Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 41 статтю
Запропонувати свій переклад для «знаряддя»
Шукати «знаряддя» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Де́йствовать – ді́яти, чини́ти, ору́дувати. [Зако́ни, які ді́ють на на́шій терито́рії. Мо́ва – то могу́че знаря́ддя, щоб ді́яти на ду́ші лю́дські (Єфр.). Чині́ть, як зна́єте. Час не бала́кати, а ору́дувати].
• О машинах – роби́ти, працюва́ти. [Чому́ пожа́р гаси́ли ві́драми, а не ки́шкою? – Бо ки́шка порва́лася, не роби́ла. На́ша маши́нка не ро́бить (не працю́є). Чи працю́є ваш телефо́н? – Ні, зопсува́всь, не працю́є].
• Де́йствовать в качестве истца или ответчика – виступа́ти позовнико́м або відповідаче́м.
• Де́йствовать справедливо, дурно – ходи́ти пра́вим ро́бом, ходи́ти лихи́м ро́бом.
• Де́йствовать по своему – чини́ти по-сво́єму, ходи́ти свої́м ро́бом.
• Де́йствовать по (чужой) указке – ходи́ти у кого́сь на по́воді, слу́хати чиє́го го́лоса, (гал.) ходи́ти чиї́м три́бом.
• Де́йствовать за одно (во вред кому) – наклада́ти з ким про́ти ко́го. [Дочка́ з ворога́ми ба́тьковими про́ти йо́го наклада́є (Мирн.)].
• Ничто на него не де́йствует – ніщо́ його́ не бере́ (не йме), нічи́м його́ не ві́зьмеш, ніщо́ не ма́є над ним си́ли.
Збру́я –
1) (вооружение) збро́я;
2) (упряжь) у́пряж (-жи), ряд, наря́д (-ду), збру́я;
3) (снасть) (рыбол.) спра́ва, снасть (-ти), (инструментарий) знаря́ддя (ср. р.), начи́ння.
Земледе́льческий – хліборо́бський, землеро́бський, рільни́чий, рата́йський.
• -кие орудия – рільни́че знаря́ддя.
• -кая промышленность – хліборо́бська промисло́вість.
• -кое хозяйство – хліборо́бське господа́рство.
• -кая школа – рільни́ча, хліборо́бська шко́ла.
Инструме́нт – струме́нт, інструме́нт (-та). [Музи́чний, хірургі́чний інструме́нт. Вона́ нія́к не вмі́ла керува́ти тими́ струме́нтами (Грінч.)]; (прибор) при́лад (-ду), (орудие) струме́нт (-ту), прила́ддя, зна́ряд (-ду), знаря́ддя, спра́ва, справи́лля (ср. р.), (утварь) на́чиння (ср. р.), (провинц.) майсте́рія, струме́ція. [Прила́ддя (знаря́ддя) хірургі́чне, астрономі́чне, фізи́чне, математи́чне. Му́ляр заві́сив го́лову, взяв під паху́ свій мішо́к з на́чинням і пішо́в (Франко). Загра́в-би вам, та ба́чите, – спра́ви нема́, учо́ра був на база́рі – ко́бза зопсува́лась (Шевч.). Вся́ке справи́лля про поже́жу (Лубенщ.). У то́го сте́льмаха майсте́рії на два во́зи не забере́ш: сами́х соки́р п’ять чи бі́льше либо́нь (Канівщ.). Накупи́в струме́ції, кує плуги́, ра́ла, усе́ (Грінч. II)].
Инструмента́рий – струмента́р (-ря́), струме́нт (-ту), знаря́ддя.
Коло́ть, кольну́ть –
1) (раскалывать) коло́ти (-лю́, -леш, -лють). [Тріски́ коло́ти (Сл. Гр.). Лід коло́ти].
• -ть (раскалывать) дрова – дро́ва коло́ти.
• -ть камень – лупа́ти. [Почали́ ске́лю лупа́ти (Звин.). Оста́всь він у Криму́, лупа́є сіль вагову́ (Пісня)].
• -ть лучину – скі[и]па́ти ска́лку (скі́пку). [Скіпки́ скіпа́є з дрови́ни (Тесл.)].
• -ть сахар – би́ти, руба́ти, грудкува́ти цу́кор;
2) (вонзать острие) коло́ти, (сов.) кольну́ти, заколо́ти, шпорну́ти, шпига́ти, шпигну́ти, штирка́ти, штиркну́ти, ш[с]трика́ти, ш[с]трикну́ти, (о мн.) поколо́ти, поштирка́ти. [Де ступне́м ступа́ю, терни́на ко́ле (Руд.). Го́лкою коло́в (Сл. Гр.). В се́рце ко́ле (Шевч.)].
• В боку -лет – у бік штрика́є, ко́ле.
• В груди -лет – у гру́дях ко́ле.
• Кольнуло (безл.) – заколо́ло, кольну́ло, шпорну́ло, штиркну́ло (щось).
• -лет иглами, мурашками – мов голка́ми ко́ле, мов при́ском обсипа́є.
• В ноги -лет (босого) – ко́лько (и ко́ле) в но́ги.
• -ть скот – рі́зати, зарі́зати, би́ти, заби́ти (скоти́ну), коло́ти, заколо́ти (свиню́, порося́).
• Хоть глаз коли́ – хоч у(в) о́ко стрель.
• -лет в ухе – штрика́є в у́сі;
3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти́, випіка́ти о́чі кому́, цве́нькати в о́чі, викида́ти на о́чі, вибива́ти о́чі кому́, шурка́ти до о́ка. [Тре́ба-ж хоч тро́хи познайо́митись із наро́дом, щоб уся́ке дра́нтя, таке́ як оте́ць Кири́ло, не цве́нькало в о́чі (Крим.). Мені́ на о́чі викида́ють, що в нас ха́ти нема́ (Т. Барв.). Пе́рший хазя́йський син тебе́ ві́зьме? А по́тім бу́де докоря́ти та паниче́м о́чі вибива́ти? (Мирний)].
• -ть булавками (переносно) – шпичка́ми, шпилька́ми, остючка́ми коло́ти, пуска́ти шпильки́ кому́.
• Это ему глаза -лет (от зависти или злости) – це йому́ сіль в о́ці.
• Правда глаза -лет – пра́вда о́чі ко́ле.
• -ть прямо в глаз – до живо́го (мі́сця) ціля́ти, поці́лити, ліпи́ти;
4) (задевать за живое кого) шпига́ти, шпигну́ти, дотика́ти, діткну́ти, дійма́ти, дійня́ти кого́. [Тоді́ не було́ мо́ди пащикува́ти про люде́й і шпига́ти їх язика́ми (Квітка)].
• Всегда меня -лет – все мене́ шпига́є.
• Это возражение его -ну́ло – цей ви́слів його́ діткну́в, шпорну́в, уколо́в.
• -ть в сердце – шпига́ти, коло́ти в се́рце.
• -ну́ло самолюбие – уколо́ло, врази́ло амбі́цію.
• -ну́ть (сказать колкость кому) – шпигну́ти, шпорну́ти, урази́ти, (пров.) штирк[х]ну́ти, штегну́ти, дю́ґнути кого́.
• Ко́лотый – ко́лений, ру́баний, (о щепках) скі́паний.
• -тая посудина (насм. о женщине или девушке) – щерба́та ми́ска.
• -тая рана – ко́лена ра́на.
• -тый сахар – би́тий, грудкува́тий цу́кор, цу́кор груд(оч)ка́ми.
• Ко́лющий – що ко́ле; ко́льки́й, колю́щ[ч]ий.
• -щие глаза – колю́чі о́чі.
