Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Шукати «озву*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

О́клик – о́клик, о́зов (р. о́зву).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Озвучивать, озвучитьозвучувати, озвучити. Обговорення статті
Звучащий – який (що) звучить, (предназначенный звучать) звуковий, голосовий, (имеющий свойство издавать звук, физ.) звучни́й, зі звуком (звучанням), (звонкий) лункий, дзвінкий, (озвученный) озвучений:
звучащая открытка – звукова поштівка;
звучащая сказка, книга – звукова (голосова) казка, книга;
звучащая речь, звучащее слово – живе мовлення, живе слово;
звучащее тело – (физ.) звучне тіло;
звучащий как гром – громозвучний, гучноголосий.
[І мовив йому Менелай русокудрий: «Хай, Телемах, поворот твій додому, якого так прагнеш, Гери божистої муж здійснить тобі, Зевс громозвучний…» (Б.Тен, перекл. Гомера). Справа не тільки в тому, що в поезії Шевченка заграла всіма тонами звучна і ніжна українська мова. Справа не тільки в тому, що Шевченко ствердив і виховав національну гідність українського народу… Справа насамперед в тому, що завдяки Шевченкові українською мовою були написані твори, які мають як з естетичного, так і з ідейного боку світове значення (М.Слабошпицький)].
Обговорення статті
Ум – розум, (реже) ум, глузд, голова:
бедный умом – не багатий на розум;
без ума быть от кого, от чего – до нестями (до краю) бути захопленим ким, чим; до нестями (без міри) кохатися в кому, в чому; [аж] не тямитися (не тямити себе) від кого, з чого (від чого); [аж] розум (голову) втратити через кого; (иногда разг.) [аж] дуріти за ким;
блестящий ум – блискучий розум;
был бы ум – будет и рубль, не будет ума – не будет и рубля – за розумною головою [і] сто голів не бідує, а дурна й себе не прогодує (Пр.); коли б чоловік знав, чого він не знає, то й мав би, чого не має (Пр.);
быть в здравом уме – мати добрий розум; бути при здоровому (при повному) розумі; бути сповна розуму;
быть в своем уме – при розумі бути;
быть на уме – на думці стояти;
быть не в своем уме – не сповна розуму бути;
взбрести на ум – впасти в голову; набрести в голову;
в здравом уме и твёрдой памяти – при здоровому розумі і твердій пам’яті; в добрій пам’яті і при розумі;
взяться за ум – прийти до розуму (до глузду); узятися за розум; порозумнішати; піти до голови по розум; отямитися, стямитися, схаменутися;
в своём ли ты уме? – що ти собі думаєш?;
в своём, не в своём уме кто – при своєму (своїм), не при своєму (своїм) розумі (умі) хто; сповна, не сповна розуму хто; при тямі, не при тямі хто;
в уме ли ты? (фамил.) – чи ти при розумі?; чи [ти] маєш розум?; чи є в тебе розум?; чи ти сповна розуму?; чи ти [часом] не здурів?;
в уме не было – на думці не було;
держать в уме – пам’ятати;
доходить, дойти своим собственным умом – доходити, дійти своїм розумом; осягати (обіймати) своїм розумом (своєю головою);
жить своим умом – жити своїм розумом; покладатися на свій розум;
жить чужим умом – жити чужим розумом; перенестися на чужий розум; не мати своєї голови на в’язах;
задним умом крепок – мудрий по шкоді;
и в уме нет (не было) – і на думці нема (не було); й на думку не спадає (не спадало);
из ума вон – зовсім забув;
из ума не идёт – з голови (думки) не сходить (не йде), з голови не виходить;
иметь ум – мати розум, (образн.) мати олію (смалець) в голові, мати клепку;
и сила уму уступает – і сила перед розумом никне (Пр.);
лишиться ума – з розуму спасти (зійти, спливти, сплисти); розуму рішитися; позбутися (стратитися) розуму; з’їхати (зсунутися) з глузду; здуріти; збожеволіти;
лучшие умы – найкращі голови;
любить без ума – кохати (любити) до нестями (безтями);
