Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 81 статтю
Шукати «нагото*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гото́вый – гото́вий, гото́в (ум. готове́нький), нагото́влений, зла́годжений, злашто́ваний, зла́джений [Магази́н (крамни́ця) гото́вого о́дягу], (о лицах) – гото́вий, нагото́влений до чо́го, на що = приготовившийся к чему-л.). [На це тре́ба гото́вим бу́ти (Єфр.). Аби він губу́ розтули́в, – всі вже нагото́влені смія́тися (Крим.)]; (согласный, склонный) гото́вий на що, охо́чий, ладе́н (-дна́, -дне́), рад, радні́ший. [Це залюбки́ ладе́н зроби́ти я. Радні́ший ці́лу дни́ну жартува́ти (Крим.)].
• От души гото́в всё сделать для вас – радні́ший душе́ю все для вас зроби́ти.
• Быть нагото́ве – бу́ти напогото́ві.
• Г-вый к услугам – гото́вий до послу́ги (до по́слуг).
• Гото́в (пьян вдребезги) – п’яні́сінький, по́вний.
Наготова́ть – без оде́жинки (го́ло, го́лому) ходи́ти, злиднюва́ти, бідува́ти, лихува́ти.
Нагото́ве, нрч. – напогото́ві, (редко) на(в)гото́ві. [Неха́й сидя́ть напогото́ві і ждуть мого́ прика́зу (Тобіл.). Приї́дуть го́сті, – вона́ напогото́ві (М. Вовч.)].
Нагото́вка, см. Нагота́вливание и Наготовле́ние.
Наготовле́ние – нагото́влення, наготі́вля, наготува́ння, наста́чення, нала́годження, наладна́ння, наладнува́ння, налаштува́ння, нарих[ш]тува́ння.
Наготовля́ть, нагота́вливать, нагото́вить – наготовля́ти и нагото́влювати, гото́вити, нагото́вити, готува́ти, наготува́ти, (напасать) настача́ти, наста́чити, (натаскивать уйму) натага́нювати, натага́нити, (снаряжать) ла́годити, налаго́джувати, нала́годити, ладна́ти, наладна́ти, ладнува́ти, наладнува́ти, (в дорогу) лаштува́ти, налашто́вувати, налаштува́ти, рих[ш]тува́ти, нарих[ш]то́вувати, нарих[ш]тува́ти, (о мног.) понагото́вляти, понагото́влювати, понастача́ти, понатага́нювати и т. п. [Нагото́вила їй повні́сіньку скри́ню (Рудч.). Свої́й ма́тінці ї́сти понаготовля́ли (Милор.) Жі́нка усе́ те понагото́влювала (Манж.). Наготува́ла усе́ собі́ про смерть (Київщ.). Наста́чили усього́ на зи́му (Богодух.). Натага́нив дров сті́льки, що за зи́му й не попа́лимо (Червоногр.). Заходи́вся во́за лаштува́ти (Полт.). А ну́мо, ку́мо, риштува́ть вози́ в дале́кую доро́гу! (Шевч.)].
• -вили массу напитков и яств – понаготовля́ли си́лу напо́їв і страв (напи́тків і наї́дків), понагото́влювали си́лу силе́нну ї́сти й пи́ти.
• -вить кушанье для варки – нала́годити стра́ву. [Я вже борщ нала́годила (Лубенщ.)].
• -вить лесу для постройки – нагото́вити дере́вні на буді́влю.
• Нагото́вленный – нагото́влений, нагото́ваний, наста́чений, натага́нений, нала́годжений, нала́днаний, наладно́ваний, налашто́ваний, нарих[ш]то́ваний, понагото́влюваний и т. п. -ться –
1) наготовля́тися, нагото́влюватися, гото́витися, нагото́витися, готува́тися, наготува́тися, понагото́влюватися; бу́ти нагото́влюваним, нагото́вуваним, нагото́вленим, нагото́ваним, понагото́влюваним и т. п. У них -ля́ется всего на весь год – вони́ наготовля́ють усього́ на ці́лий рік;
2) (напасаться) наста(р)ча́тися, наста́рчитися на ко́го. [На цю дітво́ру не наста́чишся (Полт.)].
Нагото́во, нрч. – цілко́м, зо́всі́м; до кра́ю, до-ща́дку, (полон.) до-ще́нту, у-ще́нт.
• Дом отделан уже -во – буди́нок уже цілко́м (зо́всі́м) опоря́джено.
• Он -во разорился – він до кра́ю (у-ще́нт, до-ща́дку, до-ще́нту) зубо́жів, він зійшо́в на старця́, (ирон.) він скапцані́в.
Нагото́вщик, -щица –
1) наготівни́к (-ка́), -ни́ця, готува́льник, -ниця, настача́льник, -ниця;
2) см. Загото́вщик, -щица.
Нагото́ю, нрч. – голяка́, без оде́жі; см. Нагишо́м.
Держа́ть, -ся, де́рживать, -ся – держа́ти, -ся, трима́ти, -ся. [Вона́ держи́ть мою́ ру́ку. А він – держи́ться мене́, як сліпи́й повода́таря. Як соба́ка стері́г ха́ту, то його́ й трима́ли].
• Держа́ть себя – держа́ти себе́, пово́дитися, трима́тися. [Люби́ла чепури́тися й держа́ла себе́ ду́же чи́сто. До́вго він навча́в їх, як ма́ють пово́дитися в гости́ні (Крим.). Трима́лася ду́же такто́вно].
• Важно, гордо держа́ть себя – пово́дитися пи́шно, пиша́тися, гонорува́ти, -ся, зго́рда трима́тися, (насмешл.) пиндю́читися. [Так-то вже гонору́є: про́стому чолові́кові і руки́ не пода́сть].
• Держа́ть кого в руках, в своей власти – ма́ти (держа́ти, трима́ти) кого́ в ла́пах, у жме́ні, в кулаці́.
• Держа́ть наготове – держа́ти напогото́ві, насторожи́ти що. [Гайдама́ка стої́ть, насторожи́вши спи́са].
• Держа́ть правее – бра́ти цабе́, право́руч.
• Д. левее – бра́ти цоб (соб), ліво́руч.
• Держа́ть временно – переде́ржувати кого́, що.
• Держа́ть чью сторону – держа́ти (тягти́) ру́ку за ким, стоя́ти за ким, за ко́го.
• Держа́ться вместе – гу́рту (ку́пи) трима́тися, ку́питися.
• Держа́ться за одно – трима́ти з ким, в оди́н гуж тягти́ з ким.
• Держа́ть слово – доде́ржувати сло́ва, бу́ти кріпки́м на сло́во.
• Держа́ться твёрдо, стойко – кріпи́тися. [Кріпи́ться, як ди́ня на моро́зі].
• Держа́ть в памяти – в тя́мці ма́ти.
• Держа́ться своего – не ки́дати(ся) свого́, доде́ржувати свого́.
• Держа́ться на стороже, на чеку – ма́тися на ба́чності, бу́ти сто́рожко з ким.
• Де́ржанный – де́ржаний, три́маний.
Загота́вливать и Заготовля́ть, загото́вить – заготовля́ти, загото́вити, готува́ти, заготува́ти, наготовля́ти, нагото́вити, наготува́ти що и чого́, запаса́тися, запасти́ся чим, (сов.) надба́ти чого́.
• Загото́вленный – загото́влений, нагото́влений, на́дбаний.
Кашеми́ровый – кашми́ровий, терно́вий. [Нагото́вила собі́ кашми́рову шаль, щоб накри́тись (Свидн.). Купи́ла ху́стку терно́ву (Проскур. п.)].
Навива́ть, нави́ть –
1) (наматывать что на что) навива́ти, нави́ти и навину́ти, намо́тувати, намота́ти, накру́чувати, накрути́ти, сота́ти, насота́ти, (о мног.) понавива́ти, понамо́тувати, понакру́чувати що на що. [Осно́ва пригото́влена, почина́є ткач навива́ти її́ на верста́т (Мат. Укр. Етн. III)].
• -ва́ть шёлк на мотушку – навива́ти (намо́тувати, накру́чувати, сота́ти) шовк на виту́шку;
2) что чем – перевива́ти, переви́ти, перепліта́ти, перепле́сти́ що чим;
3) (вплетать кончик) навива́ти, нави́ти, нато́чувати, наточи́ти.
• -ве́й арапник – заплети́ гара́пника (гарапія́);
4) (наготовлять витьём) навива́ти, нави́ти, накру́чувати, накрути́ти, напліта́ти, напле́сти́, (о мног.) понавива́ти, понакру́чувати, понапліта́ти чого́.
• -вить венков – нави́ти (напле́сти́, понавива́ти, понапліта́ти) вінкі́в;
5) (накладывать вилами сено, солому) наклада́ти, накла́сти (сі́но, соло́му).
• -вить воз сена, -вить телегу сеном – накла́сти (напиря́ти) віз сі́на, накла́сти віз сі́ном.
• Этого и на воз не -вьё́шь (много брани) – цього́ й вола́ми не ви́везеш.
