Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 34 статті
Запропонувати свій переклад для «вигода»
Шукати «вигода» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вы́года – зиск, ко́ри́сть (р. -сти), бари́ш, ви́года, пожи́ток (р. -тку), інте́ре́с, (гал.) хосе́н (р. хісна́).
• Извлекать, извлечь вы́году – ма́ти з чо́го зиск, користува́тися, покористува́тися з чо́го, баришува́ти, побаришува́ти на чо́му, використо́вувати, ви́користати що, (гал.) ви́хіснувати що.
• Это принесёт ему вы́году – з цьо́го він ма́тиме зиск, ко́ри́сть, бари́ш, ви́году, пожи́ток, інте́ре́с, хосе́н.
Дохо́дность –
1) прибутко́вість (р. -вости). [Яка́ прибутко́вість ко́жного буди́нку, таки́й і пода́ток];
2) зиско́вність (р. -ности), виго́да.
Комфо́рт – комфо́рт (-ту), виго́да. [Хоч і не з комфо́ртом, та все́-таки до́сить чи́сто й вигі́дно (Франко)].
Льго́та –
1) (свобода) во́ля, пі́льга. [Політи́чна пі́льга в Росі́ї є пі́льга й українозна́вству (Грінч.)];
2) (вольность, преимущество) привиле́й (-ле́ю), во́ля, виго́да. [Дворя́нам на́дано було́ уся́ких привиле́їв (Дом.). Оди́н о́дного дворя́ни перева́жували во́лями, що дава́ли наро́ду по сло́бодах (Куліш). Ззива́ли до се́бе люде́й на но́ві виго́ди (Куліш)];
3) (облегчение) пі́льга, поле́гшення (рус., вульг.) вільго́та. [Рі́зні пі́льги, які́ дава́лися звича́йно нови́м поселе́нцям (Ор. Лев.). Де́які поле́гшення для робі́тниць (Єфр.)].
• -ты налоговые – податко́ві пі́льги.
• Давать -ту – дава́ти пі́льгу, вільго́ту, пільгува́ти кому́.
• Получить -ту – діста́ти пі́льгу.
• -ты по отбыванию воинской повинности – військові́ пі́льги.
• -та по семейному положению, по образованию, по роду занятий – пі́льга через роди́нний стан, через осві́ту, через профе́сію.
• Лица, пользующиеся -той – осо́би, що ма́ють пі́льгу, користу́ються з пі́льги, пільго́вані осо́би.
• Иметь -ту – ма́ти пі́льгу, вільго́ту.
• Имеющий -ту – пільго́ваний, пільгови́й, ві́льний, привилейо́ваний, сущ. пільгови́к, пільго́ванець (-нця).
По́льза – ко́ри́сть (-сти), пожи́ток (-тку); пожи́ва, пожи́вок, ужи́ток (-тку), ужи́вок, нажи́ток, виго́да, зиск (-ску), (гал.) хосе́н (р. хісна́); (прок) пуття́ (-тя́); (помощь, облегчение) пі́льга, помо́га. [Коли́ він стає́ для и́нших тягаре́м, а хісна́ не прино́сить їм нія́кого, тоді́ він уже́ не чолові́к, а зава́да (Франко)].
• Для общей -зы – для зага́льного добра́.
• Для своей (собственной) -зы – для своє́ї (вла́сної) ко́ри́сти (виго́ди), на свою́ (вла́сну) ко́ри́сть (виго́ду), для свого́ пожи́тку (нажи́тку). [Іване́ць для своє́ї кори́сти роздува́є старе́ о́гнище (Куліш)].
• -за государства, государственная -за – інтере́с (добро́) держа́ви, держа́вний інтере́с, держа́вна ко́ри́сть.
• Частная -за – прива́тний інтере́с, прива́тна виго́да.
• На -зу отечества, человечества – на ко́ри́сть (на пожи́ток) ба́тьківщині, лю́дськості. [П’ю за пра́цю на пожи́ток краї́ні на́шій, пано́ве (Коцюб.)].
• Общественная -за – грома́дський ужи́ток. [З ме́не нема́ грома́ді нія́кого вжи́тку (Стор.). От які́ попи́! От яки́й з них ужи́ток для па́стви (Свидн.)].
• В -зу бедных – на ко́ри́сть (на вжи́ток, на по́міч) бі́дним.
• Что -зы из того, что… – яка́ ко́ри́сть із то́го, яки́й ужи́ток з то́го, яки́й хосе́н із то́го, яка́ виго́да з то́го, що… [Яка́ тобі́ ко́ри́сть з то́го, що Походе́нка ви́б’ють різка́ми? (Конис.). Яки́й з то́го був нам ужи́ток? (Куліш). Яки́й з те́бе, чолові́че, для наро́ду хосе́н? (Маковей)].
