Знайдено 25 статей

Запропонувати свій переклад для «відгук»

Шукати «відгук» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Зрительский – глядацький: • зрительский интерес – глядацький інтерес; • приз зрительских симпатий – приз глядацьких симпатій. [Звісно, з Мілениним зникненням її славетна програма пішла на спад — якийсь час іще трималася, але скорше за інерцією, без підживки це вже було не те, фотографія небіжчика, спущений м’ячик — самоповтор за самоповтором, товчіння води в ступі, повне звітрення всякої внутрішньої переконливости, вже не кажучи про силу, тож відповідно подаленів і став десь у тій далині заглухати глядацький відгук, а одночасно пішли пробиватись у критиці перші голоси з металом, і то якраз жіночі, мовляв, що ця дівка собі дозволяє, і що це ви, панство, всі там — побожеволіли? (О.Забужко)].

Обыватель – 1) (лишенный общественного кругозора, отличающийся косными мещанскими взглядами, живущий мелкими, личными интересами) обива́тель, міщанин, (без духовных потребностей, филистер) філістер; 2) (постоянный житель какой-либо местности, устар.) обива́тель, ме́шканець, земля́нин. [— Я, Галочка, дочка обивателя, Олексія Таранця, нагадую Семенові Івановичу, що він є благородний, пан (Г.Квітка-Основ’яненко). У земля́ни пи́шемося любчі́вські (М.Вовчок). Мені хотілось цим грубим словом ударить читача, підчеркнути всю гидоту психічної реакції обивателя після хвильового підйому (М.Коцюбинський). — Ти філістер, от що я тобі скажу (І.Франко). Філістери гарно вбрані По полях, лісах гуляють, Раді, скачуть, мов телята, Літо краснеє вітають (Л.Українка). І ця думка була йому страшенно прикра, немов від позаколишнього знайомства з тією дівчиною в нього ще лишився неперетравлений камінь. Гидким злочином уявлялось йому обернути блакитнооку Надійку в куховарку, прибиральницю, в охоронця пісного добробуту молодого міщанина (В.Підмогильний). С. О. Єфремов у своїй «Історії письменства» характеризує котляревщину, як «обивательську літературу» на «всякі злоби дня та біжучі справи». Він указує на її подібність до старих, ще з XVIII в., віршів, сатир та «пашколів», що виходили з «письменних кругів народу» і являли собою відгук на різні події, що так чи інакше будили думку, зворушували уяву широких мас людности: і там, і тут за перо брався «обиватель» — розуміється, в російському, а не польському значенні слова — і орнаментував свій маленький літературний замисел під якийсь визнаний і популярний твір. — Цей «обиватель», цей тихий і мирний провінціял, озивається часом і в Котляревському, в його тирадах про «Полтаву-матушку», про «битую копійку», цю «прелестницю-злодійку» та в елегійних спогадах про те, «як в армії колись велося»; але в авторі «Енеїди», поруч з ним, раз-у-раз вставав, мовляв за Єфремовим, «сковородинець і масон», письменник широких інтересів та широкої сприйнятливости і не давав своєму літературному творові упасти на дно провінціяльної графоманії (М.Зеров). Це спізнення не було виявом недбалості публіки до літератури, а явищем загальним, одним із наслідків глибокої зневіри до громадського життя. Розпорошений і загнаний у свої нори обиватель надто неохоче вилазить із них, і коли йому кажуть прийти о першій, він приходить о другій, ще годину посмоктавши свою лапу (В.Підмогильний). Сьогодні Корнієнко роздвоївся: за дверима десь там, надворі, був Корнієнко-юнак, шо любив бурхливе життя й переможно крутив його за чуба, а тут у низенькій кімнаті, між грамофоном і пелюшками — Корнієнко-обиватель, покірний і плаксивий, якого скрутило життя руками Антоніни (Аркадій Любченко). Ти не хочеш турбувати себе великими проблемами, тобі й без того нелегко забути, що ти — людина. Ти не мешканець мандрівної планети, ти не замислюєшся над питаннями, які не мають відповіді,— ти просто дрібний обиватель з Тулузи. Ніхто тебе не схопив за плечі, не стримав, коли ще був час. А тепер глина, з якої тебе виліплено, засохла, затверділа, і вже ніщо не розбудить у тобі заснулого музику, поета чи астронома, який, можливо, колись у тобі жив (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Політики, поцікавтесь у гастрологів, що обиватель ще може перетравити (С.Є.Лєц)].

