Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 50 статей
Запропонувати свій переклад для «заслати»
Шукати «заслати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Воссыла́ть, воссла́ть – засила́ти, засла́ти [До го́спода я засила́в блага́ння (Самійл.)], (возносить) зно́сити, знести́, підно́сити, піднести́ [Зно́сити до не́ба блага́ння], віддава́ти (сла́ву бо́гові).
Высыла́ть, вы́слать –
1) висила́ти, ви́слати, зсила́ти, зісла́ти, (мног.) поз[ви]сила́ти, виряжа́ти, ви́рядити, виправля́ти, ви́правити. [Зосла́в хло́пця з ха́ти. Ви́рядили бра́та на село́ відпочива́ти].
• Вы́слать на встречу кого – ви́рядити кого́ назу́стріч кому́, перестрі́ти ким кого́. [Перестрі́в він його́ свої́ми посланця́ми (Куліш)];
2) надсила́ти, надісла́ти. [Проха́ємо надсила́ти нам ва́шу газе́ту];
3) высыла́ть в изгнание – засила́ти на ви́гнання, виганя́ти, висила́ти, банітува́ти, збанітува́ти; (на поселение) засила́ти куди́сь, засла́ти.
Вы́сланный –
1) ви́сланий;
2) наді́сланий;
3) баніто́ваний, ви́сланий, ви́сланець, за́сланий, засла́нець (р. -нця).
Завола́кивать, заволо́чь –
1) (затащить) затяга́ти, затягти́, заволіка́ти, заволокти́, (о мног.) позатяга́ти, позаволіка́ти. [Пацюки́ позатяга́ли мо́ркву в но́ри. Вовк заволі́к вівцю́ в кущі́];
2) (заслонять) повива́ти, пови́ти, заступа́ти, заступи́ти, застила́ти, застеля́ти, засла́ти, заслоня́ти, заслони́ти що. [Нічо́го не ви́дко навкру́г: тума́н повива́є (застила́є) усе́. Пі́тьма заступи́ла (заслони́ла) о́чі].
• -чь небо – затягти́, вкри́ти, пови́ти, замости́ти не́бо (хма́рами); (безл.) нахма́рити, похма́рити, насу́пити. [Ось хма́рами півне́ба замости́ло (Греб.). Бач, як нахма́рило! Було́ насу́пило, а да́лі розгоди́нилося].
• Небо -вает – не́бо хма́риться (захма́рюється), на не́бі хма́риться.
Закрыва́ть, закры́ть –
1) (окна, двери и т. п.) зачиня́ти, зачини́ти, захиля́ти, захили́ти, (о мн.) позачиня́ти и позачи́нювати (ві́кна, две́рі); (отверстие) затуля́ти, затули́ти, затика́ти, заткну́ти и затка́ти, (о мног.) позатуля́ти, позатика́ти, (заслонкой) заслоня́ти, заслони́ти, (о мног.) позаслоня́ти, (запоной и т. п.) запина́ти, запну́ти, зап’я́сти́, заслоня́ти, заслони́ти, (о мн.) позапина́ти, позаслоня́ти що чим; (что-либо плотно) затушко́вувати, затушкува́ти, (пров.) заштурмо́вувати, заштурмува́ти. [Без ме́не й ді́рочки мало́ї ні́кому затули́ти (Номис). Уки́нув її́ в піч і заслони́в (Рудч. П.). А я вже й піч заслони́ла (Кониськ.). Роби́ли вони́, позаслоня́вши ві́кна од дво́ру (Н.-Лев.). Запина́є вікно́ ху́сткою (Сл. Гр.)].
• -кро́й сундук, крышку – зачини́ скри́ню, причини́ ві́ко, кри́шку.
• -крой бутылку – заткни́ пля́шку.
• -кро́й кран – закрути́ кран.
• -ть уши – затика́ти, заткну́ти, затка́ти (в)у́ха, защу́лювати, защу́лити (в)у́ха, (о мног.) позатика́ти, позащу́лювати (в)у́ха. [Він сів у ку́ті, ску́лився, за́ткав ву́ха (Франко). Та й мимово́лі з одча́єм защу́лив ву́ха (Крим.)];
2) (складывать) згорта́ти, згорну́ти, стуля́ти, стули́ти.
• -ть книжку – згорта́ти, згорну́ти кни́жку, стуля́ти, стули́ти кни́жку. [Кни́жку згорну́в, схова́в у свою́ ша́ховку (Грінч.)].
