Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 35 статей
Запропонувати свій переклад для «крапля»
Шукати «крапля» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Долби́ть, до́лбливать, долбну́ть –
1) до́вба́ти, довбти́, довбону́ти, продо́вбувати. [Вода́ і ка́мінь довбе́. Кра́пля по кра́плі – продо́вбує ске́лю (Дніпр. Чайка)].
• Долбя́щий – до́вба́ло, довбу́н, довба́ч.
• До́лбленый – до́вбаний.
2) завча́ти, см. Зубри́ть.
Ка́мень –
1) ка́мінь (р. ка́меню и -меня), ум. каміне́ць (-нця́), камі́нчик (-ка), ув. каменю́ка (м. р.), камени́ще (м. р.). [Сиди́ть сестра́ на ка́мені, ру́ченьки лама́є (Рудан.). Бода́й пани́ при доро́зі камі́нчики би́ли (Пісня)].
• Ка́мень и Ка́мни (соб.) – камі́ння (-ння), ув. каміню́ччя, каміня́ччя (-ччя). [У́хо ле́две зачува́є пле́скіт хви́лі об камі́ння (Ворон.). Вгорі́ теж каміню́ччя стирча́ло і обдира́ло спи́ну (Загірня)].
• Адский, прижигательный -мень – ля́піс (-су), пеке́льний ка́мінь.
• Аспидный -мень – писа́рський лупа́к.
• Бутовый -мень – груз (-зу), бу́тор (-ру), бутори́ння (-ння).
• Винный -мень – ви́нник (-ка).
• Воздушный -мень – аеролі́т, метеоролі́т (-ту).
• Гороховый -мень – горохови́к.
• Горшечный -мень – горшківе́ць (-вця́).
• Гремучий, орлиный -мень, мин., см. Орле́ц 1 и 2.
• Дикий -мень – дика́р (-ря́), ка́мінь-дика́р. [Як заклада́ють стіжка́ пе́рший раз, то на са́мий спід кладу́ть ка́меня-дикаря́ (Звиног.)].
• Драгоценный, самоцветный -мень – самоцві́т (-ту); соб. самоцві́тне камі́ння. [Срі́бло, зло́то, самоцві́ти (Крим.). На до́вгих листо́чках гра́є і ся́є, мов самоцві́тне камі́ння, чи́ста роса́ (Мирн.)].
• Едкий -мень – їдке́ ка́лі, їдки́й пота́с.
• Жерновой, мельничный -мень – жорнови́й (млино́ви́й) ка́мінь; ка́мінь, жо́рно; срвн. Жё́рнов. [Млин на два ка́мені (Желех.)].
• Замочный -мень, архит. – замко́ви́й ка́мінь.
• Краеугольный -мень – нарі́жний ка́мінь.
• Мелкий -мень, соб. – дрібне́ камі́ння, (речной) рінь (-ни), рі́ння, (песчаный) жорства́, (щебень) груз (-зу); см. Ка́мешек и Ще́бень.
• Надгробный -мень – надгро́бок (-бка), надгро́бний ка́мінь. [Га́рний надгро́бок, з золоти́м хресто́м (Звиног.)].
• Оловянный -мень – циня́к, цино́вий ка́мінь.
• Плитный -мень – плитняко́вий ка́мінь, плитня́к.
• Подводный -мень – підво́дний ка́мінь, риф (-фу), кли́пень (-пня), соб. підво́дне камі́ння, (гряда подводных камней) ла́ва, ла́виця; срвн. Риф и Поро́г 2.
• -мень преткновения – ка́мінь спотика́ння, прити́ка, прити́чина, перешко́да; см. Преткнове́ние.
• Пробирный, пробный -мень – спро́бний ка́мінь.
• Пробный -мень, перен. – спро́бний ка́мінь, (с)про́бний брусо́к (-ска́) до чо́го (Куліш).
• Растирочный -мень – розтира́льний ка́мінь, ка́мінь для розтира́ння (розтира́ти).
• Самоцветный -мень – самоцві́т (-ту).
• Сводный -мень, архит. – дужни́й (склепі́нний, переми́чний) ка́мінь.
• Синий -мень –
а) (берлинская лазурь) берлі́нська блаки́ть (-ти);
б) (медный купорос) си́ній ка́мінь, синя́к, мідяни́й вітріо́ль (-лю).
• Смоляной -мень – смоляни́й ка́мінь, смо́лич, обсидія́н.
• Сточный -мень – камі́нний ришта́к.
• Строительный -мень – будіве́льний ка́мінь.
• Точильный -мень – брус (-са), брусо́к (-ска́).
• Угловой -мень – нарі́жний ка́мінь (-меня).
• Философский -мень – філосо́фський ка́мінь.
• Цедильный -мень – ціди́льний (фільтрува́льний) ка́мінь.
• Вымостить улицу -мнем – ви́брукувати (вульг. ви́буркувати) ву́лицю.
• Побивать -мнями – побива́ти (сов. поби́ти) камі́нням, каменува́ти (сов. скаменува́ти, покаменува́ти) кого́. [Наро́д покамену́є нас (Св. П.)].
• Превращать превратить в -мень – оберта́ти, оберну́ти в ка́мінь, кам’яни́ти, скам’яни́ти, камени́ти, скамени́ти кого́, що. [Моро́з ті́ло камени́ть (Рудан.). І очи́ма-гадю́ками до́ню скамени́ла (Куліш)].
• Превращаться, превратиться в -мень – оберта́тися, оберну́тися в ка́мінь, кам’я[ме]ні́ти, скам’я[ме]ні́ти, закам’я[ме]ні́ти, (о многих) покам’я[ме]ні́ти, ка́менем ста́ти (сі́сти), (худож.) камі́нням скамені́ти. [І камі́нням скамені́ла ці́ла Украї́на (Рудан.)].
• Строить, построить из -мня что – мурува́ти, ви́мурувати и змурува́ти, (о многом) пови[поз]муро́вувати що.
