Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 53 статті
Запропонувати свій переклад для «достаток»
Шукати «достаток» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Доста́ток, доста́точек – доста́ток, доста́точок, (чаще мн.) доста́тки, вжи́тки. [Він при доста́тку живе́. Се були́ лю́ди сере́дніх доста́тків (Крим.). Е, які́ вже на́ші вжи́тки! Зоставля́ю тобі́ всі мої́ ужи́тки і мале́нькі ді́тки].
Безбе́дность – безбі́дність, замо́жність, доста́ток, доста́тки, доста́тність.
Благода́ть –
1) благода́ть (р. -ти), ла́ска ду́ха свято́го;
2) добро́, ла́ска. [Найви́ща в сві́ті ла́ска],
3) ро́зкіш (р. -коши), призві́л, призві́лля, доста́ток.
Дово́льство – приві́лля, добро́, дого́да, доста́ток (р. -тку), ро́зкіш (р. -коши), (гал.) гара́зди́ (р. -ді́в). [От я жи́тиму у вся́кому приві́ллі (Квітка). А я вже не могла́ в пала́тах жи́ти в добрі́, в догоді́, – я пішла́ за ним. Ах, те життя́ безжу́рне, у доста́тках, у розко́шах – воно́ ті́льки розпе́стило її́ (Коцюб.). На́ше киценя́ живе́ у вас в ро́зкоші].
• Жить в дово́льстве – розкошува́ти, в доста́тках жи́ти, (гал.) гараздува́ти. [В доста́тках ти цвіте́ш: стодо́ли – по́вні (Грінч.)].
• Пожить в дово́льстве – порозкошува́ти.
Доста́точность –
1) (зажиточность) замо́жність, зажи́тість (р. -ости); срв. Доста́ток;
2) доста́тність (р. -ности).
Изоби́лие чего – рясно́та, рясо́та чого́, розкі́шшя, ро́зкіш (-коши), при[до]ві́лля, призві́л (-во́лу) у чо́му, (полнота) щерть, по́вня, по́внява у чо́му, чого́, (достаток) доста́ча, доста́ток (-тку), обычно во мн. доста́тки (-ків) в чо́му чого́, (довольство) дого́да в чо́му; срвн. Оби́лие, Избы́ток. [Мої́м бага́тством я втіша́вся і по́внею моє́ю весели́вся (Кн. Іова). І на по́лі у те́бе бу́де по́вня (Кн. Іова). Там рясо́та така́, що гілля́ підпира́й (Кам. п.)].
• В -лии что – упо́вні, удо́звіль, здо́біль чого́. [Удо́звіль хлі́ба (Звин.). Всього́ в ме́не здо́біль; скри́ня як нали́та (Г. Барв.)].
• Иметь в -лии что, чего – ма́ти удо́звіль, здо́біль чого́, (достаточно) удо́стач, удо́сталь чого́.
• В -лии (обильно) – ря́сно; в таком -лии (так обильно) – так ря́сно. [Співе́ць тужли́вих пережива́ннів, яки́х ря́сно дово́диться зазнава́ти се́ред на́шої буде́нщини (Єфр.)].
• Жить в -лии – жи́ти в розко́шах, в дові́ллі, в приві́ллі, го́йно.
• -лие плодов земных – рясно́та ово́щ[ч]ів зе́мни́х (на о́вощ[ч]і зе́мні́), розкі́шшя, дові́лля в о́вочах зе́мни́х или упо́вні, удо́звіль о́вочів зе́мни́х.
• Рог -лия – ріг доста́тку (доста́тків). [Вони́ були́ для ме́не тим ро́гом доста́тків, з яко́го си́палися на ме́не вся́кі раюва́ння (Кон.)].
