Знайдено 72 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Ба́ба –
1) (замужняя женщина) жі́нка, ба́ба (несколько пренебрежительно), (молодая) молоди́ця, (старая) стара́ (также и о молодой жене, шутливо); 2) см. Ба́бушка; 3) (вообще женщина) жі́нка, ба́ба; 4) (повивальная) ба́ба, (чаще с эпитетом) б.-сповиту́ха, б.-повиту́ха, б.-пупорі́зка; б.-бра́нка, (лекарка) ба́ба, зна́харка, шепту́ха; 5) зоол. (пеликан) ба́ба-пти́ця, пти́ця-ба́ба; 6) (род пасхальн. кулича в форме усечен. цилиндра) ба́ба, па́ска, па́пушник; 7) (у колодца) жураве́ль (р. -вля́); 8) ба́ба, до́вбня, довбе́шка. [Почали́ ба́бою забива́ти па́лі]. • Ба́бы (созв. Плеяды) – волосожа́р, кво́чка, кво́чка з курча́тами. • Бой-ба́ба – ко́зир-ба́ба. • Ба́ба-яга – ба́ба-яга́. |
Вну́тренность –
1) сере́дина, нутро́; 2) (мн.) вну́тренности – уну́трості, ну́трощі, тре́бухи, тре́бух; (преимущ. брюшные) те́льбухи, (те́льбух), ке́льбух, утрі́бка, утро́бина, скинде́ї, ба́ндури, бе́бехи, бе́льбахи (бе́льбухи). [Сто чорті́в тобі́ в бе́бехи]. • Грудные вну́тренности – легку́ша, (у птиц) жураве́ль, (у насекомых) ка́шка. • Вну́тренность дыни (фамильяр.) – жабури́ння. • Повредить, отбить вну́тренности – відби́ти (повідбива́ти) вну́трості, (бранно) надсади́ти, надірва́ти, відби́ти бе́бехи, печінки́, ви́пустити ба́ндури. |
Гуса́к (грудн. внутр.) – жураве́ль (р. -вля́), легку́ша (р. -ші́). |
Длинноно́гий – довгоно́гий, довгоп’я́тий, циба́тий, цибаня́стий [Циба́тий, як жураве́ль], гоміла́тий, и голіна́тий (галицк.); довгоні́г (р. -но́га), циба́нь (р. -ня́), ци́батень (р. -тня). |
Ды́ба –
1) (орудие пытки) ди́ба, торту́рна коло́да; 2) (козлы, леса для под’ёма тяжести, а также приспособление у колодезя) жураве́ль (р. -вля́). • Ды́бы (м. ч.) – кайда́ни, ди́би (ум. диби́ці), скрипи́ці. [Ой на ру́ки – ди́би, на но́ги – диби́ці, оце́-ж тобі́, джиґу́не, га́рні молоди́ці. Що на рука́х кайда́ни, на нога́х скрипи́ці (Пісня)]. |
Жура́вль –
1) (зоол.) жураве́ль (р. -вля́, ум. жура́влик, жураве́льчик, увел. журавлю́ка), (реже) весе́лик; (самка) жура́вка (ум. жура́вочка), журавли́ця. [Кра́ще сини́ця в жме́ні, ніж жураве́ль у не́бі]; 2) (у колодца) жураве́ль (р. -вля́), звід (р. зво́ду), о́чеп. |
Зимо́вка –
1) зи[і]мі́вля (-влі) (и ср. р.); см. Зимова́ние. [Учо́ра парохо́д став на зимі́влю (Кониськ.). Жураве́ль ка́же: «прийми́ мене́, лиси́чко, на зімі́влю» (Рудч.)]: 2) (поздняя дыня) зимі́вка; 3) зимове́ я́блуко, зимни́ця (Греб.). |
Коромы́сло –
1) коро́мисло, (редко) коро́мисел (-сла), (гал.) весло́. • -сло водоносное – коро́мисло. • -сло весов – вагове́ коро́мисло, коро́мисло у вазі́, буга́й (-гая́) (Сл. Ум.). • -сло колодца, см. Жураве́ль 2. • -сло колокола – коро́мисло в дзво́ні. • Дым -слом – гарми́дер (-ру), бу́ча. • Поднять весь дом -слом – зби́ти (зня́ти, зчини́ти, ско́їти) бу́чу (ґвалт, веремі́ю, ша́рварок), спра́вити гарми́дер. • Пошёл дым -слом – зчини́лася (зби́лася, зняла́ся, ско́їлася) бу́ча (веремі́я, содо́ма), підня́вся гарми́дер; 2) см. Стрекоза́. |
Косты́ль –
1) (посох) косту́р (-ра́), (клюка для хромых) ми́лиця, клю́чка. [Стари́й дід ле́две хо́дить з костуро́м (Сл. Ум.). Був криви́й на одну́ но́гу і взяв на́віть нову́ ми́лицю (Н. Лев.). Приколива́в і вклони́вся, схили́вся на свої́ ключки́ (М. Вовч.)]; 2) (палка) клю́чка, кові́нька, ціпо́к (-пка́); 3) (гвоздь) бретна́ль, (искаж.) брента́ль (-ля́); 4) (бревно для лазу) схі́дня, схо́дець (-дця); 5) (виселица) ши́бениця; 6) (поворотный глаголь) жураве́ль (-вля́); 7) (навес) ґа́нок (-нку), козиро́к (-рка́); 8) (в шахте) ро́зпірка; 9) (согнутая рука) клю́чка. • Кошка -ты́ль ставит – ки́цька на басі́ гра́є. |
Кран –
