Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «нуль»
Шукати «нуль» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Нуль – нуль (-ля́); см. Ноль.
• Этот человек полнейший нуль – ця люди́на цілкови́тий нуль (гал. компле́тне зе́ро́).
Ноль – нуль (-ля), (редко, гал.) зе́ро́ (-ра́), (шутл.) бу́блик. [Нулі́ мина́ються при склада́нні (Куліш)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Палочка – па́личка, пру́тик, ціпо́к, ціпо́чок, кийо́к, кийо́чок, кові́нька, лома́чка, дрюче́чок, патичо́к:
• волшебная палочка – чарівна (чарівнича, чарівлива, чарівницька) паличка;
• дирижёрская палочка – диригентська паличка;
• заострённая палочка – загострена паличка, шпичка, шпичак;
• кишечная палочка – кишкова паличка;
• ноль без палочки – ніщо; (иногда) нуль, (насм.) бублик без палички;
• палочка-выручалочка (застукалочка) – паличка-стукалочка, патичок-рятівничок.
[Він минав, не спиняючись, пишні вітрини крамниць, де в блиску ламп мінялись великими бантами пов’язаний шовк і серпанок, спадаючи легкими хвилями з підставок на підвіконня; де на скляних поличках лежало золото й миготюче каміння, шари запашного мила між химерними флаконами пахощів, стоси цигарок з мальовничими паличками, турецький тютюн і бурштинові чубуки (В.Підмогильний). Хочеш співати в хорі? Спочатку придивись до диригентської палички (С.Є.Лєц). Є люди, які переживали б через те, що їм дісталася чарівна паличка не того кольору]
 Обговорення статті
Упрощенческий – спроще́нський.
[Сучасний російський дослідник (П. Сазановіч) з нагоди толстовської річниці дуже влучно аналізує: «…Це не філософія й не наука, лише прихований псевдо-культ порожнечі, нічогости, небуття… Від квітучої складности — через спрощенський нуль — до від’ємної, трупної ускладнености. Ціла система, ціле наставлення Толстого є, власне, той нуль, через який має пройти вся система культури, щоб розпастися на неґативні елементи народницької спрощенности й кепської соціялістичної скомплікованости» (Е.Маланюк). Теперішні ґвалтовні зміни породжують разом з величезним багатством ще й величезну непевність. Люди відчувають, що їхнє життя тепер контролюють сили, яких не можна ні побачити, ні торкнутися. Система глобалізації для багатьох людей ще надто нова, для багатьох вона спричинила надто багато змін, щоб люди могли мати певність і знати, що їхня робота – навіть добра й кваліфікована робота – ніде не пропаде. Це створює широкий простір для діяльности демагогів-реакціонерів з їхніми спрощенськими рішеннями (Томас Л. Фрідмен)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЫ́ШЕ выше всего́ по́над усе́;
выше нуля́ по́над нуль /зе́ро/;
выше вся́ческих похва́л ва́ртий найви́щих похва́л;
выше головы́ не пры́гнешь ви́ще пу́па не підско́чиш;
выше мои́х сил по́над мої́ си́ли.
НИЧТО́ЖЕСТВО (хто) кру́глий нуль, мізер, фраз. жалюгі́ддя, (порівняно з ким) чийого мізи́нця не варт.
