Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «ложиться»
Шукати «ложиться» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ложи́ться – ляга́ти, (укладываться) кла́стися, поклада́тися, (опускаться) наляга́ти, поляга́ти на що́; срв. Лечь. [Ляга́є тінь вечі́рняя на не́бо голубе́ (Крим.). Ку́рява ляга́є (Шевч.). Шовко́ва трава́ на ко́си поляга́є (Пісня). Ой тума́н я́ром та наляга́є (Грінч. III)].
• -жи́ться спать – ляга́ти спа́ти, кла́стися спа́ти, обляга́тися, (диал.) обклада́тися, лягови́тися, кладови́тися. [Заходи́лися ляга́ти спа́ти (М. Вовч.). Ще дівчи́на спа́тоньки не кла́лась (Пісня). Ти́хо було́ і в спа́льні, коли́ обляга́лися (Коцюб.). Час уже й лягови́тися (Крим.)].
• -жи́ться в постель – ляга́ти в лі́жко.
• -жи́ться в десять часов – ляга́ти в [о] деся́тій (годи́ні).
• Я как раз -жи́лся (спать) – я са́ме ляга́в (спа́ти).
• Пора -жи́ться (спать) – час ляга́ти (спа́ти), час уже́ кла́стися (обляга́тися).
• Время, когда -жа́тся (спать) – о́бляги, (у)ля́ги (-гів); см. Вре́мя.
• Хлеб -жи́тся – хліб виляга́є.
• -жи́ться на якорь (бросать якорь) – ки́дати кі́тву.
• -жи́ться на (в) дрейф – ляга́ти в дрейф, дрейфува́ти.
• Как на вертись, а в могилку -жи́сь – сме́рти не одпе́рти, крути́-верти́, а доведе́ться вме́рти, (шутл.) круть-верть, а під черепо́чком смерть.
Лечь – (где, на чём, на что, куда) лягти́ (ля́жу, -жеш; пр. вр. ліг и ляг, ж. р. лягла́), (о мн.) поляга́ти, полягти́, (улечься) покла́стися, положи́тися де, на чо́му (реже на що), куди́; см. Ложи́ться и Лежа́ть. [Розби́вши ві́тер чо́рні хма́ри, ліг біля мо́ря одпочи́ть (Шевч.). Смерть лягла́ вже на уста́х (Грінч.). Поляга́ли на соло́мі (Рудан.). Дочка́ заміжня́ була́ – в зе́млю полягла́ (Грінч.). На землі́ покла́вся (Рудан.). На квадрато́вім чолі́ покла́лись рядка́ми одна́ на дру́гу дрібне́нькі змо́ршки (Коцюб.)].
• Лечь вокруг чего – облягти́ що, лягти́, положи́тися круг чо́го, (о мн.) облягти́ що, поляга́ти круг чо́го.
• Лечь под что – лягти́, підлягти́, (о мн.) попідляга́ти під що.
• Лечь на спину – лягти́ горіли́ць, (грубо) лягти́ горі́черева́, догори́ че́рева.
• Лечь ничком – лягти́ ниць.
• Всё -гло́ на твои плечи – усе́ лягло́ на твої́ пле́чі, усе́ зави́сло на твої́й голові́ (ши́ї).
• Лечь спать – лягти́ спа́ти, (о мн.) поляга́ти, полягти́ (спа́ти). [Субо́та – не робо́та: поми́й, пома́ж та й спа́ти ляж (Номис)].
• Лечь в постель – лягти́ (покла́стися, положи́тися) в лі́жко (в по́стіль). [Він му́сів положи́тися в по́стіль (Крим.)].
• Лечь в бою, лечь головою, костьми – (по)лягти́ в по́лі, в бою́ (в бо́ї), накла́сти (лягти́) голово́ю, лягти́, полягти́ кістьми́. [Ой, Бог зна́є, чи жив верну́сь, чи поля́жу в по́лі (Пісня). Найду́ або́ до́лю, або́ за Дніпро́м ля́жу голово́ю (Шевч.)].
• Рожь -ла – жи́то ви́лягло, полягло́.
• Лечь в дрейф, морск. – лягти́ в дрейф, задрейфува́ти.
Ночева́я –
1) нічлі́г, (редко) ночлі́г (-лі́гу).