1) (для спуска жидкости) крант (-та), крент. [Відкрути́ти кра́нта в самова́рі (Васильч.)]. • Кран водопроводный – водогі́нний крант. • Кран воздушный – пові́тря́ний крант. • Кран гидравлический – гідравлі́чний крант. • Запорный кран – запірни́й крант. • Питательный кран – живи́льний крант. • Пожарный кран – поже́жний крант. • Предохранительный кран – запобі́жни́й крант; 2) (под’ёмный) зді́йма, звід (р. зво́ду), лиси́ця. • Грузовой кран – ванта́жна зді́йма. • Мостовой кран – мостови́й звід. • Подвижной кран – звід рухо́мий. • Колодезный кран – жураве́ль (-вля́). |
I. Ли́вер (печёнка, грудн. внутренности) – печі́нка, жураве́ль (-вля́), легку́ша, гуса́к (-ка́). [Купи́ла бара́нячий жураве́ль на пиріжки́ (Богодух.)]. |
Лиси́ца –
1) (зверь) лиси́ця, лис, (редко) лиса́. [Зна, де вовк, а де лиси́ця (Номис). У ві́чі як лис, а за-о́чі, як біс (Номис)]. • -си́ц драть – вчора́шнім ходи́ти, блюва́ти, рига́ти. • Не сули -цу в год, а дай в рот – кра́ща сини́ця в жме́ні, як жураве́ль у не́бі. • У -цы хвост долог, а на свой не сядет – чужи́ми кри́лами не літа́й; п’я́ний, а в ого́нь не полі́зе; 2) (в телеге) підто́ки (-то́к). |
Наклоня́ть, наклони́ть – нахиля́ти, хили́ти, нахили́ти, похиля́ти, похили́ти, схиля́ти, схили́ти, перехиля́ти, перехили́ти, нагина́ти, нагну́ти, (редко) поклоня́ти, клони́ти, поклони́ти, уклоня́ти, уклони́ти, (о мног.) понахиля́ти, посхиля́ти, поперехиля́ти, понагина́ти що до ко́го, до чо́го, в що, над ким, над чим; (к кому к чему ещё) прихиля́ти, прихили́ти, пригина́ти, пригну́ти, (редко) приклоня́ти, приклони́ти, (о мног.) поприхиля́ти, попригина́ти, поприклоня́ти що до ко́го и кому́, до чо́го. [Нахиля́є дуб висо́кий ві́ти ду́жі і широ́кі до черво́ної кали́ни (Грінч.). Як ду́ба не нахи́лиш, так вели́кого си́на на до́бре не на́вчиш (Номис). Куди́ хи́лить ві́тер, туди́ й я хилю́ся (Пісня). Скрі́зь-же ти, буйне́сенький, по по́лю гуля́єш, ти́рсу похиля́єш (Основа 1861). Черво́нії корогви́ розпусти́в, до води́ похили́в (Ант.-Драг.). Жураве́ль схили́в до́вгу ши́ю у коло́дязь (Коцюб.). Неха́й уда́рять в тулумба́си су́мно, а ра́тища додо́лу посхиля́ють (Куліш). Перехили́в поро́жню пля́шку над ча́ркою (Н.-Лев.). Витяга́є пля́шку і перехиля́є до ро́та (Васильч.). Нагина́й гілля́ку, до́ки молода́ (Номис). По́ле усіля́ке зі́лля до се́бе кло́нить, аби́ з ньо́го води́ напи́тися (Стефан.). Вітре́ць шеле́сне та прихи́лить мені́ у віко́нце паху́чий бузо́к (М. Вовч.). Він радні́ший бу́в-би їй не́бо прихили́ти (Загірня). Пригина́в їм ви́шні, а вони́ обрива́ли я́годи (Богодух.). Приклони́в го́лову їй на плече́ і пи́льно слу́хав (Загірня)]. • -ть голову – нахиля́ти, нахили́ти, схиля́ти, схили́ти, похиля́ти, похили́ти, перехиля́ти, перехили́ти, уклоня́ти, уклони́ти, (понуро) похню́плювати, похню́пити го́лову, похню́плюватися, похню́питися, (приветствуя, прося) уклоня́тися, уклони́тися, похиля́тися, похили́тися, (о мног.) понахиля́ти, посхиля́ти го́лови. [Стиска́ємо ру́ки й схиля́ємо го́лови (Коцюб.). Ще ни́жче го́лову похили́ла (Грінч.). Перехи́лить го́лову (Номис). Стої́ть, уклони́вши го́лову (Квітка). Сиді́ла, ни́зько похню́пивши го́лову (Грінч.). Сиді́в похню́пившись (Богодух.). Мо́вчки похили́лись: «Благослови́, – ка́жуть, – ба́тьку!» (Шевч.)]. • -ть на один бок – нахиля́ти, нахили́ти на оди́н бік, (пров.) перехня́блювати, перехня́бити що (на́бік, на оди́н бік). [На́що ти так ша́пку перехня́бив? (Сл. Гр.)]. • -ть в разные стороны – нахиля́ти, нахили́ти в рі́зні бо́ки, розхиля́ти, розхили́ти що. [Ві́тер ві́є по доли́ні, розхиля́є лист кали́ні (Грінч.)]. • Наклонё́нный – нахи́лений, похи́лений, (прлг. похи́лий), схи́лений, перехи́лений, на́гну́тий, понахи́ляний, посхи́ляний, поперехи́ляний; прихи́лений, пригну́тий, прикло́нений, поприхи́ляний; похню́плений; перехня́блений; розхи́лений. [Похи́лена голі́вка (М. Вовч.). З перехи́леної пля́шки нічо́го не текло́: була́ вже поро́жня (Червоногр.). Ви́дко було́ ті́льки похню́плену го́лову (Богодух.)]. |