• -ть зонтик – згорта́ти, згорну́ти парасо́льку.
• -рыть рот – стули́ти ро́та, (насм.) заши́ти гу́би; (презрительно) замкну́ти (стули́ти) пи́сок, заткну́тися, затка́ти каглу́.
• -ть рот кому (заставить замолчать) – заці́плювати, заці́пити уста́, замика́ти, замкну́ти гу́бу (уста́) кому́, зав’я́зувати, зав’яза́ти язи́к(а) кому́.
• -кры́ть рот кому чем – затули́ти ро́та кому́ чим. [Деся́тник затули́в їй уста́ ша́пкою (М. Вовч.)].
• -ть глаза (веками) – заплю́щувати (заплюща́ти и плю́щити), заплю́щити, сплю́щувати, сплю́щити, закрива́ти, закри́ти, сту́лювати и стуля́ти, стули́ти о́чі; заплю́щуватися, заплю́щитися, (о мног.) позаплю́щувати, посплю́щувати, посту́лювати о́чі, позаплю́щуватися; (смежить) склепа́ти, склепи́ти (о́чі). [Оле́ся заплю́щила о́чі й знов ста́ла як ме́ртва (Н.-Лев.). Плю́щить він о́чі (Мирн.). Сплю́щу о́чі (Кониськ.). Не диві́ться, позаплю́щуйте о́чі (Харк. п.). Не стулю́ ні на хви́льку оче́й (Л. Укр.). Впа́сти на ла́ву, як ка́мінь у во́ду – і вмить склепи́ти о́чі (Коцюб.)].
• -ть глаза умершему – затуля́ти, затули́ти, закрива́ти, закри́ти о́чі поме́ршому. [Не суму́й, що при́йдеться самі́й у гріб ляга́ть, що не бу́де кому́ оче́й затули́ть (Франко)].
• -кры́ть глаза (умереть) – с[за]плю́щити, (смежить) склепи́ти о́чі.
• -кры́ть глаза кому (убить, погубить) – замкну́ти о́чі кому́.
• -ва́ть, -кры́ть глаза на что – заплю́щувати, заплю́щити о́чі на що, не ма́ти оче́й на що. [Навми́сне заплю́щуючи на пра́вду о́чі (Єфр.)];
3) (накрывать) закрива́ти, закри́ти, накрива́ти, накри́ти, покрива́ти, покри́ти, укрива́ти, укри́ти, (о мног.) позакрива́ти, понакрива́ти, повкрива́ти; (сплошь) кри́йма кри́ти (укрива́ти, укри́ти) що. [Зострі́лася чумака́ми, закри́ла дити́ну (Шевч.)].
• -кро́й крышкой – за[на]кри́й кри́шкою.
• -ть лицо руками – затуля́ти, затули́ти обли́ччя рука́ми, затуля́тися и зату́люватися, затули́тися рука́ми, утуля́ти, утули́ти лице́ в доло́ні. [Він затули́в обли́ччя рука́ми (Крим.). Спусти́вся на ла́вку і затули́всь рука́ми (Крим.)].
• -ть голову платком – запина́ти, запну́ти, зап’я́сти́ го́лову ху́сткою.
• -ть глаза чем – затуля́ти, затули́ти о́чі чим. [Зі́нька затули́ла ху́сткою о́чі і гі́рко запла́кала (Стор.)];
4) чем (скрывать от глаз, заграждать) – затуля́ти, затули́ти, заслоня́ти, заслони́ти, заступа́ти, заступи́ти, покрива́ти, кри́ти, покри́ти кого́, що; (застить) за́стувати; (о тумане: заволакивать) застила́ти, засла́ти (-стелю́, -сте́леш), застеля́ти, застели́ти (-стелю́; -сте́лиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти що. [Затуля́ючи собо́ю ма́ло не все вікно́ (Васильч.). Чо́рні хма́ри непрозо́рі затули́ли я́сні зо́рі (Чупр.). Ра́да-б зі́рка зійти́, чо́рна хма́ра заступа́є (Мет.). І дим хма́рою засту́пить со́нце перед ва́ми (Шевч.). Чо́рна хма́ра з-за Лима́ну не́бо, со́нце кри́є (Шевч.). Нена́че яки́йсь тума́н застила́в йому́ о́чі (Грінч.). Не за́стуй вікна́ (Київщ.). Одійди́, не за́стуй, бо нічо́го не ви́дно (Звин.)].
