Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 32 статті
Запропонувати свій переклад для «відомість»
Шукати «відомість» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ве́домость – ві́домість (р. -мости). [Ві́домість на ви́плату гро́шей].
• Ве́домости мн. – газе́та, часо́пис.
Гла́сность – гла́сність, прилю́дність, привселю́дність (р. -ности), вселю́дна відо́мість.
• Предать гла́сности – пода́ти до вселю́дної відо́мости.
Зна́ние – знання́, знаття́ чого́, (ведание) ві́дання чого́, (сведение о чём) відо́мість про що; (умение) знаття́, вмі́ння. [І жа́дібно знання́ вона́ пила́ (Грінч.). Все знаття́ земне́є не ма́ло си́ли ві́дповіди да́ти (Самійл.). З них (літо́писів) черпа́ли лю́ди відо́мості про своє́ мину́ле (Єфр.)].
• Все отрасли человеческого -ния – усі́ па́рості людсько́го знання́.
• Иметь обширные -ния по истории – ма́ти широ́ке знання́ (широ́кі знання́) з істо́рії.
• -ние языков, дела – знання́ мов, спра́ви.
Недочё́тный – недо́ліко́вий, недобо́ровий; (недосчитывающийся) недолі́чений, неді́браний; см. ещё Недостаю́щий.
• -ная ведомость – відо́мість недобо́ру.
Перечнево́й – перелічни́й, реєстро́вий.
• -ва́я ведомость – перелічна́ ві́домість.
• -ва́я смета – перелічни́й обраху́нок.
Приобрета́ть, приобрести́ и приобре́сть –
1) (добывать) набува́ти, набу́ти, здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добу́ти и придобу́ти що и чого́, придбава́ти, придба́ти що и чого́; (наживать) нажива́ти, нажи́ти що; (накопить, добыть в большом количестве) надба́ти, принадба́ти, напридба́ти, наздобу́ти, наздобува́ти чого́, (диал.) напаха́ти, (о мног.) понабува́ти, по(з)добува́ти, попридбава́ти що и чого́. [Ро́зуму за гро́ші не здобу́деш (Св. Пис.). Жа́лко ста́ло того́ хазя́йства, що він його́ своє́ю пра́цею надба́в (Грінч.). Придба́ли ху́тір, став і млин, садо́к у га́ї розвели́ і па́сіку чима́лу, – всього́ надба́ли (Шевч.). Що придба́єш, те і ма́єш (Приказка). Пої́хав оце́ в ліс та й дров тако́го (очень много) напаха́в (Пирят.)].
• -та́ть движимое и недвижимое имущество – набува́ти рухо́ме й нерухо́ме майно́.
• -бре́сть что-л. покупкою – набу́ти що ку́плею (купі́влям).
• Он -брё́л себе большое состояние – він придба́в (нажи́в, здобу́в) собі́ вели́кий ста́ток (и вели́кі ста́тки).
• -та́ть, -сти́ права гражданства – набува́ти, набу́ти права́ (и прав) громадя́нства.
• -сти́ хозяйничая – пригосподарюва́ти, загоспода́рити що.
• -сти́ барышничеством – прибаришува́ти що.
• -сти́ торгуя в кабаке – зашинкува́ти що;
2) (снискивать) здобува́ти, здобу́ти, придба́ти що, зажива́ти, зажи́ти чого́.
• -сти́ всеобщее уважение, дружбу, расположение – здобу́ти (придба́ти) зага́льну поша́ну, дру́жбу, прихи́льність.
• -та́ть, -сти́ любовь, благосклонность чью-л. – підхо́дити, підійти́ під чию́ ла́ску, дістава́ти, діста́ти ла́ски в ко́го. [Тако́ї ла́ски діста́ну і в Пара́ски (Номис)].
• -сти́ доверие чьём-н. – зажи́ти в ко́го ві́ри. [Я ві́ри в їх зажи́в, щоб дізнава́тись тим ро́бом про їх за́ходи воро́жі (Грінч.)].
• -бре́сть славу, известность, популярность – (з)добу́ти, придба́ти сла́ву (и сла́ви), відо́мість, популя́рність, зажи́ти (залучи́ти) сла́ви, уби́тися у сла́ву, зажи́ти популя́рности, у мо́ву увійти́. [Анто́сьо все в мо́ву вхо́див і між товари́ством і в го́роді (Свидн.)].
• Он -брё́л себе много друзей – він придба́в собі́ бага́то при́ятелів;
3) (усваивать себе, получать) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти чого́.
• -та́ть форму чего-л. – набира́ти фо́рми чого́.
• -та́ть вкус чего – набува́ти (набира́ти) смаку́ чого́. [На мо́рі, коли́ воно́ ти́хе, стра́ва набира́ особли́вого смаку́ (Леонт.)].
• -та́ть, -сти́ значение, ценность – набира́ти, набра́ти, набува́ти, набу́ти ваги́, ва́ртости. [Тоді́ ті́льки іде́я набира́є ва́ртости, коли́ перево́диться в життя́ (Коцюб.)].
• -сти́ значение среди кого – увійти́ в зна́чність між ким.
