Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «кипіння»
Шукати «кипіння» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кипе́ние – (жидкости) кипі́ння, вирува́ння, (переносно ещё) буя́ння. [Зно́ву поба́чив вирува́ння в го́роді життя́ (Васильч.). В його́ тво́рах по́вно со́нця, шумли́вого буя́ння непропа́щої си́ли (Єфр.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Кипение – (жидкости) кипі́ння; (бурление) вирува́ння, бурління, нуртува́ння, клекоті́ння, (вспенивание) шумування, (переносно, ещё) буя́ння:
• доводить, довести до кипения – доводити, довести до кипіння;
• пузырьковое кипение – бульбашкове кипіння;
• пленочное кипение – плівкове кипіння;
• температура кипения, точка кипения – температура кипіння, точка кипіння.
[Зно́ву поба́чив вирува́ння в го́роді життя́ (С.Васильченко). В його́ тво́рах по́вно со́нця, шумли́вого буя́ння непропа́щої си́ли (С.Єфремов). Обідати йому за справами доводилось завжди похапцем, а ввечері він міг порозкошувати коло столу, випиваючи, як правило, чотири склянки чаю, до того ж конче гарячого — для цього на таці стояв чепурний кошик з десятком вуглин, які й підкидалось щипцями в самовар, щоб підтримати його в стані кипіння (В.Підмогильний). Такий темперамент та такий гонор і такий, майже ліліпутний зріст і комарина сила. Він все буянив, колотився, скандалячи із своїми сусідами в кутку, в якому сидів. Доведений до крайньої межі кипіння, він раптом схоплювався, тремтів увесь, як живе срібло, й, потрясаючи замурзаними своїми кулачками, вигукував у нестямі: «Бож-же! Бож-же!! Якби я до свого характеру та мав ще таку саму силу!!» «То що було б?» — запитував хтось серйозно меланхолійно. Гловацький, підбираючи відповідь, замовкав. Завмирав так, тримаючи руки догори, довго мовчав. Кипіння швидко йшло на спад. Нарешті, зітхнувши, Гловацький опускав руки й відповідав зламано, теж меланхолійно: «Носив би бачки нагору… Сам!» Камера заходилась реготом (І.Багряний). У кожного своя точка кипіння (Е.Р.Волдо)]. Обговорення статті
Страсть –
1) (страдание) страждання, мука, мучення, (церк.) страсті;
2) (сильное влечение) пристрасть, жага, жадоба, запал, пал;
3) (любовная) любощі;
4) (страх) жах, ляк, страх;
5) (множество, весьма) дуже, страх, страшенно, надто, сила:
• иметь страсть к чему – мати пристрасть до чого, дуже кохатися в чому, горіти до чого;
• накал страстей – кипіння (шал) пристрастей;
• пылать, гореть страстью – палати пристрастю (жагою);
• страсти Господни – страсті Господні, мучення Боже;
• страсти разгорелись – пристрасті розпалилися (розгорілися);
• страсть как хочется (разг.) – страх як (страшенно) хочеться; хочеться аж-аж-аж (аж-аж-аж як хочеться);
• страсть сколько (разг.) – страх скільки; страшенно багато.
[Якщо кувати розпечене залізо пристрасти нерішуче, воно швидко охолоне. (О. і О.Плеваки перекл. Е.Єлінек). Кажуть, пристрасть змушує думки людини обертатися в замкненому колі (Р.Доценко перекл. О.Вайлда). Емма стала такою, як усі інші коханки, і зачарування новизни, спадаючи потроху, ніби одяг, оголювало вічну одноманітність пристрасті, яка завжди має ті самі форми і говорить тією самою мовою (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Стримано повискували пристрасті (В.Даниленко). І що усі твої напасті і сподівання, і жалі, як по Вітчизні довгі страсті ряхтять, мов рани на чолі! (В.Стус). Мене вабила північна округла стіна, я вже бачив на ній мальовидло Страстей Господніх… я здалека бачив, що мальовидло на цілу стіну потріскалося, фарба поскручувалася в спіралі, одначе я не відразу кинувся до стіни, до цього мальовидла, задля яких власне приїхав у Черчен, щось мене неначе притримувало біля дверей, не давало зробити ні кроку, чиєсь око пантрувало за мною (Р.