Знайдено 38 статей
Запропонувати свій переклад для «відмінний»
Шукати «відмінний» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Непохо́жий на кого, на что – несхо́жий, непохо́жий на ко́го, на що, неподі́бний до ко́го, до чо́го, (отличный) відмі́нний, відмі́тний, (особый, отдельный) опрі́чний, осі́бний від ко́го, від чо́го. [За́раз постереже́ш, що пішла́ перед тобо́ю відмі́нна від на́шої сторона́ (Куліш). Мій ба́тько був чолові́к ду́же відмі́нний від и́нших на́ших селя́н (Грінч.). Нас врази́в його́ світо́гляд, осі́бний від кла́сного (Крим.)]. • Становиться, стать -жим на кого, на что – става́ти (роби́тися), ста́ти (зроби́тися) несхо́жим (непохо́жим) на ко́го, на що (неподі́бним до ко́го, до чо́го, відмі́нним від ко́го, від чо́го), відмі́нюватися, відміни́тися від ко́го, (между собою, друг на друга) різни́тися, порізни́тися (між собо́ю). [Розби́лися лю́ди на рі́зні поро́ди, або́ ра́си, і мо́вою порізни́лися (Крим.)]. |
| Несхо́дный –
1) (несхожий) несхо́жий з ким, з чим, неподі́бний до ко́го, до чо́го, (неодинаковый) неодна́ковий, (отличный) відмі́нний від ко́го, від чо́го, (различный) рі́зний, (расходящийся) розбі́жний. [Вони́ між собо́ю несхо́жі (Київ). Розбі́жні думки́ (Пр. Правда)]; 2) (по цене) непоці́нний, не по гро́шах; (дорогой) недеше́вий, дороги́й; (о цене) непомі́рний, вели́кий, висо́кий; (о деле) неви́гідний, непідхо́жий. |
| Осо́бенный –
1) особли́вий, осі́[о́]бний, відмі́нний, опрі́чний; спеція́льний. • Каждый цветок имеет свой -ный запах – ко́жна кві́тка ма́є свій особли́вий (осі́бний, відмі́нний) пах. • -ные причины – особли́ві причи́ни. • -ное внимание нужно обратить… – особли́ву ува́гу тре́ба зверну́ти… • С -ным удовольствием – з особли́вою вті́хою (ра́дістю). • Это требует -ных познаний – це потребу́є спеція́льного (осі́бного) знання́. • Это какой-то -ный человек – це яка́сь відмі́нна (опрі́чна) (від и́нших) люди́на; 2) см. Осо́бый. |
| Отличи́тельный – відмі́нний, відмі́тний. • -ный признак – відмі́на, відмі́нна озна́ка. • -ная особенность – відмі́нна прикме́та, ри́са. |
| Отли́чный –
1) (разный) відмі́нний, відмі́тний від чо́го чим, опрі́чний від чо́го. • Этот предмет -ли́чен от других своим видом – ця річ відмі́нна від и́нших свої́м ви́глядом (що-до сво́го ви́гляду); 2) (превосходный) чудо́вий, ду́же га́рний, прега́рний, ва́жний, добря́чий, до́брий, добре́нний, (с виду) кра́сний. [Кра́сна карто́пля. Кра́сний торг (торговля). Ва́жний, добре́нний ове́с. До́брі ко́ні. Добря́че вино́]. • -ный музыкант – чудо́вий (ду́же га́рний) музи́ка. • -ный человек – чудо́ва, ду́же га́рна люди́на. • -ные дарования – чудо́ві зда́тності, чудо́ва, прега́рна кебе́та. • -нейшим образом – любі́сінько. |
| Отме́нный –
1) (различный) відмі́нний; 2) (превосходный) вибо́рний, добі́рний. [У нас крам вибо́рний]. См. Отли́чный, Превосхо́дный. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Айкю, айкью, ай-кью – (коэффициент интеллекта) айк’ю.[— Я вчора склала тест на айк’ю. — І який в тебе? — Відмінний! П’ять!!!]  |
| Отличительный – відмітний, відмі́нний, розпізнавальний, відзначний, характерний: • отличительная черта – відмітна риса; • отличительный знак – відмітний (розпізнавальний) знак; • отличительный признак – відмі́на, відмі́нна озна́ка. |