• -мни возопиют – камі́ння заголо́сить.
• Держать -мень за пазухой – хова́ти (держа́ти) ка́мінь у па́зусі (за па́зухою). [З москале́м зна́йся, а каменю́ку за па́зухою держи́ (Приказка)].
• Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал – як ка́мінь у во́ду, як водо́ю вми́ло, як вода́ вми́ла кого́, що; як у во́ду впав; пропа́в, як з мо́сту упа́в.
• Как -мень ко дну – як ка́мінь на дно (на спід).
• Капля по капле и -мень долбит – кра́пля по кра́плі і ка́мінь (ске́лю) продо́вбує, вода́ і ка́мінь довбе́ (до́вба).
• Деньга и -мень долбит – гро́ші і ка́мінь кую́ть.
• Нашла коса на -мень – тра́пила (наско́чила) коса́ на ка́мінь.
• -мня на -мне не оставить – ка́меня на ка́мені не поки́нути, зни́щити до-ще́нту (до дна) що.
• Падать -мнем – опу́кою (гру́дкою) па́дати.
• Под сим -мнем лежит тело такого-то – тут похо́ваний таки́й-то, тут похо́вано тако́го-то.
• Сердце не -мень – се́рце не ка́мінь.
• Словно -мень на сердце налёг – на́че ка́мінь на се́рце впав.
• Словно -мень спал с сердца – на́че ка́мінь від се́рця відпа́в.
• Это мне как -мень на шее – це мені́ як ка́мінь на ши́ю;
2) мед. – ка́мінь, ум. каміне́ць (-нця́).
• Мочевой -мень – се́чний (сечови́й, мочови́й) ка́мінь.
Ка́плющий – (как прил.) каплю́щий, краплю́щий; прич. що кра́пає, ка́пає.
• Как капля -щая – як кра́пля каплю́ща, як кра́пля, що ка́пає, кра́пає.
Ка́пля –
1) кра́пля, крапли́на и крапели́на (диал. зап. кро́пля), ка́пля, капли́на и капели́на, ка́пка, ця́тка, цяти́на. [Кра́плями піт тече́ (Свидн.). А сльо́зи бу́йними кра́плями коти́лися по щока́х (Крим.). Кра́плі роси́ (Л. Укр.). Крапли́ни дощові́ї (Самійл.) Лиси́ця од дощу́ під бо́рону хова́лась: не вся́ка, каза́ла, ка́пля ка́пне (Номис). По ка́плі ви́точу з йо́го дия́вольську кров (Сторож.). Дав для оче́й при́мочку, по де́сять ка́пок тре́ба ка́пати (Звин.). Бу́ду пи́ти, бу́ду пи́ти й кро́плі не пу́щу (Чуб. V). Йди по во́ду, бо нема́ води́ й ця́ти (Черкащ.)].
• -пля жира на воде, борще и т. п. – ска́лка, ум. ска́лочка, скали́нка (жи́ру, си́тощів). [Збира́ють з стра́ви скалки́ жи́ру (Номис). Жи́ру в борщі́ нема́ і ска́лочки (Хорольськ п.)].
• След от -пли воска, свечи и т. п. на одежде – нака́пане (-ного), (пров.) капну́х (-ха́).
• Спадать (ниспадать) -ми – спада́ти кра́плями. [Журли́во, ти́хо гомони́ть вода́, – немо́в сльоза́ми, кра́плями спада́ (Л. Укр.)].
• Падать -ми – па́дати кра́плями.
• Что -пля в море – як кра́пля (крапли́на) в мо́рі.
• Как две -пли воды (похож) – як ви́капаний, як ви́литий.
• -пля в -плю кто – кі́стка й ма́стка чия́ или хто, ка́пка в ка́пку, то́чка в то́чку, ця́тка в ця́точку хто, як ви́капаний хто, (пров.) нескі́щений хто.
• -пля по -пле – кра́пля по кра́плі, ка́пля по ка́плі.
• -пля по -пле и камень долбит – кра́пля по кра́плі і ка́мінь довбе́ (розбива́є).
• Вытекать, вытечь -плями – вика́пувати, ви́капати. [О́чі так пла́чуть, так пла́чуть, що ви́капають (Стефаник)].
• Застучать -плями (о дожде) – запороща́ти (в що). [Дощ у вікно́ запороща́в (Сл. Гр.)].
• До последней -пли крови – до оста́нньої кра́плі кро́ви;
2) (малость, крошка) кри́хта, дрі́бка, (росинка) рі́ска, рі́сочка; см. Капелька 2. [У Шевче́нка нема́ й кри́хти націона́льного ворогува́ння (Грінч.). Аби́ на зе́млю ні дрі́бка хлі́ба, ні вина́ не впа́ла (Яворськ.)].
• И -пли во рту не было – і рі́ски (і кри́хти) в ро́ті не було́, і рі́ска в ро́ті не була́.
• До -пли (до конца, всё) – до кри́хти. [І все до кри́хти розказа́ла (Шевч.)].
• Ни -пли (нисколько) – ні (ані) кри́хти, ані (ні) гич, ані (ні) раз, ані цюк, ані пік (Федьк.); см. Ка́пелька 2. [Горі́лки в бари́лі ані цюк (Сл. Гр.)].
• В нём нет и -пли ума – він не ма́є і кри́хти (дрі́бки) ро́зуму.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Аматёр, устар. –
1) (лат., любитель) аматор, любитель, прихильник чого;
2) (дилетант) дилетант, непрофесіонал.
