Знайдено 27 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Нуль – нуль (-ля́); см. Ноль. • Этот человек полнейший нуль – ця люди́на цілкови́тий нуль (гал. компле́тне зе́ро́). |
Ноль – нуль (-ля), (редко, гал.) зе́ро́ (-ра́), (шутл.) бу́блик. [Нулі́ мина́ються при склада́нні (Куліш)]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ВЫ́ШЕ выше всего́ по́над усе́; выше нуля́ по́над нуль /зе́ро/; выше вся́ческих похва́л ва́ртий найви́щих похва́л; выше головы́ не пры́гнешь ви́ще пу́па не підско́чиш; выше мои́х сил по́над мої́ си́ли. |
НИЧТО́ЖЕСТВО (хто) кру́глий нуль, мізер, фраз. жалюгі́ддя, (порівняно з ким) чийого мізи́нця не варт. |
СВОДИ́ТЬСЯ, сводиться к чему ще схо́дити на що, обме́жуватися на чому (див. СВЕСТИСЬ); сводиться к нулю́ схо́дити на нуль; сводиться к сле́дующему схо́дити на таки́й кіне́ць; сводиться на нет схо́дити на ні́ве́ць, схо́дити на нуль; своди́ло живо́т ішли́ мло́сті в животі́; сводя́щий що /мн. хто/ зво́дить тощо, зви́клий зводить, взя́вшись зве́сти́, негат. зві́дник, реконстр. зводі́й, прикм. галиц. зводли́вий, тех. зводо́вий, стил. перероб. ста́вши зво́дити; е́ле сводящий концы́ с конца́ми що тя́гнеться з оста́ннього; сводящий к ми́нимуму /сводящий к нулю́/ зда́тний зве́сти́ до мі́німуму /на нуль/; сводящий на нет зда́тний зве́сти́ на ні́ве́ць; сводящий су́дорогой стил. перероб. ста́вши ко́рчити; сводящий с ума́ зда́тний зве́сти́ з ро́зуму /скрути́ти з глу́зду/; сводящий счёты за́йня́тий пораху́нками, пор. мстящий; сводящийся/сводимый зво́джуваний, ско́рчуваний, ко́рчений, судо́млений, зби́раний доку́пи, зво́джуваний /перезводжуваний, визводжуваний/, вини́щуваний, скоро́чуваний, переби́ваний, обме́жуваний, прибл. зве́дений, прикм. звідни́й, перебивни́й, збі́рний; сводимый су́дорогой зсудо́млюваний; сводимая к чему [н. изуче́нию], обме́жуваний на чому [н. ви́вченні]; |
СТО́ИТЬ, сто́ит /сто́ило/ ще 1. (карати) є /було́/ за що, 2. до́сить (було́) [сто́ит /сто́ило/ то́лько сказа́ть /написа́ть тощо/, и... до́сить (було́) ті́льки сказа́ти /написа́ти тощо/, і...], 3. тре́ба (було́) [сто́ит /сто́ило/ то́лько захоте́ть тре́ба (було́) ті́льки захоті́ти], 4. забере́ /забра́ло/ [э́то сто́ило больши́х уси́лий це забра́ло бага́то зуси́ль]; чего бы это нам ни сто́ило хай що це нас коштуватиме; не сто́ит фраз. го́ді й [не сто́ит жить го́ді й жи́ти]; ничего́ не сто́ит (утнути) зо́всім не ва́жко; ничего́ не сто́ит кому раз плю́нути; чего́-нибудь да сто́ит на доро́зі не валя́ється; оди́н друго́го сто́ит обо́є рябо́є, па́ра п’ята́к; не сто́ит и говори́ть /вспомина́ть/ емоц. бода́й не каза́ть /зга́дувать/; не сто́ит и гроша́ /не сто́ит и ло́маного гроша́/ до́брого сло́ва не ва́ртий, галиц. то́рби сі́чки не варт, спа́леного сірника́ не варт, діял. за соло́м’яну у́стілку не варт; сто́ящий що кошту́є тощо, прикм. ва́ртий, галиц. попла́тний, фраз. поря́дний, образ. ціно́ю в; ничего́ не сто́ящий (хто) нуль ціна́є кому, (що) не ва́ртий до́брого сло́ва; дёшево сто́ящий, деше́вий; ма́ло-ма́льски сто́ящий чого́сь таки́ ва́рт. |
СТРИЧЬ ще обстрига́ти; стричь под одну́ гребёнку ще під оди́н шнур підво́дити; СТРИ́ЧЬ, СТРИ́ЧЬСЯ (у ченці) пострига́ти, пострига́тися; стри́чься в кружо́к стри́гтися під го́рщик; стригу́щий що /мн. хто/ стриже́ тощо, зви́клий стри́гти, ра́ди́й /гото́вий/ підстри́гти, стрига́ль, стрижі́й, прикм. стрига́цький, тех. стрига́льний, підстрига́льний, пострига́льний, /лишай/ стрижу́чий; стригу́щий купо́ны зви́клий стри́гти купо́ни, стрижі́й купо́нів; стригу́щий лиша́й стрижу́чий лиша́й; стригу́щий под (одну́) гребёнку схильний стри́гти під оди́н гребіне́ць, гото́вий підве́сти́ під один шнур; стригу́щий под ноль зви́клий стри́гти під нуль; стригу́щий уша́ми стил. перероб. ста́вши пря́сти уши́ма, прикм. сторожки́й; стригу́щийся що /мн. хто/ стриже́ться тощо, стри́жений, підстри́ганий, постри́ганий, ім. стри́га; стригу́щийся ёжиком стри́жений під йо́ржика. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Ноль, нуль – нуль, -ля́. |
Нуль – нуль, -ля́. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Нуль – нуль (-ля́); • н. абсолютный – н. абсолю́тний. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Ноль, нуль