• Невелика -за, мало -зы из того – ма́ло ко́ри́сти (пожи́тку), мали́й спаси́біг и мале́ спаси́бі з то́го.
• Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему – бу́ти, іти́ кому́ на ко́ри́сть (на пожи́ток, на хосе́н), на чию́ ко́ри́сть (на чий пожи́ток, на чий хосе́н), користува́ти кого́. [Як ма́ють вони́ чужи́х люде́й користува́ти, то неха́й лу́чче на́шому кня́зеві на збро́ю складу́ться (Куліш). Пра́цею, і ті́льки не́ю одно́ю, перетво́рюється усе́ сирове́ в гото́ве – таке́, що йде лю́дям на пожи́ток (Єфр.)].
• Получать, извлекать -зу из чего – ма́ти ко́ри́сть (пожи́ток, пожи́вок, виго́ду и т. п.) з чо́го, бра́ти (узя́ти) ко́ри́сть з чо́го, використо́вувати (ви́користувати) що, срв. По́льзоваться.
• Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела – я не мав ані найме́ншої ко́ри́сти (пожи́тку, пожи́ви, пожи́вку, нажи́тку, виго́ди, зи́ску) з цьо́го ді́ла (з ціє́ї спра́ви).
• Извлекать для себя -зу из чего-л. – (фигур.) гра́ти на чо́му в свою́ сопі́лку. [На цьо́му уве́сь час гра́ло в свою́ сопі́лку га́лицьке москвофі́льство (Єфр.)].
• Употребить с -зой что-л. – спожиткува́ти що.
• Обращать что в свою -зу – поверта́ти, оберта́ти що на свою́ (собі́ на) ко́ри́сть, собі́ на пожи́ток, верну́ти (наверта́ти, поверта́ти, горну́ти) що на свою́ руч. [Лю́ди поверну́ли оці́ си́ли на ко́ри́сть собі́ (Комар). На свою́ руч наверта́ли спра́ву (Грінч.)].
• Всё обратилось к его -зе – все поверну́лося йому́ на ко́ри́сть (на пожи́ток), на його́ руч.
• Располагать в свою -зу – приверта́ти, приверну́ти до се́бе.
• На -зу кому, в чью -зу – на ко́ри́сть (на виго́ду) кому́. [Лиша́ю все, що на мою́ виго́ду зако́ни ри́царства установи́ли (Куліш)].
• Говорить в чью-л. -зу – на чию́ руч каза́ти. [Таки́х, щоб вони́ на на́шу руч каза́ли (Грінч.)].
• Всё это говорит не в вашу -зу – все це не за вас (не на ва́шу руч) промовля́є (гово́рить).
• Суд вынес решение в -зу истца – суд ви́рішив на ко́ри́сть позовнико́ві.
• Высказаться в -зу кого-л, чего-л. – ви́словитися за ко́го, за що.
• Он расположен в мою -зу – він прия́є мені́, він прихи́льний до ме́не.
• Он истолковал это в свою -зу – він ви́товмачив це на свою́ ко́ри́сть (виго́ду), собі́ на ко́ри́сть (на виго́ду).
• Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него – де́які мірко́вання промовля́ють (гово́рять) за цю га́дку, а не про́ти не́ї.
• Мои советы не принесли ему никакой -зы – мої́ пора́ди нічо́го йому́ не вра́дили (не зара́дили).
• Это лекарство приносит -зу – ці лі́ки помага́ють, це помічні́ лі́ки.
• Пойти без -зы – піти́ без пуття́, ма́рне, даре́мне, да́ром, пу́сто; срв. Бесполе́зно.
При́быль – прибу́ток (-тку), зиск (-ку), бари́ш (-шу́), набі́жка, ви́го́да, (польза) ко́ри́сть (-сти), пожи́ток (-тку). Срв. Вы́года, По́льза. [З прибу́тку голова́ не боли́ть (Номас). Без я́ми гре́бля, а без накла́ду зиск не бу́де (Номис). Чи зиск, чи страта́, – одна запла́та (Чуб. I). Щоб ма́ти бари́ш, хазя́їн пови́нен робі́тникові заплати́ти ме́нше, ніж той йому́ заро́бить (Єфр.). Як по копі́йці набі́жки, то й то гара́зд (Лубен.)].
• Получать, -чить, извлекать, извлечь -быль от чего – ма́ти, бра́ти (взя́ти) зиск (бари́ш, прибу́ток, ко́ри́сть) з чо́го, зиска́ти, побаришува́ти на чо́му;
2) (рост, увеличение) прибува́ння, зроста́ння, бі́льшання, при[з]бі́льшення.
• Вода на -были, идёт на -быль – вода́ прибува́є.
• Луна на -были – мі́сяця прибува́є.
