Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 31 статтю
Запропонувати свій переклад для «навісний»
Шукати «навісний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ба́лмошный – шаленува́тий, навісни́й, нерозсу́дливий.
Безу́мец – бе́зумець, бе́зумень, божеві́лець (р. -ві́льця), божеві́льник, шале́нець, шале́ний, навіже́ний, навісни́й.
Безу́мный – безрозу́мний, безу́мний, божеві́льний, навіже́ний, навісни́й, навісноголо́вий, шале́ний, безтя́мний.
• Б-ым сделать – обезу́мити, з ро́зуму зве́сти.; -но – безу́мно, божеві́льно, шале́не[о].
Исступлё́нный – несамови́тий, нестя́мний, безтя́мний, навіже́ний, навісни́й, (бешеный) скаже́ний. [Як несамови́тий, він з усіє́ї си́ли вда́рив Грицька́ (Грінч.). Аж тремті́в немо́в несамови́тий (Франко). Безтя́мні ви́крики (Франко). Крик скаже́ний (Франко)].
Ка́женик –
1) (калека) калі́ка;
2) (одержимый) божеві́льний, навіже́ний, навісни́й; (скопец) скопе́ць (-пця́), (диал.) скіп (-опа́), рі́занець (-нця), халашта́н (-на́).
Неи́стовый – несамови́тий, нестя́мний, безтя́мний, навіже́ний, навісни́й, шале́ний, (бешеный) скаже́ний, оскажені́лий, (яростный, дикий) лю́тий. [Ле́мент несамови́тий, лю́тий (Л. Укр.). З гущавини́ доно́силося нестя́мне щебета́ння солове́йків (Мирний). Нестя́мний ве́реск розлю́ченої юрби́ (Франко). Безтя́мні ви́крики тих, що би́ли (Франко). Він яки́йсь навіже́ний, репету́є і слу́хати нічо́го не хо́че (Брацл.). Ох, б’є́ться воно́ невгамо́вно, те се́рце моє́ навісне́ (Л. Укр.). Гнів шале́ний (Коцюб.). Зареве́ шале́ний тромбо́н (А. Любч.). Улягли́сь вітри́ скаже́ні (Франко). Скаже́ний ду́шу роздира́є крик (Вороний). Хуртови́на оскажені́лих зву́ків (А. Любч.)].
• -вый Роланд – несамови́тий (шале́ний) Рола́нд.
Отча́янный –
1) (полный отчаяния) розпа́чливий, розпу́чливий.
• -ный крик, плач – розпа́[у́]чливий, несамови́тий, шале́ний, навісни́й (крик, плач). [Чи ті́льки в ка́зці ле́бідь умира́є не з кри́ком навісни́м, а з лю́бим спі́вом? (Л. Укр.)].
• -но – розпа́[у́]чливо; шале́но, несамови́то;
2) (о человеке: кому всё нипочём) о(д)чайду́шний, запе́клий, навісноголо́вий, шале́ний, неприторе́нний, забісо́ваний.
• -ная голова, башка – шиба́й-голова́, очайду́ха (общ. р.), одчаю́га (общ. р.);
3) (крайний и опасный) о(д)чайду́шний.
• -ный поступок, -ная храбрость – очайду́шний учи́нок, очайду́шна хоро́брість.
• Употребить последнее -ное средство (прибегнуть к…) – вжи́ти оста́ннього очайду́шного за́собу, спо́собу, на одча́й душі́ (на одча́й бо́жий) пусти́тися (піти́).
• -ное (безнадёжное) дело, положение – безнаді́йна спра́ва, безнаді́йне стано́вище.
• Очутиться в -ном положении – опини́тися в безнаді́йному стано́вищі.
• Отча́янно – о(д)чайду́шно, запе́кло, шале́но, несамови́то, безнаді́йно.
• Сражаться -но – би́тися шале́но (очайду́шно, несамови́то).
• Защищаться -но – борони́тися шале́но (очайду́шно).
• Она больна -но – вона́ хо́ра безнаді́йно.
Поме́шанный – (сумасшедший) божеві́льний, наві́жений, навісни́й, причи́нний, ума́ тро́нутий.