• Итти на -ву́ю –
а) (на ночлег) іти́ на́ ніч (на нічлі́г);
б) (ложиться спать) ляга́ти спа́ти, ляга́ти;
2) (ночной промысел) нічкува́ння, нічлі́ги (-гів), (редко ночлі́ги), нічлігува́ння, (редко нічлігува́ння), нічна́ (вночі́шня) пра́ця (робо́та), (охота) нічні́ (вночі́шні) (в)ло́ви (-лів), нічне́ (вночі́шнє) полюва́ння, (ловля) нічна́ (вночі́шня) ло́вля (лови́тва).
Просла́ивать, прослои́ть что чем – про[пере]шаро́вувати, про[пере]шарува́ти, переклада́ти, перекла́сти, (о мн.) попереклада́ти що чим; (см. Пересла́ивать). [Переклада́ти млинці́ варе́нням].
• Просло́енный – перекла́дений чим.
-ться –
1) переклада́тися, бу́ти перекла́деним чим;
2) (ложиться слоями в перемежку) ляга́ти, лягти́ шара́ми (ве́рствами) впере́міш.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Растягиваться, растянуться – розтягатися, розтягтися, розтягуватися, розтягнутися, (о мн.) порозтя́гуватися, порозтяга́тися, (о времени: затягиваться, ещё) затягуватися, затягнутися, (раскрадывать, растаскивать, ещё) розволікати, розволокти, (располагаться полосой, ложиться во всю длину) простягатися, простягтися, простягнутися, (о мн.) попростягатися:
• добро растягивается – добро розволікають, розкрадають, розтягують;
• приберусь, как на лавке растянусь – уже я поправлюсь, мабуть, попові в калитку (Пр.); поправлюсь з печі на лаву (Пр.). Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛОЖИ́ТЬСЯ (про тінь) па́дати, (про фарбу) наклада́тися;
(живы́м) ложи́ться в гроб (живи́м) лі́зти в я́му;
ложа́щийся що /мн. хто/ ляга́є тощо, кла́дений, накла́даний /покла́даний/, зви́клий /ста́вши/ ляга́ти, ра́ди́й /зму́шений/ лягти́, стил. перероб. ляга́ючи;
ложиться на пле́чи кла́дений на пле́чі, стил. перероб. ляга́ючи на плечі;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ложиться, лечь – ляга́ти, -га́ю, -га́єш, лягти́ (ля́жу, ля́жеш).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ложиться
• Время, когда ложатся спать – обляги (ляги). [Хто б се глупої ночі, в такі обляги прийшов. Барвінок.]
• Как ни вертись, а в могилку ложись – смерті не минута. Пр. Смерті не відперти. Пр. Скільки не жити, а смерті не відбити. Пр. Як не живеш, а труни не минеш. Пр. Крути не верти, та треба вмерти. Пр. Крути-верти, а доведеться вмерти. Пр. Круть-верть, таки буде (прийде) смерть. Пр.
• Ложиться под стену – лягати повз ((по)під) стіну.
• Пора ложиться [спать] – час лягати [спати]; час уже кластися (облягатися).
• Хоть в гроб ложись – хоч живий (живцем) у яму лізь; хоч у домовину (у труну) лягай; хоч умирай.
Курица
• Голодной курице просо снится – голодній курці просо на думці. Пр. Голодній курці все зерно сниться. Пр. Голодній качці зерно на гадці. Пр. Голодній лисиці усе курчатко сниться. Пр. Кому що, а курці просо. Пр. Курці усе просо в голові. Пр. Курці просо сниться. Пр.
• И у курицы сердце есть – і курка має серце. Пр. Горобець маленький, а сердечко має. Пр.
• Курам на смех (разг.) – курям на сміх; кури по смітниках сміятимуться.
• Курица-иноходица пса налягала – хазяйська курка квартирантській (комірницькій) корові ногу переломила. Пр.
• Курице не петь петухом – не співати курці півнем, не бути бабі дівкою. Пр. Не заспіва курка півнем, не буде баба дівкою. Пр.
• Мокрая курица (разг.) – мокра курка; [мокра] тютя; лемішка (квач, макуха).
• Мокрая курица, а тоже петушится – як мокра курка, а й собі кокошиться (гогоситься, кукурічиться). Пр.
• Носится, как курица с яйцом – носиться, як курка з яйцем. Пр. Носиться, як дурень з писаною торбою. Пр.
