Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «мундир»
Шукати «мундир» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мунди́р – мунди́р, (гал.) мунду́р (-ра), уніфо́рма. [У мунди́р уберу́ть, ору́жжя даду́ть (Рудан.). А в неді́леньку святу́ю мунди́р надіва́є (Шевч.). Бі́лі мунду́ри (Франко)].
• Отставка с -ром и пенсиею – відста́вка з мунди́ром і пе́нсією.
• Гражданский -ди́р – циві́льний мунди́р, (гал.) циві́льна уніфо́рма.
• В парадном -ре – в пара́дному о́дязі (мунди́рі), в пара́дній (уні)фо́рмі.
II. Кант – (край, рубец) кант (-та), рубе́ць (-бця́), край (р. кра́ю), бе́рег (-га); специальнее: (между двумя кусками кожи или материи) кант, ільти́ця, (в голенищах) і́рха (пров.), (в женск. полушубке по талии) заби́ванка, (у портн.) кант; тип. – кант.
• Картуз с -том, мундир с -тами – кашке́т з ка́нтом, мунди́р з ка́нтами.
• Сбивать доски по -нту – збива́ти (зшива́ти) до́шки́ рубце́м.
Мундирова́ть, -ся – справля́ти мунди́р (оде́жу) кому́, собі́, споряджа́ти, -ся, припоряджа́ти, -ся; см. ещё Обмундиро́вывать, -ся.
Наряжа́ть, наряди́ть –
1) (сряжать, снаряжать кого) зряджа́ти и зря́джувати, зряди́ти, (з)наряджа́ти, (з)наряди́ти, виряджа́ти, ви́рядити, споряджа́ти, споряди́ти, (отряжать) відряджа́ти, відряди́ти кого́; (налаживать что) нала́годжувати, нала́годити, налашто́вувати, налаштува́ти, нарих[ш]то́вувати, нарих[ш]тува́ти що.
• -ди́ть ткацкий станок – нала́годити (налаштува́ти) тка́цький верста́т;
2) (назначать) уряджа́ти, уряди́ти, признача́ти и призна́чувати, призначи́ти що, (в дело, на роботу) наряджа́ти, наряди́ти, зряджа́ти, зряди́ти, кого́, ви[від]ряджа́ти, ви́рядити, відряди́ти кого́, що, ста́вити, поста́вити, станови́ти, постанови́ти кого́ на що, до чо́го и що (з)роби́ти, (делать распоряжение) зага́дувати, загада́ти кому́ що (з)роби́ти и що, нака́зувати, наказа́ти кому́ що и що (з)роби́ти, (назначать кого кем) настановля́ти, настанови́ти, ста́вити, поста́вити, (о мног.) понастановля́ти кого́ ким и на ко́го, за ко́го. [За́раз наряди́ли верхово́го та й посла́ли у ту слободу́ (Рудч.)].
• -ди́ть подводу – наказа́ти (загада́ти) ви́рядити підво́ду.
• -ди́ть караул, людей в караул – поста́вити, постанови́ти (призначи́ти; зап. ви́точити) ва́рту (сторо́жу), люде́й на ва́рту.
• -ди́ть следствие – уряди́ти (призначи́ти) слі́дство.
• -ди́ть людей на работу – загада́ти (наказа́ти), щоб лю́ди ви́йшли на робо́ту, поста́вити (зряди́ти, ви́рядити) люде́й на робо́ту. [На ту робо́ту зряди́ли два́дцять чолові́ка (Сл. Ум.)].
• -ди́ть войска в экпедицию – ви́рядити ві́йсько в експеди́цію.
• -ди́ть кого в выборные – настанови́ти (поста́вити) кого́ ви́борни́м, на (за) ви́борно́го;
3) (нарядно одевать) (га́рно, пи́шно) убира́ти, убра́ти, прибира́ти, прибра́ти, виряджа́ти, ви́рядити, зряджа́ти, зряди́ти, (зап.) вистро́ювати и (редко) стро́їти, ви́строїти, (прихорашивать) причепу́рювати, чепури́ти, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити, прикуко́блювати, прикуко́бити, (о мног.) повбира́ти, поприбира́ти, повиряджа́ти и повиря́джувати, позряджа́ти и позря́джувати, повистро́ювати, попричепу́рювати, повичепу́рювати кого́. [В я́сну оде́жу убра́ти (Л. Укр.). У мунди́р уберу́ть (Рудан.). Прибери́ пень, бу́де хороше́нь (или то й пень покра́щає) (Приказки). Ми звінча́ємося й принесе́мо (ма́тері) і хусто́к і золоти́х очі́пків; а що тебе́ вже ви́ряджу, так… (Квітка). Зряди́в його́ пан ласка́вий, як рі́дного бра́та (Куліш). Ви́строїла дочку́, як на баль (Волинь). Одягли́ (його́), причепури́ли (Рудч.). Спе́ршу він був чепури́в її́, купу́ючи їй то те, то се з оде́жі (Грінч.). Ми таки́ його́ прикуко́били, прибра́ли (Борзенщ.)];
4) (отделывать начисто) опоряджа́ти, опоряди́ти, (украшать) оздобля́ти, оздо́бити що (напр. ха́ту).
