Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 54 статті
Запропонувати свій переклад для «внести»
Шукати «внести» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Внести́, см. Вноси́ть.
Вноси́ть, внести́, вна́шивать –
1) вно́сити, вне́сти́, (многое) повно́сити. [Позніма́й та повно́сь сорочки́ в ха́ту (Гр.)];
2) впрова́джувати, впрова́дити, запрова́джувати, запрова́дити (напр. умо́ви до догово́ру, щось нове́ в мо́ву).
• Вноси́ть в списки – заво́дити, заве́сти́, зано́сити, зане́сти́ до спи́сків, впи́сувати, вписа́ти, заквита́ти (заквитува́ти). [Ще в ме́трики як заведе́ Мару́сею! (О. 1862). Пани́ ви́паси та ліси́ не завели́ у ви́куп. Піп по лейстрах заквита́в, що Са́вка для шпита́ля двір одда́в (Мкр.)].
• Вноси́ть деньги, подати – вно́сити (плати́ти) гро́ші (пода́тки).
• Вноси́ть налоги за что – опла́чувати, оплати́ти щось (напр., ґрунт).
• Вноси́ть лепту – докида́ти, доки́нути ле́пту до чо́го.
• Вноси́ть (план) в комиссию – подава́ти, пода́ти (план) до комі́сії.
Вме́сте – уку́пі (уку́пці, уку́почці, уку́поньці), ра́зом, разко́м, ура́з, заразо́м, поспо́лу, по́спіль, ку́пно, сумі́сно, в па́рі, (реже) по́вкупі, поку́пі, при ку́пі, при мі́сці, спі́льно, за гурт, (сообща со многими) гурто́м, у гурті́. [Жи́ти, сиді́ти, працюва́ти і т. и. уку́пі, ра́зом з кимсь і т. и. Дба́йте про ща́стя ку́пно з ді́тьми (Мирн.). Дожи́ти ві́ку вку́пі, у зго́ді (Коцюб.). Живу́ть усі́ при ку́пі. Разко́м побіжимо́ до госпо́ди (Лев.). Дві бу́кви при мі́сці стоя́ть. Поклони́всь усі́м за гурт (М. В.). Роби́ти колекти́вні змо́ви – гурто́м одмовля́тися од уро́ка (Крим.). Козаки́ гопака́ гурто́м оддира́ють (Шевч.). Іти́ в гурті́ ле́гше з спі́вом (Єфр.)].
• Соединять вме́сте – гуртува́ти до ку́пи (до ку́пки, ку́почки, ку́поньки), у ку́пку и т. д., у гурт, до гу́рту. [Зібра́лися всі до ку́пи, у гурт. Згуртува́ти до ку́пи ра́дощі й го́ре (Чупр.)].
• Все вме́сте (одной компанией) – ку́пцем. [Ку́пцем горну́лося до йо́го найкра́ще товари́ство (Кв.)]; (в одном целом, в нераздельном соединении) при гурті́, при ку́пі. [При гурті́ одна́ люди́на прогоду́ється я́кось. Держа́ти при ку́пі різноро́дні елеме́нти (Єфр.)].
• Вме́сте с тем (одновременно) – ра́зом, ура́з, заразо́м, ра́зом з тим, рівноча́сно, по-при-тому́. [Ра́зом ста́ло укр. письме́нство й на тво́рчу робо́ту (Єфр.). Хроніке́р, ура́з і пое́т (Франко). І сумна́ це істо́рія, але заразо́м яка́ безрозу́мна! (Крим.). Я й сам по-при-тому́ вчи́вся (М. Левиц.)]; (в один приём) за одни́м хо́дом. [За одни́м хо́дом вне́сти дров і води́].
• Держаться вме́сте – держа́тися (трима́тися) ку́пи, гу́рту.
За́пись – за́пис (-су), впис (-су) (у кни́гу, до кни́ги), квит (-ту).
• Дарственная -пись – дарови́зний (да́рчий) лист, да́рня (-ньої), ро́зпис (-су), уступна́ (-но́ї).
• Запродажная -пись – запрода́жна (-ної), уступне́ письмо́.
• Меновая -пись – замі́нний лист.
• Радная -пись – віно́ви́й за́пис (лист).
• Раздельная -пись – ді́льчий лист.
• Мировая -пись – мирова́, лист про мирову́.
• Третейская -пись – єдна́льний за́пис.
• Метрическая -пись – ме́трика.
• Подлинная -пись – автенти́чний за́пис (лист).
• -пись для памяти – нота́тка.
• Внести в -пись – записа́ти, заквита́ти, заквитува́ти що.
Кни́га –
1) кни́жка (мн. книжки́, -жо́к), (значительнее об’ёмом или важностью) кни́га. [Петру́сь до шко́ли та із шко́ли з книжка́ми хо́дить та росте́ (Шевч.). Ах, я до́вго вас жда́ла, ще як над кни́жкою пое́зій смія́лася, рида́ла (Тичина). Чи то вмер черне́ць у ке́льї, пи́шучи святу́ю кни́гу? (Франко)].
• -га в (целый) лист, в полулист – кни́жка (кни́га) на ці́лий а́ркуш, на піва́ркуша.
• -га в четвёртую, восьмую, шестнадцатую, двадцать четвертую долю листа – кни́жка (кни́га) у чве́ртку, у ві́сімку, у шістна́дцятку, на два́дцять четве́рту части́ну а́ркуша.
• -га Бытия, Чисел – Кни́га Буття́, Чи́сел.
• -га живота – кни́га життя́ (буття́), (слав.) кни́га живота́, срвн. Живо́т 1.
• -га стихов – кни́жка (и кни́га) пое́зій.
• -га для чтения (хрестоматия) – чи́танка.
• -га актовая – кни́га а́ктова.
• -га входящих, исходящих бумаг – кни́га вступни́х, виступни́х папе́рів.
• -га главная, бухг. – головна́ кни́га.
• -га жалоб, жалобная – кни́га для скарг.
• -га заборная – набірна́ кни́жка.
• -га записная – за́пи́сник (-ка), нотатко́ва кни́жка, кни́жка для нота́ток, кни́жка для за́писів (Грінч.).
• -га конторская – конто́рська кни́га.
• -га копирная – копі́рна кни́га.