| Прочий – інший, решта: • говоря между прочим – ка́жучи між і́ншим, до ре́чи; • и прочая, и прочая – і все таке інше; • и прочее – і таке інше, тощо; • кроме всего прочего – крім усього і́ншого; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо; • между прочим – між іншим, (случайно) при нагоді, принагідно; (иногда) до речі кажучи; • не в пример прочим – на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи, не до і́нших мі́ра, не в іншого мі́ру; • помимо [всего] прочего – поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше; • при прочих равных условиях – за інших рівних (однакових) умов; • прочие – інші, решта; • прочие присутствующие – решта присутніх, інші присутні; • среди прочего – серед іншого. [Звада тим часом не вгамовувалась; цилюрник сказав між іншими речами й таке… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Деякі вищі за решту на голову. І її відрубують (С.Є.Лєц). — Тобі що, в дитинстві ведмідь на вухо наступив?! — Між іншим, у мене відмінний слух! — Та мені байдуже, який у тебе слух. Ти на вухо своє глянь!]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
| ИМЕ́ТЬ, иметь больши́е позна́ния в чём до́бре зна́тися на чому; иметь большо́й вес /иметь большу́ю ва́жность/ бага́то ва́жити; иметь в виду́ ма́ти на о́ці /на прикме́ті, на меті́/; иметь в виду́ что ще ці́лити куди; иметь в ежедне́вном рацио́не (певні харчі) ма́ти на щоде́нь; иметь ви́ды на ва́жити на; иметь в карма́не кого трима́ти у жме́ні; иметь власть ма́ти пра́во /си́лу/; иметь в своём акти́ве ма́ти за плечи́ма; иметь в своём распоряже́нии ма́ти під (своє́ю) руко́ю, галиц. ма́ти до диспози́ції; иметь де́ло ма́ти до ді́ла; иметь жи́зненный о́пыт образ. перейти́ бага́то сві́ту; иметь запусте́лый вид світи́ти пу́сткою; иметь значе́ние (иметь реша́ющее значе́ние) ще ма́ти си́лу, ва́жити (над усе); иметь ме́сто (про дощі) перепада́ти; иметь на иждиве́нии утри́мувати; иметь на приме́те ма́ти на о́ці; иметь обыкнове́ние взя́ти мо́ду, практикува́ти; иметь основа́ние ма́ти підста́ву; иметь отноше́ние к стосува́тися до; иметь подхо́д к кому умі́ти підійти́ /зна́ти ключ, зна́ти з яко́го кінця́ зайти́/ до кого; иметь поползнове́ние ще роби́ти за́біги, щоб; иметь превосхо́дство над кем стоя́ти на го́лову ви́ще від кого; иметь представле́ние обо всём наба́читися всьо́го́; иметь пристра́стие к чему полюбля́ти /бу́ти залю́бленим у/ що; иметь свобо́ду де́йствий ма́ти ві́льну ру́ку; иметь се́рдце на кого се́рдитися /ма́ти жаль/ на; иметь скло́нность к чему полюбля́ти що; иметь смысл ма́ти сенс /ра́цію/; иметь со́весть ще ма́ти ду́шу; иметь соприкоснове́ние с чем торка́тися чого, (з ким) ма́ти ді́ло з; иметь спосо́бности кого [н. певца́] вда́тися ким [н. співако́м]; иметь сре́дства к существова́нию ма́ти шмато́к хлі́ба; иметь терпе́ние ма́ти терпе́ць; иметь те́сные конта́кты ритмомелод. ма́ти найтісні́ші конта́кти; иметь хождение бу́ти в /не вилуча́тися з/ о́бігу; не иметь возмо́жности яви́ться галиц. бу́ти перешко́дженим; не иметь жи́зненного о́пыта не ню́хати по́роху; не иметь значе́ния образ. не ма́ти ваги́, ма́ло ва́жити, ж. то нічо́го, що [не имело значения, что о́ба служи́ли то нічого, що оби́два служи́ли]; не иметь мале́йшего жела́ния не хті́ти ані-ні́; не иметь мале́йшего поня́тия о чём ні сном ні ду́хом не зна́ти про, фаміл. не ню́хати чого, галиц. не ма́ти зеле́ного поня́ття; не иметь представле́ния (не иметь никако́го представле́ния) фаміл. тя́мити, як свиня́ в апте́ці; не иметь ничего́ о́бщего с чем бли́зько не ночува́ти бі́ля чого; не иметь пото́мства образ. рости́ в сто́вбур; не иметь представле́ния о войне́ не ню́хати по́роху; не иметь свобо́дной мину́ты не ма́ти ні дня ні но́чі, ні́коли й уго́ру гля́нути кому; име́ет ме́сто /име́ло ме́сто/ что галиц. прихо́дить /прийшло́/ до чого [имеет место кри́зис прийшло до кри́зи]; не име́й ста рубле́й, а име́й сто друзе́й не май ста рублі́в, а май сто браті́в; име́й в виду́! (име́йте в виду́!) зваж!, зва́жте!; име́ющий що /мн. хто/ ма́є, ім. посіда́ч /вла́сник/ чого, прикм. бага́тий на що, /про тягар/ обтя́жений чим, образ. з чим [имеющий большо́е бу́дущее з вели́ким