Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 102 статті
Запропонувати свій переклад для «кропива»
Шукати «кропива» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Белоку́дренник, бот. – глуха́ кропи́ва́, мня́точник, соба́ча мня́та, ша́ндра.
Волконо́г, бот. – водяна́ кропи́ва́, вовчу́г, вовконі́г, драголю́б, зю́зник.
Волше́бный – чарівни́й, чарівли́вий, чароді́йний.
• -бное зелье – чар-зі́лля.
• -бный цветок – чароцві́т.
• -бный напиток – дання́.
• Как по мановению -бного жезла – мов ча́рами, мов з-під чарівни́чої па́лічки.
• -бный фонарь – чароді́йний ліхта́р (р. -ря́).
• -бный заговор – примо́ва.
• -бная сказка – ка́зка-дивни́ця, чарівна́ ка́зка.
• Волше́бная крапива – бі́ла кропива́, глуха́ кропива́, окла́дник, черво́на кропива́, ша́ндра.
Глухо́й – глухи́й, оглу́хлий.
• Глух кто – не дочува́є хто, позаклада́ло кому́; (о голосе) зду́шений, приглу́шений, безгу́чний; (о стене) сліпа́.
• -ое место в лесу и т. п., см. Глушь.
• Глуха́я ночь – глу́па ніч.
• Глухой переулок, тупик – сліпи́й зау́лок, за́зубень, безви́хідь (р. -ходи).
• Глухо́й гул, стук – сту́гон.
• Глухо́й тетерев, см. Глуха́рь.
• Глуха́я крапива – глуха́ (бі́ла) кропива́.
• Падать с глухи́м звуком – гу́пати.
• Глу́хо – глу́хо, з-глу́ха, безгу́чно.
Глуши́ца, бот. Lamium – глуха́ (бі́ла) кропива́.
Голо́вка, -вочка –
1) см. Голова́;
2) (у растений) голі́[о́]вка. [Голо́вка капу́сти].
• Маковая голо́вка – ма́ківка;
3) (оконечность различных предметов, напр., гвоздя) голо́вка, ша́пка, ша́почка; (только шарообразная) булава́, га́лка, буру́лька;
4) голо́вки (в сапогах) – при́шви, передки́.
• Петушьи голо́вки, бот. (Lamium purpureum) – кра́сна кропива́, ша́ндра.
Жа́лить – (о змее, пчёлах, крапиве) жали́ти, куса́ти; (только о насеком.) тя́ти (тну, тнеш).
• Ужа́лить, жальну́ть – вжали́ти, пожали́ти, вкуси́ти, втя́ти, втну́ти. [Кропива́ жа́лить. Пожали́в собі́ ру́ки кропиво́ю. Його́ бджо́ли куса́ють. Тя́ли (куса́ли) комарі́. Хло́пчика вкуси́ла (вжали́ла) гадю́ка].
• Жа́лящий – жалки́й, жалли́вий, жижки́й, жарки́й (жгучий); (о насеком.) кусли́вий, їдки́й; (о пчёлах) серди́тий. [Жалка́ (жалли́ва, жарка́) кропива́. Жалки́й баті́г. В-осени́ му́хи кусли́ві (їдкі́)].
Жа́литься –
1) жали́тися, жали́ти, куса́тися, куса́ти. [Кропива́ жали́ться. Бджо́ли куса́ються (куса́ють)];
2) (жаловаться) жа́литися. [Ніко́ли не жа́литься]; см. Жа́ловаться.
Жгу́чий –
1) пеку́чий, палю́чий [Пеку́че (палю́че) со́нце. Палю́чий по́гляд. Палю́ча мрі́я. Пеку́ча потре́ба. Найпеку́чі́ші пита́ння на́ших часі́в]; (о ветре, о кнуте) жалки́й, смальки́й. [Жалки́й баті́г]; (о холоде, морозе) пеку́чий, лю́тий, (г)о́стрий, жижки́й [Я не ляка́лась, моро́зу жижко́го (Олесь)]; (о крапиве и др. растениях) жалки́й, жалли́вий, жарки́й, жижки́й, жигу́чий. [Це не жалка́ кропива́, а глуха́. Кропива́ така́ жарка́, – аж дим іде́].
• -чая крапива – жалка́ кропива́, кропива́-жижку́ха.
• Жгу́чие слёзы, жгу́чий поцелуй – сльо́зи пеку́чі (палкі́), поцілу́нок палю́чий (палки́й).
• -чая кровь – гаря́ча кров.
• -чая боль – пеку́чий біль (р. бо́лю) (м. р.), болю́чий біль;
2) жгу́чий камень (Lapis causticus) – чо́ртів (р. -вого) ка́мінь, пеке́льний ка́мінь, ля́пис.
Жечь, жига́ть – пали́ти, перепа́лювати, пекти́.
• Солнце жжёт – со́нце пече́.
• Сердце жжёт – коло се́рця пече́.
• Жечь кирпичи, известь – пали́ти (перепа́лювати) це́глу, ва́пну.
• Жечь кофе – пали́ти (перепа́лювати) ка́ву.
• Крапива жжёт – кропива́ жа́лить(ся).
• Жжё́ный – па́лений, перепа́люваний.
Же́чься – пали́тися, пекти́ся. [Ми ці́лий день пече́мося на со́нці].
• Огонь жжё́тся – ого́нь па́лить, пече́, припіка́є.
• Крапива жжё́тся – кропива́ жа́литься.
• Это жжё́тся (о дорогой цене) – це куса́ється.
Жигану́ть – джиґну́ти, джиґону́ти, уджиґну́ти, ужа́ли́ти, упекти́. [Оса́ джиґону́ла серед ло́ба. Кома́р уджиґну́в. Кропива́ ужа́ли́ла. Упі́к батого́м по спи́ні].
Жигу́чка – жижку́ха, жалка́ кропива́.
Заглуша́ть, заглуши́ть – глуши́ти, заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, приглуша́ти и приглу́шувати, приглуши́ти, пригаша́ти, пригаси́ти, забива́ти, заби́ти що. [Кропива́ глу́шить сад. Ле́мент заглу́шує його́ (Л. Укр.). П’я́ні го́сті приглу́шували голоси́ твере́зих (Куліш). Бур’я́н забива́є горо́дину].
• -ша́ть (подавлять) чувство – приду́шувати, придуши́ти, гамува́ти, загамува́ти, притлу́млювати, притлуми́ти, присипля́ти, приспа́ти почуття́.
• -шать боль – гамува́ти біль.
• -ша́ть голос собственных мук – приглу́шувати го́лос вла́сних мук.
• Заглушё́нный – заглу́шений, приглу́шений; приду́шений, при́спаний. [Приглу́шені но́ти. Приду́шене (при́спане) почуття́].