• -ги метрические – кни́ги ме́триків, кни́ги ме[а]трикуля́рні, ме́трики (-ків).
• -га памятная, см. Кни́жка памятная.
• -ги писцовые – кни́ги ґро́дські (стар.).
• -га подворная – дворова́ кни́га.
• -га поземельная – поземе́льна кни́га.
• -га поминальная, см. Помина́льник.
• -га приходо-расходная – кни́га прибу́тків та вида́тків.
• -га разносная, рассыльная – розносна́ кни́га (кни́жка).
• -га расчётная – (роз)рахунко́ва кни́жка.
• -га родословная – кни́га родово́ду, родові́дна кни́га.
• -га сборов – кни́га опла́т.
• -га товарная – крамова́ (товаро́ва) кни́га.
• -ги церковные – церко́вні кни́ги.
• -га черновая – чорнова́ кни́жка.
• Вносить, внести в -гу – в[за]пи́сувати, в[за]писа́ти, заво́дити, завести́ до кни́ги, запи́сувати, записа́ти в кни́гу.
• Закрывать, закрыть -гу – згорта́ти, згорну́ти кни́жку, кни́гу.
• Открывать -гу –
а) розгорта́ти кни́жку (кни́гу);
б) бухг. розпочина́ти кни́гу.
• Говорить, как по -ге – говори́ти, як з кни́ги (з кни́жки, по кни́зі) чита́ти.
• Ему и -ги в руки – йому́ і кни́жка в ру́ки. [Письме́нному кни́жка в ру́ки (Номис)].
• Смотрит в -гу, видит фигу – ди́виться в кни́гу, а ба́чить фи́гу. Работник -ги, см. Кни́жник 4;
2) (глава, отдел в письмен. произведении) кни́га, ві́дділ (-лу);
3) анат., см. Кни́жка 2.
Матри́кул – матри́кул (-лу).
• Вносить внести в -кул – запи́сувати, записа́ти, впи́сувати, вписа́ти в матри́кул, (имматрикулировать) іматрикулюва́ти, заіматрикулюва́ти кого́.
Нало́г –
1) (действие), см. Налага́ние и Наложе́ние;
2) пода́ток (-тку), о́платка (преимущ. во мн.: о́платки́, -то́к), соб. о́плать (-ти). [Пода́тків наш наро́д пла́тить бі́льше, ніж того́ вимага́ють офіція́льні ци́фри (Грінч.). Вели́кі оплатки́, – нія́к на гро́ші не зі́б’єшся (Конотіпщ.). О́платки ті́ї за ха́ту поплати́ли: і городські́, і зе́мські, і в казну́, і ще які́сь (Крим.). О́плать вели́ка (Сл. Гр.)].
• Государственный -ло́г – держа́вний пода́ток.
• Квартирный -лог – кварти́рний (житлови́й) пода́ток.
• Косвенный -ло́г – посере́дній пода́ток.
• Личный -ло́г – особо́вий пода́ток.
• -ло́г с недвижимого имущества – пода́ток з нерухо́мого добра́ (майна́).
• Обременительные -ло́ги – суту́жні (тяжкі́) пода́тки (о́платки).
• Подоходно-поимущественный -ло́г – прибутко́во-майно́вий пода́ток.
• Подоходный -ло́г – прибутко́вий пода́ток, пода́ток з прибу́тку.
• Поземельный -ло́г – поземе́льний пода́ток, поземе́льне (-ного).
• Помольный -ло́г – пода́ток на ме́ливо (на мли́во).
• Прогрессивно-подоходный -ло́г – прогреси́вно-прибутко́вий пода́ток.
• Продовольственный -ло́г – харчови́й пода́ток.
• Промысловый -ло́г – промисло́вий (гал. зарібко́вий) пода́ток.
• Прямой -ло́г – безпосере́дній пода́ток.
• Сельско-хозяйственный -ло́г – сі́льсько-господа́рський пода́ток.
• Уравнительный -ло́г – з[ви]рівня́льний пода́ток.
• Вносить, внести -ло́г за (на) что – вно́сити, вне́сти́, спла́чувати, сплати́ти, випла́чувати, ви́платити, (о мног.) повно́сити, пови[пос]пла́чувати пода́ток за (на) що, оплати́ти що. [Я вже ґрунт оплати́в, але́ є ще и́нші оплатки́ (Звин.)].
• Внесение -га за (на) что – с[ви]пла́чування, оконч. спла́чення, ви́плачення пода́тку за (на) що, опла́та чого́.
• Облагать, обложить -гом, гами кого, что – оподатко́вувати, оподаткува́ти кого́, що.
• Обложение -гом, -гами – оподатко́вування, оконч. оподаткува́ння кого́, чого́.
• Налагать, наложить -ло́г – наклада́ти, накла́сти, накида́ти, наки́нути пода́ток.
• Облегчать, облегчить -ло́г – поле́гшувати, полегши́ти, зме́ншувати, зме́ншити пода́ток.
• Освобождать, освободить от -га кого, что – звільня́ти, звільни́ти від пода́тку кого́, що.
• Распределять, распределить -ги – розклада́ти, розкла́сти, (о мног.) порозклада́ти пода́тки.
• Свободный от -гов – ві́льний від пода́тків.
Огово́рка –
1) см. Огова́ривание;
2) застере́ження, завва́ження, ува́га, за́значка.
• Принимая, моё предложение, он сделал огово́рку – пристаючи́ на мою́ пропози́цію, він зроби́в застере́ження (застері́гся).
• Внести огово́рку в протокол – заве́сти (вписа́ти) ува́гу до протоко́ла.
• Он отделывается огово́рочками – він сяк-так вимовля́ється.
Пла́та – пла́та, запла́та, платня́, скуп. [Хоч і в ка́та, аби́ пла́та. Хве́ршал за ліка́рство бере́ скуп].
• Заработная -та – заробі́тна (зарі́бна) платня́.
• Заработанная -та – заро́блена платня́.
• Наёмная -та – на́ймиця.
• Подённая -та – поде́нне (-ого).
• Годичная -та – годівщи́на, роківщи́на.
• -та по времени – платня́ від ча́су.
• Поштучная -та – платня́ від шту́ки.