[Нехай не хваляться перед нами Стародавній Єгипет і татарські тирани! Ті давні аматори — лише претензійні партачі, які не сягнули верхів найвищого мистецтва змушувати двоноге бидло до найтяжчих зусиль. Ті примітиви не тямили, що раба треба назвати «паном», вряди-годи тягти навибори, купувати йому газету, а передусім — гнати на війну, аби він вилив там свої пристрасті (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Ніколи не бійся робити те, що ти не вмієш. Пам’ятай, ковчег побудував аматор. Професіонали побудували «Титанік» (Л.Фоєрбах і Д.Бері). Мій шлунок стиснувся до розміру крикетного м’яча. Спиною, як альпініст-аматор, покотилася крапля поту (Ю.Костюк, перекл. перекл. Г.Лорі)]. Обговорення статті
Гиацинт –
1) (греч., миф., ещё Гиакинф) Гіяцинт;
2) (минер., греч.) гіяцинт (совет. гіацинт);
3) (бот., лат.) гіяцинт, яр-цвіт.
[— Сниться мені часом, що вона така легенька, як повітря або туман, і ніби все ходить в квіт­нику поверх левкоїв та гіацинтів і ні одна квітка не вги­нається під її легенькими черевичками; часом сниться, що вона ходить по хвилях на морі, то ніби пливе на рожевих хмарах на заході сонця, в дивному зеленому убранні, вся в рожах та леліях, і співає такі дивні пісні, що в мене серце замирає. А в неї на голові вінок з рож, а над він­ком сяє вечірня зірка (І.Нечуй-Левицький). Ми збирали яр-цвіт берегами Там, де балка до річки спадала (В.Свідзинський). З’являться, не знати звідки, І стокротки, і нагідки, І лілеї пізній цвіт, І найперший первоцвіт; Запишаються в діброві Гіацинти сапфірові, І впаде на ці дива Перша крапля дощова! (В.Мисик, перекл. Д.Кітса). Бідолашна, в ній також була якась вразливість лісових гіацинтів, вона не була з гуми й пофарбованого волосся, як сучасні дівчата (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса)]. Обговорення статті
Мёд –
1) мед, (диал.) мід , (в детск. языке) ме́дя;
2) (напиток) мед, (зап. мід), медо́к:
• арбузный мёд – кавуно́вий мед, кавуно́вий бекме́з;
• банный мёд – відто́плюваний (вито́плюваний) мед;
• брушёный, запечатанный, печатанный мёд – ши́тий (заши́тий, скле́плений, заскле́плений, забрушо́ваний, забру́шений, запечатаний) мед;
• вашими [бы] устами да мёд пить – вашими [б] устами та мед пити (Пр.); якби ж то так було, як ви кажете;
• заправлять мёдом – медити;
• капля (частица) моего (вашего…) мёда есть в чём – крапля (краплина) мого (вашого…) меду є в чому;
• коли мёд, так и ложку – як мед, то й ложка (то й ложку) (Пр.); коли мед (як мед), то й ложкою (ложкою) (Пр.); тобі як мед, то зараз і ложка (Пр.);
• красный мёд – греча́ний мед;
• крупичатый, засахарившийся мёд – скрупні́лий (покру́плий, зцукрі́лий, зцукрува́тілий) мед, покру́пини;
• липовый, казанский мёд – ли́повий мед, ли́пець, липни́к, липняк;
• ложка дёгтя в бочке мёда – ложка дьогтю в бочці меду (Пр.);
• малиновый мёд – мали́новий мед, малинник;
• мёд вываренный из сладкого сока плодов – (сгущенный сок, искуственный мёд) бекме́з (бекмес);
• медовый месяц – медовий місяць;
• мёдом не корми кого – медом не годуй кого; меду не давай кому;
• на языке мёд, под языком лёд – на язиці мед (медок), а під язиком лід (льодок) (Пр.);
• не мёд – не мед; не з медом;
• носить мёд – медувати;
• отсутствие, недостаток мёда – брак (нестача) меду; безмеддя;
• падевой мёд – медо́ва падь;
• подрезной мёд – підсі́к, підріз;
• питаться мёдом и акридами – живитися акридами та диким медом;
• питейный, варёный, брожёный мёд – питни́й, гра́ний мед;
• содержащий мёд – медистий, медний, медяний, медяні ший;
• сотовый, цельный мёд – щільнико́вий мед;
• твоими б устами мёд пить – твоїми б уста́ми та мед пи́ти;
• центробежный, выпущенный, жидкий мёд – центрофуго́вий (спускни́й) мед, патока;
• ягодный мёд – я́гідний мед; (настоянный на ягодах, с кот. слита наливка) мусу́лес, мусу́лець, муселе́ць.