мало ли что на ум приходит – чого на думку не спадає;
набираться ума – доходити розуму; розуму набиратися;
навести на ум – на розум навести;
на (в) уме у кого – на думці (на умі, у голові) в кого;
напрягать ум – напружувати думку;
на уме вертится – на думці крутиться;
недюжинный ум – семирозум;
не в своём уме – не при розумі, не при умі;
не в полном уме кто – не сповна розуму хто;
не идёт на ум кому – на думку не йде кому;
от (с) большого ума (сделать что) (ирон.) – здуру, з великого (з дурного) розуму, з дурної голови, через дурість (безглуздя, недоумство, нерозум);
не твоего (моего, нашего, вашего, их) ума это дело – не з твоїм (моїм, нашим, вашим, їхнім) розумом братися до чого (міркувати про що);
не то на уме у кого – не те в голові кому;
ограниченный ум – тісний розум;
от (с) большого ума – з великого розуму;
потерять к старости (износить) ум – втратити на старість розум; (також) вистаріти розум;
приходить на ум – спадати на розум, на думку;
раскинуть умом – повернути розумом, поміркувати;
светлый ум – ясний (світлий) розум; ясна (світла) голова;
сводить с ума – зводити з розуму (з ума); спантеличувати;
себе на уме кто (разг.) – собі на умі хто; хитрий (хитренький) хто; хитра пташка хто; уманський дурень хто; (образн.) з чужого воза бере та на свій кладе (Пр.);
склад ума – склад розуму;
сойти, спятить, свихнуть, свихнуться с ума – зійти з ума (з розуму); спасти (сплисти, спливти) з розуму; з глузду з’їхати (зсунутися, скрутитися, спасти); за розум (у голову) зайти; збожеволіти (збезглуздіти, одуріти, здуріти, ошаліти, знавіснити);
с ума (из ума) не идёт кто, что (разг.) – з думки (з голови) не йде (не сходить, не виходить) хто, що, усе на думці стоїть хто, що;
с ума сойти! – здуріти можна!;
с умом – з розумом, (как) розумно, (кто) розумний;
считать в уме – лічити (рахувати) в думці (у пам’яті, про себе);
угловатый ум – дута голова;
ума на деньги не купишь – розуму і за гроші не купиш (Пр.); не купити ума, як нема (Пр.); як нема розуму, то й коваль не вкує (Пр.); як нема розуму від роду, то не буде й до гробу (Пр.);
ума палата – розуму сила (палата);
ума палата у кого – всі розуми поїв хто; великорозумний;
ума не приложу – ради не дам [собі], розуму не доберу (не приберу), не зберу думки; не збагну;
ум за морем, а смерть за воротом – думка за морем, а смерть за плечима. (Пр.); гадка за морем, а смерть перед носом (Пр.); думка ген-ген літає, а смерть за плечі хапає (Пр.);
ум за морем не купишь, коли своего нет – розуму й за морем не купиш, як його дома нема (Пр.);
ум за разум заходит, зашёл у кого – глузд за розум завертає, завернув у кого, ум за розум заходить, зайшов (завертає, завернув) у кого; з великого розуму у дур заходить, зайшов хто; помішалося в голові кому;
ум на ум не приходится – усяк розумний по-своєму (Пр.); кожна голова свій розум має. (Пр.); кожна (кожне) має свою голову (Пр.);
умом дойти – розумом добрати;
умом не зрел[ый] – розумом не дійшлий;
ум хорошо, а два лучше – один розум добре, а два – ще краще (Пр.);
що голова – то розум, а як дві – то й ще краще (Пр.); що два, то не один (Пр.); більше голів – більше розуму (Пр.);
уму непостижимо что – незбагненне що; [геть] незрозуміле що; не міститься (не вміщається, не вкладається) в голові що; понад усяке людське розуміння що;
уму непостижимые вещи – несосвітенні речі;
уму-разуму учить – навчати (учити) уму (уму-розуму), наставляти на добрий розум, навчати розуму (на добрий розум, добру і розуму);
ум хорошо, а два лучше – [один] розум добре, а два — ще краще; [що] одна голова добре, а дві краще; що голова — то розум, а як дві — то й ще краще; що два, то не один;