Нави́тый –
1) нави́тий, нави́нутий, намо́таний, накру́чений, насо́таний, понави́ваний и т. п.;
2) переви́тий, перепле́тений;
3) нави́тий, нато́чений;
4) нави́тий, накру́чений, напле́тений, понакру́чуваний и т. п.;
5) накла́дений.
• -ться – навива́тися, нави́тися, понавива́тися; бу́ти нави́ваним, нави́тим, понави́ваним и т. п. На телегу -вается по сотне снопов – на віз наклада́ється (шнуру́ється) з со́тню сно́пів.
Нагота́вливание – наготовля́ння, нагото́влювання, готува́ння, настача́ння, ла́годження, нала́годжування, ладна́ння, ладнува́ння, лаштува́ння, налашто́вування, рих[ш]тува́ння, нарих[ш]то́вування.
Нагота́вливать, -ся, см. Наготовля́ть, -ся.
Наготствова́ть, см. Наготова́ть.
Накрыва́ть, накры́ть –
1) кого что чем – накрива́ти, накри́ти, (укрывать) укрива́ти, укри́ти, (покрывать) покрива́ти, покри́ти, (тяжёлой посудиной и т. п., перевернув её, ещё) наверта́ти, наверну́ти, (о мног.) понакрива́ти, повкрива́ти, понаверта́ти кого́, що чим. [Накри́в о́чі кита́йкою, заслу́гою коза́цькою (Пісня). Понакрива́в ву́лики покрі́влями череп’я́ними (Грінч.). Ляга́йте, ді́тки, спа́ти, а я вас повкрива́ю гарне́нько, щоб не поме́рзли (Богодух.). Наверну́ла його́ кори́том (Борзенщ.)].
• -ть голову – надіва́ти, наді́ти, наклада́ти, накла́сти ша́пку (капелю́ха и т. п.) (на го́лову).
• -ть голову платком – напина́ти, напну́ти и нап’я́сти́, запина́ти, запну́ти и зап’я́сти́ го́лову ху́сткою, напина́тися, напну́тися, запина́тися, запну́тися ху́сткою, (редко, пров.) напряда́ти, напря[е]ну́ти ху́стку на се́бе. [Ти хо́ч-би напрену́ла на се́бе ху́стку, чи що (Олександр.)].
• -ть стол скатертью – застеля́ти, застели́ти стіл ска́теркою (насті́льником).
• -ть (на) стол – накрива́ти, накри́ти стіл (на стіл), застеля́ти, застели́ти стіл, готува́ти, наготува́ти стіл до обі́ду, до вече́рі. [Накрива́й на стіл! (Брацл.). На понакри́ваних стола́х поста́вили за́куски та на́питки (Н.-Лев.). Чи не ча́с-би вже столи́ застеля́ти? (Н.-Лев.)].
• -ть телегу (для защиты от непогоды и т. п.) – накрива́ти, накри́ти віз (во́за), (пров.) напряда́ти, напря[е]ну́ти віз (во́за). [Напряда́ли віз рядни́ною (по́встю, шку́рою) (Сл. Гр.)]; (захватывать кого врасплох) засту́кувати, засту́кати; заска́кувати, заско́чити, (поймать) зла́па́ти, злови́ти, (захватить) захопи́ти кого́. [Засту́кав, як со́тника в горо́сі (Приказка). Нарва́в він череше́нь, сів ї́сти, – Хве́дір його́ засту́кав: «А що ти ро́биш у чужо́му садку́?» (Звин.). Не хо́чу, не хо́чу… незаба́ром усі́ ва́ші поприхо́дять, засту́кають тут нас (Крим.). Орда́ люде́й живце́м бра́ла, де кого́ заско́чила (Літопис Величка)].
• -кры́ть кого на месте преступления – засту́кати (заско́чити, зла́па́ти, злови́ти) кого́ на гаря́чому (вчи́нку).
• -кры́ть кого на два рубля – нагрі́ти (напекти́) кого́ на два карбо́ванці.
Накры́тый –
1) накри́тий, укри́тий, покри́тий, наве́рнутий и наве́рнений, понакри́ваний, повкри́ваний, понаве́ртаний; на́пну́тий, на́п’я́тий и на́пнений, за́пну́тий, за́п’я́тий и за́пнений; накри́тий, понакри́ваний, засте́лений, нагото́влений до обі́ду, до вече́рі. [Там серед дво́ру столи́ понаста́вляні, понакри́вані (Рудч.)];
2) засту́каний, заско́чений, зла́паний, зло́влений, захо́плений.
-ться –
1) накрива́тися, накри́тися, понакрива́тися; бу́ти накри́ваним, накри́тим, понакри́ваним и т. п.;
2) (какой-л. одеждой) накрива́тися, накри́тися, напина́тися, напну́тися и нап’я́сти́ся, (редко, пров.) напряда́тися, напря[е]ну́тися, (укрываться) укрива́тися, укри́тися, (о мн.) понакрива́тися, понапина́тися, понапряда́тися, повкрива́тися чим. [Стої́ть ді́вка з козако́м, накри́лася рукаво́м (Пісня). Напну́лася од дощу́ свити́ною. (Богодух.). Оди́н рука́в підстелю́, дру́гим напряну́ся (Грінч. III). Жінки́ понакрива́лися бі́лими хустка́ми (Комар.). В їх на пле́чах бурну́си, що одкида́ються на го́лову, – понапина́лися ї́ми (Крим.). Поляга́ли на печі́, ще й кожу́хами повкрива́лися (Харківщ.)]. -кро́йся!, -кро́йтесь! – наді́нь (наклади́) (на го́лову) ша́пку (капелю́ха и т. п.), наді́ньте (накладі́ть) (на го́лову) шапки́ (капелю́хи и т. п.).
Налива́ть, нали́ть –
1) налива́ти, нали́ти и (зап.) налля́ти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналива́ти що, чого́, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипа́ти, си́пати, наси́пати, всипа́ти, вси́пати (о мног.) понасипа́ти, повсипа́ти що, чого́, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) нато́чувати, точи́ти, наточи́ти, вто́чувати, вточи́ти, (о мног.) понато́чувати, повто́чувати чого́ з чо́го; (набухать) набу́хати, вбу́хати, набу́рити чого́. [Ніхто́ не налива́є вина́ ново́го в бурдюки́ старі́ (Куліш). Нали́йте (и наллі́ть) мені́ ча́ю (Київ). Ї́ли як пани́, а налля́ли, як сви́ні (Чуб. I). Поналива́ла у казани́ оли́ви (Рудч.). Син мерщі́й борщу́, бо ї́сти хо́четься (Богодух.). Скі́лькись годи́н тяга́в во́ду, аж по́ки наси́пав дві вели́кі ді́жки (Крим.). Уси́п ме́ду і горі́лки (Метл.). Наточи́ли з ку́хви олі́ї (Грінч.). Вточи́в собі́ ча́ю з самова́ра (Звин.). Вточи́в слив’я́нки з бари́ла (Брацл.). Ото́, набу́рив сті́льки! (Сл. Ум.)].
• -ли́ть на пол, на стол и т. п. – нали́ти (налля́ти), (во мн. местах) поналива́ти на підло́гу (на долі́вку) и на підло́зі (на долі́вці), на стіл и на столі́ и т. п. -ли́ть через край чего – нали́ти (налля́ти) через ві́нця, перели́ти и (зап.) перелля́ти (через ві́нця) чого́.
• -ть кого, что чем – налива́ти, нали́ти кого́, що чим. [Намага́лися нали́ти мої́ ву́ха та моє́ се́рце, тим, чим самі́ були́ по́вні (Коцюб.). Чи пам’я́та́є зе́рно стебли́ну, корі́ння й зе́млю, що його́ налили́? (Ніков.)].
• -ли́ть вина в стакан – нали́ти (налля́ти) вина́ в скля́нку.
• -ли́ть стакан вином – нали́ти по́вну скля́нку вина́.
• -ть водкой вишни и т. п. для наливки – налива́ти, нали́ти нали́вку (вишні́вку и т. п.). [Налили́ вишні́вки бари́льце (Харківщ.)].
• -ть подо что – налива́ти, нали́ти (налля́ти) під(о) що, підлива́ти, підли́ти и (зап.) піділля́ти що. [Хто то дро́ва мені́ підли́в? – вони́-ж не горі́тимуть (Богодух.)].
• -ли́ть бельма – зали́ти слі́пи; см. Нализа́ться 2. [Зали́в слі́пи зра́нку, то вже й не тя́миш, що верзе́ш? (Тобіл.)].
• -ть колос – налива́ти (набира́ти), нали́ти (набра́ти) ко́лос; см. Налива́ться 2. [Жи́то вже набира́є ко́лос (Липовеч.)].
• Корова стала -ва́ть – коро́ва почала́ налива́ти;
2) чего (наготовлять отливкою) – вилива́ти, ви́лити (бага́то), (о мног.) навилива́ти чого́. [Навилива́ли свічо́к (Сл. Ум.)].
