Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «загнуздати»
Шукати «загнуздати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Взну́здывать, взнузда́ть – зану́здувати, загну́здувати, нузда́ти, гнузда́ти, занузда́ти, загнузда́ти, (многих) понузда́ти, позагну́здувати.
Ежо́вый – їжако́вий, їжа́чий, їжакі́в (-ко́ва, -ко́ве). [Їжако́ве са́ло].
• Взять в -вые рукавицы – узя́ти в шо́ри, загнузда́ти в шо́ри, узя́ти в лабе́ти, в тісні́ ру́ки.
• Держать в -вых рукавицах – трима́ти в шо́рах.
• Ежо́вая трава (Echium) – сине́ць (р. -нця́), синя́к, шари́ло, ра́нник, громови́к, за́ячі бурачки́.
Зану́здывать, занузда́ть – загну́здувати, загнузда́ти, нагну́здувати, нагнузда́ти, (о мног.) позагну́здувати кого́.
• Зану́зданный – загну́зданий.
Зау́здывать, заузда́ть – загну́здувати, загнузда́ти, (о мног.) позагну́здувати кого́.
• Зау́зданный – загну́зданий.
• -ться – загну́здуватися, бу́ти загну́зданим.
Захому́тывать, захомута́ть и захому́ти́ть –
1) надіва́ти, наді́ти хому́т(а́);
2) кого (перен.: обмануть) – убира́ти, убра́ти в шо́ри кого́, (оседлать) запряга́ти, запрягти́, загну́здувати, загнузда́ти кого́, сіда́ти, сі́сти ве́рхи на ко́го.
Лиша́ть, лиши́ть кого чего – позбавля́ти, позба́вити кого́ чого́, (отнимать) відбира́ти, відібра́ти (-беру́, -бере́ш) у ко́го и кому́ що, (вульг.) ріша́ти, ріши́ти кого́ чого́. [Не позбавля́й мене́ того́ вінця́, що бог мені́ пока́зує що но́чі (Л. Укр.). Сва́рка та бі́йка, кого́ вони́ не позба́влять весе́лости! (Франко). Ти пан над життя́м лю́дським, коли́ мо́жеш відібра́ти йо́го в ко́ждій хви́лі (Франко). А жі́нка й ді́ти? адже ти їх усього́ ріши́в! (Квітка)].
• -ша́ть, -ши́ть жизни кого – позбавля́ти, позба́вити життя́ кого́, вкоро́чувати, вкороти́ти ві́ку (життя́) кому́, заподі́ювати, заподі́яти смерть кому́, (сжить со света) зганя́ти, зігна́ти кого́ з сві́ту, (казнить) стра́чувати, тра́тити, стра́тити кого́. [Позба́виш життя́ люди́ну (Коцюб.). Вкороти́в йому́ ві́ку (Неч.-Лев.). Чи-ж я кого́ з сві́ту зігна́в, чи я в ко́го одня́в? (Пісня). Страть свого́ бра́та, як він додо́му при́йде (Казка)].
• -ша́ть, -ши́ть себя жизни – смерть собі́ заподі́ювати, заподі́яти, відбира́ти, відібра́ти собі́ життя́, вкоро́чувати, вкороти́ти собі́ ві́ку, стра́чуватися, тра́титися, стра́титися. [Я сама́ собі́ смерть заподі́ю (Тобілев.). І сама́ стра́чуся (Франко)].
• -ша́ть, -ши́ть здоровья – позбавля́ти, позба́вити здоро́в’я, вийма́ти, ви́йняти з ко́го здоро́в’я.
• -ши́ть дара слова, речи – відібра́ти (відня́ти) мо́ву кому́, зніми́ти, оніми́ти кого́, (перен.) замкну́ти уста́, мо́ву кому́. [Сам не оглу́х, дру́гих не оніми́в (Боровик.). Сильне́ звору́шення, гнів відняли́ їй мо́ву (Коцюб.)].
• Паралич -ши́л его речи – після пара́лічу відібра́ло йому́ мо́ву.
• Лиша́ть, -ши́ть девственности – см. Неви́нность 2 (Лишить -ти). [Ї́хав, ма́ти, коза́к молоде́нький, зірва́в з ме́не віно́к зелене́нький (Пісня)].
• -ша́ть, -ши́ть зрения – відбира́ти, відібра́ти зір (о́чі) кому́, оте́мнювати, отемни́ти кого́, (ослеплять) сліпи́ти, ослі́плювати и осліпля́ти, осліпи́ти, (о мног.) посліпи́ти кого́.