• Задельная, сдельная -та – відря́дна платня́, платня́ від робо́ти.
• -та за квартиру – комі́рне (-ного).
• Арендная -та за землю – ра́та, чинш; (арендная в неурожайный год) суха́ ра́та.
• -та за право торговли – чинш, ми́то, пате́нт.
• -та за размен денег – розмі́нне (-ного), змі́нне, (за факторство) баришівне́ (-но́го).
• -та за помол – сухоме́льщина, розмі́р, мі́рка, мірчу́к, проме́л.
• Внести первый взнос арендной -ты – пе́ршу ра́ту заплати́ти.
• Какова работа, такова и -та – яка́ робо́та, така́ й (за)пла́та; як дба́єш, так і ма́єш.
Представля́ть, предста́вить –
1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) – приставля́ти, приста́вити и пристанови́ти кого́, що, поставля́ти, поста́вити, виставля́ти, ви́ставити кого́ (напр., сві́дків), подава́ти, пода́ти (напр., поя́снення, до́кази).
• -вить кого на суд – поста́вити кого́ перед судо́м, припрова́дити кого́ на суд.
• -вить свидетелей, виновного на суд – поста́вити (ви́ставити) сві́дків, винува́того перед суд.
• -вить поручителя – поста́вити пору́чника.
• Отыскать виноватого и -вить кому – знайти́ (розшука́ти) ви́нного (винува́того) і поста́вити перед ко́го.
• -вьте доказательства своей невиновности – пода́йте до́води (до́кази), що ви неви́нні.
• -вить об’яснения – пода́ти поя́снення.
• -вить извинения – попроха́ти проба́чення;
2) кого кому – рекомендува́ти, відрекомендува́ти, представля́ти, предста́вити (руссизм) кого́ кому́ ким, (гал.) запрезентува́ти кого́ кому́, (знакомить) зазнайо́млювати, зазнайо́мити кого́ з ким. [Ході́мо, я тебе́ предста́влю тим, що вво́лять твою́ уся́ку во́лю (Куліш). Я в про́стий о́дяг уберу́сь, а ти рекоменду́й мене́ вітцю́ старо́му вчи́телем (Куліш)].
• Он был мне -лен – його́ мені́ було́ предста́влено (відрекомендо́вано);
3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) – виставля́ти, ви́ставити кого́ (на нагоро́ду, на чин), на ко́го (на полко́вника).
• -вить к производству в полковники – ви́ставити кого́ на полко́вника;
4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) – подава́ти, пода́ти що, кому́ про що, здава́ти, зда́ти, (вносить) вно́сити, вне́сти. [Здава́ти ра́порти коміса́рові (Фр.)].
• -вить отчёт, проект закона – пода́ти звіт (звідо́млення), проє́кт зако́ну.
• -вить об этом об’яснения секретарю – пода́ти поя́снення про це секретаре́ві.
• -вить на заключение, решение комиссии – пода́ти на ви́сновок, на ви́рішення (розвяза́ння) комі́сії.
• -вля́ть, -вить на чьё-л. усмотрение – подава́ти, пода́ти на во́лю чию́, виставля́ти, ви́ставити перед о́чі чиї́.
• -вьте о нём сведения – пода́йте про йо́го відо́мості.
• -вьте свои соображения по этому вопросу – пода́йте свої́ міркува́ння (думки́) в цій спра́ві.
• -вить свои документы в секретариат – пода́ти свої́ докуме́нти до секретарія́ту.
• -вить дело для пересмотра – пода́ти спра́ву на пере́гляд.
• -вляя при сем – подаючи́ при цьо́му;
5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) – малюва́ти, змалюва́ти, (резцом) різьби́ти, ви́різьбити кого́, що.
• Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат – письме́нник у свої́м тво́рі змалюва́в сільськи́й пролетарія́т.
• Картина -ет морское сражение – на карти́ні намальо́вано морськи́й бій.
• -лять (изображать) дело (вопрос) – ста́вити, поста́вити, станови́ти, постанови́ти, виставля́ти, ви́ставити, подава́ти, пода́ти спра́ву. [Ця гіпо́теза ста́вить спра́ву так, ні́би в Ки́їві до тата́рського лихолі́ття сиді́ли великоро́си (Єфр.)];
6) кого (быть представителем кого) – заступа́ти, репрезентува́ти кого́. [Ми тут усю́ грома́ду заступа́єм, то й ра́дити стари́м звича́єм бу́дем (Грінч.). Ма́ємо чима́ло письме́нників, що репрезенту́ють рі́зні сто́рони нові́шої украї́нської пое́зії (Єфр.). Посли́ заступа́ють (репрезенту́ють) (собо́ю) уря́д своє́ї держа́ви];
7) -ля́ть, -вить собою – явля́ти, яви́ти собо́ю, станови́ти (собо́ю) що. [Що явля́в собо́ю Коцюби́нський тоді́, на перело́мі свого́ життя́… (Єфр.). Тут нема́є в’ї́зду, бе́рег стано́вить сторчову́ стіну́ (Корол.). Пореволюці́йні часи́ стано́влять немо́в дру́гу фа́зу ро́звитку Винниче́нкової тво́рчости (Єфр.)].
• Что -ет он из себя теперь? – що явля́є він собо́ю тепе́р?
• Это -ет большие неудобства – це стано́вить вели́кі незру́чності, в цьо́му є вели́кі незру́чності.
• -вля́ть исключение – станови́ти, дава́ти ви́няток.
• Что он собой -вля́ет? – що він (вона́) за люди́на?
8) кого что (показывать) – виявля́ти, ви́явити, виставля́ти, ви́ставити кого́, що. [Це виявля́ло його́ в найкра́щому сві́тлі (О. Пчілка). Цю поді́ю ви́ставлено не тако́ю, як вона́ спра́вді була́];
9) кого, что из себя (корчить, копировать) – удава́ти, уда́ти кого́, що з се́бе. [Не вдава́й із се́бе ду́рня. Одна́ сторона́ (діте́й) удава́ла тата́р, дру́га яку́тів (Єфр.)];
10) (в театре) виставля́ти, ви́ставити що. [Ви́ставлено було́ «Ревізо́ра» з у́частю М. Садо́вського в головні́й ро́лі];
11) (воображением) уявля́ти, уяви́ти, (редко) виявля́ти, ви́явити, приви́джувати, приви́діти, (в мыслях) зду́мувати, зду́мати (ду́мкою зду́мувати, зду́мати), (умом) змірко́вувати, зміркува́ти. [Не таки́м вона́ собі́ уявля́ла його́ (Н.-Лев.). Ва́жко уяви́ти собі́ ту тво́рчу си́лу, що є в наро́ді (Крим.). Я про́сто й зду́мати собі́ не мо́жу (Л. Укр.). Ле́гко зміркува́ти, що перете́рпів він (Єфр.). Я приви́джував, як уві́йде, як загово́рить (М. В.)].