Иму́щество – майно́, добро́ (диал. до́бре, р. -рого) ста́ток (-тку) и ста́тки (-ків), ста́тки-має́тки, доста́ток, худо́ба, (ум.) худі́бчина, (преим. земельное) має́ток (-тку) має́тність (-ности), до́бра (р. дібр). [Оддаю́ тобі́ в ру́ки все його́ майно́ (Св. П.). Пропи́в во́ли, пропи́в во́зи, пропи́в я́рма, ще й зано́зи, – все добро́ своє́ (Пісня). Що я, не хазя́їн на свойо́му до́брому? (Козел. п.). А ста́тку було́ в йо́го сім ти́сяч ове́ць, три ти́сячі верблю́дів, п’ятсо́т я́рем волі́в (Св. П.). Нажи́в собі́ ста́тки-має́тки криво́ю при́сягою (Л. Укр.). От як уме́р ба́тько, зоста́лася їм худо́ба: млин, і хлів, і кіт (Рудч.). Має́ток його́ дохо́дить до мільйо́на (Франко). Має́тність рухо́ма і нерухо́ма (К. С.). Порозпоро́шували діди́зну і вели́кі до́бра (М. Вовч.)].
• -во движимое – рухо́ме добро́ (майно́), рухо́мість (-мости). [Їй (Акаде́мії) надає́ться пра́во набува́ти рухо́ме й нерухо́ме майно́ (Ст. Ак. Н.). Худо́ба і вся рухо́мість при йо́му (Номис)]; (пожитки) збі́жжя, худо́ба, скарб (-бу), ужи́тки (-тків), мана́тки (-ків), мана́ття (ср. р.), (жалкое) мізе́рія, зли́дні (-нів), (неплохое) доста́ток (-тку).
• -во недвижимое – нерухо́ме добро́ (майно́), нерухо́мість.
• Государственное, общественное -во – держа́вне, грома́дське добро́ (майно́).
• Казённое -во – скарбо́ве (казе́нне) майно́.
• Городское -во – міське́ (комуна́льне) майно́.
• Удельные -ва – уді́льні до́бра (має́тки).
• Церковное -во – церко́вне добро́ (майно́).
• Частное -во – прива́тне майно́.
• Благоприобретенное -во – набу́те (на́дбане, нажи́те) добро́ (майно́), набу́ток (-тку), надба́нок (-нку), надба́ння́. [Неді́лене між на́ми все надба́ння на́ше (Куліш)].
• -во наследственное – спадко́ве добро́ (майно́), спа́дщина, спа́док (-ку), спа́дки (-ків).
• -во родовое – родове́ добро́ (майно́), родови́й має́ток.
• -во, доставшееся от предков – предкі́вщи́на.
• -во, оставшееся от отца – ба́тькі́вщи́на, отці́вщина, (от матери) матери́зна, (от брата) братівщи́на, (от деда) діді́вщи́на, діди́зна.
• -во пожалованное – на́дане добро́ (майно́).
• -во заповедное – зака́зне́ майно́, запові́дник.
• -во долговое – боргове́ майно́, борги́ на ко́му.
• -во наличное – ная́вне майно́ (добро́), готови́зна.
• -во раздельное и нераздельное – майно́ поді́льне і неподі́льне.
• -во тленное и нетленное – майно́ тлі́нне і нетлі́нне.
Настоя́щий –
1) (нынешний) тепе́рішній, (современный) суча́сний, сьогоча́сний, (этот) цей, сей. [Ва́ша до́ля – це до́ля молоди́х че́сних люде́й тепе́рішнього ча́су (Н.-Лев.). Він уважа́в за профана́цію рівня́ти да́вніх аске́тів до тепе́рішніх черці́в (Крим.). Забува́єш про суча́сне життя́ (Крим.)].
• В -щее время – тепе́р, (пров. тепе́речки), тепе́рішнього ча́су, в тепе́рішній час, в тепе́рішніх часа́х, за тепе́рішніх часі́в, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) ни́ні. [Тепе́р я про це не ду́маю (Київ). Там тепе́речки нови́й база́р (Квітка). Не був ще тоді́ тим, чим був тепе́речки (Крим.). Ді́я, котра́ ді́ється в тепе́рішній час (Н.-Лев.). Нема́ кра́ще в тепе́рішніх часа́х, як бу́ти орендаре́м (Франко). Про о́діж ма́ло дба́ють ни́ні (Франко)].
• В -щее время я работаю на фабрике – тепе́р (на цей час) я працю́ю на фа́бриці.
