Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 70 статей
Запропонувати свій переклад для «гніт»
Шукати «гніт» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гнёт – гніт (р. гні́ту), при́гніт, тиск, у́тиск; гноби́тельство, ути́сництво; (дубинка-прижим на возе сена) – рубе́ль (р. рубля́).
Дави́ло – гніт (р. гні́ту), ле́ща́та (р. -а́т).
Давле́ние –
1) тиск, на́тиск, по́тиск, натиска́ння, на́гніт. [Під ти́ском воро́жої си́ли. А воно́ й роби́ло на́гніт на їх ду́ші (Грінч.)]. Срв. ещё Наста́ивание, настоя́ние.
• Внутрибрюшное давле́ние – тиск черевни́й.
• Кровяное д. – кровоти́ск;
2) физ. – ти́снення, тиск, гніт. [Атмосфе́рне ти́снення. Гніт пові́тря, що ото́чує нас].
Копирова́льный, Копиро́вочный – копіюва́льний.
• -ный пресс – копіюва́льний гніт.
• -ная бумага – копіюва́льний папі́р, (рус.) копі́рка.
Нага́р – (на фитиле) нага́ра, на́гор (-ри), нагорі́ле (-лого), при́гар (-ру, м. р.) и прига́ра (-ри, ж. р.), (в курительной трубке) згар (-ри), чвир (-ру), (в трубе) шкрум (-му). [На́гор на ґно́тові (Червоногр.). Тре́ба зчи́стити при́гар на ґно́тові (Хорольщ.)].
• Давать -га́р – нагоря́ти, (о фитиле ещё) жу́жели́тися. [Сві́чка нея́сно горі́ла, ґніт нагоря́в – жужели́вся (Мирн.)].
• Снять -га́р со свечи – зня́ти нага́ру (нагорі́ле и т. п.) із сві́чки, (диал.) об’я́сни́ти сві́чку, (шутл.) уте́рти но́са сві́чці.
Нагнета́ть, нагнести́ –
1) гніти́ти, нагні́чувати, нагніти́ти, нагніта́ти, нагністи́ що. [Сир у діжечка́х гнітимо́ не ду́же важки́м гні́том (Богодух.). Оце́ гніт, бу́де капу́сту нагні́чувати! (Канівщ.)];
2) (надавливать) нагніта́ти, нагністи́, нагні́чувати, нагніти́ти, наду́шувати, надуши́ти, натиска́ти, натисну́ти що чим.
• Ногу обувью -сти́ – чо́ботом но́гу наму́ля[и]ти (нате́рти, надуши́ти).
Нагнетё́нный –
1) нагні́чений;
2) нагні́чений, наду́шений, нати́снутий и нати́снений; наму́ля[е]ний.
• -ться – гніти́тися, нагні́чуватися, нагніти́тися, нагніта́тися, нагністи́ся; бу́ти нагні́чуваним, нагні́ченим и т. п.
Нагора́ть, нага́рывать, нагоре́ть –
1) (накаляться в огне) напа́люватися, напали́тися, розпіка́тися, розпекти́ся, (о мног.) понапа́люватися, порозпіка́тися. [Вже в печі́ напали́лося (Полтавщ.). Це́гла розпекла́ся (Київщ.)];
2) (покрываться нагаром) нагоря́ти, нагорі́ти.
• Свеча -ре́ла – ґніт нагорі́в;
3) (перен.).
• В горле -ре́ло – в го́рлі пересо́хло, (сильнее) в го́рлі аж гори́ть (аж душа́ гори́ть).
• -ри́т (попадёт) ему за это – бу́де (нагори́ть, натру́ситься) йому́ за це.
• Нагоре́вший – що напали́вся и т. п.; см. ещё Нагоре́лый.
Нагоре́лый – нагорі́лий, наго́рений; напа́лений, розпе́чений. [Нагорі́лий ґніт (Мирг.). Напа́лена піч (Київ). Розпе́чена це́гла (Канівщ.)].