• -вля́ть, -вить себе – уявля́ти собі́, уяви́ти собі́, зду́мувати собі́, зду́мати собі́.
• -вьте себе – уяві́ть собі́, зду́майте собі́, ма́йте собі́, ма́єте собі́. [Уяві́ть собі́ моє́ здивува́ння].
• Вы и -вить себе этого не можете – ви і уяви́ти собі́ цього́ не мо́жете.
• -вьте себя на моём месте – уяві́ть себе́ на моє́му мі́сці.
• Предста́вленный – приста́влений; (кому́) рекомендо́ваний, предста́влений, (поданный) по́даний; змальо́ваний, поста́влений; засту́плений, репрезенто́ваний; ви́явлений; уда́ний; (о пьесе) ви́ставлений; уя́влений, зду́маний, змірко́ваний.
• Законопроект -лен на утверждение в Совнарком – законопроє́кта по́дано на затве́рдження до Раднарко́му.
• Представля́емый – (подаваемый) пода́ваний (кому́); (воображаемый) уя́влюваний. [Уя́влювані ре́чі. Уя́влюваний світ].
• -емые отчёты – пода́вані зві́ти.
Привноси́ть, привнести́ – вно́сити, вне́сти, додава́ти, дода́ти, прилуча́ти, прилучи́ти, долуча́ти, долучи́ти, (о мн.) повно́сити, пододава́ти, попри[подо]луча́ти чого́; срв. Присовокупля́ть. [В рух мас вно́сить ко́жда душа́ ча́стку свойо́го льо́ту (Франко)].
• Привне́сенный – вне́сений, до́даний, прилу́чений, долу́чений.
• -ться – вно́ситися, бу́ти вне́сеним, додава́тися, бу́ти до́даним, при[до]луча́тися, бу́ти при[до]лу́ченим.
Протоко́л – протоко́л (-лу).
• Внести в -ко́л – записа́ти, вписа́ти в протоко́л, до протоко́лу.
• Составить -ко́л – скла́сти, списа́ти протоко́ла (на ко́го, на що).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Буква – буква, літера; (типографская, в шрифте) шрифтина; (плохо написанная) кривуля:
• буква гласная – (грам.) голосна;
• буква зю – буква зю;
• буква согласная – (грам.) приголосна;
• идёт вразрез с буквой и духом (закона) – суперечить букві й духові (закону), розбігається з буквою й духом (закону);
• мёртвой буквой быть (оставаться) – мертвою буквою бути (залишатися, лишатися, зоставатися), залишатися (лишатися, зоставатися) на папері;
• отступать, отступить от буквы закона – відбігати, відбити букви закону, ухилятися, ухилитися від букви закону, розминатися, розминутися з буквою закону;
• перевести буква в букву что – перекласти дослівно (від слова до слова, слово за слово, слово по слову, слово від слова) що;
• следовать [мёртвой] букве, придерживаться [мертвой] буквы – держатися (додержувати, додержуватися) [мертвої] букви, йти слідом (услід) за [мертвою] буквою.
[Писар переписав свій утвір церковними буквами (І.Нечуй-Левицький). Як пройшов усю азбуку, — аж повеселів: діло пішло спірніше. Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже. Почав уже читати. І тут біда! Нігде не запопаде такої книжки, щоб до душі припала (П.Мирний). Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Л.Українка). Якщо нас коли-небудь і згадають, то як мучеників. Як таких, що в годину люту посміли залишитися самими собою. І десь там маленькими буквами напишуть, що той і той ще й вірші писав (В.Стус). — Словами спорять на всі теми, Слова творять всі системи, Словам тим віри не ліймають, Із слова букв не викидають (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). — А щоб уже тебе скрутило, як ти отак слова перекручуєш! — обурився знову Дон Кіхот.— Критикувати треба говорить, а не крихтику’вати! — Та ви-бо, пане, до мене не дуже чіпляйтесь,— одмовив Санчо,— бо я собі в столиці не ріс і в Саламанці не вчився, то ненароком і пропущу, бува, яку літеру, а де то й лишню вставлю. Не можна ж, далебі, вимагати од саяжан, щоб вони говорили, як толедяни, та є й такі толедяни, що не вельми-то по-панському втнуть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Облиште мене, ваша високість,— відрізав Санчо.— Мені тепера не до тонкощів, що, може, де на яку там букву обмилюся. Я так потерпаю від того, що хтось мене бичуватиме або ж я сам бичуватимусь, що за свої слова і вчинки не відповідаю (А.Перепадя, перекл. М.Сервантеса). Букву закону варто б внести в алфавіт (С.Є.Лєц). — Всі романи, які я написав, мені не подобаються з огляду на їхнє сприйняття — я завдаю болю деяким «піпєточним» інтелігентам. Одна критикеса кричала, де це в Києві можна побачити таке дно! Та його не треба шукати. Варто зайти в під’їзд, де тринадцятилітні «мальчікі» поставили дванадцятилітню «дєвочку» буквою «зю». Інша річ, що більшість людей не хочуть бачити такої правди, а хочуть жити у світі Толкіна (О.Ульяненко). Хай це можливо і не найсуттєвіше але ти дитино покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви «ї» а також витягнувшись на пальчиках оберігати місячний серпик букви «є» що зрізаний з неба разом із ниточкою бо кажуть дитино що мова наша — солов’їна гарно кажуть але затям собі що колись можуть настати і такі часи коли нашої мови не буде пам’ятати навіть найменший соловейко тому не можна покладатися тільки на солов’їв дитино (І.Малкович)]. Обговорення статті
Включать, включить –
1) (струм) вмикати, увімкнути;
2) вводити; заводити, завести (в список, до списку, складу), заносити, занести (в список, до списку), (присоединять) приєднувати, приєднати (до складу), записувати, записати, (прикладывать) долучати, долучити;
3) містити, замикати (у собі), об’єднувати, охоплювати, складатися з, мати у свому складі:
• включает в себя (содержать в себе) – до його складу входить; має, містить у собі, охоплює, об’єднує, складається з;
• включать, включить в повестку дня – вносити, внести (заносити, занести) до порядку денного (у порядок денний);
• включать в состав – уводити до складу;
• включать, включить в список – заносити до списку (в список), записувати;
• включать, включить в счет – вно́сити, внести (записувати, записа́ти) до раху́нку;
• включать мотор (свет) – вмикати мотор (світло).