• -щее орудие – колю́ще знаря́ддя.
• -щая трава – колька́ трава́.
Кре́пкий – (прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й, дебе́лий, креме́зни́й, крем’язни́й, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й. [Сукно́ таке́ міцне́, що й зно́су йому́ не бу́де (Київщ.). Потрі́бно насампере́д науко́вого знаря́ддя й тих тривки́х підва́лин, що дає́ позити́вне знаття́ (Єфр.). Тесля́р коли́сочку дебе́лу майстру́є в сі́нях (Шевч.). Ви́хор ста́не у крем’язни́х дубі́в колі́на гну́ти (Куліш). У ме́не здоро́в’я тривке́: ніко́ли не хворі́ю (Канівщ.). Сви́та ще кріпка́, ще о́сінь переходжу́ в їй (Київщ.)].
• -кое телосложение – міцна́ (ду́жа, креме́зна́) будо́ва ті́ла, міцна́ (ду́жа, креме́зна́) стату́ра в ко́го. [Будо́ва ті́ла міцна́, кремезна́ (Н.-Лев.)].
• Человек -кого сложения – люди́на міцно́ї (ду́жої, креме́зної) будо́ви (стату́ри), міцно́го (дебе́лого) скла́ду.
• -кий человек – люди́на при здоро́в’ї, люди́на креме́зна́ (міцна́, крі́пка́, ду́жа, дебе́ла, міцноси́ла, заживна́). [Дід До́рош був стари́й, але ще кремезни́й чолові́к (Грінч.). Іще́ кріпки́й чума́к був (М. Вовч.). Гафі́йка стоя́ла міцна́, запа́лена со́нцем (Коцюб.). Там таки́й ще дебе́лий дід, що ї́сти не проси́тиме: сам собі́ заро́бить (Бердянщ.)].
• -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи – міцна́ (кремезна́, дебе́ла, ду́жа, заживна́) по́стать, міцні́ (кремезні́, дебе́лі, ду́жі) ру́ки, но́ги, пле́чі. [Кру́гла, заживна́ по́стать (Л. Укр.)].
• Он ещё -пок на ногах – він ще міцни́й (тверди́й) на но́ги.
• -кое здоровье – міцне́ здоро́в’я.
• -кий ум – міцни́й (ду́жий) ро́зум.
• -пок на ухо кто – недочува́є хто, глухе́нький, приглу́хуватий, туги́й на слу́хи хто.
• -кий на язык – цупки́й на язи́к, мовчазни́й, мовчу́н (-на́).
• -кий на деньги – скупи́й, тверди́й на гро́ші.
• -кий в слове – держки́й на сло́во.
• -кий сон – міцни́й (сильни́й, (провинц.) товсти́й) сон. [Натоми́вшися, спав тверди́м, міцни́м сном (М. Левиц.). Спить товсти́м сном (Рудч.)].
• -кий мороз, холод – цупки́й (лю́тий, си́льний) моро́з, холо́д. [Хо́лодом пові́яло цупки́м (Грінч.)].
• -кий снег, лёд – тверди́й (держки́й) сніг, лід.
• -кий камень – тверди́й (міцни́й) ка́мінь.
• -кий (о фруктах, плодах) – яде́рни́й. [Яде́рний огіро́к. Яде́рні я́блука – до́вго проле́жать (М. Грінч.)].
• -кая водка, вино, чай – міцна́ горі́лка, міцне́ вино́, міцни́й (густи́й) чай.
• -кие напитки – міцні́ (п’я́ні) тру́нки.
• -кий табак – міцни́й (лю́тий, сильни́й) тютю́н.
• -кая стража – пи́льна (го́стра, сильна́) ва́рта, сторо́жа. [Повели́ його́ за го́строю ва́ртою (М. Грінч.)].
• -кое словцо – круте́ слівце́, (похабность) гниле́ сло́во.
• -пок задним умом кто – по шко́ді му́дрий хто. [Лях му́дрий по шко́ді: як покра́ли ко́ні, став кінни́цю замика́ти (Приказка)].
• Думать -кую думу – ду́же (тя́жко, гли́боко) зами́слюватися про що, сильну́ ду́му ду́мати про що.
• Довольно -кий – міцне́нький, кріп(к)е́нький, дебеле́нький. [П’яне́нький, а в нога́х таки́ кріпе́нький (Сніп). Ко́ник він кріпке́нький (Греб.)].
• Более -кий – міцні́ший, крі́пший, дебелі́ший, покрі́пший. [Бу́дем на нево́льників по́кріпші пу́та надіва́ти (Март.)].
• Очень -кий – міцне́нний, кріпе́нний, дебеле́нний.
• Становиться, стать кре́пче – ду́жчати, поду́жчати, міцні́(ша)ти, по[з]міцні́ти, поміцні́шати, дебелі́шати, подебелі́шати, умоцьо́вуватися, умоцюва́тися, замоцюва́тися. [Мед (напиток) як до́вго посто́їть, то вмоцю́ється (Борзен.)].
Ме́на –
1) см. Меня́ние;
2) мі́на, міньба́, мі́нянка, (обмен) обмі́на, о́бмі́н (-ну), обмі́нок (-нку), замі́на, замі́н (-ну), замі́нка, ви́мін, (гал.) вимі́на, (промен) промі́на, про́мі́н (-ну). [Гро́ші – знаря́ддя до міньби́ (Єфр.). Охо́чих до мі́нянки ку́па вели́ка (Франко). Ми зроби́ли обмі́нок (Н.-Лев.)].
• -на без придачи, ухо на ухо – міньба́ без дода́чі (так на та́к, зап. віть на ві́ть).
• Посредством -ны – через мі́ну, мі́ньки. [Ця соки́ра мі́ньки мені́ діста́лася (Звин.)].
• -на обратная – ро́змін (-ну). Промышлять -ною (особенно лошадей), см. Менова́ть;
3) змі́на, відмі́на, (перемена) перемі́на; срв. Измене́ние.
Обраща́ть, обрати́ть –
1) (направлять) поверта́ти, поверну́ти, оберта́ти, оберну́ти, зверта́ти, зверну́ти, наверта́ти, наверну́ти, напрямля́ти, напрями́ти (куди́, до чо́го). [Це наверта́ло її́ думки́ на и́нший шлях].
• -щать оружие против врага – поверта́ти (оберта́ти, скеро́вувати) збро́ю на во́рога.
• -тить неприятели в бегство – погна́ти во́рога.
• -ща́ть, -ти́ть разговор на иной предмет – перево́дити, переве́сти́, зверта́ти, зверну́ти розмо́ву на и́нше; заговори́ти про и́нше.
• -щать взор вверх, в сторону – зво́дити (зверта́ти) о́чі (по́гляд) уго́ру, убі́к.
• -ща́ть внимание, см. Внима́ние.
• -ща́ть, -ти́ть на что-либо свои старания, усилия – захо́джуватися, заходи́тися коло чо́го пи́льно. См. ещё Обора́чивать 1;
2) на что – поверта́ти, поверну́ти, ужива́ти, вжи́ти що на що. [Всю си́лу ро́зуму свого́ поверну́в (ужи́в) на це. Всі гро́ші поверну́в на буди́нок];
3) во что – перево́дити, переве́сти на що, поверта́ти, поверну́ти на що, у що, оберта́ти, оберну́ти на що, у що. [Свої́ до́бра нерухо́мі переві́в на гро́ші. Поверну́в свою́ му́зу на знаря́ддя тіє́ї сліпо́ї знена́висти (Єфр.)].
• -ти́ть в деньги – переве́сти на гро́ші, згроши́ти. [Як ї́хатимуть на переселе́ння, то цей садо́к згроша́ть].