• -быль населения – при[з]бі́льшення лю́дности; срв. Приро́ст.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Расчёт –
1) (несов.) розраховування, обраховування, обчислювання, вираховування, зважування, оцінювання, (сов.) розрахування, обрахування, обчислення, ви́рахування, зваження, оцінення; (последствие) розрахунок, обрахунок, (устар.) раху́ба;
2) (расплата) розрахунок, (выплата) виплата, (перен.) пораху́нок; (о мести) відплата, покара, (несов.) поквитува́ння, (сов.) поквита́ння;
3) (увольнение) зві́льнення;
4) (надежда, ожидание, предположение) припускання, сподівання, припущення, міркування, сподіванка, розрахунок, припуск;
5) (намерение) намір;
6) (корыстные соображения) розрахунок, (выгода, польза) вигода, користь, (интерес) інтерес, (смысл) рація;
7) (бережливость) ощадливість;
8) (воен.) обслуга;
9) (техн.) розрахунок:
• брак по расчёту – шлюб (одруження) з розрахунку; брак заради вигоди;
• взять, принять в расчёт – взяти на увагу; мати на увазі;
• взять расчёт по месту работы – взяти розрахуок за місцем роботи; звільнитися з роботи;
• в расчёте, с расчётом на что – зважаючи (важачи) на що; розраховуючи (рахуючи, сподіваючися, важачи) на що; з розрахунку на;
• в окончательный расчёт – на поквитування;
• дать расчёт кому – розрахувати (звільнити, відпустити) кого;
• до расчёта – до розрахунку (порахунку);
• жить с расчётом – жити ощадно (ощадливо);
• за наличный расчёт – за (на) готі́вку, на гото́ві гро́ші;
• из расчёта видно, что – з розрахунку видно, що;
• из расчёта, что – розраховуючи на те, що; сподіваючись, що;
• иметь расчет что делать – ма́ти вигоду що робити;
• какой расчёт? – яка рація?; яка вигода?;
• мы в расчёте – ми розрахувалися (порахувалися, поквиталися, поквитувалися, квити);
• находить расчёт в чём – вбачати (бачити, знаходити) вигоду (інтерес, рацію) в чому;
• на хозяйственном расчёте – на господарчому розрахунку;
• нет расчета (иногда не расчёт) – нема (немає) рації (інтересу, вигоди, рахуби); невигідно; не з руки́, не рука́;
• нет расчета делать это – нема (немає) рації (інтересу) робити це;
• обмануться в расчете – пролічити; прорахувати;
• окончательный расчёт – поквитування;
• орудийный расчёт – гарматна обслуга;
• ошибиться, обмануться в расчёте, в расчётах (перен.) – помилитися в рахунку (в розрахунку, обчисленні, обрахунку, рахубі); схибити в рахунку; (перен.) прогадати;
• ошибка в расчете – помилка в розрахунку;
• плохой расчёт! – погана рахуба!;
• покончить расчеты – розрахува́тися, поквитува́тися;
• получить расчет (посчитаться) – розрахува́тися, порахува́тися, взяти розраху́нок;
• по расчёту кого (чьему) – за розрахунками кого (чиїм);
• по следующему расчёту – з тако́го розраху́нку, обраху́нку;
• потребовать расчёта – зажадати розрахунку;
• принимать, принять, брать, взять в расчёт кого, что – брати, узяти на увагу (до уваги, до рахуби) кого, що; врахувати кого, що, зважити на кого, що;
• расчёт по допускаемым нагрузкам – розрахунок на основі допускних навантаг;
• расчёт по допускаемым напряжениям – розрахунок на основі допускних напруг (напружин);
• расчёт по предельному состоянию – розрахунок щодо граничного стану;
• расчёт предварительный, приблизительный, примерный – попере́дній обраху́нок; приблизний розраху́нок; примі́рний розраху́нок;
• расчёт приближенный – (змодельований) розрахунок наближений (наблизовий); (грубий, попередній) розрахунок приблизний;
• расчёт проверочный – розрахунок перевірчий;
• расчёт проверяемый – розрахунок перевірний;
• расчёт проектировочный – розрахунок проєктувальний;
• расчёт прочности – розрахунок міцности;
• расчёт устойчивости – розрахунок стійкости;
• расчеты не оправдались – сподівання (сподіванки, розрахунки) не справдилися;
• сказать с расчетом – сказати навмисно (навмисне, умисно, умисне), сказати з наміром;
• сорить деньгами без расчёта – сипати (розкидатися) грошима без ліку (розрахунку);
• с таким расчетом, чтобы – так, щоб; з таким, з тим рахунком (розрахунком), щоб;
• у меня с ним короткий расчёт – я з ним скоро розправлюся;
• холодный расчёт – холодний розсуд;
• это [не] входит, [не] входило в мои расчёты – це [не] входить, [не] входило у мої розрахунки (рахунки) (у мої наміри); це я маю, це я мав на думці, цього я не маю, не мав на думці.