• -ть что чем (завешивая) – запина́ти, запну́ти и зап’я́сти́, (о мног.) позапина́ти, (со всех сторон) обпина́ти, обіпну́ти, обіп’я́сти що.
• -вать что чем, заставляя – заставля́ти, заста́вити що чим. [Две́рі заста́влено ша́хвою];
5) см. Скрыва́ть, Укрыва́ть;
6) (прекращать, запрещать) закрива́ти, закри́ти (засі́дання), припиня́ти, припини́ти (засі́дання, газе́ту, журна́л, товари́ство, прийма́ння вантажу́), (счета) замика́ти, замкну́ти (раху́нки).
• -кры́ть кредиты – закри́ти креди́ти.
• -кры́ть лавку (временно, совсем) зачини́ти крамни́цю.
• Закры́тый – зачи́нений, захи́лений; зату́лений, за́ткну́тий, за́ткнений и за́тканий, засло́нений, за́пну́тий и за́пнений; зго́рнений и зго́рнутий; (о глазах) сту́лений, заплю́щений, сплю́щений, (плотно) заскле́плений, скле́плений; закри́тий, по[на]кри́тий; засту́плений; засте́лений; закри́тий, припи́нений (журна́л), (о лавке) зачи́нений.
• -тое учебное заведение – закри́та шко́ла, інтерна́т.
• -тое заседание – неприлю́дне (закри́те) засі́дання.
• -тое представление – закри́та (неприлю́дна) виста́ва.
• -тое голосование – тає́мне голосува́ння.
• -тое платье – закри́та су́кня.
• -тое письмо – закри́тий лист; (заклеиваемое по краям) закри́тка.
• -тое море – закри́те мо́ре.
• -тый слог – закри́тий склад.
• -тый экипаж, вагон – закри́тий екіпа́ж (по́віз), ваго́н.
• Вход, проезд -кры́т – вхід, прої́зд закри́то.
• Книжный магазин -кры́т – книга́рня зачи́нена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книга́рню зачи́нено.
• Магазины по понедельникам -кры́ты – крамни́ці понеді́лками зачи́нені.
• Окно -то – вікно́ зачи́нено.
• С -тыми глазами – з заплю́щеними очи́ма.
• С плотно -той крышкой – щі́льно зачи́нений.
• Свет -ры́т для кого (перен.) – світ зав’я́зано кому́.
Застила́ть, застла́ть – застеля́ти, застели́ти (-стелю́, -сте́лиш), застила́ти, засла́ти (-стелю́, -сте́леш), (о мн.) позасте́лювати, позастиля́[а́]ти, (диал.) позасти́лувати; (о тумане, дыме, тьме) (о)повива́ти, (о)пови́ти, покрива́ти, покри́ти що чим.
• Слёзы -ют глаза – сльо́зи застила́ють о́чі. [Застеля́ла стіл ска́тіркою (Коцюб.). Бі́лу по́стіль застелю́ (Чуб.). Ле́две про́мінь прорве́ться на мить, зно́ву хма́ри, мов дим, застила́ють (Л. Укр.). Нена́че яки́йсь тума́н застила́в йому́ о́чі (Грінч.). Тума́н по́ле покрива́є (Пісня). Серед но́чі мої́ о́чі повива́в густи́й тума́н (Грінч.). Густи́й тума́н пови́в усе́ навкруги́ (Загірня)].
• За́стланный – засте́лений, за́сланий, (о мн.) позасте́лювані, позасти́лані, (диал.) позасти́лувані.
Засыла́ть, засла́ть –
1) (в ссылку) засила́ти, засла́ти, завдава́ти, завда́ти, (грубо) запро(в)то́рювати, запро(в)то́рити, запрова́джувати, запрова́дити, (многих) позасила́ти, позавдава́ти, позапро(в)то́рювати, позапрова́джувати кого́; см. Ссыла́ть. [Семе́на Палія́ на Сибі́р завда́в (Макс.). За ві́щось запрова́джено його́ сюди́, оді́рвано від рі́дного кра́ю, від сем’ї́ (Грінч.). Вас до Сибі́ру запрото́рити бу́де ма́ло (Крим.). На́шого націона́льного ге́нія і кра́щих люде́й завдава́в у нево́лю (Грінч.)];
2) -ть по ошибке что – засила́ти, засла́ти по́милкою, помилко́во. [Листа́ по́милкою аж у Саха́ру було́ за́слано (М. Грінч.)];
3) -ть сватов – засила́ти, засла́ти, присила́ти, присла́ти старості́в, сла́тися, присла́тися з староста́ми. [З староста́ми до ді́вчини шле́ться (Пісня)].