• -ща́ть в ничто – у ні́ве́ць, у ніщо́ поверта́ти, поверну́ти, пусти́ти в ніве́ць, зве́сти́ на ні́ве́ць. [Усю́ попере́дню робо́ту зве́дено на ні́ве́ць].
• -ти́ть разговор в шутку – поверну́ти розмо́ву; на жа́рти, на смі́шки;
4) (превращать кого во что, чем), см. Превраща́ть, Обё́ртывать, Обора́чивать 4.
• -ща́ть, -ти́ть кого в веру (в как.-л. учение, направление) – наверта́ти, наверну́ти кого́ до ві́ри, вверта́ти, вверну́ти в ві́ру.
• -ща́ть, -ти́ть кого в социализм, марксизм – наверта́ти, наверну́ти кого́ до соціялі́зму, маркси́зму.
• -ща́ть, -ти́ть кого в социалиста, марксиста – поверта́ти, поверну́ти, оберта́ти, оберну́ти кого́ на (в) соціялі́ста, маркси́ста.
• Обраща́емый – пове́ртаний, обе́ртаний на що, у що; ужи́ваний на що.
Обращё́нный –
1) пове́рнутий, пове́рнений, зве́рнений;
2) ужи́тий;
3) переве́дений нащо, обе́рнутий (-нений) на що, у що, по[ва]ве́рнутий (-нений) на що, у що. [Ли́цями обе́рнені до со́нця (Стеф.). По́гляд зве́рнений був про́сто до йо́го (Єфр.). Наве́рнений на католи́цтво. Ба́ба тако́ж ві́дьма, а дочка́ ще не наве́рнена].
О́рган – о́рган, знаря́ддя. [О́чі – о́рган зо́ру. Знаря́ддя мо́ви й вимо́ви ча́сом бува́ють у люде́й не одна́кові (Неч.-Лев.)].
Ору́дие –
1) знаря́ддя, зна́ряд (-ду), наря́ддя, начи́ння (обычно для ремесла), спра́ва (хозяйств.), струме́нт. [У шевця́ до́бре начи́ння. До вся́кого ді́ла тре́ба струме́нту].
• -дия производства – знаря́ддя (до) ви́робу, проду́кції.
• Земледельческие -дия – хліборо́бське знаря́ддя, наря́ддя, -ка спра́ва.
• -дие питки, муки – мучи́ло (гал.);
2) (воен.) гарма́та.
• Лёгкое, тяжёлое -дие – легка́, важка́ гарма́та.
• Осадное -дие – гарма́та до обло́ги;
3) (отвлечённ.: средство) знаря́ддя, зна́ряд. [Мо́ва – знаря́ддя ду́мки. Він поверну́в свою́ му́зу в знаря́ддя сліпо́ї знена́висти (Єфр.)].
• Он слепое -дие его воли – він сліпе́ знаря́ддя його́ во́лі.
• -дие обмена – знаря́ддя до міньби́.
Ору́жие – збро́я, бро́ня, бронь (-ни), ору́жжя́, (военное) військове́ знаря́ддя.
• Огнестрельное -жие – самопа́л, стрільба́, огни́ста стрільба́, грімка́ стрільба́, пальна́ збро́я.
• Холодное -жие – січна́ збро́я.
• С -жием (в руках) – ору́жно, збро́йно, (при -жии) при збро́ї.
• К -жию! – до збро́ї! до бро́ни!
• Во всеору́жии – при по́вній збро́ї.
• Браться, взяться за -жие – бра́тися, взя́тися до збро́ї, става́ти, ста́ти до збро́ї.
• Поднять -жие – зня́ти збро́ю про́ти ко́го.
• Призывать к -жию – заклика́ти до збро́ї.
• Сложить -жие – скла́сти, зложи́ти, зда́ти збро́ю.
• Добыть что -жием и кровью – здобу́ти (чого́ и що) збро́йно і кро́в’ю.
Па́хотный – (о земле) о́рний, хліборо́бний. [О́рна земля́]; (об орудиях) хліборо́бський. [Хліборо́бське знаря́ддя].
Приспособле́ние –
1) см. Приспоса́[о́]бливание;
2) (устройство, снаряд) при́лад (-ду), пристрі́й (-ро́ю), при́ряд (-ду), припа́с (-су).
• -ния к чему – прила́ддя, знаря́ддя, пристро́ї до чо́го; см. Принадле́жность, Прибо́р. [Чолові́к усе́ перемо́же, аби́ умі́в, аби́ тя́мив, яко́го де пристро́ю тре́ба (Кониськ.)];
3) (работа по устройству чего) прила́года. [Заплати́ли за маши́ну три́ста карбо́ванців та со́рок карбо́ванця за прила́году (Звин.)].
Произво́дство –
1) тво́рення, ви́творення; (изготовление) виро́блювання и -бля́ння, ви́роблення, продукува́ння, спродукува́ння; (ведение) справля́ння, спра́влення, перево́дження, переве́дення, прова́дження, прове́дення; срв. Произведе́ние 1. [Отаки́й спо́сіб виро́блювання (проду́кції) уся́кого кра́му – маши́нами по фа́бриках та пра́цею на́йманих робітникі́в – зве́ться капіталісти́чним (Єфр.)].
• На -ство работы потребуется много времени и средств – на переве́дення робо́ти (пра́ці) тре́ба бу́де бага́то ча́су і ко́штів.
• К -ству ночных работ не допускаются малолетние – до нічно́ї пра́ці не допуска́ються малолі́тні.
• -ство торговли – прова́дження, ве́дення то́ргу.
• -ство выборов – переве́дення ви́борів.
• -ство дела в суде – переве́дення спра́ви в суді́.
• -ство следствия, следственное -ство – перево́дження (переве́дення) слі́дства;
2) (фабрикация, дело) виробни́цтво, проду́кція. [Капіталісти́чний спо́сіб проду́кції (Єфр.). Бо́ндарське виробни́цтво. Виробни́цтво з де́рева].
• Фабричное -ство – фабри́чне виробни́цтво.
• -ство сахара свеклосахарное -ство – цукрове́ виробни́цтво, цукрова́рство.
• Горное -ство – гірни́че виробни́цтво, гірни́цтво.
• Нефтяное -ство – нафтя́рство.
• Машинное -ство – маши́нне виробни́цтво, маши́нництво.
• Кустарное -ство – доморо́бне виробни́цтво.
• -ство превышает потребление – проду́кція, виробни́цтво перебі́льшує спожива́ння.
• Орудия -ства – знаря́ддя виробни́цтва (проду́кції), виробни́че знаря́ддя;
3) (выделка, изделие) ви́ріб (-робу), ро́бливо. [Ко́жну річ фабри́чного ви́робу мо́жна за ме́нші гро́ші діста́ти (Єфр.). Се ложки́ мого́ ро́блива (Харк.)].