СВОДИ́ТЬСЯ, сводиться к чему ще схо́дити на що, обме́жуватися на чому (див. СВЕСТИСЬ);
сводиться к нулю́ схо́дити на нуль;
сводиться к сле́дующему схо́дити на таки́й кіне́ць;
сводиться на нет схо́дити на ні́ве́ць, схо́дити на нуль;
своди́ло живо́т ішли́ мло́сті в животі́;
сводя́щий що /мн. хто/ зво́дить тощо, зви́клий зводить, взя́вшись зве́сти́, негат. зві́дник, реконстр. зводі́й, прикм. галиц. зводли́вий, тех. зводо́вий, стил. перероб. ста́вши зво́дити;
е́ле сводящий концы́ с конца́ми що тя́гнеться з оста́ннього;
сводящий к ми́нимуму /сводящий к нулю́/ зда́тний зве́сти́ до мі́німуму /на нуль/;
сводящий на нет зда́тний зве́сти́ на ні́ве́ць;
сводящий су́дорогой стил. перероб. ста́вши ко́рчити;
сводящий с ума́ зда́тний зве́сти́ з ро́зуму /скрути́ти з глу́зду/;
сводящий счёты за́йня́тий пораху́нками, пор. мстящий;
сводящийся/сводимый зво́джуваний, ско́рчуваний, ко́рчений, судо́млений, зби́раний доку́пи, зво́джуваний /перезводжуваний, визводжуваний/, вини́щуваний, скоро́чуваний, переби́ваний, обме́жуваний, прибл. зве́дений, прикм. звідни́й, перебивни́й, збі́рний;
сводимый су́дорогой зсудо́млюваний;
сводимая к чему [н. изуче́нию], обме́жуваний на чому [н. ви́вченні];
СТО́ИТЬ, сто́ит /сто́ило/ ще 1. (карати) є /було́/ за що, 2. до́сить (було́) [сто́ит /сто́ило/ то́лько сказа́ть /написа́ть тощо/, и... до́сить (було́) ті́льки сказа́ти /написа́ти тощо/, і...], 3. тре́ба (було́) [сто́ит /сто́ило/ то́лько захоте́ть тре́ба (було́) ті́льки захоті́ти], 4. забере́ /забра́ло/ [э́то сто́ило больши́х уси́лий це забра́ло бага́то зуси́ль];
чего бы это нам ни сто́ило хай що це нас коштуватиме;
не сто́ит фраз. го́ді й [не сто́ит жить го́ді й жи́ти];
ничего́ не сто́ит (утнути) зо́всім не ва́жко;
ничего́ не сто́ит кому раз плю́нути;
чего́-нибудь да сто́ит на доро́зі не валя́ється;
оди́н друго́го сто́ит обо́є рябо́є, па́ра п’ята́к;
не сто́ит и говори́ть /вспомина́ть/ емоц. бода́й не каза́ть /зга́дувать/;
не сто́ит и гроша́ /не сто́ит и ло́маного гроша́/ до́брого сло́ва не ва́ртий, галиц. то́рби сі́чки не варт, спа́леного сірника́ не варт, діял. за соло́м’яну у́стілку не варт;
сто́ящий що кошту́є тощо, прикм. ва́ртий, галиц. попла́тний, фраз. поря́дний, образ. ціно́ю в;
ничего́ не сто́ящий (хто) нуль ціна́є кому, (що) не ва́ртий до́брого сло́ва;
дёшево сто́ящий, деше́вий;
ма́ло-ма́льски сто́ящий чого́сь таки́ ва́рт.
СТРИЧЬ ще обстрига́ти;
стричь под одну́ гребёнку ще під оди́н шнур підво́дити;
СТРИ́ЧЬ, СТРИ́ЧЬСЯ (у ченці) пострига́ти, пострига́тися;
стри́чься в кружо́к стри́гтися під го́рщик;
стригу́щий що /мн. хто/ стриже́ тощо, зви́клий стри́гти, ра́ди́й /гото́вий/ підстри́гти, стрига́ль, стрижі́й, прикм. стрига́цький, тех. стрига́льний, підстрига́льний, пострига́льний, /лишай/ стрижу́чий;
стригу́щий купо́ны зви́клий стри́гти купо́ни, стрижі́й купо́нів;
стригу́щий лиша́й стрижу́чий лиша́й;
стригу́щий под (одну́) гребёнку схильний стри́гти під оди́н гребіне́ць, гото́вий підве́сти́ під один шнур;
стригу́щий под ноль зви́клий стри́гти під нуль;
стригу́щий уша́ми стил. перероб. ста́вши пря́сти уши́ма, прикм. сторожки́й;
стригу́щийся що /мн. хто/ стриже́ться тощо, стри́жений, підстри́ганий, постри́ганий, ім. стри́га;
стригу́щийся ёжиком стри́жений під йо́ржика.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ноль, нуль – нуль, -ля́.
Нуль – нуль, -ля́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Нуль – нуль (-ля́);
• н. абсолютный – н. абсолю́тний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ноль, нуль
• Ноль без палочки (разг.) – ніщо; (іноді) нуль без палички.
• Ноль внимания (шутл. фам.) – ніякісінької (жодної, ані найменшої) уваги.
• Ноль внимания, фунт презрения – не увага, а чиста тобі (а сама) зневага. Пр. Не стільки уваги, як зневаги. Пр.
• Свести к нулю что – звести до нуля що; звести (перевести) нанівець (унівець) що.
