Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед російських слів або лише серед українських слів

Шукати «керм*» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Керме́к, бот. Statice L. – керме́к (-ку).

Ке́рмес – черве́ць (-рцю́); ка́нце́льне сі́м’я; Канцеля́рское семя 1.

Весло́ – весло́, гре́бка, (на большом гребном судне) опа́чина. • Рулевое весло́ – стерно́, прави́ло, де́мено, ке́рма, (на плоту или барже) трепло́. • Сидеть на вё́слах – сиді́ти на гре́бці.

Вести́ или весть – 1) ве́сти́, прова́дити. [Дівчи́ноньку до вінця́ веду́ть. Куди́ бог прова́дить? Прова́дити ві́йсько до бо́ю]; 2) (направлять движение судна, экипажа и т. п.) прова́дити, керува́ти, кермува́ти, кочува́ти (гал.). [Се керма́нич молоде́нький, се дара́бу він кочу́є (Федьк.)]; 3) (простираться, направляться) вести́, прова́дити, прямува́ти, дово́дити. [Сте́жка веде́ до га́ю. Сі́ни прова́дять до світли́ці. Куди́ цей шлях пряму́є?]; 4) Вести́ дело, работу – прова́дити (справува́ти) ді́ло, спра́ву (спра́ви), робо́ту. [За́гад ді́ло справу́є]. • В. процесс, тяжбу с кем – позива́тися з ким. • Судья ведё́т процесс, дело – суде́ць прова́дить проце́с, спра́ву. • Вести́ борьбу, вести́ войну – точи́ти (прова́дити) боротьбу́, війну́. • Вести́ хоровод – вести́ тано́к. • Вести́ разговор, -ти́ речь, -ти́ рассказ – прова́дити (вести́) розмо́ву, мо́ву, ре́чі, оповіда́ння. • Вести́ переговоры – вести́ переспра́ви, трактува́ти. [Коро́ль трактува́в з ха́ном про дові́чне зами́р’я (Куліш)]. • Вести́ переписку – листува́тися з ким. • Вести́ дневник – вести́ щоде́нника. • Вести́ торговые сношения – прова́дити (відбува́ти) торг, торго́ві зно́сини. • Вести́ жизнь – прова́дити життя́. • Вести́ хозяйство – держа́ти хазя́йство, господа́рство, хазяйнува́ти, господарюва́ти. • Вести́ детей – прова́дити ді́ти, вихо́вувати ді́ти. • Вести́ свой род от кого-л. – вести́ свій родові́д (родословную), похо́дити від ко́го, бу́ти з ро́ду кого́. • Вести́ дело к тому (так), чтобы… – кермува́ти (гну́ти) на те, щоб…, хили́ти ре́чі так, щоб… [Я тя́млю, куди́ ти керму́єш (Кониськ.). Він гне на те, щоб потягти́ нас до су́ду]. • Вести́ себя – пово́дитися (сов. повести́ся), держа́тися, справува́тися (гал.). [Сестра́ навча́є, як мені́, малі́й, тре́ба пово́дитися, як дя́дину любе́нько віта́ти (М. Вовч.). Справу́йся до́бре, не пусту́й (Франко)]. • Вести́ себя по отношению к кому-л. – обхо́дити ко́ло ко́го, трима́тися супроти́ ко́го. [Лу́чче коли́-б Я́ків тихе́нько обхо́див ко́ло йо́го (М. Вовч.)]. • Вести́ себя хорошо, достойным образом – шанува́тися, чти́тися. [Гляди́-ж шану́йся, стережи́сь, роби́ти так не вчись (Гліб.)]. • Плохо вести́ себя – не шанува́тися, пу́сто йти; 5) (корчить, коробить) судо́мити, жолоби́ти, безл. [Пу́чки судо́мить. До́шку жоло́бить]. • А он и ухом не ведё́т – а він ані га́дки, а він і га́дки не ма́є, а він ні ку́є, ні ме́ле.

Желтоко́рень, бот. (Statice latifolia) – керме́к, кирма́к; (Statice tatarica) – жовти́ло, керме́к, кирма́к.

Ко́рень – 1) ко́рінь (-реня), ум. коріне́ць (-нця́), корі́нчик, ув. корени́ще, кореня́ка, соб. корі́ння, ум. корі́ннячко. [Ка́мінь росте́ без ко́реня (Номис)]. • -рни и -ре́нья – корі́ння, ко́рені (-нів). [Му́сить плуг квітки́ з корі́нням рва́ти (Франко)]. • -рень дерева, идущий в землю вертикально – сто́вба. • -рень зуба, пера, ногтя – ко́рінь зу́ба, пера́, ні́гтя. • -рень книги, см. Корешо́к 3. • -рень дела – поча́ток спра́ви. • -рень учения горек, а плоды его сладки – учи́тися гі́рко, а зна́ти со́лодко; працю́й гі́рко, а з’їси́ со́лодко (Комар). • Смотреть в -рень (вещей) – диви́тися в ко́рінь (рече́й). • Пряные -ре́нья – корі́ння, пря́нощі (-щів). • Питаться -ре́ньями – живи́тися корі́нням. • Хлеб на -рню́ – хліб (збі́жжя) на пні́ (на стеблі́, в на́коренку). [Запро́дував лихваря́м збі́жжя ще в на́коренку (Л. Укр.)]. • До -рня, в -рень истреблять – до ко́реня, до на́коренку, до корі́ннячка, у-пе́нь, до-ще́нту, до ноги́ ни́щити (з[ви]ни́щувати) кого́, що. • Изругать в -рень кого – ви́лаяти на всі за́ставки́ (на всі бо́ки, на всю губу́) кого́. • Покраснеть до -рня волос, см. Покрасне́ть. • С -рнем рвать, вырывать, вырвать что – з корі́нням рва́ти, вирива́ти, ви́рвати що, (искоренять) викоріня́ти и викорі́нювати, ви́коренити що. • С -рнем вон – ге́ть з корі́нням (з ко́ренем). • Пускать, пустить -рни во что – пуска́ти, пусти́ти ко́рінь (корі́ння) у що, (глубоко) укоріня́тися и укорі́нюватися в чо́му и у що, за[роз]коріня́тися, за[роз]корени́тися, окорени́тися (гли́боко) в чо́му. [Те, що найгли́бше пуска́є своє́ корі́ння в наро́дню ду́шу (Грінч.). В саду́ ви́шенька вкорени́лась (Грінч. III)]. • Это дерево пускает отростки от -рня – це де́рево пуска́є (виганя́є, виго́нить) па́рості (па́гони, па́гінки, па́ростя), па́роститься з ко́реня (з корі́ння). • Злоупотребления пустили глубокие -рни – надужиття́ (зловжива́ння) геть розкорени́лися. • Прикрепиться -рня́ми к чему – прикорени́тися до чо́го. • Пресечь зло в -рне – припини́ти (зни́щити) зло при ко́рені (при корі́нні, в ко́рені, в за́родку). • В -рне неправильно – в ко́рені (в осно́ві свої́й) несправедли́во (неправди́во, непра́вильно). • При самом -рне отрубить, отрезать – при са́мому ко́рені (при са́мому корі́нні, при́кро) відруба́ти, відрі́зати (відтя́ти) що. [При́кро, одруба́в де́рево (Хорольщ.). При́кро одрі́зав ні́готь (Хорольщ.)]. • Подсечь под -рень – підсі́кти (підтя́ти) при ко́рені (при корі́нні) що. • -рень за -рень – о́ко за о́ко. Сделанный из -рня, см. Корнево́й 2; 2) (в народн. назв. различных растений) ко́рінь, корі́ння. • -рень белый, La erpitium latifolium L. – староду́б (-ба). • -рень бобовый, Corydalis solida Sm. – ряст (-ту). • -рень винный – а) (копытный, скипидарный), см. Ко́петень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. – ра́кові ши́йки (-йок), рачки́ (-кі́в), ле́вурда. • -рень водяной, Calla palustris L. – образки́ (-кі́в), фія́лковий ко́рінь. • -рень волчий, Aconitum Napellus L. – зозу́лині череви́чки (-ків). • -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. – вовчу́г (-га́), вовчуга́н, во́вча (бича́ча) трава́. • -рень гвоздичный, Geum urbanum L. – гребі́нник, виви́шник, гравіла́т (-ту). • -рень глистный, Dictamnus albus L. – ясене́ць (-нця́), (редко) ломи́ніс (-носа). • -рень горький, Saussurea amara D. C. – гірки́й ко́рінь, гірча́к (-ка́). • -рень громовый, см. Спа́ржа (дикая). • -рень драконов, Arum dracunculus – кліщине́ць (-нця́). • -рень дубильный, Statice latifolia Smith. – керме́к широколи́стий, дуби́льний ко́рінь, чинба́рник. • -рень жабин, Campanula sibirica L. – дзво́ник сибі́рський, жа́бин ко́рінь. • -рень железный, см. под Желе́зный. • -рень жёлтый, Statice tatarica L. – керме́к тата́рський, жовти́во. • -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. – курзі́лля; см. Лапча́тка. • -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. – ла́стовень (-вня), змії́ний ко́рінь. • -рень золотой – а) Lilium martagon L., см. Ли́лия; б) Asphodelus luteus L. – зо́лотень (-тня) жо́втий. • -рень зубной, см. Камнело́мка. • -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. – овер’я́н (-ну), бі́сове (чо́ртове) ребро́, котя́че зі́лля. • -рень красильный, Rubia tinctorum L. – маре́на. • -рень красный, Anchusa officinalis L. – волови́к (-ка), рум’я́нка, красноко́рінь (-реня), меду́нка, свиню́шник. • -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. – лю́бка, нічна́ фія́лка. • -рень майский, см. Петро́в крест. -рень Марьин, см. Пио́н. • -рень медвежий, Meum Athamaticum – бу́рич ведме́жий. • -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. – мандраго́ра, мандриґу́ля. • -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel – опу́цьки (-ків), оши́пок (-пка), сверби́гуз (-за). • -рень параличный, см. Пере́ступень. • -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. – паху́чка звича́йна. • -рень пьяный, см. Белена́. • -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. – молоча́й (-ча́ю) лозови́й, молоча́к (-ка), рома́нів ко́рінь. • -рень рвотный – а) см. Ко́петень; б) іпекакуа́на. • -рень сальный, см. Око́пник. • -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. – змія́чка еспа́нська, соло́дкий ко́рінь. • -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. – чорноко́рінь (-реня), соба́чий ко́рінь (язи́к), воло́вий язи́к. • -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. – вовчо́к (-чка́) півні́чний. • -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. – соло́дкий ко́рінь, солоде́ць (-дця́), солоди́ка, люкре́ція, люкри́ця. • -рень сухотный, Arum maculatum L. – кліщине́ць (-нця́) плями́стий, ко́зяча борода́. • -рень фиалковый, Iris florentina L. – пі́вники флоренті́йські, коси́ця, фія́лковий ко́рінь. • -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. – псора́лея. • -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. – царзі́лля, (редко) староду́б. • -рень чемеричный, Veratrum album L. – бі́ла чемери́ця, чемери́ка, чемерни́к. • -рень чумный, Petasites officinalis L. – кремена́ лікарська. • -рень алтейный, фарм. – проскурняко́вий ко́рінь (-ко́ве корі́ння); 3) (перен. о человеке) дуб, дуба́р (-ря́), непохи́тний, упе́ртий, суво́рий; 4) запрячь лошадь в -рень – запрягти́ коня́ в голо́блі. • Лошадь ходит в -рню́ – кінь пра́вить (бі́гає) за голобе́льного; 5) грам. – ко́рінь. • -рень слова – ко́рінь сло́ва; 6) мат. – ко́рінь. • -рень из числа а – ко́рінь з числа́ а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а – добува́ти, добу́ти ко́реня n-ого ступеня́ з числа́ а или коренюва́ти, прокоренюва́ти число́ а число́м n.

Корми́ло – стерно́, деме́н (-е́на), де́мено́, ке́рма; (у плота) трепло́. • -ло правления, власти – урядо́ве стерно́, ке́рма урядува́ння, урядо́ва вла́да. • У -ла – при стерні́, коло стерна́.

Ко́рмничество – керува́ння, кермува́ння судно́м.

Ко́рмчий, Ко́рмщик – стерни́чий (-чого), стерни́к (-ка́), керма́нич, деме́нний (-ного). [Стерни́чий корабле́м керу́є (Л. Укр.). Ви кле́плете на стерникі́в держа́ви (Куліш). Досві́дчений керма́нич (Шух. I)].

Ко́рщик – керма́нич (-ча).

Направле́ние – 1) (действие) – а) спрямо́вування, напрямо́вування, направля́ння, напрямля́ння, справля́ння, напрова́джування, випрямо́вування, накеро́вування, скеро́вування, кер(м)ува́ння, оконч. спрямува́ння, напрямува́ння, напра́влення, напря́млення, спра́влення, напрова́дження, ви́прямування, накерува́ння, скер(м)ува́ння; б) справля́ння, наверта́ння, зверта́ння, оберта́ння, приверта́ння и т. п., оконч. спра́влення, наве́рнення, зве́рнення, обе́рнення, приве́рнення и т. п.; в) направля́ння, напрямля́ння, настановля́ння, напу́чування и т. п., оконч. напра́влення, напря́млення, настано́влення, напу́чення и напуті́ння и т. п.; г) направля́ння, націля́ння, вимі́рювання и виміря́ння, налуча́ння, рих[ш]тува́ння и т. п., оконч. напра́влення, наці́лення, ви́мірення, налу́чення, ви́рих[ш]тування, нарих[ш]тува́ння и т. п.; ґ) ла́годження и ла́годіння, нала́годжування, ладна́ння, налашто́вування, напосу́джування и т. п., оконч. пола́годження, нала́годження и нала́годіння, наладна́ння, налаштува́ння, напосу́дження и т. п.; д) направля́ння, наго́стрювання, манта́чення, оконч. напра́влення, наго́стре[і́]ння, наманта́чення; е) стира́ння, оконч. стертя́ (-тя́). Срв. Направля́ть 1 - 7; 2) (линия пути) на́прям (-му), на́прямок (-мку). [Ві́тер не змі́нював свого́ на́пряму (Київщ.). Держі́ться цього́ на́прямку, ніку́ди не зверта́ючи, то за со́нця ще дої́дете (Ніс). У трьох на́прямках ви́явилась його́ дія́льність (Грінч.). Ви́кривлення революці́йного на́прямку культ-робо́ти (Еллан). Дали́ на́прямок да́льшому його́ ру́хові (Грінч.)]. • -ние главное – головни́й на́прям(ок). • -ние господствующее, преобладающее – перева́жний на́прям. • -ние изменяющееся – мінли́вий на́прям. • -ние неправильное, ошибочное – хи́бний, помилко́вий на́прям. • -ние обратное – зворо́тний на́прям. • -ние прямое – про́стий на́прям, (прямик) просте́ць (-стця́), пряме́ць (-мця́). • -ние по перпендикуляру – сторчови́й на́прям. • -ние ветра, течения, пути – на́прям(ок) ві́тру, течії́, шля́ху (доро́ги). • -ние понижения местности – на́прям спа́ду місце́вости. • -ние склона – на́прям схи́лу. • -ние по второму взводу (команда) – на́прямок за дру́гою чото́ю. • Брать, взять -ние, принимать принять -ние – бра́ти, взя́ти на́прям(ок); прямува́ти, попрямува́ти; спрямо́вуватися, спрямува́тися; срв. Направля́ться 2 и 3. [Ві́тер спрямува́всь на за́хід (Київщ.)]. • Давать, дать -ние – с[на]керо́вувати, с[на]керува́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти; срв. Направля́ть 1. • Давать одно -ние – дава́ти оди́н на́прям(ок). • Держать -ние – простува́ти, прямува́ти; срв. Направля́ться 3. • Изменять, изменить -ние – зміня́ти, зміни́ти на́прям(ок). • Иметь -ние – ма́ти на́прям, (о дороге: пролегать) сла́тися, стели́тися, держа́ти, лежа́ти, йти, впада́ти; срв. Направля́ться 5. • Находить, найти (правильное) -ние – знахо́дити, знайти́ (правди́вий) на́прям(ок), (образно) взя́ти (вхопи́ти) тропи́ (тропу́). [О, зна́єм, зна́ємо, як тру́дно ухопи́ть тропи́ (П. Тичина)]. • Показывать, показать -ние – в[по]ка́зувати, в[по]каза́ти на́прям(ок); спрямо́вувати, спрямува́ти, скеро́вувати, скерува́ти, дава́ти, да́ти на́прям(ок); срв. Направля́ть 1. • В каком -нии – в яко́му на́прямі (на́пря́мкові), кудо́ю, куди́; срв. Куда́ 1. • В том -нии – в тому́ на́прямі (на́пря́мкові), тудо́ю, туди́; срв. Туда́. В этом -нии – в цьо́му (в цім) на́прямі (на́пря́мкові), сюдо́ю, сюди́; срв. Сюда́. • Во всех -ниях – по всіх на́прямах. [Ви́ходили ліс по всіх на́прямах (Київщ.)]. • По -нию к чему – в на́прямі (в на́пря́мкові) до чо́го. • По -нию голоса – на го́лос. [Зирну́ла Окса́на на го́лос (Квітка)]. • По прямому -нию (прямиком) – про́сто, на(в)просте́ць, на(в)пряме́ць, на(в)прямки́; [Іді́ть про́сто, ніку́ди не зверта́йте (Київщ.)]; 3) (школа, течение) на́прям (-му), на́пря́мок (-мку); прямува́ння, простува́ння (-ння), течія́, шко́ла. [Філо́соф Аристо́телевого на́пряму (Крим.). Він зда́вна був лі́вого на́прямку (Київ). В Росі́ї нема́ одкри́тих політи́чних па́ртій, але є політи́чні на́прямки (Ленін). Шко́ла свої́м схоласти́чним прямува́нням не сприя́ла осві́ті (Кониськ.). Нові́ течії́ в зе́мстві (Грінч.)]. • -ние создаёт гений – на́прям (шко́лу) тво́рить ге́ній. • -ние журнала, сочинения – на́прям(ок) журна́ла, тво́ру. • -ния искусства, литературы, науки, философии – мисте́цькі, літерату́рні, науко́ві, філосо́фські на́прями (на́пря́мки, шко́ли), на́прями (на́пря́мки, прямува́ння) в мисте́цтві, літерату́рі, нау́ці, філосо́фії. [Всіх надба́нь рі́зних мисте́цьких шкіл (Еллан)]. • Эволюция литературных течений и -ний – еволю́ція літерату́рних течі́й і на́прямів (на́пря́мків). • Современные -ния – суча́сні на́прями (прямува́ння); 4) (наклонность, стремление) на́прям, на́пря́мок, прямува́ння, простува́ння. [Коли́-б усі́ були́ тако́го на́пряму, як я (Слов’яносербщ.). Які́ в їх ідеа́ли, які́ на́прямки? (Коцюб.). Я розгля́даю істори́чний на́прямок (tendance) капіталісти́чного нагрома́дження (Азб. Ком.). Революціоне́ри у свої́х політи́чних перекона́ннях, а не в мисте́цьких на́прямках (Еллан). Оце́ до́бре, що в вас таки́й на́прямок (Грінч.). Пова́жне прямува́ння його́ ро́зуму (Н.-Лев.)]. • -ние (образ) мыслей – на́прям думо́к. • Человек известного -ния – люди́на пе́вного на́пряму. • В этом обществе дурное -ние – в цьому́ товари́стві лихи́й на́прям, це товари́ство лихо́го на́пряму; 5) (руководство) напра́ва, керу́нок (-нку), (установка) на́лад (-ду), настано́ва, на́прям, на́пря́мок. [Нема́ у їх напра́ви до́брої (Ніс). Він га́рної напра́ви і полі́тику життя́ тя́мить (Н.-Лев.). З батькі́в та матері́в і ді́тям напра́ва (Єл. Ум.). З усі́м на́прямком свого́ па́харського життя́ (Мирн.)]. • У него с детства дурное (худое) -ние – у йо́го з дити́нства лиха́ напра́ва.