[То вихрест із жидів Авлет. Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом’я попав; Щоб од яги як одв’язатись, То мусив в військо записатись І за шпигона на год став (І.Котляревський). Не прийдеться рахуба до чуба (Номис). Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу (Номис). А він тоді почав із мене глузувати. «Тю, дурний! Не бійся, тут куми не йдуть у рахубу!» Як я тії слова почув, то зразу заспокоївся (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Убило всю гарматну обслугу, крім Вірі (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). Тепер він розумів, що з самого початку бачив цей гарячковий розрахунок у її очах. «Мабуть, слушно поміщають кохання в книжки, — спокійно розмірковував він. — Либонь, деінде воно не протриває» (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Економічна криза допомогла багатьом дружинам успішних бізнесменів зрозуміти, що заміж вийшли з любові, бо з розрахунком вони промахнулись]. Обговорення статті
Удобство –
1) зручність, вигідність
2) (благоустройство) вигода; (комфорт) комфорт:
• для удобства жителей – для зручності мешканців (жителів);
• дом (квартира) со всеми удобствами – дім (квартира) з усіма виго́дами, комфортабельна квартира.
[У Проні дві хати: одна в селі, а друга — в лісі. Та, що в селі, нова, поставлена на батьковому дворищі, там усі виго́ди, а та, що в лісі, збудована в шістдесяті роки (Любов Пономаренко). Сучасна цивілізація: обмін цінностей на виго́ди (С.Лем)] Обговорення статті
Упущенный – упущений, впущений, випущений, пропущений, проґавлений, згаяний, прогаяний, занедбаний, втрачений:
• упущенная выгода – упущена вигода, упущений зиск;
• упущенное время – згаяний (втрачений) час. Обговорення статті
Комфорт – (англ.) комфорт, затишок, виго́да:
• душевный комфорт – душевний комфорт.
[Хоч і не з комфо́ртом, та все́-таки до́сить чи́сто й вигі́дно (І.Франко). Це найліпший і наймодерніший експрес в СССР; найкомфортабельніший експрес у так званій робітничо-селянській державі. Мавши маршрут майже на пів земної кулі, маршрут «Нєгорєлоє — Владівосток», тобто від понурої Прибалтики і до берегів Японського моря, маршрут на 12 тисяч кілометрів і стільки ж назад, він був до того відповідно пристосований і устаткований, — до комфорту і вигод в безперервній десятиденній мандрівці (І.Багряний). Андрій Андрійович думав про те, як йому мало потрібно від жінки, щоб відчувати душевний комфорт. Зараз йому до нестями хотілося жити так, щоб тягло до рідної домівки, щоб стіни були зігріті затишком та спокоєм (С.Талан). Припустімо навіть, що за сімдесят років існування в комфорті та безпеці, під захистом надійно заблокованої дром-зони, нам все-таки вдалося б побудувати величезний флот для звільнення людства. Що далі? (О.Авраменко). То були дурнувато радісна безтурботність і душевний комфорт. Поклавши яблуко до кишені, я кинувся навздогін за Еммою (В.Горбатька, перекл. Ренсома Ріґґза). Принаймні двом молодим леді з цих сімей він дав дуже різні почуття. Те, що для Фанні означало спокій і душевний комфорт, оберталося нудьгою та роздратуванням для Мері (В.Горбатько, перекл. Дж.Остін). Життя — це серія проблем. Ви або маєте проблему зараз, або вже її владнали, або готуєтесь до нової. А все тому, що для Бога ваш характер важливіший за ваш комфорт. Для Бога важливіше зробити ваше життя святим, ніж щасливим (Наталія Гоїн, перекл. Ріка Ворена). Комфорт — це компроміс із свободою (Е.Кант)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Выгода – ко́ристь, -сти, бари́ш, -ша, ви́года, -ди.
Интерес –
1) (польза) інтере́с, -су, кори́сть, -сти, виго́да, -ди;
2) ціка́вість, -вости, заціка́влення, -ння.
Удобство –
1) виго́да, -ди;
2) зру́чність, -ности.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Выгода – зиск; користь; бариш; вигода. Извлекать выгоду – мати з чого зиск; користуватися з чого; баришувати на чому.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вода
• Большое скопление воды – велика вода; дунай; дунай-вода. [Розгулялися води, як дунаї. Пр.]
• Быть тише воды, ниже травы – бути нижче [від] трави, тихше (тихіше) [від] води; сидіти тихо і смиренно; бути тихим і смиренним.
• Быть, чувствовать себя как рыба в воде – бути, чути (почувати) себе як риба у воді; бути, чути (почувати) себе як пташка (як ластівка) в повітрі; бути в своїй стихії (давн. в своєму живлі). [Суддя в суді — як риба в воді. Пр.]
• В мутной воде рыбу ловить – у (кала)мутній воді риб(к)у ловити (риб(к)а ловиться).
• В огонь и воду – у вогонь і (в) воду. [За Сагайдачного ладна вона була в огонь і воду. Тулуб.]
