Знайдено 57 статей

Запропонувати свій переклад для «зважати»

Шукати «зважати» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Вещание – 1) виголо́шування, повіда́ння; 2) віщува́ння, пророкува́ння; 3) мовлення, (ирон., шутл.) вищання: • сетка вещания – розклад (сітка) мовлення; • спутниковое вещание – супутникове мовлення. [— Не лякай, пророчице, мене пророкуванням (Л.Українка). Івоніка зітхнув глибоко й тяжко. В тій хвилині тьохнуло в його болем розритім серці якесь почуття, мов лихе віщування, і полишило, крім дисгармонійного тону в його сумнім настрої, ще щось іншого. Відчув через хвилю страшну самоту в душі (О.Кобилянська). Щастя матері! Так, цього короткого повідання Тура було досить, щоб серце Малуші сповнилось щастям (В.Скляренко). Тонкоголосе щемне віщування в подобі лиць — без уст, очей і брів. І безберега тиша довсібіч! Усесвіт твій німує і німіє (В.Стус). Так собі міркувала Ганнуся, стоячи біля причілка хати, аж поки вгледіла на вершечку акації чорного ворона. Той сидів трішки надутий і сонний, але Ганнуся побачила в ньому недобру прикмету, відчула якесь лихе віщування, аж млість підкотила до горла (В.Шкляр). Санчо дістав з капшука чотири кварто і вручив їх хлопчакові, а в нього взяв клітку і, передавши її Дон Кіхотові, сказав: — От, пане, і по всьому: всі ці віщування розмаяно, зведено на пшик, хоть вони до вас і мають таку притоку, як торішні хмари. І як пам’ять не змилила мене, я чував од нашого панотця, що горливим християнам та ще й одукованим, не подоба зважати на таку пустячину, та й самі ви, вашець, днями мене запевняли, що той, хто вірить у прикмети, глупак (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Внимание – увага, уважність, обачення: • акцентировать внимание – зосереджувати увагу; • а это остаётся без внимания – а це залишається поза увагою; а це байдуже; а про це (а за це) байдуже; • благодарю (спасибо) за внимание – дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе); вдячний вам за увагу; • брошенный без внимания – занехаяний (занедбаний); • быть в центре (центром) внимания – бути в центрі (центром) уваги; • весь внимание – сама увага, весь (увесь) увага; • внимание! минуту внимания! – увага! хвилину (хвилинку) уваги!; • внимание наше было занято тем – ми турбувались про те; • вниманию кого – до уваги кого; на увагу кого; • во внимание к… – з уваги на, до…; • возбуждать, возбудить внимание – збуджувати, збудити (викликати, зрушувати, зрушити) увагу; • достойно внимания – варте (гідне) уваги; уваги варте (гідне); • достойный, заслуживающий внимания – вартий уваги; (справедливый) слушний; • заострить внимание на чём – зосередити увагу на чому; звернути пильну увагу на що; • заслуживать внимания – заслуговувати на увагу; бути вартим уваги; • заслуживающий, не заслуживающий, достойный, не достойный внимания – уваги гідний (вартий), не гідний (не вартий) уваги; (про зауваження, доказ і т. ін. з відтінком «справедливий» також) слушний, не слушний; (про людину, не варту уваги, нікчемну також) абищо; • из внимания к кому, к чему – з уваги до кого, на що; зважаючи (уважаючи) на кого, на що; з огляду на кого, на що; • направлять внимание – скеровувати увагу; • не обращать на себя внимания – не звертати (не мати) на себе уваги; • не обращать, не обратить внимания, оставлять, оставить без внимания кого, что – не вважати, не вважити (не зважати, не зважити) на кого, на що; не звертати, не звернути уваги на кого, на що; не брати, не взяти до уваги кого, що; залишати, залишити (полишати, полишити) без уваги кого, що; легковажити, злегковажити що; занехаювати, занехаяти кого, що; занедбувати, занедбати кого, що; нехтувати, знехтувати кого, що, чим; не потурати (не вдаряти) на що; • ноль внимания, без внимания – і вусом не веде; • обрати внимание – уваж, вважай; • обратим, обратите внимание – звернімо, зверніть увагу; уважаймо; уважте; у(в)важайте; • обращает на себя внимание – привертає до себе увагу, звертає на себе увагу; • обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание – спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь; • обращать, обратить внимание на кого – уважати, уважити (зважити, зважати) на кого; мати увагу на кого; звертати, звернути увагу на кого; віддавати, віддати увагу кому; класти, покласти увагу на кого; (з відтінком