Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «заодно»
Шукати «заодно» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Заодно́ –
1) (сообща) заодно́, спі́льно.
• Думать, действовать -но – бу́ти заодно́, односта́йне стоя́ти, спі́льно стоя́ти, (образно) в оди́н гуж тягти́, (шутл.) в одну́ ду́дочку гра́ти. [Ми в цій спра́ві всі заодно́. Тре́ба всім односта́йне стоя́ти, тоді́ й ви́граємо спра́ву. Всі поко́ю щи́ре пра́гнуть, та не в оди́н гуж всі тя́гнуть (Мазепа)];
2) (за один раз) за одни́м хо́дом, за одни́м за́ходом, за одни́м ра́зом, ура́з. [Піду́ в книга́рню, та за одни́м хо́дом (за́ходом) і в бібліоте́ку зайду́. Неха́й уже за одни́м ра́зом і ва́ші сорочки́ поперу́ з свої́ми. Віта́ймо дитя́тко і враз його́ ма́тку (Чуб. III)].
Заеди́но, нрч. – заодно́, спі́льно, односта́йно, уку́пі, ра́зом.
Оди́н, одна́, одно́, прил. и мест. – оди́н, одна́, одно́ и одне́, їде́н, їдна́, їдно́ и їдне́ (ум. одне́нький, їдне́нький); сам, сама́, само́, сами́й, сама́, саме́ (ум. – саме́нький). [Був собі́ на сві́ті їде́н чолові́к і була́ в ньо́го їдна́ дити́на].
• Одно́ из двух – одно́ з двох.
• Сосредоточение власти в одни́х руках – зосере́дження вла́ди в одні́й руці́.
• Оди́н-единственный – одни́м-оди́н, одни́м-одна́, одни́м-одне́, оди́н-одні́ський (одні́сінький) и т. д. [Одні́ське до́бре сло́во ча́сом прими́рить лю́тих ворогі́в (Млака)].
• Вот я и оди́н, кругом ни души – от я і сам, навкруги́ ні душі́ (ні ля́лечки).
• Дети остались дома одни́ – ді́ти зоста́ли́ся вдо́ма сами́.
• Не я одна́, а все это говорят – не я сама́, а всі це ка́жуть (гово́рять).
• При одно́й мысли об этом… – на саму́ зга́дку про це…
• Уже одно́ то, что он это сделал, доказывает – вже саме́ те, що він це зроби́в, дово́дить…
• Только ты оди́н, только он оди́н и т. п. – сам ті́льки ти, сам ті́льки він и т. д. Оди́н только, оди́н лишь – оди́н ті́льки, одна́ ті́льки, одно́ ті́льки, одні́сінький, одні́сінька, одні́сіньке; сами́й (ті́льки), сама́ (ті́льки), саме́ (ті́льки), самі́сінький, самі́сінька, самі́сіньке.
• В одно́м только окне и виднелся свет – в одно́му ті́льки вікні́ й світи́лося.
• Одно́ только и беспокоит меня, это… – одна́ річ ті́льки й турбу́є мене́, це…
• В одно́й только рубахе – у самі́й соро́чці.
• Это одни́ лишь слова – це самі́ ті́льки слова́ (самі́сінькі слова́).
• Не одно́ только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть – не саме́ бага́тство стано́вить (дає́) ща́стя, а ще й чи́сте сумлі́ння.
• Совершенно оди́н – сам-оди́н, сам-самі́сінький. [Зостала́сь я сама́-самі́сінька].
• Оди́н-одинёшенек – сам (сама́, само́) душе́ю.
• Исключительно оди́н (одни́), как есть оди́н (одни́) – сам за се́бе, самі́ за се́бе, сами́й, сама́, саме́.
• Хлеба нет, едим исключительно оди́н картофель – хлі́ба нема́, їмо́ саму́ (за се́бе) карто́плю.
• Все, как оди́н, все оди́н в оди́н, оди́н к одному́ – всі як оди́н, всі оди́н в о́дного, всі голова́ в го́лову, всі одни́м лице́м, всі як переми́ті. [Ві́йсько у ла́ву ста́ло як переми́те. Геро́ї його́ оповіда́ннів теж одни́м лице́м безпора́дна, те́мна сіро́ма (Єфр.)].
• Все до одного́ – всі до о́дного.
• Оди́н на оди́н – сам-на-са́м, віч-на́-віч.
• Мы остались с ним оди́н на оди́н – ми зоста́лися з ним віч-на́-віч (сам-на-са́м).