• -ша́ть, -ши́ть рассудка – позбавля́ти, позба́вити ро́зуму кого́, відбира́ти, відібра́ти ро́зум, (насм.) глузд, пантели́к кому́, з[о]безглу́здити кого́. [Яки́й вас обезглу́здив кат? (Котл.)].
• -ша́ть, -ши́ть силы – позбавля́ти, позба́вити си́ли кого́, вибира́ти, ви́брати з ко́го си́лу.
• -ша́ть, -ши́ть сознания, чувств – позбавля́ти, позба́вити, свідо́мости, знеприто́мнювати, знеприто́мнити кого́.
• -ша́ть покоя – відбира́ти спо́кі́й кому́, позбавля́ти кого́ споко́ю, занепоко́ювати кого́.
• -ша́ть себя удовольствия – позбавля́ти себе́ вті́хи.
• -ша́ть, -ши́ть охоты, желания – позбавля́ти, позба́вити кого́ охо́ти (бажа́ння) до чо́го, відбира́ти, відібра́ти кому́ охо́ту (бажа́ння) до чо́го, знеохо́чувати, знеохо́тити кого́ до чо́го.
• Он -ши́л меня своей дружбы, благосклонности, своего расположения – він позба́вив мене́ своє́ї при́язні, прихи́льности, свого́ прихи́лля, він відібра́в мені́ свою́ при́язнь, прихи́льність, своє́ прихи́лля.
• Недостойные поступки -ши́ли его любви и уважения товарищей – негі́дні вчи́нки позба́вили його́ товари́ської любо́ви й поша́ни.
• -ши́ть имущества, состояния – позба́вити кого́ добра́ (майна́, має́тности), відібра́ти майно́ кому́ и у ко́го.
• -ши́ть наследства – позба́вити (не да́ти) спа́дку.
• Судьба -ши́ла его всего – до́ля відібра́ла йому́ все.
• -ша́ть, -ши́ть хлеба-соли – позбавля́ти кого́ хлі́ба-со́ли, (поэтич.) збавля́ти кого́ з хлі́ба-со́ли. [Близьки́х сусі́д з хлі́ба-со́ли збавля́в (Мартин.)].
• -ша́ть, -ши́ть куска хлеба – позбавля́ти, позба́вити кого́ шматка́ хлі́ба, відбира́ти, відібра́ти кому́ шмато́к хлі́ба.
• -ша́ть места, должности – позбавля́ти кого́ поса́ди, відбира́ти кому́ поса́ду, звільня́ти з поса́ди кого́.
• -ша́ть власти, сана – позбавля́ти вла́ди, са́ну кого́, відбира́ти вла́ду, сан кому́, скида́ти кого́ з вла́ди, з са́ну.
• -ша́ть кредита – позбавля́ти кого́ креди́ту, відбира́ти креди́т кому́, припиня́ти боргува́ння кого́.
• -ша́ть, -ши́ть прав – позбавля́ти, позба́вити прав, (прав состояния) грома́дських прав, (избирательных прав) вибо́рчих прав.
• -ша́ть, -ши́ть слова – позбавля́ти, позба́вити сло́ва кого́, відбира́ти, відібра́ти го́лос кому́, забороня́ти, заборони́ти мо́ву кому́, (перен.) умкну́ти мо́ву кому́. [За те́є суд його́ позба́вив сло́ва (Л. Укр.)].
• -ши́ть чести, человеческого достоинства – позба́вити че́сти, лю́дської гі́дности, знесла́вити кого́.
• -ша́ть, -ши́ть свободы – позбавля́ти позба́вити во́лі, знево́лювати, зневоля́ти, знево́лити кого́, (о мн.) познево́лювати, (перен., связывать) зали́гувати, залига́ти, загну́здувати, загнузда́ти, запетльо́вувати, запетлюва́ти кого́, (арестовывать) ув’я́знювати, ув’язни́ти кого́. [Убо́гого зневоля́ють (Сл. Гр.). А що? запетльо́вано тебе́? (Запоріжжя). Мене́ залига́ли того́ таки́ дня і держа́ли під аре́штом (Новомосковщ.)].
• Лишё́нный – позба́влений.
• Я -шё́н возможности – я не ма́ю змо́ги, мене́ позба́влено змо́ги.