Федорів). Їй неважко було лишатись чеснотливою: спроваджувати залицяльників не довелось, а не такий уже ярий чоловічий пал Філібера згас одразу після народження їхнього єдиного сина, тож навіть дозволених плотських утіх зазнати їй не випало (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Моя пристрасть була мов дика прірва, що хотіла його поглинути. І я бачила, що вона його лякала (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Вона схилилася й накрила його вуста своїми, немовби хотіла проковтнути його. За мить початкова ніжність між ними перетворилася на тваринну пристрасть, яку з її боку живили три роки вдовиної стриманості, а з його — солодка хіть юнака, що ніколи не куштував жіночого кохання, хіба що куплену вправність шльондр (О.Оксенич, перекл. М.П’юзо). Отож від тієї миті, коли він зустрів ту кралю, Рубенс ладен був поставити на вогонь горщик із почуттями і чекати, коли кипіння оберне почуття у пристрасть (Л.Кононович, перекл. М.Кундери)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КИПЕ́ТЬ ще закипа́ти /википа́ти/, пі́нити, пі́нитися, булькоті́ти, клекоті́ти, підсил. кипі́ти ки́пнем; ПЕРЕН. бу́рхати, бурхоті́ти, нуртува́ти, (про життя) клекоті́ти, ходи́ти хо́дором, (про пристрасті) оказ. шкварча́ти;
кипеть в котле́ вари́тися в казані́;
кипеть страстя́ми колоти́тися;
кипе́ли стра́сти колоти́лося;
кипя́щий що/мн. хто/ кипи́ть тощо, поста́влений /зали́шений/ кипі́ти, ма́йже закипі́лий, у ста́ні кипі́ння, (у чім) ва́рений, перева́рюваний, прикм. кипу́чий, кипля́чий, кипля́чий, булькітли́вий, булькотю́чий, (казан) (вже) закипі́лий /забулькоті́лий/, (про море) розшалі́лий, розбу́рханий, розго́йданий, бурхли́вий, (про пристрасті) розбуя́вий, стил. перероб. от-о́т закипи́ть;
кипя́щий гне́вом розлю́чений, по́йнятий гні́вом;
кипя́щий страстя́ми колотли́вий, коло́чений при́страстями;
кипя́щая вода́ окрі́п, ки́пень, вар, кип’я́ч;
ПЕРЕКИПЕ́ТЬ (про емоції) відшумува́ти, ви́шуміти, галиц. ви́шумувати, ви́шумитися;
кипе́вший перекипі́лий, ви́шумілий, ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кипение – кипі́ння, шумува́ння.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Кипение – кипі́ння.
Температура – температу́ра;
• т. абсолютная – т. абсолю́тна;
• т. воспламенения – т. займа́ння;
• т. вспышки – т. спала́хнення;
• т. замерзання – т. замерза́ння;
• т. кипения – т. кипі́ння;
• т. критическая – т. крити́чна;
• т. предельная – т. грани́чна;
• т. спекания – т. спіка́ння;
• т. средняя – т. пересі́чна;
• т. таяния (льда) – т. та́нення.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

кипе́ние кипі́ння, вар,-ру
кипяти́ть вари́ти, грі́ти до кипі́ння
коне́ц кіне́ць,-нця́
к. кипе́ния кіне́ць кипі́ння
к. торможе́ния кіне́ць гальмува́ння
к. эксплуата́ции кі́нець експлуата́ції
температу́ра температу́ра,-ри
т. абсолю́тная температу́ра абсолю́тна
т. вне́шняя температу́ра зо́внішня
т. внутренняя температу́ра вну́трішня
т. возго́нки температу́ра субліма́ції
т. воспламене́ния температу́ра займа́ння [загоря́ння]
т. восстановле́ния температу́ра відно́влення
т. вспы́шки температу́ра спа́лаху
т. выкипа́ния температу́ра википа́ння [віддестилюва́ння]
т. вырожде́ния температу́ра ви́родження
т. горе́ния температу́ра горі́ння
т. зака́лки температу́ра гартува́ння
т. зака́лочная температу́ра гартівна́
т. замерза́ния температу́ра замерза́ння
т. застыва́ния температу́ра застига́ння
т. затвердева́ния температу́ра тверді́ння [тве́рднення, тужаві́ння]
т. каплепаде́ния температу́ра краплі́ння
т. кипе́ния температу́ра кипі́ння
т. ко́мнатная температу́ра кімна́тна
т. кре́кинга температу́ра кре́кінгу
т. криоге́нная температу́ра кріоге́нна, температу́ра замерза́ння
т. кристаллиза́ции температу́ра кристаліза́ції
т. крити́ческая температу́ра крити́чна
т. максима́льная температу́ра максима́льна
т. минусо́вая температу́ра мінусо́ва
т. мо́крого термо́метра температу́ра мо́крого термо́метра
т. на вхо́де температу́ра на вхо́ді
т. на вы́ходе температу́ра на ви́ході
т. нача́ла рекристаллиза́ции температу́ра поча́тку рекристаліза́ції
т. нача́льная температу́ра початко́ва
т. ни́зкая температу́ра низька́
т. норма́льная температу́ра норма́льна
т. окисле́ния температу́ра оки́снення
т. отвердева́ния температу́ра тве́рднення
т. отго́на температу́ра відго́ну [віді́гнання]
