Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 47 статей
Шукати «крол*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кролё́нок – трусеня́, кроленя́ (-ня́ти).
Кро́лик, зоол. Lepus cuniculus sive Oryctolagus cuniculus L. – трусь (р. труся́), кріль (р. кроля́ и кріля́), коро́ль, тру́сик, крі́лик, коро́лик, (самка) труси́ха, кро[і]ли́ця, кріли́ха, короли́ця, короли́ха.
Кро́ликовый и Кро́личий – труся́чий, кроля́чий, крі́ликовий. [Кроля́че м’я́со. Черво́ні кроля́чі о́чі (Мирт.)].
• -чий мех – труся́че ху́тро.
Королё́к –
1) коро́лик, (король-мальчик, шутл.) короля́ (-ля́ти), короленя́, королевеня́ (-ня́ти);
2) зоол., пт. Regulus cristatus – коро́лик, золотому́шка (Верхр.);
3) коро́лик; см. Князё́к 2;
4) бі́лий крі́лик, коро́ль; см. Кро́лик;
5) (апельсин с красной мякотью) мальті́йська помара́нча;
6) (зерно чистого металла) коро́лик, короля́ (-ля́ти), метали́на, ум. метали́нка.
• Золотой -лё́к – золоти́на, ум. золоти́нка, золоти́ночка;
7) (кораллик) кора́лина;
8) -льки́ садовые, бот., см. Пе́рец красный.
Королько́вый –
1) коро́ликовий; срвн. Королё́к 1, 2, 3 и 6. -вая икра – бі́ла (блідороже́ва) ікра́.
• -вые весы – пробі́рна вага́;
2) (кроличий) кро[і]ля́чий.
• -вый мех – кро[і]ля́че х[ф]у́тро;
3) (коралловый) кора́льовий.
• -вое ожерелье – кора́лі (-лів), до́бре (кора́льове) нами́сто.
По́чка –
1) (у животных, анат.) ни́рка;
2) (цветочн. на деревьях) брости́на, бро́стка, бро́чка (ум. брости́ночка, бро́сточка, бро́чечка), бросто́к (-тка́) (соб. брость (-сти), брост (-ту), бро́стя (-стя), за́брость (-сти)), пупо́к (-пка́), бі́б’яшок, бі́блашок (-шка); (бутон) пу́п’янок (-нка) (ум. пу́п’яночок), пу́п’ях (-ха), пу́п’яшок (-шка), зелено́чок (-чка), бу́льбашка, бу́цик, за́в’язок (-зка); (распускающаяся) розпу́ківка (ум. розпу́ківочка), розпу́калка; (лиственная) бру́нька (ум. бру́нечка), бу́бочка, буру́бушка. [Дерева́ ще безли́сті, але вкри́ті бро́стю, що от-от ма́є розкри́тись (Л. Укр.). На я́блуні бага́то за́брости, бага́то я́блук бу́де (Н.-Лев.). За́брость аж червоні́ла на дерева́х (Н.-Лев.). До те́бе ве́рну, як вбере́сь у брость-листо́к дібро́ва (Млака). Молоде́нька, на́че пу́п’янок (Приказка). Квітки́ розкру́чували свої́ пу́п’яночки (Н.-Лев.). Не розів’є́шся, лю́бий мій кві́те, ізов’я́неш в зелено́чку (М. Вовч.). Розпу́куються вже бу́цики на троя́нді – бу́де цвісти́ ско́ро (Переясл.). За́в’язки фіґ показа́лись на фіґови́ні (Св. Пис.). По куща́х випо́внюються розпу́ковочки, бро́стяться дерева́ (М. Вовч.). На весні́ бере́за бруньки́ наганя́є (Чуб.)].
• Выбрасывать, выбросить -чки (о дереве) – брости́тися, набро́щуватися, набрости́тися, броста́тися, наброста́тися, бру́нитися, набру́нитися, набру́нькуватися, набру́ньчитися, при́щитися, напри́щуватися, напри́щитися. [Ви́шня почала́ вже брости́тись (Аф.). Ач як ря́сно набрости́лося – бу́де врожа́й на садовину́ (Лубен.). Де́рево бру́ниться Крол.). Де́рево вже набру́нькується (Манж.). Де́рево вже в буру́бушках (як почина́є напри́щуватись) (Козел.)].
• Имеющий много -чек (о дереве) – бросна́тий.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Кроликовод – кролівни́к. Обговорення статті
Кроль – (англ.) крол (совет. кроль). Обговорення статті
Кроль, кролик – (польс.) кріль, кро́лик (коро́лик), (диал.) трусь, тру́сик.