• Вода дождевая – вода дощова; дощівка.
• Вода жёсткая – тверда (різка) вода.
• Вода журчащая – дзюркотлива вода; (поет.) [вода] дзюркотонька.
• Вода и камень долбит – вода і камінь довба(є). Пр. Крапля по краплі і камінь (і скелю) продовбує. Пр. Яка вода м’яка, а камінь зглодже. Пр.
• Вода и мельницу ломает – тиха вода греблю рве. Пр. Тиха вода береги лупає, а бистра йде та й перейде. Пр.
• Вода ключевая – кринична (криничана, джерельна) вода; джерелівка.
• Вода мелкая, неглубокая – там мілко, не глибоко; (образн.) Там води — горобцеві по коліна (старому горобцю по коліно). Пр. Такої води, що ніде горобцю й лап помочити. Пр. Так глибоко, що жабі по око. Пр.
• Вода на чью мельницу (разг.) – вода на чий млин (на чиє колесо, на чиє коло); на чий камінь вода. То вода на мій млин. Пр. Кожний на своє колесо воду навертає. Пр. Кожний на своє коло воду тягне (горне). Пр. То на мій камінь вода. Пр.
• Вода полая – повідь (повінь, повіддя, павідь); (поверх льоду) полій.
• Вода пошла на убыль, вода убывает – вода почала спадати (убувати); вода пішла на спад; вода спадає (убуває); (образн.) воду смикнуло.
• Вода светлая – вода чиста [як сльоза]; (діал.) красітна вода.
• Вода слегка замёрзла, подёрнулась тонким слоем льда – вода зашерхла.
• Вода сплошь – одним лицем вода.
• Вода стоячая – стояча вода (нетеч, нетеча, нетечина); водостій; мертвовід.
• Вода тёплая – тепла вода; літепло. [Начерпай води холодної і постав на вогонь, зогрій літепла, промий мої смертельні рани. Сл. Гр.]
• Вода чистая, свежая – вода чиста, свіжа; погожа вода. [Було — забагнеться панам погожої води, — лакей і посилає його до криниці. Коцюбинський.]
• Водой не разлить, не разольёшь кого (разг.) – як риба з водою хто з ким; водою не розлити (не розіллєш) кого; ані лопата, ані мотика їх не розлучить; нерозмийвода (нерозлийвода); вони не розмита вода; вони нерозлучні друзі (друзі на життя і на смерть). [Козак з бідою, як риба з водою. Пр. Ми з тобою, як риба з водою. Пр.]
• Водой пройти, превращаться в воду (таять) – пойнятися водою: братися, узятися водою. [Незабаром сніжок пойнявся водою. Гребінка.]
• Воду толочь — вода и будет – вари воду — вода й буде. Пр.
• Вывести на свежую (чистую) воду (разг.) – вивести на чисту воду (на світ, на світло денне); (іноді) зірвати машкару з кого.
• Выйти сухим из воды – вийти сухим із води; дешево відбутися.
• Грунтовая (подпочвенная) вода – підґрунтова вода; (розм. лок.) підшкурна (зашкурна) вода. [В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає. Сл. Гр.]
• Десятая (седьмая) вода на киселе (фам. шутл.) – родич десятого коліна. Пр. Десята вода (шкура) на киселі. Пр. Василь бабі сестра у первих. Пр. Мій батько і твій батько (дід) коло одної печі грілися. Пр. Родина — кумового наймита дитина. Пр. Пень горів, а він руки нагрів, та й став йому дядьком. Пр. Дідового сусіда молотники. Пр. Ми родичі: на однім сонці онучі сушили. Пр. Його мама і моя мама в одній воді хустки прали. Пр.; (лок.) Наша корова напилася з вашої калюжі. Пр.
• Доставлять, доставить груз водой – перевозити, перевезти (правити, доправити) вантаж водою.
• Дуть на воду – дмухати (дути) на [холодну] воду. [Хто обпікся на молоці, той і на холодну воду дмухає. Пр. Він і на холодну воду дує. Пр.]
• [Ему] как с гуся вода (разг.) – [Йому] як з гусі (з гуски) вода; не сушить (не морочить, не клопоче) собі голови нічим; а йому й байдуже; а він і байдуже; байдужісінько йому.
• Живая и мёртвая вода (в сказках) – вода живуща (живлюща, жива) й (з)цілюща (мертвуща, мертвяща).
• Как в воду канул (разг.) – як у воду пішов (ввійшов, упав, пірнув, канув); як водою вмило (змило); мов хвиля змила (пойняла); як з мосту впав; як лиз (лизень) злизав; як корова язиком злизала. Пропав, як у воду впав. Пр.
• Как в воду опущенный (унылый, печальный) – як у воду опущений; тяжко засмучений (зажурений); геть знеохочений [до всього].