[Аби мед, а мухи налізуть (Пр.). Гризуться, як чорти за мед (Пр.). Ой нап’яли козаченьки Червоний намет, Та й п’ють вони горілочку, Ще й солодкий мед (Н.п.). Та й ми в ба́тька були́, мід-горі́вочку пили́ (Пісня). Журба́ в шинку́ мед-горі́лку поставце́м кружа́ла (Т.Шевченко). Ведмі́дь мед доста́є з де́рева, а його́ бджо́ли куса́ють (М.Вовчок). Гра́є, як стари́й питни́й мед (І.Нечуй-Левицький). Чо́рна му́шка, що в густи́й мід залі́зла (В.Стефаник). Забігали, заговорили блазні — одні щасливі, другі — вкрай нещасні. Стань збоку, подивляючи вертеп. Лише добудь вистави до кінця. Не мед, здається, навіть глядачеві? Усе — дарма. Довліє злоба дневі і дотлівають рампові сонця. Ти в межипросторі. І — посеред. Життя і смерть — оце і вся вистава. А німота заходить, ніби слава. Проте й вертепна слава — теж не мед (В.Стус). О, не взискуй гіркого меду слави! Той мед недобрий, від кусючих бджіл. Взискуй сказать поблідлими вустами хоч кілька людям необхідних слів. Взискуй прожить несуєтно і дзвінко. Взискуй терпіння витримати все. А справжня слава —  це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе (Л.Костенко). Щойно ми народились, Нам вручили по ложці І сказали: в майбутнім Вас чека бочка з медом. Треба йти прямо-прямо Треба йти й не звертати, Й ви побачите бочку Й буде в бочці тій мед. Й от, здається, збулося — Ми по вуха в тій бочці, І було б все, як треба, Тільки в бочці — не мед. Неймовірно, але факт, мед — це відрижка комах, яка є напівперевареними виділеннями статевих органів рослин (Ю.Позаяк). У мене всередині — бджоли, пухнасті і теплі: Медують, із болю і солі витворюють Всесвіт. У мене всередині — сповнене відчаєм пекло, В якому безрото кричать недоношені весни (Ірина Шувалова). Вуж випав із машини і поповз велетенським слимаком до мерії. Зупинявся, відхекувався, протирав чоло хусточкою — хоч викручуй. Ця істота, наповнена мертвими бджолами своїх бажань, яким не судилося назбирати медку, не викликала жодного співчуття (О.Ульяненко). — Коли б то Бог дав, чоловіченьку, таке діло нам он як знадобиться! Тільки скажи мені, будь ласкав, що воно за острів, бо я його не тямлю. — Не ослячим язиком мед лизати,— одказав Санчо. — Слушного часу втямиш, жінко, усе, сама здивуєшся, як тебе васали вельможною величати будуть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вони допомагають сушити інжир, ліплять бублики, а потім варять їх у бекмесі у власних казанчиках (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Страшний кляп, медом помазаний (С.Є.Лєц). Всі бджоли прилітали з медом, а одна — така маленька і вредна — з дьогтем…]. Обговорення статті
Пинок – стусан (ногою), стусень, штурхан (ногою), штовхан, тусан, копняк, носак, (редко) висп’яток (-тка), пендель, (груб.) підсрачник:
• дать пинка – дати стусана, стусня, штурхана (ногою), носака, копняка, висп’ятка, пенделя, стусонути носаком.
[«Гей, хто зо мною вийде битись, Покуштовати стусанів? Мазкою хоче хто умитись? Кому не жаль своїх зубів?..» (І.Котляревський). Що ж то зрадувався народ, як злапали відьму Явдоху Зубиху! Усі кричать, гомонять, біжать до неї, проти неї; усяк хоче тусана або запотилишника їй дати… та й є за що! Нехай не краде з неба хмар, не хова дощу у себе на миснику… (Г.Квітка-Основ’яненко). Не первина Галі терпіти від матері лайку, скубку, штовхани (П.Мирний). Деякі надзорці поставали, як стовпи, з порозніманими ротами, почувши тоту нечувану, безбожну бесіду. Другі вибухали безмірним гнівом, впадали в лютість, кидалися на робітників з кулаками, нахваляючися, що вони п’ястуками і стусанами заставлять їх робити (І.Франко). Дав стусня, аж перекинувсь (Сл. Гр.). Дати тусана (Сл. Гр.). А як хто розсердиться або заплаче, так і штовхана дасть. Битись з ним і не пробуй, перший по силі на всю вулицю (В.Винниченко). Життя страшне своєю невпинністю, нестримним поривом, що не схиляється перед найбільшим стражданням людини, показуючи спину її найгострішому болеві. Людина може досхочу борсатись у його тернах — воно пройде мимо з своїми глашатаями, що за страх і за совість кричать світові, що без тернів не буває троянди. Воно — той всесвітній нахаба, що на прохання обібраного жебрака відповідає штовханом, лящами, ціпком і суне далі, попалюючи цигарку, навіть не повернувши до жертви свій золочений монокль (В.Підмогильний). На станціï, куди прибули, всюди облава. Міліція обшукувала всіх, жадібними очима поглядаючи на клунки та мішки й одбираючи найцінніше. Жінки в сльози, але на них не зважали, штурханами і ïдкою лайкою відганяли геть, хто впрошував (В.Барка). Відбувши тяжкий і довгий день муштри і чергову порцію моральної (а часом і фізичної, у вигляді ляпаса чи штурхана) зневаги від свого начальника, німецького капрала, він посміхався! (І.Багряний). Та я і дня не потерпів би коло себе яке-небудь фригідне стерво, клімактеричну льоху! Не вдавався б до виснажливої мовчанки, як Марія,– пенделя під зад: ауфвідерзейн!” (А.Морговський). Копняком у підспинок криком а ля підсвинок іде війна (В.Цибулько). Тільки  впертий Кожух, який усі справи в своєму житті доводив до завершення, обережно розгорнув вже абсолютно тверезого панка і могутнім копняком надав йому такого прискорення, що він за годину міг звітуватися в Кремлі про стан справ в Чехословацькій Республіці (Дмитро Білий). Свою акцію вони назвали по-народному: «Побачиш Табачника — дай йому підсрачника» (Василь Неїжмак). Східні методики у його викладі несли в собі не лише тамтешню фізкультуру та копняк-до, але ще й їхню філософію, але щедро припудрену місцевим пилком (Василь Триндюк). — Будяк пішов! Тримай шпору для Телефоніста! – командував старшина й спасибі, що не давав пенделя під зад, як те заведено в парашутних інструкторів (Антон Санченко). Я зітхаю, ох, як кортить дати їй чарівного пенделя, навіть Заратустра на моєму боці, дякую, друзяко! Хто сказав, що порядні люди завжди мусять бути чемними? Хто сказав, що всі мусять бути порядними людьми? (Л.Денисенко). — Добро п’яниці крапля,— сказав Санчо,— хоч тепер поговорю, бо що далі буде, Бог святий знає; маючи дозвіл, спитаю першим словом у вашої милості — чого се ви так розпинались за ту королеву Мудасіму, чи як там її? Хіба вам не однаково, чи гуляла вона з Лисопетом, чи ні? Ви їм не суддя, і щоб ви були тоді змовчали, той навіжений провадив би своє оповідання і нам би не довелося скуштувати ні каміння того, ні носаків, ні потилишників (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Здогадавшись про все, я сів у шарабан і звелів дядечкові Неду їхати до найближчої алеї. Там я вийняв свиню з мішка, поставив її на землю рилом уперед, старанно прицілився і дав їй такого копняка, що вона вилетіла з другого кінця алеї на двадцять футів попереду від свого вереску (М.Тупайло, перекл. О.Генрі). Деколи рішучий крок вперед — результат доброго копняка ззаду]. Обговорення статті
Слизень, слизняк, прям. и перен. – слимак, слизняк.