• Нали́тый и Налито́й –
1) нали́тий, на́лля́тий и на́лляний, понали́ваний; наси́паний, вси́паний, пона[пов]си́п(ув)аний; нато́чений, вто́чений, пона[пов]то́чуваний; набу́ханий, набу́рений; перели́тий, перелля́тий. [Нали́та (на́лля́та) на підло́зі вода́ стіка́ла в щі́лини (М. Грінч.). Раз добро́м нали́те се́рце (Шевч.). Наси́паний у ми́ску борщ стоя́в на столі́ (Канівщ.)].
• Лицо у него как -то́е – обли́ччя йому́ мов нали́те (на́лляне).
• -той колос – нали́тий (на́браний, спо́внений) ко́лос;
2) ви́литий, навили́ваний.
Наостре́, нрч. – наголо́; (наготове) напогото́ві; срв. Наголо́ 1.
Наостря́ть, наостри́ть –
1) наго́стрювати, нагостри́ти, виго́стрювати, ви́гострити, погостри́ти, (на точиле) нато́чувати, наточи́ти, (о мног.) пона[пови]го́стрювати, погостри́ти, понато́чувати, поточи́ти що; (зубчатые орудия) назу́блювати, назуби́ти, (о мног.) поназу́блювати що; см. Нава́стривать. [Тре́ба нагостри́ти соки́ру (Сл. Ум.). Ви́гострю, ви́точу збро́ю іскри́сту (Л. Укр.). Як соки́ра приту́питься, то й не пого́стриш ві́стря, – тре́ба напру́жувати си́ли (Куліш). Ша́блі погостри́ли (Рудан.). Тре́ба серпа́ назуби́ти (Звин.)].
• -ри́ть кулаки – наготува́ти (нагото́вити) кулаки́, (ста́ти) з кулака́ми напогото́ві, ма́ти кулаки́ напогото́ві;
2) (наотпускать острот, сов.) набала́кати до́тепів, надотепува́ти, остючка́ми (шпигачка́ми) наколо́ти.
• Наострё́нный – наго́стрений, ви́гострений, пого́стрений, пона[пови]го́стрюваний; нато́чений, понато́чуваний; назу́блений, поназу́блюваний; нагото́влений.
-ться –
1) наго́стрюватися, нагостри́тися, понаго́стрюватися; бу́ти наго́стрюваним, наго́стреним, понаго́стрюваним и т. п.;
2) см. Нава́стриваться 2;
2) (вдоволь, сов.) –
а) (остря что) нагостри́тися; (на точиле) наточи́тися; (на бруске) набруси́тися; (о зубч. орудиях) назуби́тися;
б) (отпуская остроты) надотепува́тися.
Наполозу́, нрч. –
1) по доро́зі.
• Он живёт -зу́ – він живе́ по доро́зі;
2) на(по)гото́ві (в доро́гу).
• У них всё -зу́ – у їх усе́ на(по)гото́ві (в доро́гу).
Напрово́ривать, напрово́рить что –
1) (делать проворно) шви́дко (ха́пко, мото́рно) наро́блювати чого́, нароби́ти що, чого́, (о мног.) понаро́блювати чого́;
2) нагото́влювати и наготовля́ти чого́, наготува́ти що, чого́, (о мног.) понагото́влювати, понаготовля́ти чого́; срв. Настря́пывать;
3) пустува́ти, напустува́ти, витворя́ти, навитворя́ти; срв. Прока́зить, Напрока́зить.
• -ться – намуштро́вуватися, намуштрува́тися, нала́муватися, налама́тися и нало́млюватися, наломи́тися, набива́ти, наби́ти ру́ку, (о мног.) понамуштро́вуватися и т. п.
Наскорня́ж[ч]ить –
1) (наделать скорнячеством) накушнірюва́ти; (наготовить кож) навичиня́ти (нагарбува́ти) шкур;
2) (нажить скорнячеством) зароби́ти (нажи́ти, набу́ти) кушні́рством (кушнірю́ючи).
I. Настё́гивать, настега́ть –
1) (нахлёстывать) нахльо́стувати, нахльо́стати, нах(а)ля́стувати, нах(а)ля́стати, настьо́бувати, настьоба́ти, хво́[и́]ськати, нахво́[и́]ськати, (кнутом) бато́жи́ти, набато́жи́ти, (сечь) шмага́ти, нашмага́ти, чухра́ти, начухра́ти, би́ти, наби́ти кого́;
2) нафастриґо́вувати, нафастриґува́ти, (о мног.) понафастриґо́вувати що; срв. I. Намё́тывать 3;
3) (подшивать ватой и т. п.) підб[ш]ива́ти, підб[ш]и́ти, підштапо́вувати, підштапува́ти, (о мног.) попідб[ш]ива́ти, попідштапо́вувати ва́тою и т. п. що;
4) (наготовлять стёг. товару) настьо́бувати, настьоба́ти, наштапо́вувати, наштапува́ти, (о мног.) понастьо́бувати, понаштапо́вувати чого́.
Настё́ганный –
1) нахльо́станий, нах(а)ля́станий, настьо́баний, нахво́[и́]ськаний, набато́жений, нашма́ганий, начу́храний, наби́тий;
2) нафастриґо́ваний, понафастриґо́вуваний;
3) підб[ш]и́тий, підштапо́ваний, попідб[ш]и́ваний, попідштапо́вуваний ва́тою и т. п.;
4) настьо́баний, наштапо́ваний, понастьо́буваний, понаштапо́вуваний.
-ться –
1) нафастриґо́вуватися, нафастриґува́тися, понафастриґо́вуватися; бу́ти нафастриґо́вуваним, нафастриґо́ваним, понафастриґо́вуваним и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) –
а) (стегая кого) нахльо́статися, нах(а)ля́статися, настьоба́тися, нахво́[и́]ськатися, набато́жи́тися, нашмага́тися, начухра́тися, наби́тися;
б) (стегая что) настьоба́тися, наштапува́тися; в) см. Назю́зиться.
Настря́пка – наготовля́ння, нагото́влювання, оконч. нагото́влення, наготува́ння, наготі́вля (-лі), нава́ре[і́]ння й напе́чення, нава́рення-напе́чення, напо́рання; срв. Настря́пывать.
Настря́пывать, настря́пать –
1) (наготовлять стряпая) наготовля́ти и нагото́влювати, нагото́вити и наготува́ти, (описат.) навари́ти й напекти́, (пренебр.) напо́рати чого́. [Чи йти по до́брих люде́й – склика́ти, щоб пої́ли те, що напо́рали, чи соба́кам відда́ти? (Мирний)];
2) (накухарить, сов.) накухова́рити, накуха́рити, (будучи поваром, поварихой) накухарюва́ти;
3) (напутывать) наплу́тувати, наплу́тати; (накаверзничать, напакостить) накаверзува́ти, нароби́ти ка́верз (шко́ди, зби́тків), нака́постити, нашко́дити; (накрючкотворить) назагина́ти крючкі́в (карлючо́к), нагну́ти артику́лів (карлючо́к); (насплетничать) напле́сти́ пліто́к; (намутить) набаламу́тити.
Настря́панный –
1) нагото́влений, нагото́ваний, нава́рений і напе́чений, напо́раний;
2) наплу́таний; напле́тений; набаламу́чений.
-ться –
1) (стр. з.) наготовля́тися и нагото́влюватися, бу́ти нагото́влюваним, нагото́вленим;
2) (вдоволь, сов.) наготува́тися; накухова́ритися, накуха́ритися, накухарюва́тися; срв. Стря́пать.
Натора́чивать, наторочи́ть –
1) (наготовлять тороча) наторо́чувати, наторо́чити, налямо́вувати, налямува́ти, (о мног.) понаторо́чувати, поналямо́вувати чого́;
2) (подвязывать в торока) приторо́чувати, приторо́чити (бага́то) кого́, чого́ (до сідла́).
Наторочё́нный –
1) наторо́чений, налямо́ваний, понаторо́чуваний, поналямо́вуваний;
2) приторо́чений.
Начеку́, нрч. –
1) напогото́ві; см. Нагото́ве.
• Быть -ку – бу́ти напогото́ві;
2) быть -ку́, см. Настороже́ (Быть -же́).
Подготовля́ть, подгото́вить – (что для чего) готува́ти, наготува́ти, нала́годжувати, нала́годити, прила́годжувати, прила́годити що до чо́го; (кого к чему) готува́ти, приготува́ти, спосо́бити, успосо́бити кого́ до чо́го. [Бра́ли селя́ни козакі́в за взір життя́ лю́дського на Украї́ні і спосо́били що-найкра́щих свої́х юнакі́в до козакува́ння (Куліш)].
• -ля́ть учением – піду́чувати, підучи́ти чого́.
• -ля́ть телегу к дороге – рихтува́ти, нарихтува́ти во́за в доро́гу. [Нарихтува́ли вози́ в дале́ку путь].
• -ля́ть к известию кого – готува́ти, приготува́ти кого́ до зві́стки.
• -ля́ть постепенно – готува́ти потро́ху.
• Подгото́вленный – нагото́влений, нала́годжений, прила́годжений, підгото́ваний; спосо́блений до чо́го; піду́чений чого́; (о телеге) нарихто́ваний у доро́гу.