• Как две капли воды (похож) – [Як] викапаний; [як] вилитий; як (мов…) дві краплини води схожий; достоту схожий; достотній; чистий (чистісінький); (образн.) вилився як з воску в кого; як з ока випав. [Вилилась як з воску в матір. Пр.]
• Как камень в воду – як камінь у (під) воду; як водою вмило, як вода вмила.
• Концы в воду (разг.) – кінці у воду. [Недовго з ним розв’язатися: не хочу, не піду, — та й кінці в воду! Котляревський.]
• Много воды – багато води; велика вода.
• Много (немало) воды утекло (с тех пор как…) – багато (немало, чимало) води утекло (упливло) (з того часу, як…); не один став витік, утік (з того часу); (про)минув довгий час.
• Молчит, как воды в рот набрал – мовчить, як (наче…) води в рот набрав; мовчить, наче повен рот води; (а)ні пари з уст; і пари з уст (з рота) не пустить; і пари з уст не хукне; заціпило йому язик; мовчить як риба (як німий, як стіна); як овечка, не скаже (не мовить) ні словечка; нічичирк; і дух притаїв. [Дід нічичирк, лежить собі і дух притаїв. Стороженко.]
• Не суйся в воду, не спросясь броду – не лізь у воду, не знаючи броду. Пр. Не спитавши (не розібравши, не розглядівши) броду, не лізь (не сунься) [прожогом] у воду. Пр.
• Обдать, окатить холодной водой кого – облити (злити) холодною водою кого; охолодити (розхолодити, остудити) кого; охолодити запал чий; (образн.) накрити мокрим рядном кого.
• Обильный, богатый водой – багатий на воду; водяний.
• [Он] воды не замутит (разг.) – [Він] води не замутить (помутить, закаламутить, скаламутить).
• Питьевая (хорошая) вода – питна (гожа) вода.
• Плыть по воде – пливти (плисти) за водою; пливти (плисти) долі водою (доліріч).
• Плыть против воды – пливти (плисти) проти (устріть) води; пливти (плисти) горі водою (горіріч). [І риба не пливе проти бистрої води. Номис.]
• Повадился кувшин по воду ходить — там ему и голову сломили – пішов глечик по воду та й голову там положив. Пр. Повадився кухоль по воду ходить, поки йому ухо одламали. Пр. Грай, грай, глечику, вушка збудеш. Пр. Доти глечик воду носить, доки йому ухо не урветься. Пр. До часу збан воду носить. Пр.
• По воде поплыло – за водою (з водою) пішло; за водою попливло. [Було, та за водою пішло. Пр. Прийшло з води, пішло з водою. Пр.]
• Под воду пойти (нырнуть) – під воду піти (пірнути), іще нирця (нирка) дати.
• Под лежачий камень вода не течёт – під лежачий камінь і вода не тече. Пр. Лежали на боку, не заробили і на понюшку табаку. Пр. Лежаного хліба нема. Пр. Лежачи й сокира ржавіє. Пр. З лежі не справиш одежі, а з спання не купиш коня. Пр. Лежачи і вовк не виє. Пр. Лежаний хліб не ситить. Пр.
• Поехать на воды – поїхати на (теплі, солоні) води.
• Пойти за водой – піти по воду. Пішов по воду, як рак по дріжджі. Пр.
• По (на) воде писать (без следа) – на (по) воді писати. То на воді записано. Пр. Це ще вилами по воді писано. Пр.
• Посадить на хлеб и на воду кого – посадити (посадовити) на хліб і на воду кого.
• После дождя да в воду – з дощу та під ринву. Пр.
• Прошёл сквозь огонь и воду (и медные трубы) – пройшов крізь вогонь і воду. Був і на коні, і під конем (на возі й під возом, в ступі й за ступою). Пр. Перейшов [вже] крізь сито і решето. Пр. Пройшов Рим і Крим. Пр. Був у бувальцях, знає, що кий, що палиця. Пр. Був вовк в сіті і перед сіттю. Пр. Поспитав уже пня і колоди. Пр.
• Решетом воду носить – решетом воду носити (міряти, набирати).
• С лица воду не пить (разг.) – з краси не пити води. Пр. Байдуже врода, аби була вигода (робота). Пр. Не дивися на вроду, але на природу. Пр.
• Толочь воду [в ступе] (разг.) – товкти воду [в ступі]. З сухої криниці воду брати. Пр.
• Хлеб да вода — молодецкая еда – хліб та вода — то козацька їда. Пр. Хліб та вода — бідного їда. Пр. Козакові небагато треба: солі дрібок, хліба шматок та горілки чарка. Пр. Іще то не біда, як єсть хліб та вода. Пр. Хліб та вода — то нема голода. Пр.
• Хоть в воду (броситься) – хоч у воду; хоч з мосту (хоч з гори, хоч із кручі) та в воду; хоч і в прірву; хоч провалися в безодню; хоч живий (живцем) у яму (у землю) лізь.