• Собственного -ства – вла́сного ви́робу, саморо́бний, самору́чній и -чний. [Горі́лка самору́чня (Крол. п.)];
4) грамм. – тво́рення, виво́дження, ви́від (-воду) (слів, форм);
5) (в чин) промува́ння, попромува́ння в чин, ранг, підви́щення на чи́ні, на ра́нгу.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Крепкий – (прочный) міцни́й, тривки́й, дебе́лий, креме́зни́й, крем’язни́й, (диал.) моцний, крі́пки́й, (сильный, выносливый) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й, дужий, сильний, цупкий, міцносилий, витривалий (о состоянии, ещё) непохитний, несхитний, незламний; (о фруктах, плодах) яде́рни́й; (о голосе, ещё) лункий; (о растворе, ещё) насичений, концентрований; (о запахе) різкий, терпкий; (о хазяине, ещё) заможний:
• более крепкий – міцні́ший, крі́пший, дебелі́ший, покрі́пший;
• довольно крепкий – міцне́нький, кріпе́нький (кріпке́нький), дебеле́нький;
• думать крепкую думу – ду́же (тя́жко, гли́боко) зами́слюватися (загадуватися) про що, сильну́ (тяжку) ду́му ду́мати про що;
• задним умом крепок кто, крепок задним умом кто – мудрий по шкоді хто; пізно до розуму дійшов хто; якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.); якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав (Пр.); привів коня кувати, як кузня згоріла (Пр.); як загнав на слизьке, то за (про) підкови згадав (Пр.); (груб., фам.) підтикалась, як задрипалась (Пр.);
• крепкая водка, вино, чай – міцна́ горі́лка, міцне́ вино́, міцни́й (густи́й) чай;
• крепкая дисциплина – міцна дисципліна;
• крепкая стража – пи́льна (го́стра, сильна́) ва́рта, сторо́жа;
• крепкая фигура, крепкие руки, ноги, плечи – міцна́ (кремезна́, дебе́ла, ду́жа, заживна́) по́стать, міцні́ (кремезні́, дебе́лі, ду́жі) ру́ки, но́ги, пле́чі;
• крепкие напитки – міцні́ (п’я́ні) напої (тру́нки);
• крепкий в слове – держки́й на сло́во;
• крепкий камень – тверди́й (міцни́й) ка́мінь;
• крепкий мороз, холод – цупки́й (лю́тий, си́льний, дошкульний) моро́з холо́д;
• крепкий на деньги – скупи́й, тверди́й на гро́ші;
• крепкий на язык – цупки́й на язи́к, мовчазни́й, мовчу́н;
• крепкий орешек – твердий (міцний) горішок;
• крепкий снег, лёд – тверди́й (держки́й) сніг, лід;
• крепкий сон – міцни́й (сильни́й, твердий, глибокий, непробудний, (диал.) товсти́й) сон;
• крепкий табак – міцни́й (лю́тий, сильни́й) тютю́н;
• крепкий ум – міцни́й (ду́жий) ро́зум;
• крепкий человек – люди́на при здоро́в’ї, люди́на креме́зна́ (міцна́, крі́пка́, ду́жа, дебе́ла, міцноси́ла, заживна́), (образн.) кремінь, залізняк, моцак, дужак;
• крепкое здоровье – міцне́ здоро́в’я;
• крепкое слово, словцо (разг.) – круте́ (міцне, гостре) слово, слівце́, (похабность) гниле́ сло́во;
• крепкое телосложение – міцна́ (ду́жа, креме́зна́) будо́ва ті́ла, міцна́ (ду́жа, креме́зна́) стату́ра в ко́го;
• крепок на ухо кто – недочува́є хто, глухе́нький, приглу́хуватий, підглухий, глухуватий хто; туги́й на слу́хи хто;
• он ещё крепок на ногах – він ще міцни́й (тверди́й) на но́ги;
• очень крепкий – міцне́нний, кріпе́нний, дебеле́нний;
• становиться, стать кре́пче – ду́жчати (дужати), поду́жчати (подужати), міцні́ти (міцні́шати), поміцні́ти, зміцні́ти, поміцні́шати, дебелі́шати, подебелі́шати, умоцьо́вуватися, умоцюва́тися, замоцюва́тися;
• человек крепкого сложения – люди́на міцно́ї (ду́жої, креме́зної) будо́ви (стату́ри), міцно́го (дебе́лого) скла́ду.
[Лід кріпкий, хоч гармати коти (Пр.). Лях му́дрий по шко́ді: як покра́ли ко́ні, став кінни́цю замика́ти (Пр.). Ко́ник він кріпке́нький (Є.Гребінка). Тесля́р коли́сочку дебе́лу майстру́є в сі́нях (Т.Шевченко). Ви́хор ста́не у крем’язни́х дубі́в колі́на гну́ти (П.Куліш). Того вечора таки недільного з Києва виїхав славний новий віз, запряжений двома міцними волами (М.Вовчок). А зима вже морозами кріпкими укріпила (М.Вовчок). Іще́ кріпки́й чума́к був (М.Вовчок). Натура його не була міцна, завзята (П.Мирний). Будо́ва ті́ла міцна́, кремезна́ (І.Нечуй-Левицький). Натоми́вшися, спав тверди́м, міцни́м сном (М.Левицький). Спить товсти́м сном (І.Рудченко). Дід До́рош був стари́й, але ще кремезни́й чолові́к (Б.Грінченко). Хо́лодом пові́яло цупки́м (Б.Грінченко). Він добре бачив трохи кривий, глибокий і заслинений рот вовка, закрутки шерсті на його грудях і міцні замочені лапи (М.Коцюбинський). Нам дають чаю, гарячого, міцного, що блищить в склянці, як стигла вишня (М.Коцюбинський). Слова були міцні та повні, наче добре зерно (М.Коцюбинський). Гафі́йка стоя́ла міцна́, запа́лена со́нцем (М.Коцюбинський). П’яне́нький, а в нога́х таки́ кріпе́нький (Сніп). Кру́гла, заживна́ по́стать (Л.Українка). Яде́рні я́блука — до́вго проле́жать (М.Грінченкова). Повели́ його́ за го́строю ва́ртою (М.Грінченкова). Потрі́бно насампере́д науко́вого знаря́ддя й тих тривки́х підва́лин, що дає́ позити́вне знаття́ (С.Єфремов). Бу́дем на нево́льників по́кріпші пу́та надіва́ти (Л.Мартович). У ме́не здоро́в’я тривке́: ніко́ли не хворі́ю. Сви́та ще кріпка́, ще о́сінь переходжу́ в їй. Там таки́й ще дебе́лий дід, що ї́сти не проси́тиме: сам собі́ заро́бить. Сукно́ таке́ міцне́, що й зно́су йому́ не бу́де (АС). Міцні, засмальцьовані руки, А м’язи тверді, наче дуб. На білій, як день вишиванці Блищить український тризуб! В очах крижана недовіра, Як глобус блищить голова. Давно не гуляла сокира По вулицях міста Москва! (Ot Vinta). «Яких їм треба президентських указів, цим людям? – косишся на співгромадян. — Чи що їм взагалі потрібно?» Хто б і що не говорив, а зібрати їх-нас у щось притямне і не безсенсове, забезпечити тяглість в історії можуть не прапорці, що колишуться в кабіні водія, і не фізії політиків на білбордах, що миготять обабіч. А що? Так-так, саме вона, скривіться в тисячний раз, мовляв, «сколько можна» і «хіба це главне?» Мова – це і є Україна, і нічого з цим не поробиш, як і з тим, що поки що її не стає більше. Ну, трохи повилася сьогодні біля вуха, долинала десь із переднього майданчика, але вся вийшла на Контрактовій, біля Могилянської академії (П.Вольвач). — Та недалеко вже та пора, коли вашмості будуть мені наказувати, а я вашмостей буду послухати — тоді міцносила правиця моя дасть ознаку мого прагнення служити вам (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Та я ж її добре знаю,— сказав Санчо,- як челядь у селі навкидя грає, то і з найдужчих хлопців ніхто так далеко залізяки не кине, як вона. Там-то голінна дівоха, і вродою, і поставою — всім узяла, і хоч якому мандрованому лицарю перцю дасть, як до неї підсипатись почне! А моцна ж яка, а голос, бісової крові, який! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Він і досі дужий міцний та худорлявий, залізняк, словом (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Що слабкіші доводи, то міцніша позиція (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Обманывать, обмануть – обма́нювати, обмани́ти (о мног. пообма́нювати), оманювати, оманити, обду́рювати, обдури́ти, здури́ти, підма́нювати, підману́ти, підду́рювати, піддури́ти, ошу́кувати, ошука́ти, отума́нювати, отума́нити, обтума́нювати, обтума́нити, затума́нювати, затума́нити, зво́дити, зве́сти, заво́дити, заве́сти, омиля́ти, омили́ти, обли́гува́ти, облига́ти, налига́ти, (жарг.) взувати, взути, (махлевать) махлювати, махлярити, (описат.) зво́дити з ро́зуму кого́, пуска́ти тумана́ кому́, убира́ти (убра́ти) в шо́ри кого́, у ду́рні пошива́ти (поши́ти) кого́, москаля́ підво́зити (підве́зти́) кому́, підпуска́ти (підпусти́ти) москаля́ кому́, підво́зити (підве́зти́) во́за, прове́зти попа́ в ре́шеті кому́:
• дать себя обмануть – да́тися на підмо́ву кому́;
• не обманешь — не продашь – нам, крамарям, як не забожитися, так і не розжитися; хвалячи продати, а гудячи купити;
• обмануть доверие чьё – зрадити довіру чию, не справдити довір’я чийого;
• обману́ть чьи-либо надежды – не справди́ти чиї́хсь наді́й, омили́ти чиї́ наді́ї;
• он сам себя обманывает – він сам себе́ ду́рить;
• счастье, что волк, обманет да в лес уйдёт – щастя переходячи живе.
