Знайдено 46 статей
Запропонувати свій переклад для «обсяг»
Шукати «обсяг» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Вмести́мость, вмести́тельность – мі́сткість, умісти́мість (р. -мости); (об’ём) о́бсяг (р. -гу). |
| Диапазо́н – діяпазо́н (р. -ну), о́бсяг го́лосу. |
| I. Зре́ние –
1) (чувство, способность) зір (р. зо́ру), (редк., зап.) зрок (-ку), (перен.) о́чі (оче́й). [І за те свобо́ду й зір утра́тив (Франко). Бог дав усі́м лю́дям одна́ковий зрок (Комар). У ме́не слабкі́ о́чі (Звин.)]. • Слабое -ние – слабки́й, пога́ний зір. • Со слабым -нием – недоба́чливий, слабкоо́кий. • Иметь слабое (плохое) -ние – пога́но ба́чити, недобача́ти, ма́ти слабки́й зір, слабкі́ о́чі. • Обман -ния – ома́на, мана́ зорова́. • Напрягать, напречь -ние – нату́жувати, нату́жити зір, напру́жувати, -жити о́ко. • С острым -нием, см. Зо́ркий. • Имеющий -ние, см. Зря́чий. • Орган -ния – зорови́й о́рган, о́рган зо́ру; 2) (созерцание) ба́чення, (зап.) ви́дження, з(д)рі́ння чого́; 3) (взор, взгляд) зір (р. зо́ру), по́гляд (-ду). • Поле -ния – по́ле зо́ру, о́бсяг о́ка. • Точка -ния – по́гляд (-ду). • Ошибочная точка -ния – помилко́вий по́гляд. • С точки -ния – з по́гляду. [З по́гляду е́тики, з по́гляду христия́нства ка́ра на го́рло нічи́м не ви́правдана (Кониськ.)]. • С этой точки -ния – з цьо́го по́гляду, з по́гляду на це, з цьо́го стано́вища, (зап.) під цим о́глядом. • Под этим углом -ния – з цьо́го по́гляду, під цим по́глядом, о́глядом. |
| Круг –
1) (сомкнутая линия и перен.) ко́ло, круг (-га), о́бід (-бода) (ум. обіде́ць), окі́л (р. о́колу), ко́лесо. [Начеркни́ ци́ркулем вели́кий круг, а всере́дині в йо́му мали́й кружо́к (М. Грінч.). Побра́вшися дівча́та за ру́ки, ста́ли вели́ким ко́лом, а одна́ ді́вчина вступи́ла в сере́дину ко́ла (М. Грінч.). І так що-дня все ву́жчає те ко́ло, що в йо́му я все ти́хше ворушу́сь (Грінч.). У ко́ло става́йте. Рука́ми сплели́ся і ко́лом гуля́ють (Київщ.). Вітрякі́в о́кіл крила́тий Бенде́ри мов обгороди́в (Греб.)]. • Площадь -га – пло́ща кру́гу (ко́ла). • Начертить круг вокруг чего – накре́слити круг навко́ло чо́го, обцирклюва́ти, обкружля́ти що. • Идти кру́гом (о телах небесных) – іти́ ко́лом, ко́лесом, колува́ти. [Споконві́ку і до ві́ку хо́дить ко́лом без кінця́ (плане́та) (Самійл.). Ой ко́лом, ко́лом догори́ мі́сяць іде́ (Пісня). Ко́лесом со́нечко, ко́лесом вго́ру йде (Після)]. • Садиться, ставать в круг (кружок), кру́гом – сіда́ти, става́ти ко́лом, кружка́, кружкома́, кружа́лом. [Усі́ мовча́ли, сто́ячи ко́лом біля однії́ па́рти (Грінч.). Сіда́йте-ж бо кружка́ та слу́хайте (М. Вовч.). Парубки́ обсі́ли кружа́лом її́ ха́ту (М. Вовч.)]. Голова́ -гом идёт – голова́ о́бертом (о́бертнем) іде́; у голові́ моро́читься. • Всё пошло -гом – усе́ пішло́ о́бертом, о́бертнем (М. Вовч.). • Заколдованный круг – зачаро́ване ко́ло. • Кру́ги на воде – круги́, кружки́, жмурки́ (-кі́в). [Поскида́ли у во́ду тру́пи; ти диви́лась, як розстеля́лися-стели́лись круги́ широ́кії над ним, над си́ном пра́ведним твої́м (Шевч.). Шубо́вснув у во́ду, і вода́ широ́кими кружка́ми побі́гла від ньо́го (Коцюб.)]. • Круг около луны – кружа́ло. • Тёмные -ги вокруг глаз – синці́ (те́мні о́боди) попід очи́ма. [Земли́стий ко́лір обли́ччя, синці́ попі́д очи́ма (Коцюб.)]. • Круг семейный – роди́нне ко́ло, роди́нне ото́чення. • Круг (общество) людей – ко́ло (гурт (-ту), грома́да) люде́й, товари́ство, (слой) верства́. [Серед на́шого ко́ла (товари́ства) тако́го зви́чаю нема́ (М. Грінч.). Хто хо́че бу́ти бли́жчим і зрозумі́лішим яко́мусь гу́ртові люде́й, той його́ мо́вою пови́нен говори́ти (Єфр.). Письме́нство росло́ й розвива́лося само́ і все бі́льшу грома́ду люде́й до се́бе прихиля́ло (Єфр.). Старе́ письме́нство найду́жче одбива́ло в собі́ потре́би тіє́ї ви́щої верстви́, що його́ сплоди́ла (Єфр.)]. • Люди известного (своего) -га – лю́ди пе́вного (свого́) ко́ла (товари́ства), пе́вної верстви́ грома́дської, пе́вного (свого́) гу́рту (кру́гу), пе́вної (своє́ї) грома́ди. • В своём -гу – серед свої́х, помі́ж свої́ми, серед свого́ гу́рту (товари́ства, грома́ди), у своє́му гурті́ (товари́стві, грома́ді). • Широкие -ги общества – широ́кі грома́дські ко́ла, зага́л (-лу). [Зага́л росі́йської інтеліге́нції (Грінч.). Зага́л так зва́ного «українофі́льства» (Грінч.)]. • Придворный круг – дві́рське́ ко́ло. • Круг гостей – товари́ство госте́й, ко́ло госте́й. • В -гу гостей – серед госте́й, в гурті́ госте́й. • Круг (сфера) действий – ко́ло (круг) дія́льности. • Он не ограничивается узким -гом своих дел – він не обме́жується вузьки́м ко́лом свої́х справ. • Круг обязанностей – о́бсяг обо́в’я́зків. • Это входит в круг его обязанностей – це нале́жить до його́ обо́в’я́зків. • Круг (цикл) предметов рассмотрения – о́бсяг чого́. [Що-б то за істо́рія була́ украї́нського письме́нства, коли́-б вона́ ви́кинула з свого́ о́бсягу ма́ло не цілко́м усе́ старе́ на́ше письме́нство (Єфр.). О́бсяг іде́й, що посо́вують напере́д лю́дськість, не виче́рпується ме́жами мину́лого й сьогоча́сного життя́ рі́дного наро́ду (Грінч.)]. • Круг дороги – круг, кружина́. [Хто кру́гу не бої́ться, той да́лі станови́ться (Приказка). А все-ж за́йва кружина́: ходи́ навкруги́ – через двір, ву́лицею, знов, дворо́м (Конис.)]. • Делать, сделать круг в дороге – кру́гу накида́ти, наки́нути, нада́ти, окружля́ти. [Шлях ваш коро́тший; я-ж нада́ти кру́га му́шу: ви ви́граєте аж два дні над ме́не (Куліш). Довело́сь до́брого кру́гу наки́нути, щоб небезпе́чне мі́сце обмину́ти (М. Грінч.). За́мість іти́ напряме́ць, він окружля́в до ме́не геть поза горо́дами (Новомоск. п.)]. • Тем путём ехать – большой круг делать – тудо́ю ї́хати ду́же о́бхідно́ (кру́жно). [Ї́хати на Ве́рбки кру́жно, а на Скрипаки́ ще кружні́ш бу́де (Вовч. п.)]. • Судный круг – су́дне[є] ко́ло. [У ра́ду, до су́днього ко́ла (Грінч.)]. • Спиться с -га[у] – розпия́читися, розпи́тися вкрай, спи́тися з гу́рту. • Продавать на круг – продава́ти на гурт; 2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружа́ло, кругови́на, ко́ло. [Аж кружа́ло ви́топтав, танцю́ючи (Свидн.). Перед до́мом у дворі́ було́ на́віть кружа́ло, заса́джене куща́ми та квітка́ми (Н.-Лев.). Просто́ре ко́ло перед ґа́нком заросло́ бузко́м та шипши́ною (Ор. Левиц.). Білі́є пісо́к на кругови́ні, що ви́рівняно перед вера́ндою (Васильч.)]; 3) (диск) кружа́ло, ко́ло, покоте́[и́]ло, покотьо́ло. [На́че те промі́ння, що орео́лом розхо́диться з со́нячного кружа́ла (Крим.). Со́нце пливло́ до споко́ю; над са́мою земле́ю стої́ть його́ іскри́сте ко́ло (Мирний). Мов покоте́ло червоні́є, крізь хма́ру со́нце зайняло́сь (Шевч.). Мов покоти́ло з горба́, стриба́в я ви́соко пона́д тропо́ю (Куліш)]. • Кру́ги перед глазами – кружа́ла, ко́ла. [Зеле́ні кружа́ла перед заплю́щеними очи́ма (Мирний). Заплю́щу о́чі: вогняні́ ко́ла танцю́ють і си́плють і́скри (Коцюб.)]; 4) круг воска – кружа́ло, (кру́гла) бри́ла во́ску, воскове́ кружа́ло. [У комо́рі воскові́ кружа́ла (Сл. Гр.)]. • Круг сыра – кружа́ло, (гал.) плеска́нка. • Круг проволоки – кружа́ло, кружа́лок (-лка) (Липовеч.); 5) круг гончарный – круг ганча́рський. |
| Ма́сса –