[За лексичним значенням пароніми бувають: синонімічні: повідь — повінь, крапля — капля, слимак — слизняк, привабливий — принадливий, хиткий — хибкий, плоский — плаский, барабанити — тарабанити, линути — ринути, притаїтися — причаїтися, рипіти — скрипіти, радити — раяти; антонімічні: лепський — кепський, прогрес — регрес, експорт — імпорт, еміграція — імміграція, густо — пусто; семантично близькі: крикливий (який багато й часто кричить; схильний часто кричати; галасливий) — кричущий (який викликає крайнє незадоволення, обурення; неприпустимий (кричуща несправедливость); церемонний (манірний, проханий) — церемоніальний (урочистий, за певним розпорядком); цегельний (призначений для виробництва цегли) — цегляний (зроблений з цегли); ніготь (переважно у людини) — кіготь (переважно у тварини); м’язи — в’язи; кіш (кошик) — ківш (черпак), кристал (тверде тіло, що має природну форму багатогранника і внутрішню упорядковану будову) — кришталь (дуже прозоре скло високого ґатунку, якому властива гра барв і мелодійний дзенькіт); семантично різні: газ (речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі, рівномірно заповнюючи його) — гас (горюча рідина, продукт перегонки нафти); глуз (глузування) — глузд (розум); орден (почесна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги) — ордер (письмове розпорядження, документ на одержання або видачу чого-небудь); дипломат (службова особа, яка має урядові повноваження для зносин з іншими державами) — дипломант (1. студент або учень середнього спеціального навчального закладу, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою, 2. особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі); ефект (сильне враження, викликане ким-, чим-небудь) — афект (стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження)(Ольга Зозуля)]. Обговорення статті
Тушка – (мясо) тушка, (полит., презр.) тушка, тушканчик, проститушка:
• процесс «производства» тушек – тушкизація.
[Попутно ці «тушки» проявили завидну простоту (звідси, власне, і виникає термін «проститушки») (Леся Романчук). Зміна партійної прописки, фракції окремою депутатською «тушкою» або навіть цілою групою «тушконосців» уже давно нікого не дивують (Владислав Романов). Вочевидь, країною прокотиться хвиля насильницької «тушкизації» (Ростислав Павленко). Сьогоднішню владу слід визначати так, як вона сама себе назвала, «тушки-кровосісі» (Олександр Палій). …тушки-псевдодемократи своєю поведінкою демонструють, що остаточно зреклися народу, бо як ті свині припали до помиїв від партії регіонів в державному кориті… (з інтернету). Часто під масками вовків-опозиціонерів ховаються овечки та зайці, котрі у парламенті потім перетворюються на продажних тушканчиків, які йдуть у більшість або синхронно з нею голосують (Анатолій Гриценко). Крапля за краплею — «тушки» перелилися у флакон нової коаліції. Вірнопідданий Конституційний Суд — а не парламент, як мало б бути за законом — скасував політреформу, подарувавши Януковичу Конституцію з царськими повноваженнями. І далі цей цар-король-государ уже не може спинитися — ламає всіх на власний смак і розбудовує «Межигір’я» до розмірів Тадж-Махалу (Дмитро Лиховій). У коаліції включно з тушканчиками можна будь-кого взяти за шкварку, посадити за ґрати і бути певним, що не помилишся (Ю.Винничук). Один українець — політичний лідер, два — партія, три — партія з тушками]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НИЧТО́ЖНО, ничтожно ма́лое фраз. го́лочка; ничтожно ма́лое коли́чество кра́пля в мо́рі;
ТО́ЧКА (на поверхні) ця́тка;
то́чка! до́сить!, кіне́ць!;
то́чка опо́ры галиц. пункт опертя́;
то́чка в то́чку о́ко-в-о́ко, йо́та в йо́ту, оказ. кра́пля-в-кра́плю;
и то́чка і край.
ТОЧЬ-В-ТО́ЧЬ коротк. о́ко-в-о́ко, оказ. кра́пля-в-кра́плю, (схожий) як дві кра́плі води́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Капля – ка́пля, кра́пля, -лі.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Капля – кра́пля.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вода
• Большое скопление воды – велика вода; дунай; дунай-вода. [Розгулялися води, як дунаї. Пр.]
• Быть тише воды, ниже травы – бути нижче [від] трави, тихше (тихіше) [від] води; сидіти тихо і смиренно; бути тихим і смиренним.
• Быть, чувствовать себя как рыба в воде – бути, чути (почувати) себе як риба у воді; бути, чути (почувати) себе як пташка (як ластівка) в повітрі; бути в своїй стихії (давн. в своєму живлі). [Суддя в суді — як риба в воді. Пр.]
• В мутной воде рыбу ловить – у (кала)мутній воді риб(к)у ловити (риб(к)а ловиться).
• В огонь и воду – у вогонь і (в) воду. [За Сагайдачного ладна вона була в огонь і воду. Тулуб.]
• Вода дождевая – вода дощова; дощівка.
• Вода жёсткая – тверда (різка) вода.
• Вода журчащая – дзюркотлива вода; (поет.) [вода] дзюркотонька.
• Вода и камень долбит – вода і камінь довба(є). Пр. Крапля по краплі і камінь (і скелю) продовбує. Пр. Яка вода м’яка, а камінь зглодже. Пр.
• Вода и мельницу ломает – тиха вода греблю рве. Пр. Тиха вода береги лупає, а бистра йде та й перейде. Пр.
• Вода ключевая – кринична (криничана, джерельна) вода; джерелівка.