Нутре́ц –
1) (человек или животное со скрытым внутри семенным ядром) нутря́к (-ка), (редко) нутр (-ра). [Жеребе́ць-нутря́к (Манж.)]; 2) (нутровая болезнь у лошадей) нутре[я]ни́ця, нутре́ць (-ця́); 3) (глиста) ну́триця, глист (-та́, м. р.) и гли́ста (-ти, ж. р.), глистю́к (-ка́); 4) (червь) черва́к-домонта́р (-ря́) гроба́к-домонта́р, (диал.) роба́к, (зап.) хроба́к (-ка́) (плодови́й, овоче́вий); 5) жураве́ль (-вля́), гуса́к (-ка), легку́ша; см. I. Ли́вер. |
О́чеп (у колодца) – жураве́ль (-вля́), жура́в, жураве́ць (-вця́), звід (р. зво́ду). [Там з коло́дязя во́ду не журавле́м тя́гнуть, а ко́лесом]. |
Переста́ивать, -ся, перестоя́ть, -ся – пересто́ювати, -ся, пересто́яти кого́, що, -ся. [Борщ пересто́яв і скис. Грушки́ пересто́яли на де́реві – ста́ли, як карто́пля. Пересто́яти дощ під пові́ткою. Жураве́ль усі́х пересто́їть. Недо́бра стра́ва, як попересто́юється в печі́]. • Перестоя́вшийся, перестоя́лый – пересто́яний. • -я́лый (напиток, овощи) – пересті́й (-сто́ю). |
Переша́гивать, перешагну́ть – переступа́ти, переступи́ти и переступну́ти, (широким шагом) переся́гувати, пересягну́ти, перецибну́ти. • -нуть через порог – переступи́ти (через) порі́г. [Ва́шого поро́гу ніко́ли не переступлю́]. • -ну́ть через ручей, через ров – пересягну́ти (перецибну́ти (через) струмо́к, (через) рівча́к. [Васи́ль циба́тий як жураве́ль – хоч яки́й тин висо́кий, перецибне́]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЛУ́ЧШЕ, лучше ма́ло, чем ничего́ кра́ще щось, як нічо́го; лучше не говори́ть /лучше не вспомина́ть/ бода́й не /шкода́ й/ каза́ть /зга́дувать/; лучше опла́чиваемый кращепла́тний; лучше сини́ца в рука́х, чем жура́вль в не́бе кра́ще сини́ця в жме́ні, як жураве́ль в не́бі; лучше, чем ничего́ фраз. і то хліб; тем лучше то й кра́ще; как нельзя́ лучше кра́ще не тре́ба; куда́ лучше (як відповідь) не те сло́во; делал бы что-нибудь лучше роби вже кра́ще! [молча́л бы лучше мовчи́ вже кра́ще!; чита́ла бы лучше чита́й вже кра́ще]; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Баба –
1) (старушка, а также пренебрежительно о молодой женщине, о неэнергичном мужчине) ба́ба, -би; 2) (о молодой женщине) жі́нка, -ки, молоди́ця, -ці; 3) (повивальная б.) ба́ба, б.-повиту́ха; 4) (у колодца) жураве́ль, -вля́; 5) (для забивания свай, кольев) до́вбня, довбе́шка, -ки, ба́ба. |
Журавль –
1) (зоол.) жураве́ль, -вля́; (у колодца) жураве́ль, о́чеп. |
Коромысло – коро́мисло, -ла; (у колодца) жураве́ль, -вля́. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Баба – баба; • б. (с ручкой, барс) – до́вбня; • б. (у колодца) – жураве́ль (-вля́); • б. копровая – б. капаро́ва; • б. ручная – б. ручна́. |
Дыба (для под’ема тяжести) – жураве́ль (-вля́). |
Журавль (часть пантографа) – жураве́ль (-вля́); • ж. неподвижный – ж. нерухо́мий. |