• За́сланный – за́сланий, за́вданий и (реже) завда́тий, запро(в)то́рений; за́сланий по́милкою, помилко́во куди́.
Заточа́ть, заточи́ть – ув’я́знювати, ув’язни́ти, запрова́джувати, запрова́дити до в’язни́ці, завдава́ти, завда́ти до в’язни́ці, замика́ти, замкну́ти кого́ куди́; засила́ти, засла́ти кого́ на засла́ння́.
• Заточё́нный – ув’я́знений, за́мкнений, запрова́джений, за́вданий до в’язни́ці; за́сланий на засла́ння́.
Ка́торга –
1) (ссылка) ка́торга, Сибі́р (-ру).
• Присудить к -ге кого – засуди́ти на ка́торгу кого́.
• Сослать в -гу – засла́ти, завда́ти на ка́торгу (на Сибі́р) кого́. [На ві́чну ка́торгу завда́в (Сл. Гр.). На Сибі́р засуди́ли за те, що бра́та вбив (Харківщ.)];
2) (турецк. галера) ка́то[е]рга. [Не оди́н же то з козакі́в побува́в у туре́цькій нево́лі; там на гале́рах-ка́торгах ко́вано нево́льника до опа́чин (вёсел) (Куліш)];
3) (перен. о тяжел. работе, беспросветной тяж. жизни) ка́торга. [Хоч би вже шви́дше смерть мене́ з ціє́ї ка́торги ви́зволила (Богодух. п.)].
Ка́торжный –
1) (прямо и перен.) ка́торжний, сибі́рний. [Уті́к з ка́торжної тюрми́ (К. Ст.). Скі́льки ка́торжної пра́ці і дорого́го ча́су вклада́в він… (Єфр.). В тако́му сибі́рному товари́стві… (Єфр.)].
• -ные работы (перен. о тяжел. труде) – ка́торга, ка́торжна робо́та, (реже и устар.) сибі́рна, кана́льська робо́та, (на гребных судах) гале́рна робо́та. [Ой посла́ли ж його́ у сибі́рну робо́ту ще й кана́ли копа́ти (Грінч. III)].
• Присудить к -ным работам – засуди́ти на ка́торгу (на Сибі́р) кого́.
• Сослать на -ные работы – завда́ти (засла́ти) на ка́торгу (на Сибі́р) кого́;
2) ка́торжний (-ного); см. Ка́торжник;
3) (бранно) ка́то[а]ржний, сибі́рний. [Ота́ мені́ ка́таржна гора́ потрощи́ла не одно́го во́за (Н.-Лев.). Ото́ сибі́рний хло́пець, яки́й неслухня́ний! (Богодух. п.)].
Покрыва́ть, покры́ть – покрива́ти, кри́ти, покри́ти, укрива́ти, окрива́ти, окри́ти, накрива́ти, накри́ти, укри́ти. См. ещё Накрыва́ть, накры́ть.
• -ва́ть пеленой (о тумане, мраке и т. п.) – повива́ти, пови́ти, оповива́ти, опови́ти, обгорта́ти, обгорну́ти що, наляга́ти, налягти́ на що.
• -ва́ть стол скатертью, пол ковром и т. п. – застеля́ти, застели́ти, застила́ти, засла́ти стіл скатерти́ною, помі́ст (підло́гу) ки́лимом.
• -ва́ть слоем листьев и пр. – устила́ти, усла́ти, устеля́ти, устели́ти, укрива́ти, укри́ти.
• -ва́ть голову покрывалом, платком – напина́ти, запина́ти, запну́ти го́лову, ху́сткою, напина́тися, напну́тися, запина́тися, запну́тися ху́сткою.
• -ва́ть воз брезентом – укрива́ти, напряда́ти во́за брезе́нтом.
• -ва́ть (избу) соломой – кри́ти, вкри́ти (ха́ту, клу́ню) соло́мою; ушива́ти (ха́ту); (тёсом) ґонтува́ти (ха́ту); (железом) кри́ти бля́хою, побива́ти бля́хою, бляхува́ти (ха́ту).