[Букву закону варто б занести в абетку (С.Є.Лєц). Якщо довго дивитися телевізор, то, всупереч думці психологів і лікарів, нормалізується артерійний тиск, знімається стрес і настає приємна релаксація. Головне — його просто не вмикати]. Обговорення статті
Предложение, предложенье –
1) (действие) пропонування, запрошування, загадування, (оконч.) запропонування, запрошення, загадання; подавання, предкладання, (оконч.) подання, предкладення, предложення;
2) (то, что предложено) пропозиція;
3) (товара) постачання, пропозиція;
4) (руки) сватання, (гал.) освідчення, (освідчини);
5) (грам., синтакс. одиниця) речення;
6) рекомендація, порада, рада, думка;
7) (канц.: предписание) пропозиція, загадання, загад, наказ:
• вводное предложение, слово – вставне речення, слово;
• внести предложение – подати пропозицію;
• входить с предложением – запропоновувати; робити, ставити пропозицію;
• мирные предложения – мирові пропозиції;
• поддержать предложение – підтримати пропозицію;
• по предложению кого, чьему – на пропозицію кого, чию; з пропозиції кого, чиєї; за пропозицією кого;
• предложение падает – (пропозиція) постачання спадає, меншає;
• предложение превышает спрос – постачання перевищує попит;
• предложение услуг – пропонування послуг;
• сделать предложение кому – освідчитися кому, посвататися до когось, запропонувати кому одружитись, зробити пропозицію про одруження кому; (через сватов) послатися до кого;
• склоняться к предложению – схилятися (прихилятися) до пропозиції;
• спрос и предложение – попит і пропозиція (постачання).
[Думка людини, виявлена в слові, зветься реченням (С.Єфремов). Проглянув стенд пропозицій. Бармен. Вантажник. Слюсар. Фрезерувальник. На мене з моїм ухилом у науку попиту нема. Зате є купа різних професій для перекваліфікації. Якщо я такий непридатний, можуть перенавчити (Л.Костенко). — Опанований цією думкою і цим бажанням, я пристав на його пропозицію і підживив його намір, говорячи, щоб він не гаючись довів, що намислив, до скутку, бо розлука й справді своє діло зробить, хоч як його думки та гадки розбиратимуть. Згодом я дізнався, що коли дон Фернандо завів зі мною цю розмову, він уже розчесав тій дівчині косу, пообіцявши взяти її за дружину, і тепер чекав догідної хвилі відкрити ті любощі без небезпеки для себе, а поки що боявся отецького гніву (М.Лукаш, перекл.. М.Сервантеса). — Минулого тижня розіслав оголошення через газету, що шукаю собі дружину. Вже отримав мішок листів. Переважно одна й та ж пропозиція: «Бери мою!»]. Обговорення статті
Разнообразие – різноманітність, різноманіття, розмаїтість, розмаїття, (поэт.) розмай:
• внесение разнообразия – урізноманітнення;
• внести разнообразие во что – урізноманітнити що;
• для разнообразия – задля (для) різноманіття, щоб урізноманітнити. Обговорення статті
Расход – розхі́д; (расхождение) розхо́дження, (несов.) витрача́ння, затрача́ння; (сов.) ви́трачення, затра́чення; (затрата) ви́трата, затра́та, тра́та, (потребление) спожива́ння; (издержки) ви́трати, (диал.) о́плать, (денег) вида́ток, (сбыт) збут, (спрос) по́пит:
• ввести в расход (расходы) кого – призвести до витрат кого; (причинить убыток) завдати збитків кому;
• вносить, внести в расход (бухг.) – записувати, записати на видаток;
• возвратные расходы – видатки до повернення;
• возвращаемые расходы – зворотимі видатки, витрати;
• в расход – на видаток;
• все люди в расходе (разг.) – всі люди порозходилися;
• деньги на расходы – гроші на витрати;
• для расходов – на ви́тра́ти;
• домашние, дорожные, карманные, мелкие расходы – домашні, дорожні, кишенькові, дрібні витрати;
• записать в расход – завидаткувати; записати на видаток; списати на видатки;
• наименование расходов – назва видатків;
• накладные расходы – накладні видатки;
• напрасный расход денег – даремна (марна) затрата грошей, даремне (марне) витрачання грошей, даремна (марна) трата грошей;
• приход и расход – прибуток і видаток;
• пустить в расход – (уничтожать) ставити, поставити до стіни кого; розстрілювати, розстріляти кого;
• расход воды – витрата (витрачання, споживання) води;
• расход пара машиной – витрата (витрачання) пари машиною;
• расход сил и средств – витрачання сил і коштів;
• расход топлива – витрата палива, витрата палива, витрачання палива;
• списывать, списать в расход что (бухг.) – списувати, списати на видаток що;
• сто тысяч на мелкие расходы – на здоров’я, сто літ свиней пасти (Пр.); на здоров’я, шпичка в ніс, пара коліс та шматок осі, щоб крутило в носі (Пр.);
• текущие расходы – біжучі видатки;
• удельный расход топлива – питомі витрати палива;
• успешный расход книжек – успішне розходження книжок; книжки розходяться (розійшлися) успішно;
• хозяйственные расходы – господарські видатки. Обговорення статті
Ясность – ясність, виразність, чіткість, логічність, об'єктивність;
• внести ясность – зробити зрозумілим;
• привести в ясность что – з'ясувати що. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВНЕСТИ, внести в протоко́л запротоколюва́ти.
