливим і повним надій (Л.Українка). Настя глянула на Гната чистими, щасливими очима, і в них побачив він утіху та вдячність… (М.Коцюбинський). Чи пам’ятаєш дні ті гарні, ясні, Коли сміялось сонце, грало море, А ми на скелі вдвох стояли щасні… (М.Вороний). І знову її ім’я, що він прошепотів, відгукнулось йому щасливою луною з темних коридорів його думок. Вона була йому сонцем, що раптом кидає промінь крізь розколину хмар; він раз у раз губив її і знаходив (В.Підмогильний). Щасливий той, хто, і зазнавши мук, Життя прожив прозоро і натхненно. Щасливий той, хто серця світлий звук Проніс в трагедіях епохи недаремно (М.Вінграновський). Щасливі, кажуть, нібито не ждуть, не визирають час. І дароносний вони і в непогоду радо п’ють приблудний день заблуканої осені. І я не жду. Дарма. Не назирай: ніхто й не прийде, словом не потішить. Та й добре, що нема. Буває гірше: коли тобі і сльози позбирать не дасть захожий (В.Стус). Які щасливі очі у казок! Я прокидаюсь, серце калатає. Зима стоїть персидська, як бузок, і жоден птах її не хилитає (Л.Костенко). Що нам заважає бути щасливими? Бажання бути щасливими нам заважає (М.Воробйов). Я панні сказав би, я панну шалено люблю, Та слово «люблю» — ненадійне якесь, непутяще. То що тобі, панно? Чи десь забажав веремій Твій песик лукавий, твій песик безумний і хтивий? Я, панно, пропасний, пропащий і, радше, не свій… Я, панно, самотній і, радше, не дуже щасливий… (М.Кіяновська). Вчора була до болю щасливою Сьогодні — до болю нещасною. Завтра буду до болю іншою То яка ж різниця? (Ю.Джугастрянська). — А як той чоловік, що фортуна його винесла з рідного болота на верхівля слави й процвіту (такими достеменно словами говорив той панотець), та буде собі доброзвичайний, до всякого щедровитий і приязний, супроти вікодавньої родовитої знаті не гордливий, то будь певна, Терезо, що ніхто не буде згадувати, ким він передше був, а всі поважатимуть за те, чим він тепер є, крім хіба завидників яких, що од них ніяка щаслива доля не вбезпечиться (М.Лукаш, перекл. М.Серванеса). І щастя, і успіх вам пробачать лише тоді, коли ви ними щедро поділитеся з іншими. Але інші для вашого щастя не потрібні! Утворюється глухий кут: або ти щасливий і тебе засуджують, або ти виправданий, але нещасливий (О.Соловей, перекл. А.Камю). Стати щасливим — це було б так нудно! (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Задля справедливості слід зазначити, що Хірт удосконалив систему визначення маршруту: він почав обирати шлях залежно від напряму й сили вітру, кольору неба, ба навіть характеру власних снів. Осягнути таку складну систему не годен був ніхто, і плем’я нарешті вщасливилося, що трапився такий розумний ватажок (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Європейці вважають важливою американської культури наказ «бути щасливим». Але щастя не можна ставити за мету; воно має надходити слідом за чимось. Для щастя потрібна причина. Коли вона знайдена, людина стає щасливою автоматично (О.Замойська, перекл. В.Франкла). Людина ніколи не буває такою нещасною, як їй здається, або такою щасливою, як їй хочеться (Ф. де Лярошфуко). Мудрець щасливий задовільняючись малим, а дурню всього мало: ось чому майже всі люди нещасні (Ф. де Лярошфуко). Щаслива людина — обов’язково добра, але добра — не обов’язково щаслива (О.Вайлд). Самотність — це коли ті, кого ти любиш, щасливі без тебе (В.Беньямін). Щаслива людина надто задоволена теперішнім, щоб забагато думати про майбутнє (А.Айнштайн). 1. Єдине, про що прошу — дайте мені шанс переконатись, що гроші не зроблять мене щасливим. 2. — Кажуть, що чорна смуга — це розплата за щасливі дні… — І де ж я стільки щастя відхопити встиг?!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВОЗГЛАВЛЯ́ТЬ, возглавлять ше́ствие ве́сти́ пере́д;
возглавля́ющий що очо́лює, покли́каний очоли́ти, голова́, ватажо́к, провідни́к, керівник, (поста́влений) на чолі́, прикм. головни́й, провідний, чі́льний;
возглавляющийся/возглавля́емый очо́люваний /на чолі́ з/ ким.