• Вода мелкая, неглубокая – там мілко, не глибоко; (образн.) Там води — горобцеві по коліна (старому горобцю по коліно). Пр. Такої води, що ніде горобцю й лап помочити. Пр. Так глибоко, що жабі по око. Пр.
• Вода на чью мельницу (разг.) – вода на чий млин (на чиє колесо, на чиє коло); на чий камінь вода. То вода на мій млин. Пр. Кожний на своє колесо воду навертає. Пр. Кожний на своє коло воду тягне (горне). Пр. То на мій камінь вода. Пр.
• Вода полая – повідь (повінь, повіддя, павідь); (поверх льоду) полій.
• Вода пошла на убыль, вода убывает – вода почала спадати (убувати); вода пішла на спад; вода спадає (убуває); (образн.) воду смикнуло.
• Вода светлая – вода чиста [як сльоза]; (діал.) красітна вода.
• Вода слегка замёрзла, подёрнулась тонким слоем льда – вода зашерхла.
• Вода сплошь – одним лицем вода.
• Вода стоячая – стояча вода (нетеч, нетеча, нетечина); водостій; мертвовід.
• Вода тёплая – тепла вода; літепло. [Начерпай води холодної і постав на вогонь, зогрій літепла, промий мої смертельні рани. Сл. Гр.]
• Вода чистая, свежая – вода чиста, свіжа; погожа вода. [Було — забагнеться панам погожої води, — лакей і посилає його до криниці. Коцюбинський.]
• Водой не разлить, не разольёшь кого (разг.) – як риба з водою хто з ким; водою не розлити (не розіллєш) кого; ані лопата, ані мотика їх не розлучить; нерозмийвода (нерозлийвода); вони не розмита вода; вони нерозлучні друзі (друзі на життя і на смерть). [Козак з бідою, як риба з водою. Пр. Ми з тобою, як риба з водою. Пр.]
• Водой пройти, превращаться в воду (таять) – пойнятися водою: братися, узятися водою. [Незабаром сніжок пойнявся водою. Гребінка.]
• Воду толочь — вода и будет – вари воду — вода й буде. Пр.
• Вывести на свежую (чистую) воду (разг.) – вивести на чисту воду (на світ, на світло денне); (іноді) зірвати машкару з кого.
• Выйти сухим из воды – вийти сухим із води; дешево відбутися.
• Грунтовая (подпочвенная) вода – підґрунтова вода; (розм. лок.) підшкурна (зашкурна) вода. [В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає. Сл. Гр.]
• Десятая (седьмая) вода на киселе (фам. шутл.) – родич десятого коліна. Пр. Десята вода (шкура) на киселі. Пр. Василь бабі сестра у первих. Пр. Мій батько і твій батько (дід) коло одної печі грілися. Пр. Родина — кумового наймита дитина. Пр. Пень горів, а він руки нагрів, та й став йому дядьком. Пр. Дідового сусіда молотники. Пр. Ми родичі: на однім сонці онучі сушили. Пр. Його мама і моя мама в одній воді хустки прали. Пр.; (лок.) Наша корова напилася з вашої калюжі. Пр.
• Доставлять, доставить груз водой – перевозити, перевезти (правити, доправити) вантаж водою.
• Дуть на воду – дмухати (дути) на [холодну] воду. [Хто обпікся на молоці, той і на холодну воду дмухає. Пр. Він і на холодну воду дує. Пр.]
• [Ему] как с гуся вода (разг.) – [Йому] як з гусі (з гуски) вода; не сушить (не морочить, не клопоче) собі голови нічим; а йому й байдуже; а він і байдуже; байдужісінько йому.
• Живая и мёртвая вода (в сказках) – вода живуща (живлюща, жива) й (з)цілюща (мертвуща, мертвяща).
• Как в воду канул (разг.) – як у воду пішов (ввійшов, упав, пірнув, канув); як водою вмило (змило); мов хвиля змила (пойняла); як з мосту впав; як лиз (лизень) злизав; як корова язиком злизала. Пропав, як у воду впав. Пр.
• Как в воду опущенный (унылый, печальный) – як у воду опущений; тяжко засмучений (зажурений); геть знеохочений [до всього].
• Как две капли воды (похож) – [Як] викапаний; [як] вилитий; як (мов…) дві краплини води схожий; достоту схожий; достотній; чистий (чистісінький); (образн.) вилився як з воску в кого; як з ока випав. [Вилилась як з воску в матір. Пр.]
• Как камень в воду – як камінь у (під) воду; як водою вмило, як вода вмила.
• Концы в воду (разг.) – кінці у воду. [Недовго з ним розв’язатися: не хочу, не піду, — та й кінці в воду! Котляревський.]
• Много воды – багато води; велика вода.
• Много (немало) воды утекло (с тех пор как…) – багато (немало, чимало) води утекло (упливло) (з того часу, як…); не один став витік, утік (з того часу); (про)минув довгий час.
• Молчит, как воды в рот набрал – мовчить, як (наче…) води в рот набрав; мовчить, наче повен рот води; (а)ні пари з уст; і пари з уст (з рота) не пустить; і пари з уст не хукне; заціпило йому язик; мовчить як риба (як німий, як стіна); як овечка, не скаже (не мовить) ні словечка; нічичирк; і дух притаїв. [Дід нічичирк, лежить собі і дух притаїв. Стороженко.]
• Не суйся в воду, не спросясь броду – не лізь у воду, не знаючи броду. Пр. Не спитавши (не розібравши, не розглядівши) броду, не лізь (не сунься) [прожогом] у воду. Пр.
• Обдать, окатить холодной водой кого – облити (злити) холодною водою кого; охолодити (розхолодити, остудити) кого; охолодити запал чий; (образн.) накрити мокрим рядном кого.
• Обильный, богатый водой – багатий на воду; водяний.
• [Он] воды не замутит (разг.) – [Він] води не замутить (помутить, закаламутить, скаламутить).