1) (вещество, тело, материя, толща) ма́са. [Зле́жаний сніг величе́зними ма́сами урива́вся з гір і коти́вся вниз (Київ). О́бсяг атмосфе́ри величе́зний, а ма́са мізе́рна (М. Грінч.)]. • Бумажная, древесная, сырая -са – паперо́ва, деревна́, сирова́ ма́са. • Двигаться сплошной -сой – іти́, су́нути, пливти́ (пли́сти́) суці́льною ла́вою, хма́рою, о́блавом, су́нути (ці́лим) зага́лом (Звин.). [Люде́й ішло́ хма́ра-хма́рою (Харківщ.). Як почало́ розтава́ти, то вода́ йшла рівчака́ми, а тепе́р, як ду́же розта́ло, – іде́ о́блавом (Вовч.)]; 2) (множество кого, чего) бе́зліч (-чи), си́ла, си́ла силе́нна, незчисле́нна си́ла, си́ла си́лою, ма́са, по́вно, (куча) ку́па, гу́ра, (туча, потоп, лавина, бездна) хма́ра, як мгли́, пото́п(а), зава́ла, ва́лява, прі́рва, (тьма) тьма, (гибель, пропасть) ги́бе[і]ль (-ли), (фам.) шмат (-ту), (грубо) до чо́рта, до бі́са, до стобі́са, до сму́тку, до ви́греба чого́; срв. Мно́жество 2 и II. Про́пасть. [Бе́зліч пра́ці (Грінч.). Си́ла силе́нна слів, а ді́ла нема́ (Київщ.). Груш незчисле́нна си́ла (Крим.). Їх (го́стей) там си́ла-си́лою була́ (Квітка). Пое́зії, пе́вно, в тім ма́са (Франко). Систе́ма му́сіла пода́тися, в мура́х її́ по́вно було́ поро́блено проло́мів (Єфр.). При́кростей уся́ких ку́па (Грінч.). Люде́й на по́лі як мгли (Г. Барв.). Чу́ти було́ яке́сь шепта́ння – з-посере́д пото́пи ли́стя (Франко). В столи́ці зби́лася ва́лява лю́ду (Леонт.). Гро́шей у ньо́го прі́рва (Звин.). Наро́ду там ги́бель (Звин.). Хоті́в ма́ти до сму́тку грошви́ (Кінець Неволі)]. • На митинги собиралась -са народу – на мі́тинги збира́лося (схо́дилося) бе́зліч (си́ла, си́ла силе́нна, тьма) лю́ду (люде́й); 3) (народная) ма́са, грома́да, зага́л (-лу). [В ім’я́ потре́б наро́дньої ма́си (Доман.). Наро́д-творе́ць не мо́же вже бу́ти сиро́ю етнографі́чною ма́сою (Єфр.). Чого́ не вда́тен збагну́ти зага́л, юрба́ (Леонт.)]. • Народные -сы – наро́дні ма́си; 4) юр. – ма́са, все добро́ (майно́). • Конкурсная -са – конкурсо́ва ма́са, все добро́ (майно́) (невипла́тного довжника́). |
| О́бласть –
1) край, краї́на; 2) (переносно) ца́рина, о́бсяг (-гу), круг, ді́лянка, сфе́ра, (гал.) тере́н. [В о́бсягові на́шого мисте́цтва ба́чимо… В ца́рині науко́вій – в научн. о́бласти]. • Неизведанные о́бласти – просто́ри. • О́бласть действия – о́бсяг ді́яння. • О́бласть источников – джерело́ви́ще. • О́бласть стока (геол.) – сто́чище, стокови́ще. • В о́бласти чего-л. – ко́ло чо́го. [До́сліди ко́ло старо́го письме́нства (Єфр.)]. • Исследование в -сти чего-либо – до́слід над чим. |
| Об’ё́м –
1) о́бсяг (-гу), о́бшир (-ру). [Пое́ма бува́є звича́йно вели́ка о́бсягом (Єфр.). Наро́дню мо́ву не жарт осягну́ть усю́ в її́ о́бширі]; 2) см. Обхва́т. • Увеличиваться в об’ё́ме – бі́льшати, ши́ршати, то́вщати. |
| Преде́л – межа́, грани́ця, грань, рубі́ж (-бежа́), бе́рег, (конец) край, кіне́ць (-нця́). • -дел жизни – кіне́ць життя́. • -лы – ме́жі, (переносно) береги́; о́бруб, (об’ём) о́бсяг чого́. • Расширить -лы государства – розсу́нути ме́жі держа́ви. • -лы власти – о́бсяг вла́ди. • В -лах чего – в ме́жах, в о́брубі, в о́бсягу чого́. [Замі́сть істори́чних коро́нних краї́в тре́ба пороби́ти краї́ни в ме́жах ко́жної націона́льности (Грінч.). Відповіда́єте за все, що ста́неться в о́брубі ва́шого села́ (Франко)]. • В -лах нашего рассмотрения – в ме́жах, в о́бсягу на́шого ро́згляду. • За -лами чего – по-за ме́жами чого́, поза чим. [Я тепе́р по-за ва́шою вла́дою]. • За -лами возможного – по-за ме́жами можли́вого (Франко). • Выйти из -лов – ступи́ти, перейти́ через край (через мі́ру), зайти́ за край чого́, ви́йти по-за ме́жі чого́. • Выйти из -лов благопристойности – перейти́ ме́жі звича́йности. • Это переходит за -лы возможного – це перехо́дить ме́жі можли́вости, мі́ру можли́вости. • Всему есть -де́л – всьому́ єсть край. • Достичь (своего) -ла – дійти́ кра́ю. • До крайних -лов – до кра́ю. [Нена́висть його́ дійшла́ до кра́ю (Крим.)]. • Положить -де́л чему-л. – край покла́сти чому́, бе́рега да́ти чому́. • Положить -де́л своему честолюбию – покла́сти край своє́му честолю́бству. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
| Дело – діло, (ум. дільце, ділечко), заняття, (труд) робота (ум. робітка), праця; справа; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія; потреба; подія, випадок; досьє: • а мне какое дело, что за дело? (разг.) – а мені що до того?; а мені яке діло?; а мені якого батька горе?; а мені який клопіт?; от мені великий клопіт!; • без дела не входить – без потреби не заходити; • безотлагательное дело – пильна справа; • ближе к делу – [ближче] до діла (до суті); без зайвих подробиць; • браться за дело – братися до діла (до роботи, до праці, до справи); ставати до праці (до діла, до роботи, до справи); заходжуватися коло справи; • браться за дело, не стоящее того – братися до діла, яке не варте того; руки поганити; • браться не за своё дело – не до свого діла (не до своєї справи) братися; (разг.) шитися не в своє [діло]; • быть в курсе дела – бути в курсі справи; бути поінформованим; • вам до меня и дела нет – вам про мене й байдуже; вам до мене і діла нема (немає); • вводить в дело – ознайомлювати зі справами; • ведение дела – провадження справи; • везде испортишь дело – скрізь попсуєш (зіпсуєш) діло (справу); (образн.) куди не підеш, то золоті верби ростуть; • вести дело к тому (так), чтобы… – вести до того, щоб…; гнути на те, щоб…; кермувати до того, щоб; • вести (удачно) дело (юрид.) – провадити (гаразд, щасливо) справу; • виданное ли, слыханное ли дело? – чи ж видана, чи ж чувана [це] річ?; чи чувано, чи видано?; де це видано, де це чувано?; • внешние (иностранные) дела – закордонні справи; • военное дело – військова справа; • возбудить дело против кого – порушити (розпочати, зачати) справу проти кого; зачати (заложити) позов проти кого; піти у позов проти кого; • вот это дело! – оце діло!; оце воно!; оце так!; то є щось; (иногда) оце до ума!; • в самом деле, на самом деле – справді; (иногда) дійсно; • всё употребить в дело – усе зробити; на всі способи братися, узятися; • в том-то и дело – отож-то (атож-то); отож-то й є; то ж то й воно; то ж бо то й; не що-бо й що; тим-бо й ба; не то ж бо то й що; (зниж.) не по чім б’є, як не по голові; в тому-то (в тім-то) й річ (справа, суть); • в чём дело? – у чому річ?; про що річ?; у чім сила?; про (за) що йдеться?; що сталося?; • выходит дело, что (разг.) – виходить, що; кладеться на те, що; • главное дело – головна (найголовніша) річ; головне (головно); • говорить дело – казати (говорити) до діла (до пуття); казати (говорити) по суті; мовити до речі; • горное дело – гірництво; • гражданское дело – цивільна справа; • грешным делом – на жаль; признатися; • громкое дело – голосна (гучна) справа; сенсаційна справа (сенсація); • да и в самом деле – та й справді; та воно й правда; • дать делу другой оборот – повернути справу (на инакше); • дать ход делу – зрушити справу; дати хід справі; • дела, дела, как сажа бела – живемо, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне (Пр.); впав у біду, як курка в борщ (Пр.); • дела идут к лучшему – справи (діла) покращали (повернули на краще); • дела нет (нет дела) до чего – байдуже про що (до чого); • дела тайные – таємні діла (справи), таємнощі; • дело во времени – йдеться про час, залежить від часу; • дело вот в чём – річ (справа) ось (от) яка (ось, от у чім, у чому); • делов-то – скільки [там] того діла, всього на-всього; • дело в том, что… – річ у тім, що…, ідеться про те (за те), що…; • дело в том, чтобы… – ідеться за те (про те), щоб…; • дело в шляпе (разг.) – справу (діло) полагоджено (зроблено), (образн. нар.) рибка в сітці!; • дело дрянь, табак (разг.) – погане діло; погана (кепська) справа; • дело житейское, обыкновенное – світова, звичайна річ; • дело за вами (разг.) – тепер ваша черга (ваш ряд, за вами черга), діло (справа) за вами; • дело за небольшим стало – діло за малим стало; • дело идёт к осени – ідеться (береться) до осені, кладеться на осінь, надходить (наближається) осінь; • дело идёт о том, чтобы – йдеться про те, щоб; • дело касается кого-чего – справа стосується кого-чого; • дело кончено, поздно уже (образн. разг.) – клямка запала; • дело ладится – справа налагоджується; • дело лежит без движения – справа не рушає; • дело мастера боится – діло майстра хвалить (Пр.); дільника й діло боїться (Пр.); що вхопить, то зробить (Пр.); добра пряха й на скибці напряде (Пр.); в умілого й долото рибу ловить (Пр.); на що гляне, так тобі й