• До -щего времени – до цьо́го (до тепе́рішнього) ча́су, дотепе́р, до́сі, (зап.) дони́ні. [Довгота́ в цих склада́х заде́ржалася й до цьо́го часу (В. Ганцов). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’янеч.)].
• До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) – дотепе́рішній. [Всі дотепе́рішні до́сліди не дали́ вели́ких на́слідків (Крим.)].
• В -щем году – цього́ (в текущем: пото́чного, біжу́чого) ро́ку.
• В начале -щего года – на (з) поча́тку цього́ (пото́чного, біжу́чого) ро́ку.
• -щее положение – тепе́рішній (суча́сний, сьогоча́сний) стан, -нє (-не) стано́вище.
• В -щем своём виде эта вещь мне не нужна – в тепе́рішньому (в цьому́) своє́му ви́гляді ця річ мені́ не потрі́бна;
2) грам. -щее время – тепе́рішній час (-су);
3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) да́ний.
• По -щему делу – в цій (в да́ній) спра́ві.
• -щий случай – цей (да́ний) ви́падок (-дку).
• -щим удостоверяется, что… – цим сві́дчу (сві́дчимо), що..;
4) (подлинный, истинный) спра́вжній, правди́вий, справедли́вий, (действительный) ді́йсний, (неподдельный) щи́рий, (сущий) су́щий, су́тий, (истый) і́сний, і́стий, істо́тний, (точь-в-точь, чистейший) чи́стий, досто́тний, (всамделишный) справде́шній, пра́вий, прями́й; срв. По́длинный. [Се наш спра́вжній друг (Коцюб.). (Він) спра́вжній був пое́т (Самійл.). Тепе́р ви спра́вжнє своє́ обли́ччя показа́ли, до́сі-ж була́ то ма́ска (Грінч.). Коха́ння спра́вжнє соромли́ве (Тобіл.). Незаба́ром той шипу́чий ка́шель перехо́див у спра́вжній (Коцюб.). З весно́ю, коли́ розпочали́ся спра́вжні робо́ти (Коцюб.). Йшли відва́жно, як правди́вії геро́ї (Франко). Правди́ві воло́ські гарбузи́ (Сим.). Фальши́ве зо́лото – для вас правди́ві гро́ші (Самійл.). Знахо́дять своє́ правди́ве призна́чення (Корол.). Справедли́вий чума́к був (М. Вовч.). Хліб, оде́жа, па́ливо то́що, – оте́ все й є справедли́вий доста́ток, спра́вжнє бага́тство (Рада). Ді́йсна столи́ця Да́нії – не Копенга́ген а Га́мбург (Грінч.). Щи́рий коза́к зза́ду не напада́ється (Номис). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II). Там упоко́ю люди́на зазна́є, ті́льки де во́ля є щи́ра (Грінч.). Красу́ня щи́рого класи́чного ти́пу (Н.-Лев.). Су́ща дра́ма, не ви́гадана, не підмальо́вана (Кониськ.). Су́ща причи́на супере́чки прояви́лася я́сно (Павлик). Ото́ було́ су́ще ща́стя моє́ (Кониськ.). І́сний моска́ль (М. Вовч.). На обли́ччя істо́тний Степа́н, але́ не він (Звягельщ.). Чи́стий ба́тько, – от як уда́вся сино́к! (Чигиринщ.). Ходи́в чи́стим босяко́м (Виннич.). Справде́шній коза́к (Сл. Гр.). Сиді́ла собі́ ві́льно, як справде́шня пта́шка (М. Вовч.). Відчу́ла справде́шній апети́т (Н.-Лев.). Я не міща́нка яка́сь там, а справде́шня па́ні (Н.-Лев.). Пра́вий ри́цар, ще молоди́й, а вже не ма́є рі́вні (Куліш). То моя́ пра́ва жі́нка (Яворськ.). Як поба́чиш, так прями́й запоро́жець! (Мирний). Пряме́є пе́кло там було́ (Греб.)].
• Самый -щий – справжні́сінький, щирі́сінький, існі́сінький, чисті́сінький. [Щирі́сінький матеріялі́ст (Рада). Існі́сінька щи́рість (Основа 1862). Чисті́сіньке пе́кло (Крим.)].
