Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «лиходій»
Шукати «лиходій» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Враг –
1) во́рог (ум. воро[і]же́нько, мн. вороги́, воріже́ньки), злоби́тель, -лька, лиході́й, -дійка, напа́сник, -ниця, не́при́ятель, -лька, супроти́вник, -ниця.
• Трижды враг – три́ворог, во́рог і три́ворог.
• Злейший враг – найзапе́кліший во́рог, закля́тий во́рог; прил. воро́жий.
• Быть враго́м чьим – бу́ти во́рогом кому́.
• Враг-женщина – (изредка) во́рожка. [Щоб замело́ стежки́ та дорожки́, щоб не зна́ли вороги́ і ворожки́, щоб не зна́ли, кого́ я люби́ла];
2) (диавол) враг; прил. вра́жий;
3) см. Овра́г.
Злоде́й – (кто творит зло) лиході́й, лиході́йник, злочи́нник; (преступник) злочи́нець (-нця); (зложелатель) злоби́тель. [А ви їх кленете́, як лиході́їв (Куліш)].
• -дей (бранно) – вра́жа (лиха́) душа́, зла личи́на, (сильнее) ше́льма, ши́беник, харцизя́ка, харци́з. [От, вра́жа душа́ що наду́мав! (Крим.). Ось до чо́го дові́в ти мене́, ши́бенику! (Єфр.)].
Лиха́рь, -ха́рка – лиході́й (-ді́я), лиході́йка; (колдун) чаклу́н (-на́), чаклу́нка, відьма́к (-ка́), відьму́р (-ра́).
Лиходе́й –
1) лиході́й (-ді́я), лиході́йник, злочи́нник, (враг) во́рог. [Держі́ться у ме́не всі лиході́ї, що на ме́не брехню́ то́чите! (Мирний). В ща́сті не без во́рога (Номис)];
2) бот. Gentiana cruciata L. – лихома́нник, лиході́й, тирли́ч (-чу́), товсту́ха, ґенція́на.
Лихо́й, сщ. –
1) (злой дух) нечи́стий, нечи́ста си́ла, лихи́й, ді́дько; см. Дья́вол и Чорт;
2) (враг) во́рог, лиході́й (-ді́я), напа́сник.
Лихома́н –
1) лиході́й (-ді́я), во́рог, (зложелатель) злозичли́вець (-вця); (обманщик) дури́світ (-та), (плут) шахра́й (-рая́), круті́й (-тія́);
2) (горемыка) бідола́ха, сірома́ха;
3) (проказник) чмут (-та), чму́тник; (зазноба) лю́бчик, коха́ний (-ного).
Неотмщё́нный – невідо́мщений, непо́[і́]мщений.
• -ный злодей – непо́мщений лиході́й.
• -ное злодеяние – невідо́мщений зло́чин.
По-злоде́йски – по-злоді́йському, по-лиході́йському, як зло́дій, як лиході́й, злоді́йським (лиході́йським) спо́собом (чи́ном); см. Злоде́йски.
После́дний –
1) оста́нній, оста́тній, послі́дній (-нього), кінце́вий, кра́йній. [Я оста́нні квітки́ у саду́ позрива́в (Грінч.). Оста́тню коро́ву прода́м (Шевч.)].
• Быть -дним – бу́ти на оста́нку, па́сти́ за́дню (за́дніх).
• -дний номер газеты – оста́ннє число́ газе́ти.
• -дняя четверть луны – оста́ння квати́ра мі́сяця.
• В -днее время – оста́нніми часа́ми, оста́ннім ча́сом.
• В -дний раз – в-оста́ннє.
• До -днего – до оста́нку (до’ста́нку), до жа́дного. [Все зни́щили до оста́нку. Де що зна́йдуть, то і там хазя́йство до жа́дного забира́ють (Квітка)].
• Писатель -днего времени – письме́нник оста́нніх часі́в; нові́тній письме́нник.
• В -днюю минуту – оста́нньої хвили́ни, на оста́нці.
• -днее усилие – оста́ннє зуси́лля.
• Защищаться до -дней крайности – обороня́тися до оста́нку.
• Самый -дний (по порядку) – найоста́нніший.
• -днюю душу тянет – оста́нні кишки́ вимо́тує.
• Пробил -дний час для кого – прийшла́ оста́ння годи́на на (для) ко́го;
2) (наихудший) оста́нній, оста́тній, посліду́щий, (гал., о выражениях) кра́йній. [Ла́яв його́ оста́нніми слова́ми. Сказа́в йому́ кра́йнє сло́во. Найпосліду́щий лиході́й (Грінч.)].
• Самый -дний человек – найпосліду́ща люди́на.
• Не из -дних – незгі́рший, несогі́рший, не аби́-який. [Газді́вство у старо́ї Леси́хи несогі́рше (Франко). Наш міро́шник горла́н не з аби́-яких (Корол.)].