• Писать, как курица лапой – ригу вати (дряпати); писати, як курка лапою.
• С курами ложиться – лягати разом з курами; разом з курми спати йти.
• Скажешь курице, а она всей улице – сказав кумі, а вона всій слободі. Пр. Знає кума — знає півсела. Пр. Скоро з воріт, а тут і ріт. Пр.
• Слепая курица (о близоруком человеке) (разг. ирон.) – сліпа курка; сліпиця.
• У него денег куры не клюют – грошей у нього і кури не клюють (і свині не їдять); грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха) у нього; у нього грошей, хоч лопатою горни; грошей у нього валява.
Петух
• Ложиться, вставать с петухами – лягати, уставати з курми (з півнями); уставати о півнях (о курях).
• Пускать, пустить (давать, дать) петуха – зриватися, зірватися з голосу; кукурікати, кукурікнути.
• Пустить красного петуха (разг.) – пустити (садити, посадити, підкидати, підкинути) червоного півня.
Плечо
• Взваливать, взвалить (класть, положить) на плечи чьи, кому – складати, скласти (класти, покласти, звалювати, звалити) на кого (на плечі чиї, кому).
• Висеть на плечах у кого – висіти на плечах у кого.
• Все лежит на моих плечах – усе лежить на моїх плечах; уся відповідальність (увесь клопіт) [лежить] на мені.
• Выносить (нести), вынести на [своих (собственных)] плечах – виносити (нести), винести на (своїх) плечах (на собі).
• Голова на плечах у кого; имеет голову на плечах кто – має голову на в’язах (на в’язях) хто; є голова на плечах у кого; знається (розуміється) на дечому хто.
• За плечами (быть, иметься, иметь…) – за плечима (за собою) (бути, мати…).
• Как (будто, словно, точно…) гора с плеч [свалилась] у кого – як (мов, немов, наче…) камінь із серця (з плечей, з плеч) [звалився, скотився]; наче (мов) камінь від серця відпав.
• Косая сажень в плечах – сажневі плечі (рамена).
• Лежать (быть) на плечах кого, чьих, у кого – лежати (бути) на плечах чиїх (нагорбі чиєму), у кого.
• Ложиться, лечь на плечи чьи, кому – лягати, лягти на плечі чиї, кому.
• Не по плечу кому что (разг.) – не до снага (не під силу) кому що; понад силу кому що; (іноді) не доріс до того хто.
• Перекладывать, переложить на плечи чьи, кому – перекладати, перекласти на плечі чиї, кому.
• Плечом к плечу, плечо [о] плечо – пліч-о-пліч, плече до плеча (іноді плече у в плече); опліч (попліч).
• Пожимать, пожать плечами – низати, знизувати, знизати плечима; стенути плечима; стискати, стиснути плечима.
• По плечу кому – до снаги (під силу) кому.
• Сваливаться, свалиться с плеч кого, чьих – Див. сваливаться.
• Сидеть на плечах у кого – сидіти на плечах у кого.
• Со всего плеча – навідліг; з усієї снаги (з усієї сили); щосили (щодуху).
• С плеч долой – та й край (мороці); тай квит; та й по всьому; збувся (позбувся) клопоту (халепи).
• С плеч сбросить (свалить, скинуть…) – скинута з плечей.
• С чужого плеча костюм – убрання (костюм, одіж) після когось, з чогось; з чужого плеча костюм (одіж).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вля́ги, -гів – время ложиться спать.
• Пі́зні вля́ги – позднее время; все спит.
Збо́чуватися, збочи́тися –
1) ложиться, лечь на бок, прилечь;
2) покоситься;
3) избочиться, избочиваться.
Кла́стися, -ду́ся –
1) быть положенным, класться;
2) ложиться.
• Ко́ні кла́лися, як до́вгі – лошади ложились во всю длину.
• Кла́вся на ніч – ложился спать.
• Кла́лися ті́ні – стлались тени.
3) готовиться, собираться;
4) за ко́го – выдавать себя за кого;
5) на ко́го – надеяться, полагаться на кого.
Ложи́ти – класть;
ложи́тися – ложиться.
Ляга́ти, лягти́, ля́жу –
1) ложиться, лечь;
2) (о солнце) заходить, зайти.
Поклада́ти, покла́сти, -кладу́, -де́ш –
1) класть, полагать, положить, сложить;
2) налагать, наложить;
3) строить, построить;
4) решать, решить.