Нет
• А почему [бы] и нет? – а чом би й ні?; а чом(у) не так?
• А то нет? (разг.) – а хіба ні?; а хіба не так?
• Возражений нет – заперечень нема(є).
• Где только его нет – де тільки його нема; Де (й) не посій, то вродиться. Пр.
• Да нет! – та ні!; ба ні!; та де!
• Дела нет кому до чего. Байдуже кому про що; діла нема(є) кому до чого.
• И в помине нет кого, чего – і (с)помину (згадки) про (з а) кого, про (за) що нема(є); і в заводі кого, чого нема(є); ані знати кого, чого; і зазором не видати кого, чого.
• На нет и суда нет – як нема, то й дарма. Пр. На нема і суду нема. Пр. Як є, то розійдеться, а нема, то обійдеться. Пр.
• Нет дыма без огня – нема диму без вогню. Пр. Диму без вогню не буває. Пр. Де не горить, там ся не курить. Пр. Де вода, там і верба. Пр. Де верба, там і вода. Пр.
• Нет и нет, нет да нет (разг.) – нема та й нема; (іноді) не йде та й не йде.
• Нет как нет – як нема, так нема; нема та й нема; як від(од)різано. [То було щодня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. Сл. Гр.]
• Нет-нет да и… (разг.) – нема-нема та й…; (а) часом (коли-не-коли) трапляється (буває), що й…; час від часу (від часу до часу).
• Нет ничего выше, лучше…, как… – нема в світі, як…; нема [в світі] над що; нема(є) нічого вищого, кращого…, як…
• Нет - так нет – як (якщо) нема, то й нема.
• Нет (того), чтобы (разг.) – нема (того), щоб.
• Нет худа без добра – лихо не без добра. Пр. Нема лиха без добра (без щастя). Пр. Немає злого, щоб на добре не вийшло. Пр.
• Ни да ни нет – (а)ні так, (а)ні ні; не так і не ні; ні сяк, ні так.
• Пироги с нетом (шутл.) – пироги з таком; нізчимні пироги.
• Сводить, свести на нет (разг.) – нема що (нема чого) (й) казати; нічого й казати; що й казати; годі (шкода, не варт) і казати; шкода й мови; і мови про те нема.
• Совершенно нет чего – [Анічогісінько нема(є) чого; [геть] зовсім нема(є) чого; нема й крихти чого; і заводу (і на позір) нема чого.
• Сходить, сойти, сводиться, свестись на нет – сходити, зійти нанівець (нінащо, на ніщо); зводитися, звестися (переводитися, перевестися) нінащо (на ніщо); іти, піти внівець; (розм. зниж.) зійти на пси; (іноді, наприклад, про голос) сходити, зійти на нуль; помалу (поволі) змовкати, змовкнути (згасати, згаснути).
• Так нет же – так (іноді дак) ні(ж); так же ні; та ні ж, та ж ні.
• Уже нет чего – вже нема(є) чого; (образн.) вітер має що.
• Чего [только] нет – чого-чого нема; чого [тільки] нема.
Палочка
• Ноль без палочки – ніщо; (іноді) нуль; (жарт.) бублик без палички.
Сводиться
• Всё сводится к тому, что… – усе сходить на те, що… (іноді) усе зводиться до того, що…
• Сводиться, свестись к нулю – зводитися, звестися до нуля; сходити, зійти на нуль (нанівець, на ніщо); переводитися, перевестися на ніщо.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

нуль нуль,-ля́ (математичний знак [цифра], що показує відсутність одиниць якого- небудь розряду)
н. абсолю́тный ну́ль абсолю́тний (найнижча можлива температура: -273,15оС)
н. гра́дусов нуль гра́дусів
зе́ро нуль,-ля́, нульове́ очко́, зеро́
ноль нуль,-ля́

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зе́ро́, -ра́ – нуль.
Нуль, -ля́ – ноль, нуль.
• Два нулі́ – два нуля.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Ноль – нуль (-ля), зеро́.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

нуль, -ля́, -ле́м; нулі́, -лі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Нуль, -ля́, м. Нуль. Нулі минаються при складуванні. К. Грам. 101.
О́ник, -ка, м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Зе́ро́, -а, с. Нуль. Сл. Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ноль = нуль, поб. нуля́ка, в жарт — бу́блик.

Запропонуйте свій переклад