• -ный на чем – схи́блений на чо́му.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Малахольный, груб. – на́рваний, схи́бнутий, навісни́й, безтя́мний, оглаше́нний. Обговорення статті
Шалый –
1) (сумасбродный, ошалелый) шалени́стий, шале́ний, оша́лений, ошелемоні́лий, ошалені́лий, навісни́й, оглаше́нний, навіже́ний, ди́кий, скаже́ний, біснува́тий, нестри́мний, на́рваний, (ещё) торопле́ний, очемері́лий, чме́лений, очмані́лий, очмана́;
2) (беспорядочный; случайный) безла́дний, випадко́вий:
• шалая стрельба – безладна стрільба (стрілянина);
• шалые деньги – випадкові гроші.
[Випадку демони щокрок Ведуть нас по мотивах зорніх І рід людський іде в підскок Танцює задки до безодні Під шаленистий гук скрипок (М.Лукаш, перекл. Г.Аполінера). — Верніться, кажу, бодай мого батька, мордувало! От уже навісна голова! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАВЕ́ШИВАТЬ, навешивающий що /мн. хто/ наві́шує тощо, зда́тний начепи́ти, прикм. наві́шувальний, начі́плювальний, стил. перероб. ста́вши чіпля́ти;
навешивающийся/навешиваемый наві́шуваний, начі́плюваний, прикм. навісни́й, начіпни́й.
НАВИСА́ТЬ ще зависа́ти /док. зави́снути/ [нависала опа́сность зависала небезпе́ка], (над чим) ви́сі́ти над, (про загрозу) ви́сі́ти ті́нню;
нависа́ющий що зависа́є тощо, схи́лений над чим, прикм. напівнави́слий див. ще нависший, (про брови) книжн. нави́сливий, тех. навісни́й, образ. над голово́ю;
нави́сший що звис тощо, зви́слий /навислий, завислий/, (про загрозу) (цілко́м) реа́льний;
с нависшей листво́й (дуб) образ. густобро́вий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Помешанный – божеві́льний, навісни́й, -а́, -е́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бешенство
• Доводить, довести до бешенства; приводить, привести в бешенство, бесить – доводити, довести до сказу; казити, сказити; (згруб.) сатанити, розсатанити. [Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. Пр.]
• Приходить, прийти в бешенство – шаліти, ошаліти; шаленіти, ошаленіти, розшаленіти; навісніти, знавісніти; казитися, сказитися; (згруб.) скаженіти, оскаженіти; сатаніти; звіріти, озвіріти, озвіритися. […Знавіснів тоді Кощей. Болобан. А люд навісний нехай скаженіє… Шевченко.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

наве́шивающийся навісни́й, начепни́й; наві́шуваний, начі́пля́ний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Навісни́й –
1) надоедливый, назойливый;
2) противный, неприятный; 3) см. Навіже́ний.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

навісни́й, -на́, -не́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ка́ва, -ви, ж.
1) Кофе. Та готуй їй чай, та готуй їй каву. Левиц. І. 318.
2) Сивая ворона. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили.
3) м. Родъ пугала. Часом Галя жахнеться і пошептом питає: — «Що ж як кава прийде?!» — Не прийде, — одказують їй усі. — «А як вовк присуне?» МВ. III. 68. Пішла б вона гуляти того таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу, а що гірш — турбував її той кава навісний, що не знає вона навіть, де він і сидить у світі — чи у лісі, чи під горою на луці, чи у Дніпрі у нурті. МВ. III. 72. Ум. Ка́вка, Ка́вонька, Ка́вочка. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі кавки закавчили. Гол. І. 106. Ой ви, кавоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору. Нп. Ой кавочки вороночки усе поле вкрили. Нп. Не жаль мені на кавочку, як на тую на ворононьку. Чуб. V. 458.
Навісни́й, -а́, -е́ = Навіжений. Оженився навісний та взяв біснувату, не знаючи, що робити — запалили хату. Нп. Люд навісний нехай скаженіє. Шевч.
Навісноголо́вий, -а, -е = Навісний. Тютю на тебе, навісноголовий! Ном. № 6364.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Навісни́й, -а́, -е́. *2) Надоедливый, назойливый. *3) Противный, неприятный. Сл. Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Безу́мецъ = безрозу́мний, нерозу́мний, шале́ний, навіжже́нний, навісни́й, несамови́тий, божеві́льний, дурни́й. — Тестаменту не повинен чинити безрозумний. Б. Н. — Не маєт сьвідчити ша́лений, которий розуму не маєть. Ст. Л. — Що навіжженному по розуму! н. пр. — Оженив ся навістний та взяв дурновату, та не знали що робити — підпалили хату. н. пр. — Цур тобі овдяжи ся, пек тобі, одчепися – божевільний. Кв.