Направля́ть, напра́вить – 1) (давать направление) спрямо́вувати, спрямува́ти, напрямо́вувати, напрямува́ти, направля́ти, напра́вити, напрямля́ти, напрями́ти, (указывать путь) справля́ти, спра́вити, напрова́джувати, напрова́дити кого́, що на ко́го, на що, до ко́го, до чо́го, випрямо́вувати, ви́прямувати що про́ти ко́го, про́ти чо́го, на ко́го, на що, накеро́вувати, накерува́ти, скеро́вувати, керува́ти, скерува́ти, кермува́ти, скермува́ти кого́, що на ко́го, на що, до ко́го, до чо́го и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) ору́дувати ким, чим, (о мног.) поспрямо́вувати, понапрямо́вувати, понаправля́ти, понапрямля́ти, понапрова́джувати, повипрямо́вувати, понакеро́вувати, поскеро́вувати. [Ми направля́ли чо́вен на ті́ні, бо там ясні́ше горі́ли вогні́ (Коцюб.). Напра́вивши їх те́мними ліса́ми (Сторож.). Направля́в письме́нство на ві́льні просто́ри (Корол.). Дозві́лля вку́пі з допи́тливим ро́зумом напрями́ли ді́вчину на книжки́ (Коцюб.). Тре́ба його́ напрями́ти на ту сте́жку (Мирн.). Спра́вив його́ на би́тий шлях (Сл. Ум.). Девле́т-Ґіре́й спра́вив татарву́ на доро́гу ми́рного по́буту (Куліш). Справля́ють честь її́ на небезпе́чну путь (Самійл.). При́йдете оце́ до села́, а там вас спра́влять до шко́ли (Канівщ.). Сам го́ре до се́бе спра́влю (Франко). Накеро́вує їх до кра́щого життя́ (Рада). Провідни́к бра́вся за ланцю́г, щоб скерува́ти чо́вен (Коцюб.). Скеру́й полови́ми (вола́ми) до́бре, щоб ча́сом не зачепи́тися (Н.-Лев.). Я тя́млю, куди́ ти керму́єш (Кониськ.). Ска́зано: молода́ си́ла, ті́льки вмі́ло ору́дуй не́ю, вона́ тобі́ й зе́млю переве́рне (Кониськ.)]. • Меня к вам -вили – мене́ до вас напра́вили (спра́вили, напрова́дили). [Там черни́чка мене́ до вас напра́вила (Кониськ.). Напрова́дьте його́ до ме́не (Крим.)]. • -ть корабль рулём и парусами – направля́ти (скеро́вувати), напра́вити (скерува́ти) корабе́ль кермо́ю і вітри́лами. • -ть путь куда – простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, попрямува́ти куди́. • Куда путь -ете? – куди́ просту́єте? куди́ вам доро́га?; 2) (устремлять, обращать) справля́ти, спра́вити, направля́ти, напра́вити, напрямо́вувати, напрямува́ти, напрямля́ти, напрями́ти, наверта́ти, наверну́ти, зверта́ти, зверну́ти, оберта́ти, оберну́ти, напрова́джувати, напрова́дити, скеро́вувати, скерува́ти, накеро́вувати, накерува́ти що на ко́го, на що, до ко́го, до чо́го, (склонять) приверта́ти, приверну́ти кого́ до чо́го, (о мног.) понаверта́ти и т. п., поприверта́ти. [Направля́ючи свою́ ува́гу туди́, куди́ потребу́є революці́йна страте́гія (Еллан). Він силомі́ць напрями́в свої́ думки́ на щоде́нну робо́ту (Коцюб.). Чита́ння наверта́ло її́ думки́ на нови́й шлях (Грінч.). Наверни́ мене́ на їх ві́ру (Манж.). Зверну́ти свою́ ува́гу в и́нший бік (Коцюб.). До те́бе зверта́ю всі ду́ми свої́ (Самійл.). Оберта́ти все́нькі свої́ си́ли на розвива́ння нау́ки (Статут Ак. Н.). Така́ любо́в напрова́джує всі на́ші за́ходи ті́льки на одну́ то́чку (Крим.). Всі си́ли накерува́ли (Сл. Гр.)]; 3) (наставлять) направля́ти, напра́вити, напрямля́ти, напрями́ти, настановля́ти, настанови́ти, наверта́ти, наверну́ти, напрова́джувати, напрова́дити, (о мног.) понаправля́ти, понапрямля́ти и т. п. кого́ на що; (руководить) керува́ти, скерува́ти ким, води́ти кого́. [Ма́ючи ду́мку на че́сну пра́цю і діте́й напрями́ти (Мирн.). По́тяг до сві́тла води́в письме́нника в його́ шука́ннях правди́вого життя́ (Корол.)]. • -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины – направля́ти (наверта́ти), напра́вити (попра́вити, наверну́ти) до до́брого (на все до́бре, на добро́), на пра́ву путь (на доро́гу, на сте́жку), напу́чувати, напути́ти на путь спасе́нну, на путь і́стинну, наво́дити, навести́ на пуття́ (на добро́, на до́брий лад). [Си́ла, що змогла́-б направля́ти всіх до до́брого (Грінч.). Се́рце наверну́ть на пра́ву, че́сну путь (Самійл.). Поможі́ть сино́чкові моє́му та напуті́ть його́ (Тесл.). Вона́ тебе́, як ма́ти рі́дна, напути́ть (Кониськ.). Чому́ й на пуття́ не наве́сти? (Свидн.). Учи́телька розу́мна наведе́ на добро́ (Свидн.)]. • -ть на ложный, на гибельный путь – справля́ти (напрова́джувати), спра́вити (напрова́дити) на хи́бну (помилко́ву, поми́льну) путь, на згу́бну путь; срв. Заблужде́ние (Вводить в -ние). [Напрова́див його́ на згу́бний шлях (Київщ.)]. • -ть на ум, см. Наставля́ть (4) на ум. • -ть к лучшему – направля́ти, напра́вити до кра́щого (на кра́ще). • -ть советами – напу́чувати, напути́ти, наставля́ти, наста́вити пора́дами на пуття́; 4) (нацеливать) направля́ти, напра́вити що на ко́го, на що, про́ти ко́го, про́ти чо́го, що кому́ в що, справля́ти, спра́вити, націля́ти, наці́ли́ти що на що, спрямо́вувати, спрямува́ти, випрямо́вувати, ви́прямувати що про́ти ко́го, про́ти чо́го, скеро́вувати, скерува́ти, накеро́вувати, накерува́ти, вимі́рювати и виміря́ти, ви́мірити що про́ти ко́го, про́ти чо́го, на ко́го, на що, налуча́ти, налу́чити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тува́ти, ви́рих[ш]тувати, нарих[ш]тува́ти, (о мног.) понаправля́ти, посправля́ти и т. п.; срв. Наводи́ть 2. [Тепе́р я зна́ю, куди́ свого́ кинджа́ла направля́ти (Куліш). Не налу́чу нія́к ни́ткою у ву́шко (Червоногр.). А своє́ ві́йсько на Львів рихту́є (Ант.-Драг.)]. • -ть оружие, ружьё на кого, на что – направля́ти, напра́вити збро́ю, рушни́цю на ко́го, на що, про́ти ко́го, про́ти чо́го, націля́ти, наці́лити збро́ю, рушни́цю на ко́го, на що. • -ть шутку, насмешку на кого – виміря́ти, ви́мірити жарт, по́сміх про́ти ко́го; 5) (налаживать, исправлять) ла́годити, пола́годити, нала́годжувати, нала́годити, ладна́ти, наладна́ти, направля́ти, напра́вити, налашто́вувати, налаштува́ти, справля́ти, спра́вити, (пров.) напосу́джувати, напосу́дити, (о мног.) понала́годжувати, понаправля́ти и т. п. що; срв. Поправля́ть 1, Нала́живать 2. [Взяли́ся ла́годити гру́бу (Кониськ.). Тре́ба напра́вити маши́ну (Звин.)]; 6) (наострять) направля́ти, напра́вити, наго́стрювати, нагостри́ти, (косу правилкой) манта́чити, наманта́чити, (о мног.) понаправля́ти, понаго́стрювати, поманта́чити що. • -ть бритву – направля́ти (наго́стрювати), напра́вити (нагостри́ти) бри́тву. • -ть нож, топор – наго́стрювати, нагостри́ти ножа́ (ніж), соки́ру; 7) (изглаживать) стира́ти, сте́рти, (о мног.) постира́ти що. [Чи́сто постира́в зубки́ в борони́ (Лубенщ.)]; 8) (только сов.) – а) (науправлять) накерува́ти ким, чим и кого́, що, напра́вити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерува́ти, попра́вити ким, чим и т. п. Срв. Пра́вить. [Недо́вго й попра́вив, – ті́льки ви́їхали, за́раз і переки́нув (Київщ.)]. Напра́вленный – 1) с[на]прямо́ваний, напра́влений, напря́млений, спра́влений, напрова́джений, ви́прямуваний, накеро́ваний, скер(м)о́ваний, поспрямо́вуваний и т. п. [Ще дити́ною напрямо́ваний по хліборо́бській доро́зі (Мирн.). Інсти́нкти, напра́влені до одніє́ї мети́ (Наш)]; 2) спра́влений, напра́влений, напрямо́ваний, напря́млений, наве́рнений, зве́рнений, обе́рнений, напрова́джений, скеро́ваний, накеро́ваний, приве́рнений, понаве́ртаний и т. п. [О́ко ні́би на те́бе спра́влене, а само́ ди́виться десь у глибі́нь безмі́рну (Стефаник). Всі думки́ напрямо́вані на добува́ння бі́льших доста́тків (Грінч.)]; 3) напра́влений, напря́млений, настано́влений, наве́рнений, напрова́джений, понапра́вляний и т. п.; скеро́ваний; напу́чений, наве́дений; 4) напра́влений, спра́влений, наці́лений, спрямо́ваний, ви́прямуваний, скеро́ваний, накеро́ваний, ви́мірений, налу́чений, ви́рих[ш]туваний, нарих[ш]то́ваний, понапра́вляний и т. п. [У порівня́нні з «Га́ртом», про́ти яко́го напра́влено вістря́ уда́ру (Еллан). З обу́рливою статте́ю, спрямо́ваною про́ти уря́ду (Пр. Правда). Бага́цько сатири́чної кусли́вости, ви́прямуваної про́ти клерика́лів і бага́тих кла́с (Крим.). Коли́ держа́ва буржуа́зна, то вона́ скеро́вана про́ти пролетарія́ту (Азб. Ком.). Нака́зи, скеро́вані на ви́власнення вели́ких книгозбі́рень (Азб. Ком.). Мо́ва, ви́мірена про́ти аристократи́зму (Крим.)]; 5) пола́годжений, нала́годжений, нала́днаний, напра́влений, налашто́ваний, спра́влений, напосу́джений, понала́годжуваний и т. п.; 6) напра́влений, наго́стрений, наманта́чений, поманта́чений и т. п.; 7) сте́ртий, пости́раний; 8) – а) накеро́ваний, напра́влений и т. п.; б) покеро́ваний, попра́влений.

Направля́ться, напра́виться – 1) спрямо́вуватися, спрямува́тися, поспрямо́вуватися; бу́ти спрямо́вуваним, спрямо́ваним, поспрямо́вуваним и т. п.; (руководиться) води́тися; срв. Направля́ть. [Вся жизнь старосві́тських пані́в води́лася ду́хом це́ркви (Куліш)]. • Корабль -ется по компасу – корабле́м кер(м)у́ють за ко́мпасом, корабле́м кер(м)у́ється за ко́мпасом. • Глаза всех -вились на него – усі́х о́чі (усі́ о́чі) оберну́лися (спра́вилися) на йо́го. • Политика партии -ется твёрдой рукой – міцна́ рука́ спрямо́вує парті́йну полі́тику. • Мероприятия правительства -ля́лись к развитию страны – держа́вні за́ходи були́ спрямо́вані (скеро́вані) на ро́звиток краї́ни. • Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал – він поба́чив, що во́рог направля́є йому́ в се́рце кинджа́л(а). • Бродяга -ется по месту жительства – волоцю́гу відпрова́джують (відпрова́джується) на мі́сце прожива́ння (пробува́ння). • Преступник -ется в Нарым – злочи́нця ви[за]сила́ють (или ви[за]сила́ється) до Нари́му. • Рабочими -ется сельско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу – робітники́ ла́годять сі́льсько-господа́рський ремане́нт до весня́ної сівби́. • Бритва -ля́ется – бри́тву направля́ють (наго́стрюють), бри́тва направля́ється (наго́стрюється). • Бритва -лена – бри́тву напра́влено (наго́стрено). • Бритва -рилась – бри́тва напра́вилася (нагостри́лася); 2) (брать направление) прямува́тися, попрямува́тися, правува́тися, пра́витися, поправува́тися, спрямо́вуватися, спрямува́тися, скеро́вуватися, скерува́тися, (о мног.) поспря́мовуватися, поскеро́вуватися; (диал.) напрямля́тися, напрями́тися куди́, до ко́го, до чо́го. [До пе́кла навпросте́ць пряму́йся (Котл.). А той праву́ється туди́ чума́к (Мартин.) Я до того́ ду́ба пра́влюся (Харк.). «А куди́ пра́витесь?» – «До Ки́їва!» (Сл. Гр.). Наро́ди скерува́лися на схід (Шахмат.). Напрями́лася в куто́к до пе́чи (Мирн.). Напрями́всь іти́ до шко́ли (Н.-Лев.)]; 3) (держать путь) простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, попрямува́ти, проста́ти, попроста́ти, керува́ти, (диал.) прямцюва́ти, попрямцюва́ти, (образно) сте́жку гаптува́ти, шлях-доро́гу верста́ти; срв. Идти́ 1, Пойти́ 1. [Куди́ вони́ просту́ють? (М. Вовч.). Простува́ли вони́ до Лубе́нь (Сторож.). Пливе́ ві́йсько, просту́ючи уни́з до поро́гів (Мордовець). Гляді́в, куди́ це попросту́є хло́пець (Крим.). Він догада́вся, що й той туди́ пряму́є (Н.-Лев.). Товари́ство на Січ прямува́ло (Шевч.). Прямува́в до старо́го бе́реста (Коцюб.). Мари́на була́ попрямува́ла до двере́й (Крим.). Проста́ли ми в Украї́ну во́льними нога́ми (Шевч.). Сам попроста́в до ха́ти (Г. Барв.). Зна́ти, куди́ ча́йка (лодка) но́сом керу́є (Звин.). У воро́та прямцю́є (Свидниц.). Куди́ прямува́ти, яки́м тра́хтом сте́жку гаптува́ти? (Сл. Гр.)]. • -ться дорогою – простува́ти (прямува́ти), попростува́ти (попрямува́ти) шля́хом (доро́гою). • Вы в какую сторону -етесь? – ви в яки́й бік (куди) просту́єте (пряму́єте)? • -ться на огонь – простува́ти, попростува́ти на сві́тло. • Мы -лись к пристани – ми прямува́ли, попрямува́ли до при́стани; 4) (пускаться, устремляться) пуска́тися, пусти́тися, подава́тися, пода́тися, ударя́тися, уда́ритися, (диал.) простяга́тися, простягти́ся, хили́ти, похили́ти, наставля́тися, наста́витися, (тяготеть) тягну́ти и тягти́, (пробираться) бра́тися, побра́тися, (о мног.) попростяга́тися, понаставля́тися куди́, до чо́го, на що. [Пусти́лися пі́шки через верх (Франко). Пода́вся сте́жкою з лі́су на шлях (Коцюб.). Пода́вся вниз я́ром (Франко). Пода́вся додо́му (Крим.). Зна́є, куди́ вда́ритися, де чого́ шука́ти (Свидниц.). Васи́ль простя́гся на музи́ки під ве́рби (Н.-Лев.). Селя́ни-ра́таї тягли́ на Украї́ну (Куліш). Чу́ти, як щось бере́ться в ба́шті по схо́дах (Куліш). Побра́лися налива́йці до Рі́чиці (Куліш). Побра́вся Павло́ додо́му (М. Вовч.)]; 5) (иметь направление, пролегать) сла́тися, п(р)осла́тися, стели́тися п(р)остели́тися, держа́ти, лежа́ти, йти, впада́ти, впа́сти. [Шлях стели́вся поміж жита́ми (Київщ.). Ця ву́лиця держи́ть пря́мо, не кри́виться ніку́ди (Звин.). Куди́ та́я дорі́женька, куди́ вона́ впа́ла: чи в те́мний луг, чи у по́ле? (Метл.)]; 6) (запасаться) напаса́тися, напасти́ся, запаса́тися, запасти́ся, (о мног.) понапаса́тися, позапаса́тися. • На вас тетрадей не -вишься – на вас зши́тків не напасе́шся (не наста́рчишся); 7) (вдоволь, сов.) накерува́тися, напра́витися, попокерува́ти, попопра́вити (досхочу́) и т. п.; срв. Пра́вить.