учеше (Пр.); майстер зна, що кобилі робити (Пр.); • дело начато – справу розпочато; • дело не в том – не про те (не за те) річ; не в тім річ, не в тім сила; • дело не выйдет (разг.) – нічого з того не буде (не вийде), (образн.) з цього пива не буде дива; • дело не клеится – діло (справа) не йде в лад (не ладиться); • дело не медведь (не волк) — в лес не убежит – діло не вовк (не заєць) — нікуди не втече (Пр.); сиди, Векло, бо ще не смеркло (Пр.); як до діла, так і сіла (Пр.); гуляй, тато,– завтра свято (Пр.); • дело не терпит отлагательств – зі справою не можна зволікати; • дело, не терпящее отлагательств – негайна (невідкладна, нагальна) справа; • дело нешуточное – це (то) не жарт, (разг.) непереливки; • дело обыкновенное – звичайна річ; • дело обстоит так – справа стоїть так, діло таке; • дело обычное – звичайна річ; • дело о ком – справа кого; • дело окончено – справу закінчено (кінчено); • дело подвернулось кстати – справа нагодилась; • дело подходит к концу – справа (діло) доходить (добігає) кінця, справа (діло) наближається до кінця, кінчається; • дело подходящее – [це] діло підходить кому, на руку (наруч) кому, (образн.) на руку ковінька кому; • дело по обвинению кого в чём – справа про звинувачення (обвинувачення) кого у чому, за що; • дело привычки – звичка, звичай; • дело проиграно – справу програно; • дело случая – випадкова річ; • дело стало за чем – затримка за чим; • дело стоит внимания – справа заслуговує на увагу, заслуговує (варта) уваги; • дело табак – кепська справа; • дело твоих рук (разг.) – діло (справа) твоїх рук, то твоя праця (робота); • дело только в том, чтобы… – ідеться тільки про (за) те, щоб , річ тільки про те, щоб; річ тільки в тому, щоб; • делу время, потехе час – коли почав орати, так у сопілку не грати (Пр.); попрацюй уліті (улітку), відпочинеш узимі (узимку) (Пр.); іди в гості сміло, як не жде дома діло (Пр.); • другое (иное) дело – інша річ (справа); • его слова не расходятся с делом – його слова не розходяться (не розминаються) з ділом, він що скаже, те й зробить, (образн.) сказав, як зав’язав; • её (его) дело молодое (разг.) – вона (він) молода (молодий); • ей до всего дело – без неї вода [ніде] не освятиться; • если уж до чего дело дойдёт – коли вже до чого (до того) дійдеться, як до чого (до того) ряд дійде; • за дело он наказан (разг.) – він заслужив на кару, по заслузі (за діло) покарано його; • за малым дело стало (разг.) – малого (дрібниці) не стає (бракує, не вистачає); • за ним дело не станет (разг.) – за ним діло не стане, його не доведеться чекати; • затруднительное дело – клопітна, морочлива справа; • золотых дел мастер – золотар (ум. золотарик); золотник; • и дело с концом (разг.) – та й по всьому (та й по всій справі), та й край [увесь] (та й квит, иногда та й решта); • известное, видимое дело (разг.) – відома, видима, певна річ, звичайно (звісно); сказано; • иметь дело с кем – мати діло (до діла) з ким, до кого, мати зв’язки (стосунки) з ким, (иногда негат.) накладати з ким; • иметь дело с чем – мати справу з чим; вивчати, розглядати що; торкатися чого; • как дела? – як ваші (твої ) справи?, як ся маєте (маєш )?, як ведеться?; • каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить (Пр.); який до їжі, такий і до роботи (Пр.); • какое [кому] дело до этого? – що до того [кому]?; • к делу! (разг.) – до діла!; • круг дел – обсяг справ; • к чему мне такое дело – навіщо (нащо) мені таке діло, (разг.) нащо мені та рахуба; • личное дело (документ) – особова справа; • личное дело – особиста, приватна справа; • между делом (разг.) – поміж ділом, побіжно, мимохідь; • мне (тебе, ему…) нет до этого дела – мені (тобі, йому…) байдуже до того, мене (тебе, його…) це не обходить, до мене (до тебе, до нього…) це діло не доходить; • моё дело сторона (разг.) – моя хата скраю, не маю нічого спільного з ким; • на деле доказывать – ділом довести; • на [самом] деле – насправді (справді) (иногда доправди), на ділі; • на словах, что на санях, а на деле, что на копыле – на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці; • начинать судебное дело – піти у позов; • не было дела до кого, до чего – байдуже було до кого, до чого; не доходило діло до кого, до чого; • не в этом (том) дело – не в тім річ, не про те (не за те) річ, не про те (не за те) мова мовиться, не в тім сила; не про те йдеться; не про те мова; не в тім (не в тому) справа; • не идет дело – діло не йде, (образн. разг.) не прядеться; • не к делу – не до діла (не до речі) не в лад; невлад; • немного дела – діла ніскільки (не багато); • не по словам судят, а по делам; хорошие дела лучше хороших слов – менше слів, а більше діла (Пр.); менше говори — більше діла твори (Пр.); добрі діла кращі від добрих слів (Пр.); робота сама за себе скаже (Пр.); • не твоё, не ваше дело – [то] не твоє, не ваше діло; не твоя, не ваша справа; не твоя, не ваша річ; тобі, вам не діло; тобі, вам до цього зась, заськи; (образн. шутл.) не твоє, не ваше мелеться (молотиться); тут не твій, не ваш батько хазяїн; • не твоего ума дело (разг.) – не з твоїм розумом братися до…; (міркувати про, за…); на це твого розуму не стане; • ну и дела – ну й робота; • обделывать, обделать дело (прост.) – оборудувати (залагоджувати, залагодити) справу, упорати справу; • обнять дело – збагнути справу; • обращаться по делу – вдаватися, звертатися в справі, з справою; • общее дело – спільна справа; • он знаток своего дела – він знавець свого діла (своєї справи), він знається на своїй справі (на своєму фаху), він знає своє діло (свій фах); • он не у дел – він не працює (не на посаді, не на службі), він без діла (без роботи), його усунено з посади (від діла), він не має службових обов’язків; • оставлять дело без движения – лишати справу без руху; • первым делом, первое дело – щонайперше (найперше), передусім (насамперед), найперша річ; • плёвое дело (разг.) – дурниця, абищиця, пусте, пустячина, казна-що; • плохо дело – погане діло, зле, погана (кепська) справа, (образн.) справа як коло дядькового (коло бабиного, баб’ячого) воза; • погубить дело – занапастити справу; • по делам; по делам службы – за ділом (за справами, у справі), у службових справах (за службовим ділом); (устар.) за орудками; • по делу – за ділом (за справою), у справі; • пойти в дело – піти в надобу, піти до діла; • по личному делу – в особистій (у персональній) справі; • положение дел – стан речей (справ); • помочь делу – зарадити справі; • понимать в деле – розумітися на справі; • понятное, ясное дело – зрозуміла, певна річ, зрозуміло; • поручать кому ведение дела – доручати кому провадити справу; • по своему делу – за своїм ділом; за своєю справою; • по сути дела – до суті справи (діла), фактично; • по ходу дела – з розвитку справи; • пошло дело на лад – пішла робота (пішло діло) гаразд, повелося добре (гаразд, на добре); • по этому делу – у цій справі, за цим ділом; • по этому (служебному) делу – в цій (службовій) справі; • правое дело – праве діло, справедливе діло, справедлива справа; • прийти по делу – прийти у справі; • приобщать к делу – прилучати до справи; • приниматься, приняться за дело – братися, узятися до діла (до праці, до роботи), ставати, стати до роботи (до праці), братися, узятися (заходжуватися, заходитися) коло чого, робити що; • приостановить дело – припинити справу; • пускать, пустить в дело что – пускати, пустити (запускати, запустити) що, ставити, поставити на роботу що; • расследовать дело – розслідити, розвідати справу; • сидеть, быть без дела – сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти; • смотреть за делом – наглядати за справою; • спешное дело – нагальна, термінова справа; • справиться с делом – дати (собі) раду із справою; • статочное ли дело? – чи подоба?, чи