Нажи́м –
1) (действие), см. Нажима́ние и Нажа́тие;
2) на́тиск, тиск (-ку), натиска́ння, нати́снення и натисні́ння (-ння); (гнёт) гніт, при́гніт (-ту), тиск, у́тиск. [Оста́ннім на́тиском він доверті́в ді́рку (Грінч.). Перо́ по́рскало під на́тиском моє́ї руки́ (Франко). Під ти́ском життя́ (Рада). Пу́щено в ді́ло спеція́льне натиска́ння на євре́йську лю́дність (Рада)].
• Сделать -жи́м на кого – нати́сну́ти, вчини́ти на́тиск на ко́го;
3) (снаряд) гніт, на́гніт (-та), при́гніток (-тка), прас (-са), (давило) дави́ло, ча́ви (-вів), (бастрык) рубе́ль (-бля́); срв. Пресс и При́туг;
4) (часть инструмента) нати́скач (-ча), натиска́ло, (поменьше) натиска́льце.
Напи́тывать, напита́ть –
1) кого чем – нагодо́вувати, нагодува́ти, (о мног.) понагодо́вувати кого́ чим. [Як мені́ жи́ти, як горюва́ти, як свої́ ді́тки нагодува́ти? (Пісня)];
2) что чем – наси́ч[щ]увати, насити́ти, напо́ювати, напої́ти, (о мног.) понаси́ч[щ]увати, понапо́ювати що чим. [До́бре напої́в чо́боти дьо́гтем, – не протіка́тимуть (Богодух.)].
• -вать вещество жидкостью – напо́ювати речовину́ (наді́б’я) те́чивом (пли́ном); специальнее: (влагою) наволо́жувати, наволо́жити; срв. Навла́живать; (краскою) вифарбо́вувати, ви́фарбувати; (кислотами) наки́слювати, накисли́ти що.
• -ть парафином, воском – парафінува́ти, ви́парафінувати, з[ви]во́щувати, з[ви́]вощи́ти що.
• -ть солью, щёлочами – висо́лювати, ви́солити, вилуго́вувати, ви́лугувати що.
• -ть ядом, отравою – наси́ч[щ]увати (напо́ювати), насити́ти (напої́ти) отру́тою, затру́ювати, затруї́ти що.
Напи́танный –
1) нагодо́ваний, понагодо́вуваний;
2) наси́ч[щ]ений, напо́єний, понаси́ч[щ]уваний, понапо́юваний; наволо́жений; ви́фарбуваний; наки́слений; ви́парафінуваний, зво́щений, ви́вощений; ви́солений; ви́лугуваний; затру́єний, переся́клий отру́тою.
-ться –
1) нагодо́вуватися, нагодува́тися, наїда́тися, наї́стися, (вежл.) наконтенто́вуватися, наконтентува́тися, (о мног.) понагодо́вуватися и т. п.; бу́ти нагодо́вуваним, нагодо́ваним, понагодо́вуваним;
2) наси́ч[щ]уватися, насити́тися, напо́юватися, напої́тися чим, набира́тися, набра́тися, бра́тися, узя́тися чим и чого́, натяга́тися, натягти́ся, пересяка́ти, переся́кнути чим; бу́ти наси́ч[щ]уваним, наси́ч[щ]еним, понаси́ч[щ]уваним и т. п.; срв. Пропи́тываться. [Поки ґніт га́су не набере́ться, то горі́ти не бу́де (Київ). Вишні́ вже натяга́ються горі́лкою (Сл. Гр.). Земля́ пухка́, вже геть переся́кла водо́ю (Звин.)].
• Снег -та́лся водой – сніг узя́вся водо́ю.
• -ться влагою, кислотами, воском, солью, ядом – наволо́жуватися, наволо́житися (бра́тися, взя́тися ві́льгістю), наки́слюватися, накисли́тися, зво́щуватися, звощи́тися, висо́люватися, ви́солитися, затру́юватися, затруї́тися (пересяка́ти, переся́кнути отру́тою);
3) перейма́тися, перейня́тися, пройма́тися, пройня́тися чим, набира́тися, набра́тися чого́; см. Проника́ться.
• Он смолоду -та́лся революционным духом, освободительными идеями – він зма́лку перейня́вся революці́йним ду́хом, визво́льними іде́ями, він зма́лку набра́вся революці́йного ду́ху, визво́льних іде́й.