Поро́г – 1) порі́г (-ро́га), ум. порі́жок, порі́жечок (-чка). [Довбиши́ха одчини́ла сіне́шні две́рі й ста́ла на поро́зі (Н.-Лев.)]. • Стоять у -га вечности – край дові́чности стоя́ти (Грінч.). • Стоять у -га – стоя́ти в поро́гах, край поро́га, коло поро́га. [П’ють у ку́ма мед-вино́, а ми в поро́гах стоїмо́ (Грінч.)]; 2) (на реке) порі́г (-ро́га), (на Днестре и Буге) броя́к (-яка́), (в Галиции) гук, ско́ки (мн.); срв. Перебо́р 2, Перека́т. [Оди́н порі́г із свої́ми спа́динами займа́є вздовж Дніпра́ з верству́ (Куліш). Досві́дчений керма́нич зна всі ско́ки у воді́, о які́ розби́тися мо́же дара́ба (Шух.)]. • Днепровские -ги – Дніпро́ві поро́ги; 3) (горн.: уступ) спа́дина, при́пічок (-чка).

По́тесь – стерно́, прави́ло, де́мено, ке́рма, (на плоту или барже) трепло́.

Прави́ло – 1) (руль) стерно́, ке́рма, прави́ло; (у плота или баржи) трепло́; срв. Весло́; 2) прави́ло, прави́льце; см. Ватерпа́с и Отве́с; 3) (хвост борзой собаки) хвіст у хорта́; 4) артил. – прави́ло.

Прави́льный – стернови́й, кермови́й, прави́льний. • -ное перо (у птиц) – плав, плаво́к (-вка́).

Прави́тель, -ница – управи́тель, управи́телька, прави́тель, -телька, керма́нич, -ничка, кері[о]вни́к, кері[о]вни́ця, кері[о]вни́чий, (владетельное лицо) держа́вець (-вця), держа́вця (-вці, м. р.). [І звяза́вши його́, одвели́ й ви́дали Пила́тові понті́йському, управи́телеві (Єв.)]. • -тель канцелярии – управи́тель, керма́нич канцеля́рії. • -тель дел – керівни́чий над спра́вами.

Пра́вить – 1) (кем, чем: направлять, руководить) керува́ти ким, чим (и кого́, що), кермува́ти ким, чим, пра́вити ким, чим и що, правува́ти ким, чим. • -вить лошадьми (лошадью), телегою, возжами и т. п. – керува́ти (и ґерува́ти), пра́вити кі́ньми, во́зом, ві́жками, правува́ти, пово́дити кі́ньми, ве́сти́ коня́. [Ві́жками керува́ла мов-би шля́хтичка, що сиді́ла зза́ду (Свид.). Коня́ керу́ють уздо́ю, а чолові́ка сло́вом (Приказка). Правува́ти кі́ньми й людьми́ (Н.-Лев.). На́вчить, як кі́ньми пра́вити (Кониськ.). Сам пан кі́ньми пово́дить (Гр.). Сагайда́чний ї́хав поза́ду на во́зі, бо не міг через ру́ку ве́сти коня́ (Маковей)]. • -вить кораблём, лодкою – керува́ти, кермува́ти, пра́вити корабле́м, керува́ти, пра́вити човном. • -вить рулём – керува́ти (пра́вити) стерно́м, стернува́ти, кермува́ти; 2) (делами, страной: повелевать) керува́ти, порядкува́ти, справува́ти, управува́ти (реже управля́ти), пра́вити, заряджа́ти чим, (начальствовать) урядува́ти, ра́дити над ким, над чим, (распоряжаться по своему) ору́дувати, верхово́дити; заправля́ти, ряди́ти ким, чим. • -вить делами – керува́ти, порядкува́ти спра́вами, справува́ти реча́ми, урядува́ти. [Коза́цтво перебива́ло їм порядкува́ти по свої́й уподо́бі (Куліш). Ві́йсько бажа́є, щоб ті́льки та була́ сла́ва, що Хмельни́цький гетьману́є, а неха́й-би його́ пора́дці всіма́ реча́ми до по́вного його́ зро́сту справува́ли (Куліш)]. • -вить домом – порядкува́ти, управля́ти, заправля́ти, заряджа́ти до́мом, поря́док у дому́ дава́ти; 3) (службу, обязанности) справля́ти, відбува́ти, відправля́ти, сов. спра́вити, відбу́ти, відпра́вити (слу́жбу, обов’я́зки). • -вить церковную службу – пра́вити, відправля́ти, справля́ти слу́жбу бо́жу. • -вить тризну, поминки и т. п. – справля́ти три́зну, по́минки і т. ин. [Справля́ли свої́ каніба́льські та́нці над пова́леним во́рогом (Єфр.)]. • -вить поклон от кого – перека́зувати поклі́н, поклоня́тися, кла́нятися кому́ від ко́го; 4) (подати, долги) виправля́ти, стяга́ти (пода́тки, борги́); 5) пра́вити, виправля́ти що; срв. Исправля́ть, Выпрямля́ть. • -вить корректуру – пра́вити, виправля́ти коре́кту. • -вить бритву – гостри́ти бри́тву. • -вить вывихнутую руку – вправля́ти, пра́вити, впра́вити ви́вернуту ру́ку; 6) (виновного) правди́ти, виправля́ти кого́. [Чолові́ка вини́ли, а жі́нку правди́ли (Полт.)]. • Пра́вленный – пра́влений, ви́правлений. • -ная бритва – ви́гострена бри́тва.

Правле́ние – 1) (действие) керува́ння, кермува́ння, правува́ння ким, чим; порядкува́ння, справува́ння, урядува́ння и т. д., см. Пра́вить. • -ние делами, страной – керува́ння, порядкува́ння спра́вами, краї́ною, управува́ння реча́ми, урядува́ння над краї́ною и т. д. [Деспоти́чне царське урядува́ння]. • Образ -ния – фо́рма урядува́ння, (держа́вний) лад. • Деспотический образ -ния – деспоти́чний лад; 2) (руководительство, начальство) керу́нок (-нку), уря́д, упра́ва, заря́д (-ду), (командование, стар.) рейме́нт (-нту). [Під чиї́м рейме́нтом]. • Бразды, кормило -ния – урядо́ве стерно́, ке́рма урядува́ння, урядо́ва вла́да. • Принять -ние – ста́ти на уря́д, прийня́ти уря́д, обня́ти уря́д; 3) (учреждения, заведения, общества) упра́ва, ра́да, заря́д (-ду), (гал.) ви́діл (-лу). • Член -ния – член упра́ви, ра́ди, (гал.) виділо́вий (-вого); 4) (название учреждения) уря́д (-ду), розпра́ва. • Податное -ние – податко́вий уря́д. • Губернское -ние – губе́рнська розпра́ва. • Волостное -ние – во́лость, волосна́ розпра́ва.

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Автомобиль – автомобі́ль, (разг.) авто, автівка, (жарг.) лайба. [Але вже виїхавши з двору, Шлойма раптово змінив свої наміри, пригальмував біля вуличного прилавка, купив шматок маківника і каву в одноразовій філіжанці й усе це спожив прямо в авті, повільно прожовуючи пирога й присьорбуючи гарячий, але не вельми міцний напій (О.Ірванець). Чоловік вражено витріщив на нас очі зі свого високого сидіння. Видно, не міг збагнути, як це зі швидкістю понад сто кілометрів він не може випередити якусь старомодну лайбу (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Ліберо ніколи не був знайомий з ним особисто, але знав про нього все, навіть те, що він полюбляв кермувати автівкою з вимкненими фарами, на подив своїх суперників, за його власними словами, щоб не турбувати місяць (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). Незабаром я угледіла його забрьохану лайбу біля шинку (Л.Кононович, перекл. А.Мартен-Люган). Банкір, президент старішого банку Джефферсона, першого банку в Йокнапатофській окрузі, він вірив і тоді, і до самої своєї смерті багато років згодом, — коли вже всякий навіть у Йокнапатофі переконався в довговічності автомобіля, — що повіз із мотором це така ж безнадійна проява, як і вчорашня поганка, і так само, як цей гриб, зникне із завтрашнім сонцем (Р.Доценко, перекл. В.Фолкнера). Одна з проблем при створенні активного міста — наявність автомобілів. Потрібні спонуки та поштовхи, щоб люди відмовилися від автомобілів як основного транспортного засобу. «Людські тіла і людський метаболізм розраховані на ходіння пішки впродовж п’яти годин на день», — стверджує мій поважний кардіолог. Чарівне місто буде збудоване так, щоб нам було легко з дому пішки ходити працювати, соціалізуватися, грати, медитувати (Д.Гломозда, перекл. Д.Роуза). В автомобілі сидів стандартний молодий чоловік з тих, що випускаються серіями — разом з автомобілями (Е.Кроткий)].

Брызговик – бризкови́к. [Ми невинно й запитливо дивилися на чоловіка за кермом, ніби хотіли дізнатися, чого це він махав нам рукою, але той напружено дивився в другий бік, а «Карл» летів тепер на повному газу, аж бризковики тріпотіли — брудний, але непереможний нечупара (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка)].

Бумага – 1) (материал) папір; (лист) лист; 2) (документ) папір (мн. папери), (прост.) бумага; 3) (устар.) бавовна; (изделия) прядиво, нитки: • актовая бумага – актовий папір; • бумага всё терпит (стерпит), бумага не краснеет – папір усе терпить (зносить), папір не червоніє, написати можна все (що хоч); • бумага входящая – папір вступний; • бумага гербовая – гербовий, штемпльовий папір; • бумага государственная – папір державний; • бумага исходящая – папір вихідний; • бумага к делу – папери до діла; папери до справи; • бумага копировальная – папір копіювальний; • бумага обёрточная – бібула; • бумага официальная – лист офіційний; • бумага папиросная – цигарковий папір; • бумага писчая – писальний папір; • бумага препроводительная – супровідний лист; • бумага почтовая – папір листовий, поштовий; • бумага пропускная – папір промокальний; промокальниця, вимочка; • бумаги – папери, (сниж.) папір’я; • бумаги к исполнению – папери до виконання; • гладко было на бумаге, да забыли про овраги – гладко було на папері, та забули про яри; • деловые бумаги – ділові листи; папери; • журнал входных и выходных бумаг – журнал вступних і виступних (вхідних і вихідних) паперів; • за каким номером бумага – яке число листа; під яким числом лист; • клочёк бумаги – клаптик паперу, папірець, папірчик; • на бумаге – листовно; на письмі; • направлять бумагу – надсилати папери, листи; • не стоит бумаги марать – шкода паперу, шкода (не варт, не варто) псувати (переводити) папір, (устар.) шкода й олівця (олива) тупити (тратити); • откуда бумага и ее краткое содержание – звідки лист та короткий зміст його; • подшивать бумаги – підшивати листи, папери; • составить бумагу – скласти листа; • старые, исписанные бумажонки – шпарґал, шпарґали, шпарґалля; • хлопчатая бумага – бавовна, бавина; • ценные бумаги – цінні папери. [На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! (Т.Шевченко). Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: — Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу (М.Вовчок). Вона була дуже гарна — біла, як папір, червона, як ягода, очі чорні, як вуглі, брови колесом, білозуба, свіжоуста, вбиралась у рябенькі одежі (М.Вовчок). На Щуку хтось бумагу в суд подав (Л.Глібов). На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (П.Мирний). — Невже не догадуєтесь? Ох, ті поети мудріші на папері, як у житті! (Л.Українка). — От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… Вмент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М.Кропивницький). Прихильне писарча нищечком дало йому копію з паперу, що волость послала начальникові про його (Б.Грінченко). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… як мені хочеться взяти перо, обмокнути його у блакить неба, в шумливі води, в кров свого серця і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей, ви, тюремники! Не можна? Що? Людині, що має вмерти? Ха-ха!. Ну, що ж! Може, се й краще. Буду лежати і буду низати, немов намисто, разки моїх думок, без слів, без чорнила і без паперу (М.Коцюбинський). Нарешті великий критик кінчив переливати свою думку на папір і запитливо глянув на хлопця, якого погляд цей торкнувся страшним штихом (В.Підмогильний). І лягають літери на папір, мов сніг землю мережить, щоб небо проясніло до ранку (В.Стус). Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю (В.Симоненко). А геніальні поети — такі бездарні! Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою. А ті клаптенята паперу — то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою (Л.Костенко). На його столі вишикувалися в один ряд вимочка, записничка, чорнильниця й лінійка (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Якби папір був терпеливий, він би дожидався шедевра (С.Є.Лєц). Автоінспектор зупиняє автомобіль, за кермом його колишня учителька: — Добрий день, Варваро Петрівно! Беріть ручку, папір і пишіть сто разів: «Я більше ніколи не порушуватиму правила дорожнього руху…»].

Велосипед – (франц. от. лат.) велосипед, (диал., польск.) ровер: • изобретать, изобрести велосипед – винаходити, винайти велосипед (колесо); відкривати, відкрити Америку. [Стежкою в бік залізниці їхав дядько на велосипеді. Він помітив, що у кущах борюкається якась лайлива гадь, закрутив навіжено педалями й за п’ять хвилин був на станції. Там він перетнув усі вісім колій і тільки тоді, не злізаючи з веломашини, щедро висякався (В.Діброва). Ніщо не дарує більшого відчуття благочестя й невразливості, ніж велосипед в Амстердамі. Тут скинуто диктатуру автомобіля, і ви стаєте частиною великого племені, що гордо сидить у сідлах і зневажливо споглядає капоти дурнів і легкодухів за кермом  (Ю.Костюк, перекл. Д.Ніколза)]