годиться [ж]?; чи можлива річ?; чи мислима річ? (устар.) чи подобенство?; • столько дела, что не успеешь всего сделать – діла такого, що не переробиш, діла не обкидаєшся; • странное дело – дивна річ, чудасія, чуднота, диво, дивовижа; • судебное дело – судова справа; • такие-то дела – от такі діла (справи); • таково положение дел – такий стан речей, такі маємо справи (діла); • текущие дела – теперішні справи; • тёмное, подозрительное дело – непевна справа; • типографское дело – друкарство; • то и дело (разг.) – раз у раз (раз по раз); весь час; знай; безперестанку; • то ли дело (разг.) – інша річ, хіба така річ?, нема краще як…, нема як…, нема в світі як…, от… так-так; • торговое, коммерческое дело (предприятие) – торговельне, промислове підприємство; • тяжебное дело – позов; • уголовное дело – карна, кримінальна справа; • у меня дела идут хорошо – мені ведеться; • у меня к тебе дело – я до тебе маю діло (справу), у мене до тебе діло (справа); • умно вести дело – з розумом провадити справу; • употребить в дело – узяти до діла, ужити що, пустити в діло що, скористатися з чого, чим; • управиться с делом – упоратися з справою; • управляющий делами – керівник справ; • ходить по делу (устар.) – позиватися, тягатися; • часовых дел мастер – годинниковий майстер, годинникар; • что дело, то дело – що до діла, то до діла; що правда, то правда; що до пуття, то до пуття; • шататься, болтаться без дела (разг.) – вештатися, швендяти, тинятися [без діла]; • экстренное дело – пильна справа; • это дело! – це до діла!, це діло!, це (ото) добре!, це гаразд!; • это дело другое – це що инше; це инша річ; • это дело можно считать потерянным – цю справу можна вважати за пропащу; • это дело потерянное – це річ пропаща; • [это] дело случая – [це] річ випадкова; • это к делу не относится – це до діла не належить (не стосується); • это не дело (разг.) – це не годиться; • это особое (другое) дело – це інша (особлива) річ, це інша стать; • это совсем другое дело – це щось зовсім інше; • это уж моё дело – це вже мені знати, це вже моя річ (моє діло); • я в деле, я и в ответе – що роблю, за те й відповідаю (Пр.); • я совсем не имею с ней дела – жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе (Пр.). З бабою і дідько справу програв (Пр.). — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (І.Котляревський). Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г.Квітка-Основ’яненко). Моє діло, кажуть, мірошницьке, запусти та й мовчи (Номис). А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л.Глібов). Сказано: куди голка, туди й нитка (Пр.). А він знай співає (Т.Шевченко). Сидить, тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (М.Вовчок). — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (П.Мирний). — Я б тоді паном діло зажив. Та де б тобі, — більше б пана був, до царя рівнявся. Усе б у садку і сидів та овоч їв (П.Мирний). — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (П.Мирний). Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (І.Нечуй-Левицький). Няньку посилала за орудками (Л.Українка). — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Л.Українка). — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (М.Коцюбинський). Чистий думками і непорочний діями. Він хотів би коняку купити, та тим бо й ба — грошей нема. Не доходило мені до них діла (АС). Ігумену — діло, а братії — зась (Пр.). — Ми не тою дорогою їдемо? — А тож-то, що не тою (АС). Нехай судці розберуть тую справу. Неохота йому працювати; хіба така річ – пити! Я прийшов до вас за ділом. Тепер справа стоїть инакше (АС). Не треба слів, хай буде тільки діло (О.Теліга). — Добре, добре, мамо, — там розберем. А забудемо, де чай, то горіхом заваримо. Скільки того й діла! (І.Багряний). — Сідай, парубче, підвезу, — осадив коні біля хлопця. — Могорич із вас, дядьку Іване, — схвально оглянув коні Дмитро, вискочив на воза і зручно спустив ноги з полудрабка. — Скільки того діла, — могорич мій, а горілка твоя. Звідки прямуєш? (М.Стельмах). Затісно в цьому світі для живих, для мертвих теж затісно. Скільки діла — прожити вік, як мати жити вчила, і що ж? То просто неспокутний гріх (В.Стус). — Отож скажу відкрито і вселюдно. Буває всяко, доля — не черінь. Любов — це, люди, діло неосудне. По всі віки. Во вік віків. Амінь (Л.Костенко). Прибрати, попрати, помити, скупати дітей… Здавалось би, скільки того діла, а все — як ота нездоланна дорога з Синиці… (Марина Павленко). А Справі своїй вони були віддані не менш, ніж своїм чоловікам, синам та коханим, цій Справі служать їхні руки, задля цієї Справи б’ються їхні серця, до неї звернені їхні слова, думки й мрії, на вівтар її, якби постала така потреба, вони віддали б і своїх чоловіків, синів та коханих, і втрату свою понесли б так гордо, як воїни несуть бойовий прапор (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). Ознака незрілості людини — те, що вона хоче благородно померти за праве діло, а ознака зрілості — те, що вона хоче смиренно жити заради правого діла (Д.Д.Селінджер). Час робить свою справу. А ти, людино? (С.Є.Лєц). У боротьбі за праве діло іноді програє діло, а іноді правота (Лешек Кумор)].  |
| Диапазон – (греч.) діяпазон (совет. діапазон), (ещё, интервал, лат.) інтервал, проміжок, (частот, ещё) смуга, (перен., ещё) обсяг, розмах: • в диапазоне – в діяпазоні, в проміжку; • диапазон деятельности – розмах діяльності; • диапазон знаний – обсяг знань; • диапазон непрерывный, растянутый – діяпазон неперервний, розтягнений; • диапазон частот – частотний діяпазон; діяпазон частот. [Діапазон мети і метушні Поету мстить в неправедному слові (Л.Костенко)]. |
| Круг – 1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо; сфера, обсяг; оточення, середовище, угруповання; 2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло; 3) (диск) кружало, коло, покотело, покотьоло; 4) (круг воска) кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало; 5) (круг гончарный) круг ганчарський: • в круг (его) обязанностей входит – до (його) обов’язків належить; • в кругу гостей – серед гостей, в гурті гостей; • в своём кругу – серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді); • всё пошло кругом – усе пішло обертом, обертнем (М. Вовчок); • голова кругом идёт – голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться; • делать, сделать круг в дороге – кругу накидати, накинути, надати, окружляти; • заколдованный круг, замкнутый круг – зачароване (заворожене, закляте) коло; • идти кругом (в частности о телах небесных), идти по кругу – іти колом, колесом, колувати; • круг вопросов (обязанностей, занятий) – коло (обсяг) питань (обов’язків, занять); • круг гостей – товариство гостей, коло гостей; • круг дел, обязанностей… – обсяг справ, обов’язків…; • круг дороги – круг, кружина́; • круги на воде – круги, кружки, жмурки (-ків); • круги перед глазами – кружала, кола; • круг лиц, которым разрешается… – кому саме дозволяється…; • круг напряжений – круг напруги (напружин); • круг (общество) людей – коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства; • круг обязанностей – обсяг обов’язків; • круг около луны – кружало; • круг проволоки – кружало, кружалок (-лка); • круг семейный – родинне коло, родинне оточення; • круг (сфера) действий – коло (круг) діяльности; • круг сыра – кружало, (гал.) плесканка; • круг (цикл) предметов рассмотрения – обсяг чого; • люди известного (своего) круга – люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади; • на круги своя (библ.) – на круг свій; • начертить круг вокруг чего – накреслити круг навколо чого, (устар.) обцирклювати, обкружляти що; • он не ограничивается узким кругом своих дел – він не обмежується вузьким колом своїх справ; • описать (сделать) круг – описати (зробити) коло; • площадь круга – площа круга; • поворачивающийся в виде круга – кругойдучий; • придворный круг – двірське коло; • продавать на круг – продавати на гурт; • садиться, ставать в круг (кружок), кругом – сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом; • спиться с круга – розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту; • судный круг – судне коло; • тёмные круги вокруг глаз – синці (темні ободи) попід очима; • тем путём ехать — большой круг делать – тудою їхати дуже обхідно (кружно); • широкие круги общества – широкі громадські кола, загал (-лу); • широко известен в узких кругах – (шутл.) широко відомий у вузьких колах; • это входит в круг его обязанностей – це належить до його обов’язків. [Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах колись-то пишний замок (П.