• Хоть воду на нём вози – з нього хоч мички мич. Пр. Такий плохий, хоч у вухо бгай. Пр. Такий, як хліб м’який. Пр. Його хоч на поводі води. Пр.
• Чистой воды брильянт – щирісінький діамант (брильянт); діамант (брильянт) найвищої (найліпшої, найкращої) чистоти.
• Чистой (чистейшей) воды скептик (разг.) – справжнісінький (щирісінький, чистісінький) скептик.
• Что в воду упало, то пропало – що у воду (з мосту) впало, те пропало. Пр.
Польза
• В свою пользу – собі на користь (на пожиток).
• Всё это говорит в вашу, не в вашу пользу – все це за вас, не за вас (на вашу, не на вашу руч) промовляє (говорить).
• Движение в пользу реформы – рух за реформу.
• Для общей пользы – для загального добра (для добра всіх, на пожиток усім); для загальної користі.
• Извлекать для себя пользу из чего – мати для себе користь (собі пожиток) з чого; (образн. розм.) грати на чому в свою сопілку (дудку).
• Невелика польза, мало пользы из того – мало користі (пожитку, мале спасибі, малий спасибіг) з того.
• Обращать, обратить в свою пользу – повертати, повернути (обертати, обернути) собі на користь (на свою користь, собі на пожиток); вернути (навертати, повертати, горнути) на свою руч.
• Он расположен в мою пользу – він сприяє мені; він прихильний до мене.
• От этого нет никакой пользы – від (з) цього нема ніякої (жодної) користі (вигоди, ніякого пожитку); (образн. розм.) з того ні вари, ні пари.
• Пойти без пользы – літи без пуття (марне, даремне, даром, пусто).
• Получать, получить, извлекать, извлечь пользу из чего – мати користь (пожиток, вигоду, зиск) з чого; брати, узяти користь з чого; використовувати, використ(ув)ати що.
• Приносить, принести пользу кому, чему – давати, дати користь (пожиток, ужиток) кому, чому.
• Располагать, расположить в свою пользу – привертати, привернути до себе.
• Служить, послужить в пользу, на пользу – іти, піти, вийти на користь (на пожиток).
• Употребить с пользой что – ужити на користь (на добре) що; спожиткувати що.
• Что пользы из того, что… – яка користь (який ужиток, який пожиток, яка вигода (лок. який хосен) з того що…
• Это пойдёт на пользу кому – це піде на користь (на пожиток) кому; це стане у пригоді кому.
• Это разговоры в пользу бедных (разг.) – це пуста (порожня, марна) розмова (балачка, балаканина); шкода про це й говорити.
• Я не извлёк ни малейшей пользы из этого дела – я не мав ані найменшої користі (найменшого пожитку, найменшої вигоди, найменшого вжитку, зиску) з цього діла.
Расчет
• Брак по расчёту – шлюб (одруження) з розрахунку.
• В расчёте, с расчётом на что – зважаючи (важачи) на що; розраховуючи (рахуючи, сподіваючися) на що.
• Жить с расчётом – жити ощадно (ощадливо).
• Какой расчёт? – яка рація?; яка вигода?
• Мы в расчёте – ми поквит(ув)алися; ми порахувалися (розрахувалися).
• Нет расчета (иногда не расчёт) – нема(є) рації (інтересу); невигідно.
• Ошибиться, обмануться в расчёте, в расчётах (перен.) – помилитися в рахунку (в розрахунку); схибити в рахунку; прогадати. [Недавно… женився. Та, бач, в рахунку помилився. Котляревський.]
• Принимать, принять, брать, взять в расчёт кого, что – брати, узяти на увагу (до уваги) кого, що.
• С таким, с тем расчётом, чтобы… – з таким, з тим рахунком (розрахунком), щоб…; (іноді) так, щоб…
• У меня с ним короткий расчёт – я з ним скоро розправлюся.
• Это (не) входит, (не) входило в мои расчёты – це (не) входить, (не) входило у мої (роз)рахунки (у мої наміри); це я маю, це я мав на думці, цього я не маю, не мав на думці.
Согласие
• Быть, жить, находиться в согласии – бути, жити у [добрій] згоді (у злагоді).
• В знак согласия – на знак згоди; на згоду.
• В случае вашего согласия – якшо ваша згода; якшо ви [будете] згодні; у разі вашої згоди.
• Давать, дать согласие на выход замуж – давати згоду на шлюб; (етногр.) подавати, подати рушники.
• Изъявлять, изъявить согласие – давати, дати згоду; погоджуватися, погодитися.
• По обоюдному, по общему согласию – за обопільною, за спільною згодою.
• Прийти к соглашению – дійти згоди.
• С согласия кого – за згодою чиєю.
• Согласие крепче каменных стен – де згода, там і вигода. Пр. Згода дім будує, а незгода руйнує. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ви́года – выгода.