Дело – діло, (ум. дільце, ділечко), заняття, (труд) робота (ум. робітка), праця; справа; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія; потреба; подія, випадок; досьє: • а мне какое дело, что за дело? (разг.) – а мені що до того?; а мені яке діло?; а мені якого батька горе?; а мені який клопіт?; от мені великий клопіт!; • без дела не входить – без потреби не заходити; • безотлагательное дело – пильна справа; • ближе к делу – [ближче] до діла (до суті); без зайвих подробиць; • браться за дело – братися до діла (до роботи, до праці, до справи); ставати до праці (до діла, до роботи, до справи); заходжуватися коло справи; • браться за дело, не стоящее того – братися до діла, яке не варте того; руки поганити; • браться не за своё дело – не до свого діла (не до своєї справи) братися; (разг.) шитися не в своє [діло]; • быть в курсе дела – бути в курсі справи; бути поінформованим; • вам до меня и дела нет – вам про мене й байдуже; вам до мене і діла нема (немає); • вводить в дело – ознайомлювати зі справами; • ведение дела – провадження справи; • везде испортишь дело – скрізь попсуєш (зіпсуєш) діло (справу); (образн.) куди не підеш, то золоті верби ростуть; • вести дело к тому (так), чтобы… – вести до того, щоб…; гнути на те, щоб…; кермувати до того, щоб; • вести (удачно) дело (юрид.) – провадити (гаразд, щасливо) справу; • виданное ли, слыханное ли дело? – чи ж видана, чи ж чувана [це] річ?; чи чувано, чи видано?; де це видано, де це чувано?; • внешние (иностранные) дела – закордонні справи; • военное дело – військова справа; • возбудить дело против кого – порушити (розпочати, зачати) справу проти кого; зачати (заложити) позов проти кого; піти у позов проти кого; • вот это дело! – оце діло!; оце воно!; оце так!; то є щось; (иногда) оце до ума!; • в самом деле, на самом деле – справді; (иногда) дійсно; • всё употребить в дело – усе зробити; на всі способи братися, узятися; • в том-то и дело – отож-то (атож-то); отож-то й є; то ж то й воно; то ж бо то й; не що-бо й що; тим-бо й ба; не то ж бо то й що; (зниж.) не по чім б’є, як не по голові; в тому-то (в тім-то) й річ (справа, суть); • в чём дело? – у чому річ?; про що річ?; у чім сила?; про (за) що йдеться?; що сталося?; • выходит дело, что (разг.) – виходить, що; кладеться на те, що; • главное дело – головна (найголовніша) річ; головне (головно); • говорить дело – казати (говорити) до діла (до пуття); казати (говорити) по суті; мовити до речі; • горное дело – гірництво; • гражданское дело – цивільна справа; • грешным делом – на жаль; признатися; • громкое дело – голосна (гучна) справа; сенсаційна справа (сенсація); • да и в самом деле – та й справді; та воно й правда; • дать делу другой оборот – повернути справу (на инакше); • дать ход делу – зрушити справу; дати хід справі; • дела, дела, как сажа бела – живемо, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне (Пр.); впав у біду, як курка в борщ (Пр.); • дела идут к лучшему – справи (діла) покращали (повернули на краще); • дела нет (нет дела) до чего – байдуже про що (до чого); • дела тайные – таємні діла (справи), таємнощі; • дело во времени – йдеться про час, залежить від часу; • дело вот в чём – річ (справа) ось (от) яка (ось, от у чім, у чому); • делов-то – скільки [там] того діла, всього на-всього; • дело в том, что… – річ у тім, що…, ідеться про те (за те), що…; • дело в том, чтобы… – ідеться за те (про те), щоб…; • дело в шляпе (разг.) – справу (діло) полагоджено (зроблено), (образн. нар.) рибка в сітці!; • дело дрянь, табак (разг.) – погане діло; погана (кепська) справа; • дело житейское, обыкновенное – світова, звичайна річ; • дело за вами (разг.) – тепер ваша черга (ваш ряд, за вами черга), діло (справа) за вами; • дело за небольшим стало – діло за малим стало; • дело идёт к осени – ідеться (береться) до осені, кладеться на осінь, надходить (наближається) осінь; • дело идёт о том, чтобы – йдеться про те, щоб; • дело касается кого-чего – справа стосується кого-чого; • дело кончено, поздно уже (образн. разг.) – клямка запала; • дело ладится – справа налагоджується; • дело лежит без движения – справа не рушає; • дело мастера боится – діло майстра хвалить (Пр.); дільника й діло боїться (Пр.); що вхопить, то зробить (Пр.); добра пряха й на скибці напряде (Пр.); в умілого й долото рибу ловить (Пр.); на що гляне, так тобі й учеше (Пр.); майстер зна, що кобилі робити (Пр.); • дело начато – справу розпочато; • дело не в том – не про те (не за те) річ; не в тім річ, не в тім сила; • дело не выйдет (разг.) – нічого з того не буде (не вийде), (образн.) з цього пива не буде дива; • дело не клеится – діло (справа) не йде в лад (не ладиться); • дело не медведь (не волк) — в лес не убежит – діло не вовк (не заєць) — нікуди не втече (Пр.); сиди, Векло, бо ще не смеркло (Пр.); як до діла, так і сіла (Пр.); гуляй, тато,– завтра свято (Пр.); • дело не терпит отлагательств – зі справою не можна зволікати; • дело, не терпящее отлагательств – негайна (невідкладна, нагальна) справа; • дело нешуточное – це (то) не жарт, (разг.) непереливки; • дело обыкновенное – звичайна річ; • дело обстоит так – справа стоїть так, діло таке; • дело обычное – звичайна річ; • дело о ком – справа кого; • дело окончено – справу закінчено (кінчено); • дело подвернулось кстати – справа нагодилась; • дело подходит к концу – справа (діло) доходить (добігає) кінця, справа (діло) наближається до кінця, кінчається; • дело подходящее – [це] діло підходить кому, на руку (наруч) кому, (образн.) на руку ковінька кому; • дело по обвинению кого в чём – справа про звинувачення (обвинувачення) кого у чому, за що; • дело привычки – звичка, звичай; • дело проиграно – справу програно; • дело случая – випадкова річ; • дело стало за чем – затримка за чим; • дело стоит внимания – справа заслуговує на увагу, заслуговує (варта) уваги; • дело табак – кепська справа; • дело твоих рук (разг.) – діло (справа) твоїх рук, то твоя праця (робота); • дело только в том, чтобы… – ідеться тільки про (за) те, щоб , річ тільки про те, щоб; річ тільки в тому, щоб; • делу время, потехе час – коли почав орати, так у сопілку не грати (Пр.); попрацюй уліті (улітку), відпочинеш узимі (узимку) (Пр.); іди в гості сміло, як не жде дома діло (Пр.); • другое (иное) дело – інша річ (справа); • его слова не расходятся с делом – його слова не розходяться (не розминаються) з ділом, він що скаже, те й зробить, (образн.) сказав, як зав’язав; • её (его) дело молодое (разг.) – вона (він) молода (молодий); • ей до всего дело – без неї вода [ніде] не освятиться; • если уж до чего дело дойдёт – коли вже до чого (до того) дійдеться, як до чого (до того) ряд дійде; • за дело он наказан (разг.) – він заслужив на кару, по заслузі (за діло) покарано його; • за малым дело стало (разг.) – малого (дрібниці) не стає (бракує, не вистачає); • за ним дело не станет (разг.) – за ним діло не стане, його не доведеться чекати; • затруднительное дело – клопітна, морочлива справа; • золотых дел мастер – золотар (ум. золотарик); золотник; • и дело с концом (разг.) – та й по всьому (та й по всій справі), та й край [увесь] (та й квит, иногда та й решта); • известное, видимое дело (разг.) – відома, видима, певна річ, звичайно (звісно); сказано; • иметь дело с кем – мати діло (до діла) з ким, до кого, мати зв’язки (стосунки) з ким, (иногда негат.) накладати з ким; • иметь дело с чем – мати справу з чим; вивчати, розглядати що; торкатися чого; • как дела? – як ваші (твої ) справи?, як ся маєте (маєш )?, як ведеться?; • каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить (Пр.); який до їжі, такий і до роботи (Пр.); • какое [кому] дело до этого? – що до того [кому]?; • к делу! (разг.) – до діла!; • круг дел – обсяг справ; • к чему мне такое дело – навіщо (нащо) мені таке діло, (разг.) нащо мені та рахуба; • личное дело (документ) – особова справа; • личное дело – особиста, приватна справа; • между делом (разг.) – поміж ділом, побіжно, мимохідь; • мне (тебе, ему…) нет до этого дела – мені (тобі, йому…) байдуже до того, мене (тебе, його…) це не обходить, до мене (до тебе, до нього…) це діло не доходить; • моё дело сторона (разг.) – моя хата скраю, не маю нічого спільного з ким; • на деле доказывать – ділом довести; • на [самом] деле – насправді (справді) (иногда доправди), на ділі; • на словах, что на санях, а на деле, что на копыле – на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці; • начинать судебное дело – піти у позов; • не было дела до кого, до чего – байдуже було до кого, до чого; не доходило діло до кого, до чого; • не в этом (том) дело – не в тім річ, не про те (не за те) річ, не про те (не за те) мова мовиться, не в тім сила; не про те йдеться; не про те мова; не в тім (не в тому) справа; • не идет дело – діло не йде, (образн. разг.) не прядеться; • не к делу – не до діла (не до речі) не в лад; невлад; • немного дела – діла ніскільки (не багато); • не по словам судят, а по делам; хорошие дела лучше хороших слов – менше слів, а більше діла (Пр.); менше говори — більше діла твори (Пр.); добрі діла кращі від добрих слів (Пр.); робота сама за себе скаже (Пр.); • не твоё, не ваше дело – [то] не твоє, не ваше діло; не твоя, не ваша справа; не твоя, не ваша річ; тобі, вам не діло; тобі, вам до цього зась, заськи; (образн. шутл.) не твоє, не ваше мелеться (молотиться); тут не твій, не ваш батько хазяїн; • не твоего ума дело (разг.) – не з твоїм розумом братися до…; (міркувати про, за…); на це твого розуму не стане; • ну и дела – ну й робота; • обделывать, обделать дело (прост.) – оборудувати (залагоджувати, залагодити) справу, упорати справу; • обнять дело – збагнути справу; • обращаться по делу – вдаватися, звертатися в справі, з справою; • общее дело – спільна справа; • он знаток своего дела – він знавець свого діла (своєї справи), він знається на своїй справі (на своєму фаху), він знає своє діло (свій фах); • он не у дел – він не працює (не на посаді, не на службі), він без діла (без роботи), його усунено з посади (від діла), він не має службових обов’язків; • оставлять дело без движения – лишати справу без руху; • первым делом, первое дело – щонайперше (найперше), передусім (насамперед), найперша річ; • плёвое дело (разг.) – дурниця, абищиця, пусте, пустячина, казна-що; • плохо дело – погане діло, зле, погана (кепська) справа, (образн.) справа як коло дядькового (коло бабиного, баб’ячого) воза; • погубить дело – занапастити справу; • по делам; по делам службы – за ділом (за справами, у справі), у службових справах (за службовим ділом); (устар.) за орудками; • по делу – за ділом (за справою), у справі; • пойти в дело – піти в надобу, піти до діла; • по личному делу – в особистій (у персональній) справі; • положение дел – стан речей (справ); • помочь делу – зарадити справі; • понимать в деле – розумітися на справі; • понятное, ясное дело – зрозуміла, певна річ, зрозуміло; • поручать кому ведение дела – доручати кому провадити справу; • по своему делу – за своїм ділом; за своєю справою; • по сути дела – до суті справи (діла), фактично; • по ходу дела – з розвитку справи; • пошло дело на лад – пішла робота (пішло діло) гаразд, повелося добре (гаразд, на добре); • по этому делу – у цій справі, за цим ділом; • по этому (служебному) делу – в цій (службовій) справі; • правое дело – праве діло, справедливе діло, справедлива справа; • прийти по делу – прийти у справі; • приобщать к делу – прилучати до справи; • приниматься, приняться за дело – братися, узятися до діла (до праці, до роботи), ставати, стати до роботи (до праці), братися, узятися (заходжуватися, заходитися) коло чого, робити що; • приостановить дело – припинити справу; • пускать, пустить в дело что – пускати, пустити (запускати, запустити) що, ставити, поставити на роботу що; • расследовать дело – розслідити, розвідати справу; • сидеть, быть без дела – сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти; • смотреть за делом – наглядати за справою; • спешное дело – нагальна, термінова справа; • справиться с делом – дати (собі) раду із справою; • статочное ли дело? – чи подоба?, чи годиться [ж]?; чи можлива річ?; чи мислима річ? (устар.) чи подобенство?; • столько дела, что не успеешь всего сделать – діла такого, що не переробиш, діла не обкидаєшся; • странное дело – дивна річ, чудасія, чуднота, диво, дивовижа; • судебное дело – судова справа; • такие-то дела – от такі діла (справи); • таково положение дел – такий стан речей, такі маємо справи (діла); • текущие дела – теперішні справи; • тёмное, подозрительное дело – непевна справа; • типографское дело – друкарство; • то и дело (разг.) – раз у раз (раз по раз); весь час; знай; безперестанку; • то ли дело (разг.) – інша річ, хіба така річ?, нема краще як…, нема як…, нема в світі як…, от… так-так; • торговое, коммерческое дело (предприятие) – торговельне, промислове підприємство; • тяжебное дело – позов; • уголовное дело – карна, кримінальна справа; • у меня дела идут хорошо – мені ведеться; • у меня к тебе дело – я до тебе маю діло (справу), у мене до тебе діло (справа); • умно вести дело – з розумом провадити справу; • употребить в дело – узяти до діла, ужити що, пустити в діло що, скористатися з чого, чим; • управиться с делом – упоратися з справою; • управляющий делами – керівник справ; • ходить по делу (устар.) – позиватися, тягатися; • часовых дел мастер – годинниковий майстер, годинникар; • что дело, то дело – що до діла, то до діла; що правда, то правда; що до пуття, то до пуття; • шататься, болтаться без дела (разг.) – вештатися, швендяти, тинятися [без діла]; • экстренное дело – пильна справа; • это дело! – це до діла!, це діло!, це (ото) добре!, це гаразд!; • это дело другое – це що инше; це инша річ; • это дело можно считать потерянным – цю справу можна вважати за пропащу; • это дело потерянное – це річ пропаща; • [это] дело случая – [це] річ випадкова; • это к делу не относится – це до діла не належить (не стосується); • это не дело (разг.) – це не годиться; • это особое (другое) дело – це інша (особлива) річ, це інша стать; • это совсем другое дело – це щось зовсім інше; • это уж моё дело – це вже мені знати, це вже моя річ (моє діло); • я в деле, я и в ответе – що роблю, за те й відповідаю (Пр.); • я совсем не имею с ней дела – жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе (Пр.). З бабою і дідько справу програв (Пр.). — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (І.Котляревський). Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г.Квітка-Основ’яненко). Моє діло, кажуть, мірошницьке, запусти та й мовчи (Номис). А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л.Глібов). Сказано: куди голка, туди й нитка (Пр.). А він знай співає (Т.Шевченко). Сидить, тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (М.Вовчок). — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (П.Мирний). — Я б тоді паном діло зажив. Та де б тобі, — більше б пана був, до царя рівнявся. Усе б у садку і сидів та овоч їв (П.Мирний). — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (П.Мирний). Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (І.Нечуй-Левицький). Няньку посилала за орудками (Л.Українка). — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Л.Українка). — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (М.Коцюбинський). Чистий думками і непорочний діями. Він хотів би коняку купити, та тим бо й ба — грошей нема. Не доходило мені до них діла (АС). Ігумену — діло, а братії — зась (Пр.). — Ми не тою дорогою їдемо? — А тож-то, що не тою (АС). Нехай судці розберуть тую справу. Неохота йому працювати; хіба така річ – пити! Я прийшов до вас за ділом. Тепер справа стоїть инакше (АС). Не треба слів, хай буде тільки діло (О.Теліга). — Добре, добре, мамо, — там розберем. А забудемо, де чай, то горіхом заваримо. Скільки того й діла! (І.Багряний).   — Сідай, парубче, підвезу, — осадив коні біля хлопця. — Могорич із вас, дядьку Іване, — схвально оглянув коні Дмитро, вискочив на воза і зручно спустив ноги з полудрабка. — Скільки того діла, — могорич мій, а горілка твоя. Звідки прямуєш? (М.Стельмах). Затісно в цьому світі для живих, для мертвих теж затісно. Скільки діла — прожити вік, як мати жити вчила, і що ж? То просто  неспокутний гріх (В.Стус).    — Отож скажу відкрито і вселюдно. Буває всяко, доля — не черінь. Любов — це, люди, діло неосудне. По всі віки. Во вік віків. Амінь (Л.Костенко). Прибрати, попрати, помити, скупати дітей… Здавалось би, скільки того діла, а все — як ота нездоланна дорога з Синиці… (Марина Павленко). А Справі своїй вони були віддані не менш, ніж своїм чоловікам, синам та коханим, цій Справі служать їхні руки, задля цієї Справи б’ються їхні серця, до неї звернені їхні слова, думки й мрії, на вівтар її, якби постала така потреба, вони віддали б і своїх чоловіків, синів та коханих, і втрату свою понесли б так гордо, як воїни несуть бойовий прапор (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). Ознака незрілості людини — те, що вона хоче благородно померти за праве діло, а ознака зрілості — те, що вона хоче смиренно жити заради правого діла (Д.Д.Селінджер). Час робить свою справу. А ти, людино? (С.Є.Лєц). У боротьбі за праве діло іноді програє діло, а іноді правота (Лешек Кумор)].

Жлобизм – жлобізм. [Сьогодні ми попали у великий занепад. І він для мене пов’язаний з верховним жлобом України — з президентом. Бо він – зразок успішного жлобізму для багатьох українців. З нього пацани беруть приклад (Ю.Андрухович). Я не знаю, скільки Рудницьких треба нам в Україні, щоб, скажімо, змусити рагулів за кермом автобусів та маршруток не вмикати олігофренічної московської попси, яка їм природно подобається, але не конче мусить подобатися більшості пасажирів. Можливо, просто кожному рагулеві варто подарувати власні навушники, аби міг собі слухати, що йому заманеться, не тероризуючи інших? Хоч, боюсь, уся суть рагулізму полягає не в тому, щоб дивитись чи слухати, чи промовляти всіляку фігню, а щоб демонстративно нав’язувати свій рагулізм усім довкола (М.Рябчук)].

I. Затор – (скопление) тиск (-ку), зава́ла, (диал.) запруга, (теснота, давка) тиснява, тиск, (дорожный) ти́снява, зато́ра, затор, за́пин (запи́на), запі́р (запо́ра), тромб: • затор льда – за́шерет, шеретнява: • затор подвод – заві́з; • на перекрёстке затор – на перехресті затора (тиск, тиснява, тромб); • сильные заторы на дорогах – дороги (шляхи) заторовано. [Знов я до тебе, Господи, — там, на дворі весна, тягне зелені руки, аж мерехтить монітор, всі поспішають до… або плетуться на… В мене під вікнами третю добу затор (Ю.Джугастрянська). Ширлі почухрала голову, увімкнула зчеплення. Повертала кермом праворуч, ліворуч і врешті, вилаявши двох-трьох водіїв, зуміла вирватися із запруги (Я.Кравець, перекл. К.Панколь). Вдаримо по дорожніх заторах рекордними цінами на бензин!]

Мерседес – (исп. от лат.) Мерседес, (марка автомобілей) мерседес («Мерседес»), (разг.) мерс. [Дивлячись на Нілку, Горік плів візерунки в уяві: як він даруватиме їй оберемками квіти, прокотить по всіх усюдах на новенькій чорній «Волзі» — на фіг йому здався «Мерседес», — за кермом говоритиме, пригощатиме її, Нілку, «Мальборо», — але тільки він добирався до кульмінації, несподівано з’являвся Султан з Месаїбом, а що Горік не знав обличчя останнього, то Месаїб і Султан з’являлися в одному образі; потому щось лускало у мізках, чоло вкривалося дрібним потом, наостанок він устигав потовкти Месаїба й Султана, свідомий того, що думки про Нілку чимось таки зв’язані з ними — потужна хвиля валила його на ліжко, й наче здалеку чув тихий, мов кипляча вода, голос баби Піскурихи: «То йому, прости Господи, щось пороблено — тре’ до жаби до Ставища везти, бо пропаде… Ет», — клала хрести, плутаючи по-старечому початки й кінці молитов — Горіку голову роздирало од болю навпіл (О.Ульяненко). “Дивна в нас якась мафія” — задумується часто Пашок. Невже й на Заході всих тих “хрещених” знає вся вулична шпана і кожен продавець макаронів? Тутешні “капо ді тутті…” є справді доступними для народу, котрий, здається, знає в обличчя не тільки їх, а й коханок і дітей від другого шлюбу. Навіть білий роздовбаний “мерс” мікрорайонських Піхоти з Артюхом, проводжається шанобливим шепітком (П.Вольвач). Якщо ви хочете круто змінити своє життя, підійдіть до мерса на перехресті й заваліть по лобовому склу цеглою…].

Попутка, прост. – (попутная машина) попутка. [Даївець зупиняє машину, за кермом якої сидить собака, а поряд пасажир. Пасажир: – Собака не мій, машина не моя, я просто зупинив попутку].

Прибабах, жарг. – прибабах. [Турок приходив її навідувати, приносив квіти і всілякі там штуковини, прибабахи, якими страждають підтоптані життям мужики (О.Ульяненко). По шосе сунула хмара мотоциклістів. Увімкнені фари, хром, лак, шкіра, вигнуті керма, блискучі глушники, дуги безпеки, заклепки, блискавки, ланцюги, шоломи, емблеми, черепи з кісками, орли та вовкулаки, всілякі брелоки, звірячі хвости, прикраси, «феньки», прибамбаси й прибабахи – це все засліплювало, але й вабило (Олекса Білобров). Ледь знизала плечем, розважливо мовила: — У кожного свої прибабахи (В. Слапчук). Тут забухати легко, не кажучи вже про наркоту. Вони, творчі люди, всі з прибабахом. До того ж наркотики в їхньому середовищі — це тема, а водяра — «бичачий кайф» (А.Кокотюха)].

Ралли – (от англ.) ралі. [– Чому в ралі їздять по двоє? – Один кермує, а другий молиться].

Рулить – 1) (поворачивать руль) кермувати, (на судне) стернувати; 2) (о самолёте) правувати, рулювати. [Мотор рівно гуркоче, глухне, знову гуркоче, лоцман Ньєвес лівою рукою стернує, у правій тримає цигарку, і його бронзове обличчя лишається незворушним під слом’яним капелюхом (Ю.Покальчук, перекл. М.В.Льйоси)].

Руль – (нидерл.) руль, (техн.) кермо, правило; (на судне) стерно, (авиа) руль, (у плота) трепло: • без руля и без ветрил – без керма (без стерна) і без вітрил; без правила й без вітрила; • рули высоты – рулі висоти; • ставить, поставить у руля (перен.) – ставити, поставити коло (біля) керма.