• -та́ть, -бре́сть влияние – забира́ти, забра́ти си́лу, здобува́ти, здобу́ти вплив на що. [Таку́ си́лу забра́ли запоро́жці (Сторож.)].
• -та́ть, -сти́ власть над кем – си́лу міць бра́ти, забра́ти и взя́ти над ким. [Моти́в суча́сности бере́ си́лу над пое́тами (Єфр.)].
• -та́ть, -сти́ силу – набува́ти, набу́ти, набира́ти(ся), набра́ти(ся) си́ли. [Цей гурт де-да́лі бі́льшатиме, набира́тиметься си́ли (Грінч.)].
• -та́ть, -сти́ интерес – набира́ти, набра́ти інтере́су.
• -та́ть навык, опыт – набува́ти на́вички до чо́го, до́свіду в чо́му, нала́муватися до чо́го.
• -сти́ привычку – набра́тися зви́чки.
• -та́ть, -сти́ необходимые познания в чём – здобува́ти, здобу́ти (придба́ти) потрі́бні знання́ з чо́го и в чо́му. [Сам неписьме́нний здобува́є він ті знання́ або́ з розмо́в, або́ слу́хаючи, як хто и́нший чита́є (Грінч.)].
• -сти́ знания от кого – набра́тися нау́ки в ко́го.
• -сти́ оперение (о птицах) – у пі́р’я (у колодочки́, у палки́) вби́тися, упі́р’їтися.
• Приобре́тенный – набу́тий, (з)добу́тий, на́дбаний, при́дбаний, нажи́тий, зажи́тий, пригосподарьо́ваний, загоспода́рений и т. д. [І жіно́че, і діво́че, і що було́ пригосподарьо́ване, усе́ за́брато (Квітка)].
• -ное имущество – набу́те (при́дбане) майно́, надба́ння.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Раздаточный –
1) (имеющий отношение к раздаче) роздавальний, розподільчий, роздатний;
2) (то, что раздаётся) роздатковий;
3) (техн.) розподільчий:
• раздаточная ведомость – роздатна відомість;
• раздаточная коробка – розподільча коробка;
• раздаточный материал – роздатковий матеріял;
• раздаточный пункт – розподільчий пункт, роздавальний пункт, пункт роздачі (розподілу). Обговорення статті
Сведение – відомість, повідомлення, (сообщение) звістка, інформація, (знание) знання:
• доводить, довести до всеобщего сведения – доводити, довести (подавати, подати) до загального (до вселюдного) відома (до відома всіх);
• доводить, довести до сведения кого – доводити, довести до відома чийого; подавати, подати до відома чийого; оповіщати, оповістити кого; сповіщати, сповістити кого, кому; з’ясовувати кому;
• доходит, дошло до сведения чьего – доходить, дійшло (іноді дійшлося) до кого; доходить, дійшло до відома чийого (тільки докон. стало відомо кому);
• ежемесячные сведения – щомісячні відомості;
• к сведению – до відома; щоб знати;
• к твоему, вашему сведению (в значении вводн. сл.) – до твого, вашого відома; щоб ти знав, щоб ви знали;
• обладать большими сведениями – володіти великими знаннями;
• оперативные сведения – оперативні відомості;
• по имеющимся у нас сведениям – за наявними відомостями; за відомостями, що маємо (що в нас є); як нам відомо;
• по нашим сведениям – за нашими відомостями; з наших даних;
• по сведениям – за відомостями; з відомостей;
• представить сведения – подати відомості;
• принимать, принять к сведению – брати, узяти до відома (до уваги); (разг.) брати, узяти на розум (іноді на замітку); сведения о деятельности – відомості про діяльність;
• сведущий в чем – знаю́чий на чому; знавець чого;
• секретные сведения – таємні відомості;
• сообщать сведения – повідомляти, подавати відомості;
• удовлетворительные сведения – достатні відомості. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ведомость – ві́домість, -мости.
Сведение –
1) (известие) зві́стка, -ки, відо́мість, -мости;
2) (знание) знання́, -ння. Это дошло до моего сведения – це ста́ло мені́ відо́мо, це дійшло́ся до ме́не. Довести до -ния – довести́ (пода́ти) до ві́дома. Принять к -нию – взя́ти на ува́гу.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Ведомость – відомість. Требовательная ведомость – відомість на платню; вимогова відомість. Сводная ведомость – зведена відомість. Отчетная ведомость – звітна відомість. Оборотная ведомость – оборотна відомість. Товарная ведомость – товарова відомість. Денежная ведомость – грошова відомість; відомість на гроші. Ведомость на выплату жалованья, денег – відомість на виплату платні, грошей. Вкладная ведомость – вкладна відомість.