Бѣ́шеный = скаже́ний, кру́чений, скаженю́ка, сте́клий, шале́ний, навісни́й, навіже́ний, несамови́тий, бішений, біснува́тий; лю́тий, пінявий. — Скажена собака і свого господаря кусає. н. пр. — Скаженому псови ступай ся з дороги. н. пр. — Кричить, мов скажений. — Кручена собака побігла. — Зіньське щеня, як би йому очі, то скаженїшого і не було-б. н. к. — Якусь нову силу почув в собі, якусь відвагу шалену. Фр. — То бігала як би шалена, стояла довго тороплена. Кот. — Сам, мов бішений, стояв. С. Ш. — Оженив ся навісний та взяв біснувату, та не знали що робити — запалили хату. н. п. — Бѣ́шеная ви́шня = д. Белладо́на. – Бѣ́шеная ры́ба = д. Бѣ́шенка. — Б. трава́ = д. Белена́. — Бѣ́шеное зелье, рос. Datura strarmonium = дурма́н, дурноп’я́н, ди́вдерево, будя́к, нїми́ця. С. Ан.
Заже́чь, ся, зажига́ть, ся = запали́ти (С. Л.), засьві́тити, запа́лювати, ся (С. Аф.), засьві́чувати, ся; підпали́ти, розпали́ти, підпа́лювати, розпа́лювати, ся. — На престолї положила, усї сьвічі запалила. н. п. — І розвіє тьму неволї, сьвіт правди засьвітить. К. III. — Засьвітила вона каганець, дивить ся — аж коло столу хтось стоїть. н. о. — Оженив ся навісний, та взяв дурновату, та не знали що робити — підпалили хату. н. пр. — Той сердить ся, а він ще більше розпалює своїми словами. — Запалили у сусїда сусїди злі нову хату. К. Ш.
Поджига́ть, подже́чь, ся = 1. підпа́лювати (С. З.), підпали́ти, ся (С. З.), про декілько — попідпа́лювати, в печі — підто́плювати, підпа́лювати, підтопи́ти, ся. — Подже́чь кого́ = спали́ти. — Добре вогонь горить, як є чим підпалить. н. пр. — Оженив ся навісний та взяв біснувату, та не мали що робити — підпалили хату. н. пр. — Осичина, чом не гориш та все куриш ся? Як би ж мене підпалили, я б горіла — не курила ся. Н. п. — От раз жінка підпалила в хатї. н. к. Ман. — На що ж ти похваляв ся, що спалиш мене? Кр. 2. підпіка́ти, підпаля́ти, підсма́(шма́)лювати, підпекти́, підпали́ти, підшмали́ти, ся. — Підпекти пироги. 3. підбу́рювати і т. д. д. Подбива́ть 2.
Помѣ́шанный = божеві́льний (С. З. Л.), непе́вний (С. Л.), причи́нний (С. Л.), навісни́й (С. Л.), кру́чений (С. З.). — Й сама не зна, бо причинна, що такеє ро́бить. К. Ш.
Скачо́къ = 1. скік (С. З. Л.), мн. ско́ки (С. З.), стриб, стрибо́к, ви́стриб. – Де твої жарти, де твої скоки? С. З. — І перший навісний стрибок страшную смерть мінї судив, — та я його попередив. Пч. — Скачка́ми = (бігти) — ско́ком, переско́ком (С. Л.), ви́стрибом, ви́бриком (С. Л.), робити що — при́хапцем, С. Л. 2. д. Скаку́нъ 2.
Сумасбро́дный = навіже́ний, навіжде́ний, навісни́й, шале́нний (С. З.), нерозсу́дливий.
Сумасше́дшій = божеві́льний (С. Л. Ш.), несамови́тий, навісни́й (С. З. Л.), навіже́нний (С. З. Л.), навісноголо́вий, біснува́тий. — Крик Соломії пронизав його, як дикий крик божевільного. Лев. — Оженив ся навісний та взяв біснувату, та не знали, що робити — підпалили хату. н. п. — С. домъ = божеві́льня, С. Ш.
Шально́й = шале́нний (С. З. Л.), оша́лений, навісни́й, навіже́ний, несамови́тий, божеві́льний (С. Л.), про собак — скаже́ний. — Шаленна муха вкусила за вухо. н. пр. — Оженив ся навісний та взяв біснувату. н. п. — Скаженому псові звертай з дороги. н. пр.
Юро́дивый = навісни́й, навіже́ний, благе́нький, ду́рник. — Воно у нас благеньке... зимою хоч яка холоднеча, а воно босоніж і простоволосе. Кн.