[А все то хитрость єсть жіноча, Новинкою щоб підмануть; Хоть гарна як, а все охоча Іще гарнійшою щоб буть. Венера пазуху порвала І так себе підперезала, Що вся на виставці була; Косинку нарошно згубила, Груднину так собі одкрила, Що всякого б з ума звела (І.Котляревський). Та знаходяться ж у світові красному люди, що їх жодна краса не вчарує, жодна не омане омана,— і от знайшлися такі на отамана й узялися його слідити та висліджувати безодпочинно, безусипливо, так як безодпочинно й безусипливо він утікав від них — удень і уночі, і ввечері, і ранком, темними гаями, широкими полями, безкраїми степами, низькими долинами та лугами, високими горами… (М.Вовчок). Окаянний пройдисвіт так усіх оманив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки, тії тихі, солодкі речі, те нібито убожество, що всяк за його поліз би хоть на ніж (П.Куліш). Урожай того року не густий вдався, всіх обдурив: з копи ледве-ледве по три мірки вибивали (П.Мирний). — Обдурив клятий ворожбит! Тільки гроші в мене видурив (М.Кропивницький). Вони́ нас піддури́ли та водо́ю напої́ли (АС). Мене́ до́ля омили́ла. Він нас налига́в (АС). Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш — то уже навіки (Л.Костенко). Любов — то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш — то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю. Не знай поганих дівчат — хай вони для Тебе просто не існують (я, скажімо, в свої 46 років просто не вірю, що бувають жінки, які лаються, обманюють, продаються і т.д. і т.п.) (В.Стус). Вона була вже достатньо доросла для того, щоб ошукувати інших, і занадто доросла для того, щоб ошукувати себе (Л.Хворост). Отак досконало дав себе одурити й ошукати необачний Ансельмо: думаючи спровадити до своєї господи знаряддя своєї честі й слави, він самохіть пустив до себе її повну й цілковиту згубу (М.Лукаш, перекл.. М.Сервантеса). — Він збіса хитрий жук: взує нас перше, ніж отямимося (Ю.Джугастрянська, перекл. Джона Ведінґтона-Фезера). Коли людина закохується, то починає з того, що обманює себе саму, а закінчує тим, що обманює інших (О.Вайлд)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИНСТРУМЕ́НТ (політики) знаря́ддя, (музичний) діял. гра́ло; похідн. інструмента́рій.
СЛУЖИ́ТЬ (кому) образ. скака́ти під чию ду́дку;
служить чем ще заступа́ти що [нож служит ви́лкой ніж заступа́є виде́льце];
служить на по́льзу іти́ на ко́ристь;
служить опроверже́нием спросто́вувати;
служит по́водом бу́ти причи́ною, спричиня́тися до;
служить препя́тствием к чему ще перешкоджа́ти, става́ти на зава́ді чому /в чому, до чого/;
служить причи́ной чего призво́дити до;
служить толчко́м для кого к чему спону́кувати кого на що;
служить бы рад, прислу́живаться то́шно служи́ти б міг, прислу́жувати – ні;
служащий що /мн. хто/ слу́жить тощо, зда́тний бу́ти чим, гото́вий служи́ти, слуга́, служа́ка, служи́тель, службо́вець, (в уряді) урядо́вець, прикм. служи́вий, службо́вий, /для чого/ призна́чений на що, присл. як [служащий ме́рой як міри́ло], образ. на слу́жбі, у ро́лі кого;
исполни́тельный служащий службі́ст;
служащий в ка́честве чего вжи́ваний як що, зда́тний бу́ти чим;
служащий двум господа́м слуга́ двох пані́в;
служащий для чего прида́тний /вжи́ваний/ для;
служащий доказа́тельством що слу́жить за до́каз;
служащий чьим интере́сам на слу́жбі чиїх інтере́сів;
служащий мамо́не слуга́ мамо́ни;
служащий мери́лом як міри́ло;
служащий на по́льзу ко́рисний для;
служащий на фло́те на фло́тській слу́жбі;
служащий образцо́м зда́тний бу́ти взірце́м, як взіре́ць;
служащий ору́дием у ро́лі знаря́ддя́;
служащий под нача́лом кого підпорядко́ваний кому;
служащий по на́йму на́йманий, на́ймит;
служащий препя́тствием = препятствующий;
служащий причи́ной чего зда́тний спричи́нитися до;
служащий прогре́ссу покли́каний служи́ти проґре́су;
служащий ши́рмой у ро́лі ши́рми, як ши́рма;
служи́вший служа́лий, ОКРЕМА УВАГА;
НАСЛУЖИ́ТЬСЯ попослужи́ти;
наслужи́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
ПОСЛУЖИ́ТЬ послужить чему сприя́ти, ста́ти в приго́ді чому /для чого/;
послужить во вред зашко́дити, піти́ на шко́ду;
послужить по́водом спричини́тися, ста́ти за причи́ну /причи́ною/;
послужить препя́тствием ста́ти на перешко́ді;
послужить приме́ром ста́ти за при́клад;
послужи́вший ОКРЕМА УВАГА
СРЕ́ДСТВО ще знаря́ддя́, (від недуги) лі́ки, ра́да [про́тив э́того есть сре́дство на це є ра́да];
испы́танное /безотка́зное, убеди́тельное, неотрази́мое/ сре́дство кози́рна ка́рта;
спаси́тельное сре́дство до́шка поряту́нку;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Орудие –
1) знаря́ддя, -ддя, начи́ння, -ння, струме́нт, -ту;
2) (пушка) гарма́та, -ти; орудия производства – знаря́ддя до виробни́цтва.
Снаряд –
1) знаря́ддя, прила́ддя, начи́ння, -ння, струме́нт, -ту;
2) (артиллер.) набі́й, -бо́ю, гарма́тень, -тня.