• -щее золото – щи́ре (су́те) зо́лото.
• -щая стоимость – ді́йсна (спра́вжня) ва́ртість.
• -щая цена – спра́вжня (правди́ва, справедли́ва) ціна́.
• Теперь -щая пора садить деревья – тепе́р са́ме час сади́ти (садови́ти) де́рево.
• По -щему –
а) по-спра́вжньому, по пра́вді, спра́вді, (искренно) щи́ро, щиросе́рдно, по щи́рості; (как следует) як слі́д, наспра́вжки́, ді́йсно[е]. [Не вмі́є нічо́го як слід зроби́ти (Київ). Посвари́тися наспра́вжки не могли́ (Крим.). Дові́даємось ді́йсне, поба́чимо його́ – яки́й (М. Вовч.)].
• Я вас по -щему люблю – я вас правди́во люблю́ (коха́ю), я вас по пра́вді (таки́ спра́вді, щи́ро, щиросе́рдно) люблю́ (коха́ю);
б) (сказать правду) напра́вду; пра́вду (напра́вду, по пра́вді) ка́жучи, по щи́рості, (в сущности) су́ще. [Напра́вду вам не тре́ба було́ втруча́тися в цю спра́ву (Київ). Вона́ су́ще не була́ черни́цею, по́стригу не бра́ла (Кониськ.). Продражни́ли його́ «Зимо́ю», а су́ще він прозива́вся Гу́ркалом (Кониськ.)].
• -щим образом – по-спра́вжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде – показа́ти себе́ в спра́вжньому своє́му ви́гляді.
Незави́симый – незале́жний від ко́го, від чо́го; (неподвластный) непідле́глий, непідвла́дний кому́, чому́; (свободный) ві́льний; (самостоятельный) самості́йний. [Ві́льний я тепе́р і незале́жний (Самійл.). Самані́дська дина́стія си́лувалася бу́ти незале́жною од багда́дських халі́фів (Крим.). Незале́жний від чужи́х впли́вів (Л. Укр.). Непідле́гла во́ля ду́ха (Куліш). Непідле́гла адвокату́ра (Грінч.). Почува́в себе́ непідле́глим ба́тькові (Крим.). Жи́ти не рабо́м злиде́нним, а ві́льним, непідвла́дним (Л. Укр.). Ві́льний дух лю́дський (Коцюб.). Ко́жний вели́кий пан ма́вся собі́ мов самості́йний коро́ль (Куліш)].
• -мое мнение – незале́жна (ві́льна) ду́мка.
• -мое положение – незале́жне стано́вище, незале́жний стан.
• -мое состояние (имущество) – незале́жний доста́ток, незале́жна має́тність.
Оби́лие –
1) доста́ток (-тку), доста́ча, розко́ші (-шів), рясо́та́, рясно́та́ (плодов, цветов, листьев), щерть (-рти), на́дмір (Фр.);
2) (хлеб, огородина) пашня́, горо́дина.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДОСТА́ТОК, образ. і надво́рі і в комо́рі;
в доста́тке, (запасів) до́сить;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Достаток, достатки – доста́ток, -тку, доста́тки, вжи́тки, -ків.
Благо, имя сущ. – добро́, -ра́, бла́го, -га, доста́ток, -тку.
Довольство – доста́тність, -ности, доста́ток, -тку.
Зажиток – доста́ток, -тку.
Избыток – зайвина́, -ди́, доста́ток, -тку.
Избыточествовать – достаткува́ти, -ку́ю, -ку́єш, ма́ти доста́ток.
Изобилие – доста́ток, -тку, -ро́зкіш (р. ро́зкоші); (об овощах) рясно́та, -ти́.