Куліш). І так щодня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Б.Грінченко). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Є.Гребінка). Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (В.Самійленко). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Пісня). Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Б.Грінченко). Сідайте ж бо кружка та слухайте (М. Вовчок). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовчок). Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Т.Шевченко). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (М.Коцюбинський). Землистий колір обличчя, синці попід очима (М.Коцюбинський). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (С.Єфремов). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Б.Грінченко). Загал так званого «українофільства» (Б.Грінченко). Аж кружало витоптав, танцюючи (А.Свидницький). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (І.Нечуй-Левицький). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (С.Васильченко). Хто кругу не боїться, той далі становиться (Пр.). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги — через двір, вулицею, знов, двором (О.Кониський). Шлях ваш коротший; я ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (П.Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінченкова). У раду, до суднього кола (Б.Грінченко). Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (А.Кримський). Мов покотило червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Т.Шевченко). Зелені кружала перед заплющеними очима (П.Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (М.Коцюбинський). Було їх при тій отарі шестеро: всі посідали кружкома на шкурі, та перш підсунули Дон Кіхотові перевернуте корито і з незграбною чемністю попрохали гостя сісти (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Їм дорога видавалася прямоїжджою, і тільки юнак в осередді майбутнього бачив у ній круговину (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). І от ми втрьох накинули круга аж поза передмістям, щоб не попастись кому-небудь на очі (В.Мисик, перекл. О.Генрі). Були ще різні печені, кури, качки, дичина, а після цього пудинги, потім плесканка з різних сирів, а потім мокко й коньяк із ніжними бісквітами (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). На той галас його цуцики спершу озвалися скавучанням, далі почали гавкати, а потім протяжно завили усі четверо, гасаючи кружкома кімнатою (Л.Кононович, перекл. Луї Ґію). Що ширше коло твоїх друзів, то далі ти від них стоїш]. |
| Масса –
1) (вещество, тело, материя, толща) ма́са; 2) (множество кого, чего) бе́зліч, си́ла, си́ла-силе́нна, незчисле́нна си́ла, си́ла си́лою, ма́са, по́вно, (куча) ку́па, гу́ра, (туча, потоп, лавина, бездна) хма́ра, як мгли́, пото́п (потопа), зава́ла, ва́лява, прі́рва, море, (тьма) тьма, (гибель, пропасть) ги́бель, (фамил.) шмат (-ту), (грубо) до чо́рта, до бі́са, до стобі́са, до сму́тку, до ви́греба чого́; 3) (народная) тиск, сила, тлум, ма́са; 4) (юрид.) ма́са, все добро́ (майно́): • бумажная, древесная, сырая масса – паперо́ва, деревна́, сирова́ ма́са; • воздушная маса – повітряна маса; • двигаться сплошной массой – іти́, су́нути, пливти́ (пли́сти́) суці́льною ла́вою, хма́рою, о́блавом, ва́лом, су́нути (ці́лим) зага́лом; • критическая маса – критична маса; • масса вращательнодвижущаяся – маса обертоворухома; • масса движущаяся – маса рухома; • масса материальной точки – маса матеріяльної точки; • масса неуравновешенная – маса незрівноважена; • масса переменная – маса змінна; • маса приведенная – маса зведена; • маса присоединенная – маса приєднана; • маса распределенная – маса розподілена; • маса сосредоточенная – маса зосереджена (скупчена); • маса уравновешивающая – маса зрівноважувальна; • мышечная маса – м’язова маса; • народные массы – наро́дні ма́си; • собралась масса народу – зібра́лося (зійшлося, зібралася, зійшлася) бе́зліч (си́ла, си́ла-силе́нна, тьма) лю́ду (люде́й); • сырковая маса – сиркова маса. [О́бсяг атмосфе́ри величе́зний, а ма́са мізе́рна (М.Грінченкова). Люде́й ішло́ хма́ра хма́рою (АС). Як почало́ розтава́ти, то вода́ йшла рівчака́ми, а тепе́р, як ду́же розта́ло, — іде́ о́блавом (М.Вовчок). Наро́д-творе́ць не мо́же вже бу́ти сиро́ю етнографі́чною ма́сою (С.Єфремов). Чого́ не вда́тен збагну́ти зага́л, юрба́ (М.Леонтович). Бе́зліч пра́ці (Б.Грінченко). Си́ла-силе́нна слів, а ді́ла нема́ (АС). Груш незчисле́нна си́ла (А.Кримський). Їх там си́ла си́лою була́ (Квітка). Пое́зії, пе́вно, в тім ма́са (І.Франко). При́кростей уся́ких ку́па (Б.Грінченко). Люде́й на по́лі як мгли (Г.Барвінок). Чу́ти було́ яке́сь шепта́ння — з-посере́д пото́пи ли́стя (І.Франко). В столи́ці зби́лася ва́лява лю́ду (М.Леонтович). Гро́шей у ньо́го прі́рва (АС). Наро́ду там ги́бель (АС). Люди, які пережили критичну масу принижень (і стерпіли), не можуть бути повноцінними громадянами (Л.Костенко). — У славолюбства тисяча синів, всі рвуться уперед, і, як схибнешся, Когось пропустиш, всі на тебе ринуть Могутнім валом, і заллють, затруть, Зоставивши позаду (М.Лукаш, перекл. В.Шекспіра). А найкраще ось що зроби: стинай віття тернове (тут скрізь того терну до гибелі росте) та й кидай по дорозі на призна́ку… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Можна спробувати поставитися до неї по-християнському і полюбити. Але хоч як ти до неї ставився б, вона, ця маса, перетворена волею випадку на електорат, має голос і нічого спільного не має з демократією. Що з нею робити? Обманювати? Відмивати? Перевиховувати? Чекати, поки вимре? Але останнє — іллюзія: старі тягнуть за собою онуків, правнуків, які теж стають навкарячки (В.Шкляр, перекл. В.Єрофєєва). Маса удаваних книжок, але дуже мало літературних творів; тлум інформації та добрих намірів, однак обмаль реальної думки та пам’яті — такий, власне, порядок денний (А.Рєпа, перекл. Ф.Солерса). Той тлум вирував і клубочився, люди бігали туди й сюди (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). — І тепер нам потрібні, — сказав він, — не мечі, а батоги. Масами правили з днів сотворіння і треба ними правити до кінця цих днів. Суще лицемірство й фарс говорити, ніби вони самі здатні собою керувати (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Усі сновигають, горланять до хрипоти, вихваляючи свій товар. Конкуренція, сварки, обдурювання один одного на копійки. Найневгамовніші ми, зовсім малі, бо нам подобається брати участь, відчувати належність, бути частиною всього цього великого тлуму (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). На пароплаві панував тлум, адже ним подорожували механіки та інші відвідувачі національного свята, всі поголовно п’яні ще до обіду (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Найжахливіша маса, яку можна уявити, складалася б суцільно із знайомих (Е.Канеті). У народних мас ця сама маса завелика для сходження вгору. Зате для лавиноподібного сходу вниз — якраз (В.Шендеровіч)]. |
