Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 35 статей
Запропонувати свій переклад для «незрозумілий»
Шукати «незрозумілий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бестолко́вый –
1) (неумный) безглу́здий, безтолко́вний, безтямки́й, нетяму́щий, безголо́вий, дурноголо́вий, безкле́пкий.
• -во – безглу́здо, безтолко́вно;
2) безла́дний, недола́дний, незрозумі́лий.
• -во – безла́дно, без ладу́, без ладу́ й без по́ладу.
Невня́тный –
1) (неясный для слуха) невира́зний, нерозбі́рний, нерозбі́рливий. [Слова́ злива́лись у не́ї в го́рлі в невира́зний крик (Коцюб.). Яки́йсь невира́зний го́мін розлі́гся в кав’я́рні (Коцюб.). Ворко́че щось невира́зне (Л. Укр.). Ли́стя и́ноді, чутли́во стрепену́вшись, шепоті́ло щось нерозбі́рне (Корол.)];
2) (перен.) невира́зний, нея́сний.
• -ная ласка – невира́зна (нея́сна) ла́ска;
3) (непонятный) незрозумі́лий, нея́сний.
• Им -тен этот язык – їм незрозумі́ла (нічо́го не промовля́є) ця мо́ва.
• -ное содержание читаемого – незрозумі́лий (нея́сний) зміст чи́таного.
Невразуми́тельный – неврозу́мливий, (непонятный) незрозумі́лий, нея́сний (кому́). [Незрозумі́лі за́головки (Крим.)].
Ненагля́дный –
1) прлг. – ненагля́дний, ми́лий, лю́бий, коха́ний; срв. I. Ми́лый. [Нічо́го бі́льше, як життя́м оща́дним сей скарб свій ненагля́дний побільша́ти (Франко)]. Дитятко моё -ное! – дити́нко моя́ лю́ба! оче́й мої́х уті́хо!
2) сщ. – ми́лий (-лого), лю́бий (-бого), коха́ний (-ного); срв. II. Ми́лый.
• -ная, сщ. – ми́ла (-лої), лю́ба (-бої), коха́на (-ної);
3) ненао́чний; (непонятный) незрозумі́лий, (нечёткий) невира́зний, (неясный) нея́сний.
• -ный пример – ненао́чний (нея́сний) при́клад.
Необ’ясни́мый – нез’ясо́вний, нез’ясне́нний, що не мо́жна (не надає́ться) з’ясува́ти; (непонятный) незрозумі́лий.
• -мым образом – незрозумі́лим (нез’ясо́вним, нез’ясне́нним) чи́ном (ро́бом), (яко́сь) незрозумі́ло (нез’ясо́вно, нез’ясне́нно); срв. Необ’ясни́мо.
Неосмы́сленный – несвідо́мий, несмисле́нний, необмірко́ваний, (неумный) нерозу́мний, (глуповатый) дурнува́тий, недоу́мкуватий, (непонятный) незрозумі́лий. [Лепе́че які́сь незрозумі́лі слова́ (Звин.)].
Непоня́тный – незрозумі́лий, невтя́мний, те́мний, (непостижимый) недовідо́мий, незбагне́нний, (неясный) нерозбі́рний. [Ста́лося щось ди́вне, незрозумі́ле (Коцюб.). Говори́в яки́йсь европе́єць незрозумі́лою для Гасанба́я мо́вою (Ле). Жо́дного сло́ва незрозумі́лого для їх, жо́дної ду́мки плу́таної (Кирил.). Цей спо́сіб розмо́ви був невтя́мний для дівча́т (Н.-Лев.). Про́слідки слов’я́нської дохристия́нщини уже́ те́мні наро́дові (Куліш). Не зна́ючи, чим заспоко́їти свою́ недовідо́му для ро́зуму триво́гу (Куліш). Крута́ мо́ва, нерозбі́рна (Звин.)].