[Я не знав, що йому відповісти, бо Мерлін — моя товаришка, і вони з моїм братом страхалися до отетеріння, як кролі — за моєї цілковитої обізнаності. Я був кимось на кшталт співучасника злочину. Часто, вельми часто доводилося мені вночі ховати голову під подушку, щоб не чути, як вони хекають і сопуть (В.Горбатько, перекл. П.Кері). — Хочу книжку придбати, як кролів розводити. — А що там вивчати? Просто їм не заважайте]. Обговорення статті
Крольчиха – кроли́ця, (реже) королиця, короли́ха, (диал.) труси́ха.
[Удав навіть не підозрював, чим це закінчиться, коли ковтав одночасно кроля і кролицю]. Обговорення статті
Безотцовщина, разг. – (отсутствие отца в семье) безба́тьківство, (сиротство) сирі́тство, (сирота) сирота, (фольк.) сироти́на, (внебрачный, не имеющий отца, брошенный без призора) безба́тченко, безба́тько.
[Борис Харчук не лише вдало будує монологи-оповіді. Він уміє одним словом, ніби лазером, освітити цілі явища, знову-таки одну із важливих соціальних проблем. Мова йде про безбатьківство. У загальновживаній мові маємо слово безбатченко, а письменник, створюючи свою «безсирітську казку» «Світова верба» (мати має трьох дітей від різних чоловіків, стає п’яницею, дітей забирають у дитбудинок), знаходить для соціально значущих понять нові лексичні форми: сусіди називають хлопця-сироту безбатько. Ларисовичі — таку назву (за ім’ям матері) дають дітям-сиротам у дворі. Вони й кролики, і Дажбогові внуки. Безбатьківство — такого слова-поняття немає в словнику, а саме воно своїм збірним, узагальненим змістом здатне передати соціально-моральну біду нашого суспільства, наголосити на тому, що безбатьківство — не поодинокий факт, а поширене явище (С.Єрмоленко)]. Обговорення статті
Подопытный – піддослідний, (опытный, служащий для опытов) спробний:
• подопытные животные – дослідні (піддослідні) тварини, тварини в дослідах;
• подопытный кролик – піддослідний кролик, лабораторний пацюк.
[— Так, прошу, — охоче відповів піддослідний, трохи збентежений перед такою високою публікою; потім прокашлявся й налякано закліпав очима, ніби учень, що складає випускні іспити (Юрій Лісняк перекл. К.Чапека)]. Обговорення статті
Англосакс – англосакс.
[Пік народився на Стетен-Айленді, проте був стеменним англосаксом, яким з-поміж усіх мистецьких творів могла сподобатися хіба що купа впольованих кроликів (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). В Англії нема антисемітизму, бо англосакси не вважають себе дурнішими за євреїв (В.Черчіл)]. Обговорення статті
Чикасо – чикасо.
[І враз весняна темінь поглинула нас: великі басовиті жаби з драговищ, звуки лісу, великого лісу, незайманої пущі, де живуть дикі створіння — єноти, й кролі, й норки, і мускусні щурі, й великі сови, й великі змії — і гримучі, й мокасинові, — а може, навіть і дерева дихали, і сама річка дихала, вже й не кажучи про духів — давніх чикасо, що дали ймення цій землі, ще поки білі її побачили (Р.Доценко, перекл. В.Фолкнера)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кролик – крі́ль (р. кроля́), кро́лик, тру́сик, -ка.
Кролевец – Кролеве́ць, -вця́; -кий – кролеве́цький, -а, -е.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Корі́ль, -роля́ – кролик.
Кріль, краль, р. кроля́ – кролик.
Кроля́чий – кроликовый, кроличий.
Тру́сик – кролик.
Труха́, -хи́ –1) измельченное сено;
2) кролик.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

кріль, кроля́; кролі́, -лі́в (трусь)
Кролеве́ць, -лівця́, -лівце́ві, в -лівці́ (м.)
кролеве́цький, -ка, -ке
Кролеве́ччина, -ни, -ні
кро́лик, -ка; -лики, -ків
кроля́чий, -ча, -че

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вида́влювати, -люю, -єш, сов. в. ви́давити, -влю, -виш, гл.
1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29.
2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив. Рудч. Ск. II. 12.
3) Оттискивать, оттиснуть.
Господа́рь, -ря́, м.
1) Хозяинъ, владѣлецъ, глава въ домѣ. Де господарь не ходить, там нивка не родить. Ном. № 7162. Ой діти ж мої, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. Чуб. V. 855.