| Предел – межа, край, кінець, границя, грань, рубіж, поріг, ліміт: • вне пределов – поза межами; • вне пределов досягаемости – поза межами досягання; поза досягом; • в пределах – в межах, (диал.) в о́брубі; • в пределах Украины – у межах України; • всему есть предел – усе має свій край (свою межу); усьому є межа (край, кінець); • выйти из пределов чего – перебрати міри в чому, перейти за межі (зайти за край, ступи́ти (перейти) через край) чого; перейти́ через край (через мі́ру), ви́йти поза ме́жі чого; • выйти из пределов (за пределы) дозволенного (перен.) – перейти межі дозволеного; уступити (перейти, узяти) через край; зайти за край (вийти поза межі) дозволеного; • до предела – до краю (межі), (наполнить) вщерть; • достичь (своего) предела – дійти́ кра́ю; • за пределами возможного – поза ме́жами можли́вого (Франко); • за пределами чего, вне пределов чего – за (поза) межами чого, за (поза) чим; • за пределы города – за межі міста; • положить преде́л своему честолюбию – покла́сти край своє́му честолю́бству; • положить предел чему – зробити край чому; край (кінець, межу) покласти чому; (фиг.) берега дати чому; • предел верхний – границя верхня; • предел выносливости, измерения, насыщения, отклонения, ползучести, прочности, текучести, упругости – границя витривалости, вимірювання, насичування, відхиляння, повзучости, прочности, міцности, текучости, пружности; • предел жизни – кіне́ць життя; • предел чувствительности – межа чутливости; • пределы – ме́жі, (переносно) береги́; о́бруб, (объём) о́бсяг чого́; • пределы власти – о́бсяг вла́ди; • пределы интегрирования – межі інтеґрування; • пределы колебания температуры – межі (границі) коливання температури; • расширить пределы государства – розсу́нути ме́жі держа́ви; • ситуация дошла до предела – ситуація перейшла за межі (через край); ситуація зайшла за край; • этому надо положить предел – цьому треба покласти край (кінець); • это переходит за пределы возможного – це перехо́дить ме́жі можли́вості, мі́ру можли́вості. [Відповіда́єте за все, що ста́неться в о́брубі ва́шого села́ (Франко). Розумна людина ставить собі межу навіть в добрих справах (М. де Монтень)]. |
| Самый – са́мий, сам: • в (на) самом деле – справді, насправді, фактично, само собою зрозуміло; • в самом начале – на самому (самісінькому) початку; аж на початку; того [ж] самого дня; тій самої днини; тим самим днем; (реже) у той самий день; • в самом расцвете сил – са́ме (якраз) у розквіті сил; • в самый раз – якраз; • до самого утра, вечера – аж до ранку, аж до вечора; до самого города; • до самого моря… – аж до міста; аж до моря…; • на самом конце – на самому (на самісінькому) кінці; аж на кінці; • он самый – саме він; • поразить в самое сердце – уразити в саме (у самісіньке) серце; • под самым носом – під самісіньким носом; • по той же самой причине – з тієї [ж] самої причини; через те [ж] саме; • самый большой – найбільший, якнайбільший, щонайбільший; якомога більший; • самая малость – зовсім мало; • самое время сделать – саме час зробити; • самый большой круг задач – величезна кількість (величезне коло, величезний обсяг) завдань; • самый дорогой – найдорожчий; щонайдорожчий (якнайдорожчий); • самый лучший, большой… – найкращий (найліпший), найбільший…; щонайкращий (щонайліпший, якнайкращий, якнайліпший), щонайбільший (якнайбільший)…; • самый честный, самый культурный, самый удачный – найчесніший, найкультурніший, найудаліший; • самое большое – щонайбільше; • самые различные формы – найрізноманітніші форми; • с самого утра – від (з) самого ранку; • такой же самый – такий же самий; • тем самым – цим; тим самим; • тот же самый – такий самий (такий же); • тот самый – той самий; • у самого моря – біля (коло, край) самого (самісінького) моря; біля (коло, край) моря. |
| Степень –
1) ступінь, міра, розмір, обсяг, інтенсивність; 2) посада, ранг, звання, чин, титул; розряд, категорія; 3) етап, стадія, фаза, щабель; 4) (родства) коліно; 5) (матем.) степінь: • в большей степени – великою мірою (у великій мірі); дуже (вельми); • в большей или в меньшей степени – більшою або меншою мірою (рідше у більшій або меншій мірі); більш-менш, більше-менше; • в высшей степени – надзвичайно; високою (найвищою) мірою; • в гораздо большей степени – далеко більше; • в должной степени – належно, як належить, належною мірою (у належній мірі); • в (до) известной, некоторой степени – певною, якоюсь мірою; у певній, у якійсь мірі; до певної, до якоїсь міри; • в (до) какой степени – як, якою мірою, до якої міри, у якій мірі; • в значительной степени – значно, значною мірою; • в небольшой степени – незначно, незначною мірою; • в одинаковой (в равной) степени – однаково, однаковою мірою, в однаковій мірі; • в разной степени – різною мірою; • возведение в степень – піднесення до степеня (степенювання); • в той же степени – тією ж мірою; • в той или иной степени – так чи інакше, так чи так, тою чи іншою мірою; • до известной степени – певною (деякою, якоюсь) мірою, до певної (до деякої) міри, в якійсь (у деякій) мірі; • до некоторой (в некоторой) степени – до деякої (до якоїсь, до певної) міри, деякою (якоюсь, певною) мірою, якось, у деякому (якомусь, певному) розумінні, почасти; • до последней степени – до краю, до останньої межі; • до такой степени – настільки, аж так; • ни в какой степени, ни в малейшей степени – аж ніяк, ніяк, зовсім, анітрохи, жодною мірою, ні в якій мірі; • степень наказания – міра кари (покарання); • степень числа – степінь числа; • ученая степень – науковий ступінь. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
| ДИАПАЗО́Н, (знань тощо) о́бсяг, поет. о́брій. |
| Ё́МКОСТЬ, фраз. о́бсяг, об’єм. |
| КРУГ (гурт) товари́ство, середо́вище, (святих) уроч. гро́но, фраз. о́бсяг [круг дел /круг обя́занностей/ о́бсяг справ, о́бсяг обо́в’язків]; в кругу (ставати) кружка́; спаса́тельный круг ПЕРЕН. до́шка поряту́нку; в кругу́ ще по́між, се́ред [в кругу́ друзе́й се́ред дру́зів]; по кругу (бігати) кружка́; |
| ПРЕДЕ́ЛЫ (знань) о́бсяг, фраз. тере́ни [в пределах фео́да на теренах фео́ду]; пределы необходи́мой оборо́ны ме́жі необхі́дної оборо́ни; за пределами чего фраз. по́за чим [за пределами го́рода по́за мі́стом]. |
| РАЗМА́Х поет. розкри́лля, (робіт) широта́, о́бсяг, (плуга) за́сяг; размах крыл рідко сяг, поет. ро́зкрил. |
| СФЕ́РА укр. ку́ля, (діяльности) ца́рина, ни́ва, стезя́, фраз. кар’є́ра, (компетенції) ще о́бсяг, (культури тощо) образ. силове́ по́ле. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Об’ём – о́бсяг, -гу, о́бшир, -ру. |
| Сфера –
1) (шар) сфе́ра, -ри; 2) (действия) о́бсяг, -гу, сфе́ра; 3) (среда, общество) ото́чення, -ння, сфе́ра. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