Наряжё́нный –
1) зря́джений, (з)наря́джений, ви́ряджений, споря́джений, відря́джений; нала́годжений, налашто́ваний, нарих[ш]то́ваний;
2) уря́джений, призна́чений, наря́джений, зря́джений, ви́ряджений, відря́джений, поста́влений, постано́влений, зага́даний, нака́заний; настано́влений, поста́влений;
3) (га́рно, пи́шно) убра́ний, при́браний, ви́ряджений, зря́джений, ви́строєний, причепу́рений, ви́чепурений, прикуко́блений, пов[попри]би́раний, повиря́джаний и повиря́джуваний, повистро́юваний и т. п. [Сиди́ть на різьбле́ному стільці́, пи́шно вбра́на (Л. Укр.). Дівча́та га́рні, усі́ при́брані (Квітка). Парубо́чки повря́джані (Чуб. III)];
4) опоря́джений, оздо́блений.
Подкла́дка –
1) см. Подкла́дывание;
2) (одежды) пі́дбивка, пі́дбійка, пі́дшивка, підбі́й (-бо́ю), спі́дка. [Пальто́ з шовко́вою підбі́йкою (з шовко́вим підбо́єм). Мунди́р з черво́ною пі́дшивкою. Уже́ спі́дка в жаке́ті дере́ться].
• Подбивать -кой – підбива́ти, підби́ти, підшива́ти, підши́ти пі́дбивкою, пі́дшивкою и т. д.;
3) (подо что) пі́дкладка, пі́дмостка;
4) (переносно) пі́дклад (-у). [В цьому́ анекдо́ті зо́всім не анекдоти́чний пі́дклад учува́ється (Єфр.)];
5) техн. (в рельсовом скреплении) – пі́дкладень (-дня).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Сиська, сися, прост. – ци́цька, ци́ця, (умен.) цицу́ня, ци́цінька, цицу́ня, ци́цечка.
[Злякався… що вже йому довго на світі не жить, що тут йому жаба й цицьки дасть (Рудченко). — За цю Україну віддавали своє життя люди куди кращі й чистіші за вас, тоді як ви, пасерби вселеної, гойдалися ще в колисках і готувалися ссати з партійної цицьки істмат, змішаний із сталінською конституцією (І.Костецький). З-під світлої білизни виглядали може не аж які великі, але кругленькі і апетитні цицечки (брати Капранови). … потім завантажив генерала у білій розхристаній сорочці з закасаними рукавами, він сидів ззаду коло панянки і спав, а спереду сидів поет з червоною трояндою за вилогою піджака, а перед ним з оголеною золотою генеральською шаблею, спершись ліктем на переднє скло, стояла та вродлива танцівниця, вона мала на собі розхристаний генеральський мундир з обрізаними орденами, поверх копиці розпущеного волосся наділа генеральську шапку, і так вивищувалася з двома пишними персами, а Зденек сказав, що вона подібна до статуї Марсельєзи, і вся компанія рушила вниз до вокзалу, а коли робітники сідали на потяг, генеральське авто їхало уздовж перону у напрямку Праги, а та дівчина з виваленими цицюлями вимахувала шаблею й кричала: «На Прагу!» (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). У спорожнілій хаті баби Дуні знайшов два відра самогону і теж відніс до контори. Там він зачинився, пив, палив грубку і знову пив, лежав на дивані, схоплювався, розмахував руками, знову лягав і знову схоплювався і все думав, думав, думав, іноді мовчки, а частіше вголос, яким чином отак по-дурному складається життя. Хто в цьому винен: люди чи система? І ніяк не міг дійти до істини: з одного боку, наче люди формують систему, а з іншого — наче система з них же й складається (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). Сонце висіло низько над горами, як велика червона цицька (С.Стець, перекл. Б.Кінґсолвер)]. Обговорення статті
Топливо – паливо:
• ракетное топливо – ракетне паливо.
[Щоб запалити в печі, треба було перше назбирати сухого ломаччя, бо готового палива не було (М.Коцюбинський). Запасливий крамар почав уже настачати на зиму паливо (В.Підмогильний). Дома я без усякої потреби вичистив мундир, рядочком поскладав хрести, потім зрубав на городі на паливо всохлу грушу (Р.Андріяшик). Бережу паливо, дрова і торф, щоб якомога довше протриматись у Матіївці, якомога глибше пірнути у зиму і самотність, щоб, може, хоч там віднайти спокій, душевну рівновагу й омріяну творчість (К.Москалець). Телефонує чоловік із глибокого похмілля своєму напарникові: — Ми вчора пиво пили? — Пили. — А горілку пили? — Пили. — А коньяк? — Пили. — А ракетне паливо пили? — Пили. — А ти в туалет ще не ходив? — Ні!? — І не ходи, я з Токіо телефоную]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МУНДИ́Р, карто́фель в мундире укр. барабо́ля в жупана́х /кожу́хах/, карто́пля в жупана́х /кожу́хах/.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мундир – мунди́р, -ра.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мундир
• Картофель (картошка) в мундире – картопля в кожушках (у лушпинні).