• -дний дурак – ду́рень дові́ку, найпе́рший ду́рень.
• -днее дело – найгі́рша (найпога́нша) спра́ва.
• -дние времена – оста́нні часи́, вре́м’я лю́те (Шевч.), лю́тий час.
• -дний ребёнок – (ласк.) мези́нчик, (насм.) ви́шкребок (-бка), ви́шкварок (-рка).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Всепожирающий – всежерущий, всежерний:
• всепожирающий огонь – всежерущий (всепожерний) вогонь.
[Хто не згине, розгнівавши тих, що створили силою своїх закляттів вогонь всежерущий, океан з гіркими водами і місяць, що гасне і знов запалюється по черзі? (Л.Українка). — В озері всежерущого огню гордий цар згадуватиме пишноту свого двору, вчений лиходій — свою бібліотеку та дослідницьке приладдя, любитель мистецьких розваг — свої мармури, картини й інші скарби, любитель застілля — свої розкішні учти, вишукані страви, добірні вина; скупій згадуватме свої скрині з золотом, грабіжник — нечесно добуте багатство, люті, мстиві й безжалісні вбивці — свої криваві розправи та насильство, в якому вони любувалися, розпусники та чужоложці — невимовно брудні втіхи, такі для них солодкі (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). Мов з ляку, роздаються глоди й терни, Коли по лісу мчить кабан всежерний. Твою чудовну вроду, що Любов їй задивлянням красну дань складає, Ці ясні очі, ці уста, цю кров, Ці ніжні руки - за ніщо він має. Красу твою — наруга із наруг! — Він зриє так, як зрив би всякий луг (О.Мокровольський, перекл. В.Шекспіра)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗЛОУМЫ́ШЛЕННИК укр. лиходу́мець, лиході́й, шко́да, шкідни́к, злочи́нник, злодія́ка, реконстр. законоло́м.
СОВЕРША́ТЬСЯ ще ді́ятись і похідн.;
соверша́ющий, що /мн. хто/ зді́йснює тощо, зда́тний /гото́вий/ вчини́ти, зді́йснювач, викона́вець, творе́ць, (злочин) винува́тець, лиході́й, зловми́сник;
соверша́ющий вели́кие дела́ подви́жник, творе́ць вели́ких діл;
соверша́ющий движе́ния = двигающийся;
соверша́ющий колеба́ния зму́шений колива́тися;
соверша́ющий нападе́ние напа́сник, стил. перероб. напада́ючи;
соверша́ющий переворо́т /соверша́ющий по́двиг/ зді́йснюючи пере́ворі́т /пере́воро́т, по́двиг/;
соверша́ющий преступле́ние що ко́їть зло́чин, злочи́нець;
соверша́ющий рабо́ту викона́вець робо́ти;
соверша́ющий экспеди́цию /прове́рку тощо/ за́йня́тий чим;
соверша́ющийся/соверша́емый зді́йснюваний, вико́нуваний, доко́нуваний, дове́ршуваний, попо́внюваний, тво́рений, ро́блений, чи́нений, ко́єний, ді́яний;
соверша́ющийся відбу́ваний;
соверша́ющийся по окру́жности (рух) колови́й;
ТВОРИ́ТЬСЯ ще відбува́тися, зді́йснювати;
творя́щий що /мн. хто/ тво́рить тощо, зда́тний /гото́вий, покли́каний/ створи́ти, зви́клий /стил. перероб. ста́вши/ твори́ти, творе́ць, ство́рювач, утво́рюти, а́втор (тво́ру), уроч. сотвори́тель, прикм. тво́рчий, складн. -тво́рець [творя́щий ми́фы мітотво́рець], -тво́рчий, -тві́рний [творя́щий го́ры горотво́рчий, горотві́рний];
творя́щий безобра́зия зда́тний чини́ти сви́нства;
творя́щий добро́ добротво́рець;
творя́щий злодея́ния лиході́й, супоста́т, творе́ць чо́рних діл;
творя́щий моли́тву що ді́є моли́тву, за́йня́тий моли́твою, з моли́тву на уста́х;
творя́щий покло́ны стил. перероб. поклада́ючи покло́ни;
творя́щий суд покли́каний чини́ти суд;
творя́щий чудеса́ сотвори́тель чуде́с;
творя́щийся/ твори́мый 1. чи́нений, тво́рений, ро́блений, ко́єний, 2. ство́рюваний, компано́ваний, зді́йснюваний;
твори́мый складн. -тво́рний [твори́мый рука́ми рукотво́рний].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Злодей – лиході́й, -ді́я, злочи́нець, -нця; -ка – лиході́йка, злочи́нниця, -ці.