Обилие –
1) доста́ток, -тку, доста́ча, -чі;
2) (о плодах) рясно́та́, -ти́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Положение – становище; (состояние) – стан; (положение доклада и т. п. – утверждение) – твердження; (устав) – статут; (о законе) – положення. Основные положения – засади. Оставаться в одном положении – пробувати в тому самому стані. Положение изменилось к лучшему, худшему – становище повернулось на краще, гірше. Бедственное положение – бідування; злидні; лиха година. Быть в бедственном положении – бідувати. Безвыходное положение – безпорадне становище. Критическое, затруднительное положение – скрута; скрутне становище. Выходить из затруднительного положения – вирятуватися із скрути. Твердое положение – певне, міцне становище. Положение о налогах – положення про податки. Имущественное положение – майнове становище; достаток. По положению (своему) – із (свого) становища; через становище (своє). Высокое положение (в обществе, по службе) – значне становище. Выжидательное положение – становище вичікування. Входить в чье положение – ставати на чиє місце. По положению (согласно закона) – згідно з положенням, статутом, законом. Очутиться в безвыходном положении – опинитися в безпорадному стані. Находиться в странном положении – перебувати в чудному стані. Попасть в неловкое положение – см. Попадать. Поставить в глупое положение кого – завдати дурня кому. Поставить в затруднительное положение кого – завдати скрути, клопоту кому. Человек с положением – см. Человек. Спасти положение – врятувати становище.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Достаток
• Жить в достатке – жити у достатку (у достатках, у гаразді). [Живуть собі люди у добрі та в гаразді. Сл. Гр.]
Изобилие
• Бороться за изобилие чего – боротися за достаток і наддостаток чого.
• Всё имеется в изобилии – усього удозвіль (уповні, подостатком, у достатку, наддостаток, лок. здобіль); усього дуже багато; (образн.) [аж] через вінця ллється. [Всього в мене здобіль; скриня як налита. Барвінок.]
• В этом году изобилие фруктов, овощей – цього року ряснота (рясота) садовини (овочу, фруктів), городини; цього року ряснота (рясота) на садовину (на овоч, на фрукти), на городину; цього року довілля (розкішшя) на садовину (на овоч, на фрукти), на городину; цього року уповні (удозвіль) садовини (овочу, фруктів), городини.
• Жить в изобилии – жити в розкошах (у довіллі, у привіллі, давн. гойно); (образн.) у розкошах (у достатках) купатися.
• Рог изобилия (книжн.) – ріг достатку.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

изоби́лие доста́ток,-тку, на́дмір,-ру

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Достате́чність – достаточность, достаток.
Доста́ток, -тку –
1) достаток, довольство;
2) средства.
Подоста́ток, -тку – достаток.
Приві́лля –
1) приволье, раздолье;
2) достаток.
• Бу́ти за приві́ллям – быть в уютном, удобном месте.
Як, нар. –
1) как.
• Як на ім’я́ – как по имени, как зовут.
• Як ся ма́єш? – как поживаешь? Як ма́є бу́ти – как быть должно.
• Як ви́дно з усьо́го – по всем данным.
• Як же – а) как же; б) да как, уж как.
• Як-не́будь – как-нибудь.
2) как-будто, будто бы;
3) если.
• Як би, як би що – если бы, когда бы.
4) когда, во-время;
5) чем, нежели;
6) лишь, только;
7) смотря по, смотря как, смотря какой.
• Одяга́ються, звича́йно, як у ко́го доста́ток – одеваются, понятно, смотря по тому, какие средства.
• Це як до чолові́ка: оди́н заро́бить, а дру́гий і своє́ проро́бить – смотря по тому, какой человек: один зарабатывает, а другой и свое спустит.
8) вот-вот, чуть, едва.
• Ди́виться уві́чі, як не ска́же – смотрит в глаза, чуть не заговорит.
9) что.
• Як ка́жете – что вы говорите.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Достаток – доста́ток (-тку), доста́тки (-ків), ужитки (-ків); припасы имеются в -ке – запа́су є до́сить.