Зарожда́ться, зароди́ться – заро́джуватися, зароди́тися, зачина́тися, зача́тися, запленя́тися, заплени́тися, запло́джуватися, заплоди́тися, законя́тися, закони́тися, закльо́вуватися, заклю́нутися, наклю́нутися, засні́чуватися, засніти́тися, в’яза́тися, зав’я́зуватися, зав’яза́тися; (только отвлечённо) по(в)става́ти, по(в)ста́ти, зроди́тися (срвн. Возника́ть). [Ка́жуть-же: по́ки ще не зача́вся чолові́к, до́ти він душа́ без ті́ла (Мирн.). Бог його́ зна́є, як воно́ дити́на законя́ється у жі́нки (Сл. Гр.). То воно́ вже таке́ заплени́лося крикли́ве (Козелецьк. п.). Несмі́лива ра́дість закльо́вувалась у душі́ (Короленко). Кропива́ заклю́нулась у вишняку́, так тре́ба ви́бавить (Номис). Мсти́вість та за́висть наклю́нулись у се́рці (Н.-Лев.). На Ру́сі зав’яза́лись до́брі поча́тки свого́ письме́нства (Єфр.). І в се́рці повста́не єди́не бажа́ння (Самійл.)].
• -лось чувство, мысль – по(в)ста́ло (зроди́лось) почуття́, -да (зроди́лась) ду́мка.
• Зарождё́нный – заро́джений, зача́тий; по(в)ста́лий.
Зеленчу́к, бот. Lamium Galeobdolon Crantz – глуха́ кропи́ва (жо́вта).
Конопля́, бот. Cannabis sativa L. – коно́пля, (чаще мн. ч.) коно́плі (-пе́ль), ум. конопе́льки (-льок).
• Одно зерно или стебель -пли́, см. Конопе́лина.
• Мужские стебли -пли́ – пло́скінь, по́скінь (-кони), побірни́ці (-ни́ць).
• Женские (семенные) стебли -пли́ – ма́тірка, ма́тка, матки́ (-то́к).
• -пля́ намоченная в воде – по́мік (-моку).
• Вырывать созревшие мужские стебли -пли́ – бра́ти пло́скінь, (женские) вибира́ти коно́плі. [Вони́ з Гафі́йкою пло́скінь беру́ть (Коцюб.)].
• -пля́ дикая, см. Кипре́й.
• -пля́ индейская, бот. Cannabis indica L. – інді́йська коно́пля.
• -пля́ остяцкая, бот. Urtica cannabina L. – кропи́ва́. -пля́ турецкая, см. Клещеви́на.
Крапи́ва –
1) раст. Urtica – кропи́ва́; ласк. кропи́вонька, кропи́вочка.
• -ва стрекает (жалит) – кропи́ва́ жа́лить.
• -ва стрекучка, жгучая, U. dioica и urens L. – кропи́ва́ жалю́ча (жеру́ча, жалли́ва, жалка́), (сущ.) жи́гавка, жаля́чка (-чки). [І на жалку́ кропиву́ моро́з бува́є (Номис). Ти, кропи́во моя́, ти жалю́чая (Пісня)].
• -ва волшебная, глухая, Lamium L. – глуха́ кропи́ва́, глуши́ця, меді́вка.
• -ва болотная, Lycopus europaeus L. – драголю́б, боло́тяна кропи́ва́, вовконі́г звича́йний.
• -ва водяная, Ceratophyllum demersum L. – куши́р (-ру́) трио́стий, кропи́вка, жабури́ння, шува́р (-ру).
• -ва чорная, сибирская, Leonurus lanatus Pers. – грем’я́нка;
2) зоол. -ва морская – морське́ се́рце; срвн. Меду́за.
Куса́ться – куса́тися, джиґа́тися, (о собаках ещё) рва́тися. [А соба́ки-ж у вас не куса́ються? (Куліш). Іді́ть смі́ливо, цей соба́ка ті́льки га́вкає, а не рве́ться (Звин.)].
• Крапива -ется – кропи́ва́ жа́лить; срвн. Жа́литься 1. Горчица, перец -ется – гірчи́ця, пе́рець пече́; срвн. Щипа́ть.
• Этот товар -ется – цей крам куса́ється; до цьо́го кра́му ані при́ступу.
Львинохво́ст, бот. Leonurus Cardiaca L. – соба́ча кропива́, гу́сячий слід, кропи́вничок.
Мя́та, бот. Mentha L. – м’я́та, ум. м’я́тка.
• -та водяная (M. aquatica L.) – м’я́та водяна́, блохівни́к (-ку́).
• -та дикая –
а) (или глухая, конская, M. arvensis L.) м’я́та польова́, м’я́та кучеря́ва, м’я́та глуха, м’я́та ди́ка, м’я́та кі́нська;
б) (или русская, M. viridis L.) м’я́та зеле́на, м’я́та квасна́.
• -та курчавая (M. crispa L.) – м’я́та кучеря́ва, м’я́та горо́дня, м’я́та садова́, м’я́та крута́.
• -та лесная (M. silvestris L.) – м’я́та лісова́, драголю́б (-бу) лісови́й.
• -та перечная (M. piperita L.) – м’я́та холо́дна, м’я́та спра́вжня, галуща́нка.
• -та пташья (Stellaria media V. M.) – мокре́ць (-рецю́), зі́рочник (-ку) (сере́дній), кана́ркова тра́вка.
• -та сердечная (M. Pulegium L.) – м’я́та блошни́ця, полі́й (-лію́), блохівни́к (-ку́).
• -та собачья –
а) (Ballota nigra L.) м’я́точник, соба́ча м’я́та, глуха́ кропи́ва́, ша́ндра воню́ча, біло[чорно]ку́дреник (-ку);
б) (или кошачья, Glechoma hederacea L.) розхі́дник (звича́йний), ко́тики, коше́чник (-ку), коша́ча м’я́та, бу́дра.
• -та степная (Nepeta Cataria L.) – котя́ча м’я́та, котови́к, ша́нта, глушни́к (-ку́).
Пету́ший, петуши́ный – пі́внячий, когу́тячий, (лемк. когу́тій), ку́рячий.
• -ший гребень, бот. –
1) (Melampyrum cristatum) пі́вники;
2) (Rhinanthus Crista Galli) бра́тчики жо́вті, бубовни́к, бря́згі́тка, липчи́ця, конопля́ник, кошу́льник, дзвіне́ць, дзвіно́чки.
• -шьи головки, бот. Lamium purpureum L. – кра́сна кропива́, ша́ндра.
Посошо́к –
1) па́личка; патери́чка; ціпо́чок, костуро́к, косту́ронька (-ки); ґирли́жка, кийо́к; см. По́сох.
• -шо́к выпить – ви́пити на ко́ні, доро́гу погла́дити, стреме́нно́го ви́пити;
2) -шо́к узловатый, бот. Phlomis tuberosa L. – кропива́ глуха́, свиня́ча ба́бка, медов(н)и́к, нечу́й-ві́тер.
Пусты́рник, бот. Leonurus Cardiaca L. – глуха́ кропи́ва́, си́ндра, ша́ндра.