майбу́тнім], з чим на рука́х [имеющий капита́л з капіта́лом на руках], з чим на ши́ї [имеющий долги́ з борга́ми на шиї], з чим на утри́манні [имеющий семью́ з сім’є́ю на утриманні], стил. перероб. ма́ючи; имеющий больши́е позна́ния в чем ерудо́ваний у якій га́лузі, до́бре підку́тий на чому; имеющий большо́е значе́ние преважли́вий, ду́же важли́вий; имеющий в виду́ стил. перероб. ма́ючи на ува́зі; имеющий в своём акти́ве что з чим за плечи́ма; имеющий в своём распоряже́нии что ма́вши під руко́ю; имеющий вес вагови́тий, ваго́мий, з ваго́ю; имеющий власть над кем волода́р /влади́ка/ кого; имеющий возмо́жность спромо́жний, стил. перероб. ма́ючи змо́гу; имеющий го́лову на плеча́х з голово́ю на в’я́зах; имеющий де́ло с чем за́йня́тий чим; имеющий де́ло с кем пов’я́заний з; имеющий жа́лкий вид як у во́ду опу́щений; имеющий жела́ние гото́вий, охо́чий; имеющий зада́ние стил. перероб. ма́ючи завдання́; имеющий зако́нную си́лу правоси́льний; имеющий значе́ние із зна́ченням, важли́вий (для); имеющий зуб на кого стил. перероб. ма́ючи зуб на; имеющий каса́тельство приче́тний; имеющий ме́сто ная́вний, зафіксо́ваний; имеющий мно́го о́бщего с з ку́пою спі́льних рис із; имеющий наме́рение /имеющий поползнове́ние/ = намеревающийся; имеющий обыкнове́ние призвича́єний; имеющий основа́ние (имеющий по́лное основа́ние) з по́вним пра́вом; имеющий отли́чие відмі́нний, (про відзнаки) нагоро́джений; имеющий отноше́ние к приче́тний до; имеющий перспекти́вы перспекти́вний; имеющий подхо́д зда́тний підійти́; имеющий пра́во з пра́вом, галиц. упра́внений; имеющий превосхо́дство над що ма́є перева́гу над; имеющий представле́ние о до́бре знайо́мий з, наслу́ханий про; имеющий преиму́щество (имеющий то преиму́щество) з (тіє́ю перева́гою; имеющий примене́ние застосо́вуваний; имеющий ру́ку стил. перероб. ма́ючи ру́ку; имеющий сбыт (крам) ходови́й; имеющий свобо́ду де́йствий ві́льний у свої́х ді́ях; имеющий своё объясне́ние в чем поя́снюваний чим; имеющий си́лу ді́йсний, чи́нний; имеющий сла́бое зре́ние підслі́пуватий, підслі́пий, имеющий соприкоснове́ние = соприкасающийся; имеющий соприкосновение с зму́шений ма́ти ді́ло /за́йня́тий/ з; имеющий спрос (крам) ходови́й; имеющий сре́дства к существова́нию забезпе́чений шматко́м хлі́ба; имеющий схо́дство поді́бний, схо́жий; имеющий тенде́нцию к з по́тягом до; имеющий те́сные конта́кты з найтісні́шими конта́ктами; имеющий у́ши, да слы́шит хто ма́є ву́ха, хай слу́ха; имеющий це́лью з мето́ю; имеющий фо́рму у фо́рмі, фо́рмою; имеющий хожде́ние тепе́р ув о́бігу; имеющий це́нность ці́нний, кошто́вний; не имеющий де́нег /тала́нта, вку́са, цены́ тощо/, безгрошови́й /безда́рний, без смаку́, безці́нний тощо/; не имеющий ничего́ о́бщего як не́бо і земля́; не имеющий представле́ния без жо́дного уя́влення; ничего́ не имеющий против зго́дний; не́что, не имеющее це́нности поло́ва; ЗАИМЕ́ТЬ діял. запопа́сти. |
| НЕПОХО́ЖИЙ ще відмі́нний, оказ. і́нший. |
| ОТЛИЧА́ТЬ ще розрізня́ти; ОТЛИЧА́ТЬСЯ фраз. характеризува́тися, (цілком) не ма́ти нічо́го спі́льного; не отличаться дальнови́дностью да́лі сво́го но́са не ба́чити; не отличаться глубино́й мы́сли негли́боко ора́ти ду́мкою; не отличаться зна́ниями / не отличаться спосо́бностями тощо/, фаміл. мі́лко пла́вати; отлича́ющий що /мн. хто/ відрізня́є тощо, ста́вши розрізня́ти, зда́тний розрізни́ти, прикм. розпізна́вчий, розпізнава́льний, розрі́знювальний, відрі́знювальний, вирі́знювальний, відзна́чувальний, (знак) відмі́тний, характе́рний; отлича́ющийся/отлича́емый відрі́знюваний, вирі́знюваний, розрі́знюваний, розпізна́ваний, відзна́чуваний; отлича́ющийся (чим) характеризо́ваний, прикм. відмі́нний від, дале́кий від, цілко́м і́нший, і́нший, ніж, /цілком/ різнобо́жий, фраз. не схо́жий на, не таки́й, як, особли́вий, уніка́льний, відо́мий свої́м чим [отлича́ющийся ю́мором відо́мий свої́м гу́мором]; отлича́ющийся как не́бо от земли́ дале́кий як не́бо від землі́; отлича́ющийся таким ка́чеством відо́мий такою ри́сою; отлича́ющийся от чего зо́всім і́нший, ніж що; отлича́ющийся разма́хом бучни́й; отлича́ющийся такой то́чностью з такою то́чністю; ОТЛИЧИ́ТЬСЯ збереж. гал. пописа́тися. |