Снасть –
1) (кораб.) снасть, -ти;
2) (инструменты, прибор) начи́ння, справи́лля, знаряддя.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Производство – виробництво. Отрасль производства – галузь виробництва. Орудие производства – знаряддя виробництва.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Машина – маши́на;
• м. автогенная – м. автоге́нна;
• м. а. дырорезная – м. а. діркува́льна, автоге́нна дірорі́зка;
• м. апретоломная, бум. – апретоло́мниця, м. апретоло́мна;
• м. аппретурная, крахм. – м. апрету́рна;
• м. атмосферическая – м. атмосферо́ва;
• м. балансирная – м. рівноважнико́ва;
• м. бастовальная, щеточная – м. пропа́рно-щіткува́льна;
• м. бительная – товмаки́ (-кі́в);
• м. болторезная – ґвинторі́зка, м. гвинторі́зна;
• м. бронзировальная – спижува́лка;
• м. брошюровальная – брошурува́лка, м. брошурува́льна;
• м. буквоотливная – шрифта́рка;
• м. бумагоделательная – м. папероро́бна;
• м. бумагорезная – паперорі́зка, м. паперорі́зна;
• м. бурильная (станок) – верста́т свердлови́й;
• м. быстроходная – м. швидкору́шна;
• м. вальцовая, бум. – м. вальцьова́;
• м. вальцевая, из граверных досок – стано́к друка́рський;
• м. валяльная – м. валю́шна;
• м. ватерная – м. ва́терна;
• м. ватная, кардная – чухра́н (-на́);
• м. вертикальная – м. прямови́сна;
• м. винторезная – ґвинторі́зка, м. ґвинторі́зна;
• м. водотливная – м. водовідливна́;
• м. водопод’емная – м. водотя́жна;
• м. водостолбовая – м. водостовпо́ва;
• м. водоочистительная – м. водочи́сна;
• м. воздуходувная – повітродму́хало, м. повітродму́хальна;
• м. воздушная – м. повітряна́;
• м. волочильная – м. протяга́льна;
• м. в. (для проволоки) – дротува́лка;
• м. ворсовальная, нагонная – ворсува́лка;
• м. ворсува́льна; м. врубовая, гор. – м. зарубна́;
• м. выколачивающая – м. вибива́льна;
• м. вытяжная, ленточная, текст. – м. витяжна́;
• м. вышивальная – м. вишива́льна;
• м. выщипывальная, сукн. – м. вищи́пувальна;
• м. вязальная – м. плеті́льна;
• м. в. диагональная – м. н. коси́нна;
• м. гайкорезная – мутрорі́зка; м. мутрорі́зна;
• м. гидравлическая – м. гідравлі́чна;
• м. глиномяльная – глином’я́лка, глином’я́льниця;
• м. глянцевальная (шерстопряд.) – м. глянсува́льна, глянсува́лка;
• м. горизонтальная – м. позе́ма;
• м. гофрировальная – м. брижува́льна;
• м. гравировальная – м. ритівни́ча;
• м. гранильная – м. гранкува́льна;
• м. гребнечесальная – м. гребенечеса́льна;
• м. грузопод’емная, под’емник – підо́йма;
• м. грунтовальная, текст. – м. ґрунтува́льна;
• м. давильная – штампува́лка, м. штампува́льна;
• м. двойного расширения – м. двосхідча́ста;
• м. двухвальная – м. двовало́ва;
• м. действующая – м. чи́нна;
• м. декатировальная – м. пропа́рювальна;
• м. делительная – м. поді́льча;
• м. депрессионная – м. розрідна́;
• м. деревосгибательная – деревозгина́лка;
• м. деревострогальная – деревоструга́лка;
• м. диагональная (вязальная) – м. коси́нна;
• м. динамо-электрическая – дина́мо-маши́на, дина́мо-електри́чна маши́на;
• м. для формовки зубчатых колес – м. трибоформува́льна;
• м. долбежная – довба́лка, м. довба́льна;
• м. д(е)ревосгибальная – деревозгина́лка;
• м. д(е)ревостругальная – деревоструга́лка;
• м. дробильная, дробилка – дроба́рка;
• м. дроворубная, дровокольная – дровоко́лка;
• м. дыропробивальная – діропробива́лка; м. діропробива́льна;
• м. дырорезная – дірорі́зка;
• м. дыросверлильная – свердля́рка;
• м. жатвенная, жатка – жнива́рка;
• м. жнее-сноповязальная – снопов’я́зка;
• м. загибная – загина́лка, м. загина́льна;
• м. загонная, текст. – заганя́лка;
• м. заклепочная – нютува́лка, нютува́льна;
• м. запарная, глянцевальная – глянсува́лка, м. глянсува́льна;
• м. землекопная – землеко́пниця, м. землеко́пна;
• м. землечерпательная – землече́рпниця;
• м. зернообдирательная – шеретува́лка, дра́чка;
• м. зерночистительная – м. зерночи́сна;
• м. з. щеточная тарелочная – м. з. щіткотарілча́на;
• м. зуборезная, фрезерная – фреза́рка;
• м. калевочная – м. відтяжко́ва;
• м. калорическая – м. калори́чна;
• м. камнедробильная, камнедробилка – каменедроба́рка;
• м. камнеобделочная – м. каменеобро́бна;
• м. камнеотборная – каменедобі́рка, м. каменедобірна́;
• м. кардная, ватная – чухра́н (-на́);
• м. кардощипальная – чухра́н щипа́льний;
• м. картопросекальная, текст. – м. картовирізна́;
• м. катушечная – м. шпуле́ва;
• м. кирпичеделательная – м. цеге́льна, цеглоро́бна;
• м. клепальная – м. клепа́льна;
• м. к. заклепочная – нютува́лка, м. нютува́льна;
• м. клубочная – м. клубкова́;
• м. ковочная – м. кува́льна;
• м. коловратная – м. коловоро́тна;
• м. колотильная, бум. – м. вибива́льна, витрі́пувальна;
• м. конная, коноводная – ту[о]пча́к (-ка́), коновідня;
• м. копировальная – копіюва́лка, м. копіюва́льна;
• м. коробковдвижная, спич. – м. коробковсувна́;
• м. короочистительная – м. корочи́сна;
• м. корчевальная – корчува́лка;
• м. краскотерная – фарботе́рка, м. фарботе́рна;
• м. крахмальная – м. крохма́льна;
• м. кромкостругальная – м. окрайкоструга́льна;
• м. крупнодробильная, горн. – груб(н)одроба́рка;
• м. ледоделательная – льодоро́бка, м. льодоро́бна;
• м. ленточная, бум. – м. стьожко́ва;
• м. ленточно-шпульная – м. стьо́жко-шпу́лева;
• м. летательная – м. літа́льна;
• м. линовальная – лініюва́лка, м. лініюва́льна;
• м. литографская – м. літогра́фська;
• м. лощильная, каландр – м. полискува́льна;
• м. лущильная, с.-х. – луща́рка;
• м. льдоделательная – льодоро́бка, м. льодоро́бна;
• м. льдодробильная – льододро́бка;
• м. льночесальная – льоночеса́лка, м. льоночеса́льна;
• м. люстрирная – м. (по)лискува́льна;
• м. магнито-электрическая – м. магнетоелектри́чна;
• м. макальная, спич. – м. вмоча́льна;
• м. мерильная, мерительная, текст. – м. міри́льна;
• м. мерсеризационная – м. мерсерува́льна;
• м. месильная – міси́лка, м. міси́льна;
• м. металлографическая – м. металографі́чна;
• м. многополюсная – м. многополюсо́ва;
• м. многоцилиндровая – м. многоциліндро́ва;
• м. моечная – ми́йниця, м. ми́йна;