Кран – ґрант (-та); • к. (под’емный) – звід (зво́ду); • к. быстроходный – з. швидкохі́дний; • к. водомерный – ґ. водомі́рчий; • к. водопроводный – ґ. водопрові́дни́й; • к. водоразборный – г. водовидавни́й; • к. водоспускной – ґ. водоспускни́й; • к. воздушный, маш. – ґ. повітряни́й; • к. выпускной, паров. – ґ. випускни́й; • к. гидравлический – ґ. гідравлі́чний; • к. г. (под’емный) – з. гідравлі́чний; • к. г. поворотный – з., г. поворітни́й; • к. градуированный – ґ. поділко́ваний; • к. грузовой – з. ванта́жний; • к. двуходовый – ґ. двоходо́вий; • к. журавлевый – з. журавле́вий, жураве́ль (-вля́); • к. загрузочный – з. засипни́й, заванта́жний; • к. запорный (в насосе) – запірни́й; • к. индикаторный – ґ. індика́торний; • к. инжекционный – ґ. інжекці́йний; • к. калибрированный – ґ. калібро́ваний; • к. клапанный – ґ. хлипако́вий; • к. козловой – з. кобили́чний; • к. контрольный – ґ. контро́льний; • к. маслоспускной – ґ. мастилоспускни́й; • к. мачтопод’емный – щоглозві́д (-зводу); • к. мостовой – з. мостови́й; • к. м. поворотный – з., м. поворітни́й; • к. на козлах, козловой – з. кобили́чний; • к. навертный (в бочках) – ґ. накрутни́й; • к. настенный – з. насті́нний; • к. однорельсовый – з. однорейко́вий; • к. оросительный – ґ. зро́шувальний; • к. паровой – ґ., з. парови́й; • к. парораспределительный – паророзподі́льчий; • к. пеньковой (для удаления пней) – з. корчува́льний; • к. переводной – ґ. перевідни́й; • к. перегрузочный – з. переванта́жний; • к. передвижной – з. пересувни́й; • к. питательный – ґ. живи́льний; • к. плавучий, торф. – з. плавни́й; • к. поворотный – з., ґ. поворітни́й; • к. подвижной – з. рухо́мий; • к. под’емный – звід (зво́ду); • к. пожарный – ґ. поже́жний; • к. пожарно-водозаборный – ґ. поже́жно-водовидавни́й; • к. поливной – ґ. полива́льний; • к. портальный – з. порта́льний; • к. предохранительный – ґ. запобі́жний; • к. пробный – ґ. спро́бний; • к. пробочный – ґ. затичко́вий; • к. продувательный, продувной – ґ. продмухни́й, продувни́й; • к. путевой (наливной) – ґ. колі́йний; • к. расходный – ґ. витратни́й; • к. самозапирающийся – ґ. самозамика́ч (-ча́); • к. самоходный (для подвеш. торфососа) – з. самохі́дний; • к. смазочный – ґ. масти́льний; • к. спускной – ґ. спускни́й; • к. стационарный – з. стаціона́рний; • к. створный – ґ. венти́льний; • к. стенной (под’емный) – з. насті́нний; • к. стопорный – ґ. сто́порний; • к. тормозный – ґ. гальмівни́й; • к. трехходовый – ґ. триходо́вий; • к. уравнительный – ґ. вирівня́льний; • к. ходовой на козлах – з. кобили́чний; • к. цилиндровый – ґ. циліндро́вий; • к. шаровой – ґ. куля́стий; • к. четырехходовый – ґ. чотириходо́вий; • к. электрический (под’емный) – звід електри́чний; • к. элинговый – з. елінго́вий; • к.-сместитель – ґ.-змі́шувалка. |
Очеп (у колодца) – жураве́ль (-вля́). |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Журавль
• Не сули журавля в небе, а дай синицу в руки – не обіцяй (не давай) журавля в полі, а давай синицю в руки. Пр. Ліпше (краще, лучче) синиця в жмені, ніж журавель у небі (як журавель під небом, ніж голуб на стрісі). Пр. Близенька соломка (солімка) краща (лучча) від далекого сінця. Пр. Як мати сліпу кобилу водити, то ліпше (то краще) пішки ходити. Пр. Як погано орати, то краще (то ліпше, то лучче) випрягати. Пр. Ліпше (краще, лучче) нині горобець, як завтра голубець. Пр. • Хоть тресни синица, а не быть журавлём! – ворона і за море літала, а все чорна вертала. Пр. Не поможе вороні купіль, а крукові мило. Пр. Яка ворона в воду, така й з води. Пр. |
Званый
• Званый гость – званий (кликаний, проханий, прошений) гість. • Званый обед, вечер – званий (кликаний, проханий, прошений) обід, вечір; звана (кликана, прохана) бесіда, учта. [Їде Журавель на прошений обід… Франко.] • Много званых, да мало избранных – багато званих (кликаних), та мало вибраних. |
Лучше