• -ва́ть меховую шубу материей – потяга́ти, потягти́, покрива́ти, покри́ти шу́бу сукно́м. [Ду́маю потягти́ свою́ кожу́шку черкаси́ном (Черн.)].
• -ва́ть цветами (расцвечивать) – квітува́ти. [Гля́ньте, як моро́з квіту́є та́флю – так і ви́дно, як кві́ти стаю́ть].
• -ва́ть лаком – скрива́ти, скри́ти ла́ком. [Ра́мці дороби́в, – ще ті́льки ла́ком тре́ба скри́ти].
• Прибыль не -ла затрат – прибу́ток не покри́в витра́ти.
• -ры́ть все долги – оплати́тися з усі́х боргі́в; ви́рівняти (ви́платити) сплати́ти, поспла́чувати всі борги́.
• -ва́ть дефицит – вирі́внювати, ви́рівняти дефіци́т (недобі́р).
• -ры́ть карту – поби́ти, укри́ти. [Восьма́ку поби́в (укри́в) кра́лею].
• Его голос -ва́ет все прочие голоса – його́ го́лос над усіма́ и́ншими гору́є (усі́ и́нші поверша́є).
• -ва́ть, -ры́ть чей проступок – покрива́ти, покри́ти що, кого́, похити́ти кого́ що. [Ма́ти покрива́ла нега́рні вчи́нки свого́ си́на. Ма́ти покрива́ла свого́ си́на. Не тя́гну тебе́ в суд за марнотра́вство і пере́люб, а покрива́ю все для че́сти до́му (Л. Укр.). Він дава́в мені́ п’ять карбо́ванців, щоб не вика́зував на йо́го: похити́ мене́, ка́же. Так я не взяв гро́шей і сказа́в, що не похитю́ (Павлогр.)].
• Вода -ры́ла что – вода́ поняла́ що.
• -ры́ло водою – поняло́ водо́ю.
• Тьма -рыва́ла землю – те́мрява зе́млю заляга́ла, (о)повива́ла, обгорта́ла.
• -ры́ло язвами – обки́нуло чиряка́ми.
• Покры́тый – покри́тий, укри́тий, окри́тий, накри́тий; (туманом, мраком и т. п.) опови́тий, обго́рнутий, обго́рнений; (скатертью, ковром) засте́лений, (растениями) усте́лений; (платком) на́пнутий, за́пнутий; (о шубе) потя́гнений. [Кожу́х сукно́м потя́гнений].
• -тый пылью – пи́лом припа́лий.
• -тый дефицит – ви́рівняний дефіци́т (недобі́р).
• -тый долг – спла́чений, ви́плачений борг.
• Это -ры́то мраком неизвестности – про це ні зна́ку, ні слі́ду; це вкри́то тума́ном бе́звісти.
Пореши́ть –
1) (дело) ви́рішити (спра́ву); (принять решение) покла́сти, ура́дити и -тися, прира́дити (що роби́ти); срв. Реши́ть. [Мо́лодь покла́ла обороня́тись (Коцюб.). І покла́в у пе́ршу неді́лю сваті́в засла́ти (М. Вовч.). Пора́дились, пора́дились і ура́дили послу́хати па́на(Франко). А чи ура́дилися ви, хло́пці, як-же са́ме зроби́ти, щоб було́ вже до́бре? (Бердян.). В се́реду прира́дили ми вінча́тися (Кониськ.)].
• -шить на чём – ста́ти на чо́му.
• На том и -ли – на то́му й ста́ли. [Пора́дились ми з ді́вчиною, побі́дкались і ста́ли на то́му, що вона́ пі́де у на́йми (Коцюб.)];
2) (убить) ріши́ти, (грубо) упо́рати кого́.
• -ши́л сам с собою – ріши́в сам з собо́ю.
• -ши́л своего врага – ріши́в (упо́рав) свого́ во́рога.
Посва́таться – посва́татися до ко́го, засва́татися з ким, засла́ти старості́в до ко́го. [До На́сті засла́в старості́в удове́цьз дру́гого села́ (Коцюб.)].
Посыла́ть, посла́ть – (за кем, за чем) посила́ти, посла́ти по ко́го, по що. [Посила́ли по лі́каря і по лі́ки].
• -ть письмо, посылку – посила́ти, посла́ти, подава́ти, пода́ти (листа́, паку́нок).
• -ть кого к кому – посила́ти, посла́ти кого́ до ко́го.