ВНОСИ́ТЬ (лепту) ще вклада́ти, (на розсуд) подава́ти, (у текст) запи́сувати, (у банк) кла́сти;
вносить в чьё созна́ние освідо́млювати кого, фаміл. ту́ркати в го́лову, книжн. заклада́ти у свідо́мість;
вносить де́ньги (за что) плати́ти, (опла́чувати що);
вносить замеша́тельство баламу́тити;
вносить измене́ния корегува́ти, реформува́ти;
вносить изю́минку во что підпе́рчувати що;
вносить корректи́вы корегува́ти, /в ідеологію/ образ. міня́ти акце́нти де;
вносить напряже́ние виклика́ти напру́женість;
вносить оживле́ние куда розвору́шувати /пожва́влювати/ що;
вносить предложе́ние (по)дава́ти пропози́цію, пропо́нува́ти;
вносить разнообра́зие во что розмаї́тити що;
вносить расстро́йство виклика́ти ро́злад;
вносить расстро́йство в ряды́ лама́ти ла́ви;
вносить сму́ту /вносить раздо́ры/ колоти́ти;
вносить уточнение уто́чнювати;
вносить ха́ос хаотизува́ти, реконстр. махнозува́ти;
вносить я́сность ста́вити кра́пку над ’і’, оказ. упрозо́рювати;
внося́щий що вно́сить тощо, зда́тний /покли́каний/ вне́сти́, носі́й, реконстр. вносі́й, заносі́й, прикм. вклада́льний, заклада́льний, подава́льний, стил. перероб. ста́вши вно́сити;
вносящий что фраз. з чим у рука́х /на пле́чах, на та́ці тощо/ [вносящий свечу́ із сві́чкою в рука́х];
вносящий дополне́ния /вносящий много но́вого, вносящий усоверше́нствования, вносящий я́сность/ во что покли́каний допо́внити /збагати́ти нови́ми іде́ями, удоскона́лити, роз’ясни́ти/ що;
вносящий замеша́тельство зда́тний збаламу́тити, баламу́т;
вносящий измене́ния коре́ктор;
вносящий на рассмотре́ние что а́втор /подаве́ць/ чого;
вносящий оживле́ние зда́тний пожва́вити;
вносящий предложе́ние подаве́ць пропози́ції, пропоне́нт;
вносящий све́жую струю́ во что зда́тний відсвіжи́ти що;
вносящий сму́ту /вносящий раздо́ры/ коло́тник;
вносящийся/вноси́мый вно́шуваний /заношуваний/;
вносящийся на рассмотре́ние пода́ваний на ро́згляд;
ПРИВНОСИ́ТЬ ще прище́плювати, вно́сити, вклада́ти;
привноси́ть созна́ние кому освідо́млювати кого;
привнося́щий що /мн. хто/ вно́сить тощо, ставши вносити, зда́тний вне́сти́, прикм. до́норний, вно́шувальний, привно́шувальний, прище́плювальний, заще́плювальний;
привнося́щий созна́ние зда́тний освідо́мити, прикм. освідо́мчий;
привнося́щийся/привноси́мый вно́шуваний, привно́шуваний, прище́плюваний /заще́плюваний/;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Внести – внести́ (внесу́, внесе́ш).
Вносить, внести – вно́сити (вно́шу, вно́сиш), внести́, -су́, -се́ш; -ться – вно́ситися, вне́стися.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Предложение – пропозиція; (товара) – постачання. По (моему) предложению – на (мою) пропозицію; з (моєї) пропозиції. Входить с предложением – запропоновувати; робити, ставити пропозицію. Предложение падает – постачання спадає, меншає. Предложение превышает спрос – постачання перевищує попит. Вводное предложение, слово – вставне речення, слово. Внести предложение – подати пропозицію.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вносить
• Вносить, внести в списки – заносити, занести (заводити, завести) до списків (у списки); уписувати, уписати (записувати, записати) до списків (у списки). [(Марійка) і просьбою і грозьбою благала і їла Івана, щоб він вписав у списки чотирьох їдців. Стельмах.]
• Вносить, внести деньги, членские взносы… – уносити, внести (платити, сплачувати, сплатити) гроші, членські внески…
• Вносить, внести предложение – Подавати, подати (уносити, унести) пропозицію.
• Вносить, внести свою лепту – уносити, унести (докидати, докинути, додавати, додати) свою лепту (пайку).
Лепта
• Внести, принести свою лепту во что – унести, покласти (докинути, додати) свою лепту (свою пайку, свій внесок) до чого.
• Лепта вдовицы – удовина лепта; лепта вдовиці.
Награда
• Дать (дано) в награду за что – дати (дано) як нагороду за що.
• Представлять, представить к награде кого – висувати, висунути на нагороду кого; подавати, подати (вносити, внести) пропозицію про нагородження кого.
Расход
• Вносить, внести в расход (бухг.) – записувати, записати на видаток.
• Все люди в расходе (разг.) – всі люди порозходилися.
• Списывать, списать в расход что (бухг.) – списувати, списати на видаток що.
• Сто тысяч на мелкие расходы – на здоров’я, сто літ свиней пасти. Пр. На здоров’я, шпичка в ніс, пара коліс та шматок осі, щоб крутило в носі. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вне́сти, см. Вно́сити.
Вно́сити, вно́ситися, вне́сти́, вне́сти́ся –
1) вносить, вноситься, внести, внестися;
2) вносить предложение.
Впрова́джувати, впрова́джуватися, впрова́дити, впрова́дитися –
1) вводить, вводиться, внести, внестися;
2) внедрять, внедряться, внедрить, внедриться;
3) водворять, водворяться, водворить, водвориться.
Заквита́ти, -та́ю, заквитува́ти, -ту́ю – внести в список.