Состояние –
1) (положение) – стан; с. возбуждения – за́пал (-лу), звору́шення; с. денежных средств – грошо́вий стан; с. гражданское – циві́льний стан, громадянський стан; с. упадка – стан зане́паду, зане́пад (-ду); в -ни и разрушения быть – бу́ти в руї́ні, зруйно́ваним бу́ти; впасть в обморочное -ние – зомлі́ти; по -нию здоровья – ста́ном здоро́в’я, здоро́в’ям; при таком -нии – за тако́го ста́ну, в тако́му ста́ні; приводить в образцовое -ние – дово́дити до зразко́вого ста́ну; прийти в негодное -ние – ста́ти неприда́тним, ста́ти негодящим; прийти в -ние упадка – підупада́ти, підупа́сти, занепада́ти, занепа́сти;
2) (имущество) – доста́ток (-тку), має́тність (-ности); с. имущественное – доста́ток (-тку); вложить -ние во что – вкла́сти доста́ток у що; иметь малое -ние – ма́ти невеликий (до)ста́ток (невелику має́тність); составить большое -ние – скла́сти собі́ великий має́ток (велику має́тність);
3) (возможность) – змо́га, спромо́га, сила; быть в -нии – в силі бу́ти, ма́ти силу, спромо́гу, здола́ти, бу́ти в спромо́зі, бу́ти спромо́жному; я не в -нии – не моя сила, я не мо́жу, не ма́ю спромо́ги, я не здола́ю.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

доста́ток, -тку, -ткові, в -тку; -та́тки, -тків

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Виговоря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = Виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Мет. 49. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий). ХС. VII. 421.
Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність. Ном. № 1363.
Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Ном. Тогді любва бере, як достаток є. Ном. № 8921. Він при достатку. Черк. у. Достаток добрий у його. Черк. у. Як би у мене достатки, то я б учився. Ромен. у. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? Мир. Пов. ІІ. 115. У доста́тку живе́. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Каменец. у. Ум. Доста́точок. Сим. 227.
Жизний, -а, -е.
1) Жизненный.
2) Плодородный, плодоносный. Жеби земля була жизная, і збожа великий достаток родила. А де очерети, там люде сідали, а де жизні поля — москалі стояли. Гол. I. 27.
Подоста́ток, -тку, м. Достатокъ. Не кланяємся за гріш, ні за хліб нікому, бо маємо подостаток і їсти, і пити. Лукаш. 140.
Поста́ва, -ви, ж.
1) Наружность, осанка, видъ. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Що за краса! що за урода пишна! що за постава горда і велишна! К. ЦН. 173.
2) Поза, положеніе тѣла. Княгиня не змінила своєї постави. К. ЧР. 326.
3) Угощеніе. Де була така постава? де такий достаток? І напитки, і наїдки, і музикам взяток? Мкр. Н. 32.
Приві́лля, -ля, с.
1) Приволье, раздолье. На вовків там привілля, — все пущі, а людей нема. Лебед. у.
2) Достатокъ. Нема привілля ніякого у його, як же за його йти. НВолын. у.
3) Бу́ти за приві́ллям. Быть въ уютномъ удобномъ мѣстѣ. Був за привіллям у вас і я, і коні. НВолын. у.
Ро́скіш, -коші, ж.
1) Роскошь, изобиліе, наслажденіе, удовольствіе, прелесть. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Ном. № 1718. Степи-поля! роскіш моя! Ном. №10112. Захоче багатства і много грошей, а мене позбавить любої роскоші. Чуб.
2) мн. Роско́ші. Обиліе, достатокъ. Я з п’яницею жити не буду, тілько роскоші забуду. Мет. Сивий соколонько по полю літає, по своїх роскошах пароньки шукає. Мет. Ум. Роскі́шенька, роско́шеньки. Мет. 139.
І. Уся́к, уся́кий, -а, -е, мѣст. Каждый, всякій. Всяк чоловік не без гріха. Ном. № 98. Як в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок. Ном. № 1362. По всяк час. Всегда.
Як, нар.