Неразга́данный –
1) нерозга́даний. [На його́ чолі́ відзнача́лася му́ка нерозга́даного пита́ння (Васильч.)];
2) невгада́нний; (необ’яснимый) нез’ясо́вний, (загадочный) невідга́дний, загадко́вий; (непостижимый) не(до)відо́мий, незрозумі́лий. [Стоя́в нена́че в легкі́й заду́мі після ди́вного й неодга́дного сну (Яворн.). Тає́мний і неодга́дний Чума́цький шлях (Яворн.). Недовідо́ма за́гадка (Крим.)].
Несведомый – недовідомий, загадковий, таємний, незрозумілий.
Неудобопоня́тный – незрозумі́лий, нелегкозрозумі́лий, неле́гки́й (важки́й) для (до) зрозумі́ння; (неразборчивый) нерозбі́рний; срв. Невразуми́тельный.
Нея́сный –
1) (несветлый, нечистый) нея́сни́й, (тусклый) тьмя́ний, (сумрачный) те́мрявий; ((с)мутный) каламу́тний, му́тни́й. [Неясни́й день (Брацл.). Нея́сне сві́тло (Київ). Те́мрявий світ зимово́го дня (Грінч.). Ліни́ва па́м’ять, важка́ й каламу́тна (Коцюб.)];
2) (неотчётливый, невнятный) невира́зний, (неразборчивый) нерозбі́рний, (неопределённый) нея́сний; (неверный, безотчётный) непе́вний. [О́браз люде́й, бліди́х, невира́зних, як з гобеле́нів (Коцюб.). Їй мули́ло се́рце яке́сь невира́зне почуття́ (Л. Укр.). Чу́ти було́ які́сь невира́зні спі́ви (Грінч.). Глухі́, невира́зні чутки́ (Грінч.). Невира́зні хоті́ння та неофо́рмлені пра́гнення (В. Підмог.). Нея́сні о́бриси яру́ги (Велз). Нея́сний ше́піт (Едґ. По). Пливу́ть які́сь нея́сні сни (Сосюра)].
• -ные мечты – невира́зні (непе́вні) мрі́ї. [Стою́ я у мрі́ях непе́вних (Л. Укр.)];
3) (непонятный) нея́сний, невира́зний, незрозумі́лий.
• -ное выражение – нея́сний (непе́вний) ви́слів.
• -ное значение слова – нея́сне (невира́зне) зна́чення сло́ва.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Непонятый – неусвідомлений, несприйнятий, незрозумілий, незба́гнений, незба́гнутий не осягнений розумом.
[Ця констатація приводить нас до важливої думки, яку економісти розуміли протягом століть, але яка видається абсолютної незбагненою багатьом сьогоднішнім економістам: країна з неефективним промисловим сектором набагато заможніша, ніж країна, де взагалі немає промислового сектора (П.Таращук, перекл. Е.С.Райнерта)].
 Обговорення статті
Нечитабельный – нечиткий, нечитний, тяжкочитний; (о тексте, ещё) незрозумілий, нечіткий; (о почерке, ещё) нерозбірливий, нерозбірний, невиразний. Обговорення статті
Расплывчатый – розпливчастий, туманний, незрозумілий, неясний, непевний. Обговорення статті
Неудобоваримый –
1) (плохо усваиваемый органами пищеварения) нестравний;
2) (невразумительный, трудно понимаемый, перен.) незрозумілий, (неясный) неясний:
• неудобоваримая пища – нестравна їжа;
• неудобоваримый доклад – незрозуміла доповідь.