ВЫВОДИ́ТЬ (на прохід) ще води́ти, (зло) викорі́нювати;
выводить в лю́ди ще дово́дити до пуття́;
выводить в расход 1. спи́сувати на вида́тки, 2. пускать в расход;
выводить из заблужде́ния кого розкрива́ти о́чі /зніма́ти полу́ду з оче́й/ кому;
выводить из равнове́сия /выводить из себя́/ ще виво́дити з рівнова́ги, псува́ти кров кому;
выводить из терпе́ния кого урива́ти терпе́ць кому;
выводить на свет Бо́жий ще витяга́ти з-під ки́лима;
выводить на чи́стую во́ду виво́дити на світ;
выводить фунда́мент кла́сти підва́лини;
выводя́щий що виво́дить тощо, зда́тний ви́вести, для ви́ведення /викорі́нювання/, за́йня́тий виведенням, викорі́нювач, фраз. воді́й, ватажо́к, провідни́к, проводи́р, прикм. вивідни́й, веду́чий, виводжувальний, виплоджувальний, викорінювальний, складн. вино́сни́й, но́сни́й [семявыводя́щий спермоно́сний];
выводящий из равнове́сия зда́тний зіпсува́ти кров кому;
выводящий из терпе́ния кого зда́тний урва́ти терпе́ць кому;
выводящий пе́сню заспі́вувач;
выводящий фунда́мент поклада́ч підва́лин;
выводящийся/выводи́мый пло́джений, виво́джуваний, випло́джуваний, викорі́нюваний;
ГЛАВЕ́НСТВОВАТЬ ще верхово́дити, старшинува́ти, прибл. гра́ти пе́ршу скри́пку;
главенствующий що верховодить тощо, зви́клий верховодити тощо, верхово́да, провідни́к, ватажо́к, ота́ман, зве́рхник, прикм. провідни́й, головни́й, чі́льний, ключови́й, ста́рший, фраз. кома́ндний, /про ролю/ галиц. пра́порний, стил. перероб. на чолі́.
ЗАПРАВЛЯ́ТЬСЯ, (паливом) галиц. засобля́тися /док. засоби́тися/;
заправля́ющий, 1. що заправля́є тощо, за́йнятий запра́вою, запра́вник, прикм. запра́вний, запра́влювальний, зато́вчувальний, засма́жувальний, закри́шувальний, 2. що верхово́дить тощо, зви́клий верхово́дити, верхово́да, ватажо́к, заводія́ка;
заправля́ющий крова́ть, стил. перероб. застеля́ючи лі́жко;
заправля́ющий маши́ну, запра́вник;
заправля́ющийся/заправля́емый, запра́влюваний, (їжу) засмі́чуваний, зато́вчуваний, засма́жуваний, закри́шуваний.
ПРЕДВОДИ́ТЕЛЬСТВОВАТЬ (задавати тон) перен. козакува́ти;
предводи́тельствующий що /мн. хто/ веде́ пере́д тощо, ста́вши козакувати, ра́ди́й покозакува́ти, о́браний /призна́чений, покли́каний/ на ватажка́, провідни́к, проводи́р, верхово́да, ватажо́к, /у дворян/ предводи́тель, /у шляхти/ марша́лок, прикм. провідни́й, складн. веди́-перед- [веди́-перед-ба́ба].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Вожак – проводи́р, -ря́, ватажо́к, -жка́.
Главарь – голова́, проводи́р, -ря́, ватажо́к, -жка́.
Предводитель – приві́дець, -дця, приві́дця, -ці, проводи́р, -ря́; (войск) ватажо́к, -жка́; -ница – проводи́рка, -ки.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вата́г –
1) см. Ватажо́к;
2) (гал.) старший пастух.
Ватажо́к, -жка́ – вожак, предводитель, главарь.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Вожак –
1) (главарь) – ватажо́к (-жка́);
2) (вожатый слепого) – повода́тар (-ря).
Вожатый –
1) (в отряде) – ватажо́к (-жка́);
2) (вагона) – ваґоново́д (-да).
Главарь – ватажо́к (-жка́).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ватажо́к, -жка́; -жки́, -жкі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вата́г, -га, м.
1) = Ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Рудч. Чп. 53. Він за ватага в заброді разом був три годи. Мкр. II. 30.
2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком. Шух. І. 189.
Вата́жко, -ка, м. = Ватажок. ЗОЮР. І. 132.
Вата́жний, -ного, м. = Ватажок. Желех.
Ватажо́к, -жка́, м. Предводитель, атаманъ, начальникъ. Позаходили в Московщину з Гунею і ще деякими ватажками. Стор. М. Пр. 60. Хто ватажком піде перед вами? Шевч. 127.