Пчелосо́ска, бот. Lamium – глуха́ кропи́ва́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Гореть – горі́ти, (реже) горі́тися, пали́тися, вогні́ти; (без пламени) же́вріти, же́врітися; (светиться) світи́ти, світи́тися, ся́яти; (пылать) пала́ти, палені́ти, пломені́ти (поломені́ти), палахкоті́ти, паші́ти, жахті́ти:
• в комнате горит – у кімнаті (у покої) світиться;
• в печи горит – у печі (грубі) горить (гориться), палиться;
• гореть любовью к кому, к чему – палати (горіти) коханням (любов’ю) до кого, палати (горіти) любов’ю до чого;
• гореть на работе – запально (з великим запалом) працювати, з запалом (цілком) віддаватися праці (роботі); горіти на роботі;
• гореть негодованием – кипіти від обурення;
• гореть ненавистью – палати (горіти) ненавистю, гнівом дихати;
• гореть нетерпением в ожидании чего – [аж] горіти з нетерпіння (з нетерплячки) ждучи чого (дожидаючи кого, чекаючи чого, на що), украй нетерпляче чекати чого, умирати (аж труситися) з нетерплячки;
• гореть от (со) стыда – червоніти (червонітися) (горіти) з (від) сорому, (з стиду, іноді стидом), паленіти (пашіти) з (від) сорому, (жарт.) пекти раки;
• гореть, светиться, сиять, как звезда – зоріти;
• горит во рту – пече у роті;
• горит земля под ногами у кого – горить земля під ногами кому, в кого;
• горит синим пламенем – горить синім полум’ям;
• дело горит (крайне спешно) – пильно кому, пильно припадає кому; пильне діло у кого;
• дело так и горит у кого – руки жаром так і горять у кого;
• душа горит – душа горить;
• как жар гореть – жаріти;
• когда дрова горят, тогда и кашу варят – лови рибку як ловиться (Пр.); не тоді до млина, як вітру нема (Пр.); п’ятниця удруге не трапиться (Пр.); гуляй, дитино, поки твоя година (Пр.);
• на воре шапка горит – на злодієві [і] шапка горить (Пр.); хто порося вкрав, у того в вухах пищить (Пр.);
• на нём всё горит (разг.) – на ньому все (аж) горить;
• слабо гореть (мерцать) – блимати;
• щёки горят, лицо горит – щоки (лиця) паленіють (пашать, жаріють), обличчя (лице) пашить (паленіє, жаріє).
[Щока йому пашіла (А.Кримський). Безліччю жарин жевріла велетенська пожарина (С.Васильченко). Без підпалу й дрова не горять. От як золото горить! Рана горить. До горілки душа горить. Аж паленіє з сорому (АС). Що згоріло — те не зігніє (Пр.). Ми з тобою родичі: мій дід горів, а твій пузо грів (Пр.). Вибравсь вище, мов підпалив бур’яни — засяяли. Світиться, як гадючі очі, люта кропива, синім полум’ям палає гіркий полин, зелено висвічує запінена, скажена блекота. Високі будяки, як злодії, з кіллям… (С.Васильченко). Матрос, що робив трус, на слова товаришів «ми члени Центральної Ради» з ненавистю промовив: «а вас то нам и надо. Все эта Центральна Рада!…» І від цих слів, а головне — від виразу його обличча стало зрозумілим, що станеться щось непоправиме і безглузде… Така тупа ненависть світилась в його очах, так міцно одразу стисла його рука револьвер — що було ясно, для нього «Центральна Рада» — це не «політика», це не ідейно-ворожа сила, а ворог, реальний первісний ворог первісної людини, котрого треба різати, колоти, стріляти, з котрим іншої боротьби не може бути… (Василь Еллан).Усе, що так горіло, пригасає, А все що підкидаю, не горить (Л.Талалай). Мело, мело по всій землі, В усі усюди. Вогніла свічка на столі Господнім чудом… (Володимир Бич, перекл. Б.Пастернака). Дукині, як той казав, душа горіла швидше б того листа прочитати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Старий князь виліз нишком через вікно й подався до своїх покоїв, гнівом і досадою смертельною палаючи (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Ланарк аж спашів од утіхи (О.Смольницька, перекл. І.Мак’юена). Чи варто горіти на роботі, коли нічого не світить? (Міхаїл Мамчіч)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Крапива, бот. – кропива́, -ви́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Китайская крапива – кропи́ва кита́йська, хі́нська.
Крапива, текст. – кропива́;
• к. китайская – к. кита́йська, хі́нська.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кропи́ва́ – крапива.
Ме́ртвий – мертвый.
• Ме́ртва кропи́ва – растение.
• Ме́ртва кі́стка – нарост на теле.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

кропи́ва́, -ви́, -ві́; -пи́ви, -пи́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вибавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. ви́бавити, -влю, -виш, гл.
1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. Рудч. Ск. І. 73.
2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Ном. № 1313. Він вибавляв кукіль з жита. Борз. у. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить. Грин. Ш. 408.
Вишня́к, -ка́, м. = Вишни́к. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Ном. № 13131. Ум. Вишнячо́к.
Во́дяний, -а, -е.
1) Водяной. Водяний млин. — на́ гу́бка. Раст. Spongia fluviatilis. ЗЮЗО. І. 137. — кропива́. Раст. Lycopus exaltatus. ЗЮЗО. І. 166. — м’я́та. Раст. Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128. — жеруха́. Раст. Cardamine amara L. ЗЮЗО. I. 115. — ний мак. Раст. a) Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. L 129. б) Nymphaea alba L. ЗЮЗО. I. 129. — ні орі́хи. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139. — ний укрі́п. Раст. Oenthe Phenandrium. — щаве́ль. Раст. Rumex Hydrolapathum L. ЗЮЗО. I. 134. — хрущ. Насѣк. водяной жукъ, Hydrophilus picens. Вх. Пч. I. 6.
2) Водянистый. Во́дяні вишні.
3) Водный, воднистый, богатый водой. На водяному місці стоїть село: усе там гарно роде. Волч. у.
Глухи́й, -а́, -е́.
1) Глухой. Глухому пісню співати. Ном. № 4679. Глухий як тетерук. Ном. № 8556.
2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся. Шевч. 269.
3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий. О. 1862. IX. 65.
4) Глухи́й кіне́ць (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми. АД. II. 9.
5) Глухи́й дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму. Борз. у. Прил. у.
6) Глуха́ кропива́. Раст. a) Lamium maculatum L. ЗЮЗО. I. 126; б) Leonurus Cardiaca L. ЗЮЗО. І. 126. Ум. Глухе́нький, глухе́сенький.
Глуши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Г. Барв. 19. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити. О. 1861. XI 115.
Жали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п’яти. Нп. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл.
1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. МВ. ІІ. 151. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Ном. № 7602. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. К. Досв.
2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Жалки́й, -а́, -е́.
1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Жалка кропива. Ном. № 3363. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. Могилев. у.
2) Жалобный. Плач жалкий та болезний. МВ. І. 100.
Жарки́й, -а́, -е́.
1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Стор. Оп. ІІ. 17. Не жарке вугілля. Черк. у.
2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. Нп.