Сигарета – (франц.) сигаре́та, (ещё) цигарка, (жарг.) труї́лка. [Григорій знайшов на снігу біля намету недопалок дорогої сигарети «Золота марка». Його серце затіпалось. Такі цигарки завжди курила одна людина… (І.Багряний). Весь той час, поки вони вправлялися, водій сидів у машині за кермом, курив труїлку й почитував книжечку (Олександр Буценко перекл. Е.Берджеса). Постійно тримав у роті сигарету, яка смерділа так, наче була знайдена на смітнику принаймні кілька рлоків тому (І.Бондаренко, перекл. Дж.Чейза). Сигарета — це бікфордів шнур, з одного кінця якого вогник, а з іншого — дурень (Б.Шоу)]

Украина – Україна, (ещё) Вкраїна, (ещё, ист.) Русь: • представитель Восточной (Западной) Украины – східняк, (західняк, (диал.) западенець); • человек ненавидящий (причиняющий зло) Украине (украинцам) – україножер; • человек ненавидящий Украину (украинцев) – україноненависник. [Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна (М.Грушевський). Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерті! (Б.Грінченко). Моя кохана Мамо, для мене довго-довго було своєрідною загадкою, як це можливо, щоб упродовж століть український нарід, цей убогий сільський люд, наражений на безнастанні напади турків чи татар, на фізичне і моральне нищення чужих мовою і вірою окупантів, наражений на страшні наслідки частих воєн, без керми і вітрил зміг зберегти свою, йому тільки притаманну духовність, виявом якої є український іконопис, українське мистецтво, своїх мистців-артистів, свої цілі школи іконописців, про які Європа нічого не знала й про які досі не знає і ще довго не хотітиме знати, хоч буде примушена обставинами пізнати Україну (А.Шептицький). Даремно отаман загону, вродливий і кремезний осавул Дудник, переконував їх озброїтись і сполучитися з ними, щоб укупі боронити інтереси «нашої рідної Вкраїни». Селяни згоджувалися, що боронити Україну треба, але озброїтись не хотіли і в село не пустили (В.Підмогильний). Так. Україну любити важко. Країна войовничо недолугих людей, з яких маніпуляційні технології зробили більше, ніж було задумано, країна принизливих злиднів і гіркої зневаги до тих небагатьох, хто, силою якихось ірраціональних обставин, найбільше відданий їй… І те, що Україна існує як незбагненна цінність бодай для певної кількості українців, є однією з тендітних запорук, що в глобальному просторі симулякрів та імітацій зберігаються непідробні людські почуття (Є.Кононенко). Я дивлюся на стіни не білі вони я дивлюся в криниці безводі вони я кричу тільки вітер шматує слова ті слова мов згоріла трава спопеліла вина і провина це не та Україна (В.Цибулько). Сталінський проект соціально-генетичної інженерії міг виявитися доволі успішним — у тому сенсі, що Україна сьогодні не надто би відрізнялася від Білорусі, Донбасу, Криму чи Придністров’я, тобто була би подібним заповідником гомо совєтікуса, без усяких там залишкових «буржуазних націоналістів» — «национально озабоченных» аборигенів, зациклених на своїй мовно-культурній самобутності та ірраціонально ворожих історичному поступові, втіленому в мовно-культурному та політичному зросійщенні. Сталін, однак, зробив стратегічну помилку, включивши Західну Україну (та Прибалтійські держави) до своєї імперії (М.Рябчук). В шинку шинкарка Напої носить І ллє горілки І ллє вина, Не пийте, діти! Вкраїна просить. — Не пийте, діти… Я в вас одна… (Пісня). Ми на Вкраїні хворі Україною На Україні — в пошуках її (М.Вінграновський). Як романтично пахне ковбаса! І помідори густо зашарíлись. А у пляшчи́ні — чиста, мов сльоза, Горілочка домашня причаїлась. І сало ніжним зваблює тільцем, І хліб наставив загорілу спину… Якщо ти млієш, бачачи ОЦЕ, Чому ж ти, гад, не любиш Україну?! (Олександр Бойчук). Ми з України — ні — нікуди не йдемо. Лишаємось. І все. А я́к — це ще не знаю (П.Вольвач). «Цікаво, — намагався зібрати докупи розгублені думки я, — квитки наші, а місце її. Щось тут не сходиться». Жіночка тим часом продовжувала обурюватися, мовляв, правду їй казали друзі перед поїздкою, що всі ті западенці страшно хитрі й підступні, і снігу в них серед зими не допросишся, і ще якісь варіації на тему душевної широти, останньої сорочки і дня побєди (Олександр Бойченко)].

Фара – (франц.) фа́ра. [Зі свого гаража задом виїжджає на своєму «Ауді» той кретин Андерс. У нього хвилеподібні фари, помічає Уве, спеціально призначені для того, щоб затемна кожен чітко розумів, що ось наближається машина, за кермом якої сидить повне лайно (О.Захарченко, перекл. Ф.Бакмана)].

Мобильный – мобільний, (подвижный, ещё) рухливий, рухомий: • мобильная гвардия – (ист.) мобільна гвардія; • мобильные части – (воен.) мобільні частини; • мобильный телефон – мобільний (сотовий) телефон. [— Про телефонний мобільний зв’язок, — мерехтливий господар знову кивнув у бік моніторів, звідки клоунсько демонські голоси вмить заверещали як на замовлення «Спілкуйся Вільно — Живи Мобільно!». А тоді, з усіх моніторів нараз, одне одного перекривлюючи: «Спілкуйся Вумно — Живи Бездумно! Спілкуйся Гідно — Живи Фригідно! Спілкуйся Стильно — Живи Дебільно! Спілкуйся Чемно — Живи Нікчемно!», після чого все це моніторівське кодло зайшлося безецним реготом і реготалось доти, аж поки господар не змахнув своїм насичено жовтим променем (Ю.Андрухович). Масового поширення набули сотові телефони, й рагулі знову почали мордувати публіку своїми дурнуватими півгодинними балачками (М.Рябчук). Якби Ґабі знала номер Фатіхи, обов’язково подзвонила би на мобільний, та їй ніколи не спадало на думку записати номер подруги. Розмови на борту пікапа, яким Фатіха керувала, мов справжній автогонець, були настільки цікаві й завзяті, що про якесь продовження зустрічей вони і не думали (Іван Рябчій, перекл. Жан де Декера). Весна мовила: ось, бачиш, навіщо нам потрібний мобільний телефон, чи я тобі не казала, що його треба купити, та він нічого не відповів, ніколи йому на думку не спадало щось подібне купувати, просто дурниця, людина сьогодні вже і у власних думках не сама, тільки цього йому ще не вистачало (Оксана Микитенко, перекл. Михайла Пантича). Краля за кермом джипа. Даївець: — А що це за номери на машині?! — Спереду — мобільний, а ззаду — домашній].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

БРАЗДЫ́, бразды правле́ния перен. кермо́, кермо́ вла́ди, фраз. ві́жки́ [отда́ть бразды правления відда́ти віжки].

ПРА́ВИТЬ (відхил) кореґува́ти; править три́зну справля́ти три́зну; правящий 1. що /мн. хто/ керу́є тощо, ста́вши керувати, гото́вий покерува́ти, прави́тель, держа́вець, керівни́к, воло́да́р, керма́нич, стернови́й, прикм. панівни́й, керівни́й, вла́дни́й, уряду́щий, владу́щий, 2. що виправля́є тощо, за́йня́тий пра́вленням, коре́ктор, прави́льник, виправля́ч, прикм. виправни́й, прави́льний, кореґу́вальний, випрямни́й, гостри́льний; правящая верху́шка панівна верхі́вка, елі́та; правящие круги́ панівні́ ко́ла; правящийся 1. керо́ваний, 2. пра́влений, випра́влюваний, кореґо́ваний, випря́млюваний, го́стрений.

РУКОВОДИ́ТЬ ще ма́ти у свої́х рука́х що, (оркестрою) ору́дувати, (де) верхово́дити, (ким /з нутра/) ру́хати [им руководи́т спесь ним рухає пиха́], штовха́ти впере́д кого; руководить ким оказ. ве́сти́ пере́д кому; руководя́щий що /мн. хто/ керу́є тощо, зда́тний верховодити, ра́ди́й покерува́ти, керівни́к, провідни́к, управи́тель, лі́дер, для керівни́цтва, за́йня́тий керівництвом, прикм. керівни́й, провідний, вказівний, директи́вний, /припис/ настано́вчий, /апарат/ адміністрати́вний /адміністраці́йний/, тех. керува́льний, негат. бюрократи́чний, образ. за кермо́м, стил. перероб. керу́ючи; руководящее указа́ние настано́ва, директи́ва; руководящие указа́ния ірон. нача́льницькі вказівки́, оказ. дороговка́зи; руководи́мый керо́ваний, ве́дений, образ. під про́водом /керівни́цтвом, керува́нням, ору́дою/.

РУКОВО́ДСТВО фраз. кермо́, (для дій) провідна́ заса́да, дороговка́з, фраз. рука́ [под руково́дством під руко́ю], вказівки́ [нужда́юсь в руково́дстве потребу́ю вказіво́к]; руководство к де́йствию укр. дороговка́з.

РУЛЕ́НИЕ укр. стернува́ння, кермува́ти, правува́ти.

СТАНОВИ́ТЬСЯ, станови́ться кем става́ти за кого; станови́ться вверх нога́ми живомовн. става́ти ду́ба(ла́); станови́ться в защи́ту ще става́ти в оборо́ні; станови́ться в круг /станови́ться в хорово́дный круг/ става́ти кружка́, (спліта́ти ко́ло); станови́ться в по́зу прибира́ти по́зу; станови́ться в строй става́ти /шикува́тися/ до ла́в(и); станови́ться длинне́е /тяжеле́е, у́же тощо/, до́вшати /ва́жчати, ву́жчати тощо/; станови́ться достоя́нием гла́сности оприлю́днюватися, фаміл. засві́чувати; станови́ться ды́бом става́ти ду́ба /ду́бом/, (про волос) бра́тися дро́том; станови́ться жу́тко тягну́ти моро́зом по спи́ні; станови́ться зажи́точным доробля́тися; станови́ться зво́нче /звучне́е/ дзві́ншати; станови́ться изве́стным кому (ти факт) дохо́дити до чиїх вух; станови́ться ле́гче кому ле́гшати, попуска́ти [стано́вится ле́гче кому ле́гшає]; станови́ться на за́дние ла́пки пе́ред стели́тися листо́м пе́ред; станови́ться на но́ги зво́дитися /спина́тися/ на но́ги, (про хворого) зали́зувати ра́ни; станови́ться на пути́ чьём заступа́ти доро́гу кому; станови́ться на цы́почки спина́тися (навшпи́ньки), става́ти на па́льчики; станови́ться невмоготу́ припіка́ти; станови́ться неподви́жным нерухо́міти; станови́ться поперёк доро́ги = станови́ться на пути́; станови́ться предме́том обсужде́ния потрапля́ти на язики́, перетира́тися на язика́х; станови́ться прозра́чнее прозо́ріти; станови́ться тяжеле́е (про життя) суту́жніти; станови́ться у вла́сти бра́ти кермо́ вла́ди; стано́вится гру́стно /ра́достно, го́рько/ кому сум бере́ /ра́дість обійма́є, жаль за ду́шу бере́/ кого; стано́вится не по себе́ кому неспо́кій і сум бере́ /обійма́є/ кого, неспо́кій заповза́є в ду́шу кому, ро́биться при́кро /му́лько/ на душі́, ні́би щось му́ляє на душі́ кому/у кого/чиїй, щось ні́би лягло́ на ду́шу; становящийся 1. що /мн. хто/ стає́ тощо, зви́клий става́ти, гото́вий /зго́дний, ма́ючи на́мір/ ста́ти, стил. перероб. стаючи́, ста́вши, фраз. поста́влений, 2. що ро́биться тощо, схи́льний роби́тися /зда́тний зроби́тися/ яким; становящийся в защи́ту гото́вий борони́ти; становящийся в круг зби́раний у ко́ло; становящийся во главе́ зго́дний очо́ли́ти; становящийся в по́зу стил. перероб. прибра́вши по́зу; становящийся глу́бже /длинне́е, у́же, гро́мче, зво́нче тощо/ щора́з гли́бший /до́вший, ву́жчий, гучні́ший, дзвінкі́ший тощо/; становящийся ды́бом (волос) (ура́з) зди́блений; становящийся на дыбы́ стил. перероб. ста́вши ду́ба, ПЕРЕН. гото́вий забунтува́ти; становящийся на кварти́ру стаючи́ на кварти́ру; становящийся на коле́ни зму́шений укля́кнути, стил. перероб. укляка́ючи; становящийся на путь гото́вий ста́ти на шлях; становящийся на учёт зго́дний /зму́шений/ ста́ти на о́блік; становящийся на я́корь що ки́дає я́кір; становящийся неприго́дным стил. перероб. стаючи́ неприда́тним; становящийся пе́ред фа́ктом поста́влений пе́ред фа́ктом; становящийся поня́тным що стає́ зрозумі́лим; становящийся поперёк го́рла стил. перероб. як кі́стка в го́рлі, реконстр. поперекго́рлий; становящийся причи́ной стил. перероб. стаючи́ причи́ною; становящийся равноду́шным щора́з байдужіший; становящийся у вла́сти що бере́ кермо́ вла́ди, стил. перероб. беручи́ кермо́ вла́ди;

СТОЯ́ТЬ, стоя́ть во главе́ чего очо́лювати що; стоя́ть в о́череди забут. засто́ювати че́ргу́; стоя́ть гру́дью стоя́ти стіно́ю; стоя́ть за кого/что, обстава́ти за ким/ чим, борони́ти кого/що; стоя́ть как извая́ние стоя́ти як стовп /ж. як до фотогра́фії/; стоя́ть на коле́нях кляча́ти; стоя́ть на чьей стороне́ тягти́ за ким; стоя́ть на чьём пути́ стоя́ти попере́к доро́ги кому, закрива́ти шлях кому; стоя́ть на высоте́ тре́бований (стоя́ть на высоте́ вре́мени) відповіда́ти вимо́гам (ча́су), (іти́ в па́рі з ча́сом); стоя́ть на коле́нях, не согну́вшись стоя́ти навко́лішки сто́впчиком; стоя́ть навы́тяжку стоя́ти на стру́нко /галиц. на по́зі́р/, док. ви́струнчитися; стоя́ть на своём трима́ти сво́го, обсто́ювати /пра́вити/ своє́, хили́ти на своє́; стоя́ть на стороне́ кого тягти́ ру́ку за ким; стоя́ть на стра́же стоя́ти на сторо́жі; стоя́ть на цы́почках ще стоя́ти на па́льчиках; стоя́ть на часа́х стоя́ти на сті́йці /на ва́рті/; стоя́ть над душо́й стоя́ти над ши́єю; стоя́ть одно́й ного́й в гробу́ пря́сти на тонку́, диви́тися в я́му, бу́ти на Бо́жій доро́зі; стоя́ть пе́ред угро́зой ги́бели ви́сі́ти на волоску́; стоя́ть под ружьём стоя́ти /не́сти́ ка́ру/ під збро́єю; стоя́ть по кома́нде „сми́рно” = стоя́ть навытяжку; стоя́ть поперёк доро́ги ще заступа́ти /перепиня́ти/ доро́гу кому; стоя́ть столбо́м (про куряву) кури́тися; стоя́ть твёрдой ного́й тве́рдо стоя́ти; стоя́ть у корми́ла вла́сти трима́ти в рука́х кермо вла́ди; стои́т одно́й ного́й в моги́ле кто земле́ю па́хне від кого; сто́я сто́яч(к)и, навсто́ячки, навсто́йки; стоя́щий що /мн. хто/ стої́ть тощо, зму́шений /зда́тний/ просто́яти, зви́клий стоя́ти, фраз. поста́влений, розста́влений, опе́ртий, (де) вти́снутий /укли́нений/ куди, прикм. нерухо́мий, непору́шний, невідсту́пний, засти́глий /завме́рлий (на мі́сці), прикипі́ти (до мі́сця)/, образ. нена́че стовп, мов уко́паний, (про будівлю) зве́дений [стоя́щий на горе́ зве́дений на горі́], стил. перероб. стоя́вши, фраз. сторчови́й [стоя́щая волна́ сторчова́ хви́ля], (перед ким /про проблему/) ная́вний; стоя́щий бли́зко к кому набли́жений до кого; стоя́щий в дверя́х образ. вко́паний у две́рях; стоя́щий в оборо́не гото́вий /призна́чений, покли́каний/ борони́ти, оборо́нець, захисни́к; стоя́щий во главе́ (поста́влений) на чолі́; стоя́щий в о́череди зну́джений у че́рзі́; стоя́щий в строю́ ви́шикуваний, засти́глий у ла́ві, ПЕРЕН. гото́вий до бо́ю; стоя́щий вы́ше чего зда́тний ста́ти ви́ще від; стоя́щий голово́й за зда́тний покла́сти го́лову за; стоя́щий горо́й гото́вий стоя́ти стіно́ю, несхи́тний (як мур); стоя́щий гру́дью зда́тний стоя́ти як стіна́; стоя́щий ды́бом зди́блений; стоя́щий за что гото́вий борони́ти що; стоя́щий за спино́й схо́ваний за спи́ною; стоя́щий истука́ном / стоя́щий как извая́ние/ = стоя́щий столбом; стоя́щий коло́м настовбу́рчений; стоя́щий коло́м / стоя́щий ко́стью/ в го́рле як кі́стка в го́рлі; стоя́щий навы́тяжку ви́струнчений; стоя́щий над душо́й зви́клий стоя́ти над душе́ю; стоя́щий на какой /чьей/ доро́ге /стоя́щий на пути́/ 1. стил. перероб. ста́вши на який /чий/ шлях /сте́жку/, 2. ста́вши попере́к доро́ги кому, образ. на доро́зі; стоя́щий на за́дних ла́пках зви́клий стели́тися листо́м; стоя́щий на карау́ле поста́влений на сті́йку, вартови́й, стійковий; стоя́щий на коле́нях укля́клий; стоя́щий на краю́ моги́лы /стоя́щий одно́й ного́й в моги́ле/ вже припа́хлий земле́ю; стоя́щий на краю́ про́пасти ста́вши пе́ред прі́рвою; стоя́щий на ме́сте нерухо́мий, підтя́тий у ро́звитку; стоя́щий на о́череди чергови́й, насту́пний; стоя́щий на пе́рвом тощо ме́сте опини́вшися на пе́ршому тощо мі́сці; стоя́щий на какой платфо́рме визнаве́ць якої платфо́рми; стоя́щий на пози́циях стил. перероб. поділя́ючи пози́ції; стоя́щий на прико́ле мор. законсерво́ваний, рідко заприча́лений; стоя́щий на ра́вной ноге́ с за панібра́та з; стоя́щий на реа́льной по́чве опе́ртий на реа́льний ґрунт; стоя́щий на своём невідсту́пний від сво́го; стоя́щий на своём посту́ засти́глий на свої́й сті́йці́; стоя́щий на свои́х нога́х /стоя́щий на со́бственных нога́х/ опе́ртий на вла́сні но́ги; стоя́щий на́смерть гото́вий стоя́ти на смерть; стоя́щий на стра́же ста́вши на сторо́жі; стоя́щий на я́коре зая́корений; стоя́щий одно́й ного́й в гробу́ вже на Бо́жій доро́зі; стоя́щий особняко́м окре́мішній; стоя́щий пе́ред глаза́ми як живи́й пе́ред очи́ма; стоя́щий подбоче́нившись стил. перероб. ста́вши ру́ки в бо́ки; стоя́щий под пара́ми вже під па́рою; стоя́щий под ружьём поста́влений під збро́ю; стоя́щий по кома́нде „сми́рно” ви́струнчений; стоя́щий столбо́м 1. як стовп, нена́че вко́паний, стил. перероб. ста́вши як стовп, 2. (про дим) виго́нистий у не́бо, стовпо́м укли́нений у не́бо; стоя́щий торчко́м засти́глий сторчма́, поста́влений на́всторч; стоя́щий у вла́сти обтя́жений вла́дою; стоя́щий у поро́га чего ПЕРЕН. (зо́всім) близьки́й до чого, на поро́зі чого; стоя́щий чу́челом як опу́дало; легко́ стоя́щий (кінь) легки́й на нога́х; стоя́вший ОКРЕМА УВАГА; ПОСТОЯ́ТЬ постоя́ть за себя́ не да́ти себе́ скри́вдити, не да́ти дму́хати собі́ в ка́шу, посто́яти за се́бе; посто́й!, посто́й! стрива́й!, стрива́й!; ЗАСТОЯ́ТЬСЯ застоя́вшийся пересто́яний, за́сто́яний, засто́ялий, ОКРЕМА УВАГА

УПРАВЛЯ́ТЬ ще урядува́ти, адмініструва́ти, (ким) ору́дувати; УПРАВЛЯ́ТЬСЯ (з чим) дава́ти ра́ду чому, дава́ти собі́ ра́ду з чим, не відстава́ти, не па́сти за́дніх; управля́ющий що /мн. хто/ керу́є тощо, покли́каний /зда́тний, зви́клий, стил. перероб. ста́вши/ керува́ти, за́йня́тий урядува́нням, керівни́к, управи́тель, адміністра́тор, провідни́к, лі́дер, (судном) керма́нич, стернови́й, прикм. керівни́й, провідний, адміністрати́вний, кермови́й, реконстр. керува́льний, уряду́щий; управля́ющее устро́йство керу́й-прилад; управляющийся/управля́емый керо́ваний, адміністро́ваний, ору́дуваний, образ. під ору́дою /керува́нням/, складн. -пра́вний [управляемый наро́дом народопра́вний]; управляющийся го́дний да́ти (собі́) ра́ду; УПРА́ВИТЬСЯ (з працею) оброби́тися, (хутко) діял. звину́тися; упра́виться с чем да́ти собі́ ра́ду з чим; упра́виться с де́лом да́ти ра́ду спра́ві /ді́лу/; управившийся ОКРЕМА УВАГА

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Кормило – (правления) стерно́, -на́, ке́рма, -ми; (у плота) трепло́, -ла́.