• -ный к известию – пригото́ваний до зві́стки.
Понагото́вить – понагото́влювати; срв. Нагото́вить.
Пригото́вка – пригото́ва, нагото́ва.
Приготовля́ть, пригото́вить – готува́ти, приготува́ти, гото́вити, пригото́вити, виготовля́ти, ви́готовити, вигото́вувати, ви́готувати, зготовля́ти, згото́вити, зготува́ти, наготовля́ти, нагото́вити, наготува́ти (о мног. понаготовля́ти, понагото́влювати), ла́годити, нала́годжувати, нала́годити (о мног. понала́годжувати), прила́годжувати, прила́годити, зла́годжувати, зла́годити, ла́дити, нала́дити, ладнува́ти, наладнува́ти, ладна́ти, наладна́ти, ви́ладнати, зладна́ти, ладува́ти, обладува́ти, лаштува́ти, налаштува́ти (о мног. поналашто́вувати), рихтува́ти, нарихтува́ти, пририхто́вувати, пририхтува́ти, риштува́ти, нариштува́ти, споряджа́ти, споряди́ти, наряджа́ти, наряди́ти, стро́їти, настро́їти що до чо́го; см. Гото́вить. [Ви́готовив ріллю́ (Київськ. п.). Усе́, що тре́ба, на обі́д ви́готовлю (Кониськ.). Зготува́ти вече́рю (Коцюб.). Ладна́є до ча́ю (Мова). Нарих[ш]тува́ти вози́ в доро́гу, гарма́ти до бо́ю. Споряди́ти во́за, обі́д. Матро́си налаштува́ли чо́вен, щоб забра́ти з парохо́ду пошто́ву кореспонде́нцію (Крим.)].
• -вить уроки – пригото́вити ле́кції.
• -вля́ть кого к экзамену – готува́ти кого́ до і́спиту.
• -вить кого-н. к дурной вести – підготува́ти кого́ до лихо́ї зві́стки.
• -вить больного к смерти – обряди́ти хво́рого на смерть.
• -вить к печати – ви́готовити до дру́ку що.
• -вить (как приданое) – придба́ти що, чого́. [Кажи́ що-сь придба́ла, чого́ напря́ла? (Свид.)].
• Пригото́вленный – пригото́ваний и пригото́влений, нагото́влений, нагото́ваний, ви́готовлений, ви́готуваний, нала́годжений, налашто́ваний, споря́джений.
• -нный к печати – ви́готовлений до дру́ку.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Быть – бути, існувати, перебувати; (быть чем) бути за кого Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть.
[Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда еще и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси.
[Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте и 3 мн. ч. – суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься.;
• будем бдительны! – будьмо пильні;
• будем готовы! – будьмо готові (напоготові)!;
• будем здоровы! – будьмо здорові!, будьмо!;
• будем знакомы! – будьмо знайомі!, познайомимося! (зазнайомимося!);
• будет (вам)! – годі; буде!; доволі!; досить!;
• будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято (Пр.); буде й на нашій вулиці свято (Пр.); і в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце (Пр.); колись і на нас сонечко гляне (Пр.); колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде (Пр.); діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині (Пр.);
• будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…, буде по-моєму, по-твоєму…;
• будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе);
• будет тебе! будет вам! – буде тобі!; буде вам!; знатимеш!; знатимете!; матимешся!; матиметеся!, начувайся!; начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш!;
• будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють (Пр.); солодкого проглинуть, гіркого проплюють (Пр.); хто стається медом, того мухи з’їдять (Пр.); будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть) (Пр.);
• буду делать, писать, петь… – робитиму, писатиму, співатиму…;
• будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві, зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку, коли (якщо) ласка твоя, ваша, (разг.) спасибі тобі, спасибі вам;
• будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові, бувай, бувайте, (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові, щасливо;
• будь он…, он бы… – якби (коли б) він був, він би;
• будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша, будь ласка (будьте ласкаві);
• будь то… или… – чи то… чи…; хай то… чи…;
• будьте уверены – будьте певні, майте певність;
• будь что будет, была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде, що буде; хай (най) ся діє воля Божа; хай (най) діється (буде), що хоче; або пан, або пропав (Пр.); страхи́ не ляхи́; або здобути, або дома не бути (Пр.); раз козі смерть (Пр.); куць виграв, куць програв (Пр.); де наше не пропадало;
• была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде (Пр.); кому кого у надобі, той того найде у кадовбі (Пр.); що по надобі, то найдеш і в кадобі (Пр.);
• была бы шея, а ярмо (хомут) найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться) (Пр.); аби шия, а хомут буде (Пр.); аби пшоно — каша буде (Пр.); аби голова, а шолуді будуть (Пр.); аби корито, собаки будуть (Пр.); аби болото, а жаби будуть (Пр.); аби хліб, а зуби будуть (найдуться) (Пр.); аби були побрязкачі, то будуть і послухачі (Пр.); аби побрязкачі, послухачі будуть (Пр.); аби люди, а піп буде (Пр.); на мої руки найду усюди муки (Пр.);
• был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився (Пр.); був мед, та гості попили (Пр.); було діло, та полетіло (Пр.); був колись горіх, а тепер свистун (Пр.); був волом, та став козлом (Пр.); був лісничим, а тепер нічим (Пр.); був голосо́к, та по́зички з’їли; перевівся ні на що; перевівся на пси (на руді миші);
• было бы о чём жалеть – було б за чим шкодувати (жаліти);
• было да сплыло – було та загуло; було та за водою пішло;
• был таков – зник;
• быть беде – без біди тут не обійдеться, начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха;
• быть без души от кого – всією душею упадати коло кого, дух за ким ронити, палко любити кого;
• быть благорозумным – мати розум;
• быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким, тримати спілку з ким, спілкувати з ким;
• быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (лагоді, згоді, ладу), добре тривати з ким, бути (жити) не в ладу (не в злагоді, не в лагоді, не в згоді) з ким, не ладнати з ким, незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким;
• быть в новость кому – бути за новину кому;
• быть в обиходе – бути в ужитку;
• быть во главе – на чолі бути (стояти), перед вести;
• быть в обиде на кого – ображатися на кого;
• быть в ответе за что – відповідати за що;
• быть в сборе – зібратися, бути вкупі;
• быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись), здужати (здолати), мати змогу (силу), примогти; бути спроможним (здатним);
• быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким, посваритися з ким, (образн.) розбити глек із ким;
• быть вынужденным – мусити; бути приневоленим;
• быть годным к чему – надатися, надаватися до чого;
• быть действительным – (офиц.-дел.) мати силу;
• быть довольным чем – бути задоволеним із чого;
• быть забытым – піти в непам’ять;
• быть злым на кого – лихим оком дивитися на кого; важко дихати на кого;
• быть известным под названием – бути відомим під назвою;
• быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити;
• быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим, (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити;
• быть кому неприятным собеседником – не до мови бути кому;
• быть может, может быть – може бути; бува; часом; може; можливо; мабуть;
• быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою, бути подружжям, бути в парі (до пари);
• быть на виду, на глазах – перед очима бути;
• быть напечатанным – вийти друком;
• быть на примете – бути на оці;
• быть начеку, быть осторожным – матися на бачності; бути наготові (насторожі), пильнувати, бути обережним;
• быть на чьей стороне – тримати (держати) чию сторону;
• быть не может! – бути не може!; [це] неможливо!;
• быть ни при чем – бути ні до чого, не мати нічого спільного з чим;
• быть непричастным – бути, лишатися в боці;
• быть нужным – бути в знадобі;
• быть осведомленным – мати відома; бути поінформованим, обізнаним;
• быть полезным кому – у пригоді стати кому;
• быть позади всех – пасти задніх;
• быть по сему! – хай так буде!; так має бути!; нехай так!;
• быть после кого – постати по кому;
• быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого;
• быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути, не переводитися;
• быть похожим на кого – бути схожим з ким; скидатися на кого;
• быть расположенным к кому – бути прихильним до кого;
• быть сведущим в чем – знатися на чому;
• быть секретарем, учителем и т. п. – секретарювати, учителювати і т. ин.; бути за секретаря і т. ин.;
• быть считанным – під рахунком, на обліку бути;
• быть тактичным – знатися на речах;
• быть угрожающим – погрожувати;
• быть чем, в качестве чего (свидетеля, учителя и т.п.) – бути за що (за свідка, за вчителя тощо);
• всё может быть – усе може статися, все може бути;
• да будет! – хай (най) буде!;
• должно быть (вероятно, наверное) – мабуть; певно; мабуть чи не…; повинно (мусить бути);
• и был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав);
• и не было никогда – нема й заводу;
• как быть? – що робити? як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати?;
• как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было – хоч що було (буде); хай там що; хай там як; хоч би що там було; будь-що-будь;
• как не быть – як (це, так, то) не бути;
• как быть человек – як слід людина;
• каков бы ни был – хоч би який був;
• какой (где, когда) бы то ни было – будь-який (будь-де, будь-коли);
• кто бы ни был – хоч би хто був, хто б не був;
• может быть – може;
• надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть, може, [десь] певно, либонь, мабуть чи не; десь (десь-то); (зап.) відай;
• не будь упрям, а будь прям – не будь упертий, а будь відвертий (Пр.);
• не будь я (пусть я не буду) – [не] хай я не буду;
• не будь я тогда где… – якби я не був тоді де…;
• не было и близко – не було й зроду;
• не знает, как ему быть – не знає що йому робити (діяти, чинити), (образн.) не зна, на яку (котру) ступити;
• не может быть удовлетворено – не можна задовольнити;
• не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні (Пр.); або буде, або й ні (Пр.);
• не тут то было – та ба, годі;
• одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде;
• он должно быть ходил туда – він мабуть чи не ходив туди;
• пока ещё что будет – поки там ще до чого дійдеться;
• стало быть – отже, значить, виходить, отож;
• так и быть – [не]хай [і] так, так тому й бути, гаразд (добре), сількісь, (устар.) іносе;
• хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д. – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) тощо;
• чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться (Пр.); що суджено, то не розгуджено (Пр.); що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду (Пр.); що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш (Пр.); чи співатиме півень, чи ні, а день буде (Пр.); скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом (Пр.); що має утонути, то не увисне (Пр.); що має висіти, то не утоне (Пр.); лихая доля і під землею надибає (Пр.);
• чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!, щоб твого й духу [тут] не було; щоб тебе тут не було!;
• что будет, то будет – що буде, те (то) й буде;
• что с вами было вчера? – що з вами було (трапилося, скоїлося, сталося) вчора?
[Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Б.Грінченко). Коли б змогтись та ще поволоктись (Пр.). Приміг би – в ложці води втопив (Пр.). Не судилось нам, серденько, Бути до пари (А.Кримський). З роботи ніколи не вилазить (Сл. Гр.). Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною (Л.Мартович). «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав (І.Котляревський). Кімната правила за кабінет (АС). — Ну що ж, Санчо,— промовив Дон Кіхот,— даруй мені на цім слові, але скажу тобі, що дурень єси, та й годі! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Родину непокоїли його тодішні приятелі; за кращих товаришів Зенонові правили цирульник Жан Меєрс — чоловік удатний для пускання застояної крові чи різьблення чогось із дерева, але заразом підозрюваний у розтині трупів, а також Колас Геель, хвальк й дебошир, із яким отрок не одну годину провів за збиранням коліщаток і шківів, замість присвячувати час молитвам і навчанню (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Одержавши гроші, переслідувачі кинулися на пошуки. Хоч Фатме та Ягос усього цього не знали, та малися на бачності (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Фред налив. — Ну, то будьмо ж, Валентине! — Будьмо, Роббі! — Правда ж, чудесне це слово: «Будьмо!» — Найкраще з усіх слів! (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Бути за розумного зовсім не важко: треба уникати труднощів, обходити перешкоди та іншим носа втирати за допомогою словника. Люди ж дурні, як гуси, а нетямущі, як коропи (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). — Любий, я вагітна. — А ти до лікаря ходила? — А він то тут до чого?] Обговорення статті
Ёлки-палки, ёлы-палы, эвфем. – бляха-муха, йосип драний, йо́пересете, йо́келемене, йо́перний театр, (рус.) йолки-палки, йопсіль-мопсіль, японський городовий.
[Ця держава, як і будь-яка інша, не заслуговує на жодну фору, вона цілком самодостатня у своїй шкідливості, не слід тут щось списувати на рахунок щойнонародженої, і тому ще недозрілої незалежності, наш державний апарат, наш, бляха-муха, адмінресурс, зовсім не справляє враження недозрілості, недорозвиненості — так, але не недозрілості, то чому слід вибачати їй відверту лажу, якої вона допускається? На щастя, ця держава, як і будь-яка інша, цілком справедливо заслуговує на ліквідацію, у всякому разі — на поступову ліквідацію, і чергове святкування її дня народження має сприйматись як чудесний спосіб ще раз нагадати одне одному про те, що в нормальному суспільстві, суспільстві, що не страждає на запори національної самоідентифікації, армію потрібно розпустити, клерків потрібно депортувати, футбольні клуби потрібно експропріювати, міліцію потрібно навчити виконувати хоч щось для суспільства корисне, а державу потрібно просто валити. З днем народження, Україно! (С. Жадан). …йолки-палки, ми ж були вродливим народом, леді й джентльмени, відкритозорим, дужим і рослявим, самовладно-міцно вкоріненим у землю, з якої нас довго видирали з м’ясом, аж нарешті таки видерли, і ми розлетілись, розтрусились по всіх широтах обстрапаним пір’ям із розпоротих багнетами подушок, наготованих, було, на придане, — ми-бо все чекали свого весілля, вишивали собі пісень, хрестиком, слово до слова, і так упродовж всенької історії, — ну от і довишивалися (О. Забужко). «Йокелемене» — тільки й думав я, а вона забігала то зліворуч, то справобіч, змушуючи мене до маневру (Б. Жолдак). Йопересете! Та скоро вже буде ранок! (А. Дністровий)]. Обговорення статті
Многолюдство, многолюдие, многолюдье – багатолю́ддя, велелю́ддя, (реже) великолю́ддя, багатолю́дство, великолю́дство, велелю́дство:
• какое многолюдие! – а люду скільки! яке багатолюддя!
[…мало змісту в європейській цивілізації; належить містам роздробитися на села, на мизи і з’їжджатися тільки в контори, на засідання на короткий час, не засиджуючись у величезних скопищах багатолюдства… (П.Куліш). Згромаджене досі велелюддя завирувало, кинулося до наготовленого для вогнищ паліччя, кожен вибирав собі зручний коли не для нападу, то для оборони кий (Д.Міщенко). На міських торговищах — велелюддя! Не вщухає гомін, скоморохи розважають і старих, і малих, гудуть гуслі, а над усім — линуть сизі димки, лоскочучи ніздрі смачними наїдками, що готуються тут же, на жаровнях і багаттях,— і млинці, і вареники, і сирники, і бабки, і смаженина, і гаряча юшка із судаком, стерляддю та лином… (В.Малик). А тут саме запустіння, старий будинок стоїть зовсім осторонь вуличного багатолюддя, потворний у своїй убогості, бо колишні прикраси на його фасадних стінах – ліплені дивовижні звірини і рослини вже занадто покришені невблаганним часом, дощами і морозами, а більше – людською лінню й недбалістю, його стіни помережилися зморшками довгих чорних тріщин, між якими густо розповзалось ажурним плетивом ще й павутиння тонших шпаринок (Ю.Завгродній)]. Обговорення статті
Подхват –
1) (подхватывание) підхо́плювання, (оконч.) підхо́плення, (кулак) підхоплювач;
2) (в одежде) мі́сце під пахво́ю, пахви́:
• на подхвате – (под рукой, наготове) напохваті.
[Та держить нагаєчку на похваті (Сл.Гр.). Наступної миті мене поймає божевільний жах. Я тут сам-один, майже безпорадний у цій темряві, можливо, вже давно за мною стежить із іншої вирви пара ворожих очей і десь уже лежить напохваті ручна граната, яка мене розірве (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАГОТО́ВИТЬ (до свят) ще пристара́ти, напо́рати.