турботи, піклування) оглядатися, оглянутися, зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на кого; мати око на кого; накидати оком [на] кого; • обращать, обратить внимание на что-либо – звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, брати, взяти до уваги (на увагу) що; віддавати (давати), віддати (дати) увагу чому; (вульг.) вдарити (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком, що оком; (сжалиться) зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на що; • обращать, обратить внимание чьё на кого, что – звертати, звернути увагу чию на кого, на що; дати, подати до уваги кому що; (иногда) зводити, звести кому на очі кого, що; • оказывать, оказать внимание кому – виявляти, виявити увагу до кого; ставитися, поставитися з увагою (уважливо, уважно, з уважливістю) до кого; віддавати (давати), віддати (дати) увагу кому; показувати, показати увагу кому; зробити ласку; • окружить вниманием кого – оточити увагою кого; пильно (щиро) піклуватися ким, про кого, повсякчас турбуватися про (за) кого; пильно дбати за (про) кого; • он обратил на неё внимание – він звернув на неї увагу; він накинув на неї оком; вона йому впала в око; • он (она…) и внимания не обращает на это – він (вона…) і уваги не звертає на це; йому (їй…) і байдуже (байдужечки) на те, про те, до того; він і байдуже на те, про те, до того; • оставлять, оставить, бросать, бросить без внимания кого, что – лишати, лишити (залишати, залишити) без уваги (поза увагою) кого, що; занехаювати, занехаяти (занехати, занедбувати, занедбати) кого, що; не виявити уваги; не звернути, не звертати уваги на що; легковажити що; • отвлечь, отвратить внимание от кого, чего – відвернути (відтягти) увагу від кого, від чого; (вульг.) заґавити кого; • относиться, отнестись со вниманием к кому, к чему, посвящать внимание чему-либо – віддавати (давати), віддати (дати) увагу кому, чому; ставитись, поставитись уважливо (уважно, з увагою, з уважливістю, уважністю) до кого, до чого; пильнувати кого, чого; • пользоваться вниманием чьим – мати увагу чию; тішитися увагою чиєю; • переключать, переключить внимание (своё) на что – переносити, перенести (переводити, перевести) увагу на що; • переключать, переключить внимание (чьё-либо) с чего на что – переводити, перевести увагу з чого на що, (ещё) відвертати, відвернути увагу від чого, відволікати, відволікти увагу від чого; • представляем вашему вниманию – подаємо до вашої уваги; • представлять, представить чьему-либо вниманию что – подавати (давати), подати (дати) кому до уваги що; ставити, поставити що кому перед очі (на очі); • привлекать, привлечь, приковывать, приковать к себе внимание – привертати, привернути (притягати, притягти, прихиляти, прихилити), приковувати, прикувати до себе увагу; цікавити; спадати, спасти на увагу кому; (образн.) брати очі [на себе]; упадати, упасти в око (в серце) кому; припадати, припасти до ока кому; • принимать, принять во внимание что, в соображение что-либо – брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати що на увазі; оглядатися на що; оглядатися, оглянутися на що; • принимая во внимание – беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого; • сильное внимание, пристальное внимание – пильна увага; • сосредоточивать, сконцентрировать внимание на ком, на чём – зосередити (зібрати, скупчити), сконцентрувати увагу на кому, на чому; • уделять внимание кому, чему – віддавати, віддати (приділяти, приділити) увагу кому, чому; • усиленное, строгое внимание – пильна увага; • это требует самого пристального внимания – це потребує особливої уваги. [Москаль на сльози не вдаря (Номис). От якесь абищо, а величається мов яка цяця! (Сл. Гр.). Я піду їх заґавлю, а ти й бери (Казка). Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов’язки (АС). — Та годі-бо вам, пане куме, помовчте, — заспокоював його парох, — дасть Бог, фортуна переміниться: що сьогодні втратиш, надолужиш завтра. А тим часом майте обачення на своє здоров’я, бо, здається мені, що вашець дуже втомлений, а може, навіть і поранений (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Шарль наказав усе-таки віднести речі в магазин Лере, але Фелісіте забула, а він сам за іншими турботами випустив з уваги цю справу (М.Лукаш, перекл. Ґ.Флобер). Гість: «Вибачте, але ваш собака весь час на мене дивиться». Хазяйка: "Не зважайте. Він завжди так робить, коли хтось їсть з його тарілки].