• Напи́тавшийся – що нагодува́вся и т. п.; нагодо́ваний, наї́дений; наси́ч[щ]ений, напо́єний; пере́йня́тий, про́йня́тий, переся́клий.
На́плюск – (на́)тиск (-ку), гніт (р. гні́ту); срв. Нажи́м 1.
Национа́льный – націона́льний. [Націона́льний гімн (Куліш). Націона́льний убі́р (Н.-Лев.). Націона́льна епопе́я (Крим.)].
• -ный вопрос – націона́льне пита́ння, -на спра́ва. [Боротьба́ на тере́ні націона́льного пита́ння (М. Скрипн.)].
• -ная гвардия – націона́льна гва́рдія.
• -ный конвент – націона́льний конве́нт, Конве́нт (-ту).
• -ное собрание – націона́льні збо́ри (-рів).
• -ное угнетение – націона́льне пригно́блення, -ний у́тиск (гніт).
Не́нависть – нена́висть, знена́висть (-ти), (редко) нена́вищі (-щів) до ко́го и про́ти ко́го. [Що-ж, ті́льки той нена́висти не зна́є, хто ці́лий вік ніко́го не люби́в (Л. Укр.). І гніт чужи́нців, і нена́висть, і вла́сна кво́лість, і одча́й (П. Тичина). Хлоп’я́ забу́де свою́ нена́висть про́ти ба́тька (Крим.). Вона́ лише́ рида́є з нена́висти (Михайлич.). Я почина́ю чу́ти знена́висть до не́ї (Коцюб.). Звена́висть узяла́ го́ру над коха́нням (Грінч.). Забрені́ли но́тки тако́ї огне́вої знена́висти, що моро́з пішо́в за спи́ною (Васильч.). Тут упе́рше ба́тько його́ вчив знена́висти до поліца́їв (Ле). О́чі заогни́лися нена́вищами (Васильч.)].
• Питать -висть к кому – плека́ти (ма́ти) (з)нена́висть до ко́го, про́ти ко́го.
• Проникнутый -тью – про́(й)ня́тий, пере́(й)ня́тий, напо́єний (з)нена́вистю. [По розбу́рканих зе́млях грими́ть нога́ напо́єних звена́вистю пролетарі́в (Влизько)].
• По -ти – з нена́висти, через нена́висть.
Неопису́емый – несписа́нний, (редко) неопи́саний, неви́писаний, (несказанный) невимо́вний, невисло́вний, несказа́нний; що й списа́ти (описа́ти, ви́мовити) не си́ла (не мо́жна). [Шку́ни під усіма́ вітри́лами з несписа́нним вантаже́м консе́рвів, джи́ну… (М. Калин.). Поба́чив молоду́ ді́вчину тако́ї неопи́саної вро́ди, що не було́ ніде́ їй па́ри (Франко). Він зроби́вся кра́сенем неви́мовленим, неви́писаним (М. Вовч.). Невимо́вний цензу́рний гніт (Гр. Думка). Пиха́ була́ в обо́зі несказа́нна (Куліш)].
Несго́да и Несго́дица –
1) см. Невзго́да;
2) (немилость) не ла́ска, неми́лость (-лости) до ко́го, про́ти ко́го; (гнёт) гніт (р. гні́ту), при́гніт (-ніту) над ким.
Нестерпи́мый – несте́рпний, нестерпу́чий. [Несте́рпний біль (Грінч.). З шкіряно́го заво́ду ва́лить несте́рпний дух (Микит.). Нестерпу́ча спе́ка (Грінч.). Він става́в нестерпу́чим, глузува́в з її́ екзальта́ції (Коцюб.). Нестерпу́чий гніт безси́лої лю́ти (В. Підмог.)].
Оттрё́пок (лохмоть, оторванная мохра) – ґніт (р. ґнота́), собир. ґно́ття. [Саме́ ґно́ття ви́сить]. Срв. Отре́пье, Отрё́пки.
Пресс – гніт (р. гні́ту), на́гніт (-ніту), пригні́ток (-тка), прес (-су), прас (-су), пра́са (давило) дави́ло, ча́ви (р. ча́вів). [Сир під гні́том (під пра́сом) лежи́ть].