[Однак коли, для прикладу, доводиться їхати в маршрутці, спостерігаючи співвітчизників, які ревно хрестяться на кожен храм, повз який проїжджаємо, я не можу позбутися враження, що в більшості громадян моєї декларативно-християнської країни там, де мала би бути віра, є пекельний коктейль із забобонів, підліткових страхів, недолікованого поганства, імпортованих орієнтальних ідей, недбало імплантованого сектантства, швидкорозчинної езотерики, добірки 25-х кадрів голлівудських містиків та ще досхочу різної чортівні. Запитайте першого-ліпшого пасажира про його світобачення і одержите — якщо взагалі одержите відповідь — нестравний мікс із Ошо, Блаватської, Кастанеди, Сергія Лук’яненка, астрологічної рубрики «Cosmopolitan» тощо (Ю.Іздрик). Виною тому стареча нестриманість літа, його розпусна й пізня животворність. Часом буває, що вже й по серпню, а старий грубий штурпак літа своїм звичаєм родить далі, далі виганяє з свого трухляка ялові й ідіотські дні-дички, дні-бур’яни, та ще й в додаток задарма накидає пустих та нестравних днин-качанів – днин блідих, здивованих і непотрібних (Т.Возняк, перекл. Б.Шульца)]. Обговорення статті
Заумный – мудрований, закрутистий, химерний, (бессмесленный) безглуздий, нісенітний, (непонятный) незрозумілий:
• заумная фраза – мудрована фраза.
[Виразність прози та мудровані висловлювання їх авторів здавалися ідальго справжніми вершинами літературного мистецтва, особливо це стосувалося любовних послань привабливим дамам і викликів на дуель. Намагаючись осягнути хитросплетіння пишномовного стилю, бідолашний кабальєро поволі втрачав розум, бо в них не розібрався б навіть Аристотель, якби зумів воскреснути саме заради цієї мети (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕПО́НЯТЫЙ ще неусвідо́млений, фраз. незрозумі́лий.
ОЗАДА́ЧИВАТЬ ще пантели́чити, (словом тощо) фаміл. підко́пувати кого;
озадачивающий, що /мн. хто/ пантели́чить тощо, зда́тний спантели́чити, зви́клий пантели́чити, прикм. заморо́чливий, бенте́жливий, чудерна́цький, дива́цький, незрозумі́лий, загадко́вий;
озадачивающийся/озадачиваемый чем пантели́чений, спантели́чувати, підко́пувати, не в си́лі ви́йти з ди́ва від чого;
ТРЕ́БОВАТЬ ще насти́рливо пита́ти, (активно) сми́кати за по́ли, (для етикету) зобов’я́зувати, уроч. (від митця) жада́ти, (певного часу) ще забира́ти [лече́ние тре́бует вре́мени лікува́ння забира́є час];
тре́бовать судо́м виправля́ти /пра́вити/ судо́м;
тре́бует ухо́да фаміл. про́сить рук;
тре́бует чего стил. перероб. тре́ба що зробити [э́то тре́бует рассмотре́ния це тре́ба розгля́нути]; что тре́бует чего фраз. на що тре́ба чого [ввоз тре́бует разреше́ния на і́мпорт треба до́зволу];
тре́бующий 1. що /мн. хто/ вимага́є тощо, зви́клий вимага́ти, зму́шений зажада́ти, вимага́ч, прикм. вимо́гливий, прибл. вже гото́вий для [тре́бующий перестро́йки вже гото́вий для перебудо́ви], стил. перероб. вимага́ючи, 2. що потребу́є тощо, образ. з потре́бою, стил. перероб. потребу́ючи;
тре́бующий чего підле́глий чому [тре́бующий ремо́нта потребу́ючи ремо́нту], фраз. ма́рний /неефекти́вний, недове́ршений, негото́вий, непереко́нливий, малова́ртий тощо/ без чого [тре́бующий ухо́да ма́рний без до́гляду], фраз. (ще) до кінця́ не який, недо-який [тре́бующий изуче́ния ще до кінця́ не ви́вчений, недови́вчений], пор. нуждающийся в чём;
тре́бующий ана́лиза ще (до кінця) не аналізо́ваний;
тре́бующий вре́мени часоже́рний;
тре́бующий выполне́ния /испо́льзования, приме́нения/ чего стил. перероб. потребу́ючи викона́ння /ви́користання, застосува́ння/ чого;