Прави́льный – кермови́й, -а́, -е́.

Рулевой – 1) (прилаг.) кермови́й, -а́, -е́, стернови́й, -а́, -е́; 2) (сущ.) стерни́чий, -чого, стерни́к, -ка́, керма́нич, -ча.

Руль – 1) стерно́, -на́, ке́рма, -ми; 2) (у плота) трепло́, -ла́.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Дело – діло; справа; (труд) – праця; робота; (поступок, действие) – вчинок, дія. Плохо дело! – кепська справа, робота! зле! Круг дел – обсяг справ. Смотреть за делом – наглядати за справою. Дело о ком – справа кого. Странное дело – дивна річ! чудасія! чуднота! По своему делу – за своїм ділом; за своєю справою. По этому (служебному) делу – в цій (службовій) справі. Справиться с делом – дати (собі) раду із справою. Оставлять дело без движения – лишати справу без руху. Дело подвернулось кстати – справа нагодилась. По делам службы – в справах службових. Обнять дело – збагнути справу. Браться за дело – братися до справи; заходжуватися коло справи; стати до справи. Браться не за свое дело – не за свою справу братися; шитися не в своє діло. Вести (удачно) дело – провадити (гаразд щасливо) справу. Дело обстоит так – справа стоїть так. Обращаться по делу – вдаватися, звертатися в справі, з справою. Дело подходит к концу – справа доходить кінця, кінчається. Дать делу другой оборот – повернута справу (на инакше). Дело начато – справу розпочато. Известное дело – звісно; звичайно; відома річ; сказано. Темное, подозрительное дело – непевна справа. Дело окончено – справу кінчено. Приостановить дело – припинити справу. Дело проиграно – справу програно. Погубить дело – занапастити справу. Общее дело – спільна справа. Дело требует рассмотрения – см. Требовать. Дело житейское – світова річ. Дело обыкновенное – звичайна річ. Дело, не терпящее отлагательства – см. Отлагательство. Дело случая – випадкова річ. Обделывать дело – оборудувати справу. Виданное ли, слыханное ли дело – чи видано, чи чувано. Дела нет до чего – байдуже про що. Дело ладится – справа налагоджується. Не твое дело – не твоя справа; не твоє діло. Это дело другое – це що инше; це инша річ. В чем дело? – що сталося? в чому річ? про що річ? про що йдеться? Дело в том – річ у тім. Дело вот в чем – річ ось яка. Дело только в том, чтобы – річ тільки в тому, щоб; річ тільки про те, щоб. Дело за небольшим стало – діло за малим стало. В том-то и дело – атож-то; отож-то й є; тож-то й воно. Не в том дело – не в тім річ; не про те річ; не в тім сила; не про те мова мовиться. То ли дело – инша річ; краще як; нема в світі, як. Не к делу – не до діла; не до речи; невлад. На деле доказывать – ділом довести. Если дело до чего дойдет – коли вже до чого дійдеться; як до чого (того) ряд дійде. Текущие дела – поточні справи. Дело говорить – мовити до речи. Помочь делу – зарадити справі. Мое дело сторона – моя хата з краю. Понимать в деле – розумітися на справі. Затруднительное дело – клопітна, морочлива справа. Экстренное дело – пильна справа. Возбуждать дело – порушувати, розпочинати справу. Плевое дело – дурниця; пусте; казна-що. Приобщать к делу – прилучати до справи. Спешное дело – особиста, власна справа. Статочное ли дело? – чи можлива річ? чи годиться ж? Дать ход делу – зрушити справу; дати хід справі. Какое вам дело? – що вам до того? А мне что за дело – а мені що до того? а мені яке діло? Что дело, то дело – що правда, то правда. Это особое (другое) дело – це инша річ; це инша стать. Расследовать дело – розслідити, розвідати справу. Это дело! – це добре! це гаразд! це до діла! Управляющий делами – керівник справ. То и дело – раз у раз; раз по раз. Управиться с делом – упоратися з справою. В самом деле, на самом деле – справді. Гражданское дело – цивільна справа. Уголовное дело – карна, кримінальна справа. Поручать кому ведение дела – доручати кому провадити справу. Судебное дело – судова справа. Внешние дела – закордонні справи. Начинать судебное дело – піти у позов. Тяжебное дело – позов. Поделом – за діло. Военное дело – військова справа. Вести дело к тому (так, чтобы…) – кермувати до того, щоб; гнути на те, щоб. Относящийся, неотносящийся к делу – см. Относиться. Безотлагательное дело – пильна справа. Торговое, коммерческое дело (предприятие) – торговельне, промислове підприємство. Дело лежит без движения – справа не рушає. Поделом вору и мука – катюзі по заслузі. Ведение дела – провадження справи. Дело мастера боится – дільника й діло боїться. Немного дела – діла не скільки. Дело табак – кепська справа. Умно вести дело – з розумом провадити справу. Это дело можно считать потерянным – цю справу можна вважати за пропащу. Ну и дела – ну й робота.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Кормчий – керма́нич (-ча).

Рубка (леса) – руба́ння; • р. (стен), стр. – в’яза́ння; • р., мор. – бу́да; • р. в чашку – в. ві́блом; • р. сплошная – в. суці́льне; • р. штурвальная – бу́да кермова́.

Штурвал – ке́рма, штурва́л (-ла).

Штурвальный – кермови́й, штурва́льний.

Штурман – керма́нич (-ча).

Штурманский – керма́ничний.

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Бразды • Принимать (принять) бразды правления – ставати, стати до керма (стерна) [державної] влади.

Власть • [Быть] во власти чего – [Бути] у полоні (під владою, іноді в обладі) чого. • Быть, находиться под властью, во власти кого – бути (перебувати) під владою чиєю, у кого; бути (перебувати) під пануванням (під володінням) чиїм, у кого; бути (перебувати) під зверхністю (під орудою) чиєю, (у) кого; бути під ким ((образн.)під чиєю рукою). [Все ж краще на волі, ніж під паном… Коцюбинський. Хочеш миру й спокою? Під чиєю рукою? Тичина.] • Быть у власти – бути при владі; (образн.) бути біля (коло) керма влади. • Ваша (наша…) власть (разг.) – ваша (наша…) воля (сила, річ); ваше (наше…) право; ваш (наш) верх. [Знущайся, знущайся! Тепер твоя сила! Тобілевич.] • В вашей (в моей) власти, не в вашей (не в моей…) власти что сделать – ваша (моя…) влада (сила, воля) що зробити; ви (я…) маєте право (силу, волю) що зробити; у вашій (у моїй) владі що зробити; у вас (у мене…) є сила що зробити; від вас (від мене…) залежить що зробити; ви (я…) владні (владен, владний) що зробити; не ваша (не моя…) влада (сила, воля) що зробити; не в вашій (не в моїй…) владі що зробити; у вас (у мене…) немає сили що зробити; не від вас (не від мене…) залежить що зробити; ви (я…) не владні (не владен, не владний) що зробити. • В его власти отказаться – він може (має право, владен, владний, властен) відмовитися (відректися, зректися). • Власти предержащие (устар.) – владодержці; вищі власті. • Власть имущие – можновладці; владущі (можні); (книжн.) власть імущі; (в однині також) зверхник. • Вы в его власти – ви під його владою; ви залежите від нього; (образн.) ви в його руках; він пан над вами; його верх над вами. • Иметь власть над кем, над чем – мати силу (владу) над ким, над чим. • Иметь под своей властью кого, что – бути владним над ким, над чим; мати (держати) під собою кого, що; (образн.) мати у своїй руці кого, що; мати під своєю (під власною) рукою кого, що. • Облечь властью кого – наділити владою (правом, силою) кого; надати влади (права, сили) кому. • Освободить, освободиться из-под власти кого – визволити, визволитися з-під чиєї влади (з-під кого); (образн.) визволити, визволитися з-під чиєї руки. • Отдавать, отдать кого, что под власть (во власть) кому – піддавати, піддати (віддавати, віддати) кого, що під кого (під чию владу, (образн.)під чию руку). • Переходить, перейти под власть (во власть) кого, чью – переходити, перейти під владу кого, чию; переходити, перейти під кого; (образн.) переходити, перейти під руку кого, чию. [Але, як на нещастя, наш край у тім же році перейшов під владу австрійську. Франко.] • Подчинить своей власти – підбити (підгорнути, підхилити, підклонити) під свою владу (під свою волю, під себе, зрідка собі під спід); (образн.) підхилити (підгорнути, підбити, підклонити) під свою руку. [Кожен думає Під себе нахилити всіх сусід своїх, Хоч сам не владний над своєю волею. Лукаш, перекл. з Гете.] • Приобрести, взять власть над кем, над чем – узяти владу (силу, міць, гору, верх) над ким, над чим; забрати владу (силу) над ким, над чим. [Юрко останнім часом люто картав себе, що дозволив Ганні забрати над ним владу. Тихий.]

Кормило • Стоять, находиться у кормила [власти] – стояти, бути біля (коло) керма [влади]; стояти, бути при [урядовому] кермі; стояти, бути коло [урядового] стерна; стояти, бути при владі.

Непокрытый • С непокрытой головой – простоволосий. [Він сидів коло керма, розхристаний і простоволосий. Кучер.] • Ходить с непокрытой головой – (про жінку) Ходити простоволосою (незапнутою, без хустки, без очіпка); (образн. глум.) волоссям (головою) світити.

Руководствоваться • Руководствоваться чем – триматися чого; кер(м)уватися чим.

Руль • Без руля и без ветрил – без керма (без стерна) і без вітрил; без правила й без вітрила. • Ставить, поставить у руля (перен.) – ставити, поставити коло (біля) керма.

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

винт ґвинт,-та́ (1. стрижень, що має спіральну нарізь на зовнішній поверхні; 2. частина рухомого механізму літака, пароплава у вигляді лопатей, закріплених на валі) в. архимедов ґвинт архіме́дівський в. бесконе́чный, червяк ґвинт нескінче́нний, шнек,-ка в. блокиру́ющий ґвинт блокува́льний в. врезно́й ґвинт врізни́й в. гребно́й ґвинт гребни́й в. динами́ческий [силово́й] ґвинт динамі́чний [силови́й] в. зажи́мно́й 1. ґвинт затиско́вий (стосовно затискача) 2. ґвинт затиска́льний [затисни́й] (призначення) в. запо́рный ґвинт закривни́й [прикрива́льний] в. изменя́емого ша́га ґвинт змі́нюваного кро́ку в. исправи́тельный ґвинт виправни́й в. крепёжный ґвинт кріпи́льний в. ле́вый ґвинт лі́вий в. лови́льный ґвинт ло́вчий [лови́льний] в. многозахо́дный ґвинт багатозахі́дний в. нажи́мный ґвинт натисни́й в. направля́ющий ґвинт напрямни́й [спрямува́льний] в. натяжно́й ґвинт натяжни́й [натяга́льний] в. несу́щий ґвинт трима́льний в. одноходово́й ґвинт одноходови́й в. отжи́мный ґвинт відтисни́й в. подъёмный ґвинт піднімни́й [підніма́льний] в. потайно́й ґвинт потайни́й [загли́блений] в. пра́вый ґвинт пра́вий в. распо́рный ґвинт розпірни́й в. регулиро́вочный ґвинт регулюва́льний в. рулево́й ґвинт кермови́й в. соедини́тельный ґвинт з’є́днувальний [єдна́льний] в. тисково́й ґвинт леща́тний в. тормозно́й ґвинт гальмо́вий в. тянущий ґвинт тягну́чий [тягови́й] в. упо́рный ґвинт упі́рний [упоро́вий] в. уравни́тельный ґвинт вирівня́льний [вирі́внювальний] в. устано́вочный ґвинт устано́вний [устано́вчий] в. фикси́рующий ґвинт фіксува́льний в. ходово́й ґвинт ходови́й

колесо́ ко́лесо,-са к. безбанда́жное ко́лесо безбанда́жне к. ведо́мое ко́лесо тяжне́ [ве́дене] к. веду́щее ко́лесо тягове́ [повідне́] к. враща́ющееся ко́лесо обертне́ [оберто́ве] к. гидродинами́ческое ко́лесо гідродинамі́чне к. гребно́е ко́лесо гребне́ к. дви́жущее ко́лесо руші́йне к. заде́рживающее ко́лесо затри́мувальне к. зубча́тое [шестерня́] ко́лесо зубча́сте, триб,-ба к. исхо́дное ко́лесо початко́ве [вихідне́] к. ко́нусное ко́лесо ко́нусне к. крыльча́тое ко́лесо крильча́сте к. лопастно́е ко́лесо лопате́ве к. махово́е ко́лесо махове́ [крутене́ве], махови́к к. направля́ющее ко́лесо напрямне́ к. осево́е ко́лесо осьове́ к. подъёмное ко́лесо підійма́льне к. приводно́е ко́лесо привідне́ [повідне́ве] к. радиа́льное ко́лесо радія́льне к. разъёмное ко́лесо рознімне́ к. рулево́е ко́лесо кермове́ [стернове́] к. се́кторное ко́лесо се́кторне к. сма́зочное ко́лесо масти́льне к. спа́ренное ко́лесо спа́рене к. ступе́ньчатое ко́лесо східча́сте к. теле́жное ко́лесо возове́ к. турби́нное ко́лесо турбі́нне к. фрикцио́нное ко́лесо фрикці́йне [тертьове́, тертне́] к. ходово́е ко́лесо ходове́ к. храпово́е ко́лесо заскочко́ве к. червя́чное ко́лесо шне́кове к. черпако́вое ко́лесо черпако́ве к. штурва́льное ко́лесо штурва́льне

махови́к 1. махови́к,-ка, кру́тень,-тня (розгінне колесо) 2. крутене́ць,-нця́ (вентиля, керма) м. зу́бчатый кру́тень три́бовий м. разъёмный кру́тень рознімни́й м. рулево́й кру́тень [кру́тенець] кермови́й м. ручно́й крутене́ць ручни́й