| Дело – діло; справа; (труд) – праця; робота; (поступок, действие) – вчинок, дія. Плохо дело! – кепська справа, робота! зле! Круг дел – обсяг справ. Смотреть за делом – наглядати за справою. Дело о ком – справа кого. Странное дело – дивна річ! чудасія! чуднота! По своему делу – за своїм ділом; за своєю справою. По этому (служебному) делу – в цій (службовій) справі. Справиться с делом – дати (собі) раду із справою. Оставлять дело без движения – лишати справу без руху. Дело подвернулось кстати – справа нагодилась. По делам службы – в справах службових. Обнять дело – збагнути справу. Браться за дело – братися до справи; заходжуватися коло справи; стати до справи. Браться не за свое дело – не за свою справу братися; шитися не в своє діло. Вести (удачно) дело – провадити (гаразд щасливо) справу. Дело обстоит так – справа стоїть так. Обращаться по делу – вдаватися, звертатися в справі, з справою. Дело подходит к концу – справа доходить кінця, кінчається. Дать делу другой оборот – повернута справу (на инакше). Дело начато – справу розпочато. Известное дело – звісно; звичайно; відома річ; сказано. Темное, подозрительное дело – непевна справа. Дело окончено – справу кінчено. Приостановить дело – припинити справу. Дело проиграно – справу програно. Погубить дело – занапастити справу. Общее дело – спільна справа. Дело требует рассмотрения – см. Требовать. Дело житейское – світова річ. Дело обыкновенное – звичайна річ. Дело, не терпящее отлагательства – см. Отлагательство. Дело случая – випадкова річ. Обделывать дело – оборудувати справу. Виданное ли, слыханное ли дело – чи видано, чи чувано. Дела нет до чего – байдуже про що. Дело ладится – справа налагоджується. Не твое дело – не твоя справа; не твоє діло. Это дело другое – це що инше; це инша річ. В чем дело? – що сталося? в чому річ? про що річ? про що йдеться? Дело в том – річ у тім. Дело вот в чем – річ ось яка. Дело только в том, чтобы – річ тільки в тому, щоб; річ тільки про те, щоб. Дело за небольшим стало – діло за малим стало. В том-то и дело – атож-то; отож-то й є; тож-то й воно. Не в том дело – не в тім річ; не про те річ; не в тім сила; не про те мова мовиться. То ли дело – инша річ; краще як; нема в світі, як. Не к делу – не до діла; не до речи; невлад. На деле доказывать – ділом довести. Если дело до чего дойдет – коли вже до чого дійдеться; як до чого (того) ряд дійде. Текущие дела – поточні справи. Дело говорить – мовити до речи. Помочь делу – зарадити справі. Мое дело сторона – моя хата з краю. Понимать в деле – розумітися на справі. Затруднительное дело – клопітна, морочлива справа. Экстренное дело – пильна справа. Возбуждать дело – порушувати, розпочинати справу. Плевое дело – дурниця; пусте; казна-що. Приобщать к делу – прилучати до справи. Спешное дело – особиста, власна справа. Статочное ли дело? – чи можлива річ? чи годиться ж? Дать ход делу – зрушити справу; дати хід справі. Какое вам дело? – що вам до того? А мне что за дело – а мені що до того? а мені яке діло? Что дело, то дело – що правда, то правда. Это особое (другое) дело – це инша річ; це инша стать. Расследовать дело – розслідити, розвідати справу. Это дело! – це добре! це гаразд! це до діла! Управляющий делами – керівник справ. То и дело – раз у раз; раз по раз. Управиться с делом – упоратися з справою. В самом деле, на самом деле – справді. Гражданское дело – цивільна справа. Уголовное дело – карна, кримінальна справа. Поручать кому ведение дела – доручати кому провадити справу. Судебное дело – судова справа. Внешние дела – закордонні справи. Начинать судебное дело – піти у позов. Тяжебное дело – позов. Поделом – за діло. Военное дело – військова справа. Вести дело к тому (так, чтобы…) – кермувати до того, щоб; гнути на те, щоб. Относящийся, неотносящийся к делу – см. Относиться. Безотлагательное дело – пильна справа. Торговое, коммерческое дело (предприятие) – торговельне, промислове підприємство. Дело лежит без движения – справа не рушає. Поделом вору и мука – катюзі по заслузі. Ведение дела – провадження справи. Дело мастера боится – дільника й діло боїться. Немного дела – діла не скільки. Дело табак – кепська справа. Умно вести дело – з розумом провадити справу. Это дело можно считать потерянным – цю справу можна вважати за пропащу. Ну и дела – ну й робота. |
| Круг – коло. В круг (его) обязанностей входит – до (його) обов’язків належить. Круг лиц, которым разрешается – кому саме дозволяється. Круг дел, обязанностей… – обсяг справ, обов’язків. Круг общества – товариство. В (своем) кругу – поміж (своїми). Кругом – круг; навколо. |
| Объем – обсяг, обшир; (матем.) – об’єм. В полном объеме – в цілому обсягу. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
| Об’ем – о́бсяг (-гу), о́б’єм (-му); • о. вместимости – мі́сткість (-кости); • о. критический – о. крити́чний; • о. удельный (пара) – о. пито́мий. |
| Пространство – про́стір (-сто́ру); • п. безвоздушное – п. безповітря́ний; • п. береговое – побере́жжя; • п. беспредельное – п. безме́жний; • п. водяное (котла) – во́днище; • п. вредное – о́бсяг шкідни́й; • п. дымовое – п. димови́й; • п. междубалочное – межитря́м’я; • п. междужелезное, электр. – суточки́ міжзалізо́ві; • п. освещаемое – п. осві́тлюваний; • п. паровое (в котле) – паро́вище; • п. плавительное – п. топи́льний; • п. рабочее (в печи) – п. чи́нний; • п. топочное – п. паливне́вий. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
| Объем
• Во всём объёме – в усьому обсязі (обширі). • В полном объеме – у цілому (у повному) обсязі (обширі); цілком; до краю. • Объём знаний – обсяг знань. |
| Поле
• Вольное, пустынное поле – гуляй-поле; дике поле. • Держать в поле зрения что – тримати (держати, мати) у полі зору що; мати перед очима що; тримати в оці що. • Ищи, догоняй ветра в поле – Див. ветер. • И я не обсевок в поле – і я не абищо; і я [ж] не клоччя шмат(ок). • Одного поля ягода – Див. ягода. • Остаться вне поля зрения – лишитися (зостатися) непоміченим; лишитися (зостатися) поза полем зору (поза сяганням ока). • Открытое, широкое поле – чисте, широке (вільне) поле. • Поле боя (битвы, сражения) (книжн.) – поле бою (битви); бойове поле; бойовище (часом бойовисько, лок. боїще, зрідка побойовисько); поле крові (кров’яне поле). • Поле деятельности (перен.) – поле (царина, нива) діяльності. • Поле зрения – поле зору; обсяг ока. • Поле, с которого снято просо – просище. • Поле, с которого снята пшеница – пшенич(н)ище. • Поле, с которого снята рожь – житнище. • Поле, с которого снят хлопчатник – бавовнище. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
| диапазо́н діяпазо́н,-ну; о́бсяг,-гу (межі поширення або розмір чого-небудь) д. безопа́сный діяпазо́н безпе́чний д. значе́ний діяпазо́н зна́чень д. напряже́ний діяпазо́н напру́г д. показа́ний діяпазо́н по́казів д. рабо́чий діяпазо́н робо́чий д. регули́рования діяпазо́н регулюва́ння д. часто́т діяпазо́н часто́т д. эффекти́вный діяпазо́н ефекти́вний |
| объём 1. об’є́м,-му (кубатура) 2. о́бсяг,-гу, ро́змір,-ру (величина, розміри) о. активацио́нный об’є́м активаці́йний о. испыта́ний о́бсяг випро́бувань о. крити́ческий об’є́м крити́чний о. нача́льный об’є́м початко́вий о. па́мяти о́бсяг па́м’яті о. рабо́чий о́бсяг робо́чий; об’єм робо́чий о. уде́льный об’є́м пито́мий о. фа́зовый об’є́м фа́зовий |
| сфе́ра 1. сфе́ра,-ри 2. о́бсяг,-гу 3. ку́ля,-лі с. небе́сная сфе́ра небе́сна, небозві́д,-во́ду с. по́лая ку́ля порожни́ста с. рассе́ивания сфе́ра розсі́ювання с. рассе́яния сфе́ра розсі́яння |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
| О́бсяг, -гу – объем. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
| Действие –
1) (деяние) – ді́я, чин (-ну); (поступок) – учинок (-нку); -вия военные – воє́нні ді́ї (опера́ції); комитет -вия – коміте́т чину; круг -вия – о́бсяг робо́ти; образ -вия – поведі́нка, пово́дження, спо́сіб пово́дитися; оскорблять -вием – зневажа́ти чинно (чином, учинком); открыть -вие – поча́ти функціонува́ти (працюва́ти); происходит, -дило -вие – ді́ється, ді́ялось; 2) (влияние) – вплив (-ву); (непосредственное воздействие) – ді́яння, поді́яння; оказывать, производить -вие – вплива́ти, вплинути, робити, зробити вплив, ді́яти, поді́яти на ко́го; 3) (юрид.) – чин (-ну), ді́я: (о законе, актах) – чинність (-ности), сила; д. договора – чинність догово́ру; д. обратное – зворо́тна чинність, зворо́тна сила; д. правное – правочин (-ну); д. преступное – зло́чин (-ну), злочинство; д. судебное – судочин (-ну); д. юридическое – юридичний чин, юридична ді́я; вводить в -вие – надава́ти, нада́ти сили, чинности; в распространение -вия – на поширення чинности; щоб поширити чинність; закон входит в -вие – зако́н стає́ чинним; подводить под -вия закона – підво́дити, піддава́ти під чинність зако́ну; 4) (театральн.) – ді́я, акт (-ту); во время -вия – під ча́с ді́ї; драма в трех -виях – дра́ма на три ді́ї (а́кти); 5) (аппарата) – робо́та; время -вия на телефонной сети – час, коли працює телефо́нна сі́тка; завод в -вии – виро́бня працює; машина в -вии – машина працює; открыть телефонное -вие – відкрити телефо́нне сполу́чення; приводить в -вие машину – приво́дити в рух, пуска́ти (в робо́ту) машину. |