• м. молотильная, с.-х. – молота́рка;
• м. мяльная – м’я́лка, м. м’я́льна́;
• м. набивная, текст. – вибива́лка, м. вибійна́;
• м. нагонная – ворсува́лка, м. ворсува́льна;
• м. насыщенная – м. наси́чена;
• м. нитко-сшивальная – ниткозшива́лка, м. ниткозшива́льна;
• м. нумеровальная – нумерува́лка, м. нумерува́льна;
• м. обжимочная – м. обтиска́льна;
• м. обмоточная – м. обвивна́;
• м. обрезальная – м. обрізна́;
• м. одновальнвая – м. одновало́ва;
• м. одноцилиндровая – м. одноциліндро́ва;
• м. осадочная – м. осадна́;
• м. отводная, керам. – колопи́сний круг (-га);
• м. отжимная, бум. – витиска́лка, м. витискна́;
• м. отрезная – м. відріза́льна;
• м. очистительная – м. очисна́;
• м. палильная, текст. – смаля́рка;
• м. папочная, картонная – м. текту́рна;
• м. паровая – м. парова́;
• м. п. горизонтальная – м. п. позе́ма;
• м. п. двудействующая – м. п. двобі́чного чи́ну;
• м. п. тихоходная – м. п. тихору́шна;
• м. перфорировальная – діркува́лка, м. перфораці́йна;
• м. печатная – м. друка́рська;
• м. п., текст. – вибива́лка;
• м. пишущая – м. друківна́;
• м. плющильная – плюща́рка;
• м. плющи́льна; м. пневматическая – м. пневмати́чна;
• м. под’емная – підо́йма, м. підійма́льна;
• м. пожарная – м. поже́жна;
• м. полировальная – полірува́лка, м. полірува́льна;
• м. поршневая – м. толоко́ва;
• м. прачешная – м. пра́льна;
• м. прессовальная – м. гнітна́;
• м. проволочно-брошюровальная – дро́тоброшурува́лка, м. дро́тоброшурува́льна;
• м. п.-гвоздильная – дротоцвяха́рка, м. дротоцвяха́рна;
• м. промывная – ми́йниця, м. ми́йна;
• м. просевальная, с.-х. – просіва́лка, м. просіва́льна;
• м. простая – м. про́ста;
• м. прямильная – виправля́лка, м. виправля́льна;
• м. прямоточная – м. простотечі́йна;
• м. рабочая – м. робо́ча;
• м. размольная – м. моло́льна;
• м. разрывная – м. розривна́;
• м. рамная, бум. – м. ра[я]мова́;
• м. раскладочная – розклада́лка, м. розклада́льна;
• м. раструсная, с.-х. – м. розтрусна́;
• м. ровничная, банкаброш – банкабро́ш (-ша);
• м. ротационная – м. ротаці́йна;
• м. рубильная, бум. – руба́лка, м. руба́льна;
• м. рукояточная – держакоро́бка, м. держакоро́бна;
• м. сатинировальная – сатинува́лка, м. сатинува́льна;
• м. сверлильная, станок сверлильный – свердля́рка;
• м. сериесная, электр. – м. низкова́;
• м. ситцепечатная – м. ситцевибійна́;
• м. скоропечатная – м. хуткодруківна́;
• м. сложная – м. складна́;
• м. словолитная, тип. – м. словолива́рна, м. сновальная, м. стационарная – м. стаціона́рна;
• м. ссучивальная – м. сука́льна;
• м. стиральная – м. пра́льна;
• м. стригальная – стрижа́рка, м. стрига́льна;
• м. строгальная – струга́лка, м. струга́льна;
• м. строкоотливная – м. рядковиливна́;
• м. судовая – м. суднова́;
• м. табакорезная – тютюнокриши́лка, м. тютюнокриши́льна;
• м. торфяная – торфиноро́бка, м. торфова́;
• м. тройного расширения – м. трисхідча́ста;
• м. трубоуплотняющая – м. трубоущільна́;
• м. угледробильная – вугледроба́рка, м. вугледроби́льна;
• м. фанерочная – м. форні́рна;
• м. формовочная – формува́лка, м. формівна́;
• м. холодильная – м. охолодна́;
• м. х. абсорбционная – м. о. вбирна́;
• м. центробежная – м. відосередко́ва;
• м. шаблонопрокалывающая – модлоштрика́чка;
• м. швейная – м. краве́цька;
• м. шерсточесальная – вовночухра́лка, м. вовночухра́льна;
• м. шпунтовальная – ґарівни́ця, м. ґарува́льна;
• м. штабельная – м. стосува́льна;
• м. штамповальная – штампува́лка;
• м. штампува́льна; м. щеточная, с.-х. – щіткува́лка, м. щіткова́;
• м. щ. этажная с.-х. – м. щ. поверхо́ва;
• м. электрическая – м. електри́чна;
• м.-двигатель – м.-руші́й (-шія́);
• м.-компаунд – м.-компа́унд;
• м.-орудие – м.-знаря́ддя;
• м.-тандэм – м.-танде́м.
Орудие – знаря́ддя;
• о., воен. – гарма́та;
• о. земледельческое – з. хліборо́бське;
• о. пахатное – з. о́рне;
• о. руслоочистительное – днопрочи́сник (-ка).
Пахотное орудие – о́рне знаря́ддя.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Орудие
• Служить орудием чего – бути знаряддям (за знаряддя) чого; правити за знаряддя чого.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

механи́зм механі́зм,-му, знаря́ддя, при́стрій,-рою
м. автомати́ческий механі́зм автомати́чний
м. а́нкерный механі́зм а́нкерний
м. аррети́рующий механі́зм аретува́льний
м. балланси́рный механі́зм балансува́льний
м. блокиро́вочный механі́зм блокува́льний
м. блоки́рующий механі́зм блокува́льний
м. ведо́мый механі́зм тяжни́й [ве́дений]
м. веду́щий механі́зм тягови́й [повідни́й, веду́чий]
м. взрывно́й механі́зм вибухо́вий
м. виброуда́рный механі́зм віброуда́рний
м. винтово́й механі́зм ґвинтови́й
м. встря́хивающий механі́зм потрусни́й
м. выключа́ющий механі́зм вимика́льний
м. выра́внивающий механі́зм вирі́внювальний
м. газораспределе́ния механі́зм газорозпо́ділу
м. гидравли́ческий механі́зм гідравлі́чний
м. горизонти́рования геофіз. механі́зм горизонтува́ння
м. гре́йферный механі́зм гра́йферний
м. дви́гательный механі́зм руші́йний [двигу́нний]
м. дви́жущий механі́зм руші́йний
м. двойно́го де́йствия механі́зм дводі́йний
м. дели́тельный механі́зм діли́льний [поді́льчий]
м. дифференциа́льный механі́зм диференці́йний [диференція́льний]
м. заводно́й механі́зм накру́тний
м. загреба́ющий механі́зм загрібни́й [загріба́льний], механі́зм загорта́льний (із застосуванням лопати)
м. загру́зочно-разгру́зочный механі́зм заванта́жувально-розванта́жувальний
м. зажимно́й механі́зм затисни́й
м. закрыва́ющий механі́зм закрива́льний, механі́зм закру́чувальний (для крана)
м. запира́ющий механі́зм запірни́й
м. затво́рный механі́зм закривнико́вий
м. захва́тывающий механі́зм хапа́льний [захо́плювальний]
м. защёлкивающий механі́зм заскочни́й
м. зу́бчатый механі́зм зубча́стий [три́бовий]
м. избира́тельный механі́зм вибірни́й [селекти́вний]
м. интегри́рующий механі́зм інтегрува́льний
м. исполни́тельный механі́зм викона́вчий
м. испыта́тельный механі́зм випро́бний [випро́бувальний]
м. иссле́довательский механі́зм до́слідний