Ответ – відповідь, (реже) відмова, (диал.) відказ, (устар.) відвіт, одвіт, обзвив, (реже) відповіт, (отклик) відгук, (письменный) відпис, відписка: быть в ответе, давать ответ, нести ответ за что (разг.) – відповідати за що; в ответ – у (на) відповідь, на відка́з, на відмо́ву кому́; в ответ на… – відповідаючи на…; говорить, сказать в ответ – відказати, відказати (відмовляти, відмовити); давать, дать ответ кому – давати, дати відповідь кому; відповідати, відповісти (усно также відказувати, відказати) кому; відказ держати кому; (только письмом) відписувати, відписати кому, да́ти ві́дпи́ску, (устар., только сов.) відвісти́ти, відповісти́ти кому́; дельный ответ – доладна відповідь; жду вашего ответа – жду (чекаю) вашої відповіді (вашого відпису); чекаю на вашу відповідь (на ваш відпис); имунный ответ – імунна відповідь; каков вопрос, таков и отве́т – яке́ пи́та́ння, така́ й ві́дповідь (відмо́ва, відповіда́ння); каков привет, таков и ответ – як ви нам, так і ми вам (Пр.); який «добридень», таке й «доброго здоров’я» (Пр.); який «здоров», такий і «помагайбі» (Пр.); яке «помагайбі», таке й «бувай здоров» (Пр.); не находить ответа – не знати, що відповісти (відказати); несколько слов в ответ – кілька слів (кількаслів’я) у відповідь; ни ответа ни привета – ні відвіту ні привіту (Пр.); ні клику ні відклику (Пр.); он дал утвердительный отве́т – він пода́в свою́ згоду; оставаться без ответа – залишатися без відповіді (редко, без відгомону); отрицательный ответ – незго́да, відмо́вна відповідь, відмова; негативна, заперечна відповідь; привлекать к ответу – притягати до відповідальності, (к суду) позивати [до суду]; призвать к ответу кого (юрид.) – покликати до права (до суду) кого; семь бед — один ответ – чи раз, чи два — одна біда (Пр.); раз на світ родила мати, раз і помирати (Пр.); чи раз батька вдарив, чи сім раз — однаково [одвічати] (Пр.); раз козі смерть (Пр.); більш як півкопи лиха не буде (Пр.); удовлетворительный ответ – достатня відповідь; уклончивый ответ – ухильна відповідь; у него на всё есть ответ – він на все відповідь (відказ) має (Пр.); він на все має що відповісти (відказати) (Пр.); утвердительный ответ – згідна відповідь, згода. [На перву рутулян попитку Троянці так дали в одвіт, Що Турн собі розчухав литку, Од стиду скорчило живіт (І.Котляревський). Хто не спитає, за кого вона йде, «за Левка» — один одвіт (Г.Квітка-Основ’яненко). — Як дочка хоче, — відвіт дала Векла, — так нехай і буде (Г.Квітка-Основ’яненко). Чайченка тоді гарячка палила; без пам’яті сливе був він. Не вважають — беруть, везуть його судити судом. Питають: одкази його нерозумні, чудні (М.Вовчок). — І чого в тебе такі очі смутнії— Да того, може, що нездужаю, — сказала на одвіт (М.Вовчок). Сім бід — один одвіт (Номис). — Ланочку, — зітхнувши важко, вимовив він, — хай уже я один в одвіті буду… (П.Мирний). Написавши про все те, я сподівався одповіту (П.Мирний). Він не знайшов у йому поради й одповіді на свою важку думу (І.Нечуй-Левицький). — А ти що робиш ото на хаті? — гукнув голова до Лавріна. — Зараз мені злазь та давай одвіт перед нами (І.Нечуй-Левицький). Чого б не попрохав, про що б не поспитав Семен у старшого брата — на все одна відповідь: «а що даси?» (М.Коцюбинський). Невже на всі великії події, На все у вас одна відповідь є — Мовчання, сльози та дитячі мрії? (Л.Українка). — Єсть у полі дві зірниці. Ото ж мої брат-сестриці! Гей! — пронеслось немов на відповідь тій бурлацькій пісні, що тільки що замовкла (Л.Українка). — Ну, ми напишемо такий одвіт, що довго він нас пам’ятатиме!.. (Б.Грінченко). Півроку дожидався відповіді, а тоді попрохав вернути рукопис, та аж на четверте прохання прийшов до мене відпис (Б.Грінченко). І підвівся Остап і сказав матері, щоб вона влаштувала йому ліжко на ґанку; мовляв, він там буде до ранку чекати відповіді і її останнього слова (М.Хвильовий). У відповідь з-під байди вискочив хвостатий звірок, з добру кішку, і з усіх ніг кинувся навтьоки (І.Багряний).  Степан цілком припускав можливість цієї неприємної розмови і мав готову відповідь — через тиждень він вибереться. Дістане стипендію, це напевно, і вибереться (В.Підмогильний). Тут один погонич, не дуже, бачиться, добромисний, почувши, як шпетить їх простягнений долі рицар, не стерпів і надумав замість відповіді полічити йому ребра. Він підбіг до нього, вхопив списа, поламав на цурки й заходився на бідоласі лати латати, аж поки не змолотив його на околот (М.Лукаш, перекл. М.Севантеса). У цьому світі набагато легше почути відлуння, ніж відповідь (Жан Поль)].