БРАТЬ фраз. ста́вити [брать на учёт ставити на о́блік], (забирати) поривати [охота берёт охота пориває];
брать в роботу перемивати кісточки;
брать без бо́я бра́ти го́лими рука́ми;
брать в аре́нду винайма́ти /найма́ти/ у кого;
брать в ежо́вые рукави́цы бра́ти в шо́ри;
брать в жёны кого бра́ти шлюб з ким;
брать в оборо́т бра́ти в сто́си;
брать в плен полони́ти;
брать в своё ве́дение что підпорядко́вувати собі́, бра́ти на се́бе керува́ння чим;
брать в солда́ты бра́ти до ві́йська;
брать за во́рот бра́ти за шкі́рку;
брать за го́рло приступа́ти з ноже́м до го́рла;
брать за жа́бры бра́ти за ба́рки;
брать за живо́е бра́ти за ду́шу;
брать к све́дению, брать в расчёт бра́ти на за́мітку;
брать ле́стью підхо́дити ле́стощами;
брать на заме́тку заното́вувати, запи́сувати, роби́ти нота́тки, бра́ти на за́мітку, оказ. відното́вувати;
брать на испу́г /брать на пу́шку/ бра́ти на Бо́га;
брать на каранда́ш бра́ти на за́мітку, бра́ти на папі́р;
брать на карау́л (зброю) виставля́ти на по́честь;
брать на прока́т випозича́ти у кого;
брать на себя́ бра́ти на свої́ пле́чі, бра́ти на свою́ го́лову;
брать на свою́ отве́тственность фаміл. брати на свою́ го́лову, бра́ти на свої́ ру́ки;
брать на себя́ сме́лость насмі́люватися, зва́жуватися;
брать на учёт ще реєструва́ти, (вексель) дисконтувати;
брать нача́ло зачина́тися;
брать по вы́сшему счёту брати ви́ще;
брать под защи́ту става́ти в оборо́ні;
брать под козырёк віддава́ти честь;
брать приме́р с кого галиц. взорува́тися на кого;
брать себе́ за пра́вило ще кла́сти собі́ пра́вило;
брать сло́во галиц. забира́ти го́лос;
брать уро́ки брати ле́кції, ма́ти репети́тора;
не брать в расчёт не́хтувати що, лиша́ти на бо́ці;
брать под сомне́ние ще сумніва́тися в чому;
бери́, ско́лько душе́ уго́дно бери́, скі́льки душа́ бажа́є;
на́ша берёт на́ша зве́рху;
беру́щий що бере́ тощо, зда́тний взя́ти, зви́клий /ра́ди́й, маста́к/ бра́ти ???, відбо́рець, бра́ха;
берущий верх перемо́жець;
берущий взя́тки хаба́рник, хапу́н, липки́й на ру́ку;
берущий за гло́тку принево́лювач, стил. перероб. приступи́вши з ноже́м до го́рла;
берущий го́лыми рука́ми маста́к бра́ти голі́руч;
берущий за се́рдце серцезвору́шний;
берущий мно́гое на себя́ самоуповнова́жений, з вели́кими амбі́ціями, з вели́кими пла́нами;
берущий на му́шку стил. перероб. наці́лившись на;
берущий на себя́ роль гото́вий взя́ти на себе́ роль;
берущий о́ткуп відку́пник;
берущий под отчёт відбо́рець під звіт;
берущий под сомне́ние что схи́льний сумніва́тися /невпе́внений/ у чому;
берущий своё нача́ло в з поча́тком у;
берущий с ме́ста зда́тний взя́ти з мі́сця;
берущий уро́ки що бере́ ле́кції;
ВЗЯТЬ (від кого /що/) перебра́ти;
взять Бо́га за бо́роду пійма́ти Бо́га за но́ги;
взять верх над кем (у спорі) перева́жити кого;
взять в ежо́вые рукави́цы укр. взя́ти в лабе́ти;
взять в жёны кого пошлю́бити;
взять в кавы́чки залапкува́ти;
взять в обуче́ние (взять для повыше́ния квалифика́ции) взя́ти на нау́ку;
взять в плен, заполони́ти;
взять в толк помісти́ти в голові́, набі́гти тропи́, вхопи́ти тропи́;
взять высо́кую но́ту потягну́ти горо́ю;
взять го́рлом ви́сварити, ви́кричати, взя́ти на го́рло;
взять на букси́р взя́ти на гуж;
взять на карау́л ще відсалютува́ти;
взять на себя́ (місію) ще перебра́ти;
взять на себя́ обяза́тельство зобов’яза́тися;
взять на учёт зареєструва́ти;
взять под опе́ку кого, взять попечи́тельство над кем заопі́куватися ким;
взять ружьё на изгото́вку нагото́вити кріс;
взять свои́ слова́ наза́д галиц. відкли́кати свої́ слова́;
взять себя́ в ру́ки опанува́ти себе́, опанува́тися, взя́ти себе́ в ру́ки;
взять след мисл. вхопи́ти тропи́;
взять сло́во галиц. забра́ти го́лос;
ни дать ни взять о́ко-в-о́ко;
ни дать ни взять что що чим [ни дать ни взять – гора́ гора́ горо́ю], чи́сте тобі́ що;
не взять в толк не скла́сти ра́ди;
чья возьмёт? чий чорт бу́де ста́рший?;
взял? (= получил?) діста́в?;
взял страх у страх уки́нуло /узя́в страх/ кого;
взя́вший ОКРЕМА УВАГА (місто, фортецю) здобу́вець;
ка́пли в рот не взявший стил. перероб. рі́ски в рот не взя́вши;
взявший на карау́л відсалютува́вши;
взявший под карау́л взя́вши під ва́рту;
взявший под козырёк відда́вши честь;
взявший под опе́ку опіку́н, ОКРЕМА УВАГА;
взявший свои́ слова́ наза́д ОКРЕМА УВАГА;
ВЗЯ́ТЫЙ вме́сте взятый /вме́сте взятое, вме́сте взятые/ фраз. ра́зом узя́вши;
взятый в кавы́чки залапко́ваний.
ИЗГОТО́ВКА військ. погото́ва;
с ружьём на изготовку з нагото́вленим крі́сом, з крі́сом на погото́ві.
НАВА́РИВАТЬ, наваривающий що /мн. хто/ нава́рює тощо, зда́тний навари́ти, за́йня́тий нава́рюванням, зва́рювальник, прикм. нава́рювальний;
наваривающийся/навариваемый нава́рюваний, нагото́влюваний, прикм. тех. наварни́й, к-я нава́ристий.
ОБНАЖА́ТЬ ще заго́лювати, (меч) наготовля́ти, нагото́влювати;
обнажа́ющий що /мн. хто/ заго́лює тощо, ста́вши заго́лювати, ра́ди́й /зда́тний, зму́шений/ заголи́ти, прикм. заго́лювальний, ого́лювальний, добува́льний, нагото́влювальний, розкрива́льний, викрива́льний, відкрива́льний;
обнажа́ющий го́лову, ст скида́ючи ша́пку /капелю́х тощо/;
обнажа́ющий ду́шу відве́ртий до кра́ю, із се́рцем на доло́ні;
обнажа́ющий меч стил. перероб. вийма́ючи меч, коротк. ви́хопивши меч;
обнажа́ющийся/обнажа́емый заго́люваний, ого́люваний, добу́ваний, нагото́влюваний, розкри́ваний, викри́ваний, відкри́ваний.
ПОКА́ЗЫВАТЬ ще демонструва́ти, (в суді) сві́дчити, зізнава́ти, дава́ти сві́дчення, (пальцем) вка́зувати, фаміл. ти́цяти;
показывать куки́ш /показывать шиш, показывать фи́гу/ сучи́ти /сука́ти/ дулі;
показывать нос наставля́ти но́са;
показывающий що /мн. хто/ пока́зує тощо, ста́вши демонструва́ти, ра́ди́й показа́ти, за́йня́тий по́казом, демонстра́тор, (індекс) пока́жчик, (в суді) сві́док, прикм. /кому/ вказівни́й для кого, (важли́вий) для по́казу, складн. покажи́-, пор. указывающий;
показывающий зу́бы / показывающий ко́гти/ перен. стил. перероб. ви́шкіривши зу́би /нагото́вивши пазурі́/;
показывающий куки́ш в карма́не відва́жний на ду́лю в кише́ні, покажи́-дулю-в-кише́ні;
показывающий нос з наста́вленим но́сом;
показывающий па́льцем зви́клий ти́цяти па́льцем;
показывающий приме́р зда́тний бу́ти за при́клад;
показывающий роль що пока́зує роль;
показывающий себя́ ра́ди́й показа́ти себе́;
показывающий спи́ну 1. зви́клий пока́зувати спи́ну, 2. ра́ди́й накива́ти п’я́тами;
показывающий спи́ну врагу́ покажи́-спину-во́рогу;
ПРИГОТОВЛЯ́ТЬСЯ ще ла́годитися, ма́ти на́мір;
приготовля́ющий = готовящий тощо зда́тний приготува́ти;
приготовляющийся/приготовля́емый гото́ваний, рихто́ваний, нагото́влюваний;
ПРИГОТО́ВИТЬСЯ, пригото́вившийся пригото́ваний /нагото́ваний/, нарихто́ваний, прикм. гото́вий, ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Наготове – напогото́ві.
Наготовлять, наготовить – наготовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, нагото́вити, -влю, -виш, нала́годжувати, -джую, -джуєш, нала́годоти, -джу, -диш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Готовый – готовий; наготовлений; злагоджений; зладжений; влаштований; (огласный, склонный) – готовий на що; охочий; ладен; радий; радніший. Готовый к услугам – готовий до послуг, до послуги. Быть готовым, наготове – бути напоготові.(Я) все готов (для вас) сделать – (я) радніший все (для вас) зробити. Готовые деньги – готівка.
Держать, -ся – тримати, -ся; держати, -ся. Держать себя – поводитися; триматися. Держать экзамен – складати іспит. Держать наготове – тримати, держати напоготові. Временно держать у себя – передержувати кого, що. Держать пари – закладатися; битися об заклад іти, заходити в заклад. Держаться вместе – гурту, купи триматися; купитися. Держаться за одно – тримати за ким; в один гуж тягти з ким. Держаться стойко, твердо – міцно триматися, кріпитися. Держаться на стороже – матися на бачності; бути сторожко з ким. Держаться своего – додержувати свого; не видати, -ся свого. Держать слово – см. Слово. Держать в ежовых рукавицах – в тісних руках держати.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Подготовленный – нагото́ваний;
• п. (снаряжение) – нарихто́ваний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Быть
• Будем бдительны! – будьмо пильні!
• Будем готовы! – будьмо готові (напоготові)! [Вони вже близько, будьмо ж всі готові зустрінути врочисто молодих. Кочерга.]