1) Какъ. Вода чиста, як сльоза. ЗОЮР. І. 147. Добре, як у Бога за дверима. ЗОЮР. І. 147. О, як болить моє серце, а сльози не ллються. Котл. НП. 339. Як вас маємо звати? Харьк. Як ти підеш, що такий дощ? Харьк. Як крикну я: брешеш! Стор. М. Пр. 47. Як дам ляща тобі я в пику, то тут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. І. 83. Як глянув господарь і зо зла аж посинів. Гліб. Як на ім’я. Какъ по имени, какъ зовутъ. Забулась, як на ім’я того пана. МВ. І. 138. Як ся ма́єш? Какъ поживаешь? Здоров, Еоле, пане-свату! ой як ся маєш, як живеш? Котл. Ен. І. 7. Як ось. Какъ вотъ, вотъ и. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився. Котл. Ен. II. 33. Як ма́є бу́ти. Какъ быть должно. Набігла ґуля, як має бути. НВолын. у. Як.... так.... Какъ.... такъ.... Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо. Ном. № 688. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. І. 146. Як же. а) Какъ же. Як же твого брата звуть? б) Да какъ, ужъ какъ. Як же зчепились вони, — така буча збилася, що ледві розняли їх. МВ. ІІ. 185. в) А какъ. Як же вмер паволоцький полковник..., він вийшов. К. ЧР. 15. Як то? Какъ? (восклицаніе удивленія). Як то? ти не хочеш сього робити? Як то при нарѣчіи: какъ. Як то сумно було в нас у хати! МВ. II. 45. Як-ся = Якось. Пита він як-ся ласкаво і грізно. МВ. II. 125. Як не́будь. Какъ-нибудь. Як небудь достати його. Рудч. Ск. І. 7. Як мо́га. Изо всѣхъ силъ. Як мога швидче утікай. Котл. Ен. III. 19.
2) Какъ будто, будто бы. Еней тогді як народився. Котл. Ен. І. 11. Въ томъ же значеніи: як би. Пійшов на свято не явно, а як би потай. Єв. І. VII. 10. Вона стоїть, — от як би вона, без згадки і думки, разом перед яким дивом опинилась. МВ. II. 90.
3) Если. Правду старий співа, як не бреше. Шевч. 154. Як би. Если бы. Як би не Біг, — хтоб нам поміг. Ном. № 10. Як би знала, що покине, — була б не любила; як би знала, що загине, — була б не пустила. Шевч. 12.
4) Когда, во время. Як були ми в його, бачили його брата. Харьк. Як же мені знать, которий мені год? Як родивсь, то без пам’яти був; як ріс, то розуму не мав; а як уже до розуму дойшов, тогди б то й лічить, та багацько літ уплило. ЗОЮР. І. 146. Це було за царя Горошка, як людей було трошка. Посл.
5) Чѣмъ, нежели. Йому більше, як сто год. Екат. Що.... то.... Чѣмъ.... тѣмъ.... Що далі, то більша дорожнета на хліб. Харьк. б) Лишь, только. Більш мені на землі нічого не треба, як оця домовина. Г. Барв. 212.
7) Смотря по, смотря какъ, смотря какой. За юшкою подають звичайно капусту, а тоді — як у кого достаток. Грин. III. 536. Въ томъ же значеніи: як до. Чи дорогі воли на ярмарку? — Як до вола, — т. е. смотря по тому, какой волъ. Полт. Се як до чоловіка: один зробить, а другий ні.
8) Чуть. Та селом іду — як не плачу: кого люблю, то й не бачу. Грин. ІІІ. 230. Охвицер як волосся на собі не рве. Г. Барв. 403.
9) Як.... як.... (повтореніе). И.... и.... какъ..., такъ и.... Як день, як ніч, — раз-у-раз тупаю та працюю. Г. Барв. 193. У тій горниці стіл стоїть і на йому як пити, як і їсти. Мнж. 25.
10) Як ка́жете? Что вы говорите? Ум. Я́кеньки.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Доста́ток, -тку, м. Достаток, довольство, изобилие, средства, *состояние, имущество.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

продавни́ця, продавни́ць; ч. продаве́ць, прила́вниця
працівниця закладу торгівлі та ін.; та, хто продає якийсь товар. [Згинь! Пропади! Нечиста сило! – закричала, йойкаючи, перестрашена не на жарт продавниця. (Олександр Денисенко «Межник, або Всесвітнє Свавілля», 2010). Курортне, як от бальбецьке, життя неабияк прикрашає личко чепурної дівчини, продавниці черепашок, тістечок або квітів <…> (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. У затінку дівчат-квіток», пер. Анатоль Перепадя, 1998). – Дивись! – звертається дівчина-облуда до іншої продавниці, також по-українському одягненої. (Василь Чапленко «На схилі мого віку» (збірка), 1982). Вибирали самі, що бажали, без допомоги продавниць, витягали з вішаків, що хотіли і, приглянувшись, брали з собою, або залишали на вішаках. (Дарія Ярославська «Її Нью-Йорк», 1959). Зиркнувши принагідно на свого величезного годинника – чудовий засіб, аби приголомшити продавниць і дати їм утямки, що таке достаток, – капітан послав гачком поцілунок племінниці й вийшов з крамниці <…> (Чарлз Діккенс «Домбі і син», пер. Микола Іванов, 1930).]
