Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 35 статей
Запропонувати свій переклад для «мох»
Шукати «мох» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мох –
1) (растение) мох (р. мо́ху, мн. мохи́, -хі́в), мо́рох (-ху), (і)мше́дь (-ди), мохнати́ння (-ння). [Нала́пав м’яки́й мох, а під мо́хом тверди́й ка́мінь (Н.-Лев.). Як пі́де дощ та посто́є стіжо́к, то так мо́рохом і обросте́ (Вовчанщ.). За́мість хлі́ба яке́сь мохнати́ння поросло́ на по́лі (Липовеч.)].
• Обростать, обрости мхом – оброста́ти, обрости́ (пороста́ти, порости́) мо́хом, мохна́тіти, обмохна́тіти, о(б)мохті́ти. [А над рі́чкою моги́ла мо́хом пороста́є (Рудан.). Він таки́й уже́ стари́й, що уве́сь мо́хом обрі́с (Рудч.). Ле́жачи і ка́мінь мохна́тіє (Номис)].
• Мох белый (Sphagnum Ehrh.) – торфни́к (-ку́).
• Мох водяной (Conferva L.) – конфе́рва, зелени́ця, водяна́ во́вна.
• Мох исландский (Cetraria islandica Asch.) – грани́ця (звича́йна), грань (-ни), ісла́ндський мох.
• Мхи, бот. Bryophyta – мохівці́ (-ці́в), мохи́;
2) (у животных) пух (-ху), пушо́к (-шку́). [На че́реві сами́й пушо́к (Сл. Ум.)];
3) см. Мохови́на.
Исла́ндский мох, бот., Cetraria Islandica – грань (-ни), гра́ни́ця, ум. грани́чка.
Лён, бот. Linum L. – (раст. и его волокна) льон (р. льо́ну).
• Лён посевной (L. usitatissimum L.) – льон сі́йний.
• Лён текучка (L. usit. var. humile Pers.) – льон-скаку́н (-на́) (ум. скакуне́ць (-нця́), скаку́нчик), лу́щик (-ка). [Льон єсть скаку́н, єсть і сліпе́ць (Борзенщ.)].
• Лён глухой (долгунец) (L. usit. var. vulgare Bönn.) – льон-довгуне́ць (-нця́), льон-до́вжик (-ка), сліпи́й льон, льон-сліпе́ць (-пця́), сліпе́ць, глуше́ць (-шця́), моска́ль (-ля́).
• Лён-моченец (о волокнах) – льон мо́чений, льон-мо́ченець (-нця).
• Лён-сланец (о волокнах) – льон ро́шений, льон-ро́шенець (-нця).
• Мять лён (мялицею) – те́рти льон (те́рл[н]ицею).
• Лён жёлтый (L. flavum L.) – льон жо́втий, зави́вочник (-ка).
• Лён кукушкин (мох Polytrichum commune L.) – руня́нка (звича́йна), зозу́личник.
• Лён слабительный (L. catharticum L.) – льон просла́бни́й, проносни́й, льоно́к (-нку́).
• Лён сорочий (Cuscuta L.) – повити́ця, соро́чий льон, соро́ча пря́жа.
• Лён горный, каменный, минер. – асбе́ст (-ту), амія́нт (-ту), гі́рський льон.
Лепестко́вый, Ле́пестовый –
1) клапто́вий, шматко́ви́й;
2) пелюстко́вий, лепі́стковий. Срвн. Лепесто́к 1 и 2. -ко́вый мох, см. Лепесто́чник.
Лиша́й –
1) (раст.) лиша́й (-ая́ и -аю́), (зап.) обрі́сник (-ку).
• -ша́й исландский, бот. Lichen islandicus – лиша́й (мох) ісла́ндський.
• -ша́й лёгочный, бот. Sticta pulmonaria Ach. – дубо́ва ла́па, бу́кова грань;
2) медиц. herpes – лиша́й, пухирча́тка.
• -ша́й простой – пухирча́тий лиша́й.
• -ша́й стригущий – стриже́ць (-жця́).
Мши́ще –
1) моши́ще, моши́сько; срв. Мох;
2) см. Мша́ра.
Печё́ночный – печі́нковий.
• -ный мох – коло́дяжний печінкі́вець.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Косолапить – клишати.
[…поки ти йшов, розсуваючи негнучке мерзле гілля, поки ти клишав захекано, то провалюючись у глибокий мох на багні, то спотикаючись об коріння й пеньки на вирубці, вовк напівсонно лежав за прикоренем і вгадував — хтось же його послав сюди, хто? саме сюди, в лозняк і сухі бур’яни по приріччі; послати міг один чоловік— старший над мисливцями — він один знає звички звірів так, ніби сам побував у звіриній шкурі (Є.Пашковський)]. Обговорення статті
I. Пах, анат. –
1) (подмышка) па́хва, паха́;
2) (место внизу живота между бедрами, inguen) пах, пахвина; (у животных) зду́ховина, зду́хи, пах.