механи́зм механі́зм,-му, знаря́ддя, при́стрій,-рою м. автомати́ческий механі́зм автомати́чний м. а́нкерный механі́зм а́нкерний м. аррети́рующий механі́зм аретува́льний м. балланси́рный механі́зм балансува́льний м. блокиро́вочный механі́зм блокува́льний м. блоки́рующий механі́зм блокува́льний м. ведо́мый механі́зм тяжни́й [ве́дений] м. веду́щий механі́зм тягови́й [повідни́й, веду́чий] м. взрывно́й механі́зм вибухо́вий м. виброуда́рный механі́зм віброуда́рний м. винтово́й механі́зм ґвинтови́й м. встря́хивающий механі́зм потрусни́й м. выключа́ющий механі́зм вимика́льний м. выра́внивающий механі́зм вирі́внювальний м. газораспределе́ния механі́зм газорозпо́ділу м. гидравли́ческий механі́зм гідравлі́чний м. горизонти́рования геофіз. механі́зм горизонтува́ння м. гре́йферный механі́зм гра́йферний м. дви́гательный механі́зм руші́йний [двигу́нний] м. дви́жущий механі́зм руші́йний м. двойно́го де́йствия механі́зм дводі́йний м. дели́тельный механі́зм діли́льний [поді́льчий] м. дифференциа́льный механі́зм диференці́йний [диференція́льний] м. заводно́й механі́зм накру́тний м. загреба́ющий механі́зм загрібни́й [загріба́льний], механі́зм загорта́льний (із застосуванням лопати) м. загру́зочно-разгру́зочный механі́зм заванта́жувально-розванта́жувальний м. зажимно́й механі́зм затисни́й м. закрыва́ющий механі́зм закрива́льний, механі́зм закру́чувальний (для крана) м. запира́ющий механі́зм запірни́й м. затво́рный механі́зм закривнико́вий м. захва́тывающий механі́зм хапа́льний [захо́плювальний] м. защёлкивающий механі́зм заскочни́й м. зу́бчатый механі́зм зубча́стий [три́бовий] м. избира́тельный механі́зм вибірни́й [селекти́вний] м. интегри́рующий механі́зм інтегрува́льний м. исполни́тельный механі́зм викона́вчий м. испыта́тельный механі́зм випро́бний [випро́бувальний] м. иссле́довательский механі́зм до́слідний м. кла́панный механі́зм хлипако́вий м. кли́новой механі́зм кли́новий м. коленорыча́жный механі́зм колінова́жільний м. компенсацио́нный механі́зм компенсаці́йний м. копирова́льный механі́зм копіюва́льний м. корректи́рующий механі́зм коректува́льний [коригува́льний] м. кривоши́пный механі́зм ко́рбовий м. кулачко́вый механі́зм кулачко́вий м. лентопротя́жный механі́зм стрічкопротя́жний [стрічкопосувни́й] м. листовыводя́щий механі́зм листовивідни́й [аркушовивідни́й] м. листотранспорти́рующий механі́зм листотранспортува́льний [аркушотранспортува́льний] м. ло́вящий механі́зм лови́льний м. магази́нный механі́зм магази́нний м. ма́ятниковый механі́зм ма́ятниковий м. мно́жительный механі́зм мно́жний [розмно́жувальний] м. молотко́вый механі́зм молотко́вий м. нажимно́го де́йствия механі́зм натисно́ї ді́ї [натиска́льний] м. направля́ющий механі́зм спрямува́льний м. натяжно́й механі́зм натяжни́й м. непрерывноде́йствующий механі́зм безупинноді́йний м. опроки́дывающий механі́зм перекида́льний м. остано́вочный механі́зм зупи́нний м. отрубно́й механі́зм відтина́льний м. отсека́ющий механі́зм відсічни́й [відрубни́й] м. переводно́й механі́зм перевідни́й м. перерыва́ющий механі́зм перерива́льний [переривни́й] м. пита́ющий механі́зм живи́льний м. планета́рный механі́зм планета́рний (механізм із зубчастими колесами, що обертається навколо своєї осі і водночас – осі іншого колеса) м. поворо́тный механі́зм поворо́тний м. подаю́щий механі́зм подава́льний м. подьёмный механі́зм підніма́льний м. предохрани́тельный механі́зм запобі́жний м. прерыва́ющий механі́зм перерива́льний [переривни́й] м. прецизио́нный механі́зм прецизі́йний м. приводно́й механі́зм повідни́й [повідне́вий] м. прижимно́й механі́зм притисни́й м. пружи́нный натяжно́й механі́зм пружи́нний натяжни́й м. пусково́й механі́зм пускови́й м. рабо́тающий механі́зм працю́ючий [спра́вний, робо́чий] м. разобща́ющий механі́зм відокре́млювальний м. разъединя́ющий механі́зм роз’є́днувальний м. распредели́тельный механі́зм розподі́льний [розподі́льчий] м. регистри́рующий механі́зм реєструва́льний м. Ро́пера механі́зм Ро́пера (зубчасто-важільний механізм для перетворення обертального руху) м. рулево́й механі́зм кермови́й м. рыча́жный механі́зм ва́жільний м. самовключе́ния дви́гателя механі́зм самовмика́ння рушія́ [двигуна́] м. самотормозя́щий механі́зм самогальмівни́й м. самоуправля́емый механі́зм самокеро́вний м. сдви́га механі́зм зсува́ння м. сигнализи́рующий механі́зм сигналізува́льний [сигналізівни́й] м. скачко́вый механі́зм стрибко́вий м. следя́щий механі́зм сте́жний м. соедини́тельный механі́зм з’є́днувальний м. сто́порный механі́зм сто́порний м. сче́тный механі́зм лічи́льний м. толка́ющий механі́зм штовха́льний м. тормозно́й механі́зм гальмівни́й м. тя́ги механі́зм тя́ги м. упрочне́ния механі́зм змі́цнювання м. ура́внивающий механі́зм зрі́внювальний м. устано́вочный механі́зм устано́вчий м. формиру́ющий механі́зм формува́льний м. ходово́й механі́зм ходови́й м. храпови́чный механі́зм заскочни́й м. часово́й механі́зм годиннико́вий м. червя́чный механі́зм шне́ковий м. ша́говый механі́зм кро́ковий м. экскава́тора поворо́тный механі́зм екскава́тора поворо́тний м. экскава́тора подьёмный механі́зм екскава́тора підніма́льний м. электрозаводно́й механі́зм електронакрутни́й

переда́ча передава́ння, пересила́ння, посила́ння; передання́; переда́ча,-чі п. винтова́я переда́ча ґвинтова́ п. гидравли́ческая переда́ча гідравлі́чна п. зу́бчатая переда́ча три́бова п. кана́тная переда́ча ли́нвова п. карда́нная переда́ча карда́нна п. кривоши́пная переда́ча ко́рбова п. ле́нточная переда́ча стрічкова́ п. реду́кторная переда́ча реду́кторна п. ременна́я переда́ча па́сова п. рулева́я переда́ча кермова́ п. рулева́я “винт и га́йка” переда́ча кермова́ “ґвинт і му́тра” п. рулева́я “червя́к и ро́лик” переда́ча кермова́ “черв’я́к і ро́лик” п. рулева́я “червя́к и се́ктор” переда́ча кермова́ “черв’я́к і се́ктор” п. ступе́нчатая переда́ча ступі́нчаста [східча́ста] п. углова́я переда́ча кутова́ п. фрикцио́нная переда́ча [переві́дня] фрикці́йна [тертьова́] п. хра́повая переда́ча заскочко́ва п. цепна́я переда́ча ланцюго́ва п. червя́чная переда́ча слимако́ва п. ша́риковая переда́ча кулькова́ п. шату́нная переда́ча го́нкова п. электроэне́ргии пересила́ння електроене́ргії

пра́вило 1. пра́вило,-а (положення, яким передається якась закономірність, стале співвідношення певних явищ) 2. стерно́,-на́, кермо́,-ма́ п. Ампе́ра пра́вило Ампе́ра п. бура́вчика пра́вило ґвинта́ п. Вереща́гина мех. пра́вило Вереща́гіна п. конструи́рования пра́вило конструюва́ння п. ле́вой руки́ пра́вило лі́вої руки́ п. отбо́ра пра́вило відбо́ру п. постоя́нства соста́ва пра́вило ста́лости скла́ду п. пра́вой руки́ пра́вило пра́вої руки́ п. реша́ющее пра́вило розв’я́зувальне п. рычага́ пра́вило ва́желя п. смеще́ния пра́вило змі́щення п. сумм пра́вило сум п. усто́йчивости пра́вило сті́йкости п. фаз пра́вило фаз, зако́н рівнова́ги фаз п. цепно́е мат. пра́вило ланцюго́ве п. часто́т пра́вило часто́т п. эксплуата́ции пра́вило експлуата́ції

прави́льный прави́льний, стернови́й, кермови́й

при́вод по́від,-вода, повідня́,-ні́ п. враща́тельный по́від оберта́льний п. гидравли́ческий по́від гідравлі́чний п. гидростати́ческий по́від гідростати́чний п. зубча́тый по́від три́бовий п. и́мпульсный по́від і́мпульсний п. кана́тный по́від коді́льний п. карда́нный по́від карда́нний п. маховичко́вый по́від маховичко́вий п. механи́ческий по́від механі́чний п. ножно́й по́від ніжни́й п. педа́льный по́від педа́льний п. пневмати́ческий по́від пневмати́чний п. пружи́нный по́від пружи́нний п. ременно́й по́від па́совий п. рулево́й по́від кермови́й [стернови́й] п. ручно́й по́від ручни́й п. рыча́жный по́від ва́жільний п. синхро́нный по́від синхро́нний п. следя́щий по́від сте́жний п. тормозно́й по́від гальмови́й п. тро́совый по́від ли́нвовий п. управле́ния по́від керува́ння п. цепно́й по́від ланцюго́вий п. эксце́нтриковый по́від ексце́нтриковий п. электри́ческий по́від електри́чний п. электромехани́ческий по́від електромехані́чний

пя́тка п’я́тка,-ки, пята́,-ти́ (нижній кінець, опорна частина, іноді місце з’єднання) п. рулева́я п’я́тка стернова́ [кермова́]

ребро́ ребро́,-бра́, мн. ре́бра,-бер, пруг,-га, край,-ю; бік,-ку, руб,-ба р. а́рки ребро́ [руб] а́рки р. жёсткости ребро́ жо́рсткости [цу́пкости] р. кры́ши ребро́ да́ху р. лито́е ребро́ ли́те [вили́ване] р. несу́щее ребро́ трима́льне р. ре́жущее ребро́ рі́зальне (свердла) р. рулево́е ребро́ стернове́ [кермо́ве] р. сво́да ребро́ склепі́ння р. утолщённое ребро́ сто́вщене [пото́вщене]

рулева́ть кермува́ти, стернува́ти

рулево́й кермови́й, стернови́й

руле́ние кермува́ння, стернува́ння

рули́ть кермува́ти (повертати кермо)

руль кермо́,-ма́; стерно́,-на́ (на судні)

сто́пор сто́пор,-ра, затри́мник,-ка (пристрій для зупинення або закріплення в певному положенні рухомих частин механізму машин) с. бескана́вочный сто́пор безрівчако́вий с. кольцево́й сто́пор кільцеви́й с. пласти́нчатый сто́пор пласти́нчастий с. радиа́льной сбо́рки сто́пор радія́льного склада́ння с. рулево́й сто́пор кермови́й с. упру́гий сто́пор пру́жни́й

трапе́ция трапе́ція,-ції, трапе́з,-зу (чотирикутник, у якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) – не паралельні) т. прямоуго́льная трапе́ція прямоку́тна т. равнобе́дреная трапе́ція рівнобе́дрена т. равнобо́чная трапе́ція рівнобі́чна т. рулева́я трапе́ція кермова́

тя́га 1. тя́гнення 2. тя́га,-ги, тяг,-гу, тягло́,-ла́ 3. тя́гель,-ля (переривач руху) т. возду́шная тя́га пові́тря́на т. вытяжна́я тя́га витяжна́ т. дымово́й трубы́ тя́га дима́рна т. есте́ственная тя́га приро́дна т. ко́нная тя́га кі́нська [кі́нна] т. направля́ющая тя́га напрямна́ т. рулева́я тя́га кермова́ т. соедини́тельная тя́га сполу́чна т. спускова́я тя́га спускова́ т. тормозна́я тя́га гальмівна́ т. электри́ческая тя́га електри́чна т. электрово́зная тя́га електровозна

управле́ние тех. керува́ння, управля́ння; скерува́ння, упра́влення; скеро́вання, адм.-г. упра́ва,-ви у. автоматизи́рованное керува́ння автоматизо́ване у. автомати́ческое керува́ння автомати́чне у. адапти́вное керува́ння адапти́вне у. диспе́тчерское керува́ння диспе́тчерське у. дистанцио́нное керува́ння дистанці́йне у. операти́вное керува́ння операти́вне у. произво́дственно-техни́ческое керува́ння виробни́чо-техні́чне у. рулево́е керува́ння кермове́ [стернове́] у. технологи́ческое керува́ння технологі́чне

устройство намо́точное мотови́ло,-ла у. опроки́дывающее при́стрій перекида́льний у. отсчётное при́стрій відліко́вий у. передвижно́е при́стрій пересувни́й у. пневмати́ческое при́стрій пневмати́чний у. поворо́тное при́стрій поворо́тний у. подаю́щее при́стрій подава́льний у. предохрани́тельное при́стрій запобі́жний у. приводно́е обла́днання повідне́ у. противоразго́нное устатко́вання протирозгі́нне у. пусково́е обла́днання пускове́ у. разгру́зочное устатко́вання розванта́жувальне у. распредели́тельное при́стрій розподі́льчий у. распыли́тельное при́стрій розпоро́шний у. реги́стрирующее при́стрій реєструва́льний у. рулево́е обла́днання кермове́ у. са́льниковое при́стрій защі́льниковий у. следя́щее при́стрій сте́жний у. сортиро́вочное при́стрій сортува́льний у. сто́порное при́стрій сто́порний у. стяжно́е при́стрій стяжни́й у. сцепно́е при́стрій зчіпни́й у. тормозно́е обла́днання гальмове́ у. транспорти́рующее устатко́вання транспортува́льне у. увлажня́ющее при́стрій зволо́жувальний у. уплотня́ющее при́стрій ущі́льнювальний у. шлифова́льное при́стрій шліфува́льний

штурва́л мор. штурва́л,-ла, кермо́,-ма́

штурва́льный штурва́льний, кермови́й

шту́рман мор., ав. шту́рман,-на, керма́нич,-ча

шту́рманский шту́рманський, керма́ничний

шту́рманство мор., ав. шту́рманство,-ва, керма́ництво,-ва

штырь штир,-ря, шпинь,-ня, шво́рінь,-рня, кіло́к,-лка́, чіп, чо́па ш. изоля́торный шпинь ізоля́торний ш. рулево́й шво́рінь кермови́й, штир стернови́й

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Ке́рма – руль.

Керма́нич – рулевой, кормчий.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

ке́рма, -ми, -мі; ке́рми, керм

керма́нич, -ча, -чеві; -ничі, -чів

кермува́ти, -му́ю, -му́єш

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Бе́ріг, -рега, м. и пр. = Берег и пр. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.

Дара́ба, -би, ж. Плоть изъ сплавного лѣсу. Шух. І. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.

До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. Чуб. III. 154. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. Мет. 118. 3) Лопасть руля у плота. См. Керма. Шух. І. 181. 4) Су́дна до́шка? Пам’ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3645. Ум. До́щечка. Ном. № 5227.

Друґа́р, -ра́, м. Рукоятка рулеваго весла у плота. См. Керма. Шух. І. 181.

Друзя́ка, -ки, м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплило хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? К. ЧР. 7. Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Мир. ХРВ. 276 Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п’ющий і вже ні з ким не залається. Кв. І. 167.

Ке́рма, -ми, ж. Весло, которымъ правятъ, руль. Желех. Руль у плотовъ; состоитъ изъ до́шки (лопасть) и друґара́ (рукоятка), который вращается на сво́рені (шипѣ), вдѣланномъ въ стіле́ць. Шух. І. 181.

Керма́нич, -ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Шух. І. 37. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Шух. І. 183. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають. Федьк. Пов.

Керме́к, -ку, м. 1) Раст. Statice Gmelini Willd. ЗЮЗО. І. 137. 2) Statice tatarica L. ЗЮЗО. І. 137.

Керме́цький, -а, -е. Относящійся къ кермеку. Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у.

Кінце́вий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. Шух. I. 182.

Плю́скати, -каю, -єш, гл. Плескать. А я слухаю... як ті пишні керманичі весельцями плюскають. Федьк.

Сво́рінь, -ня, м. 1) Шворень. Kolb. І. 67. 2) Болтикъ, которымъ прикрѣплены подножки въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 16. 3) Часть самото́ки. Шух. I. 150. 1) Шипъ, на которомъ вращается рулевое весло у плота. См. Керма. Шух. І. 181. о) Часть п’їл. См. П’їла. Шух. І. 254.

ІІ. Скік, ско́ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ. Да високі скоки в сороки. Р. Макс. То скоком, то боком. Ном. № 11849. На новий рік прибавилось дня на заячий скік. Ном., стр. 12, № 513. 2) Танецъ. Ой гвалт, не до скоку! Грин. ІІІ. 159. Чаще во мн. ч. Всюди скоки та музики. ЗОЮР. І. 121. 3) мн. Ноги у зайца. Вх. Пч. ІІ. 6. 4) мн. Торчащіе изъ воды камни. Шух. І. 181. Пороги въ рѣкѣ. Шух. І. 81. Досвідчений керманич... зна.... всі скоки у воді, о які розбитися може дараба. Шух. І. 183.

Стіле́ць, -льця́, м. 1) Стулъ. З стільця́ зіпхну́ти. Спихнуть со службы. Ном. № 959. На дво́х стільця́х сиді́ти. Двоедушничать. Ном. № 964. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепо́нці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпу́га), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушка́х, параллельно шо́хтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шо́хти. Конст. у. Б. Г. 4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стіле́ць. См. Керма. Шух. І. 181. 5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Шух. І. 178, 179. Ум. Стільчик.

Та́льба, -би, ж. Плотъ сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (См.). Шух. І. 181.

Чи́ньба́, -би́, ж. 1) Вычинка, выдѣлка. Цей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Константиногр. у. Шкурка за чиньбу не стане. Ном. № 10571. 2) Трепка. Дав йому доброї чиньби. Ном. № 4014.

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

Ке́рма, -ми, ж. *2) Руководство. Сл. Яворн.

*Кермува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Направлять. 2) Править, управлять. Справами чужими кермувати. Кул.

*Кермува́тися, -у́юся, -єшся гл. (чим). Руководствоваться (чем). Люде... повинні кермуватися інтересами загальної ідеї. Кон.

 Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) 

Goniolimon Boiss. — керме́чник; гоніолі́мон (Ру, Оп).

Goniolimon besseranum (Schultes ex Reichenb.) Kusn. — керме́чник Бе́ссера; гоніолі́мон Бе́ссера (Ру, Оп), керме́к Бе́серів (Сл); кермек (Ос — СТ).

Goniolimon desertorum (Trautv.) Klokov [≈Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss.] — керме́чник пусте́льний; гоніолі́мон пусте́льний (Ру, Оп).

Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss. — керме́чник злаколи́стий; гоніолі́мон злаколи́стий (Ру, Оп), керме́к траволи́стий (Сл), кірома́н траволи́стий (Мл); кермик (См), кіроман (См — СТ), кормек (См).

Goniolimon rubellum (S.G.Gmelin) Klokov & Grossh. — керме́чник червонува́тий.

Goniolimon tataricum (L.) Boiss. — керме́чник тата́рський; гоніолі́мон тата́рський (Ру, Оп), керме́к тата́рський (Сл), кірома́н тата́рський (Мл); жовти́ло (Рг1, Ан, Ln, Жл, Шс2, Ів — СТ), ке́рме́к (Рг1, Ан, Ln, Жл, Шс2, Ду, Ів, Ос — ЗАГ), кирмак (Ан, Мн, Мн2 — СД), кирмяк (Ан), кірма́к (Ум, Ів), куряк (Ln, Шс2 — СТ), невмирущий цвіт (Ан, Шс2 — СТ), тула́н (Жл).

Goniolimon tauricum Klokov — керме́чник кри́мський; гоніолі́мон кри́мський (Ру, Оп); кермек (Ос — СТ).

Limoniaceae [=Plumbaginaceae pro parte] — керме́кові (Ру, Оп).

Limonium Miller — керме́к (Сл, Ру, Оп; Ср, Ук — СТ); дубильник (Вх2).

Limonium alutaceum (Steven) O.Kuntze [≈Limonium tomentellum (Boiss.) O.Kuntze] — керме́к за́мшевий (Ру, Оп).

Limonium bellidifolium (Gouan) Dumort. — керме́к стокротколи́стий; кермек (Шс2 — СТ).