Лиходей – лиході́й, -ді́я; -ка – лиході́йка, -ки.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Лиході́й, -ді́я – злодей.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

лиході́й, -ді́я, -ді́єві; -ді́ї, -ді́їв

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Лиході́й, -ді́я, м. Злодѣй. Ведено з ним двох лиходіїв на смерть. Єв. Л. XXIII. 32.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Gentiana cruciata L. — тирли́ч хреща́тий (Оп), лихома́нник (Ру, Сл; Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Ду, Ів, См — СТ, ДС), свічурни́к лихома́нник (Мл), свічурник терлич (Вх1), тирли́ч хрестови́дний (Ру); горечавка (Ln — СТ), джі́нджора (Гб2 — ГЦ), дзіндзю́ра (Гб2 — ГЦ), дід (Mk, См — ЛМ), живучка (Ан — СЛ), лиходій (Ln — СТ), матерянка (Ан — СД), маточник (Mk — ПД), молочник (Мн2, См — ГЦ), перелі(е)т соколій (Чн, Ln — СТ, СЛ), пі(е)тушки сині (Ав, Ан — СД, СТ), подвзорник (Ан — СД), порізник (Ан — СЛ), п’ятипалошник (Ан — СЛ), ранник (Ан — СЛ), сем’янник (Ан — СЛ), сон (Сл — ПС), тарали́шник (Ан, Жл, Ду — СЛ), те́рли́ч (Нв, Ан, Ln, Жл, Гр, Ду, Сл, Mk — СТ, ПД, ВЛ), тирилич (Ан — СЛ), тирилишник (См), ти́рли́ч (Чн, Ан, Mj, Ду, Ів, Сл, Ос — СД, ВЛ, СЛ), товстуля (См — ГЦ), товстун (См — ПД), товсту́ха (Рг1, Пс, Mj, Ум, Гр, Ду, Ів, Сл, Mk — СД), товсту́шка (Ан, Жл, Гр, Ду, Mk, См — СД, ПД).

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

лиході́йка, лиході́йок; ч. лиході́й
та, хто чинить або здатна чинити лихо. [Комусь вигідно, щоб хазяйку Соколівки в окрузі вважали небезпечною лиходійкою. (Андрій Кокотюха «Вигнанець і навчена відьма», 2019).]
На обличчі старої лиходійки не ворухнувся жоден м’яз. (Кримська світлиця, 2003). Нарешті лиходійка задумала спровадити дівчину з дому. (Естонські народні казки, пер. Олександр Завгородній, 1975). – Я не лиходійка! – сказала ображена Марина: – Скоріше я собі збавлю віку, аніж комусь іншому. (Адріан Кащенко «Борці за правду», 1913). Все розкажу й раду дам, як тобі позбутися тої лиходійки і як знову повернути і радість, і щастя, і молоду втіху. (Михайло Старицький «Кармелюк», 1903). Глянь мені в вічі, чи я ж здольна такою лиходійкою бути, чи здатна другому життя заступити? (Михайло Старицький «У темряві», 1892).
див.: беззако́нниця, зловми́сниця, лихоє́миця
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 497.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вино́вникъ, ца = винува́тник, ця, винува́тець, ви́нний, ви́нна. — Якийсь лиходїй затаскав, що ми винуватця шукаєм. н. к. — Повинен винуватця на судї признати ся до своєї вини. Б. Н.
Злодѣ́й = лиходїй, ка, лиходїйник, ця, лихово́дник, ця, злочи́нець, злочи́нниця (С. 3.), зло́дїй, ка, поб. — злодю́га. (Останнє слово найбільше прикладаєть ся до того злодїй, що краде, але має і спільне значення.) — Він душогубу, лиходїю в раю зустрітись дав надїю. Старицький (Рада). — Крадене у злочинцїв в їх схованнях понаходили. К. Ст. — Таковий злодїй сам один за теє злочинство каран бути маєть. Ст. Л. — Нецнотливому Чаплинському, бенкартові Литовському, опіякові Польскому, злодїю і бездушному здирцї Українському, ледащицї, злодюзї. Л. В.
Лиходѣ́й, ка = лиходїй, ка, во́рог (сп. р.) — Він душогубу, лиходїю в раю зустрітись дав надію. Стар. — Вона мінї ворогом стала.
Позлодѣ́йски = як зло́дій, як лиходїй.
Престу́пникъ, ца = пересту́пник, ця (С. Жел.), злочи́нець (С. З.), злочи́нниця, лиходїй, ка, винува́тець, винува́тник, ця, беззако́нник, ця. — Подивіть ся, — онде та злочинниця, що струїла дїверя свойого. Ст. С. — Той злочинця каран бити маєт. Ст. Л. — Він душогубу, лиходїю в раю зустрїтись дав надїю. Ст. Рада. — Щоб беззаконника схопить, приставити у суд і там його судить. Б. Г.