3) = Жалкий 1. Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила. Чуб. V. 488. Ум. Жарке́нький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п’яненького. Чуб. V. 916.
Жа́ркість, -кости, ж. Жгучесть? Кропива така жарка, аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости.
Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. ЗОЮР. І. 302. Де хата стояла, — кропива та бур’ян заввишки з мене поросло. Г. Барв. 176. Ум. Завви́шечки.
Закльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. заклю́нутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Зарождаться, зародиться, заводиться, завестись. Черва заклюнулась у мнясі. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Ном. № 13231.
2) Начинаться, начаться. Добре бути заздалегідь на місті, як тілько закльовується ярмарок: одбірай собі де схоч притулок. О. 1862. IX. 69. Чи то давнє яке лихо прокинулось в хаті? Чи вчорашнє задавлене знов заворушилось, чи ще тільки заклюнулось? Шевч. 100.
Колю́чка, -ки, ж.
1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу.
2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Греб. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. Рудч. Ск.
3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. I. 141. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96).
4) = Колька. П’ять ніч не спала: колючка колола. Константиногр. у. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся. Г. Барв. 497.
Копри́ва, -ви, ж. = Кропива. Вх. Уг. 246.
Кропива́, -ви́, ж. Раст. Крапива. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Глуха́ бі́ла кропива́, ме́ртва кропива́. Раст. Lamium album L. ЗЮЗО. І. 126. Глуха́ кропива́ еще: Leonorus cardiaca. Лв. 99. Ум. Кропи́вка. Там же при долинці, в зеленій кропивці. Грин. III. 663.
Ку́пчитися, -чуся, -чишся, гл. Тѣсниться, толпиться, собираться, скопляться. МВ. III. 104. Глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96).
Ме́ртвий, -а, -е.
1) Мертвый. Ні живий, ні мертвий. Ном. № 4394.
2) Употребляющійся при похоронахъ? траурный? Понесли: поперед усього хрест святий з корогвами, далі криша з мар сукном мертвим покрита. Кв. І. 114.
3) Ме́ртва кропива́. Раст. Lamium album. ЗЮЗО. І. 126.
4) Ме́ртва кі́стка. Наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.
Хабу́ззя, -зя, с. соб. = Хабуз. Дивитсі на хату, а на ній кропива та й хабузє росте. Гн. II. 69.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Кропива́, -ви́, ж. *Кущова рослина—порічки, аґрус—розпросторилась-розширилась, мішаючись з глухою і жалкою кропивою. Мирн. І. 157.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara & Grande — кі́нський часни́к звича́йний; кі́нський часни́к (Сл; Ср, Ан, Ln, Шс, Ян2, Ян4, Ів — СД, СТ), кі́нський часни́к ліка́рський (Ру), кінський часник черешковий (Оп), чісни́чка звича́йна (Вх6, Мл), чі(о)сничка лікарська (Вх1, Вх6); гірчак лісовий (Сл — ДС), гулявник часничний (Сл), гуляльник (Сл), кропива дурна (Сл — СД), підга́йник (Го1, Ум, Ів — СЛ), свирі́па (Ан, Ів, Сл — СТ, СЛ), свиріпка (Ан — СТ), хрінок чесничний (Mk — ПД), часни́к ди́кий (Гт — ЗК), часнична трава (Сл — СТ), часнок кінський (Ln — СТ), чесночна трава (Кр, Шм, Шс — СД, СТ), чі(о)сни́чка (Жл, Км), чосновиця (Tl).
Ballota nigra L. — м’я́точник чо́рний (Ру); гобзик чорний (Вх1, Вх3), м’я́точник (Сл; Ян2 — СД); білокудренник (Ln — СТ), го́бзик (Жл), крапива́ глуха (Ср, Ан, Ln, Мн2 — СД, СТ), кропи́ва́ глуха́ (Ум, Ян4, Ду, Ів, Сл, Ос — СД, СТ, ВЛ), кудренник (Mk), ма́точник (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ян2, Ду, Ів, Mk — СД, ПД), м’я́та соба́ча (Ум, Ів, Сл, См — СД), м’я́тошник (Ум, Ів), чорнокудренник (Кр, Mk — СД), ша́ндра (Ср, Кр, Ум, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос — СД, СТ, ПС, СЛ), шандра вонюча (Ln — СТ), шанта (Ос — ПД).
Cardamine pratensis L. — жеру́ха лучна́ (Сл, Ру, Оп); дженджеруха лукова (Вх1), жерю́ха лукова́ (Во, Вх1, Вх6, Мл); дженджеруха (Вх — ДС), жеру́ха боло́т(я)на (Рг1, Ан, Шм, Ян2, Ду, Ів, Сл, Mk — СД), жиру́ха боло́тна (Ів), кропива лугова (Hl — БУ), напра́сниця (Гд — БО).
Ceratophyllum demersum L. — куши́р зану́рений (Ру); кропивка водяна (Вх1), куши́р рапа́тий (Мл), кушир темно-зелений (Оп), куши́р трио́стий (Сл); жабуриння (Ан — ПД), жа́гла (Го1), кошу́р (Гр), крапива водяна (Чн, Рг1, Ln — СТ, СЛ), крапивка (Рг1, Пс), кропива́ водяна́ (Пс, Ук), кропи́вка (Вх, Пс, Жл — ДС), кучир (Ан — ПД), куши́р (Ан, Пс, Жл, Мн2, Ду — ПД), куши́ра (Жл), куші́р (Рг1, Ан, Пс, Жл, Сл — СД), кущур (Ан — ПД), марич (Ан — СД), різни́к (Жл), рожник (Hl — БУ), та́мбур (Жл), шувар (Ан).
Elsholtzia ciliata (Thunb.) Hyl. — бджоляна́ трава́ війча́ста; бджоляна́ трава́ (Сл), ельшольція війчаста (Оп), ша́ндра гребеня́ста (Мл); бджолина трава (Ан), глуха трава (Мн2, Mk — ПД), коноплі глухі (Ос — ПС), кропива глуха (Мн2), маточник (Сл, Ос — СД, ПС), мня́та (Он — БО), м’ята підтинна (Ан), м’ята французька (Го1 — СЛ), почаївське зілля (Ос — ВЛ), свінтійське зілля (Ос — ВЛ), троян-зілля (Ос — ПД), шандра (Ан, Мн2, Mk — СД, ПД).
Lamiastrum galeobdolon (L.) Ehrend. & Polatschek — жо́втий жабрі́й звича́йний; глуха́ кропива́ жо́вта (Сл, Ру; Mk — СД, ПД), губа́ня жо́вта (Жл, Вх1, Вх6, Мл; Мг — ЗК); добропо́ль (Мг — ЗК), жали́ва (Мг — ЗК), жали́ва глуха́ жо́вта (Мг — ЗК), жали́ва ди́ка (Мг — ЗК), жали́ва кі́нська (Мг — ЗК), жали́ва лісна́ жо́вта (Мг — ЗК), зво́нець (Мг — ГЦ, ЗК), зеленчу́к (Мг — ГЦ), зєбрі́й (Шх — ГЦ), зя́брі́(и)й (Мг, Коб — БО, ЗК), крапива лісна (Ан — ПС), кропи́ва ди́ка (Мг — ЗК), кропива жовта (Mk), маслінки́ (Мг — ЗК), м’ята глуха (Ан — СЛ), со́няшник ди́кий (Мг — ЗК), фирка́ч (Мг — ЗК).