• Поклада́ти гнів на ко́го – сердиться, гневаться.
• Поклада́ти наді́ї – возлагать надежды, надеяться.
• Поклада́ти гріх на ко́го – взводить на кого грех.
• І в го́лову сьо́го не поклада́й – и не думай этого.
• Поклада́ючи роби́ти – не спеша и с толком делать.
• Поклада́тися, покла́стися – 1) укладываться, уложиться, быть положенным;
2) ложиться, лечь;
3) на ко́го – полагаться, надеяться, положиться на кого.
Постеля́ти, -теля́ю, постели́ти, -лю́ – стлать, постлать;
постеля́тися, постели́тися –
1) стлать, постлать постель;
2) расстилаться, разослаться;
3) ложиться, лечь.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Бремя – тяга́р (-ру́); ложиться, лечь тяжелым бременем на что (на бюджет) – на́дто обтяжа́ти, обтяжити що.
Основание –
1) осно́ва; (обоснование) – підста́ва; о. достаточное – вистачна́ підста́ва; о. законное – пра́вна підста́ва; о. непринятия на работу – підста́ва, чому́ не прийнято на робо́ту; о. первое – первопідста́ва; о. приказа – підста́ва до нака́зу; без -ния – безпідста́вно; без достаточного -ния – без вистачно́ї підста́ви (причини); брать в -ние – бра́ти за підста́ву; брать что за -ние – засно́вувати на чо́му; быть -нием – бу́ти за підста́ву; в деле два -ния – в ді́лі є дві осно́ви; иметь -ние (быть правым) – ма́ти ра́цію; имеется достаточно -ний – є до́сить підста́в; иметь -ние для предположения – ма́ти підста́ву гада́ти, ду́мати; лишенный -ния – безпідста́вний, безґрунто́вний; ложиться, лечь в -ние (чего) – за осно́ву чому́ става́ти, ста́ти; на -нии закона – на підста́ві пра́ва (зако́ну), на пра́вній підста́ві; на каком -нии (вы это говорите?) – з яко́ї ра́ції? з яко́ї причини?; не иметь твердого -ния – не ма́ти твердо́го ґру́нту (твердих підста́в); по многим -ниям – з багатьо́х причин; послужить -нием – ста́ти за підста́ву до чо́го; признать -ние за нем – визнати ра́цію кому́; служить -нием – бу́ти за підста́ву; уничтожать до -ния – нищити до тла (до ще́нту);
2) (действ.) – засно́вування, заснува́ння, заклада́ння, закла́дення, закла́дини; о. общества – заснува́ння товариства;
3) (принцип) – заса́да, осно́вина (Секц.); работать на указанных -ниях – працюва́ти на зазна́чених заса́дах;
4) (в постройке) – підва́лина; (каменное) – підму́рок (-ка).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Кла́стися, -ду́ся, -де́шся, гл.
1) Быть положеннымъ, класться. Умірать, — не на віз кластись. Чуб. І. 294.
2) Ложиться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась. Мет. 28.
3) Готовиться, собираться. Дощик сьогодня клався, клався, та й не зірвався. Чуб. І. 301. Кладеться на годину. Зміев. у. Се мені дорога кладеться. Ном. № 11358. Як на добро кладеться, то й на скіпку прядеться. Ном.
4) — за ко́го. Выдавать себя за кого. Ти кладешся за доктора. Вх. Зн. 25.
Ложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Ложиться. Білу постіль стелила, сама ся спати ложила. Чуб. V. 98.
Ляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл.
1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. МВ. II. 15. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Мет. 260. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Шевч. 48. Курява лягає. Шевч. 89. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Ном. № 542. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. Котл. Ен.
2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. Ном. № 1520.
3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли. Шевч. 53.
Наляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. налягти́, -ля́жу, -жеш, гл.
1) Налегать, налечь.
2) Давить, придавить; угнетать, тѣснить, притѣснить. Стали ляхи дуже вже налягати на козаків. ЗОЮР. І. 166.
3) Ложиться, лечь поверхъ чего-либо. Ой туман яром та налягає. Грин. III. 382.
4) Охватывать, охватить; одолѣвать, одолѣть (о снѣ, печали). Сон наліг. Сидить дівчина край віконечка і сон її налягає. Мил. 150. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. (1849), 23. Уже на нашу молоду журба налягла. КС. 1883. II. 378.