Подгнивший – підгнилий: • слегка подгнивший – притрухлий. [Коли ще височів притрухлий царський дуб І уряд тикав скрізь своє копито кінське, Нелегка річ була тоді відкрити клуб, Як при ньому стояв прикметник — український (М.Рильський). Є такі душі — на відгук плохенькі, підгнилі, роблять свій вибір уже коли ліпшим запахне, в люди виходять сердиті, усе дратівливі, золота прагнуть, яке і не треба їм, власне (Ю.Джугастрянська, перекл. В.Рулмена)].

Мастурбировать – рукоблу́дити, солодіяти, (вульг.) малахвію́, таба́ку труси́ти, ганяти лисого, суходрочити, (лат.) мастурубувати. […курс на пошук зовнішнього ворога «згори» зустрічає в сучасній Росії потужний відгук знизу — в маргінальних прошарках суспільства, яким потрібно зірвати на комусь свій біль, свою злість за скотиняче, жебрацьке, сіре життя. Криза примножує лави таких маргіналів. Вийти на вулиці, під палиці ОМОНу — на це не в кожного вистачить запалу. А ось мастурбувати над романом про те, як «наші» відважно врізали по морді «ненашим», «хохлам», випустити пару і помріяти про солодку перемогу — воно і безпечніше, і приємніше (Сергій Ільченко). Більшість військового континґенту завжди перебувала в шпиталях, нашпигована паразитами на кожній волосині і в кожній зморшці, вилежувала малярію; цілі чоти, тонучи в циґарковому димі і в москітних зграях, мастурбували під липкими простирадлами, без кінця видурювали одне в одного гроші і страждали від нападів пропасниці, ретельно спровокованих і спланованих (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). На відповідь Крістіан пішов до своїх покоїв і заходився суходрочити. Не хотів відвідати королеву. Виклика́ла в нього тільки страх (О.Король, перекл. П.У.Енквіста). Щойно надрукував отримане під час УЗД зображення дитини для майбутніх батьків і вже витираю гель із маминого живота, аж тут батько просить, чи не можна зробити ще одне фото під іншим кутом, і додає: — Просто не знаю, чи можна таке публікувати у фейсбуці. — Поки мої брови від подиву стрімко наближаються до лінії росту волосся — як можна бути такими самозакоханими позерами, щоб кожен свій крок викладати в соціальних мережах, понад усе прагнучи уваги! — придивляюся до фото й розумію, що має на увазі батько: на зображенні дуже схоже на те, що плід вирішив трохи поганяти лисого (Андрій Лапін, перекл. Адама Кея). — От брехло. Мабуть, ганяєш лисого по десять разів на день (Дар’я Беззадіна, перекл. Гелен Хоанг). — Фердінане, — пробурмотіла вона, — Фердінане, ви мене бодай трошки любите? — Не годилося розмовляти гучно, решта тільки вдавала, що спить. Дрочили (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)