Lamium L. — глуха́ кропива́ (Сл, Ру, Оп; Hl, Mj, Ів, Mk, Ук, Гб — ПД, ВЛ, БУ); глуши́ця (Вх2, Вх3; Вх, Ду, Сл — ДС), медунка (Вх2).
Lamium album L. — глуха́ кропива́ бі́ла (Сл, Ру, Оп; Ав, Ан, Шс2, Ян2, Ів, Mk, Ос — СД, СТ, ПД, ВЛ, СЛ); глушиця біла (Вх1), меду́нка бі́ла (Вх2, Вх3, Вх6, Мл); глуха́вка (Вх1, Mk, Мг — ЗК), глушиця (Вх6, Mk, См — ПД), драголюб (Ан — СТ), жали́ва (Сб — ЗК), жали́ва бі́ла (Мг — ЗК), жали́ва́ глуха́ (Он, Пч, См, Кч, Мг, Сб — СД, БО, ЗК), жали́ва ди́ка (Мг, Сб — ЗК), желива́ (Сб — ГЦ), жи́галка (Сб — СТ), жилава́ (Сб — СД), жіли́ва бі́ла (Сб — БО), жіли́ва глуха́ (Сб — БО), жілива́ сліпа́ (Коб — БО), зябрі́(и)й (Он — БО), кадило (Rs, См — СД, ВЛ), капри́ва глуха́ (Мг — ЗК), коло́пенька (Коб — ГЦ), крапи́ва (Сб — ПС), крапива глуха (Ln — СТ), крапи́вка (Рм — ПЦ), кропи́ва́ (Ос, Сб — СД, ВЛ), кропи́ва́ бі́ла (Рг1, Пс, Hl, Ум, Ду, Ів, Сл, Сб — ЗАГ), кропи́ва́ глуха́ (Гв, Рг1, Пс, Gs, Вх1, Вх6, Rs, Ду, Ів, Сл, Ос, Сб — ЗАГ), кропи́ва́ ди́ка (Сб — СТ, ПЦ, ПЗ), кропива кінська (Ос — ПД), кропива́ лісова́я (Сб — СТ), кропива́ ме́ртва (Рг1, Пс, Ду, Сл), кропи́ва́ соба́ча (Сб — ПД, ПЦ), кропи́вка (Рм — ВЛ), крупе́ва глуха́ (Сб — ВЛ), крупи́ва (Сб — ПЦ), меді́вка (Вх1, См, Сб — СД), медниця (Mk), меду́лька (Вх, Вх1, Он, Сб — ВЛ, ДС, БО), медуниця (Вх1, Вх6), меду́нка (Вх, Вх1, Вх3, Mk, См, Сб — СД, ДС), медушка (Вх, Вх1 — ДС), мертвяк (Пс), м’є́тка кі́нська (Сб — ДС), міду́нка (Сб — БО), м’ята кінська (Ос — ПД), м’я́та соба́ча (Мс — СТ), покржіва глуха (Гб — ЛМ), пусти́рник (Сб — ВЛ), сліпота куряча (См — СД), смоктило (Ан — СТ), чар-зілля (Км), чарівне зілля (Км), ша́нда (Сб — ПД), шандра́ (Сб — СД), шовко́ве зі́ллє (Коб — ГЦ), яснотка (Ln — СТ).
Lamium amplexicaule L. — глуха́ кропива́ стеблообго́ртна (Ру, Оп); кі́нська м’я́та (Сл; Рг1, Ан, Пс, Кр, Шс2, Ду, Mk, См — СД, СТ, ПД, БУ), меду́нка билого́рна (Вх3, Вх6, Мл); кропива кінська (Hl — БУ), яснотка (Кр, Шс2 — СД, СТ).
Lamium amplexicaule L. subsp. orientale Pacz. — глуха́ кропива́ стеблообго́ртна схі́дна.
Lamium glaberrimum Taliev — глуха́ кропива́ го́ла (Ру, Оп).
Lamium maculatum L. — глуха́ кропива́ плями́ста (Сл); глуха кропива крапчаста (Оп), глухавка пятнована (Во), глушиця плямовата (Вх1), меду́нка плями́ста (Вх3, Вх6, Мл); глухавка (См), глушиця (См), кади́ло (Ду), кади́ло ди́ке (Нв — ВЛ), крапи́ва глуха (Чн, Рг1, Вл, Ln, Мн2 — СТ, СЛ), кропи́ва́ глуха́ (Во, Ум, Ян2, Ів, Сл, Ос — СД), кропива глуха лісова (Mk — ПД), окла́дник (Ан, Ів — СД), сліпота (См — ПД), сліпота́ куря́ча (Во), яснотка (Ln, Сл, Ос — СД, СТ).
Lamium paczoskianum Vorosch. [=Lamium amplexicaule L. subsp. orientale Pacz.] — глуха́ кропива́ Пачо́ського (Ру, Оп).
Lamium purpureum L. — глуха́ кропива́ пурпуро́ва (Сл, Ру, Оп); глушиця багрова (Вх1), меду́нка багрова́ (Вх6, Мл), медунка багряна (Вх3); дівка (Вх, Mk — ДС), драголю́б (Мс — СТ), дрімлюх(а) (Шх, Mk — ГЦ), коло́пенька (Коб — ГЦ), крапива червона (Сл — СТ), крапивка глуха (Ln — СТ), кропива́ глуха́ (Mk, Мс — СТ, ПД, БУ), кропива глуха дрібна (Mk — ПД), кропива́ ди́ка (Мс — СТ), кро(а)пи́ва́ кра́сна (Ан, Кр, Ум, Яв, Ів, Сл — СД, СТ), медуниця (См — СД), меду́нка (Вх, Жл — ДС), медунка дівка (Mk), натєгач (Mk — ВЛ), ша́ндра (Ан, Ду, Ів — ПД), шанта́ (Мс — СТ), шовко́ве зі́ллє (Коб — ГЦ), яснотка (Кр, Шс2, Сл — СД).
Leonurus L. — соба́ча кропи́ва́ (Ру, Оп).