• Винодельный, маслобойный пресс – ча́ви, дави́ло, пра́са.
• Ручной, машинный пресс – ручни́й, маши́нний гніт (прес, прас).
• Рычажный, винтовой пресс – підва́жний, ґвинтови́й прес.
• Гидравлический пресс – гідравлі́чний гніт (прес, прас).
• Типографский пресс – друка́рський прес.
• Пресс для выжимания воска – лиси́ці (-си́ць).
• Брюшной пресс, мед. – черевни́й прес.
• Класть, положить что-л. под пресс – кла́сти, покла́сти під гніт, нагні́чувати, нагніти́ти що.
Прижи́мка – гніт (р. гні́ту), у́тиск (-ку), при́тиск, при́чіпка.
Притесне́ние кого –
1) (действ. оконч.) пригно́блення, ути́снення, пригні́чення, неок. пригно́блювання, ути́скування и утиска́ння, пригні́чування, пристяжа́ння кого́, наляга́ння на ко́го, срв. Утесне́ние;
2) (гнёт) у́тиск (-ку), ути́сництво, при́тиск (-ку), гноби́тельство, пригно́ба, гніт (р. гні́ту), при́гніт (-ніту) кого́ и над ким, нало́га на ко́го. [Заво́диться ці́ла систе́ма у́тисків над особи́сто незале́жним міща́нством (Єфр.)].
II. Пропитываться, пропитаться чем – просяка́ти, прося́кнути, пересяка́ти, переся́кнути, наси́чуватися и насича́тися, насити́тися, напо́юватися, напої́тися, прохо́дити, пройти́ чим, набира́тися, набра́тися чого́, чим, убира́ти, увібра́ти в се́бе що, всмо́ктувати, всмокта́ти в се́бе що; (только запахом) пропа́ха́тися, напа́ха́тися тим; (влагой) змокрі́ти, наво́х(ну)ти; (известью) вапні́ти, звапні́ти; (переносно) перейма́тися, пере(й)ня́тися чим. [Оде́жа на йо́му просякла на́фтою. Всі оповіда́ння прося́кли а́вторських суб’єктиві́змом (Крим.). Рука́в на прострі́леній руці́ переся́к кро́в’ю. Пові́тря наси́чується ди́мом. Кро́в’ю земля́ напої́лась (Рудан.). Оде́жа пройшла́ ди́мом на поже́жі. Сорочки́ не посо́хли, а ду́жче змокрі́ли, бо ві́льгости набра́лися (Поділля). Ру́ки ніби́ всмокта́ли в се́бе ті па́хощі і тепе́р нія́к їх не позбу́дешся (М. Грінч.). Напаха́лась цибу́лею (Львів). Ґніт на́фтою набере́ться, тоді́ горі́ти бу́де (Поділля). Де-далі сяга́тиме демократиза́ція письме́нства, то гли́бше й ду́жче перейма́тиметься воно наро́дніми осно́вами (Єфр.)].
• -ся липким чем – перели́пнути чимсь. [Воло́сся у во́гкій моги́лі гнилло́ю па́сокою перели́пло (Крим.)].
• Пропита́вшийся чем – прося́клий, переся́клий, наси́чений, напо́єний чим; пропа́ханий, напа́ханий чим; (переносно) пере́(й)нятий чим. [Пере́йнятий забобо́нами].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Сокрушаться –
1) (печалиться) побива́тися, убива́тися, побива́тися, мордува́тися, тужи́ти за ким, за чим, журитися, смутитися, (редко) скрушуватися, крушитися;
2) (рушиться) розтрощуватися, трощитися.