• Будем здоровы! – будьмо здорові!; будьмо! [Сідай і ти, Насте, — розпорядився Гаркуша, наливаючи чарки — …Отож, за те, щоб добре поярмаркувалось… Будьмо. Гончар.]
• Будем знакомы! – будьмо знайомі!; познайомимося! (зазнайомимося!)
• Будет! – годі; буде!; доволі!; досить! [Не плач, серденько, годі! Вовчок. Та буде ж, буде… Квітка-Основ’яненко.]
• Будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято. Пр. Буде й на нашій вулиці свято. Пр. І в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце. Пр. Колись і на нас сонечко гляне. Пр. Колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде. Пр. Діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині. Пр.
• Будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…; буде по-моєму, по-твоєму… [І побачиш, як не на моє вийде. М. Куліш. Нехай, думаю, по-твоєму буде. Стороженко.]
• Будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе).
• Будет тебе! будет вам! – буде тобі! буде вам!; знатимеш! знатимете!; матимешся! матиметеся!; начувайся! начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш!
• Будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють. Пр. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Пр. Хто стається медом, того мухи з’їдять. Пр. Будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть). Пр.
• Будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві; зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку; коли (якщо) ласка твоя, ваша; (розм.) спасибі тобі; спасибі вам. [Скажи мені, будь ласкав, тату, Чого ячмінь наш так поріс… Гребінка. Зробіте ласку, дядечку, велику, Не жалуйте дерев старих. Візьміть та вирубайте їх. Глібов.]
• Будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові; бувай, бувайте; (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові; щасливо. [Бувайте здорові, молодиці! Вовчок.]
• Будь он…, он бы… – якби (коли б) він був…, він би…
• Будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша; будь ласка (будьте ласкаві). [Коли ваша ласка, — кажу, — то й я собі біля вас стану. Вовчок.]
• Будьте уверены – будьте певні; майте певність. [Будьте певні, що ви не вмрете — живі будете. Вишня.]
• Будь что будет; была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде що буде; хай (най) діється (буде) що хоче; або пан, або пропав. Пр. [Або здобути, або дома не бути. Пр. Раз козі смерть. Пр. Куць виграв, куць програв. Пр. Подивилась Катерина: — І ви, бачу, люди! Не плач, сину, моє лихо! Що буде, то й буде! Шевченко.]
• Была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде. Пр. Кому кого у надобі, той того найде у кадовбі. Пр. Що по надобі, то найдеш і в кадобі. Пр.
• Была бы шея, а ярмо найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться). Пр. Аби шия, а хомут буде. Пр. Аби пшоно — каша буде. Пр. Аби голова, а шолуді будуть. Пр. Аби корито, собаки будуть. Пр. Аби болото, а жаби будуть. Пр. Аби хліб, а зуби будуть (найдуться). Пр. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Пр. Аби побрязкачі, послухачі будуть. Пр. Аби люди, а піп буде. Пр. На мої руки найду усюди муки. Пр.
• Был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився. Пр. Був мед, та гості попили. Пр. Було діло, та полетіло. Пр. Був колись горіх, а тепер свистун. Пр. Був волом, та став козлом. Пр. Був лісничим, а тепер нічим. Пр.
• Быть беде – без біди тут не обійдеться; начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха.
• Быть без души от кого – всією душею упадати коло кого; дух за ким ронити; палко любити кого. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш. Грітенко.]
• Быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким; тримати спілку з ким; спілкувати з ким.
• Быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (згоді, ладу); добре тривати з ким; бути (жити) не в ладу (не в (з)лагоді, не в згоді) з ким; не ладнати з ким; незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким. [Нам не треба сварки, ми в злагоді. Мартович.]
• Быть в новость кому – бути за новину кому.
• Быть во главе – на чолі бути (стояти); перед вести. [Бо Панько перед вів!.. М. Куліш.]
• Быть в ответе за что – відповідати за що.
• Быть в сборе – зібратися; бути вкупі.
• Быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись); здужати (здолати); мати змогу (силу); примогти. [Коли б змогтись, та ще поволоктись. Пр. Приміг би — в ложці води втопив. Пр.]
• Быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким; посваритися з ким; (образн.) розбити глек і з ким. [Часом ти що не по-моєму, — я косо гляну, а часом я що не по-твоєму — ти скривишся, та дивись і розіб’ємо глек! Кониський.]
• Быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити. [Жити чи не жити — Ось що стало руба. Старицький, перекл. із Шекспіра.]
• Быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим; (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити… [Хай чабан! — усі гукнули, — За отамана буде. Тичина. І він зайшов у другу кімнату, що правила йому за робочий кабінет. Баш.]
• Быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою; бути подружжям; бути в парі (до пари). [Не будемо ми, серденько, в парі, душа моя чує. Чубинський. Не судилось нам, серденько, Бути до пари. Кримський.]
• Быть начеку (настороже) – бути наготові (насторожі); пильнувати; бути обережним.
• Быть не может! – бути не може!; [це] неможливо!
• Быть ни при чём – бути ні до чого; не мати нічого спільного з чим.
• Быть по сему! – хай буде так!; так має бути!; нехай так! [Хай буде так! Іди! Кочерга.]
• Быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого. [З роботи ніколи не вилазить. Сл. Гр.]
• Быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути; не переводитися. [Яка вона молодесенька, а вже свати не переводились у хаті. Вовчок.]
• Всё может быть – усе може статися; все може бути. [Я не кажу напевне, а все може статися. Старицький.]
• Да будет! – хай (най) буде!
• Должно быть – певно; мабуть (мабуть чи не); повинно (мусить бути). [Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі. Шевченко.]
• И был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав). [Похвалили млин і поїхали, і німець той з ними. Тільки його й бачили. Кониський.]
• Как быть? – як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати? [Що тут у світі робити? Казка.]
• Кто бы ни был – хоч би хто був; хто б був не був. [Хто б був не був батько, а вже ж він батько. Свидницький.]
• Может быть – може.
• Надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть; [десь] певно; либонь; мабуть чи не; десь (десь-то); (зах.) відай. [Удався, мабуть, я у того пращура свого, у Савлука козака. Вовчок.]
• Не будь я (пусть я не буду) – [Не] хай я не буду.
• Не будь я тогда где… – якби я не був тоді де…
• Не знает, как ему быть – не знає, що йому робити (діяти, чинити); (образн.) не зна, на яку (котру) ступити. [Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною. Мартович.]
• Не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні. Пр. Або буде, або й ні. Пр.
• Одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде.
• Пока ещё что будет – пока там ще до чого дійдеться.
• Стало быть – отже; виходить; значить. [Значить, подорожувати будемо ми лише втрьох… Трублаїні.]
• Так и быть – (не)хай (і) так; так тому й бути; гаразд (добре); сількісь; (давн.) іносе. [Найкраще у житті — це життя… а вмирати… ну, що ж, нехай і так! — життя є наука про смерть. Ільченко. «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. Котляревський.]
• Хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) і т. ін. [Хотів був обережно вгорнути в клапоть шовку й той пречудовий образок. Ільченко. Уже були спробували з сінокосами, — обпеклися. Головко.]
• Чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться. Пр. Що суджено, то не розгуджено. Пр. Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду. Пр. Що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш. Пр. Чи співатиме півень, чи ні, а день буде. Пр. Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом. Пр. Що має утонути, то не увисне. Пр. Що має висіти, то не утоне. Пр. Лихая доля і під землею надибає. Пр.
• Чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!; щоб твого й духу [тут] не було!; щоб тебе тут не було! [Іди з двору, щоб і дух твій тут не пах!.. Тобілевич. Геть звідси! Щоб твого духу тут не було! Гордієнко.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

нагото́вить наста́чити, наготува́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Нагото́ві, нар. – наготове.
Наготува́ти, нагото́вити – наготовить, приготовить.
Напогото́ві, нар. – наготове.
Напосу́дити, напосу́дитися – собрать, собраться, наготовить, наготовиться.
Насправля́ти –
1) наделать, накупить;
2) наготовить, устроить.
Натага́нити –
1) много наложить;
2) много наготовить.
Нащу́лювати, нащу́лити, нащу́рювати, нащу́рити – настораживать, насторожить.
• Нащу́рити ву́ха – быть наготове.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Каза́ти, кажу́, -жеш, гл.
1) Говорить. Ой казав єсь, присягав єсь: не покину я тебе. Чуб. V. 180. Хоч будуть питати, не буду казати. Нп. Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув. Посл. Не при нас кажучи. Ном. № 8365. Въ наст. времени вмѣсто обычной формы: кажу́, ка́жеш и пр. въ нѣкот. мѣстностяхъ сокращ.: кау(ку), каеш, кае(ка), каемо. А я йому й ку: не бачиш, — ку, — роззявляко, куди їдеш? Грин. II. 310. Чую я, кае, вчора пани поносять якусь політику. Рудч. Ск. II. 209. Ми усім наготовили, а тепер він один да ще ка’: мало. Рудч. Ск. I. 26. Эта форма въ частномъ употребленія у Квитки. Намалювавши та й кае нам: «Тепер, хлопці, дивітеся, що за кумедия буде?». А ми каемо: «а ну, ну́, що там буде?» Кв. І. 7. (Изд. 1887). Не вам ка́жучи. Извините за выраженіе. Та тут, не вам кажучи, така хвороба прикинулась: чиряками обкидало всього Каза́ти з уст. Говорить изустно. Каменец. у.