• Питьевая (хорошая) вода – питна (гожа) вода.
• Плыть по воде – пливти (плисти) за водою; пливти (плисти) долі водою (доліріч).
• Плыть против воды – пливти (плисти) проти (устріть) води; пливти (плисти) горі водою (горіріч). [І риба не пливе проти бистрої води. Номис.]
• Повадился кувшин по воду ходить — там ему и голову сломили – пішов глечик по воду та й голову там положив. Пр. Повадився кухоль по воду ходить, поки йому ухо одламали. Пр. Грай, грай, глечику, вушка збудеш. Пр. Доти глечик воду носить, доки йому ухо не урветься. Пр. До часу збан воду носить. Пр.
• По воде поплыло – за водою (з водою) пішло; за водою попливло. [Було, та за водою пішло. Пр. Прийшло з води, пішло з водою. Пр.]
• Под воду пойти (нырнуть) – під воду піти (пірнути), іще нирця (нирка) дати.
• Под лежачий камень вода не течёт – під лежачий камінь і вода не тече. Пр. Лежали на боку, не заробили і на понюшку табаку. Пр. Лежаного хліба нема. Пр. Лежачи й сокира ржавіє. Пр. З лежі не справиш одежі, а з спання не купиш коня. Пр. Лежачи і вовк не виє. Пр. Лежаний хліб не ситить. Пр.
• Поехать на воды – поїхати на (теплі, солоні) води.
• Пойти за водой – піти по воду. Пішов по воду, як рак по дріжджі. Пр.
• По (на) воде писать (без следа) – на (по) воді писати. То на воді записано. Пр. Це ще вилами по воді писано. Пр.
• Посадить на хлеб и на воду кого – посадити (посадовити) на хліб і на воду кого.
• После дождя да в воду – з дощу та під ринву. Пр.
• Прошёл сквозь огонь и воду (и медные трубы) – пройшов крізь вогонь і воду. Був і на коні, і під конем (на возі й під возом, в ступі й за ступою). Пр. Перейшов [вже] крізь сито і решето. Пр. Пройшов Рим і Крим. Пр. Був у бувальцях, знає, що кий, що палиця. Пр. Був вовк в сіті і перед сіттю. Пр. Поспитав уже пня і колоди. Пр.
• Решетом воду носить – решетом воду носити (міряти, набирати).
• С лица воду не пить (разг.) – з краси не пити води. Пр. Байдуже врода, аби була вигода (робота). Пр. Не дивися на вроду, але на природу. Пр.
• Толочь воду [в ступе] (разг.) – товкти воду [в ступі]. З сухої криниці воду брати. Пр.
• Хлеб да вода — молодецкая еда – хліб та вода — то козацька їда. Пр. Хліб та вода — бідного їда. Пр. Козакові небагато треба: солі дрібок, хліба шматок та горілки чарка. Пр. Іще то не біда, як єсть хліб та вода. Пр. Хліб та вода — то нема голода. Пр.
• Хоть в воду (броситься) – хоч у воду; хоч з мосту (хоч з гори, хоч із кручі) та в воду; хоч і в прірву; хоч провалися в безодню; хоч живий (живцем) у яму (у землю) лізь.
• Хоть воду на нём вози – з нього хоч мички мич. Пр. Такий плохий, хоч у вухо бгай. Пр. Такий, як хліб м’який. Пр. Його хоч на поводі води. Пр.
• Чистой воды брильянт – щирісінький діамант (брильянт); діамант (брильянт) найвищої (найліпшої, найкращої) чистоти.
• Чистой (чистейшей) воды скептик (разг.) – справжнісінький (щирісінький, чистісінький) скептик.
• Что в воду упало, то пропало – що у воду (з мосту) впало, те пропало. Пр.
Долбить
• Долбить одно и то же (разг.) – товкти (довбити, довбти, твердити) те саме.
• Долбить урок (разг.) – товкти (довбати, довбти, твердити, витверджувати) урок.
• Капля по капле и камень долбит – вода і камінь довба(є). Пр. Крапля по краплі і камінь довба (розбиває). Пр. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає. Пр. Мала крапля й великий камінь продовбає. Пр.
Камень
• Бросать, забросать камнями кого (книжн.) – кидати, закидати камінням кого; каменувати, покаменувати кого.
• Деньга и камень долбит – гроші мур ламають. Пр. Гроші і камінь кують. Пр. Золота швайка і мур пробиває. Пр.
• Держать (иметь) камень за пазухой (разг.) – ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою); ховати злобу (ненависть) на кого.
• Как камень в воду (перен.) – як камінь у воду; як водою вмило (змило); як вода вмила (змила); як у воду впав; як з мосту впав.
• Как камень ко дну – як камінь на дно (на спід).
• Камень преткновения – притичина; завада (перепона, перешкода); камінь спотикання.
• Камнем упасть – опукою (грудкою, камнем) упасти.
• Камни вопиют (книжн.) – каміння волає (кричить) [до неба].
• Камня на камне не оставить – каменя на камені не лишити (не покинути); знищити (зруйнувати) до дна (дотла, дощенту) що.
• Капля по капле и камень долбит – крапля по краплі і камінь довбе (довбає, разбиває). Пр. Вода і камінь довба(є). Пр. Не тим крапля камінь довбе (довба), що сильна, а тим, що часто пада. Пр. Мала крапля і великий камінь продовбає. Пр.
• Краеугольный камень – наріжний камінь.
• Нашла коса на камень – [Натрапила (наткнулася, наскочила) коса на камінь. Пр. Добрий та на доброго наскочив. Пр. Наскочив чорт на біса. Пр.
• Под лежачий камень и вода не течёт – під лежачий камінь і вода не біжить (не тече). Пр. Лежачи й камінь мохнатіє. Пр. На одному місці і камінь обростає. Пр. Лежачи й сокира ржавіє. Пр. З лежи не справиш одежі, а з спання не купиш коня. Пр. Якби все вовк лежав, то вже б досі і здох. Пр.