[Довго Іван-царенко побивався за жінкою, довго плакав гірко, розпитувався, що йому робити? (Казка). Гляну в перше віконечко — плачу, крушуся, гляну в друге віконечко — Богу помолюся (Н.п.). А Василь теж став як укопаний і не зна більш, що й казати. На думці б то й багато дечого є, так язик не слуха, не пошевельнеш його; а тут ще, на біду, підслухав, що Маруся об комусь вже дума і що йому нічого тут убиватися, а тут ще Олена збила його з толку… От і стоять вони обоє, сердешні, і не знають, на яку ступити, і чи йти їм куди, чи що робити? (Г.Квітка-Основ’яненко). Стали вони йому ото розказувать, як Зінька убивалась, почувши, що його десь на війні убили (О.Стороженко). — Як же мені не плакати, як не побиватися, слухаючи таке за його? Хай би їх у мене десятеро, то одно в одно не вдасться; а то ж він у мене один, як порошина в оці! Я його кохала, ростила, здоров’я стратила, надії покладала… А тепер — самій прийшлося по чужих людях хилятися… (П.Мирний). — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван, важко ступаючи під гору по .. каменюках (І.Франко). Бо́же, як вона́ за ним побива́лася! (Сл. Ум.). Йому трохи шкода матері, що так дуже побиваються. Він не розуміє, чому вони так дуже вже плачуть, але все-таки йому шкода (У.Самчук). «Оце так союзники!» Селяни бідкалися в розпачі: «Що ж це таке?! Ті грабують, і ці грабують! Боже ж ти наш, Боже!» І дякували своїм воякам (І.Багряний). Загублений між днів, не спам’ятаюсь досі. Під вибухами сосон — мов на морському дні. Важкі обвали літ і пам’яті провали. Але ж і дні настали — оцей вселенський гніт. Мій Боже, білий світ — це біле божевілля — не варт твого зусилля, то й бідкатися встид (В.Стус). Отже, не дуже побивайтеся за мною (В.Стус). Після вистави виявилось, що в прими прямо з гримерки украли її вставну щелепу. Мама побивалась, беззубо шамкаючи ротом. Але за пару днів невідомий щелепу повернув, щоправда, без двох кутніх зубів. У супровідному листі він і далі називав стареньку «своєю Марлен», писав про дивовижну форму її вилиць, потім збивався на огляд останньої вистави, писав про художньо-стильові особливості образу видри-перевертня, а насамкінець запрошував акторку на побачення (С.Жадан). — Звати мене Карденіо, родом я з найкращого міста в Андалузії, походжу з шляхетної і багатої родини, але моя недоля така велика, що як би не плакались на неї отець-мати, як би не побивались кревні, ніякі достатки тут не поможуть: як судилось кому нещастя з неба, то ні на що не здадуться всі дари фортуни (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У країні проржавілих труб про «витік мізків» побиватися не прийнято (Міхаїл Мамчіч)]. Обговорення статті
Член – член;
• дополнительный, последующий, предыдущий член – додатковий, наступний, попередній член;
• мужской член – чоловічий член, пру́тень, піська, (насм.) пуцька, цюцюрка, (образн.) пілюля, жало, тростина, підсвинок, кабака, ґніт;
• член братства, союза, экспедиции – братчик, спілчанин, учасник експедиції.
[Солодкий подих ніжно залоскотав слух, доторк жорсткого кущика волосся запалив ґніт, і воск спокою почав танути (В.Даниленко). В кавалера палкого із Луцька, Зразу видно, душа не з лопуцька. Він і вдень, й серед ночі До любові охочий, то дарма, що мала в нього пуцька (Ю.Позаяк). Уявляю, як цілими днями я милуюся Сереєю і Тамарою, які пальцюють одна одну та водночас сукають мою тростину (М.Ілляшенко і О.Ногіна перекл. Ф.Беґбеде). — Ти ба, а жіноцтво з самого ранку туди валує поглянути на таку чудасію. Вони кажуть, що у вішальників ті штукенції особливо показні… (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). — Член встає й говорить «як справи?» кожній по-справжньому інтеліґентній людині. Ренуар говорив, що малював картини членом… так і було, милі картинки! (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса)Заходила ввечері й, не подаючи знаку, добряче нагрівала мені кабаку (П.Таращук, перекл. Ф.Селіна)]. Обговорення статті
Рабство – рабство, неволя:
• взятый в рабство, пребывающий в рабстве – пораблений.