2) Титулъ прежнихъ князей Молдавіи и Валахіи. Оттоді то Василь молдавський, господарь волоський.... до.... кроля польського посилав. АД. II. 101. Ум. Господа́рик, господа́ричок, господа́ренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Чуб. ІІІ. 461. Ой папочку, господаричку, а в чеській землі королем будеш. Гол. II. 30. Ой нема дома господаренька. Гол. II. 33.
I. До, пред.
1) До. Не учишся розуму до старости, але до смерти. Ном. № 6003. Верболіз б’є до сліз. Ном. Дійшов до села. До меду ласий. Грин. І. 141.
2) Къ. Говори до стовпа. Ном. Піти до голови по розум. Ном. № 5831. Піду до річеньки. Мет. Він пішов до Остапа. До хреста́ понести́ (дитину). Понести крестить (ребенка). Г. Барв. 276. До душі́ сказати. Съ большой искренностью, съ чувствомъ сказать. Г. Барв. 362. Пи́ти до ко́го. Пить за чье здоровье. Не до тебе п’ють, не кажи: дай, Боже, здоров’я. Чуб. І. 271. Поздоро́вкатись до ко́го. Обратиться къ кому съ привѣтствіемъ, сказать кому: здравствуй. Чоловік їхав і поздоровкавсь до мене. Рк. Левиц.
3) Въ. Ходи зо мною до кімнати. Мет. Приймати до рук. Ішов до церкви. Грин. І. 153. Запріг до плуга волів. ЗОЮР. II. 30. Своій матері рідненькій, удові старенькій до ніг упадімо. Мет. 346. Хмельницькому кролевські листи до рук добре оддав. Мет. 388.
4) На. Половину козаків до опачин посади. Дума. Важкий до ходу. НВолын. у.
5) Для. Слова до ради, руки до звади. Ном. Любі, милі до розмови. Мет. Дам тобі пораду до життя. Шейк.
6) Съ. Цвіт калину ламала та в пучечки в’язала, до личенька рівняла. Лавр. 1. Тим на світі хліб не родить, що брат до сестриці не говорить. Чуб. До панів — пан, до мужиків мужик. Ном. № 5879.
7) За. Узятися до роботи. Бояре до шабель! Грин. ІІІ. 546. До науки бралися. О. 1861. І. 322.
8) До въ соединеніи со многими словами образуетъ выраженія, означающія неопредѣленно большое количество. До бі́са (Ном. № 12304), до стобі́са, до стобі́сового ба́тька, дога́спида, до ге́мона, до гре́ця, до зли́дня, до ка́та, до лихої годи́ни, до на́пасти, до пра́са, до си́на (Млр. л. сб. 81), до хрі́на, до чо́рта и т. д. Очень много. Тут їх до стобіса. Шевч. 178. Та вас до стобісового батька набереться, а вас годуй! В мене ім’я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. У нашій слободі москалів до напасти. Екатер. г. Та в нас, паничу, до праса ції жидови. Павлогр. у.
9) До аж-а́ж. До невозможности терпѣть, до высшей степени.
10) До-ві́ку. Повѣкъ, никогда. Трудяща копійка годує до-віку. Ном. № 9941. До-віку й до-суду тебе не забуду. Не сподівайсь, мати, сина з походу довіку. Нп.
11) До-гу́рту. Ко всѣмъ остальнымъ. Зношу свою копійчину до гурту. Кв.
12) До-ді́ла. Какъ слѣдуетъ, кстати. Так до-діла, як свиня штани наділа. Ном.
13) До душі. По душѣ. Той мені не до душі, що приходив у кожусі. Лавр. 4. 14. До заги́ну. До смерти. К. Досв. 121. Будем битись до загину. К. Досв. 130. Любить до загину. Млр. л. сб. 59.
15) До ґру́нту. Совершенно, до основанія.
16) До кри́хти. До крошки, все рѣшительно. Посип курчатам пшінця, не пропаде, — вони до крихти все визбірають. Васильк. у.
17) До-ку́пи, до-ку́пки, до-ку́поньки, до-ку́почки. Въ одно мѣсто; вмѣстѣ. Хоч чорт лапті подрав, та до-купи зібрав. Ном. № 9023. Усе військо своє до-купи у громаду скликають. Макс. Вершечки докупи схилились. Млр. л. сб. 215. Зібратися до-купи. От раз, до-купоньки зібравшись,.... вони згадали.... 18а) До-ладу́. Кстати. До-ладу, як ложечка по меду. 18б) До любо́ви: а) = До сподоби. Весіллє одгуляли тихо, да до любови. Г. Барв. 96. б) Съ любовью. Кріпко до любови поцілувались. Г. Барв. 80.