• -лать друг другу (обмениваясь) – обсила́тися. [Обсила́ються подару́нками].
• -ть сватов – засила́ти, засла́ти старості́в; сла́тися, засила́тися, засла́тися з староста́ми. [До ді́вчини з староста́ми шле́ться].
• -ла́ть поклон – перека́зувати, переказа́ти, передава́ти, переда́ти уклі́н, поклі́н ким кому́.
• По́сланный (куда, к кому за чем) – по́сланий куди́ до ко́го, по що, (о сватах) за́сланий.
Присыла́ть, присла́ть – надсила́ти, надісла́ти, присила́ти, присла́ти, подава́ти, пода́ти, (о мног.) понадсила́ти, поприсила́ти. [Лист надісла́в про́сто у во́лость (Г. -Барв.). Вибача́йте що так до́вго ли́сту не подава́ла (Основа 1862)].
• -ла́ть сватов – засила́ти, засла́ти старості́в, сла́тися, присила́тися, присла́тися (з староста́ми) до ді́вчини. [Де ді́вчини з староста́ми шле́ться (Пісня). Ой хоч сва́тай, хоч не сва́тай та хоч присила́йся, що хоч сла́ва не пропа́ла, що ти рік коха́вся (Пісня)].
• Присланный – наді́сланий, при́сланий, по́даний.
• -ться – надсила́тися, надісла́тися, присила́тися, присла́тися, бу́ти надісла́ним, при́сланим.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Застилать, застлать, застелить (прост.) – застилати, застеляти, заслати, застелити, (о мн.) позастилати, позастеляти, позастелювати. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАСЫЛА́ТЬ, ще сла́ти, (далеко) запрото́рювати, висила́ти;
засыла́ющий, що шле тощо, покли́каний /зда́тний, зму́шений, гото́вий/ засла́ти, зви́клий /ста́вши/ засила́ти;
засыла́ющийся/засыла́емый, заси́ланий /виси́ланий/, запрото́рюваний, ім. за́сла́нець /ви́сланець/.
ССЫЛА́ТЬ ще висила́ти, виво́зити;
ссыла́ющий що /мн. хто/ висила́є тощо, зви́клий висила́ти, зго́дний засла́ти, стил. перероб. засила́ючи;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Высылать, выслать –
1) висила́ти, -ла́ю, -ла́єш, ви́слати (ви́шлю, ви́шлеш);
2) (человека) виряжа́ти, -жа́ю, -жа́єш, ви́рядити, -джу, -диш;
3) (на поселение) засила́ти, засла́ти, висила́ти, ви́слати.
Застилать, застлать – застила́ти, -ла́ю, -ла́єш, засла́ти (застелю́, засте́леш), застеля́ти, -ля́ю, -ля́єш, застели́ти, -лю́, -лиш; -ться – застила́тися, засла́тися, застеля́тися, застели́тися.
Засылать, заслать – засила́ти, -ла́ю, -ла́єш, засла́ти (зашлю́, зашле́ш).
Заточать, заточить –
1) (сослать) засила́ти, -ла́ю, -ла́єш, засла́ти (зашлю́, зашле́ш);
2) (в тюрьму) ув’я́знювати, -нюю, ув’язни́ти, -ню́, -ни́ш.
Ссылать, сослать – засила́ти, -ла́ю, -ла́єш, засла́ти, -шлю́, -шле́ш, зсила́ти, зісла́ти.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Застилать, -лить – застила́ти, засла́ти;
• з. (камнем мостовую) – забруко́вувати, забрукува́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Загнать
• Загнать в могилу кого (устар. разг.) – загнати в гріб (у могилу, давн. на той світ) кого; довести до гробу (до могили) кого.
• Загнать в угол кого – загнати в [тісний (глухий)] кут кого.
• Загнать туда, куда ворон костей не занесёт – заслати туди, де козам роги правлять (утинають); заслати туди, де волам роги правлять [а кози (кіз) кують підковами].
Каторга
• Не жизнь, а каторга – не життя, а каторга (пекло); каторжне життя.
• Сослать на каторгу – заслати (завдати) на каторгу (на Сибір).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

застила́ть, засла́ть застеля́ти, засла́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Засила́ти, засла́ти –
1) кого́ по що – засылать, заслать.
• Старості́в засила́ти – сватать.
2) ссылать, сослать;
3) засила́тися – сватать, свататься. Засила́тися ким – пользоваться кем-нибудь для посылок.