• Оди́н по одному́, оди́н за одни́м, оди́н за другим – оди́н по о́дному, оди́н за о́дним и оди́н за ’дни́м. [Варя́ги, Ли́тва, Ляхи́, Москва́ – оди́н за ’дним накида́ли Украї́нській Ру́сі свої́ поря́дки (Куліш)].
• Оди́н за другим присутствующие оставляли зал – оди́н по о́дному прису́тні залиша́ли за́лю.
• Подходите по одному́ – підхо́дьте по-оди́нці.
• Шли узкою тропинкою оди́н за другим – йшли́ вузе́нькою сте́жечкою оди́н за о́дним.
• Хвастаются оди́н перед другим – вихваля́ються оди́н перед о́дним, оди́н поперед о́дного.
• Спрашивают оди́н другого (одни́ других) – пита́ють оди́н о́дного (о́дні о́дних), пита́ються оди́н в о́дного (одні́ в о́дних).
• Оди́н другого стоит – оди́н о́дного варт.
• Поставь тарелки одну́ на другую – поста́вляй тарілки́ одну́ на о́дну.
• Выходит одно́ на другое – вихо́дить одно́ на одно́ (на ’дно́).
• Дело всегда есть: не одно́, так другое – ді́ло за́всігди зна́йдеться: не те, так те (так и́нше).
• То одно́, то другое – то те́, то те́.
• Оди́н другой, одни́ другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) оди́н – дру́гий, одні́ – дру́гі, (из неопределённого числа или предметов) яки́й – яки́й, кот(о́)ри́й – кот(о́)ри́й, той-той, и́нший – и́нший.
• Оди́н брат был богат, а другой беден – оди́н брат був бага́тий, а дру́гий бі́дний.
• Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности – одні́ лю́ди в розко́шах коха́ються, а дру́гі в зли́днях пропада́ють.
• Одни́ учёные разделяют это мнение, а другие нет – одні́ вче́ні поділя́ють цю ду́мку, а дру́гі не поділя́ють. [Дивлю́ся – в моги́лі усе́ козаки́: яки́й безголо́вий, яки́й без руки́, а хто по колі́на нена́че одтя́тий (Шевч.)].
• Одни́ сели на скамье, а другие стоят – які́ (котрі́) посіда́ли на ла́ві, а які́ (котрі́) стоя́ть.
• Говорит одно́, а думает, другое – на язиці́ одно́, а на ду́мці и́нше.
• Переходить от одно́й мысли к другой – від одніє́ї ду́мки до дру́гої перехо́дити.
• Оди́н и тот же – оди́н, їде́н, той(-же) са́мий. [Не одні́ права́ всі ма́ють].
• В одно́ и то же время – в оди́н час, в той са́мий час, в о[ї]дни́х часа́х. Срв. Одновре́мё́нно.
• Жить в одно́м доме – жи́ти в то́му́ са́мому буди́нку.
• Это одно́ и то же – це те са́ме.
• Твердить одно́ и то же – після тіє́ї та й знов тіє́ї(-ж) співа́ти.
• Всё одно́ и то же (делать, говорить) – як те́-ж, так те́ (роби́ти, говори́ти).
• В одно́ из воскресений – котро́їсь неді́лі, одно́ї неді́лі. Срв. Одна́жды.
• Оди́н раз – раз. [Раз люди́на ро́диться, раз і вмира́є].
• За одно́, см. Заодно́.
• Слиться в одно́ – до ку́пи зілля́тися (зли́тися).
• Ни один не… – жа́ден, жа́дний (жа́дна, жа́дне) не…, жо́ден, жо́дний (жо́дна, жо́дне) не…, ні жо́ден, ні жо́дна и т. д. не…, нікото́рий, -а, -е не… [Ла́ври стоя́ть зачаро́вані, жа́ден листо́к не тремти́ть (Л. Укр.)].
• У неё двенадцать детей, и ни одно́ не умерло – у не́ї двана́цятеро діте́й і жа́дне не вме́рло.
• Решительно (положительно) ни одного́ – жадні́сінького, ні одні́сінького, ніже́ єди́ного. [Жадні́сінької кри́вди я тобі́ не заподі́яла. Звікува́ла-б я за ним, не зазна́вши ні́же єди́ної хма́рної годи́ни (Конис.)].
• Ни на одного́ (ни на одну́) не взгляну – на жа́дного (на жа́дну) не гля́ну.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Разруливать, разрулить, разг. – розрулювати, розрулити.