19) До мі́ри. а) По мѣркѣ. Оті вікна пороблено до однії міри. Лубен. у. б) Умѣренно. Як питимеш до міри, то й гаразд буде. Лубен. у.
20) До-мі́ста. Въ одно мѣсто.
21) До ноги́. Дочиста, совершенно. Вкупі з жидами до ноги вирізували. К. Хм. 60.
22) До-ни́зу. Внизъ. Одно долонями до-гори, а друге до-низу. Чуб. ІІІ. 103.
23) До па́ри. Подъ пару; подъ стать. МВ. І. 7.
24) До послі́дку. Окончательно, до конца.
25) До-при́кладу. Кстати. Не до-ладу, не до-прикладу. Ном. № 13066. Не до-прикладу хавчить. Гліб. 36.
26) До-пуття́. Какъ слѣдуетъ.
27) До-ре́шти. Окончательно, совсѣмъ, совершенно. Сховайте, бо вони до-решти поламають.
28) До сподо́би. По вкусу, по сердцу.
29) До цури́. До тла, до основанія, до послѣдняго кусочка. Усе згоріло до цури. Харьк. Усе позабірали до цури. 30) До ця́ти. До малѣйшей подробности. 31) До ча́су. На время. Багацтво до часу, а бідність до-віку. Ном. № 1450. 32) До-чми́ги. По вкусу, кстати. Тобі там буде не до чмиги, як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. 33) До-ще́нту. До основанія. Недостающія здѣсь выраженіи подобнаго образованія см. на коренное слово.
Кріль, -кроля́, м.
1) Кроликъ. Зевс моргнув як кріль усами. Котл. Котик у його хліві кролів ловить. Рудч. Ск.
2) = Кропив’янка. Вх. Уг. 247.
Кро́лик, -ка, м.
1) = Кріль. То це прийде кролик, улізе в мішок. Рудч. II. 12.
2) = Крілик. Вх. Лем. 428.
Кроля́чий, -а, -е. Кроликовый, кроличій. Червоні кролячі очі. Мир. Пов. II. 50.
Пан, -на, м.
1) Господинъ, баринъ, помѣщикъ. Коли б пан до плуга взявся, то б і світа одцурався. Ном. Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать. Ном. Употребляется какъ титулъ при обращеніи къ кому-либо. Прибавляется при фамиліи, имени, родственномъ названіи, служебномъ титулѣ и пр. изъ вѣжливости, какъ русское: господинъ, господа; множ. число, особенно когда слово употреблено въ видѣ обращенія, будетъ: пано́ве. Ой обозветься пан Хмельницький, отаман, батько Чигиринський. АД. II. 36. Ей, пане куме, пане Хмельницький, пане писарю військовий! Нащо нам з тобою кролевські листи удвох читати? АД. II. 4. Гей, пане Потоцький! Чом у тебе й досі розум жіноцький? АД. II. 33. Ой одсунув та пан Нечаєнко кватирьку од ринку. АД. II. 71. Ой ходімо, пане брате, на той кут помалу! Мет. 85. Друзі, панове-молодцї. АД. І. 183. Правда, панове, полягла Кішки Самійла голова. АД. І. 219. Па́не добро́дію! Милостивый государь. Левч.
4) Съ притяжательнымъ мѣстоименіемъ или существительнымъ, указывающимъ на принадлежность женщинѣ, кромѣ прямаго значенія, также: мужъ. АД. II. 5. Прилетіла пташка, біля його впала: такі очі, такі брови, як у мого пана. Мет. 103. «Меласю!» каже Черевань, «чи бачиш, що тут у нас діється?» — Бачу, бачу, пишний мій пане! К. ЧР. 49. Па́ном ді́ло жи́ти. Жить по барски. Мірошник паном діло жив. Греб. 383.
2) Господь. Ой що ж мені пан Бог дав? Чуб. V. 65.
3) Родъ игры. Ив. 16, 19, 38. Ум. Пано́к, пано́чок, па́нонько.
Си́ла, -ли, ж.