[Так древній орють переліг. За скибою лягає скиба і все ховається в ріллі — і наша мста, і давня диба, усе ховається. Кріпак — безпашпортний — вже тридцять років солона слава, як ропа, карбує переможні кроки з соціалізму — в комунізм (з старого рабства — до нового). Нові ж раби — в країни скрізь. Зате ж нові. І — слава богу. І слава богу, бо іде нова доба, нова надія, і сонце ленінських ідей на людство благотворно діє (В.Стус). І вийшов народ мій, і мовив: — Ти ба, а що це за піп новоявлений? Допоки в собі не уб’єш ти раба, Допоки і я уярмлений… Не важко упасти від кулі в бою За наші священні знамена. А як у собі я те рабство уб’ю, Коли воно в’їлося в гени? (Б.Мозолевський). Навіщо звинувачувати зовнішні сили, якщо наша головна біда — рабство, яке сидить у кожного в душі (П.Таращук). Гумбольдт ковтнув вина і завів мову про тягар деспотизму та експлуатацію корисних копалин, зиск від якої мізерний і ніколи не піде на користь розвиткові економіки. Заговорив про гніт рабства. Знову відчув удар ногою. Сердито глянув на Бонплана і лише тоді зрозумів, що це був міністр закордонних справ. Джефферсон має землю, прошепотів Медісон. І що? З усім, що до неї належить. Гумбольдт змінив тему (В.Кам’янець, перекл. Д.Кельмана). Американці та британці визволили половину Європи від одної тоталітарної тиранії, але їм бракувало політичної волі й військових засобів, щоб не дати дев’яноста мільйонам мешканців східних східних держав стати жертвами нового, радянського, рабства, що тривало майже півстоліття. Ціна союзу зі Сталіним заради знищення Гітлера була насправді висока (Р.Клочко, перекл. М.Гейстінґса). Війна жахлива, а рабство  ще гірше (В.Черчіл)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕСС ще гніт, дави́ло.
УГНЕТЕ́НИЕ (кого) гніт над ким.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Гнет –
1) гніт, -ту, ти́ск, -ку;
2) (о режиме́) гноби́тельство, -ва.
Давило – гніт, -іту; -льный – витиска́льний, -а, -е.
Пресс – гні́т, -ту, дави́ло, -ла.
Прессование – гніт, -ту, пресува́ння, зда́влювання, -ння.
Притеснение – у́тиск, -ку, гніт, -ту, пригні́чення, -ння.
Тиски –
1) (прибор) леща́та (род. леща́т);
2) (давление) гніт, -ту.
Фитиль – ґніт (род. ґноту); -ный – ґнотовий, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Бикфордов шнур – Бікфо́рдівський ґніт (ґно́ту).
Затравка (фитиль) – ґніт (ґноту́);
• з. (процесс) – підпа́лювання, підпа́лення.
Прес – гніт (-та);
• п. брикетный – г. брикето́вий;
• п. винтовой – г. ґвинтови́й;
• п. гидравлический – г. гідравлі́чний;
• п. для сгибания – г. згина́льний;
• п. дыропробивной – г. діропробивни́й;
• п. жомовый – ча́ви (-вів);
• п. загибной – г. загина́льний;
• п. кирпичеделательный – г. цеглоро́бний;
• п. клиновой – г. клинови́й;
• п. конный – г. кі́нний;
• п. копировальный – г. копіюва́льний;
• п. ленточный (мясовыталкивающ.), техн. – г. масовитискни́й;
• п. обжимной – г. обтискни́й;
• п. обрезной – г. обрізни́й;
• п. под’емный (домкрат) – лі́вар підійма́льний;
• п. полевой – г. польови́й;
• п. револьверный – г. револьве́рний;
• п. рельсоправильный – г. рейкорихтува́льний;
• п. рельсосгибательный – г. рейкозгина́льний, рейкозгина́ч (-ча́);
• п. сенной, сеносжимательный – сіногні́т (-та);
• п. смазочный – г. масти́льний;
• п. трубодренажный – г. трубодрена́жний;
• п. улитковый – г. слимакува́тий;
• п. фанерочный – г. форні́рний;
• п. чеканный – г. карбівни́й;
• п. шпиндельный, винтовой – г. гвинтови́й;
• п. ящичный – г. коробча́стий.