[Так реве медвідь, коли метка стрільцева рука ужене у здухи півсписа (П.Мирний). Старий Петро Джеря вдягся в нову свиту, заткнув за пазуху пляшку горілки, взяв хліб під пахву й пішов з одним старостою до батюшки годить вінчання (І.Нечуй-Левицький). Мовчки закотив він полу сукмани під самі пахи, вийняв тютюн і заходився крутити цигарку (М.Коцюбинський). Блищав на здуховині піт: кінь важко дихав і пирхав (Г.Косинка). Несе́ під пахво́ю скри́ньку. Так находи́всь, що аж у паху́ боли́ть. Так зду́хи і хо́дять у вола́ (АС). Він глянув на неї, вражений її задерикуватим тоном. Мале на зріст — йому якраз під пахви, худеньке, в плескуватому капелюшкові. Хлопець лишився невдоволений, примірявши її до себе, а проте обережно взяв її під руку, коли довелося переходити вулицю (В.Підмогильний). Дорога до лісу низова, де-не-де перелита повінню, хоч і не глибоко: Данилові можна перебрести, а Кузьці треба оббігати кружка, по сухому, якщо старий не візьме його під пахву та не перенесе (Гр.Тютюнник). Дівчата, що викликали старого з темниць анабіозу, накинулися на нього з дедалі більш екстремальними ласками, одна з них робила це як Джина Вільд, нічна мрія всіх самців, інша як Доріс Фант, невситима тигриця пристрасті (Ярчик Волшебник недаремно два місяці лазив інтернетрями порносайтів!), вони здерли зі старого покривало і, захлинаючися власними стогонами, довели самих себе разом з музикою до ошаління; вони занурювали свої чутливі звинні язики в його старечу посинілу пахвину, знаходячи дотиками найпотрібніші зони і центри; за лічені хвилини змінений на виду професор почав перетворюватися на весни розспіваного князя, що врешті спазматично заворушився і, розплившись у сатировій неконтрольованій посмішці, став неочікувано жваво та захланно любитися з ними обома — губами, носом, долонями, головою, членом, усім, що в нього було — аж поки, доведений до межі, не бризнув на всі сорок чотири сторони світу, на ложе, на квіти, на мох, на гілки, на їхні спотворені насолодою обличчя і — ніде правди сховати — на відеокамеру, довгим і чорним струменем полегшення, після чого востаннє заревів на всі гори, як викопний одержимий ящур (Ю.Андрухович). Потім він засунув ранець під пахву й побіг через палісадник до ґанку (Є.Попович, перекл. Т.Мана). — Йой! — Джез ойкнув і впустив його. З глухим стукотом воно впало на килим і тепер просто рожевіло там. Це було… це було… він не йняв віри, що то таке. Не хотів на нього дивитися і не міг вести очей. Його все було на місці, певно. Але Джез торкнувся пахвини, просто, щоб перевірити. Точно, це був не його. Ця штука, на килимі, належала якомусь іншому чоловікові (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МОХОВИ́ДНЫЙ /МОХООБРА́ЗНЫЙ/ укр. мохува́тий, на взір мо́ху, як мох.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мох – мох (род. мо́ху).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Мох – мох (мо́ху).
Очес (неразложивш. мох) – па́чо́си (-сів).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мох
• Обрастать, обрасти (зарасти, покрыться) мохом (перен.) – обрости (порости) мохом; обмохнатіти.
Обрастать
• На одном месте и камень мохом обрастает – на одному (на доброму) місці і камінь обростає. Пр.
• Обрастать, обрасти (зарасти, покрыться) мохом (перен.) – Див. мох.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Грани́ця –
1) граница;
2) исландский мох.
Імше́дь, -ди – мох.
Міх, р. мо́ху – мох.
Мо́рох, -ху – плесень, мох.
Мох, р. мо́ху – 1) мох;
2) очески шерсти.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

мох, мо́ху, на моху́; мохи́, -хі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Водо́вий, -а, -е. Водяной. Водо́ва во́вна. Раст. водяной мохъ, Conferva. Вх. Зн. 8.
Грани́ця, -ці, ж.
1) = Гряниця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. Чуб. ІІІ. 464.
2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. Ум. Грани́чка. Вх. Лем. 405.
Земена́ грань, — ної — ні, ж. Растен. исландскій мохъ, Cetraria islandica. Шух. І. 21.
Імше́дь, -ді, ж.
1) Мохъ. Шух. І. 18.
2) = Мшедь. Вх. Зн. 28.
Ки́шка, -ки, ж.
1) Кишка. Чи мох, чи вовна, аби кишка повна. Ном. 12173. Треба думать та гадать, чим кишки напхать. Ном.
2) Колбаса, начиненная кашей. Маркев. 154. Дайте мені кишку, іззім у затишку. Чуб.
3) Красный наростъ на головѣ индѣйскаго пѣтуха.
4) Ходи́ти без ки́шки. Ходить безъ пояса. Гол. Од. 48. Ум. Ки́шечка.
І. Міх, мо́ху, м. = Мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65.