[«Та то нічо… та якось буде… та щось замутимо… та якось розрулимо… та якби ж знаття… та тут такі розклади…», — відповідають співвітчизники, спльовуючи соняшникові лушпайки та заодно розглядаючись довкола, що би такого ще десь с…, кого б іще кинути-розвести (Ю.Іздрик)] Обговорення статті
Адажио – (итал.) адажіо.
[Вона старанно вигравала сонати й адажіо перед партером, де зручно вмощувався штаб, милуючись заодно і її ногами. Солдати, що амфітеатром сиділи позаду свого начальства, втішалися лише відлунням (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАОДНО́, быть заодно́, образ. в одну́ ду́дку гра́ти.
ДЕРЖА́ТЬСЯ (правил) ще додержува́ти, (на людях) ве́стися /док. пове́сти́тися, фраз. стоя́ти [на ком свет держится на ко́му світ стої́ть];
держаться вме́сте трима́тися вку́пі, трима́тися ку́пи;
держаться в секре́те не розголо́шуватися;
держаться в цене́ не спада́ти з ціни́;
держаться выжида́тельно вичі́кувати;
держаться друг дру́га = держаться вместе;
держаться заодно́ с в оди́н гуж тягти́ з;
держаться на́гло ма́ло в о́чі не плюва́ти;
держаться на пове́рхности бу́ти на плаву́, не потопа́ти;
держаться на почти́тельном расстоя́нии не наближа́тися забли́зько;
держаться своего́ /держаться свои́х взгля́дов/ стоя́ти на своє́му;
то́лько держи́сь! (так швидко) аж гай шуми́ть!, (такий якісний) стил. відповідн. куди́ твоє́ ді́ло!;
(так) что то́лько держи́сь що аж ну, (так, що аж);
держа́щийся що /мн. хто/ трима́ється тощо, утри́муваний /дотримуваний/, рідко три́маний, фраз. розмі́щений, образ. в за́горо́ді /в конте́йнері, в ха́ті тощо/, прикм. ві́рний чому;
держащийся в тени́ за́вжди в тіні́;
держащийся зуба́ми за стил. перероб. вхопи́вшися зуба́ми за;
держащийся компа́нии арті́льний, компані́йський;
держащийся на ни́точке зави́слий на волоску́;
держащийся на расстоя́нии за́вжди на ві́ддалі;
держащийся на́гло наха́бний, зухва́лий, ім. дзиндзі́верзух;
держащийся своего ві́рний собі́;
держащийся свои́х взгля́дов ві́рний свої́м по́глядам;
держащийся пра́вил (держащийся стро́гих пра́вил) ві́рний (тверди́м) пра́вилам;
скро́мно держащийся скро́мний у пове́ді́нці;
держащийся уве́ренно впе́внений;
е́ле держащийся на нога́х ле́две несучи́ но́ги;
держа́вшийся ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Заодно – (сразу) заразо́м, за одни́м за́ходом; (совокупно, вместе) спі́льно, згі́дно.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Действовать – діяти; чинити; орудувати; (о машинах) – робити, працювати (кроме того см. Делать). Действовать по-своему – чинити по-своєму; ходити своїм робом. Действовать заодно с кем против кого – чинити проти кого спільно з ким; накладати з ким проти кого. Действовать справедливо, дурно – чинити справедливо, погано; ходити правим, лихим робом. Действовать на кого – діяти на кого; (влиять) – впливати на кого. Действующий – що діє; діяльний; (о законах) – чинний. Действовать в качестве кого – виступати за кого.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Заодно
• Действовать заодно – діяти спільно (разом, одностайно, у згоді); (іноді) спільно стояти; (образн.) в один гуж тягти; (жарт.) в одну дуд(оч)ку грати.
• Купил заодно и краски – купив заразом (за одним разом, за одним заходом) і фарби.
Действовать
• Действовать заодно с кем – діяти (бути) заодно з ким; одностайно (спільно) стояти з ким проти кого; (образн.) в один гук тягти з ким; (жарт.) в одну дудочку грати з ким; (негат.) накладати з ким проти кого. [Дочка з ворогами батьковими проти його накладає. Мирний.]
• Действовать на руку кому – діяти (робити, чинити) на користь кому (чию); (образн.) лити воду на чий млин.
• Действовать по своему усмотрению – діяти за власним розсудом (за власними міркуваннями).