Заклада́ти, -да́ю, закла́сти, -ду́, -де́ш –
1) закладывать, заложить чем-либо или что-либо за что;
2) накладывать, наложить;
3) закладывать, заложить, запрягать, запречь;
4) класть, положить;
5) основывать, основать, учреждать, учредить;
6) вносить, внести за кого-либо деньги;
7) по́зов – вчинить иск, начать судебное дело;
заклада́тися, закла́стися –
1) закладываться, быть заложенным;
2) закладываться, основываться, основаться, учреждаться, учредиться;
3) на що – решаться, решиться твердо, дать обет;
4) держать пари, побиться об заклад.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Вносить, внести –
1) (предметы) – вно́сити, внести;
2) (условия в договор, что-либо новое в язык и т. д.) – впрова́джувати, впрова́дити, запрова́джувати, запрова́дити;
3) (в списки) – заво́дити, завести, зано́сити, занести (до списків); в. в журнал – записувати в журна́л;
4) (деньги, налоги) – вно́сити, внести, платити, заплатити; в. в банк – кла́сти, покла́сти в ба́нк; в. деньги, налоги за что – опла́чувати, оплатити що;
5) (проект, план в комиссию) – подава́ти, пода́ти; в. на утверждение – подава́ти, пода́ти на затве́рдження.
Апелляция – апеляція, оска́рження (Секц.); по -ции (определить) – на апеляцію; подавать -цию – подава́ти, пода́ти, вно́сити, вне́сти апеляцію; подава́ти, пода́ти на пере́суд (Секц.).
Включать, включить, -ся –
1) (присоединять) – долуча́ти, долучити, -ся; в. в список – заво́дити, завести (записувати, записа́ти, зано́сити, занести) до списку; в. в счет – вно́сити, внести (записувати, записа́ти) до раху́нку;
2) (содержать) – зміща́ти, містити в собі́.
Оговорка – застере́ження; внести -ку в протокол – зробити застере́ження, застерегти в протоко́лі; сделать -ку – зробити застере́ження, застерегтися.
Предлагать, -ложить –
1) – пропонува́ти, запропонува́ти, подава́ти, пода́ти, вно́сити, вне́сти; п. вопрос – ста́вити, поста́вити пита́ння, запитувати, запита́ти; п. на обсуждение – подава́ти на обміркува́ння;
2) (предписывать) – пропонува́ти, запропонува́ти.
Предложение –
1) – вне́сення, пода́ння, пропозиція; п. конкретное – конкре́тне (пе́вне) вне́сення, конкре́тна (пе́вна) пропозиція; п. неприемлемое – пропозиція, на яку́ не мо́жна приста́ти, яко́ї не мо́жна прийняти, неприйнятне́ пода́ння; п. письменное – писане вне́сення, вне́сення на письмі́, писана пропозиція, пропозиція на письмі́; п. словесное – слове́сне вне́сення, вне́сення на слова́х; предложение услуг относительно вступления в сношения – пропонува́ння по́слуг, (щоб) нала́годити (нав’яза́ти) стосу́нки; внести -ние – пода́ти вне́сення; входить с -нием – пропонува́ти, запропонува́ти, робити, зробити вне́сення; по моему -нию (последовало) – на мо́ю пропозицію, з моє́ї пропозиції; признавать -ние неприемлемым – визнава́ти, визнати, що вне́сення неприйнятне́, що на вне́сення не мо́жна приста́ти, вне́сення не мо́жна прийняти; принимать -ние – прийма́ти, прийняти пропозицію, пристава́ти, приста́ти на пропозицію;
2) (предписание) – пропонува́ння, за́гад (-ду); сделано -ние исполнить – да́но за́гад виконати, запропоно́вано виконати; сделать -ние подведомственным органам – запропонува́ти підурядним о́рганам;
3) (товара) – подава́ння; -ние превышает спрос – подава́ння бі́льше за по́пит; при большом -нии (товара) – за великого подава́ння, з великим подава́нням; спрос и -ние – по́пит і подава́ння.
Разверстка, разверстание –
1) – розподіляння, розподі́лення, розпо́діл (-лу);
2) (-ка налога в смысле определен. размера взноса) – розкла́дка; (действ.) – розклада́ння, розкла́д (-ду); внести -ку – заплатити розкла́дку.
Раскладка (сумма, причитающаяся по раскладке) – розкла́дка; (действ.) – розклада́ння, ро́зклад (-ду); внести раскладку – сплатити розкла́дку.
Рука – рука́; р. неразборчивая – нечитке́ письмо́; р. убористая – густе́ письмо́; руки рабочие – робо́чі ру́ки, робітники; брать в руки кого – прибира́ти, прибра́ти кого́ до рук; в свои руки взять – до свої́х рук узяти; в собственные руки – до вла́сних рук; внести сумму на руки – сплатити су́му до рук; выдать на руки – да́ти до рук; держать чью руку – тягти за ким; из рук в руки – з рук до рук, з рук на ру́ки; к рукам прибрать – до рук прибра́ти, у ру́ки взяти; набить руку – налама́ти ру́ку; наложить на себя руки, поднять на себя руки – смерть собі́ заподі́яти, позба́вити себе́ життя, вкоротити собі́ ві́ку; на руку мне – моя руч, мені́ на ру́ку; на скорую руку – на швидку́ ру́ку (руч); рука-об-руку – по́пліч, руч-о́-руч; опытная рука – впра́вна рука́; сдавать в надежные руки – віддава́ти до пе́вних рук, пе́вній людині; от руки писанное – руко́ю написано, ручне́ письмо (Г); передать в чьи руки – відда́ти до чиї́х рук; поднимать руку – підно́сити, піднестиру́ку; подписать под чью руку – підробити під чий пі́дпис; по правую, левую руку – право́руч, у пра́ву руч, у лі́ву руч, ліво́руч; под рукою (иметь) – на по́хваті; покупать с первых рук – купува́ти без посере́дництва; получать из вторых рук – оде́ржувати че́рез посере́дництво; приложить руку – підписа́тися, ру́ку свою прикла́сти; с голыми руками – голіру́ч; с руки – на ру́ку, з руки, зру́чно; собственной рукой, собственноручно (подписался) – руко́ю вла́сною, власнору́чно; это письмо его руки – це його́ рука́, це його́ руко́ю писано.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

вне́сти́, див. вно́сити
вно́сити, вно́шу, вно́сиш, -сять; внось, вно́сьмо, вно́сьте; вне́сти́, внесу́, внесе́ш, -се́; вніс, внесла́, внесли́; вні́сши
уне́сти́, див. вне́сти́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Заво́дити, -джу, -диш, сов. в. завести́, -ду́, -де́ш, гл.