див.: продава́чка, продавчи́ня, продавщи́ця, прила́вниця
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Доста́токъ = доста́ток (С. Аф.), частїше мн. — доста́тки, вжи́тки (С. Л.); ро́скіш, ро́ско́ші. — Е, які вже наші вжи́тки! С. Л. — Що люди гуляють і роскоші мають, а я заробляю, нїчого не маю. н. п. Доста́точно = дово́лї, до́сить, в до́сталь, доста́тньо, з доста́тком. — Мудрій голові досить два слова. н. пр. — Землї у нас достатньо. Хар. — Він живе з достатком.
Безбѣ́дность = доста́ток, замо́жність.
Благода́ть = 1. добро́, благода́ть. 2. і 3. Д. Благоволе́ніе і Благодѣя́ніе. 4. ро́скіш, доста́ток. 5. рос. Gratiola officinalis – золототи́сячник, Бо́жа ми́лость, дрисли́вець. С. Ан.
Благосостоя́ніе = доста́ток, гара́зд, добро́бит. — Він має достаток. — Хто в бідї, нехай біду стерпить, а хто в гараздї, щоб нїко́ли біди не знав. н. пр. — Добробит в краю не то що не підносить ся, але очевидячки упадає. Батьківщина.
Дово́льствіе, дово́льство = доста́ток, замо́жність.
Избы́токъ = доста́ток, ро́скіш. — Съ избы́ткомъ = з ли́шкою, з чо́хом.
Избы́точествовать = ма́ти доста́ток, доста́ткувати (К. Св. п.), роскошува́ти (С. Л.).
Изоби́ліе = ро́скіш, доста́ток, (що до їжі) — ла́сівка, (снїгу) – снїжни́ця Ів. Сп., (про листя, овоч) — рясота́. — Вилїтали орли з-за крутої гори, вилїтали, буркотали роскоші шукали. н. п. — Спасівка — ласівка, а Петрівка — голодівка. н. пр.
Оби́ліе = ро́скіш, доста́ток, їжі — ла́сівка, листя, овочу — рясота́, ряснота́ (Кн.), снїгу — снїжни́ця, сили — бу́йність. — Сього лїта, дякувати Богу, на яблука така ряснота, що й листу не знати. Кн. (Д. ще під сл. Изоби́ліе).
Состоя́ніе = 1. ста́н (С. Л.), ста́ть і д. Положе́ніе 2. — В якому станї твоя худоба? С. Л. — Не дуже то тяжко пізнати хоробливий стан, але дуже тяжко буває сказати, який стан є здоровий. Л. Н. В. 2. д. Зва́ніе і Сосло́віе. 3. си́ла, змо́га. — Быть, не быть въ состоя́ніи = здола́ти, зду́жати, ма́ти змо́гу, си́лу, не здола́ти, не зду́жати, не ма́ти си́ли, змо́ги, не сподїяти. — Усяк, хто чим здола, повинен послужити Українї. Ст. Б. X. — Чи багато в ворогів завзяття, чи здолаєм з ними в бої стятись, чи здолаєм ворогів подужать? Ст. С — Хоч сам рубать я ворога не здужаю, та є другі справи, в яких потрібні мої руки. К. X. — Цього я піднести не здужаю. Кр. — Поворушитись не здужа. Кв. — А у скринї казан грошей, самії дукати! Ледве, ледве старий з сином здужали підняти. Руд. 4. доста́ток, добро́, ста́ток, ста́тки. — Він чоловік з достатком. — Як немає статку, то нема й упадку. н. пр.

Запропонуйте свій переклад