Принимать, принять – 1) (включать в состав) приймати, прийняти; 2) (матем., техн.) (приобретать) набувати, набути, брати і набирати, набрати; 3) (матем., наук.) (условно допускать) брати, узяти; 4) (наук.) уживати, ужити: • дело, разговор принимает, дело приняло, разговор принял другой, хороший, дурной оборот – діло, розмова повертає, діло повернуло, розмова повернула на інше, на добре, на лихе; душа не принимает чего (разг.) – душа не приймає чого, з душі верне що; • за кого вы меня принимаете? – за кого ви мене маєте?; • не примите это в обиду – не сприйміть це як образу (за образу); • принимать за единицу – брати (узяти) за одиницю; • примем эту величину за единицу – приймімо, що ця величина – одиниця; домовимося (вважаймо), що ця величина буде за одиницю; • принимать белое за чёрное – брати (мати, уважати) біле за чорне; • принимать значение – приймати (набувати) значення; • принимать кого за кого – вважати, мати, визнавати кого за кого; • принимать, принять (близко) к сердцу что – брати, узяти (близько, дуже) до серця що; • принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого; • принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; враховувати що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати на увазі; оглядатися на що; • принимать, принять вправо, влево – брати, взяти праворуч, ліворуч; • принимать, принять всерьёз что – брати, узяти (сприймати, сприйняти) серйозно (поважно, іноді навсправжки) що; • принимать, принять в соображение, в расчёт что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; зважати, зважити (уважати, уважити) на що; (иногда) ураховувати, урахувати що; (устар.) брати, узяти до рахуби що; • принимать, принять в шутку что –  брати, узяти (уважати, уважити) що за жарт; сприймати, сприйняти як жарт що; • принимать, принять что за чистую монету – брати, узяти (сприймати, сприйняти) що за ширу правду (за щире золото, за чисту монету); сприймати, сприйняти що за ширу правду; • принимать, принять к сведению что – брати, узяти до відома що; • принимать, принять лекарство – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки; • принимать, принять направление – набирати, набрати напряму (иногда напрямку); • принимать, принять на свой счёт что (перен.) – обрати, узяти на свій карб (на себе) що; прикладати, прикласти до себе що; • принимать, принять предложение чьё – давати, дати згоду на шлюб (на одруження) кому; • принимать, принять сторону чью – ставати, стати на чий бік (на чию сторону); тягти, потягти (руку, руч) за ким, за кого; • принимать, принять участие в ком – турбуватися, потурбуватися за кого, про кого, ким; • принимать, принять участие в чём – брати, узяти участь у чому; • принимать, принять форму, вид… – набирати, набрати (прибирати, прибрати, набувати, набути) форми, вигляду…; • принимать, принять эстафету от кого, у кого – приймати, прийняти естафету від кого, у кого; • принимать решение – вирішувати, ухвалювати, постановити що, покла́сти, ура́дити, прира́дити (що роби́ти); • принимать, принять роды – приймати, прийняти пологи (диал.) злоги, (устар.) родиво (родини); • принята следующая резолюция – ухвалено таку резолюцію; • принять вид – набрати вигляду, прибрати вигляд; • принять в штыки кого, что (перен.) – зустріти багнетами кого, що; зустріти вороже (дуже неприязно) кого, що; • принять за основу что – узяти за основу (як основу) що; (иногда) покласти основою (підвалиною) що; • принять за правило – взяти за правило; • принять резолюцию – ухвалити резолюцію; • принять меры – вжити заходів; • принимая во внимание – беручи до уваги; • у меня нет времени принимать (угощать) этих гостей – мені ніколи приймати (пригощати) цих гостей; мені ніколи (нема коли, я не маю коли, не маю часу) з цими гістьми гоститися. [Треба було проїхати якусь милю битим Уманським шляхом, а потім на перехресті біля корчми взяти праворуч і гін троє проїхати на Вільшану путівцем, попід узліссям (М.Старицький). Село вкотре здивовано подивилося в бік їхньої з Михайлом хати: ніхто Матронки з черевом не видів, ні з ким вона про злоги не радилася, повитухи не кликали, а дитина плаче — аж надвір чути. І як той Михайло приймав пологи? І як пуп сам різав? Чого-чого, а такого незнання сільські молодиці пробачити не могли. Прийшла пора обертати Матронку язиками дужче (М.Матіос). Клайв сів, намацав нічник і винишпорив з-під часопису снодійне, яке зазвичай вважав за краще не вживати (Ольга Смольницька, перекл. І.Мак’юена). — Я боюся, що вона присниться. — Не присниться, якщо заживеш лікареву таблетку (О.Король, перекл. Ґ.Ґріна). Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити, і дай мені мудрість відрізнити одне від другого (Х.Ф.Ойтінґер). Сприймати бажане за дійсне — це і є секрет щастя].

Рассчитывать, рассчитать – розраховувати, розрахувати; (расчислять) облічувати, облічити; (подсчитывать) обраховувати, обрахувати, обчислювати, обчислити; (высчитывать) вираховувати, вирахувати; (учитывать, взвешивать) розраховувати, розрахувати; (оценивать) оцінювати, оцінити; (предполагать) припускати, гадати, зважувати, зважити, очікувати; (надеяться) сподіватися, мати (плекати, покладати) надію, покладатися, робити ставку; (о выдаче расчётных денег) розраховувати, розрахувати; (увольнять) звільняти, звільнити: • не мог даже рассчитывать кто – і не сподівався кто, і не снилось кому; • не расчитывайте на… – не розраховуйте на…; • не расчитывал встретить… – не сподівався зустріти; • не рассчитать своих сил – не розрахувати (не зважити) своїх сил; • не слишком рассчитывать на помощь – не надто розраховувати (покладатися, сподіватися, важити) на допомогу; • рассчитывать на получение – мати надію одержати; • рассчитывать на что – сподіватися на що; вважати (зважати, важити, рахувати, розраховувати) на що; • рассчитывать служащих – звільняти службовців; • рассчитывать стоимость – розраховувати (обчислювати) вартість; • рассчитывать шансы – зважувати (оцінювати) шанси. [На це не рахувала погоня (Коцюбинський)].

Судить – судити, міркувати, думати, гадати, зважати: • победителей не судят – переможців не судять (Пр.); • судите сами – міркуйте (розміркуйте, судіть) самі; • судить да (и) рядить (разг.) – судити й рядити (радити); судити-рядити; думати й гадати; міркувати; • судить обо всём – міркувати про все; • судить по наружности, по внешнему виду – судити із зверхнього (із зовнішнього) вигляду; судити, зважаючи на зовнішність (на зверхній вигляд); • судя по внешнему виду – на перший погляд; • судя по всему – зважаючи на все, судячи з усього (по всьому); • судя по чему – судячи з чого; зважаючи (з огляду) на що.