• Больному стало лучше – хворому (слабому) полегшало (покращало). • В гостях хорошо, а дома лучше – у гостині (у гостях) добре, а (в)дома [таки] краше. Пр. У гостях добре, (у)дома ще ліпше. Пр. Немає ніде краще (ліпше), як (у)дома. Пр. • Гораздо лучше – (як прикм.) Багато (далеко, куди) кращий (-ща, -ще), ліпший (-ша, -ше), іноді луччий (-ча, -че); (як присл.) багато (далеко, куди) краще (ліпше, розм. також лучче). • Делаться, становиться лучше – кращати (ліпшати, розм. також луччати). • Здоровье его становится день ото дня лучше – здоров’я його щодень (що не день) [то] кращає (ліпшає). • Как нельзя лучше – якнайкраще (щонайкраще); якнайліпше (щонайліпше). • Лучше и не говорить – краще й не казати; бодай і не казати. • Лучше маленькая рыбка, чем большой таракан – ліпша (краща) маленька рибка, як великий тарган. Пр. • Лучше мало, чем ничего – ліпше (краще) щось, як нічого. Пр. • Лучше меньше, да лучше – краще (ліпше) пізно, як ніколи. Пр.; Краще (ліпше) спізнитися з чимсь, ніж узагалі того не зробити. • Лучше синица в руках, чем журавль в небе – краща (ліпша) синиця в жмені, як журавель у небі. Пр. Кращий сьогодні (нині) горобець, як завтра голубець. Пр. Близька соломка краща від далекого сінця. Пр. • Лучше хлеб с водой, чем пирог с бедой – краще їсти сухарі з водою, аніж хліб з бідою. Пр. Ліпше (краще) їсти черствий хліб з водою, ніж буханець з бідою. Пр. Ліпше (краще) погано їхати, ніж добре йти. Пр. Кращий солом’яний дід, як золотий син. Пр. Як з лихим квасом, то ліпше з водою, аби не з бідою. Пр. • Не лучше ли? – чи не краще?; чи не ліпше? • Нет ничего лучше, как…, – нема краще, як…; нема [в світі], як…; нема [в світі] над що… • Одна другой лучше – одна від одної краща (ліпша). • Старый друг лучше новых двух – краще давнього друга не втрачати, ніж двох нових мати (придбати). Пр. Для приятеля нового не кидайся (не пускайся) старого. Пр. Над друга старого нема [в світі] нікого. Пр. Старий хліб кращий (ліпший, розм. також луччий), як новий. Пр. • Тем лучше – тим краще (тим ліпше); то й краще (то й ліпше). • Ум — хорошо, а два — лучше – дві голови ліпші, як одна. Пр. Одна голова — добре, а дві — ще краще. Пр. Один розум — добре, а два — краще. Пр. Що голова — то розум, а дві — краще. Пр. Що два, то не один. Пр. Більше очей більше й бачать. Пр. Добре тому, хто вдвох. Пр. Одна рада — добре, а дві — ліпші. Пр. • Чем дальше, тем лучше – дедалі (щодалі, щораз, чимраз) [то] краще (ліпше); дедалі (щодалі, щораз, чимраз) усе краще (ліпше). |
Медведь
• Два медведя в одной берлоге не уживутся – два ведмеді в однім барлозі не живуть. Пр. Два коти в одному мішку (на одному салі) не помиряться. Пр. • Делить шкуру неубитого медведя – ділити шкуру невбитого ведмедя. • Медведь в лесу, а шкура продана; медведя не убил, а шкуру запродал – шкуру вже продано, а ведмідь ще в лісі. Пр. Ще не зловив, а вже скубе. Пр. Ще й риби не піймали, а вже заходився юшку варити. Пр. Журавель у небі, а ти йому вже ціну визначив. Пр. Ще вовка не вбили, а шкуру продають. Пр. Де ще те теля, а він уже з довбнею бігає. Пр. • Не убив медведя, шкуры не продавай – з невбитого ведмедя шкури не продавай. Пр. Не продавай шкуру з живого ведмедя. Пр. |
Пожарный
• В пожарном порядке (шутл.) – нагально; блискавично; як оком змигнути. • На всякий пожарный случай (шутл.) – на всякий нагальний випадок; (розм. ще) про всяк (с)лучай (випадок). • Пожарная каланча (перен. шутл.) – [Як, мов] журавель колодязний; півторадядька (півторитітки); довгань (довгаль, довганя, довгеля). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Жураве́ль, -вля́ –