Мо́рох, -ху, м. Плѣсень, мохъ. Мнж. 185. У москалів так кладуть стіжки, що як піде дощ, та постоє стіжок, то так морохом і обросте. Волч. у.
Мох, -ху, м.
1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Рудч. Св. II. 61. Налапав м’який мох, а під мохом твердий камінь. Левиц. Вам іти на мха, на темні луги. Маркев. 89.
2) Очески овечьей шерсти. Гол. Од. 39. Ум. Мошо́к.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Мох — мох, -ху.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Cerinthe minor L. — воща́нка мала́ (Ру, Оп); воща́нка ме́нша (Мл, Сл), воща́тка ме́нша (Вх1; Жл); бородавник (Ан), буквиця (Ан — СТ), воскоцвіт (Ан, Ів, Сл — СТ), вощанка (Ан, Мн, Мн2, Mk, Ос — СТ, ПД), дрок (Ан — ПД), капу́ста ди́ка (Ан, Ів — СТ), капуста заяча (Ан, Ос — СД, СТ, СЛ), капуста заячина (Нв — ВЛ), кравця заяча (Ан), крівця́ за́яча (Ів, См — ВЛ, ДС), ласковиця (Ан — СТ), лосковиця (Сл — СТ), мох білий (Hl — БУ), островець (Hl, Mk — ПД, БУ), перехресна трава (Ан — СТ).
Lycopodium clavatum L. — плау́н звича́йний (Ру, Оп), п’я́дич звича́йний (Сл); плау́н булавови́дний (Ру, Оп), п’ядич митник (Вх1), п’яди́ч пеле́шник (Вх2, Вх3, Вх6); баранець (Км), гонча́р (Вх, Вх1, Вх6 — ДС), госте́ч (Вх7 — ДС), гостечник (Км), дереза́ (Рг1, Вл, Ан, Gs, Мн, Mj, Ум, Rs, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Рм, См, Мс, Коб — СД, СТ, ВЛ, ПЦ, ПС), дерибас (Км), дерча (Сл, Mk), деряба (Км), диреч (Tl — ГЛ), довгожи́л (Мг — ЗК), жовти́ло (Вх7, См — ПД, ВЛ), зва́дник (Гв, Жл, Вх1, Вх6 — ВЛ), кишкитни́к (Мг — ЗК), колдунник (Tl), колотни́к (Вх6, Вх7 — ВЛ), коструба́нець (Мг — ЗК), коструба́ч (Мг — ЗК), ла́пки ку́рячі (Км, Мг — ЗК), лицій (Км), митни́к (Гв, Вх3, Вх6, Мг — ЛМ), мокряжина́ (Мг — ЗК), мох (Кч, Мг — БО, ГЦ, ЗК), мох оле́нячий (Мг — ЗК), незайманик (Км), нито́та (Во, Mk, Мг, Коб — ГЦ, ЗК), опоя́сник (Вх6, Вх7 — ДС), очи́тки (Мс — СТ), па́ворозник (Мг — ЗК), паворозу́ля (Мг — ЗК), пади́волос (Мг — ЗК), пе́лех (Вх7 — ВЛ), пе́лехи ба́бині (Мг — ЗК), пелеша́тник (Жл), пелешки́ (Мг — ЗК), пеле́шник (Вх, Жл, Вх1, Мг — ДС, ЗК), п’є́дики (Коб, Тка — ДС, БО), п’є́дник (Гд — БО), пило́чник (Вх, Жл, Вх1, Вх6 — ВЛ), плавни́к (Мг — ЗК), плаву́н (Мс, Мг, Коб — СТ, ПЦ, ГЦ, ЗК), плавуне́ць (Мс — СТ), плау́н (Во, Чн, Рг1, Пс, Мс, Мг — СТ, СЛ, БО, ЗК), плознь (Км), пнознь (Км), поворо́ззя (Мал — ЗК), ползу́н (Мг — ЗК), ползу́ча трава́ (Мг — ЗК), поясни́к (Жл, Вх6, Вх7, Ук — ДС), п’я́дики (Во, Нв, Жл, Вх6, Вх7, Ду, Пч, Мг, Кар, Коб — БО, ГЦ, ЗК), п’я́дич (Жл), розвильник (Км), росхудни́к (Мг — ЗК), сварник (Вх, Вх1, Вх6 — ВЛ), сім’я плаунове (Чн — СЛ), смеречни́к (Мг — ЗК), тисина (Км), тіка́й-зе́лень (Мг — ЗК), чисте́ць (Мг — ЗК), яли́чка (Мг — ЛМ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Лёгочный лиша́й, мохъ, рос. Sticta pulmonacea Ach. = дубо́ва ла́па. С. Ан.
Мохъ, 2 відм. мха́ = 1. рос. Muscus sphagnum — мох, 2 відм. мо́ха. С. З. — Багато моху наросло на дереві. — Обросло мохом. 2. пух, пушо́к (на тїлї). — На череві самий пушок. 3. моча́р, мочарі́. — Кругом болота та мочарі непрохідні.

Запропонуйте свій переклад