• Это не -шено остроумия – це не без до́тепу.
• Этот слух -шё́н всякого основания – ця по́голоска цілко́м безпідста́вна, не ма́є для се́бе жа́дної підста́ви.
• -шё́нный избирательных прав – позба́влений вибо́рчих прав; срв. Лише́нец.
• -шё́нный чести – позба́влений че́сти, знесла́влений.
• -шё́нный свободы – позба́влений во́лі, знево́лений, (теснее) ув’я́знений.
Обу́здывать, обузда́ть –
1) загну́здувати, загнузда́ти;
2) (укрощать) прибо́ркувати, прибо́ркати, гамува́ти, угамува́ти, прискро́млювати, прискроми́ти, уко́ськувати, уко́ськати, уго́вкувати, уго́вкати, убира́ти, убра́ти в шо́ри. [Розсе́рдивсь, то вже його́ нічи́м не загнузда́єш (Куліш). Уберемо́ ми вас у шо́ри, мужлани́ (Грінч.)].
Обу́зданный –
1) загну́зданий;
2) прибо́рканий, прискро́млений, уко́ськаний, уго́вканий.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Уздцы –
взять под узды кого – (обуздать, прям., перен.) загнузда́ти, прибо́ркати, угамува́ти, уко́ськати, уго́вкати, взяти в шо́ри, (сильнее, перен.) обламати (оббити) роги, обламати руки;
• держать лошадь под уздцы – тримати [держати] коня за вуздечку (уздечку);
• схватить коня под уздцы – схопити коня за вузду (вуздечку, уздечку).
[— Розподілимо кімнати по справедливості. А коли хто зарветься, ми тому швидко роги обіб’ємо (М.Лукаш, перекл. А.Стіля)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

УКРОТИ́ТЬ, ще ускромни́ти, підтя́ти /облама́ти/ кри́ла, скрути́ти ро́ги і похідн., (стихію) загнузда́ти.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Зануздывать, зануздать – загну́здувати, загнузда́ти.
Обуздывать, обуздать –
1) загну́здувати, -дую, -дуєш, загнузда́ти, -да́ю, -да́єш;
2) (усмирять) прибо́ркувати, -кую, -куєш, прибо́ркати, -каю, -каєш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Взнуздать
• Взнуздать коня с хвоста – загнуздати коня (кобилу) під хвіст; з хвоста хомута надіти. [Загнуздав кобилу під хвіст та думав удержать. Пр. З хвоста не надівай хомута. Пр.]
Взять
• Брать, взять быка за рога – Див. бык.
• Брать, взять, одерживать, одержать верх над кем – Див. верх.
• Брать, взять, схватить за горло кого – взяти за горло (горлянку) кого; присікатися [ґвалтом, притьмом] до кого; пристати з короткими гужами до кого; напосістися на кого. [Але ми пізно взяли за горлянку. Дукін.]
• Взять в долг – взяти у борг (наборг, боргом, набір); взяти в позику (в позичку, позикою); поборгувати; позичити; (образн.) зарятуватися. [Хліба пошукай, і масла, й сала! Як нема — піди позич в сусідів. Тичина. Се я чоловіка зарятувався та й оплатив податі. Сл. Гр.]
• Взять в ежовые рукавицы кого – узяти в лабети (в кліщі, в обценьки, в тісні руки) кого; узяти в [цупкі] шори кого; загнуздати кого. [От тільки одна Дуняшка, покоївка паніна, не боїться і шкодить мені; та й ту загнуздаю… Тобілевич.]
• Взять в оборот кого (фам.) – узяти (прибрати до рук, в руки) кого; забрати в руки кого; взяти в роботу кого. [Я всіх приберу до рук! Усі, усі будуть мені кланятися. Тобілевич.]
• Взять в тиски (перен.) – узяти (затиснути) в лещата; стиснути (здавити, зціпити).
• Взять в толк – узяти до тями (у тямки, у тямок); добрати [розуму]; збагнути; второпати. [Ніяк до тями цього не візьмеш. Тичина.]
• Взять высокую ноту – взяти (вивести) високу ноту; взяти високо (горою); завести вгору.
• Взять за грудки (во время ссоры, драки) – взяти за барки; взяти (вхопити) за петельки.
• Взять за себя кого – узяти за себе (собі) кого; (давн.) по(й)няти собі кого.
• Взять много – узяти багато; набратися, понабиратися; обібратися, пообиратися. [Набрався стільки, що й не донесеш. Сл. Гр.]