| РАЗЛИЧА́ТЬ ще вирізня́ти; различа́ющий що /мн. хто/ розрізня́є тощо, розрі́знювач, розпізнава́ч, ра́ди́й розрізня́ти, зда́тний розрізни́ти, прикм. розрізня́льний, розпізнава́льний, вирі́знювальний, реконстр. розрізня́вчий; различающийся/различа́емый розрі́знюваний /вирі́знюваний/, розпізна́ваний; различающийся різнополя́рний, (чим) відмі́нний; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Особенный –
1) (отдельный) окре́мий, осі́бний, опрі́чний, -а, -е, спеція́льний, -а, -е; 2) (своеобразный) особли́вий, відмі́нний. |
| Отличительный – відмі́нний, відмі́тний, -а, -е. |
| Отличный –
1) (несходный) відмі́нний; 2) (превосходный) ду́же га́рний, чудо́вий, -а, -е. |
| Отменный –
1) (различный, несходный) відмі́нний, -а, -е: 2) (превосходный, отличный, бесподобный) вибо́рний, добі́рний, -а, -е. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
| Различный – відмі́нний. |
| Разновидный – відмі́нний. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
| Диаметрально
• Диаметрально противоположный – діаметрально протилежний; цілком (зовсім) відмінний (інший, протилежний). |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
| отли́чный відмі́нний, зразко́вий, чудо́вий |
| отменя́емый відмі́нюваний, скасо́вуваний; відмі́нний, скасо́вний |
| разноро́дный різнорі́дний, відмі́нний |
| ра́зный рі́зний, відмі́нний, неодна́ковий |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
| Відмі́нний – особенный, отличный, отличительный, отменный. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
| Особенный (исключительный, о причинах) – особливий; (своеобразный, о форме) – відмі́нний; (специальный, о назначении) – спеціа́льний, особливий. |
| Отличительный (о признаке) – відмі́нний, відмі́тний. |
| Отличный –
1) (отличающийся) – відмі́нний, відмі́тний; 2) (превосходный, об исполнении) – чудо́вий, ду́же до́брий. |
| Отменный –
1) (различный) – відмі́нний, відмі́тний; 2) (превосходный, об исполнении) – чудо́вий; (изысканный, о приёмах обращения с кем) – вибо́рний, добі́рний. |
| Различный – відмі́нний, рі́зний; (всякий) – усякий. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| відмі́нний, -на, -не |
| од[від]мі́нний, -на, -не |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
| Відмі́нний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ. Почнеш ік Волині зближатися, зараз постережеш, що пішла перед тобою одмінна од нашої сторона. К. (О. 1861. II. 233). |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
| Відмі́нний, -а, -е. *2) Изменяемый, изменяющийся. Відмінні зорі. Переменные звезды. *3) Сменяемый, сменяющийся. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
| *Отличительный — відмі́тний, відмі́нний; О. знак — відмі́тний знак, -ку́. |
| *Отличный — видатни́й; дуже га́рний, відмі́нний; О. стрелок — видатни́й стріле́ць, -льця́; О. стрельба — видатне́ стріля́ння. |
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів)
| Cerastium dubium (Bast.) Guépin ** (Cerastium anomalum Waldst. & Kit.) — рогови́к сумні́вний; рогови́к відмі́нний (Мл, Сл), рогови́к відхи́лений (Ру). |
| Poa granitica Br.-Bl. subsp. disparilis (E.J.Nyárády) E.I.Nyárády — тонконі́г грані́тний відмі́нний. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)