Виго́да –
1) удобство, уют, раздолье;
2) удобный случай.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Выгода – вигода, інтере́с (-су); (прибыль) – зиск (-ку); для своей -ды – на свою ко́ристь, собі́ на ко́ристь; извлекать -ду – ма́ти з чо́го зиск, користува́тися, покористува́тися з чо́го; получить -ду от чего – зиска́ти на чо́му.
Расчет –
1) розраху́нок (-нку), розрахува́ння; (предварительный) – обраху́нок (-нку); (окончательный) – поквитува́ння, поквита́ння; (расплата) – розпла́та, остато́чний розраху́нок; р. копеечный – а) обраху́нок на копійки; б) розплата до копі́йки; р. междуконторный – розра́хунок між конто́рами, міжконто́рний; р. предварительный – попере́дній обраху́нок; р. приблизительный – примі́рний, приблизний розраху́нок; р. примерный – примі́рний розраху́нок; р. хозяйственный – господа́рчий розраху́нок; за наличный р-т – на готі́вку, на гото́ві гро́ші; покончить -ты – розрахува́тися, поквитува́тися; получить расчет (посчитаться) – розрахува́тися, порахува́тися, взяти розраху́нок; по следующему -ту – з тако́го розраху́нку, обраху́нку; произвести расчет рабочим – попла́тити робітника́м; учинить расчет – робити, зробити розраху́нок;
2) (предположение) – міркування, споді́ванка, обраху́нок; взять, принять в расчет – взяти на ува́гу, взяти під ува́гу, ма́ти на ува́зі, зважа́ти на що; -ты не оправдались – споді́ванки не спра́вдились; ошибиться в -те – прогада́ти; переместить сотрудников с таким -том – перемістити співробі́тників з таким обраху́нком; строить -ты на чем – ва́жити, поклада́ючись на що;
3) (увольнение) – зві́льнення; дать расчет кому – звільнити, відпра́вити кого́;
4) (выгода, интерес) – вигода, інтере́с (-су); иметь расчет что делать – ма́ти вигоду що робити; нет -та – невигідно.
Удобство – зру́чність (-ности), виго́да.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

виго́да, -ди; -го́ди, -го́д

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вигі́дка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ви́года.
2) = Вигіддя. Ка’ він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі. Канев. у.
3) Телѣжка на двухъ колесахъ, одноколка. Приїздив вигідкою. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
Виго́да, -ди, ж.
1) Удобство; пріятность. Викопали собі криницю у дворі — добру вигоду зробили. Канев. у. Чужі жінки кохаю а для своєї вигоди. Грин. ІІІ. 282. Не їж хліба, не пий води, візьму тебе для вигоди. Мет. Ум. Вигідка.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ви́года, -ди, ж. Выгода. Сл. Нік.
Виго́да, -ди, ж.
1) *А в вечері кожен шукає своєї вигоди: тому хочеться вкрасти, а тому когось добре попобити, а тому—гарної молодиці. Крим. *2) Удобный случай. Сл. Нік.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Удобство — зру́чність, -ности, виго́да, -ди; У. управления — зру́чність керува́ння.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вы́года = виго́да (С. Л.), зиск, (С. З.), кори́сть (С. Л.), пожи́ток (С. З.). — Не так шкода, як не виго́да. н. пр. — Користи з два шаги, та й ті щербаті. н. пр.
Интере́съ = 1. кори́сть, зиск, виго́да, хо́сен (Гал.), інтере́с. — Користї з два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Тодї інтерес, коли повний черес. н. пр. 2. цїка́вість, зацїка́влення. Б. Ш.
По́льза = кори́сть (С. Л.), ужи́ток (С. Ш.), вжи́ток, пожи́ва, пожи́ток (С. З.), зиск (С. З.), виго́да. — Тільки з його користї, як з чорта смальцю. н. пр. — Користї на два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Яка пожива з їх? Як з цапа молока? Гул. Ар. — Із нашого женихання нї слави, нї вжитку, карим очам спання нема, ніжкам одпочинку. н. п. — Там ся лїниво працює, де пожитку не чує. н. пр. — Не менший пожиток з торгів. Ст. Л. — Пожиток з сповіді єсть той, же нам сповідь гріхи отпущаєть. Б. П. — Чи зиск чи страта — одна заплата. н. пр. — Въ по́льзу = на, кори́сть, в кори́сть, на пожиток. — І все обридло їм, і все їм не в користь. Гул. Ар. — На користь громадї.
Удо́бность = виго́да, придо́ба, зру́чність.
Удо́бство, удо́бье = придо́ба (С. З. Л.), виго́да (С. Л.), у(в)гіддя (С. Л.), придо́лля. — Там дїтва вже не голосить, їй угіддя — хлїба досить. Мова. — У. доста́вить = ви́годити.

Запропонуйте свій переклад