1) журавль; 2) под’емный рычаг у колодца; 3) танец (общий). |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Не сули журавля в небе, дай синицу в руки. — 1. Не сули журавля в полі, та давай синицю в руки. 2. Лучче синиця в жмені, ніж журавель у небі. 3. Як мать сліпу кобилу водить, так краще пішки ходить. 4. Як мать з кислим молоком, то лучче з водою. 5. Як мати ногам кланятись, то лучче голові. 6. Як маєш кланятись лаптю, то лучче поклонись чоботу. 7. Як погано орати, то лучче випрягати. 8. Лучче солов'я в рот, ніж журавель в год. 9. Лучче нині горобець, як завтра горобець. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
жураве́ль, -вля́, -вле́ві, -вле́м; -влі́, -влі́в |
журавли́ний, -на, -не (від жураве́ль) |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Весе́лик, -ка, м. Названіе журавля, которое нужно употреблять относительно ихъ, когда они прилетаютъ весной, вм. жураве́ль, иначе будешь жури́тися весь годъ. Драг. 8. |
Ди́бати, -баю, (-блю), -баєш, (-блеш), гл.
1) Ходить на ходуляхъ. 2) Ходить медленно и неловко; ходить, вытягивая ноги (о людяхъ съ длинными ногами, о дѣтяхъ и пр.). Близько видати, далеко дибати. Ном. № 11423. Диба, мов муха по сметані. Ном. Диба, мов журавель. Ном. Та мала пташка, та невеличкая по билиночці дибле. Лавр. На дворі під тополями дибали Ова журавлі. Диба, мов не своїми ногами. Стор. II. 44. |
Жме́ня, -ні, ж.
1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7295. Сім’ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. МВ. II. 84. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр., которое можетъ помѣститься въ горсти. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. ЗОЮР. І. 11. Візьми, сестро, піску жменю. Макс. Висипав їй жменю дукатів. Стор. М. Пр. 41. Укинув попелу жменю. Рудч. Ск. І. 106. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Ном. № 666. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. К. ЧР. 340. Стоїть хатина, коло неї жменя города. Левиц. І. 100. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Шух. I. 164. Ум. Жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ном. № 9677. Ув. Жме́нище. |
Жура́в, -ва, м.
1) = Журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. Чуб. V. 52. 2) = Журавель 2. Вх. Лем. 414. Ум. Жура́вчик. |
Жураве́ль, -вля́, м.
1) Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Жура́влик, жура́вличок. Ув. Журавли́ще, журавлю́ка. |
Жураве́ць, -вця́, м.
1) = Журавель. Вх. Лем. 414. 2) Раст. Hypericum perforatum L. |
Журави́на, -ни, ж.
1) = Журавель 2. 2) = Журавлина. ЗЮЗО. І. 130. Ум. Журави́ночка. Я не царівна не королівна: батькова дочка як ягодочка, матчина дочка журавиночка. Чуб. ІІІ. 396. |
Жура́вка, -ки, ж. Самка журавля. Над річкою, над бистрою там журавка купалася. Мет. 447. Ум. Жура́вочка. Був собі журавель та журавочка. Г. Барв. 38. |
Жура́влик, -ка, м. Ум. отъ журавель. |
Жура́вличок, -чка, м. Ум. отъ журавель. |
Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель. |
Журавлю́ка, -ки, м. Ув. отъ журавель. |
Журове́ць, -вця́, м. = Журавель 2. |
Зімі́вля, -лі, ж.
1) Зимовка; содержаніе животныхъ зимою. І знову пасіку на зімівлю в погріб. Сим. 202. Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю». Рудч. Ск. І. 30. 2) Кормъ на зиму для скота. Зімівлі мало. Харьк. у. |
Курлу́! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу! Грин. I. 223. |
Осно́вувати, -вую, -єш, сов. в. оснува́ти, -ную, -є́ш, гл. Основывать, основать, дѣлать, сдѣлать основу. Рудч. Ск. I. 179. II. 44. Що журавель намне, а чапля намиче, а сорока оснує, а ворона витче. Чуб. III. 172. |
Розснасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Развалиться, разломаться (о чемъ-либо сдѣланномъ, сбитомъ изъ различныхъ частей). Журавель коло криниці розснаститься, як недобре збитий. Рк. Левиц. |
Циба́тий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623. Ум. Циба́тенький. |
Я́сла, ясе́л, ж. мн.