м. кла́панный механі́зм хлипако́вий
м. кли́новой механі́зм кли́новий
м. коленорыча́жный механі́зм колінова́жільний
м. компенсацио́нный механі́зм компенсаці́йний
м. копирова́льный механі́зм копіюва́льний
м. корректи́рующий механі́зм коректува́льний [коригува́льний]
м. кривоши́пный механі́зм ко́рбовий
м. кулачко́вый механі́зм кулачко́вий
м. лентопротя́жный механі́зм стрічкопротя́жний [стрічкопосувни́й]
м. листовыводя́щий механі́зм листовивідни́й [аркушовивідни́й]
м. листотранспорти́рующий механі́зм листотранспортува́льний [аркушотранспортува́льний]
м. ло́вящий механі́зм лови́льний
м. магази́нный механі́зм магази́нний
м. ма́ятниковый механі́зм ма́ятниковий
м. мно́жительный механі́зм мно́жний [розмно́жувальний]
м. молотко́вый механі́зм молотко́вий
м. нажимно́го де́йствия механі́зм натисно́ї ді́ї [натиска́льний]
м. направля́ющий механі́зм спрямува́льний
м. натяжно́й механі́зм натяжни́й
м. непрерывноде́йствующий механі́зм безупинноді́йний
м. опроки́дывающий механі́зм перекида́льний
м. остано́вочный механі́зм зупи́нний
м. отрубно́й механі́зм відтина́льний
м. отсека́ющий механі́зм відсічни́й [відрубни́й]
м. переводно́й механі́зм перевідни́й
м. перерыва́ющий механі́зм перерива́льний [переривни́й]
м. пита́ющий механі́зм живи́льний
м. планета́рный механі́зм планета́рний (механізм із зубчастими колесами, що обертається навколо своєї осі і водночас – осі іншого колеса)
м. поворо́тный механі́зм поворо́тний
м. подаю́щий механі́зм подава́льний
м. подьёмный механі́зм підніма́льний
м. предохрани́тельный механі́зм запобі́жний
м. прерыва́ющий механі́зм перерива́льний [переривни́й]
м. прецизио́нный механі́зм прецизі́йний
м. приводно́й механі́зм повідни́й [повідне́вий]
м. прижимно́й механі́зм притисни́й
м. пружи́нный натяжно́й механі́зм пружи́нний натяжни́й
м. пусково́й механі́зм пускови́й
м. рабо́тающий механі́зм працю́ючий [спра́вний, робо́чий]
м. разобща́ющий механі́зм відокре́млювальний
м. разъединя́ющий механі́зм роз’є́днувальний
м. распредели́тельный механі́зм розподі́льний [розподі́льчий]
м. регистри́рующий механі́зм реєструва́льний
м. Ро́пера механі́зм Ро́пера (зубчасто-важільний механізм для перетворення обертального руху)
м. рулево́й механі́зм кермови́й
м. рыча́жный механі́зм ва́жільний
м. самовключе́ния дви́гателя механі́зм самовмика́ння рушія́ [двигуна́]
м. самотормозя́щий механі́зм самогальмівни́й
м. самоуправля́емый механі́зм самокеро́вний
м. сдви́га механі́зм зсува́ння
м. сигнализи́рующий механі́зм сигналізува́льний [сигналізівни́й]
м. скачко́вый механі́зм стрибко́вий
м. следя́щий механі́зм сте́жний
м. соедини́тельный механі́зм з’є́днувальний
м. сто́порный механі́зм сто́порний
м. сче́тный механі́зм лічи́льний
м. толка́ющий механі́зм штовха́льний
м. тормозно́й механі́зм гальмівни́й
м. тя́ги механі́зм тя́ги
м. упрочне́ния механі́зм змі́цнювання
м. ура́внивающий механі́зм зрі́внювальний
м. устано́вочный механі́зм устано́вчий
м. формиру́ющий механі́зм формува́льний
м. ходово́й механі́зм ходови́й
м. храпови́чный механі́зм заскочни́й
м. часово́й механі́зм годиннико́вий
м. червя́чный механі́зм шне́ковий
м. ша́говый механі́зм кро́ковий
м. экскава́тора поворо́тный механі́зм екскава́тора поворо́тний
м. экскава́тора подьёмный механі́зм екскава́тора підніма́льний
м. электрозаводно́й механі́зм електронакрутни́й
ору́дие 1. знаря́ддя (праці)
2. гарма́та,-ти (артилерійська)
о. произво́дства знаря́ддя виробни́цтва

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Знаря́ддя, -дя – орудие.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Орудие –
1) знаряддя; -дия земледельческие – хліборо́бське знаряддя; о. труда – знаряддя (до) пра́ці; быть слепым орудием в чьих-либо руках – бу́ти за сліпе́ знаряддя в чиї́х рука́х;
2) (воен. – пушка) – гарма́та.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

знаря́ддя, -ддя, -ддю, -ддям; -ря́ддя, -ря́ддів і -ря́дь
наря́ддя, -ддя, -ддю = знаря́ддя

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Знаря́ддя, -дя, с. Орудіе. І Господь його ізбавить од ловецького знаряддя. К. Псал. 212. Котляреський... був тільки знаряддям українського світогляду. К. ХП. 123.
Риба́льський, -а, -е. Рыболовный. КС. 1833. II. 291. Рибальське знаряддя.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Орудие — гарма́та, -ти; знаря́ддя; О. с затвором — гарма́та із замко́м; О. сопровождения — супровідна́ гарма́та.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кова́рство = лука́вство, хи́трощі, облу́да, пі́дступ, частїше мн. пі́дступи. — Знаряддя підступу і душогубства. К. М. X. — Як би його, підступом узявши, вбити. К. Св. П.
Ору́діе = 1. струме́нт, на́чи́ння (С. Ж. Жел.), спра́ва, справи́лля, пристро́й, знаря́ддя (С. Жел. Пар.), оруди́на (С. Жел. Пар.). 2. гарма́та. — Чайки, байдаки спускали, гарматами рештували. К. Ш.
Снаря́дъ = 1. споряже́ння, лаштува́ння, ла́гоження. 2. ришту́нок. С. З. — Гармат 27 з иньшим риштунком узяли. Л. С. — Копї і риштунки повтрачали. С. З. — Воєнним риштунком готувати ся. Л. В. 3. спра́ва, справи́лля, струме́нт, знаря́ддя (С. Жел.).
Снасть = снасть, спра́ва, знаря́ддя (С. Жел.). — Рыболо́вныя сна́сти = риба́лська снасть: 1. сїтї (д. під сл. Сѣть). 2. у́дки (д. під сл. Уда́), самоде́р, дрік, частїше мн. — драки́, репъяшо́к, репъяшки́ (шнур довгий з скількома гачками на взір якорів), переме́т, (товстий шнур до 100 саж. завдовжки, через 2—3 аршини — кіски і на кожнїй гачо́к з живцем), самоло́ви (як перемети, але гачки частїше і найбільше без живця). 3. за́городи: а) кота́, коти́ або котцї, робить ся з очерету або з дерева, складаєть ся найголовнїше з двох частин: га́рда (тин) і коти́ (клїтки), цїлий ряд їх ла́ва, б) ве́рші, а на Днїстрі — кубо́ші — з тонкої лози, на взір колеса, опускають ся в ополонку. 4. рі́зна спра́ва: а) сандо́лї — довгі жердини з залїзними трезубцами. б) бле́шнї — замісто живця, роблять ся з олива, на взір рибки, з гачком у ротї. в) козу́лька — гачок на взір якоря. Рябков.

Запропонуйте свій переклад