5) Напирать; надвигаться, надвинуться. Щось дуже злая хуртовина, на нас налягає. Макс. (1849), 50. Наліг (вітер) на козака, одежу з його цупить. Греб. 376.
6) Только сов. в.? Догонять (охотничій терминъ о собакѣ). Як дуже Дойда налягає, — ... лис хвостом виляє. Котл. Ен. IV. 10.
7) Наляга́ти на но́гу. Прихрамывать. У Мирнаго наляга́ти на но́ги значитъ — поспѣшно идти: Христя... налягає на ноги: не йде, а підтюпцем трюха. Мир. Пов. II. 42. Чіпка тільки вийшов з двору, так і наліг на свої ноги. Мир. ХРВ. 174.
8) Настаивать, настоять. Пани налягають на свому, а мужики на свому.
9) Приставать, пристать. Що ти, причепо, налягаєш на мене?
Обклада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. обікла́стися, обкладу́ся, -де́шся, гл.
1) Обкладываться, обложиться.
2) Ложиться, лечь спать. Обіклались ото вже люде й спать, а в моєї хазяйки горить світло. Грин. І. 60.
Обляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. облягти́, -ля́жу, -жеш, гл.
1) Ложиться, лечь, расположиться вокругъ. Облягли собаки кругом стерва.
2) Окружать, окружить. Ой уже ж наші славні запорожці та й невеселі стали: ой облягли їх, облягли москалі та всіма сторонами. ЗОЮР. II. 256.
3) Осаждать, осадить. Турки, татари брами облягли і вже патриарсі голову з плеч зняли. Чуб. І. 160.
4) Ложиться, лечь, улечься. Люде саме облягли — поснули кріпко, не достукаєшся. Г. Барв. 99. Вороженьки спать обляжуть, — піду погуляю. Чуб. 5. 557.
5) Только сов. в. Слечь. Обліг мій братчик, лежить.
6) О ночи: наступать, наступить. Як облягла ніч, — він і виїхав. Мнж. 31. Отто йдуть та йдуть, і облягла їх ніч, — т. е. застигла ихъ ночь. Мнж. 42.
Поклада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Укладываться, уложиться, быть положеннымъ. Там і попрядеться, і потчеться, і в скриню покладеться. Рудч. Ск. II. 51.
2) Ложиться, лечь.
3) Условиться, согласиться. Вх. Уг. 260.
Поляга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Ложиться. Чорна хмара полягає, милий милу покидає. Чуб. V. 399. Косарі косять, а трава полягає. Чуб. V. 518.
2) Лечь (о многихъ). Ввесь день весело прогуляли, і п’яні спати полягали. Котл. Полягайте, то оддишемо трохи. Рудч. Ск. І. 92.
3) О хлѣбахъ: вылечь. Ой вернітеся ж, милеє браття, — вже жита поспівають! — «Не вернемся, вже не вернемся, хоч нехай полягають». Грин. III. 601.
Постеля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. постели́тися, -лю́ся, -лешся, гл.
1) Стлать, постлать постель. А він уліз у мішок, то постелився і вкрився. Ном. № 1308.
2) Разстилаться, разослаться. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82.
3) Ложиться, лечь. Сон голову похиляє, Івасенко коникові по гриві ся постеляє. Гол. І. 11.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Вля́ги, -ів, мн. Время ложиться спать, вечер после ужина. Пі́зні вля́ги. Время, когда большая часть крестьян уже легла спать, глубокий вечер. Це було уже пізніми влягами, як ми приїхали додому. Дивиться по зорях дядько та й каже: О, вже пізні вляги, бо вже вечірня зірниця зійшла. Крим.
*Кладови́тися, -люся, -ви́шся, гл. Ложиться спать. Холм. г. Сл. Яворн.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Ложиться, лечь — ляга́ти, лягти́; „Ложись“ — „ляга́й“.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ложи́ться, лечь = ляга́ти, лягти́, лягови́ти ся, кла́сти ся, покла́сти ся, про рослини — виляга́ти. — Пора лягати спать. — Пора вже класти ся. — Лягай же, дочко, спати. Кв. — Ляговись! крикнув на мене. О. Ст. — Жито від дощів та вітру геть чисто вилягло.

Запропонуйте свій переклад