1) Сила, мочь, могущество, преобладаніе, власть, значеніе. Ніякою силою не одоліє. ЗОЮР. Божа воля, Божа й сила. Ном. № 21. Голубчики, каже, не наша сила. ЗОЮР. І. 71. Як ще були козаки у старосцини Солтикової, то вже було без його не пійдуть гряничиться, бо не їх буде сила. ЗОЮР. І. 109. Си́лою. Насильно. Людей гонили силою на присягу, то й батько присягав на унію. ЗОЮР. І. 137. Си́лу взя́ти. Приобрѣсть власть. У си́лу вбива́тися. Входить в силу, укрѣпляться. В-си́лу. Едва, съ трудомъ, еле. Кінь у-силу йде. Грин. II. 55. В-силу бідолахи втекли од його. МВ. I. 151. Си́лу-в-си́лу. Едва, съ большимъ трудомъ. Як я молодою бувала, по 40 вареників їдала, а тепер хамелю, хамелю – силу-у-силу 50 іззіси. Ном. № 8146. На-си́лу, на превели́ку си́лу. Съ трудомъ, с величайшимъ трудомъ. Над си́лу. Сверхъ силъ. Че́рез си́лу. Противъ желанія, принуждая себя; сверхъ силъ. Через силу п’є горілку. Роблю через силу. МВ. II. 14. Од сили. Самое большое. Цим чоботям од сили три карбованці ціна. Кролев. у. В чім си́ла? Въ чемъ суть? в чемъ дело? Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. Зна́ти в чому́ си́лу. Знать в чемъ толкъ. Розумний чоловік і в конях силу зна. Греб. 382.
2) Небе́сна си́ла. Ангелы. Нечи́ста си́ла. Дьяволъ, чортъ. 3) Много, множество. Там була людей велика сила. Худоби в його сила. Грин. III. 226. Ще більша сила відьом налетіла у хату. Грин. I. 67.
4) Під си́лу, попід си́лу. Подъ мышки. Ой узяли Парасуню попід обі сили, повели ю за Станислав та й там повісили. Гол. I. 58. Ум. Си́лка, си́лонька, си́лечка, си́лочка. Чуб. V. 875. МВ (О. 1862. Ш. 44). Бери, синочку, скільки силочка зможе. КС. 1883. ІІ. 381.
Трусь, -ся́, м. Кроликъ, Lepus cuniculus. Шейк. Вх. Зн. 71. Ум. Тру́сик.
Трусь-трусь, меж. для призыва кролика.
Труха́, -хи́, ж.
1) Измельченное сѣно. Шейк.
2) Кроликъ, Lepus cuniculus. Вх. Пч. ІІ. 6.
Шкату́ла, шкату́лка, -ки, ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. АД. II. 5. Дорожню одімкнув шкатулу. Мкр. Г. 64. Украдеш у мене шкатулку з грішми. Рудч. Ск. І. 68.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Корі́ль, -роля́, м. Кролик. У нас їдять зайців і королів. Королі—то такий звірок домашній: вони нічого не шкодять, їдять солому й бур’ян, так само, як зайці. Крим.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

дистриб’ю́торка, дистриб’ю́торок; ч. дистриб’ю́тор
агентка, яка реалізує продукцію за договором. [<…> потім прийшла пора «Освальда Щасливого кролика». Але цей персонаж вкрала у Діснея дистриб’юторка його фільмів Маргарет Уїнклер. (Українська правда, 06.12.2001). Але той впертюх затято вважає себе невизнаним генієм. Так триває, аж допоки в його житті не з’являється спритна дистриб’юторка, нібито мистецтвознавець (артистка Мар’яна Кодіна-Іванович) і не вчить його, як вішати локшини на вуха багатим простакам. (dzerkalo.media, 29.03.2019).]
див.: розповсю́джувачка

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кро́ликовый = кроля́чий.
Кро́ликъ, Lepus cuniculus = кріль, кроль, самиця — кріли́ця (С. Л.), короли́ця, здр. — крі́лик (С. Жел.), кро́лик, коро́лик, трусь, здр. — тру́сик. С. Ш. — Очі, як у кроля червоні. н. пр.
Кро́личій = д. Кро́ликовый.
Королёкъ = 1. коро́лик (збр. Коро́ль). 2. пт. Motacilla regulus = коро́лик. Вол. 3. д. Кро́ликъ. 4. помера́нець ма́льтський (в серединї червоний). 5. кора́лина (намистина з коралїв).
Королько́вый = коро́ликовий, кроле́вий, кроля́чий. — Королько́вое ожере́лье = д. Коральки́.
Передуши́ть = подуши́ти, ви́душити, подави́ти, ви́давити. — Тхір у нас усї кури видушив. Кр. — Сучого сина зьвірюка половину кролів видавив. н. к