Leonurus cardiaca L. — соба́ча кропи́ва́ звича́йна (Ру, Оп); соба́ча кропива́ (Сл; Рг1, Пс, Шс2, Ян2, Mk, Ук, Мг, Коб — СД, СТ, ГЦ, ЗК), хва́стиця звича́йна (Мл), хвастиця псячка (Вх1, Вх3); жали́ва глуха́ (Мг — ЗК), жали́ва ди́ка (Мг — ЗК), жали́ва німа́ (Мг — ЗК), жали́ва пе́сся (Мг — ЗК), жали́ва пся́ча (Мг — ЗК), жали́ва соба́ча (Мг — ЗК), капри́ва глуха́ (Мг — ЗК), крапива́ глуха (Чн, Ср, Ан, Ln, Кр, Сл, Яна — СД, СТ, ВЛ, ПС, СЛ), крапива глуха велика (Ав — СД), крапива собача (Мн2 — СД), крапивничок (Ан — ВЛ), кропи́ва (Мг — ГЦ), кропи́ва́ глуха́ (Нв, Рг1, Ум, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Рм — СД, СТ, ВЛ, ПЦ, СЛ, ДС), кропива пе́сся (Мг — ЗК), кропи́ва пся́ча (Мг — ЗК), кропи́вничок (Ум, Ів), курпоїн (лісний) (Ан — СТ), пся́чка (Вх, Жл, Ду, См, Мг — ПД, ДС, ЗК), пусти́рник (См, Мг — СТ, ГЦ, ЗК), серде́чник (Гт — ЗК), си́(а́)ндра (Ан, Ду, Ів, Mk — СД), слендра (См), слід гусячий (Hl, Mk — ПД, БУ), слід ку́рячий (Жл, См — ДС), шандра (Сл — СД), шантай (Tl — ЗК).
Leonurus cardiaca L. subsp. villosus (Desf. ex Sprengel) Hyl. ** (Leonurus quinquelobatus Usteri) — соба́ча кропи́ва́ звича́йна волоха́та.
Leonurus glaucescens Ledeb. [≈Leonurus cardiaca L.] — соба́ча кропи́ва́ сизува́та (Ру, Оп).
Leonurus marrubiastrum L. — соба́ча кропи́ва́ ша́ндрова; хва́стиця котя́ча (Мл); хвіст кошачий (Сл), шанта (Ос — ПД).
Leonurus villosus Desf. ex Sprengel [=Leonurus cardiaca L. subsp. villosus (Desf. ex Sprengel) Hyl.] — соба́ча кропи́ва́ волоха́та; соба́ча кропива́ п’ятилопате́ва (Ру, Оп).
Lycopus exaltatus L. fil. — вовконі́г висо́кий (Мл, Ру, Оп); вовконі́г (Сл; Ум, Ів); вовконо́г (Рг1, Ln, Пс, Жл — СТ), вовконос (Мн), вовчу́г(к) (Рг1, Жл, Мн, Ум, Ду, Ів, Сл), зюзник (Шс2, Ос — СТ, ПД), кропива (Ос — ПД), кропива́ водяна́ (Вл, Ум, Ду, Яв, Ів, Сл, Mk — СТ, СЛ), куртинець (Ан — СТ), осот (Ан — СТ), папоротник (Ан — СТ), сту́па́ во́вча (Вх, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, См — СД).
Nepeta cataria L. — котя́ча м’я́та спра́вжня (Ру, Оп); котя́ча м’я́та звича́йна (Мл, Сл), песя́ча м’я́тка (Вх1; Вх, Жл — ВЛ), шанта правдива (Вх1, Вх3); васильок пільський (Mj — БУ), глушник (Ан — СД), котки (См — СТ), котовик (Ln, Сл — СТ), котовник (Го1, См — СТ, СЛ), котя́чка (Жл, Вх7, Мг — ЗК), кошача трава (Ав — СД), кошечник (Ан — СЛ), ко́шка(и) (Ан, Жл, Mj), кропива біла (Ос — ПД), кропива глуха (Ос — ПС), кропива глуха пахуча (Ос — ПД), маточник (Ан, Ос — СТ, ВЛ), медунка (Mk, См — ПД, ДС), мня́та́ (Мг — ГЦ, ЗК), мня́та котя́ча (Ду, Сл, Мг — ГЦ, ЗК), мня́та коша́ча (Ср, Ан, Ln, Ян4, Ів, Сл — СТ, ПД), мня́та крута́ (Мг — ЗК), мня́та́ ма́чача (Мг — ЗК), мня́тво (Мг — ЗК), мня́то (Мг — ЗК), м’я́та́ (Мг — ГЦ, ЗК), м’я́т(к)а котя́ча (Гв, Во, Жл, Вх1, Вх3, Ян2, Сл, Мг — СД, ЗК), м’я́та коша́ча (Чн, Рг1, Ан, Го1, Mj, Шс2 — СТ, СЛ), м’я́та ма́чача (Мг — ЗК), м’я́та польова́ (Ан — СД), м’ята собача (Сл — ПС), м’я́то (Мг — ЗК), пиво кошаче (Рг1), саньта (Гб — ЛМ), утренник (Ан — ПС), шандра (Сл, Ос — СД, ПД, ВЛ), шандра душиста (Ан — СД, СЛ), ша́нта (Ав, Вх, Рг1, Ан, Пс, Ду, Ів, Mk, Ос, Он, Гб — СД, ПД, ДС, БО), шенда (Ан — ВЛ).
Phlomis tuberosa L. — залізня́к бульби́стий (Мл, Сл, Ру, Оп); поломка бульвиста (Вх1); бабка (Ан, Ян3, Сл, См — СД, СТ, СЛ), ба́бка синя́ча (Ан, Кр, Ів, Сл — СД, СТ), бабки кінські (Ос — СЛ), васильки польові (Ос — СЛ), желізняк (Кр, Сл — СД), залізняк (Ос — СТ, СЛ), зопник (Ln — СТ), кропи́ва́ глуха́ (Ум, Шс2, Ів, Ос — СТ, ПД), медова трава (Ан — СЛ), медови́к (Ср, Ln, Го2, Ум, Ян2, Ян4, Ів, Сл — СД, СТ, СЛ), медовка (Ан — СТ), медо(і)вни́к (Ан, Ів — СТ), медунишник польовий (Ан — СЛ), нечу́йві́тер (Ан, Ів — СТ), поло́нка (Жл), посошок Христов (Рг1, Пс, Мн), ухо вовче (Ан — СТ), черешник степовий (Ос — СТ), чужо(е)ва́рник (Рг1, Ан, Пс, Мн, Ду), ша́ндра (Вл, Мн, Ду), ша́ндра кучеря́ва (Гр, Ду — СД).
Potamogeton sp. — жолква (Яв — СТ), кропива водна (Гв), кушір (Ів).
Stachys germanica L. — чисте́ць німе́цький (Вх1, Мл, Сл); чисте́ць герма́нський (Ру, Оп); кро(а)пива глуха (Ан, Ос — СД, СЛ), мохноног (Го1 — ПС), ранник (Ос — ПД), свинюх (Mk — ПД), сухітник (Ос — ПД), шальвія (Ос — ВЛ), шандра (Ос — ПД), ясько тлустий (Mk — ПД).
Telekia speciosa (Schreber) Baumg. — старівни́к га́рний; волове́ць крем’яни́к (Вх1, Вх2, Мл), крем’яни́к (Сл; Вх — ДС), крем’я́ник га́рний (Ру, Оп); козла́н (Сн, Коб — ГЦ), кропи́ва кі́нська (Коб — ГЦ), лопу́х (Коб — ГЦ), старе́ зі́лля (Коб — ГЦ), старівни́к (Нв, Коб — ГЦ), старівни́чє (Коб — ГЦ).