тре́бующий глубо́кого изуче́ния ще глибо́ко не ви́вчений;
тре́бующий дальне́йших иссле́дований ще до кінця́ не дослі́джений;
тре́бующий затра́т кошто́вний, дороги́й;
тре́бующий максима́льного испо́льзования чего ма́рний без максима́льного ви́користання чого;
тре́бующий невыполни́мого гото́вий вимага́ти нездійсне́нного;
тре́бующий обрабо́тки ще до кінця́ не обро́блений, підле́глий обро́бці;
тре́бующий разъясне́ния незрозумі́лий без поя́снення;
тре́бующий тща́тельной прове́рки /рабо́ты/ ще ста́ранно не переві́рений /опрацьо́ваний/;
не тре́бующий разреше́ния можли́вий /чи́нний, здійсне́нний/ без до́зволу;
тре́бующий рассмотре́ния ще до кінця не розглянутий;
тре́бующий созда́ния стил. перероб. потребу́ючи ство́рення;
тре́бующий удовлетворе́ния вимага́ючи сатисфа́кції;
тре́бующийся/ тре́буемый 1. пра́влений, книжн. вима́ганий, (куди) кли́каний, 2. потрі́бний, потрі́бен, необхі́дний, ба́жаний, жа́да́ний; (товар) ходови́й, прода́жний, попитни́й;
ВОСТРЕ́БОВАТЬ прибл. відзи́скати, (вантаж) відібра́ти;
востре́бовавший ОКРЕМА УВАГА ВОСТРЕ́БОВАННЫЙ запи́таний, відзи́сканий і похідн.;
ВЫ́ТРЕБОВАТЬ (з архіву) ви́дістати, ви́єднати, (з боржника) „ви́крутити”;
ЗАТРЕ́БОВАТЬ (документ) запроси́ти;
ИСТРЕ́БОВАТЬ (з архіву) ви́правити, ви́єднати;
истре́бовать по суду́ ви́правити судо́м;
истре́бовавший ОКРЕМА УВАГА;
ПОТРЕ́БОВАТЬ, потре́бует фраз. забере́, ві́зьме, на це треба буде [э́то потре́бует вре́мени це забере́ час;
потре́бует мно́го вре́мени ві́зьме бага́то ча́су];
потре́бовавший, потре́бовавшийся ОКРЕМА УВАГА;
потре́бовавшийся потрі́бний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Невразумительный – незрозумі́лий, неврозу́мливий, -а, -е; -но – незрозумі́ло, неврозу́мливо.
Непонятный – незрозумі́лий, -а, -е; -но – незрозумі́ло.
Неудобопонятный – незрозумі́лий, -а, -е.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

нея́сный нея́сний, невира́зний, незрозумі́лий

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Незрозумі́лий – непонятный.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

незрозумі́лий, -ла, -ле

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Незрозумі́лий, -а, -е. Непонятный. Желех.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Незрозумі́лий, -а, -е. *Мова незрозуміла дітям. Кон.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Suaeda confusa Iljin — со́дник незрозумі́лий; со́дник заплу́таний (Ру, Оп).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Безтолко́вый, во = 1. безглу́здий, нетяму́щий, дурноголо́вий. — Та він якийсь нетямущий — не має сьвітлого ока в лобі. 2. незрозумі́лий, недола́дний, нескла́дний, не до ладу́, не до ре́чі.
Невня́тный, но = незрозумі́лий, ло, неви́ра́зний, но, нерозбі́рний, но. – Дяк читає не виразно. Кн. — Говори́ть невня́тно = ми́мрити, хама́ркати, харама́ркати. — Не розібрав — щось мимрить під ніс.
Невразуми́тельный, но = незрозумі́лий, ло, неясни́й, но, недотя́ми, недостямку́.
Неисповѣди́мый, мо =1. д. Неизглаго́ланный. 2. недовідо́мий, незрозумі́лий, непоми́сльний. — Куди жене їх таємнича доля, Предвічного недовідома воля? К. Б.
Необъясни́мый = незрозумі́лий, незмірко́ваний, неспога́даний (С. З.).
Непоня́тный, но = незрозумі́лий, ло, непоми́сльний, но, недостямку́, недотя́ми. — Мова незрозуміла дїтям. Кн. — Крикнула щось на своїй незрозумілій мові. Пісоч.
Неудобовразуми́тельный, неудобопоня́тный, но = незрозумі́лий, ло, недостямку́, недотя́ми.