Счёт – лічба, лічення, лічіння, рахунок, рахування; (документ) рахунок; • активные счета – активні рахунки; • без счета – безліч; без ліку (без числа, без міри, без ліку-міри); незліченно, (иногда фиг.) як за гріш маку; • без счёту и денег нет – без ліку (без лічби) і грошей нема(є) (Пр.); • быть на счету – бути під ліком; • быть на хорошем счету, быть на плохом счету – мати добру, лиху репутацію (славу); бути відомим з позитивного боку; • брать (принимать) в счёт (расчёт) – враховувати, брати до уваги (на увагу); • в конечном счёте – кінець кінцем, зрештою, врешті-решт , нарешті, у кінцевому (в остаточному) результаті (підсумку); у загальному підсумку; (иногда) після всього; наприкінці; • вносить (суммы) на текущий счёт – вкладати (суми) на біжучий рахунок; • в счёт будущих платежей – у платіж надалі; • в счёт чего (жалования и т. п.) – на [у] рахунок чого (платні тощо); • выдавать по счёту – видавцем давати (видавати); видавати ліком; • жить за чужой счёт – жити чужим коштом; жити на дурницю; • заключать счета – замикати рахунки; • за счёт выбора – внаслідок вибору; • за счёт чего – користуючись з чого (використовуючи, використавши що); • иметь счет в банке – мати рахунок у банку; • каждая минута на счету – не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована); • круглым счётом – округло [рахувавши, рахуючи]; приблизно; • лицевой счет – особовий рахунок; • личный счет – особистий рахунок; • на [за] счёт чей, какой – коштом чиїм, яким; на чиї, які гроші; • на казённый счет – урядовим коштом; • на свой счёт принять – (о деньгах) взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) взяти на свій карб; • на счёт чей (говорить, намекать…) – про (за) кого, на чий карб (закидати, натякати); • на чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити; • на этот счёт – щодо цього (про це, за це); • не [идёт] в счёт – не береться до уваги (що); не має ваги (не важить); не враховується (рахується); не в число; • не счёл нужным, возможным – не визнав (не вважав) за потрібне, за можливе; • открывать счет – відкривати рахунок; • относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) брати на чий карб; • остается счётом – лишається ліком; • первый по счёту – перший числом; • по большому счёту – правду (по правді, прямо, загалом) кажучи; • покончить счёты с кем, с чем – припинити (порвати) взаємини (стосунки) з ким; розійтися (розцуратися) з ким; покласти край чому; • по моему счету (их столько-то) – на мій лік; • поставить в счёт – залічити; записати на рахунок; • по счёту (документу) получать – на рахунок одержувати; • по счёту (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік; • принимать без счёта – брати не лічивши; • принимать, принять на свой счёт что (перен.) – брати, узяти на свій карб (иногда на себе) що; прикладати, прикласти до себе що; • прохаживаться, пройтись на счёт чей – глузувати, поглузувати (насміхатися, насміятися) з кого, з чого; зачіпати, зачепити кого, що; (фиг., только соверш.) водою бризнути на кого, на що; сипнути (кинути) наздогад на кого, на що; • сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счетов (счёта) кого, что – скидати, скинути з рахунку кого, що; перестати зважати на кого, на що; не брати більш до уваги кого, чого; • сведение счетов – обрахунок; • сводить счёты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким; • сложить со счётов – вилучити з рахунків; • ставить, поставить в счёт кому, что (перен.) – ставити, поставити (брати, узяти) на карб кому, що; • счёт депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум; • счёт имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період; • счёт (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат; • счётом выдавать – видавцем давати; • счёт расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців; • счёт специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери; • счёту нет кому, чему – ліку [числа] немає кому, чому; без ліку [безліч] кого, чого; • текущий счет – біжучий рахунок; • что за счёты (разг.) – які можуть бути рахунки; що за рахунки; не варт(о) про це й говорити; • это не в счёт – це [то] не в число; це не йде в рахунок (не враховується, не рахується); цього не слід брати (не береться) до уваги. [Кінець кінцем прийшов до невеличкої затоки між кручами, де було затишно й відлюдно (В. Підмогильний). Врешті-решт, не повинні пропасти марно ні краплини поту, ані крові нашої… (О. Довженко)].