• Взять на поруки кого – узяти на поруки кого; поручитися (заручитися) за кого; у поруки стати за кого. [Хто ж нам за вас у поруки стане? П. Куліш.]
• Взять направо, налево – Див. брать.
• Взять на руки кого – узяти на руки кого; (фам.) узяти на оберемок кого.
• Взять на себя (задание, работу…) – узяти (перебрати, перейняти) на себе (завдання, роботу…).
• Взять перевес над кем – перевагу (гору, верх) узяти над ким; переважити (заломити) кого; перемогти кого; перевищити (перевершити) кого; здобути перевагу (перемогу, верх) над ким. [Та цим тільки й переважила свекруху. Кропивницький.]
• Взять под арест, под стражу – заарештувати; ув’язнити; узяти під арешт (до арешту); взяти за ґрати, взяти під варту (під сторожу).
• Взять себе за правило – узяти (покласти) собі за правило (як правило).
• Взять себя в руки (разг.) – узяти себе в руки; опанувати себе; запанувати над собою; перемогти себе. [Треба пересилити себе, взяти себе в руки… Багмут.]
• Взять слово обратно (назад) – зректися слова; відректися від слова; взяти слово назад. [Зрікаюсь, Андромахо, я зрікаюсь тих слів зловісних. Українка.]
• Взять слово с кого – узяти слово з кого; зв’язати словом кого.
• Взять чью сторону – стати на чию сторону (на чий бік, на чиєму боці, на боці кого); заступитися (стати) за кого; пристати до кого; на чиюсь руч горнути; потягти за ким [руку, руч]. [А Доринка заступилась була за батька… Муратов.]
• Всем взял – хоч куди; (книжн.) усім узяв.
• В толк не возьму – невтямки мені; не доберу розуму (ума); не второпаю (не збагну).
• [Давайте] возьмём – (із значенням наказ. способу) Візьмім(о). [Візьмімо другий приклад. Рильський.]
• [Ещё] посмотрим, чья возьмёт – [Ще] побачимо (подивимось), чия візьме; [ще] поміряємось, чия візьме.
• Кого ни возьми – хоч кого візьми; кого не візьмеш; перший ліпший; будь-хто; [геть] усякий.
• Лучше дать, чем взять – ліпше (краще) дати, ніж узяти.
• Наша взяла – наше зверху; наша взяла.
• Ни дать, ни взять (разг. фам.) – достоту ((до)стеменно, (до)стеменісінько); [як] вилитий (викапаний); точнісінько. [Ви — вилитий батько! Українка.]
• Он (она…) своё возьмёт! – він (вона…) своє візьме!; він (вона…) свого не втратить (не впустить)! [Зими вовк не з’їсть, вона своє візьме. Пр.]
• Откуда, с чего вы [это] взяли? – звідки ви [це] взяли?; звідки вам [це] прийшло?
• Чёрт его (её…) возьми! – матері його (її…) біс!; (не)хай йому (їй…) чорт (біс, враг)!
• Что, взял? (ирон.) – [А що] піймав [облизня]?
• Что с него возьмёшь? (разг.) – що з нього візьмеш?; з нього як з бика молока.
• Этим ничего не возьмёшь – цим нічого не досягнеш (не здобудеш).
Узда
• Держать в узде кого (перен.) – тримати (держати) в шорах кого; (іноді) загнуздати кого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Загну́здувати, загнузда́ти – зауздывать, зауздать.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

загну́здувати, -дую, -дуєш; загну́здати, -да́ю, -да́єш

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Загнузда́ти. См. Загнуздувати.
Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Кінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Ном. № 10236. Вона сіла на його, загнуздала його. Рудч. Ск. І. 53.
Заузда́ти, -да́ю, -єш, гл. = Загнуздати.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Взнуздывать, взнуздать — загну́здувати, загнузда́ти.
*Зауздывать, зауздать — загну́здувати, загнузда́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Взнузда́ть, взну́здывать = загнузда́ти, загну́здувати, гнузда́ти, нузда́ти. (С. Л.).
Заузда́ть = загнузда́ти (про кільки) — позагну́здувати.
Обузда́ть, обу́здывать = 1. загнузда́ти, загну́здувати. 2. вгамува́ти, прибо́ркати, впини́ти, зупини́ти, вгамо́вувати, зупиня́ти.

Запропонуйте свій переклад