I. Засла́ти, см. Засила́ти.
II. Засла́ти, засла́тися, см. Застила́ти, застила́тися.
Застеля́ти, застели́ти, см. Застила́ти, засла́ти;
застеля́тися, застели́тися – 1) см. Застила́тися, засла́тися;
2) накинуть что, накрыться ч.-лб.
Застила́ти, застиля́ти, засла́ти –
1) застилать, застлать;
2) засла́ти о́чі – закрыть глаза, (переносно) умереть;
застила́тися, застиля́тися, засла́тися – застилаться, застлаться.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Высылать, -слать – (отправлять кого, что) – висила́ти, вислати; (что) – надсила́ти, надісла́ти; (отправлять кого) – виряджа́ти, вирядити; (ссылать кого) – висила́ти, вислати, засила́ти, засла́ти; в. письмо с нарочным – вислати листа́ на́рочним; в. товар с товарным поездом – вислати крам ванта́жним по́їздом.
Засылать, -слать – засила́ти, засла́ти.
Ссылать, сослать – засила́ти, засла́ти, висила́ти, вислати.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

засла́ти, -стелю́, -сте́леш, -сте́лють
засла́ти, зашлю́, -шле́ш, -шлю́ть
застила́ти, -стила́ю, -стила́єш; засла́ти, -стелю́, -сте́леш, -лють; звич. застеля́ти

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Засила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -шлю́, -шле́ш, гл.
1) Засылать, заслать.
2) Ссылать, сослать. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631.
3) Посылать, послать, присылать, прислать. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. Москалів заслав царь, та й припинили. Черк. у. Старості́в засила́ти. Сватать. Заслав він старостів та й хустки побрав.
І. Засла́ти. См. Засилати.
ІІ. Засла́ти, -ся. См. Застилати, -ся.
Застеля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. застелити, -лю́, -леш, гл. = Застилати, заслати. Достала скатірку, стіл застеляє. МВ. II. 20. Білу постіль застелю. Чуб. V. 48.
Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю́, -леш, гл.
1) Застилать, заслать. Столи застилали. Мет. Око застила сльозою. МВ. (О. 1862. І. 76).
2) Засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати. Г. Барв. 101.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Засила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -шлю́, -шле́ш, гл. 3) *Здається тобі, мов би вона засилає скаргу до неба. Борд.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Зама́щивать, замости́ть = мости́ти, замо́щувати, застила́ти, замости́ти, засла́ти (улицю камінем) — забуркува́ти. С. Ш.
Застила́ть, застла́ть, ся = сла́ти, застила́ти, застеля́ти, засла́ти, застели́ти, ся, (про кільки) — позастила́ти і т. д. — Застели ліжко. — Дим застеляє хмарами ясне небо. Лев.
Засыла́ть, засла́ть, ся = засила́ти, висила́ти, запрова́жувати, засла́ти, ви́слати, запрова́дити, запе́кати, (про кількох) — позасила́ти і т. д. — Запекали їх далеко. Хар. Чайч. — Засыла́ть свато́въ = сла́ти, ся, присила́ти ся. — Ой хоч сватай, хоч не сватай, хоч так присилай ся, щоб не було поговору, що з мене сьміяв ся. н. п.
Заточа́ть, заточи́ть = засила́ти, висила́ти (на заслання), замика́ти (в тюрму), засла́ти, ви́слати, замкну́ти, (про кільки) — позасила́ти і т. д.
Посыла́ть, посла́ть, ся = сла́ти, засила́ти, посила́ти, відсила́ти, посла́ти, засла́ти, відісла́ти, ся, часто — ганя́ти (С. Л.). — Сама сїдає вечеряти, мене посилає по воду. н. п. — Та нехай батько листи засилає. н. п. — Раз у раз ганя мене до міста. С. Л.
Ссыла́ть, сосла́ть, ся = зсила́ти, висила́ти, засла́ти, зісла́ти, ся, ви́слати, запрова́дити, про кількох — позсила́ти.
Устила́ть, устла́ть = устила́ти (С. Ш.), усте́лювати (С. Ш.), вистеля́ти, обстеля́ти, застила́ти, мости́ти, устели́ти (С. Ш.), ви́стелити, застели́ти, заслат́и, ви́мостити. — Устелили церкву шуваром. С. Ш. — Зустрінеш рівнину заслану зелено оксамитовими килимами. Кн.

Запропонуйте свій переклад