у него не то (у него другое) на уме (разг.) – у нього не те (інше) на думці; він не те (інше) має на думці;
учить уму-разуму кого – розуму (ума-розуму) навчати (учити) кого; на [добрий] розум навчати (наставляти) кого; добра і розуму навчати кого;
что на ум взбредет – що в голову влізе; що навернеться на язик.
[Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (Пр.). Багато ума, та в кишені катма (Пр.). «Хай пограється в патріотку, доки не вийшла заміж. А там загубить усе між пелюшками й горшками. Вона тим і хороша, що має в голові смалець», — думав професор (Л.Пономаренко). Звичайно ж, нинішній режим навіть і такої зміни всіма силами не допускатиме. А сил у нього, як ми знаємо, предостатньо. У будь-якому разі їх значно більше, ніж розуму (Ю.Андрухович). Нам здається, що це влада божевільна. Але насправді це вона зводить з розуму суспільство. Мова влади — цинічна отрута протилежностей під мелясою риторики. Вчора ми переконано інтеґруємося в ЄС, а сьогодні не менш переконано — в Митний союз. То ГТС — національна цінність, то купа заліза. Спікер Кримського парламенту виступив проти української мови — міністр юстиції (!) звинуватив у «деградації» журналістів, що озвучили його хамські слова, а президент кримського спікеру ще й нагороду дав (О.Пахльовська). Мудрий по шкоді господар метнувся боржій по книгу, де записував сіно та ячмінь, що на мулів видавав, і знов вернув до Дон Кіхота в супроводі тих двох молодиць та хлопчика, який тримав недогарок свічки; велівши нашому гідальгові стати навколішки, захарамаркав щось, мов читав із видаткової книги якусь урочисту молитву, і серед того молитвування вліпив рицареві доброго потилишника, а потім узяв у нього меча і плазом по спині вдарив та все мимрив щось собі під ніс (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — В нього є смалець в голові (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Кажуть: «не тямиться з радощів». Мають казати й таке: «мудрішає з горя» (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Я захоплююсь світлими умами. Але чого варта людина, якщо в неї нема суті? Якщо вона — тільки видимість, а не буття? (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). І порівнюючи себе з цим пихатим балакуном, він думав: «Сто чортів, та коли б я мав хоч сотню тисяч франків готівкою, щоб виставити свою кандидатуру в моїй чудовій Руанській окрузі та влестити моїх славних нормандців, цих лукавих, собі на умі, одоробал та важкодумів, я б показав усім цим короткозорим пройдисвітам, які бувають на світі політичні діячі!» (В. Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). Розум завжди дурніший, ніж серце (Ф. де Лярошфуко). Розум не може довго грати роль серця (Ф. де Лярошфуко). Деколи має сенс жити чужим розумом, але покладатися можна тільки на свій (Дж.Свіфт). Великі уми обговорюють ідеї, середні уми обговорюють події, дрібні — людей (Елеонора Рузвелт). У всіх жінок на думці тільки одне — що у всіх чоловіків тільки одне на думці].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОЗВУ́ЧИВАТЬ, озвучивающий що /мн. хто/ озву́чує тощо, ста́вши озву́чувати, за́йня́тий озву́ченням, озву́чувач, прикм. реконстр. звукода́йний, озву́чувальний;
озвучивающийся/озвучиваемый озву́чуваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Отзывать, отозвать – відклика́ти, -ка́ю, -ка́єш, відкли́кати, -ли́чу, -ли́чеш, відзива́ти, -ва́ю, -ва́єш, відізва́ти, -зву́, -зве́ш; -ться
1) озива́тися, -ва́юся, -ва́єшся, озва́тися (озву́ся, озве́шся), відклика́тися, -ка́юся, -ка́єшся, відкли́катися, -ли́чуся, -ли́чешся;
2) (
о ком, о чем) висло́влювати, -люю, -люєш, ви́словити, -влю, -виш свою́ ду́мку (про ко́го, про що).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