1) Заводить, завести куда-либо. Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз. Завів дівчину в чуже село. Вона до нас діток своїх завела, покинула, а сама знов таки пішла туди до його. МВ. II. 190. — перо́м. Повести куда нибудь линію пером. Що заведе пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.
2) Заводить, завести за что-либо. Завів його за хату, щоб не бачили, та й каже нишком... А брат сестру за стіл завів. Грин. III. 512. Заво́дити на поса́д (молоду). Свадебный обрядъ: сажать новобрачную за столъ въ красномъ углѣ. В неділю після обіда завели Ганну на посад. Левиц. І. 21. Молоду заводить за стіл брат хусточкою. Грин. III. 429.
3) Отводить, отвести. Завела коня до стаєньки. Чуб. III. 393. Дівчино моя, напій мі коня і заведи до кірниці, де зімна вода. Чуб. V. 108. Я заведу тебе до нас. Г. Барв. 241.
4) Вставлять, вставить, вдѣлывать, вдѣлать во что, всовывать, всунуть. Заво́дити цу́рки. При постройкѣ ду́ба (лодки изъ цѣльной колоды): распоровъ колоду, вставлять въ щель распорки для распиранія боковъ. Вас. 151. — у ри́тки, у шо́хти. У ткачей: пропускать нити основы сквозь отверстія названныхъ снарядовъ. См. Варстат. Вас. 166, 167. — в паліту́рки. Переплетать (книгу). Славяносерб. у. — під скло. Вставлять въ рамку подъ стекло (картину).
5) Вносить, внести (въ книгу запись). Та ще в метрики як заведе Марусею... О. 1861. XI. Кух. 34.
6) Класть, положить на ноты. Він все записував пісні народні... і навіть самі мелодії пісень і заводив у ноти. Левиц. Пов. 225.
7) Прикрѣплять, прикрѣпить сапогъ къ колодкѣ гвоздями или веревочкой (у сапожниковъ). Сумск. у.
8) Начинать, начать. Товариш мій давний заводить з нею танець. Федьк.
9) Заводить, завести; устраивать, устроить; основывать, основать. Завели собі деяку городину. Рудч. Ск. І. 131. Пішла вона звичайненько прохати, щоб лев в дуплі дозволив їй... хазяйство завести маленьке. Гліб. 58. Ти, козаче, ти, бурлаче, не хороше робиш, що зарання п’єш, гуляєш, бенкети заводиш. Чуб. V. 1020. Як би у нас на селі школу завести. Ком. І. 23. Завести́ поду́шне. Завести недоимку въ уплатѣ подушной подати. НВолын. у.
10) Запѣвать, запѣть, затягивать, затянуть, начинать, начать пѣсню. Без мене не знаєш як і взяться, як і пісню завести. Стор. I. 133. Завели вдвох пісеньку. Г. Барв. 198. Онде дівча йде по воду, думку йкусь завело. Федьк. I. 24.
11) Голосить, плакать. Не чує, як заводить сиротина. Млак. 76.
12) Так заве́дено. Такъ принято, таковъ обычай. Вас. 212.
Заквита́ти, -та́ю, -єш, гл. Внести въ списокъ, въ запись. Піп но лейстрах заквитав, що Савка, прозвищем Знемога... для шпиталя той двір оддав. Мкр. Г. 63.
Заклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. закла́сти, -ладу́, -де́ш и заложи́ти, -жу́, -жиш, гл.
1) Закладывать, заложить чѣмъ что-либо, или что-либо за что. Рани мої смертельнії промивав, м’якенькою бавовною закладав. Мет. 440. Заклав він сокиру за пояс. Грин. І. 188. Молода... закладає молодому хустку за пояс. Грин. III. 515.
2) Накладывать, наложить. Закладають царський вінець: тепер ти моя. Чуб. V. 205.
3) Закладывать, заложить, запрягать, запречь. Господарь волоський пару коней у колясу закладав. Мет. 393.
4) Класть, положить. Коня тобі напою, овса, сіна закладу. Чуб. V. 8.
5) Основывать, основать.
6) Учреждать, учредить.
7) Вносить, внести за кого-либо деньги. А заложить же за тебе багато треба? Сим. 195.
8) — по́зов. Вчинать, вчинить искъ, начать судебное дѣло. Котл. НП. 344.
Повно́сити, -шу, -сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли. Харьк.
Уно́сити, -шу, -сиш, сов. в. уне́сти́, -су, -сеш, гл.
1) Вносить, внести. Він там уніс горілки і меду, і вина. Рудч. Св. І. 85. Вно́сити в у́ха. Сообщать. Діти довго не вносили про се батькові у вуха. Грин. II. 153. Нащо сама берешся? Мені внось, що тобі не вгодно. МВ. (О. 1862. Ш. 42).
2) Только сов. в. Понять, усвоить. Павлог. у.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

однофракці́йниця, однофракці́йниць; ч. однофракці́йник
та, хто разом із кимось належить до однієї фракції. [Однофракційниця мера Ірина Кисленко в революційному запалі пішла ще далі за свого патрона і закликала внести в документ більш жорсткі формулювання. (dostovirno.com, 17.01.2017). <…> третє звернення – від голови фракції «Радикальної партії Олега Ляшка» Віталія Тетяніченка, за його відсутності, зачитала його однофракційниця Валентина Онищенко. (zlatopil.com, 20.07.2016). Нардеп Ганна Герман продекламувала власний вірш-присвяту (торік написала «Гімн президента»). Її однофракційниця Тетяна Бахтєєва дякувала патрону за «донецький гарт» <…>. (Високий замок, 10.07.2013).]

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Внести́, внесть = (в)уне́сти, (в список, в книгу) — вписа́ти, записа́ти, заве́сти́. — Купча у книгу заведена.
Ввести́, ввесть = уве́сти́, вне́сти́, приве́сти́, заве́сти́. (Д. Вводи́ть).
Спи́сокъ = 1. спи́сок, ви́пис. — Список з рукопису. Д. Ко́пія. 2. спи́сок, реє́стр, леє́стр. — Внести́ въ спи́сокъ = записа́ти в реє́стр. — Вы́ключить изъ спи́ска = ви́писати з реє́стру.

Запропонуйте свій переклад