Светильня – ґніт (ґно́ту).
Сенной пресс – сіногні́т (-та), сінни́й гні́т (-та);
• с. матрац – сінни́к (-ка́).
Сеносжимательный пресс – сіногні́т (-та), сінни́й гніт (-та).
Фитиль – ґніт (ґноту);
• ф. круглый – ґ. кру́глий;
• ф. плоский – г. пло́ский.
Шнур – шнур (-ра́);
• ш. асбестовый – ш. азбесто́вий;
• ш. Бикфордов – ґніт Бікфо́рдівський;
• ш. зажигательный – г. запальни́й;
• ш. из бити (канители) – ш. сухозлі́тний;
• ш. изолированный – ш. ізольо́ваний;
• ш. каучуковый – ш. кавчуко́вий;
• ш. мерный – ш. мі́рчий;
• ш. осмоленный – ш. посмо́лений;
• ш. отбивной, плотн. – ш. позначни́й;
• ш. плетенный – ш. пле́тений;
• ш. подвесной – ш. почіпни́й;
• ш. пробковый – ш. коркови́й;
• ш. резиновый – ш. гумо́вий;
• ш. тальковый – ш. лояко́ваний;
• ш. хлопчатобумажный – ш. бавовня́ний.
Ящичный – скринькови́й;
• я. (об упаковочн. ящике) – ящико́вий;
• я. пресс – коробча́стий гніт (-та).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пресс прес,-су, ґніт,-ту, стиска́ч,-ча́ (машина для стиснення, ущільнення, зміни форми)
п. баланси́рный прес балансни́й
п. блокообжимно́й прес блокообтисни́й
п. болтоко́вочный прес прогоничокува́льний
п. брике́тный прес брике́тний
п. винтово́й прес ґвинтови́й
п. вулканизацио́нный прес вулканізаці́йний
п. вытяжно́й прес витяжни́й
п. ги́бочный прес згина́льний
п. гидравли́ческий прес гідравлі́чний
п. дыропробивно́й прес діропробивни́й
п. жело́бчатый прес жоло́бча́стий
п. заги́бочный прес загина́льний
п. испыта́тельный прес випро́бувальний [дослі́дницький]
п. керами́ческий прес керамі́чний
п. кирпи́чный прес цеге́льний
п. ко́вочно-штампо́вочный прес кува́льно- штампува́льний
п. ко́вочный прес кува́льний
п. кузне́чный прес кова́льський
п. ле́нточный прес стрічкови́й
п. ма́тричный прес ма́тричний
п. механи́ческий прес механі́чний
п. отжимно́й прес відтисни́й
п.-папье́ прес-пап’є́ (1. важкий металевий, мармуровий чи інший предмет, яким притискають папери; 2. річ письмового приладдя)
п. поршнево́й прес то́локовий
п. прави́льный прес прави́льний
п. ре́ечный прес ре́йковий
п. рельсосгиба́тельный прес рейкозгина́льний
п. рихтова́льный прес рихтува́льний
п. рыча́жный прес ва́жільний
п. типогра́фский прес друка́рський
п. углово́й прес кутови́й
п. упако́вочный прес пакува́льний
п.-фо́рма прес-фо́рма,-ми
п. чека́ночный прес карбува́льний
п. червя́чно-отжимно́й вича́влювач ґвинтови́й
п. штампо́вочный прес штампува́льний
п. эксце́нтриковый прес ексце́нтриковий
п. электрогидравли́ческий прес електрогідравлі́чний
свети́льня ґніт,-нота́
фити́ль ґніт,-но́ту

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гніт, -е́ту, -і́ту –
1) пресс, тиски;
2) гнет, притеснение, угнетение;
3) тяжесть.
Ґніт, -о́та – фитиль, светильня.
• Ні ґно́та нема́ – нет ничего.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

гніт, гні́ту, гні́тові (від гніти́ти)
ґніт, ґно́та; ґно́ти́, -ті́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гні́т, -ту, м.
1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить.
2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах. Левиц. Пов. 269.
3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. См. Гнітити хліб.