• Действовать по собственному желанию – діяти (робити, чинити) за власним бажанням (за власною волею).
• Действовать, поступать по-своему – діяти (чинити, робити) по-своєму; (своєю волею, по своїй волі, з власної волі); (давн.) ходити своїм робом.
• Действовать, поступать справедливо, дурно – діяти (чинити, робити) справедливо (по справді), погано (зле); (давн.) ходити правим, лихим робом. [А хто правим ходить робом, того милуй. П. Куліш.]
• Действовать по [чужой] указке – діяти (робити) за [чужим] наводом; слухати чийого голосу; (образн.) ходити у когось на поводі; танцювати під чию дудку; танцювати як хто скаже.
• Машина хорошо действует – машина добре працює (робить).
• Ничто на него не действует – ніщо на нього не впливає; ніщо його не бере (не йме); нічим його не візьмеш; ніщо не має над ним сили.
• Рука, нога… не действует у кого – не володає рукою, ногою… хто; рука, нога… не володає в кого.
Держаться
• В чём душа [только] держится; чуть душа держится (разг.) – тільки душа в тілі; (фам.) тільки живий та теплий.
• Держаться вместе – гурту (купи, громади) триматися (держатися); триматися (держатися) разом (укупі).
• Держаться в стороне – триматися осторонь; бути осторонь.
• Держаться до последнего – триматися (битися) до упаду (до кінця, до скону).
• Держаться друг за друга – триматися (держатися) один одного (один за одного, за другого).
• Держаться заодно – тримати з ким; в один гуж тягти з ким.
• Держаться золотой середины – триматися (держатися) золотої середини. Добре все по мірі. Пр. Не крути, бо перекрутиш. Пр. Гляди та й не проглядись, купуй та й не прокупись. Пр. [Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Пр.]
• Держаться зубами за что (перен.) – триматися (держатися) зубами чого, за що.
• Держаться настороже, начеку – бути насторожі (напоготові); бути обережним; (іноді) бути сторожко з ким.
• Держаться особняком – триматися окремо (осібно, самотньо, відлюдно); уникати людей (товариства).
• Держаться правила – дотримувати(ся) правила.
• Держаться своего – триматися свого; свого не кидати(ся).
• Держаться скромно – поводитися скромно.
• Держаться твёрдо, стойко – триматися твердо, непохитно, стійко; (іноді) кріпитися.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

заодно́ (разом, спільно, одночасно), присл.; за одно́ (за одне́), числ.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Кля́мка, -ки, ж. *Трима́тися кля́мки. Быть заодно, в спайке, в союзе с к.-н. Переконався, що крім Искри й Кочубея та ще може декого, що тримався їх клямки, всі були огорчені московською господаркою на Україні. Лепк.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

еруди́тка, еруди́ток; ч. еруди́т
та, хто має велику ерудицію. [Шерон вважає несправедливим бачити в красивій жінці тільки предмет жадання, ніби красуня не може бути водночас і ерудиткою, мати високий IQ. (Україна молода, 2019). Водночас у світському суспільстві необхідно бути певною мірою ерудиткою – уміти красиво говорити про дрібниці. (Сергій Шарик «Двічі графиня та двічі генерал», 2014). Ця цікава жінка, тонкий психолог, ерудитка і чудова оповідачка понад 30 років свого життя присвятила вивченню одного з найзагадковіших явищ людської природи – обдарованості. (dt.ua, 13.03.2009). Переконавшись, що тітка направду не розуміє, що означає слово «шкрабіка», дукиня надумала показати, що вона ерудитка, а не тільки пуристка, а заодно позбиткуватися з тітки, як вона щойно позбиткувалася з пані Камбремер. (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. Ґермантська сторона», пер. Анатоль Перепадя, 1998).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 262 – розм.
русифіка́торка, русифіка́торок; ч. русифіка́тор
та, хто здійснює русифікацію. [Добру подругу мав Льовочкін – активну русифікаторку Галичини разом зі своїм кацапомовним радіо «Наше радіо» <…>. (Ірина Фаріон, ФБ, 26.08.2015). <…> видання левову частку своєї площі присвятило розвінчуванню затятої русифікаторки, а заодно мало не диктаторки та ще й особи, що привласнює кошти, які виділяють батьки за навчання своїх чад, – Оксани Горін. (ucranianosenmadrid.com, 02.03.2013).]

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Заодно́ = д. Заеди́но.

Запропонуйте свій переклад