• Пачкать (марать) мундир (честь мундира) – паскудити (каляти, плямувати) мундир (честь мундира).
Шапка
• Дать (получить) по шапке (разг.) – дати (дістати) по шапці.
• Закидать шапками (разг. перен.) – шапками закидати.
• Ломать, ломить шапку перед кем – шапкувати (шапку здіймати) перед ким; ламати шапку перед ким; низько кланятися (вклонятися) кому; запобігати ласки чиєї (в кого).
• Не купил батька шапки — пусть уши мёрзнут – не купив батько капелюха — нехай мерзнуть мої вуха. Пр. На зло моїй жінці нехай мене б’ють. Пр. Коли моя жінка така, то нехай свині борошно їдять. Пр. На зло ворогам корову продам — хай мої діти молока не питимуть. Пр.
• Ох, тяжела ты, шапка Мономаха! – тяжка ти, Мономахова короно! Пр. Ох, і тяжка ти, шапко Мономаха! Пр. Ох, і тяжка ж ти, доле самовладця! Пр.
• Под красную шапку (попасть, угодить) (разг. устар.) – попасти (потрапити) у солдати; одягти [на себе] солдатський мундир.
• По Сеньке (и) шапка – по Савці свитка. Пр. По синкові (й) шапка. Пр. Який кінь, така й кульбака. Пр.
• Шапка в рубль, а щи без круп – на нозі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить. Пр. Пани ж мої дрібнесенькі, а воші — як біб. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ба́рма –
1) накипь, пена;
2) глина с примесью железной руды;
3) (гал.) мундир, ливрея.
Каба́т, -ба́та –
1) куртка, солдатский мундир;
2) (у женщин) юбка;
3) каба́та піти́ – перекувыркиваться.
Мунде́р, мунди́р, -ру и мунду́р, -ра – мундир.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

мунди́р, -ра; -ди́ри, -рів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́рма, -ми, ж. Мундиръ, ливрея. Гол. I. 150. См. Барва.
2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Кіев. Як з вишень варення вариш, так барми багато. Харьк. г.
3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. Ум. Барми́ця, бармичка. Черк. у.
За́гадка, -ки, ж.
1) = Загад 3. Загадав мені мій миленький загадки в дорогу: їдна загадочка, — щоб вишита сорочка; друга загадочка, — щоб вишит синій мундир. Грин. III. 629.
2) Загадка. Така ваша загадка, що нема й розгадки. Ном. № 13055.
3) Раст. Erigeron canadensis L. ЗЮЗО. І. 121. Ум. За́гадонька, за́гадочка.
Ка́бат, -ба́та, м.
1) Куртка, солдатскій мундиръ. Ой вийду я з хати та й стану гадати: коби то не зброя, не білі кабати. Федьк. І. 43. Ой маю я кабат, зброю, — буде в чім ходити. Счас. 66.
2) У женщинъ — юбка. Гол. Од. 75, 76.
3) Ка́бата пійти́. Перекувыркиваться. Пострілений заєць кабата пійшов. Вх. Зн. 23. Ум. Каба́тик. Гол. Од. 59, 81.
Ката́нка, -ки, ж.
1) Куртка суконная. КС. 1893. ХП. 447. Тут Василь вступив у хату в новій чорній катанці з фабрицького сукна. Левиц. І. 27.
2) Солдатскій мундиръ. Скидай свої сіраки, бери наші катанки. (До рекрута після прийому). Гол. І. 143.
3) Родъ женской кофты, обыкновенно суконной, надѣваемой сверхъ одежды. Волынь. Гол. Од. 51, 76, 23.
Мунде́р, мунди́р, -ру и мунду́р, -ра, м. Мундиръ. Ум. Мунде́(-и́, -у́)рик, мунде́(-и́, -у́)рчик, мунду́ронько. Другий в однім мундеричку дріжить увесь. О. 1861. XI. 69.
Ору́жжя, -жя, с. Оружіе. (Салдата) у мундир уберуть, оружжа дадуть. Рудан. І. 23. До оружжа: до хліба та до ножа. Ном. № 12278. Ум. Ору́женько. Мет. 239.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Мунде́р, мунди́р, -ру и мунду́р, -ра, м. *Краще мені, моя мати, та круту гору копати, а як мені, моя мати, мундер чорний одягати. Нп. Пир. у., Конон.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мунди́ръ = мунди́р, мунду́р (Гал.).

Запропонуйте свій переклад