Urtica L. — кропи́ва́ (Вх2, Сл, Ру, Оп; Жл, Вх5, Ум, Гр, Ду, Ів, Ук — ГЛ).
Urtica cannabina L. — кропи́ва́ конопля́на; кропива коноплева (Оп), кропива́ коноплеви́дна (Ру), кропива конопляста (Вх6).
Urtica dioica L. — кропи́ва́ звича́йна (Ос — ПД); кропива́ вели́ка (Вх2, Вх6, Мл, Сл; Ос, Гб, Сб — СД, ПД, ВЛ, ПЗ, СЛ), кропива́ дводо́мна (Ру, Оп), кропива жалива (Вх1, Вх2); бджоли́ця (Мо, Мс — СТ), ґушту́л (Мс — СТ), джибуха (Км), джиґу́ха (Гр), джидуха (Км), дроголю́б (Мс — СТ), жала́ (Сл, Сб — СЛ), жали́ва́ (Ср, Вх6, Гр, Ян4, Мч, Ва, Ос, Бк, Он, Мс, Кч, Мг, Сб, Коб — ЗАГ), жали́ва вели́ка (Вх7 — ЗК), жаливу́ха (Вх7 — ДС), жа́ло трав’яне́ (Мс — СТ), жаруха (Км), же(и)ру́ха (Mj, Бк — БУ), жигавка (Км), жи́галка (Ос, Нес — ПД, ВЛ), жи́жка (Сб — ВЛ), жилава́ (Сб — СД), жилю́ха (Бк — БУ), жі(є)ли́ва (Бк, Он, Коб — БУ, БО), жолінча (Mj), колю́ча трава́ (Мс — СТ), копри́ва (Вх, Gs, Вх5, Ос, Гб — ДС, ЛМ), крапива́ (Ав, Чн, Ср, Ан, Ln, Мн2, Кр, Сл, Лс2, Рм, Мс — ЗАГ), крапива здорова (Мн2), кропи́ва́ (Гв, Во, Hz, Пс, Жл, Mj, Rs, Ян2, Ян4, Сл, Mk, Лс2, Ос, Мс, Гб, Мг, Коб — ЗАГ), кропива́ жалка́ (Ос, Мс, Сал — СД, СТ), кропи́ва́ жалю́ча (Рг1, Ан, Hl, Ів, Сл, Мс — СТ, БУ), кропива жеруча (Сл), кропива живуча (Ос — ПД), кропи́ва жи́гальна (Сб — ДС), кропива́ ж(и)гу́ча (Ос, Мс — ПД, СТ), кропива́ кусю́ча (Мс — СТ), кропива листата (Ос — СД), кропива мертва (См), кропива пекуча (Сл, Mk), кропи́ва пеку́ща вели́ка (Вх7 — ДС), кропива проста (Ос — ВЛ), кропива чорна (Ос — ВЛ), кропова́ (Гб — СТ), кропува́ (Гб — СТ), крупи́ва (Сб — ПЦ), куса́чка (Мс — СТ), ойо́йкина трава́ (Мс — СТ), пеку́чка (Сб — ЗК), покржіва (Гб — ЛМ), покри́ва (Вх7 — ДС), щилю́чка (Мо — СТ).
Urtica galeopsifolia Wierzb. ex Opiz — кропи́ва́ жабрієли́ста; кропива́ жабрели́ста (Ру), кропива жабрійолиста (Оп).
Urtica kioviensis Rogow. — кропи́ва́ ки́ївська (Ру, Оп).
Urtica pilulifera L. — кропи́ва́ кульконо́сна; кропива́ кулястоквітко́ва (Ру, Оп).
Urtica urens L. — кропи́ва́ жалка́ (Ру, Оп; Сл, Ос — СД); кропива жалячка (Вх1), кропива́ жи́гавка (Вх2, Мл, Сл), кропива мала (Вх6; Mk, Гб — ПЗ); гижа́вка (Вх7, Ос — ПД, ВЛ), джигавка (Лс2, Ос — ВЛ, ПЦ), джиґалка (Вх7 — ВЛ), джиґуха (Rs — ВЛ), дзиску́ха (Лс2 — ПС), жала маленька (Сл — СЛ), жали́ва (Во, Вх, Ср, Ан, Жл, Ян4, Дб, Ду, Сл, Гд, Бк, Гт, Пч, Гб2, Кч, Коб, Мал — СТ, ПД, ДС, БУ, БО, ГЦ), жали́ва куся́ча (Мг — ЗК), жали́ва мала́ (Вх7 — ЗК), жали́ва пеку́ча (Кч, Мг — БО, ЗК), жалку́шка (Лс2 — ПС), жа(є)лу́шка (Бк — БУ), жаля́чка (Вх, Жл, Ум, Ів — ДС), жару́ха (Вх, Жл, Вх1, Сл — ДС, БУ), жарьо́ха (Бк — БУ), жга́вка (Вх7 — ДС), жгу́чка (Ав, Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Вх1, Сл, Mk — СД, СТ, ПД, СЛ), жері́вка (Гб2 — ГЦ), жигавиця (Гв, Рг, Ан — СТ), жи́гавка (Вх, Рг1, Ан, Пс, Жл, Вх1, Вх6, Ів, Шл, Лс2, Ос, Мс, Гб, Сб, Коб — СТ, ВЛ, ПЦ, ДС, ГЦ), жи́галка (Во, Вх7, Шл, Ос — ПД, ВЛ, ДС), жи́гвалка (Лс2 — ПЦ), жигу́чка (Рг1, Ан, Пс, Жл, Ів — СЛ), жи́жавка (Ос, Рм, Гб — ВЛ, ПЦ), жи́жка (Рг1, Ан, Пс, Жл, Ів, Ар, Сал — СД, СТ, ПЗ), жижу́ха (Ан, Ів, Сл — СД, ПД), жилава (Сл — СТ), жичка (Tl), коприва печача (Гб — ЛМ), крапива (Ср, Кр — СД, СТ), крапива-жалкушка (Сл — ПС), крапива-жигучка (Ан), крапивка (Мн2, Го1 — СД, СЛ), кропи́ва́ (Hl, Ян4, Ос, Гт, Мс — ЗАГ), кропива-джижкуха (Сл — ПС), кропива дрібн(еньк)а (Сл, Ос — СД, СТ, ПД, СЛ, ПС), кропива жалька (Сл — СД), кропива́ жгу́ча (Мс — СТ), кропива́ жгу́ча дрібноли́ста (Мс — СТ), кропива-жгучка (См), кропива-жижавка (Ос — ВЛ), кропива́ жижка́ (Лс2 — ПС), кропи́ва жирка́ (Гб2 — ГЦ), кропива́ мє́лка (Мс — СТ), кропи́ва пеку́ща ма́ла (Вх7 — ДС), кропивка (Ос — ПД), кропилка (Го1 — СЛ), парівка (Hz — ГЛ), пеку́чка (Вх7 — БО), стрекучка (Ан — СЛ), цюпка (Tl).