Ґніт, ґнота́, м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Уман. у. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Нп. Ні ґнота́ нема́. Нѣтъ ничего. Лохв. у. Ум. Ґно́тик. Ув. Ґноти́ще. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. Васильк. у.
Жу́желитися, -люся, -лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився. Мир. ХРВ. 408.
Підслі́по, нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його ґніт. Мир. Пов. І. 114.
Спід, спо́ду, м.
1) Исподъ, низъ, нижняя часть. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як промені спускало воно під спід землі і гніт. Мкр. Г. 68. Підверне всіх собі під спід. Котл. Ен. III. 74. Підпалили сосну від споду до верха. Чуб. V. 394. Споди́ у невода — нижній край. Вас. 186.
2) Дно. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді. Ном. № 11997.
3) Глубина, глубь.
4) Изнанка, подбой. Жупан голубий на версі, красний на споді. ЗОЮР. І. 97.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Пресс — гніт, -ту, П. рычажный — ва́жільний гніт.
*Рычажный — важі́льний: Р. коммутатор — ва́жільний комута́тор; Р. прес — ва́жільний гніт.
*Фитиль — ґніт, гно́ту.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гнётъ = 1. гнїт; ти́ск, ти́скання. — Поклала сир під гнїт. — Під тиском гори. 2. рубе́ль (С. З.). — Треба добре увязати рубель, щоб часом снопи з воза не злїзли.
Давле́ніе = давлїння, гні́т, ти́скання, тиск. С. Ш.
Заго́нь = 1. заганя́ння, займа́ння. 2. гніт, у́гніт, у́тиск. С. Ш. — Жить въ заго́нѣ, въ заго́няхъ = в знева́зї жити, поневіря́ти ся (С. З.). 3. загі́н (С. Аф.), за́города, (С. Аф.), обо́ра (С. З. Л.). — Сїмсот волів в оборі. н. п. 4. загін (частина ниви, в різних місцях різної міри), борозна́ (на ниві). — Лисишина нивка була шість загонів заширока. Фр. (На Українї го́ни = міра довжини поля, найбільше 120 саж.)
Нагнётъ = нагнїт, гнїт, при́тиск.
Нагора́ть, нагорѣ́ть = 1. нагорят́и, розпаля́ти ся, напаля́ти ся, розпіка́ти ся, нагорі́ти, напали́ти ся, розпали́ти ся, розпекти́ ся. — Нагорі́ло в печі. — Цегла напалила ся. 2. нагоря́ти, нагорі́ти. — Ґніт нагорів. — Ему́ нагорѣ́ло = влетїло йому́. — Нагорѣ́ло въ го́рлѣ = пересо́хло в го́рлї.
Прессова́ніе = гнїт, тиск (С. Ш.), ти́скання (С. Ш.), воску — воскобо́йня.
Прессъ = гнїт (С. Л.), ча́ви. — Поклала сир під гнїт. — Положи́ть подъ прессъ = покла́сти під гнїт, нагнїти́ти.
Прижи́мъ = гнїт.
Притѣсне́ніе = гнїт, у́тиск (С. З. Л. Ш.), вти́ск, при́тиск (С. Жел.), приту́га (Л. Сам.). — Що собі козаки за великую приклость, нужду і утиск міли. Скоропад. С. З. — Протести на втиски від католиків. Зап. Гр. — В Київі теж утиск не малий церквам божіим чинили. Л. Сам. — Жадного утиску Палїєві в життю з товариством його не чинили. Л. В. — Щоб люди не зазнавали утиску від воєвод. Кн.
Свѣти́льня = ґніт, ґнот, гнот, здр. гно́тик. С. Аф. З. Л.
Сощика́ть, сощи́кнуть = зрива́ти, знїма́ти, зірва́ти, зня́ти (нагорілий гніт з сьвічки).
Фити́ль = ґніт, ґніт, ґнот, ґно́тик. (С. Аф. З. Л.) — Бог бачить — чий віск, чий гніт. н. пр. — Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота, забірає парубочків до дому охота. н. п.
Щика́ть, щикну́ть = знїма́ти, зня́ти (з сьвічки нагорілий ґніт).