Limonium bungei (Claus) Gamajun ** (Limonium membranaceum (Czern.) Klokov) — керме́к перетинча́стий (Ру, Оп).

Limonium caspium (Willd.) Gams [≈Limonium bellidifolium (Gouan) Dumort.] — керме́к прикаспі́йський; керме́к каспі́йський (Сл, Ру, Оп), кірома́н каспі́йський (Мл).

Limonium danubiale Klokov — керме́к дуна́йський (Ру, Оп).

Limonium donetzicum Klokov [≈Limonium tomentellum (Boiss.) O.Kuntze] — керме́к доне́цький (Ру, Оп).

Limonium hypanicum Klokov — керме́к південнобу́зький (Ру, Оп); кірома́н солоне́й (Мл); жимольга (Сл — СТ), жовтокорінь (Шс2 — СТ), катран красний (Шс), ке́рме́к (Рг1, Ln, Пс, Жл, Ду, Сл — ЗАГ), кермек луговий (Ан), перекотиполе (Ан, Шс — СТ), подорожник солонцеватий (Мн2), синій цвіт (Ан — СЛ), солоне(і)й (Рг, Пс), солонець (Мн2), стародуб (Ос — ПД).

Limonium latifolium (Sm.) O.Kuntze — керме́к широколи́стий; дубильник широколистий (Вх2), кірома́н широколи́стий (Мл); дубильний корінь (Ан), дубильник (Ln — СТ), жовтокорінь (Шс2 — СТ), керме́к (Ан, Ln, Ів, Ос — СТ, СЛ), кирмак (Мн2 — ПД), кирмяк (Ан — СЛ), кирома́н (Рг1, Пс, Жл, Ду), кірма́к (Рг1, Жл, Ум, Ду, Ів), кіромак (Рг — СТ), чинбарник (Ан).

Limonium meyeri (Boiss.) O.Kuntze — керме́к Ма́єра; керме́к Мейє́ра (Ру, Оп); жовтокорень (См), кемпик (См), кермек (Ос, См — СТ), кіроман (См — СТ), кормек (См).

Limonium oblongifolium (Kotov) Loskot ex Tzvelev — керме́к видовженоли́стий (Оп).

Limonium platyphyllum Lincz. [=Limonium latifolium (Sm.) O.Kuntze] — керме́к широколи́стий (Сл, Ру, Оп).

Limonium sareptanum (A.Becker) Gams — керме́к саре́птський (Ру, Оп); кірома́н степови́й (Мл); кермек (Ос — СТ), кермик (Ян3 — СТ).

Limonium sinuatum (L.) Miller — керме́к ви́кроєний; керме́к ви́їмчастий (Ру).

Limonium suffruticosum (L.) O.Kuntze — керме́к напівкущови́й (Оп); керме́к півкущови́й (Ру).

Limonium tomentellum (Boiss.) O.Kuntze — керме́к повсти́стий; керме́к волоха́тий (Сл), кірома́н волоха́тий (Мл); кермек (Ос — СТ), кермек м’який (См), кермик (Ян1, Ян3 — СТ), кіроман (См — СТ), кормек (См), підбородка (См), солоне́й (Рг1).

Limonium churjukense (Klokov) Lavrenko [≈Limonium tomentellum (Boiss.) O.Kuntze] — керме́к чурю́цький (Ру, Оп).

Limonium sp. — кермик (Сл), кірмак (Сл).

Plumbaginaceae — керме́кові.

Potentilla argentea L. — перста́ч срібля́стий (Вх1, Вх6, Ру, Оп); пальочник срібноцвітий (Во); бедренець (Ос — ВЛ), бішена травка (Км), будбє́льник (Яв — ПЦ), гомоза (Ан — СЛ), горловка (Ан — СЛ), гризник (Ос — ВЛ), декохт вітряний (Ос — ПД), дерев’я́нка (Ан, Mj, Ду, Ів, Mk — СД, ПД, ПС), дубровка (Ан — ПС), дубровник боровий (Ан — ПС), жабівник (Км), жаблик (Го2 — СЛ), жабник (Км), жабовник (Ln, Шс — СТ), жо́вня (Ан, Ів — ПД), зілля від лихорадки (Ос — ПД), керме́нь (Жл), кость простужена (Ос — ПД), лапишник (Ан — СЛ), лапчатка (Ос — СД), нагідни́к (Ан, Ду, Ів, Mk — СТ), нечуйвітер (Ан — СЛ), перевійка (Ос — ВЛ), підвередник (Ос — ВЛ), полиньок-глоточник дрібний (Км), попилюха (Ос — ПД), простудник (Ос — ВЛ), п’ятилистник (Ln, Шс — СТ), п’ятка Матері Божої (Ос — СД), п’ятопал (Ос — ПД), рипішка (Ан — СТ), ритишка (Км), розпишка (Ан — СЛ), розтопир (Ан — СЛ), свина трава (Ан — СЛ), свинук (Ан — СЛ), сердечник (Ос — ВЛ), сіре зілля (Ос — ВЛ), сухітник (Ос — ВЛ), трава для свиней (Ос — СТ), цар-зіллє (Ан — СЛ), черве́ць (Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Кр, Шс, Ду, Ів — СД, СТ, СЛ), черве́чник (Шс2, Ду, Ів — СЛ), черви́ч(ш)ник (Рг1, Ан, Пс, Mj, Ян2, Ду, Ів, Mk, Ос, См — СД, ПД), черво(а)то́чник (Ан, Ду, Ів, Км — ПС), черв’янець (Ан), черв’ячник (Ln, Шс — СТ), череви́шник (Ів).

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

керма́ниця, керма́ниць; ч. керма́нич 1. та, хто кермує автомобілем. [Керманиця автомобіля «Мітсубіші», жителька Фастова, Київської області не впоралась з керуванням і допустила наїзд на дорожній знак. (Суспільне, 19.02.2020). Відомо, що керманиця «Гольфа» загинула на місці. (Фіртка, 22.03.2017).] 2. очільниця державної установи, організації чи спортивної команди. [На збори керманиця збірної Наталія Зінченко викликала 22-ох гравців. (sport.if.ua, 22.08.2019). Словами Блаженнішого Патріарха Любомира Гузара керманиця району дала відповідь на питання, яке все частіше звучить з уст українців : – Чи буде третій Майдан? – Третього Майдану не потрібно <…>. (sts-rrada.gov.ua, 21.02.2018). Та у останній програмі «ПРАВОкація» «Таємний клієнт – шокуючі результати», яка вийшла 14 березня, керманиця ЖЕКу «Цитадель-центр» Галина Корявова відверто здивувала журналістів. (zik.ua, 15.03.2011).] див.: керма́ничка, воді́йка, очі́льниця

керма́ничка, керма́ничок; ч. керма́нич 1. та, хто кермує автомобілем. [Керманичка Lexus по-акторськи припаркувалась впритул театру Садовського (ФОТО). (Вінницька правда, 27.01.2020). Під час спілкування з 24-річною керманичкою іномарки охоронці порядку виявили, що вона має явні ознаки алкогольного сп’яніння. (gorod.sumy.ua, 05.01.2019). Кінна ДТП – юна керманичка гужової повозки перевищила швидкість та не впоралась з керуванням... є травмовані (Телекомпанія «Магнолія ТВ», 14.08.2018).] 2. очільниця установи, підприємства чи офісу. [У місцевих ЗМІ з’явилася інформація, що колишня керманичка підприємства Світлана Кузьмінська, скоріш за все, перейшла до активних дій і відчайдушно намагається повернути собі колишню посаду. (ckp.in.ua, 28.04.2020). Черкаські енергетики просять Президента не допустити повернення на підприємство колишньої керманичка <…> (vikka.ua, 13.06.2019). Разом із сільським головою Іваном Баліцьким керманичка району ознайомилися з роботою та нагальними проблемами Добрянської сільської ради <…>. (oblradack.gov.ua, 17.10.2019). Дехто навіть засумнівався, чи справді ця вередлива керманичка директорової приймальні записана в паспорті Ларисою. (Надія Гуменюк «Квіти на снігу», 2018). Колишня керманичка Рахівщини визнана винною у вчинені адміністративного корупційного правопорушення за ст.172-7 КУаП України (trubyna.org.ua, 14.03.2015). <…> судовий вирок колишній керманичці [Юлії Тимошенко] вони вважають порушенням прав людини. (24tv.ua, 26.10.2011). <…> керманичка цього конституційного органу поінформувала: жодних матеріалів від комісії поки що не надходило. (Закон і бізнес, 26.12.2008).] // ідейна і політична керівниця громадського руху, партії чи організації. [Одно мене вражає неприємно, а то, що така успішна і вміла праця шановної керманички є жертвою, зложеною тутешній українській суспільности без нїякої за щирий труд відплати. (Діло, 21.12.1917).] // очільниця загону. [Легкий Камілли загін без керманички перший розбігся. (Вергілій «Енеїда», 2018).] див.: керма́ниця, воді́йка, очі́льниця, вожди́ця, вожди́ня Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)

автоінстру́кторка, автоінстру́кторок; ч. автоінстру́ктор фахівчиня, яка навчає водити машину. [Хобі, яке стало справою життя: черкаська автоінструкторка розповіла про любов до машин. (Суспільне. Черкаси, 09.06.2021). Рейчел вчепилася в кермо, як бабця чи автоінструкторка. (Денніс Лігейн «Після падіння», пер. М. Пухлій, Х., 2021). Автоінструкторка, засновниця ГО «Я-водійка» Тетяна Могилецька. (Правда.Життя, 29.10.2018). «…Можливо ви мені підкажете?» – звертається автоінструкторка до своїх друзів на «Фейсбуці». (life.volyn24.com, 17.10.2018).]

ба́йкерка, ба́йкерок; ч. ба́йкер мотоциклістка-любителька. [4 рік за кермом мотоцикла: байкерка про мотоспільноту Полтави. (Полтавська хвиля, 07.09.2021). Увагу глядачів перехопила група байкерів і байкерок, які припаркували мотоцикли на площі Ринок. (Високий замок, 2008).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.

воді́йка, воді́йок; ч. воді́й та, хто водить машину, керує нею. [Велосипедистки та водійки значно менше схильні до образливих жестів і грубої лайки, ніж велосипедисти та водії. (Український тиждень, 2018). Із висоти водійського сидіння його вела поглядом безцеремонна водійка, вже із сигаретою у тонких пальцях (Галина Вдовиченко «Маріупольський процес», 2015). – Усім необхідним вас забезпечать! – сказала водійка і натисла на газ. (Ірен Роздобудько «Ліцей слухняних дружин», 2013). Водійка смиконула електричне гальмо, вагон сів носом на землю, після цього відразу підскочив, і з його вікон із тріском та дзвоном посипалися шибки. (Михайло Булгаков «Майстер і Марґарита», пер. Микола Білорус, 2005). Талона водійка не дала, і Льоня подумав, що їй саме не можна полишити кермо. (Василь Бережний «Тролейбусом до Хрещатика», 1986). Карусь мусів погодитися, що в нього така водійка і що їм обом доведеться мандрувати і дружити в добрі й злі часи. (Софія Парфанович «Карусь і ми», 1966).] див.: автомобілі́стка, водійчи́ня, шофе́рка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – розм. Вільний тлумачний словник, 2018. Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 85.

вожди́ця, вожди́ць; ч. вождь 1. проводирка якоїсь групи чи племені. [Сучасна жінка є радше поєднанням усіх жіночих типів, які з’являлися упродовж історії: зла красуня й холодна цнотливиця, розпусна упириця й любляча матуся, наївна простачка і жінка-вождиця, зіпсованість і ніжність перемішані в ній <…>. (Паскаль Брюнкер «Парадокс любові», пер. Леонід Кононович, 2012). Тут моя вождиця стільки на мене всяких справ накидала, що не знаю, чи до вечора упораюсь. (Сергій Пантюк «Сім днів і вузол смерті», 2007). Зрештою у Кео лишився всього тиждень свободи і його мати-вождиця стала така нервова й так переживала, що було скликано ще одні збори племені. (lib.com.ua).] 2. ідейна і політична очільниця громадського руху чи партії. [Прокляття опозиції – у ній самій. Розпочалося воно ледь не з Майдану-2004, і, наче вірус, поширилося на всі наступні майдани, майданчики та просто збіговиська, з яких вожді, вождики, вождиці та вождята вирушили у хресну ходу в лідери нації <…>. (pic.com.ua, 27.06.2013). Добре, що пан Сенченко захищає свою вождицю [Ю. Тимошенко], але робити це потрібно більш кваліфіковано. (День, 09.10.2009).] див.: вожди́ня, керма́ничка

вожди́ня, вожди́нь; ч. вождь ідейна і політична очільниця громадського руху чи партії. [У прагненні здобути успіх вже зараз партійні вивіски терміново замінили іменами вождів та вождинь, сподіваючись, що виборець не встигне запитати, що стоїть за тим чи іншим іменем на чолі блоку. (Український тиждень, 2019). Ми вирушили зі Ссолу пізно-пізно вночі. З нами пішли вождиня Сесса, вождь Уссон, Ссайку і Тінґ. (Ннеді Окорафор «Хто боїться смерті», 2010). У прагненні здобути успіх вже зараз партійні вивіски терміново замінили іменами вождів та вождинь, сподіваючись, що виборець не встигне запитати, що стоїть за тим чи іншим іменем на чолі блоку. (День, 2002).] див.: вожди́ця, керма́ничка Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 86.

екстрема́лка, екстрема́лок; ч. екстрема́л 1. любителька екстремальних видів спорту. [Екстремалки за кермом: у Києві та Одесі жінки влаштували перегони. (Канал «Україна», «Сьогодні», 8.03.2019, 19:00). 90-річна бабуся-екстремалка відзначила свій ювілей стрибком із парашутом. (ТСН, 03.05.2016).] 2. та, хто діє в екстремальних умовах, часто ризикуючи своїм здоров’ям та життям. [Біля ринків можна побачити хіба що одну-двох бабусь-«екстремалок», які ризикують торгувати на морозі. (Високий замок, 2012). – Вирішила помилуватися у новорічну ніч зовсім чужим містом? – Таким тоном, ніби йдеться про бозна-яке збочення, уточнює він. Чи, може, це значить: «Де ти взялася на мою голову, екстремалко шмарката»? (Дара Корній, Тала Владмирова «Зозулята зими», 2014). Тоді, у серпні 1980-го, на ріці Варзоб гоміноїда буцім-то бачили. За описом однієї з екстремалок у пошуковій групі Ніни Гриньової, яка чергувала біля табору той абориген мав два метри зросту і густу шерсть на тілі <…>. (Борис Юхно, ФБ, 2017).] Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 150.

лі́дерка, лі́дерок; ч. лі́дер 1. та, хто очолює політичну партію, суспільно-політичну організацію або рух. [Його місце дісталося лідерці Зеленої партії Елізабет Мей <…> (Україна молода, 2011). Неліда проігнорувала місцевих неформальних лідерок, які могли б активувати місцеві мережі й поширити інновацію <…> (Еверетт Роджерс «Дифузія інновацій», пер. Василь Старко, 2009). Він робив, однак, два винятки у цьому правилі: перший стосувався шлюбів у «простому народі», другий – дочок з міжнаціональних шлюбів в інтеліґентському середовищі, наводячи як приклад Мілену Рудницьку, лідерку українського жіночого руху, яка вийшла з мішаного українсько-єврейського шлюбу. (Ярослав Грицак «Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота», К., 2006). Лідерка БЮТ переконана, що Віктор Ющенко повинен мати весь спектр президентських повноважень. (Високий замок, 2005). Лідерки жіночого руху висунули два нові ідеали жіночності – жінокурвительки та свинкса, щоб, за звичаєм усіх визволителів, послатися на прадавні міфи. (Станіслав Лем «Розповідь другого розмороженого», пер. Олександр Гриценко, 1990).] // лі́дерка грома́дської ду́мки — та, хто впливає на формування громадської думки. [Мережа проєкту включає жінок-лідерок громадської думки з України і з ЄС. (promoteukraine.org, 24.12.2019). Необхідні спеціальні ініціативи, які б заохочували висвітлювати діяльність жінок-кандидатів і посадовців у ЗМІ, що підкреслюватиме досягнення жінок як керівниць і лідерок громадської думки <…>. (ua.undp.org, 07.03.2019).] 2. та, хто має першість у чомусь або очолює рейтинг. [Уперше багаторічна лідерка українських лижних перегонів Валентина Шевченко перемогла на етапі Кубка світу на своїй коронній – 30-кілометровій дистанції. (Високий замок, 2008). А лідерка світового рейтингу Амелі Моресмо (Франція) у фіналі турніру в німецькому Фільдерштадті перемогла американку Ліндсей Девенпорт – 6:2 <…>. (Високий замок, 2004).] // та, хто має сміливість бути першою в чомусь. [А перші міні-спідниці наштовхувалися на такий одностайний громадянський спротив, що я донині подивляю відчайдушній саможертовності тодішніх лідерок. (Юрій Андрухович «Таємниця», 2006).] 3. солістка музичного гурту. [Пісня «Гаряча і гірка» – про дівчину і каву. Лідерка «Таліти Кум» Юлія Міщенко (на фото) написала її не випадково: вона – запекла любителька чорної кави. (Високий замок, 2005).] див.: керма́ничка, очі́льниця, ватажки́ня Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка.)  Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 418 - розм.

шофе́рка, шофе́рок; ч. шофе́р водійка транспортного засобу (автомобіля, автобуса та ін.). [<…> якби пані шоферка примусила мене висадити Поппера з автобуса, мені довелося б вийти разом із ним <…> (Донна Тартт «Щиголь», пер. Віктор Шовкун, 2016). Нині жінка за кермом — цілком нормальне явище. А як вам шоферка сільського автобуса, та ще й на розбитих карпатських дорогах? (Фіртка, 2012). Недавно Вірка у аварію потрапила. Шоферка слинява <…> (Олексій Волков «Слід на воді», 2009). Айзенгавер мав ще свою шоферку, що його возила попід фронти <…> (Вісті комбатанта, 1995, №4).] див.: автомобілі́стка, воді́йка, водійчи́ня

шту́рманка, шту́рманок; ч. шту́рман фахівчиня з керування кораблями, літаками або швидкісними автомобілями, яка прокладає курс руху. [Брати участь можуть виключно жінки: пілотеса та штурманка. (5.ua, 08.03.2021). <…> штурманка військових літаків (vinbazar.com, 05.03.2021). Дівчина була штурманкою машини, яку вів Мігель Сосіас. (ТСН, 10.10.2020). «<…> Ми наклеїли на машину імена усіх людей, які переказали гроші», – розповіла штурманка. (lviv.24tv.ua, 13.09.2020).] див.: керма́ничка

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)