• Пробный камень (перен.) – спробний камінь.
• Сердце не камень – серце не камінь. Пр.
• Это мне как камень на шее – це мені як камінь на шию.
Капля
• До последней капли крови (книжн.) – до останньої краплі (краплини) крові.
• Как две капли воды [похожи друг на друга] – як (мов…) дві краплі (краплини) води схожі один на одного, одна на одну, одне на одного; достоту однакові; нестеменно (нестемісінько) однакові; однаковісінькі: (образн.) як з одного ока випали.
• Капля в каплю кто – кістка й мастка чия (хто); копка в капку (цятка в цятку) хто; як викапаний (як вилитий) хто; точнісінько хто; достоту (достотно, достеменно, достомісінько) хто.
• Капля в море – крапля (краплина) в морі.
• Капля по капле и камень долбит – вода і камінь довба(є). Пр. Крапля по краплі і камінь довба(є) (розбиває). [Не тим крапля камін довбе (довба), що сильна, а тим, що часто падає. Пр. Мала крапля й великий камінь продовбає. Пр. І крапля камінь точить. Пр.]
• Ни капли чего нет – (а)нітрошки ((а)ні крихти) чого нема; ані на макове зернятко (і на мачину) чого нема; (лок.) (а)ні гич (ані цюк) чого.
Мед
• Вашими [бы] устами да мёд пить – вашими [б] устами та мед пити. Пр.; якби ж то так було, як ви кажете.
• На языке мёд, под языком лёд – на язиці мед (медок), а під язиком лід (льодок). Пр.
• Капля (частица) моего (вашего…) мёда есть в чём – крапля (краплина) мого (вашого…) меду є в чому.
• Коли мёд, так и ложку – як мед, то й ложка (то й ложку). Пр. Коли мед (як мед), то й ложкою. Пр. Тобі як мед, то зараз і ложка. Пр.
• Ложка дёгтя в бочке мёда – ложка дьогтю в бочці меду. Пр.
• Мёдом не корми кого – медом не годуй кого; меду не давай кому.
• Не мёд – не мед; не з медом;
• Отсутствие, недостаток меда – брак (нестача) меду; безмеддя.
• Питаться мёдом и акридами – живитися акридами та диким медом.
Точить
• Вода и камень точит – вода і камінь довбе (точить). Пр. Не тим крапля камінь довбає, що сильна, а тим, що часто падає. Пр.
• Точить нож на кого – гострити ніж на кого. [Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку гострить ніж на брата. Шевченко.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ка́пля крапли́на,-ни, кра́пля,-лі

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кра́пля – капля.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ка́пля і кра́пля, -плі, -плею; к(р)а́плі, к(р)а́пель
кра́пля, -плі, -плею; кра́плі, -пель

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Крапели́на, -ни, ж. = Крапля. Ум. Крапели́нка, крапели́ночка. А дощику ніхто і крапелинки не бачив. Кв.
Кра́пелька, -ки, ж. Ум. отъ кра́пля.
Кра́пля, -лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Стор. МПр. 93. Краплями піт тече. Св. Л. 11. Ум. Кра́пелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку. Левиц. І. 137.
Кро́пля, -лі, ж. = Крапля. Буду пити, буду пити й кропли не пущу. Чуб. V. 252.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл.
1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Чуб. I. 108. Ляпнула дверима.
2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. Гліб. 42.
3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну.
4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду.
5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Грин. II. 236. Ляпнув його по щоці.
6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Стор. II. 133. Не ляпай язиком!
Син, -на, м. мн. сини́, иногда сино́ве. Сынъ. Син своїй матері до ніг уклонився. Нп. Какъ ласковое обращеніе син въ зват. падежѣ прилагается къ дочери. Вона й каже йому: «Дідусю, продайте мені цю коняку! — Як я маю тобі, сину, каже той дід, продавати, то лучче я тобі так дам. Чуб. II. 68. Бо́жий Син. Сынъ Божій І. Христосъ. За кого ж ти роспинався, Христе, Сине Божий? Шевч. Бі́сів, вра́жий, вра́зький, чо́ртів син. Чортовъ сынъ (брань). Брешеш, вражий сину! ЗОЮР. І. 76. Гей ви, ляхове, вразькі синове! ік порогу посувайтесь, мені, козаку-нетязі, на покуті місце попускайте! ЗОЮР. І. 205. Пе́ський, су́чий син. Сукинъ сынъ. Я сучий син, коли отце не він. Греб. 390. Таки́й-сяки́й син. Бранное выраженіе, которымъ, для приличія, замѣняются болѣе ругательные эпитеты. А ти вже закозакувався, сякий-такий сину. ЗОЮР. І. 154. Який син! Кой чортъ. Се ж Ничипір кажучи, брехав: який син у його і крапля була в господі. Кв. Зли́й з си́на.... Злий з сина був старий дундук. Котл. Ен. III. 33. Ум. Сино́к, си́нко, си́нонько, сино́чок, си́нчичок. Грин. III. 692. П’ятий синко ще й Пилипко. Рудч. Ск. І. 28. Один синчичок, як одинчичок. Чуб. III. 273.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Кра́пля, -лі, ж. Ум. ...*крапли́на.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ка́пля = ка́пля, кра́пля, ця́та (С. З.), бри́зка, (жиру на водї) — ска́лка, здр. ця́тка і д. Ка́пелька. — Буду пити, нї краплї не впущу, тодї тебе и забуду, як очі заплющу. н. п. — Не має води нї цяти.
Кра́пина = l. кра́пля, здр. кра́пелька, — Як бігла через гребельку, та вхопила водицї крапельку. н. к. 2. кра́пка, ка́пка, ця́тка (С. З.).
Крови́нка = крівця́, кра́пля, крапели́нка кро́ви.

Запропонуйте свій переклад