• Ноль без палочки (разг.) – ніщо; (іноді) нуль без палички. • Ноль внимания (шутл. фам.) – ніякісінької (жодної, ані найменшої) уваги. • Ноль внимания, фунт презрения – не увага, а чиста тобі (а сама) зневага. Пр. Не стільки уваги, як зневаги. Пр. • Свести к нулю что – звести до нуля що; звести (перевести) нанівець (унівець) що. |
Нет
• А почему [бы] и нет? – а чом би й ні?; а чом(у) не так? • А то нет? (разг.) – а хіба ні?; а хіба не так? • Возражений нет – заперечень нема(є). • Где только его нет – де тільки його нема; Де (й) не посій, то вродиться. Пр. • Да нет! – та ні!; ба ні!; та де! • Дела нет кому до чего. Байдуже кому про що; діла нема(є) кому до чого. • И в помине нет кого, чего – і (с)помину (згадки) про (з а) кого, про (за) що нема(є); і в заводі кого, чого нема(є); ані знати кого, чого; і зазором не видати кого, чого. • На нет и суда нет – як нема, то й дарма. Пр. На нема і суду нема. Пр. Як є, то розійдеться, а нема, то обійдеться. Пр. • Нет дыма без огня – нема диму без вогню. Пр. Диму без вогню не буває. Пр. Де не горить, там ся не курить. Пр. Де вода, там і верба. Пр. Де верба, там і вода. Пр. • Нет и нет, нет да нет (разг.) – нема та й нема; (іноді) не йде та й не йде. • Нет как нет – як нема, так нема; нема та й нема; як від(од)різано. [То було щодня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. Сл. Гр.] • Нет-нет да и… (разг.) – нема-нема та й…; (а) часом (коли-не-коли) трапляється (буває), що й…; час від часу (від часу до часу). • Нет ничего выше, лучше…, как… – нема в світі, як…; нема [в світі] над що; нема(є) нічого вищого, кращого…, як… • Нет - так нет – як (якщо) нема, то й нема. • Нет (того), чтобы (разг.) – нема (того), щоб. • Нет худа без добра – лихо не без добра. Пр. Нема лиха без добра (без щастя). Пр. Немає злого, щоб на добре не вийшло. Пр. • Ни да ни нет – (а)ні так, (а)ні ні; не так і не ні; ні сяк, ні так. • Пироги с нетом (шутл.) – пироги з таком; нізчимні пироги. • Сводить, свести на нет (разг.) – нема що (нема чого) (й) казати; нічого й казати; що й казати; годі (шкода, не варт) і казати; шкода й мови; і мови про те нема. • Совершенно нет чего – [Анічогісінько нема(є) чого; [геть] зовсім нема(є) чого; нема й крихти чого; і заводу (і на позір) нема чого. • Сходить, сойти, сводиться, свестись на нет – сходити, зійти нанівець (нінащо, на ніщо); зводитися, звестися (переводитися, перевестися) нінащо (на ніщо); іти, піти внівець; (розм. зниж.) зійти на пси; (іноді, наприклад, про голос) сходити, зійти на нуль; помалу (поволі) змовкати, змовкнути (згасати, згаснути). • Так нет же – так (іноді дак) ні(ж); так же ні; та ні ж, та ж ні. • Уже нет чего – вже нема(є) чого; (образн.) вітер має що. • Чего [только] нет – чого-чого нема; чого [тільки] нема. |
Палочка
• Ноль без палочки – ніщо; (іноді) нуль; (жарт.) бублик без палички. |
Сводиться
• Всё сводится к тому, что… – усе сходить на те, що… (іноді) усе зводиться до того, що… • Сводиться, свестись к нулю – зводитися, звестися до нуля; сходити, зійти на нуль (нанівець, на ніщо); переводитися, перевестися на ніщо. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
нуль нуль,-ля́ (математичний знак [цифра], що показує відсутність одиниць якого- небудь розряду) н. абсолю́тный ну́ль абсолю́тний (найнижча можлива температура: -273,15оС) н. гра́дусов нуль гра́дусів |
зе́ро нуль,-ля́, нульове́ очко́, зеро́ |
ноль нуль,-ля́ |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Зе́ро́, -ра́ – нуль. |
Нуль, -ля́ – ноль, нуль. • Два нулі́ – два нуля. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Ноль – нуль (-ля), зеро́. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
нуль, -ля́, -ле́м; нулі́, -лі́в |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Нуль, -ля́, м. Нуль. Нулі минаються при складуванні. К. Грам. 101. |
О́ник, -ка, м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
*Зе́ро́, -а, с. Нуль. Сл. Нік. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Ноль = нуль, поб. нуля́ка, в жарт — бу́блик. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)