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ба́рме́нка, ба́рме́нок; ч. ба́рме́н
власниця або працівниця бару, яка обслуговує відвідувачів за барною стійкою. [Це молода барменка Ганна Добровольська. (Фіртка, 2016). Фарбована барменка дивилася ніби в мій бік, та напевне не бачила мене… (Андрій Кокотюха «Мій товариш Наливайко і п’яний Буратіно», 2014). Я тоді була щойно спеченим магістром без роботи і видимих планів на майбутнє, а Кропива працювала барменкою в одному з турецьких барів 14-го, здається, округу. (Ірена Карпа «Добро і зло», 2008). Там вона працювала барменкою, відколи її вигнали з тижневика. (Мілан Кундера «Нестерпна легкість буття», пер. Воліна Пасічна, 1994). Барменка сердито зиркнула на мене, але замовлення виконала. (Сід Чаплін «День сардини», пер. Павло Шарандак, 1961).]
див.: барте́ндерка, шинква́сниця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 45.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бѣлоку́дренникъ, рос. Ballota nigra = глуха́ кропива́, м’я́тошник, соба́ча м’я́та, ша́ндра. С. Ан. Бѣлоку́рый = д. Блонди́нъ.
Волконо́гъ рос. Lycopus exaltatus = водяна́ кропива́, вовчу́г, вовконі́г, L. europaeus — драголю́б, зю́зник. С. Ан.
Волше́бный = чарівни́й. — Волше́бный напи́токъ = дання́. С. З. — Вона йому дання дала. — Дання гірше трутизни. С. Ш. — Волше́бная кропи́ва, рос. Lamium album = біла кропива́, L. maculatum = глуха́ кропива́, окла́дник, L. purpureum = кра́сна кропива́, ша́ндра. С. Ан.
Глухо́й, ая = глухи́й, ха; глушко́, глу́шка. — Він зовсїм, глухий — нїчого не чує. — Глухий голос. — Глухий дзвін. — Глухе вікно. — Глуха стїна (без вікон і дверей). — Глухо́е мѣ́сто = глушина́. — Там така глушина, що й чоловіка не побачиш; (в лїсї) — гущина́, гуща́вина. — Залїз у гущавину, що й вийти трудно. — Глуха́я ночь, по́лночь = глупа́ ніч. — У саму глупу́ ніч. С. Аф. — От саме у глупу ніч прибігає чорт. н. к. — Глухая крапи́ва, рос. Lamium albura L. = глуха́, біла кропива́. С. Ан. — Глухо́й те́теревъ = д. Глуха́рь 1. і 2.
Глуши́ца = 1. рос. Lamium — глуха́ кропива́. 2. д. Глуха́рка.
Голо́вка = 1. д. Головёнка. 2. (у рослин) — голо́вка, на пр. головки часнику, у мака — ма́ківка. 3. чо́ло. — Дав найкращу пшеницю, саме чоло. 4. (у шпильки, гвіздка і т. д.) — голо́вка, (у де-яких инших річах) — булава́, га́лка. 5. Голо́вки = при́шви (у чобіт). — Пѣту́шьи голо́вки, рос. Lamium purpureum L. = кра́сна кропива́, ша́ндра. С. Ан.
Жгу́чій = пеку́чий, палю́чий, смалки́й, жижки́й, (про кропиву) — жалки́й. — Жалке, як кропива. н. пр. — І на жалку кропиву мороз буває. н. пр. — Палюче, пекуче сонце, лїто. — Жгу́чій ка́мень, Lapis causticus = чо́ртів ка́мінь, пеке́льний ка́мінь. С. Пар.
Жечь, ся = пекти́, ся, пали́ти, ся. С. З. Л. — Сонце пече. — Палити дрова. — Палити цеглу. — Горілка пече в ротї. — Жже́тъ се́рдце = пече́ зга́га. — Крапи́ва жже́тся = кропива́ жа́лить. — Это жже́тся (про цїну) = куса́єть ся.
Крапи́ва, рос. Urtica = кропива́, U. dioica L. = кропива́ жалю́ча, U. urens = жалива́, жигу́чка, жи́жка, жи́гавка, жа́лячка, жижу́ха. С. Ан. — Крапи́ва глуха́я = д. під сл. Глухо́й.
Куря́чій = д. Кури́ный. — Куря́чья трава́, куря́чьи черёвы, рос. Stellaria media Smith. = мокре́ць, мокри́ця. — Куря́чья слѣпота́, рос. Lamium purpureum L. = ша́ндра, кра́сна кропива́ і д. Ку́ричья слѣпота́ і Курослѣ́пникъ.
Льви́ный = ле́вовий, ле́вів. — Пійди, достань левового молока. н. к. — Льви́ный хвостъ, львинохво́стъ, рос. Leonurus Cardiaca L. = глуха́ кропив́а, кропи́вничок, си́ндра. С. Ан. — Льви́ная ла́па, рос. Alchimilla vulgaris L. — приворо́тень. — Льви́ный зубъ, рос. Taraxacum Leonis Desf. = кульба́ба, ба́бка, бара́нки, летю́чки, жидівська ша́пка. С. Ан.
Посоше́къ, посошо́къ = 1. д. Па́лка (здр.). — Посоше́къ вы́пить = на ко́ня, стременно́го випити. — Ну випиймо на конї тай годі. 2. Посошо́къ узлова́тый, Христо́въ п., рос. Phlomis toberosa L. = кропива́ глуха, свиня́ча ба́бка, медови́к, медовни́к, нечу́й-ві́тер. С. Ан.
Пусты́рникъ, рос. Leonurus Cardiaca L. = глуха́ кропи́ва, си́ндра. С. Ан.
Пѣту́шій = пі́внячий. — Пѣту́шій гре́бень, пѣту́шникъ, пѣтуши́нникъ, рос. Rhinanthus Crista Galli = бра́тчики жо́вті, бубовни́к, бря́згітка, липчи́ця, конопля́ник, кошу́льник (укр.), дзвіне́ць, звіно́чки (Гал.). С. Ан. — Пѣту́шьи голо́вки, рос. Lamium purpureum L. = кра́сна кропива́, ша́ндра. С. Ан. — П. гребешки́, рос. Melampyrum cristatum L. = пі́вники. С. З.
Серде́чникъ = 1. рос. а) Leonurus Cardiaca L. — глуха́ кропива́, си́ндра. б) Cardamine pralensis L. — боло́тна жеру́ха. С. Ан. 2. шво́рінь, шкво́рінь.
Черноку́дренникъ, рос. Ballota nigra L. = ша́ндра, ма́точник, глуха́ кропива́, С. Ан.
Ясно́тка, рос. Lamium L. = глуха́ кропива́, L. album L. — глуха́ бі́ла кропива́, L. purpureum L. — кра́сна кропива́, ша́ндра, С. Ан.

Запропонуйте свій переклад