1) Ясли. Ясла до коней не ходять. Ном. № 4479. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. 2) = Ясна. Пятигор. окр. Ум. Ясе́лка, ясе́лечка, ясе́льця. Чуб. III. 323, 337. На Ордані тиха вода стала; там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовковеє сповила, а сповивши, в яселках вложила. Чуб. III. 324. Був собі журавель да журавочка, наносили сінця повні ясельця. Г. Барв. 38. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
олімпіа́дниця, олімпіа́дниць, олімпія́дниця, олімпія́дниць; ч. олімпіа́дник, олімпія́дник учасниця олімпіади. [Марина Журавель типова тиха відмінниця, олімпіядниця з англійської комфортно почувається лише з иншими олімпіядниками <…>. (twitter.com, 01.03.2021). Навчаюсь у 10 класі в ліцеї, кругла відмінниця, олімпіадниця, беру участь в усіх конкурсах, МАНах і т.д. <…>. (gramho.com/2019). Моя дитина олімпіадниця, відмінниця. (ukr-space.com, 28.03.2018). Токар нагородив олімпіадницю, яка мала успіх у Великобританії (debaty.sumy.ua, 15.08.2017). Утім, вже через день після оприлюднення інформації до приймальної комісії, а потім і до телеканалу «Інтер», який оприлюднив списки цих одинадцяти студентів, звернулася мати абітурієнтки Дарини Лисенко, яку на всю Україну ославили як «липову» олімпіадницю. (unian.ua, 09.08.2010). Адже в гімназії в неї нібито є офіційна подруга Саша Парфенюк, також відмінниця й олімпіадниця, але то не подруга, а суперниця. (Євгенія Кононенко «Бабусі також були дівчатами», 2010).] |
телеопера́торка, телеопера́торок; ч. телеопера́тор операторка на телебаченні. [Телеоператорка з UA: ТЕРНОПІЛЬ Марта Журавель розповіла про свою роботу на Другому Регіональному Кар’єрному Форумі «Профорієнтація — 2019» «Архітектор кар’єри». (UA: Тернопіль, 19.11.2019). Американсько-пакистанська телеоператорка Наушін Дадабхой уже має успішний досвід участі у телевиробництві. (dw.com, 08.03.2017). В Угорщині прокуратура повідомила про порушення кримінальної справи проти телеоператорки угоського каналу N1TV Петри Ласло, що навмисне підставила підніжку біженцю-батькові з дитиною на руках, через що вони впали і могли травмуватися, та давала копняка біженцям-підліткам. (ms.detector.media, 11.09.2015).] див.: опера́торка, телевізі́йниця |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Ба́ба = 1. (ма́ти ба́тькова або ма́тері і кожна стара́ жінка) — ба́ба, здр. ба́бка, бабу́ся, бабу́ня, бабу́ля, бабу́сенька. 2. (чия́ жінка) – жінка, (молода́) — молоди́ця. здр. – жіночка, молоди́чка. Часто чоловік зове жінку: стара́ старе́нька, навіть і тодї коли вона молода. — Жінка княгинька, а хата не метена. н. пр. — Чи є в сьвітї молодиця, як та Ганна білолиця? н. п. 3. (ко́жна жінка) — жінка, ба́ба. — Що громадї, те й бабі. н. пр. — Гдѣ чо́ртъ не сла́дитъ, туда́ ба́бу пошле́тъ = де чорт не зможе, туди́ ба́бу по́шле. н. пр. — Зна́й ба́ба свое́ криво́е верете́но = жіно́ча річ ко́ло при́пічка. н. пр. 4. д. Акуше́рка. 5. птиця Pelecanus — ба́ба пти́ця. С. Л. 6. па́ска, па́пушник. — Христос воскрес! Рад мир увесь, діждали ся ласки. Тепер усяк наїсть ся в смак сьвяченої паски. (3 вірші). 7. жураве́ль (у коло́дязя). С. Аф. — Ледве журавель над колодязем мріє. 8. (кома́ха) – ба́бка, ба́бич. С. Аф. 9. ба́ба, до́вбня, довбе́шка. — Почали бабою забивати палї.— Гепнув, як довбнею. |