| Дело –
1) спра́ва, ді́ло; д. гражданское – циві́льна спра́ва; д. истребованное – оде́ржана на вимо́гу спра́ва; д. копеечное – копійча́на спра́ва, спра́ви на копі́йку; д. личное – а) особо́ва спра́ва; б) особиста спра́ва (напр., в выражении: «прийти по личному делу»); д. основное – головна́, (основна́) спра́ва; д. очередное – чергова́ спра́ва; д. рублевое – спра́ви на карбо́ванець; д. секретное – тає́мна, секре́тна спра́ва; д. служебное – урядо́ва (службо́ва) спра́ва; д. спешное, срочное – нега́йна, пильна (нага́льна) спра́ва; д. судебное – судова́ спра́ва; д. тайное – таємниця; д. текущее – пото́чна спра́ва; д. тяжебное – по́зов (-зву), спра́ва позо́вна; д. уголовное – криміна́льна спра́ва; д. экстренное – нега́йна спра́ва; браться за дело – бра́тися, взятися до спра́ви, захо́джуватися, заходитися ко́ло спра́ви; в самом деле (на самом деле) – спра́вді; вести дело – прова́дити спра́ву; возбуждать дело (в суде) – розпочина́ти, розпоча́ти, заво́дити, заве́сти спра́ву; (в гражд. делах) – позива́ти, запозива́ти ко́го; возобновлять дело – поновляти, поновити спра́ву; войти в дело: а) (в качестве стороны) – увійти в спра́ву; б) (вникнуть) – вглянутися в спра́ву; дело выгорит – спра́ва вийде на до́бре; давать делу надлежащее направление – нале́жно скеро́вувати спра́ву; давать делу движение, ход – зру́шувати, зру́шити спра́ву, пуска́ти, пустити, посува́ти, посу́нути спра́ву; движение дела – рух спра́ви, посува́ння спра́ви; дела должны поправиться – спра́ви ма́ють піти на кра́ще; дело лежит, остается без движения – спра́ва не руша́є напере́д; д. обстоит так – стан спра́ви такий, спра́ва в тако́му ста́ні; д. очень нужное – пильна спра́ва; д. о кем иметь – ма́ти з ким ді́ло; знакомый с делом – обі́знаний із спра́вою, на спра́ві; круг дел – о́бсяг справ; на деле доказать – ді́лом дове́сти; обратиться по делу (к кому) – вда́тися в спра́ві (до ко́го); переходить к очередным делам – перехо́дити, перейти (да́лі) до порядку де́нного; по делам – у спра́вах; по личному делу – в особистій спра́ві; по настоящему делу – у цій спра́ві; понимающий дело – тяму́щий у спра́ві; прекращать дело – закрива́ти, закрити спра́ву, прикі́нчувати, прикі́нчити спра́ву; при делах оставить – залишити в спра́вах; приобщение к делу – долу́чення, приєдна́ння до спра́ви; приходить по делу – прихо́дити, прийти в спра́ві; проиграть дело – програ́ти спра́ву; расклеилось дело – спра́ва не вдала́ся; слушание дела – ро́згляд спра́ви; это дело особое – а) (иное) – це що і́нше, це і́нша спра́ва; б) (исключительное, особенное) – це особлива спра́ва; это дело исключительной важности – це на́дто важлива спра́ва; это дело решенное – це вже рі́шено (вирішено); 2) (труд, занятие, ремесло) – робо́та, пра́ця, спра́ва; д. банковое – банкі́вство (Н); д. газетное – газетярство; д. канцелярское – канцелярська спра́ва; д. комиссионерское – комісіоне́рство, комісіоне́рська справа; д. маклерское – ма́клерство; д. основное – головна́ (основна́) пра́ця; д. переплетное – паліту́рництво; д. печатное, типографское – друка́рська спра́ва, друка́рство; д. писарское – писа́рство; д. счетоводное – рахівництво; д. табачное – тютюнництво; д. торговое – торгове́льна спра́ва, торгі́вля; браться за дело – бра́тися до пра́ці, захо́джуватися ко́ло робо́ти; знать свое дело – зна́тися на свойо́му ді́лі, умі́ти свого́ ді́ла; не у дел остаться – без пра́ці лишитися; у дела – на (ко́ло) пра́ці; 3) (предприятие) – ді́ло, підприє́мство; дело книжное – книга́рня; д. мануфактурное – мануфакту́рна крамниця; д. основное – головне́ (основне́) підприє́мство; вложить деньги в дело – вкла́сти гро́ші в підприє́мство; вступать в дело компаньоном – (при)става́ти, (при)ста́ти компаньйо́ном у підприє́мстві; входить в дело – пристава́ти, приста́ти до підприє́мства; выйти из дела – відійти від спра́ви, вийти з підприє́мства; делать большие дела – великі спра́ви прова́дити, до́брі зиски ма́ти; отрывать от дела (кого) – відрива́ти, відірва́ти від ді́ла; расширить дело – збі́льшити підприє́мство; 4) (обстоятельство) – річ, (ре́чі), спра́ва; дело случайное – річ випадко́ва; случилось такое дело – тра́пилося так, ста́лася така́ річ. |
| Круг – круг (-гу); (окружность круга) – ко́ло; (в см. объем) – о́бсяг (-гу); к. деятельности – о́бсяг діяльности; к. знаний – о́бсяг знання; к. общества – товариство; -ги партийные – парті́йні ко́ла; -ги руководящие – мірода́йні ко́ла; в круг обязанностей входит – до обов’язків нале́жить; в своем кругу – по́між своїх, у свойо́му гу́рті. |
| Область –
1) край, країна; 2) (переносно) – по́ле, царина́, о́бсяг (-гу), га́лузь (-зі); о. влияния – о́бсяг (по́ле) впливу; о. действия – по́ле ді́яння (чину); (о законе, правилах) – сфе́ра (о́бсяг) чинности; о. применения – царина́ вжитку (застосува́ння); о. распространения – те́рен поширення; в данной -сти – в цій га́лузі; в научной -сти – в ца́рині науко́вій; вне -сти – поза о́бсягом, поза сфе́рою. |
| Объем – о́бсяг (-гу), о́бшир (-ру); (мат.) – о́б’єм; в полном объеме – ці́лим о́бсягом, в ці́ло́му о́бсягу (-зі), на по́вний о́бсяг; увеличиваться в объеме – бі́льшати о́бсягом. |
| Обязанность – обов’язок (-зку), повинність (-ности); о. общественная – грома́дська (громадянська) повинність; -сти по службе – урядо́ві обо́в’язки; в круг -стей входит – до обо́в’язків нале́жить; вменять в -ность – зобов’язувати кого́, ста́вити за обо́в’язок, за повинність кому́; возлагать -ность – наклада́ти обо́в’язок; исполнять свои -сти – вико́нувати свої́ обо́в’язки, пильнува́ти своїх обо́в’язків; круг -стей – о́бсяг обо́в’язків, обо́в’язки; нести (служебные) -сти – відбува́ти, вико́нувати (службо́ві) обо́в’язки; освобождать от -стей – звільняти, звільнити від обо́в’язків; по -сти – з повинности, з обо́в’язку; слагать -сти – скида́ти обо́в’язки; считать своею -стью – ма́ти за свій обо́в’язок, ма́ти собі́ за обо́в’язок, вважа́ти за повинність. |
| Размер – ро́змір (-ру), мі́ра; (объем) – о́б’єм (-му), о́бсяг (-гу); (размеривание) – вимір (-ру), виміряння, розмі́рювання, розміряння; р. налогов – ро́змір пода́тків; р. половинный – половина; р. полуторный – у півтора́ ра́зи бі́льший ро́змір; р. предельный – кра́йній ро́змір; р. приблизительный – примі́рний ро́змір; в больших -рах – на велику мі́ру, великою мі́рою, у великій мі́рі; в двойном, тройном -ре – подві́йно, потрі́йно, вдво́є, втро́є бі́льше; в ограниченном -ре – в обме́женому ро́змірі, обме́женою мі́рою, малим ро́зміром; в скромном -ре – невеликого ро́зміру; в увеличенном -ре (взнос) – збі́льшений, побі́льшений; в уменьшенном -ре – зме́ншений; вознаграждение в -ре… – винагоро́да (пла́та) ро́зміром…; выдать в половинном -ре – видати половину; разного -ра – рі́зної мі́ри. |
| Сфера (компетенции) –
1) – сфе́ра, о́бсяг (-гу); с. деятельности – о́бсяг (сфе́ра) діяльности; это не моя сфера – це не моя сфе́ра, це не моя компете́нція; 2) (обстановка) – ото́чення. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| о́бсяг, -гу, в о́бсягу і в о́бсязі; -сяги, -гів |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
| О́бсяг, -гу, м. Объемъ. Желех. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
| *Об’ем — о́бсяг, -гу. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Объёмъ = обі́йма, обі́ймище (С. З.), обі́ймиця (С. Жел.), о́бсяг (С. Жел. Пар.), величі́нь, про́сторонь. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)