Сведение – відомість; (сообщение) – звістка. К сведению – до відома; щоб знати. Удовлетворительные сведения – достатні відомості. Сведения о деятельности – відомості про діяльність. Доводить до сведения – доводити до відома, з’ясовувати кому. Ежемесячные сведения – щомісячні відомості. Доводить до всеобщего сведения – подавати до загального (вселюдного) відома. Секретные сведения – таємні відомості. Принимать к сведению – брати до відома, до уваги; брати на розум. Доходить до чьего-либо сведения – доходити до кого; доходити до чийого відома. По сведениям – за відомостями; з відомостей. По имеющимся у нас сведениям – як нам відомо. Сведущий в чем – знаючий на чому.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ве́домость ві́домість,-мости
в. оборо́тная ві́домість обіго́ва
в. сда́точная ві́домість здава́льна
информа́ция інформа́ція,-ції, повідо́млення, ві́домість,-мости (про щось)
и. входна́я інформа́ція вхідна́
и. выходна́я інформа́ція вихідна́
и. дискре́тная інформа́ція дискре́тна
и. документа́льная інформа́ція документа́льна
и. операти́вная інформа́ція операти́вна
и. произво́дственная інформа́ція виробни́ча
и. статисти́ческая інформа́ція статисти́чна
све́дение ві́домість,-мости

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Відо́мість –
1) сведение, знание;
2) ведомость;
3) известие;
4) известность.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Сведение –
1) відо́мість (-мости); (известие) – зві́стка; -ния о чем – відо́мості за що (про що); -ния отрывочные – уривані відо́мості; -ния скудные – ма́ло зві́сток, о́бмаль зві́сток; для -ния – до ві́дома; до всеобщего -ния – до вселюдного (зага́льного) ві́дома; доводить до -ния – подава́ти, пода́ти до ві́дома, подава́ти ві́дати; доводить до -ния публики – оповіща́ти публі́чність; доставлять -ния – подава́ти відо́мості; дошло до нашего -ния – ста́ло нам відо́мо; иметь -ния – ма́ти відо́мості (звістки); имеются достаточные сведения – є до́сить відо́мостей; к вашему -нию – щоб Ви зна́ли, до Ва́шого ві́дома; к -нию и исполнению – до ві́дома та викона́ння; мы имеем -ния – нам відо́мо, ми ма́ємо відо́мості; по -ниям (из -ний) – з відо́мостей; (на основании -ний) – за відо́мостями, на підста́ві відо́мостей; -ния достаточны – до́сить відо́мостей; -ния по ведомостям – відо́мості з ро́зписів; по имеющимся у нас -ниям, по нашим -ниям – як нам відо́мо; получать -ния – дістава́ти (оде́ржувати) зві́стки; представлять (необходимые) -ния – подава́ти (потрі́бні) відо́мості; принять к -нию – взяти до ві́дома, взяти до ува́ги; с доведением до сведения – подаючи (пода́вши) до ві́дома, подаючи (пода́вши) ві́дати; собирать -ния – збира́ти відо́мості;
2) (знания) – знання; -ния по математике – знання з матема́тики.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

відо́мість, -мости, -мості, -містю; -мості, -мостей і -мостів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відо́мість, -мости, ж.
1) Свѣдѣніе, знаніе.
2) Извѣстіе. В салдати тя віддам. — відомости ся сподію. Чуб. V. 234. См. Відом.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Відо́мість, -мости, ж. *3) Известность. Сл. Нік.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Ведомость — відо́мість; В. вещевая — відо́мість речова́; В. денежная — відо́мість грошова́; В. ковочная — відо́мість підко́вування; В. постовая — відо́мість стійкова́; В. суточная — відо́ність добова́; В. распределительная — відо́мість розподі́льча; В. частей — відо́мість части́н.
*Вещевой — речови́й; В. ведомость — речова́ відо́мість; В. довольствие — речове́ постача́ння; В. каптенармус — речови́й комі́рний; В. мешок — речова́ то́рба; В. склад — речови́й склад, комо́ра.
*Ковочная ведомость — ві́до́мість підко́вування.
*Постовая будка (гриб) — стійко́ва́ бу́дка (гриб); П. ведомость — стійко́ва́ відо́мість, -мости; П. одежда — стійко́ви́й о́дяг; П. вещи — стійко́ві́ ре́чі.
*Распределительный — розподі́льчий; Р. ведомость — відо́мість розпо́ділу.
*Сведение — відо́мість, -мости; зве́дення; С-ния о противнике — відо́мості за во́рога.
*Сличительный — порівня́льний; С. ведомость — порівня́льна відо́мість.
*Суточный — добови́й; С. ведомость — добова́ відо́мість; С. дача — добове́ дава́ння; С. довольствие — добова́ па́йка харчі́в, харч на добу́; С. наряд — добови́й наря́д.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вѣ́домость = ві́домість. — Вѣ́домости = газе́та, ві́домостї, часо́пись (Гал.).
Зна́ніе = знання́, знаття́, відання (С. Л.), відо́мість, сьвідо́мість, знайо́мість. — Як би знаття, що в кума пиття, то жінку й дїти привів би. н. пр.
Извѣ́стность = зві́сність, відо́мість, сьвідо́мість, сьві́дом, сла́ва. — Та вже ж тая слава по всїм сьвітї стала, що дївчина козаченька серденьком назвала. н. п. — Привести́ въ извѣ́стность = ви́яснити, осьві́дчити.
Позна́ніе = пізна́ння (С. Жел.), ві́дання, відо́мість.