Вну́тренности = те́льбухи, те́льбух, тре́бухи, тре́бух, бе́бехи С. З. Л. Ш., (живота) — ке́ндюх, хля́ки. С. З., (грудинні) – легку́ша, (у птиць) — по́трох, потрохи́, (грудинні у птиць) — жураве́ль, (у комах) — ка́шка. — Ніж в черево і засадив і виняв тельбухи з кишками. Кот. — А сто дїдьків у твої бебехи. С. Ш. — Внутренности вынима́ть, вы́нуть = требуши́ти, тельбуши́ти, потроши́ти, ви́требушити і т. д. С. З. Ш. — Вну́тренности повреди́ть = надсади́ти, надірва́ти бе́бехи, те́льбухи, одби́ти печінки́. С. З. Ш. |
Голена́стый = гоміла́тий, циба́тий. — Такий журавель цибатий. н. п. |
Длинноно́гій = довгоно́гий, циба́тий, циба́нь, гоміла́тий, циба́тень. — Як журавель цибатий. |
Жура́вль = 1. пт. Ardea grus — жураве́ль, поб. — журавлю́ка, здр. — жура́влик, вживаєть ся теж інодї — весе́лик. 2. (коло колодяза, пристрой до витягання) — жураве́ль. |
Зачасти́ть, зачаща́ть = 1. уна́дити оя, уна́жувати ся (С. Ш.), вчаща́ти, учаща́ти (почать). — Унадив ся журавель до бабиних конопель. н. п. — Де не люблять — не бувай, а де люблять — не вчащай. н. пр. 2. поспіша́ти ся, задріботїти, задробцюва́ти (переважно в мові або в ходї). |
Коромы́сло = 1. коро́мисло, (у терезів) — буга́й, (у колодязя) — жураве́ль, (у дзвона) — ру́чка. 2. ком. Libellula — ба́бка, самчик — ба́бич. С. Ш. — Отже бабка страшенний ворог усїм двокрилим комахам. Степ. |
Кранъ = 1. крант (метал, чіп з ключем). — Одвернув крант, та й забув ся, а самовар увесь і витїк. 2. лиси́ця, підва́га, жураве́ль (машина, щоб піднїмати вагу). |
Оцѣпъ = жураве́ль. С. Аф. — Колодязь з журавлем. |
Разстра́ивать, разстро́ить, ся = розла́жувати, розла́дити, розснасти́ти, ся, розладна́ти, ся і т. д. д. Разла́живать, ся. — Журавель коло криницї розснастить ся як добре не збитий кілками. Лев. |
Рыча́гъ = руша́лка, воруши́ло, коро́мисло, коро́мисел, двига́ч, дви́жник (С. Жел.), щоб підіймати вагу — підо́йма (С. Жел.), підва́жня, важни́ця (С. Аф.), щоб повертати вітряк у стріли — верло́, вирло́, у млиновій ступі — ла́на, у колодязя — жураве́ль (С. Аф.), натягати обід на шпицї — натяга́ч. — Бадьорість духа є підоймою поступу. Кн. — Вони були підоймою ганебного вчинку. Кн. — Лежить чумак між возами, на важницю схилив ся. н. п. — Рычаго́мъ подня́ть = ви́важити. |
Сини́ца, сини́чка = сини́ця, сини́чка, саля́нка (Ман.). — Сини́ца въ рука́хъ лу́чше соловья́ въ лѣсу́; не сули́ журавля́ въ не́бѣ, дай сини́цу въ ру́ки. н. пр. = лу́чче сини́ця в жме́нї, як жураве́ль в не́бі. н. пр. |
Та́нецъ = тане́ць, та́нчик, С. Ш. — Ой піду я у танець, а за много молодець. н. п. — Які грачі, такі й танцї — позбивали собі пальцї. н. пр. — На їх дивив ся, тай собі в танець пустив ся. Ал. — Та виведу танчик по нїмецьки. н. п. — Українські народні танцї: бичо́к, ви́ступцї, гайду́к (С. Аф. З.), голубе́ць, гопа́к (С. Аф. З.), го́рлиця (С. Аф.), жураве́ль (С. Аф. З. Ш.), зе́мська, вербу́нка, ду́дочка (С. З.), коза́к, козачо́к (С. Ш.), коломійка, манджа́рка, мете́лиця (С. З.), недо́ступ, оберта́к, санджа́рка, санджа́рівка, тропа́к (С. Ш.), троя́н (Ос.), чеберя́чка (С. Ш.), шу́мка. — Як скачу я голубця, ще й принажу молодця. н. п. — Садити гайдука. С. Аф. З. — Грали Земської, Санджарки і Вербунки і Манджарки, і Метелицї меткої, грали й Дудочки швидкої, і Горлицї й Козака і гучного Гайдука. Ал. |
Узо́ръ, мн. узо́ры = мере́жка (С. З. Л.), розво́ди (С. З. Л.), ви́води, різні на взір чого небудь — дзво́ники, жураве́ль, клинцї, коси́цї, колїща́та, о́чка, хре́щики і т. д. — На вишневих шпалерах такі прегарні розводи. Кн. — Плахта гарна з розводами. Ган. Барв. — Прошивно́й узо́ръ = ля́хівка, в сорочцї, де рукав — примере́жка. – Дѣ́лать узо́ры = мере́жити (С. 3.), ви́мережати, помере́жити (С. 3.), на посудї — хлядрува́ти. — Узо́рами вырѣ́зывать = промере́жувати. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)