т. отжи́га температу́ра відпа́лу [відпа́лювання]
т. отрица́тельная температу́ра від’є́мна
т. перехо́да температу́ра перехо́ду
т. плавле́ния температу́ра то́плення
т. пла́мени температу́ра по́лум’я
т. пове́рхностная температу́ра поверхне́ва
т. преде́льная температу́ра грани́чна
т. рабо́чая температу́ра робо́ча
т. разложе́ния температу́ра ро́зкладу
т. размягче́ния температу́ра пом’я́кшення
т. сверхни́зкая температу́ра наднизька́
т. си́нтеза температу́ра си́нтезу
т. спека́ния температу́ра спіка́ння
т. стеклова́ния температу́ра склува́ння
т. сухо́го термо́метра температу́ра сухо́го термометра
т. схва́тывания температу́ра тужаві́ння
т. та́яния температу́ра та́нення
т. теку́чести температу́ра пли́нности
т. фа́зового перехо́да температу́ра фа́зового перехо́ду
т. шумова́я температу́ра шумова́
т. эксплуата́ции температу́ра експлуата́ції
т. эффекти́вная температу́ра ефекти́вна
т. я́ркости температу́ра яскра́вости
то́чка то́чка,-ки, ця́тка,-ки, кра́пка,-ки
т. воспламене́ния то́чка займа́ння [спала́хування]
т. замерза́ния то́чка замерза́ння
т. застыва́ния то́чка застига́ння
т. затвердева́ния то́чка тверді́ння [тве́рднення]
т. изобрази́тельная то́чка [кра́пка] зобража́льна
т. каса́ния то́чка до́тику
т. кипе́ния то́чка кипі́ння
т. конта́ктная то́чка конта́ктна
т. крити́ческая то́чка крити́чна
т. мартенси́тная то́чка мартенси́тна (точка голчастої структури деяких загартованих металів і стопів)
т. математи́ческая то́чка математи́чна
т. материа́льная то́чка матерія́льна
т. мни́мая то́чка уя́вна
т. наблюде́ния то́чка спостере́ження
т. нагруже́ния то́чка наванта́жування
т. насыще́ния то́чка наси́чення
т. опо́ры то́чка опо́ри
т. переги́ба то́чка пере́гину [зги́ну]
т. пересече́ния то́чка пере́тину
т. плавле́ния то́чка то́плення [пла́влення]
т. приложе́ния силы то́чка приклада́ння си́ли
т. разложе́ния то́чка ро́зкладу
т. росы́ то́чка роси́
т. сингуля́рная то́чка сингуля́рна [особли́ва, єди́на]
т. стеклова́ния то́чка склува́ння
т. та́яния то́чка та́нення
т. тройна́я то́чка потрі́йна
т. углова́я то́чка кутова́ [ку́тня]
т. узлова́я то́чка вузлова́
т. фикси́рованная кра́пка фіксо́вана
т. эвтекти́ческая мет. то́чка евтекти́чна
т. эксперимента́льная то́чка експеримента́льна

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кипі́ння – кипение.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

кипі́ння, -ння, -нню

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Кипі́ння, -ня, с. Кипѣніе. Дещо.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ворота́рка, ворота́рок; ч. ворота́р
1. охоронниця біля воріт. [Розлютилася на мене за те, що, приїхавши, я трохи побалакав з воротаркою, цією чарівненькою блондиночкою з довгими віями <…>. (Анджей Сапковський «Останнє бажання», пер. Сергій Легеза, 2016). Стара воротарка, його єдина служниця, не приноситиме йому вранішню каву! (Віктор Гюго «Знедолені», пер. Віктор Шовкун, 1980). Мадам Леонс була воротаркою Гавара на вулиці Косонрі. (Еміль Золя «Черево Парижа», 1960). – Як лиш час і нагоду матиму, так зараз у цей монастир поскочу. Хочу подивитися на тую воротарку та нагородити її. (Богдан Лепкий «Полтава», 1929).]
2. членкиня спортивної команди (футбольної, хокейної та ін.), яка захищає ворота. [Воротарка Вікторія Салтанюк – найкращий гравець збірної України U-19 на чемпіонаті Європи у матчі проти Польщі. (hcgalychanka.com.ua, 18.07.2019). Гравчині в доволі простих епізодах легко доводили ситуацію біля власних воріт до кипіння, не реалізовували безліч, здавалося, стовідсоткових голевих моментів, а воротарки зі ставленням до «метеликів» змушували хапатися за серце ледь не весь стадіон. (Україна молода, 2011). Кавфман кинула займака (шістку), котрого подиктував суддя за це, що воротарка Довбуша тримала довше як приписано мяч у руках. (Час, 1928).]
див.: голкі́перка (ґолкіперка)
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 741 – 1 значення.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) – 1 значення.
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кипѣ́ніе = кипі́ння.