Ко́жен и ко́жний, -а, -е. Каждый, всякій. Набожний! як би такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. Ном. № 175. У кожної купи був свій ватажок. К. ЧР. 355. Ко́жній сва́шці по ковба́сці. Посл. Всѣмъ сестрамъ по серьгамъ.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. Да́ти, завда́ти чо́су. Дать трепку. Дав часу! Мир. ХРВ. 274. Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. К. ЦН. 274. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав. Стор. II. 58.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ватажки́ня, ватажки́нь; ч. ватажо́к
1. керівниця ватаги. [Потім з’явилися прекрасна діва Рамбга, ватажкиня апсар-русалок і Сура, богиня хмільних напоїв, яку боги прийняли, асури ж – ні. (Степан Наливайко «Індоарійські таємниці України», 2004).]
2. керівниця, організаторка; та, хто має авторитет, вплив на інших. [Тепер усі були певні, що ватажкиня мала план, над яким цієї миті ретельно працювала. (Наталія Довгопол «Мандрівний цирк сріблястої пані», 2021). Надихає ватажкиня молодіжної УБА (Українська бібліотечна асоціація), вона реальний приклад того, що все можливе у цьому житті. (ua.tribuna.com, 21.11.2018).]
див.: проводи́рка, лі́дерка, керівни́ця

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Атама́нъ = ота́ман, зб. — отама́ння, ва́таг, ватажо́к. (С. Аф.) — Терпи козак — отаманом будеш. н. пр. — Лоцмани вибрали його за отамана. – Отут саме розбивали колись хлопцї Гаркуші, що був у їх за отамана. — Швачка був ватажок гайдамацький. н. о.
Воево́да = воїво́да, гетьма́н, ота́ман, ва́таг, ватажо́к. — (На Українї воїводами звали великоруську старшину). — Без гетьмана військо гине. н. пр. — Для козака воївода — велика незгода. н. пр.
Военача́льникъ = ге́тьман, ота́ман, ва́таг, ватажо́к. С. Л.
Вожа́къ = 1. д. Води́льщикъ. 2. прові́дця, провода́рь, передови́к, верхово́да, ватажо́к. С. Л. — Через ваших же провідцїв на нас погибель. С. З. — Він у цьому дїлї привідця.
Гла́ва́рь = голова́рь, приві́дця, приво́дчик, верхово́да, ватажо́к. — Через ваших же привідцїв на вас погибель. Брюховецький. С. З.
Отря́дъ= 1. виряжа́ння, од(від)ряжа́ння. 2. кома́нда, вата́га, загі́н (С. Л.), на розвідках — ча́та (С. З.). — Була се невеличка ватага козаків, що пильновала побіля Київського шляху. О. Ст. — Ватаги шляхти ставали за слуг у панів. Бар. О. — Два загони на Вкраїнї, два загони на Волинї, 5-й з ханом виступає, до Київа привертає. І. Г. — Розпустили свої загони по всій Українї. н. п. — Ковно опанували і чатами коло Вільна ґрасували. Л. С. — А тую землю чатами звоювали. Л. С. — Предводи́тель отря́да = ва́та́г (С. З.), ватажо́к (С. Аф. З.). — А що, хлопцї, так обіраєте його за ватажка? — Коли Кривоніс не прийме нас до свого загону, так ми оберем собі ватажком Марка, тай будемо приймать до гурту. О. Ст.
Предводи́тель, ница = провідни́к, ця, приво́дець, приві́дця, прово́дець, війська — д. Военача́льникъ, стороницства — провода́рь, проводи́рь, верхово́да, розбійників — ота́ман, ва́таг, ватажо́к, колядників — бере́за, голоти — голотово́да (К. Б.). — Предводи́тель дворя́нства, Предводи́тельша = ма́ршал, марша́лок (Прав.), предводи́тель, ка (Лїв.). — Провідником сеї депутациї був єпископ Яхимович. Бар. О. — Через ваших же провідцїв на нас погибель. С. З. — Він у цьому дїлї привідця. — Татари ночують, їх приводець по табору, мов пан який, ходить. н. п. — Старий Сагайдак був наш ватаг було порядок дає. н. о. — Хто ватажком піде перед вами? К. Ш.
Руководи́тель, ница = проводи́рь, приві́дця (С. Л.), повода́р (С. Л.), повода́тар, ка (С. Л.), оруда́рь, ору́дник (С. Жел.), руково́дник (С. Жел.), вата́г, ватажо́к, напра́вник, напу́тник, ця, керма́нич, керовни́чий. — Все що жило новим життям, скрізь заворушилось; як бажали проводирі, все так і робилось. Кост. — Маючи за керманича духовенство, школа не спроможна була. Кн.
Ша́йка = 1. вата́га (С. З. Л.), ба́нда (С. Ш.), згра́я (С. Л.), ша́йка (С. Жел.), ку́па (К. Сг.). — Ватага розбійників. — Предводи́тель ша́йки = ота́ман, ва́таг, ватажок, С. З. 2. ря́жка. С. З. — Принеси ряжку теплої води.

Запропонуйте свій переклад