2) Приказывать, велѣть. Казав єси нас пан наказний додому одпускати, а тепер єси наказуєш землянки копати. Рк. Макс. Кажіть мені, панове, сього хлопця до себе узяти; я буду й ростити і подушне за його платити. О. 1861. VIII. 17. Скачи, враже, як пан каже. Ном. Обтяв Бог дати, тіко казав заждати. Ном. № 157.
Нагото́вити, -влю, -виш, гл. Наготовить, приготовить. А сама наготовила їй повнісіньку скриню усякої худоби. Рудч. Ск. II. 57.
Нагото́ві, нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів. Стор.
Наготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = Наготовити. Наготуй шабельку та й воюй зі мною. Чуб. V. 425.
Напогото́ві, нар. Наготовѣ, въ готовности. Приїдуть гості — вона на поготові, привітає їх. МВ. (О. 1862. III. 41). У Бога все напоготові. Ном. № 22.
Напо́рати, -ра́ю, -єш, гл. Надѣлать, наготовить.
Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться вмірати. Канев. у.
Насправля́ти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Надѣлать, накупить. Насправляла Зося суконь. Левиц. І. 410.
2) Наготовить, устроить. Насправляли в селі багато обідів за померші душі. Весіллів насправляли.
Натага́нити, -ню, -ниш, гл.
1) Много наложить. Васильк. у.
2) Много наготовить.
Поготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Наготовить, приготовить (во множествѣ). Чи все вже поготували нам на дорогу?
Полотно́, -на́, с.
1) Полотно, холстъ. Побіліла, як полотно. Ном. № 4383. Закохалась дівчинонька в хлопця молодого, і наготовила рушників з полотна нового. Чуб. V. 242.
2) = Пілка 3. Вх. Пч. II. 21.
3) Клинокъ косы. Шух. І. 169. Ум. Полоте́нко, полоте́нце, полоте́нечко. Всього потрошку — і конопель, і полотенка. Г. Барв. 16. Полотенка на станок. Г. Барв. 115. Ой на тобі, подруженько, на рукава полотенечка. Чуб. V. 379.
Понагото́влювати, -люю, -єш, гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювала. Мнж. 131.
Понала́годжувати, -джую, -єш, гл.
1) Наготовить, приготовить (во множествѣ).
2) Устроить, наладить (во множествѣ).
Ті́лки, ті́лко = Тілько. Сорок бочок наготовили, а тілко у одну насипали оливи. Рудч. Ск. II. 150.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

I. Гара́зд, нар. *6) Восклицание, лозунг: Держись, будь наготове!

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

слуха́чка, слуха́чок; ч. слуха́ч
1. та, хто слухає когось або щось. [«Шановні та любі слухачки і слухачі в далеких землях <…>» – такими словами розпочалася перша радіопрограма закордонного мовлення Федеративної Республіки Німеччина 3 травня 1953 року. (Україна молода, 2018). Як згадувала пізніше одна зі слухачок концерту, чужинці захоплювалися українськими мистцями, які «їздять по Европі і прославляють Канаду своїми талантами». (Сучасність, Мюнхен, 1985). Отже я вибрався на лаву, попрохав одну слухачку тримати переді мною наготові шклянку з водою і виголосив промову <…>. (Майк Йогансен «Подорож у радянську Болгарію», 1931). Баба, теперішня моя слухачка, страшенно образилась. (Сергій Єфремов «Літописець своєї епохи», 1925). Баба Зінька була дуже вважливою його слухачкою. (Іван Нечуй-Левицький «Не той став», 1896).]
2. та, хто навчається, є студенткою якогось відділення навчального закладу. [Одна зі слухачок Школи журналістики Віка Ковцун навчається в обласному ліцеї для обдарованих дітей <…> (Версії, 2014). Сюзанна Станік (народилася 1954 року у Львові, закінчила юрфак Франкового університету, була слухачкою Одеського інституту політології та соціології) <…> (Високий замок, 2007). За блискуче відчуття народної мови відразу стала улюбленою слухачкою у професора Євгена Тимченка і вступила до його семінару. (Докія Гуменна «Дар Евдотеї», 1990). <…> треба визнати, що не одна пристойна слухачка археології й блукала серед цих руїн. (Зоф’я Даровська «Таємниця п’ястівських орлів», пер. Роман Вишневський, Анатолій Заблоцький, 1973).]
// та, хто підвищує свої знання в гуртках, на курсах та ін.; учасниця постійного семінару, членкиня гуртка та ін. [Тепер вона стала слухачкою Вищих жіночих курсів. (Роман Горак «Тричі мені являлась любов», 1983). Ліля добре знала Марію Олександрівну, невгамовну, енергійну жінку, часто гостила у неї дома – її сестра Катя, теж була слухачкою медичних курсів. (Микола Олійник «Дочка Прометея», 1966).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 702.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 384.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Нагота́вливать, наготовля́ть, нагото́вить, ся = нагото́вувати, настача́ти, наготува́ти, наста́чити (С. Л.), про страву — напо́рати, про одежу — насправля́ти, спра́вити, вози в дорогу — налашто́вувати, налаштува́ти (С. З.), обрехтува́ти. — Настачай, жінко, усього в волю, бо гостей буде багато. С. Л. — На всїх не настачиш. — Їжте на здоровля, для вас напорала. — Насправляв собі одежі на цїлий рік. — З вечера було ще налаштують віз і поскладають. Номис. С. З.
Нагото́вѣ = вгото́ві, напогото́ві. С. Л. — Гляди, щоб усе було напоготові.
Де́рево = де́рево, (одно) — дереви́на, здр. — дере́вце, (зрубане і наготоване на будівлю) — дере́вня (С. Аф.), дереви́на, (зрубане без гилок) — коло́да, дуб, дубо́к, (і обтесане з боків) — ба́лка, (лїсове) — лїсовина́, (садове) — садовина́, (липове, березове і т. д.) — ли́пина, бере́зина і т. д, (сухе на пнї) — сухості́й, (сухе зрубане) — сушня́к (С. Л.), сушни́к, (роздвоєне в горі) — розсо́ха, (з ґулями) — ґулювате, (посажене) — поса́дина, поса́дка, посадки́, (очищене від кори) — лепі́ж, (частина дерева з низу до гилок) — окоре́нок (С. Л.), (високе і товсте) — коло́дисте, (частина коло коріня) — при́корень. — Навалив деревнї, так що на дві хати буде. С. Аф. — Одним кінцем привязав до дуба, а другим до другої якоїсь деревини. К. X. — Привъязав кони до прикорня. н. д. — Онъ де́рево де́ревомъ = він як пе́нь той.
Загота́вливать, заготовля́ть, загото́вить, ся = готува́ти, ся, заготовля́ти, ся (С. Л.), запаса́ти, ся, зготува́ти, згото́вити, нагото́вити, ви́готовити.
Назу́бривать, назубри́ть = 1. зуби́ти (С. Аф.), визу́блювати, назу́блювати, ви́зубити (С. Пар.), назуби́ти, позуби́ти. – Наготов серпи, треба до коваля назубити. — Ой десь мене Бог не простив, що я у недїлю серпи позубив. н. п. 2. вище́рблювати, ви́щербити, пощерби́ти. — Ляхи шаблю пощербили. В. Щ.
Понагото́вить = понагото́влювати, понастача́ти, страви — понава́рювати, понапіка́ти, одежі – понасправля́ти і т. д. д. Нагото́вливать.
Приготовля́ть, пригото́вить, ся = готува́ти, ся (С. З. Л.), ла́годити, ся, ла́дити, ся, ладна́ти, ся, лаштува́ти, ся, (С. Л.), рештува́ти, споряжа́ти (С. Л.), вготува́ти (С. Л.), наготува́ти, нагото́вити (С. Л.), ви́готовити, нала́годити, ся (С. Л.), налаштува́ти, нала́дити, наладнува́ти, спра́вити, нарештува́ти, ся, споряди́ти, обла́годити, ся, постїль — сла́ти ся, посла́ти, ся, про кілько — повигото́влювати, повила́гожувати і т. д. — Татари вечерю готують. С. З. — Чужу милу цїлує й милує, а на мене нагайку готує. н. п. — Заслав ординанця козакам готувати ся в поход. Л. В. — А злая мачуха пекло вготувала за сироти-дїти, що не доглядала. н. п. — Він лагодить ся їхати з нами. С. Л. — Лагодять ся вже судити його. Кн. — Лагоди, мати, постїль, сїм подушок пухових. н. п. Под. — Та заходить ся рештувать вози в далекую дорогу. К. Ш. — Лаштуй швидче обідати. Кн. — Чоловік у домовину дивить ся, а вони йому на Сібір воза лаштують Кн.