Считать, счесть – 1) лічити, полічити, злічити; рахувати, порахувати; (вести счет) вести лік; 2) (кем-чем, каким) вважати, повважати, визнавати, визнати, (диал.) числити, (расценивать) ставити, мати за кого-що; 3) (о мнении) вважати, думати, подумати; гадати, вбачати: • автор считает, что… – автор вважає, що…; • вас считают за людей – вас за людей мають (уважають); • дни сочтены чьи – дні полічені (злічені) чиї; уже не довго жити кому; (фиг.) не довго вже ряст топтати кому; уже три чисниці (пів чверті) до віку (до смерті) кому; не довго вже гуляти по світу кому; на тонку пряде хто; • если не считать – якщо (коли) не враховувати; якщо не зважати на; не беручи до уваги; не враховуючи; • можно считать, что… – можна вважати, що…; • не счёл нужным, возможным – не визнав (не вважав) за потрібне, можливе; • не счесть – безліч, без ліку, си́ла-силе́нна, лік погубити (втратити), прі́рва чого, (тьма) тьма чого; • он считает себя вправе – він уважає, що має право; • считай (считайте) – (вводн.) вважай (вважайте), (можно сказать) можна сказати; • считать возможным – вважати (визнавати) за можливе (можливим); • считать врученной – вважати за вручену, за дану до рук; • считать дни – лічити (рахувати) дні, вести лік дням; • считать за единицу – вважати за одиницю (одиницею); • считать кого кем, что чем – вважати, мати кого за кого, за що; • считать необходимым, сочли необходимым – вважати за [конче] потрібне (вважати [конче] потрібним); визнали за [конче] потрібне (визнали [конче] потрібним); • считать полезным – вважати за корисне (корисним); • считать по пальцам – лічити (рахувати) на пальцях; • считать по порядку – лічити (рахувати) по порядку; • считать своим долгом – вважати за свій обов’язок (своїм обов’язком); • считать хорошим, дурным – мати за добре, за зле; • считают, что – вважають (визнають, відомо), що; • считаю, что… – уважаю (думаю, гадаю), що…; на мою думку (на мою гадку)… [В головному мурі 80 крамниць, а навкруги майдану — їм я й лік погубив. (І.Нечуй-Левицький). Втративши лік годинам і дням, жив Анатолій у тому вагончику (М.Руденко). — Отож, поїхала моя і залишилися ми уп`ятьох… З кабаном та коровою… — Добре рахуєш. Справжнім підрахуєм ростеш (Василь Триндюк). Наші дні злічені. Статистиками (С.Є.Лєц). — Їжте, куме, вареники. Та я вже й так сім з’їв. — Ну, не сім, а десять. Але хто там їх лічить].

Учитывать, учесть – облічувати, облічити; обчислювати, обчисляти, обчислити; обраховувати, обрахувати; (о векселе) дисконтувати; зважати, зважити на кого, що; враховувати, врахувати кого, що: • если учесть, что – якщо врахувати, що; • не учитывать – нехтувати; • следует учесть – слід врахувати (зважити); • учитывать денежные поступления – враховувати грошові надходження, провадити облік грошових надходжень; • учитывать трудности, обстоятельства… – зважати на труднощі, обставини; • учитывая известное положение о том, что – зважаючи на (враховуючи, беручи до уваги) відоме положення про те, що; • учитывая трудности (обстоятельства) – зважаючи на труднощі (на обставини); • учитывая что – з уваги (з огляду) на що; • учти (учтите)! – зваж (зважте)!, врахуй (врахуйте)!, пам’ятай (пам’ятайте), зарубай (зарубайте) [на носі]!.

Юбчонка – спідничина, (юбчоночка) спідничинка. [Надійшла Текля в зеленій спідничині (А.Свидницький). Тоді Минка підбирає руками спідничину, міцніше стискає в руці свого ціпка й рішуче сплигує у воду; тихо підкрадаючись, вона підходить до свині з лівого боку. Минка — на глибокому, спідничина мокне їй у воді, ноги тремтять, але вона ступає так обережно, з особливим мисливським завзяттям — не зважати на перешкоди; очі — сині, ніби вкраплені з небесної емалі — світяться Минці гнівом, вона вся тремтить у воді, а все ж підводить руку з ціпком і, закусивши капризно нижню губу, б’є ним з усієї сили по воді… (Г.Косинка). Шапки й куртки щільно облягають тіло, теплий від ноги язичок черевичка щільно перетянуто навхрест шнурівкою, коротка спідничина випинається на опуклостях колін (Р.Доценко, перекл. Д.Джойса)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)