озву́ченный озву́чений
озву́чиваемый озву́чуваний; озвучни́й
озву́чивание озву́чування
озву́чивать, озву́чить озву́чувати, озву́чити
озву́чивающий озву́чувальний
озву́чивающийся озву́чний, озву́чуваний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

О́зов, р. о́звуоклик.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

обзива́тися, -ва́юся, -ва́єшся; обізва́тися, -зву́ся, обі́звешся і озива́тися, -ва́юся, -ва́єшся, озва́тися, озву́ся, озве́шся
озива́тися, -ва́юся, -ва́єшся; озва́тися, озву́ся, озве́шся і озову́ся, озове́шся на що; озви́сь і озови́ся, озві́ться і озові́ться; див. обзива́тися, обізва́тися

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Насмі́ти, -смі́ю, -єш, гл. Осмѣлиться, посмѣть. Оце прийду з роботи пізно, дак і світла не засвітять і не озвуться. А жінка не насміє. Г. Барв. 321.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

озву́чувачка, озву́чувачок; ч. озву́чувач
та, хто озвучує новини, фільми або аніме; фахівчиня з озвучення. [Але багато з озвучників російською живуть в Україні. Наприклад, Nika Lenina – озвучувачка з України, з Дніпропетровська. (Українська правда. Життя, 18.04.2021). Анна Димна — польська акторка театру Alna, літераторка, ведуча на радіостанції й озвучувачка фільмів. (artsandculture.google.com). Озвучувачка новин монотонно начитує жахну добову чи й нічну статистику цієї цинічної НЕ-війни <…> (grinchenko-inform.kubg.edu.ua, 07.03.2017).]
див.: ди́кторка
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 357.
логопе́дка, логопе́док; ч. логопе́д
фахівчиня з логопедії. [Його дружина Данута, логопедка, також працює дистанційно. (Наше слово, №15, 12.04.2020). <…> основні аспекти побудови мовлення у дітей із депривацією з ментальними порушеннями озвучить логопедка <…> др. Сузанне Кодоні. (uzhgorod.net.ua, 14.10.2019). «Дитина має сама застібати собі ґудзики», – луцька логопедка. (pershyj.com, 14.11.2018).]
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 262.
пульмонологи́ня, пульмонологи́нь; ч. пульмоно́лог
фахівчиня з пульмонології. [Про це сьогодні, 29 жовтня, під час брифінгу розповіла пульмонологиня Надія Рудницька. (galnet.fm, 30.10.2020). Місця є, та рук не вистачає, розповідає пульмонологиня Любов Моісеєва. (5 канал: Новини, 20.10.2020). Такий прогноз озвучила лікарка-пульмонологиня Вікторія Ялтонська, передає «Обозреватель». (УНІАН, 13.12.2019).]
див.: легенезна́виця
Нечай С. «Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами», 4 вид. К., 2003, с. 538.
ритуа́льниця, ритуа́льниць; ч. ритуа́льник
працівниця ритуальної служби. [Озвучити свою позицію не забажала ані сама винахідлива ритуальниця, ані її адвокат. (11tv.dp.ua, 03.02.2020). А професійна ритуальниця супроводжує і проводить церемонію прощання, промовляє останнє слово. (День, 21.01.2006).]

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Озвукну́ть = залуна́ти, од(від)гукну́тись, од(від)кликну́тись луно́ю. — Як гукнув коло лїса, так і залунало. — Д. ще під сл. Отдава́ться 4.