Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «погоня»
Шукати «погоня» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пого́ня – пого́ня, погі́нь и пого́нь (-го́ни), наго́ня, дого́ня, (гоньба) гони́тва за ким, за чим. [Не дріма́й, коза́че, погі́нь за тобо́ю (Чуб.). Вже нас наго́ня знагоня́є. До́вго тягла́ся гони́тва (Коцюб.)].
• В -ню – у пого́ню, у погі́нь, удогі́н, на(в)здогі́н, на(в)здогі́нки, на(в)здогі́нці, уздогі́н, уздогі́нці, на́гонцем, на́гонця. [Майну́в навздогі́нці. Я на́гонцем біжу́ за ним].
• Пуститься в -ню за кем – побі́гти вдогі́н, ки́нутися на(в)здогі́н за ким.
• -ня за модою, за властью – гони́тва за мо́дою, за вла́дою. Срв. Гоньба́ 1.
Иска́ть –
1) (стараться найти) шука́ти кого́, що и чого́, за ким, за чим, пошу́кувати, гляді́ти кого́, чого́, за ким, за чим, (гал.) гляда́ти кого́, чого́, що. [Озира́ється по лю́дях, мов шука́ючи кого́ очи́ма (Грінч.). Пого́ня була́ вже в лі́сі, шука́ла за ни́ми (Франко). Коли́ я вам не згожу́, то гляді́ть собі́ кра́щої на́ймички (Коцюб.). Бу́ду я собі́ му́жа гляда́ти (Гол.)].
• Ищи́! (собаке) – шука́й (шпуй, шкуй)!
• -ка́ть себе беды – напи́тувати (собі́) ли́ха.
• -ка́ть блох, вшей у кого (в голове) – ська́ти бліх, во́шей у ко́го, ська́ти кому́ (го́лову), гляді́ти в голові́ кому́.
• -ска́ть у себя в голове – ська́тися (в голові́).
• От добра добра не и́щут – з до́брого добра́ за и́ншим не шука́ють.
• -ка́ть должности (места) – шука́ти поса́ди, (пров.) шука́ти помі́стя.
• Ищу́ комнату для холостого – шука́ю (пошу́кую) кімна́ти для нежона́того.
• -ска́ть повсюду – шука́ти скрізь, по всіх усю́дах.
• -ска́ть правды – дохо́дити (шука́ти) пра́вди.
• -ска́ть спасения (в бегстве) – шука́ти порату́нку (втіка́ючи).
• -ска́ть счастья – шука́ти (пита́ти) до́лі (ща́стя-до́лі).
• -ска́ть предлога (повода) для ссоры – шука́ти при́воду до сва́рки; шука́ти при́ключки (за́чіпки) до сва́рки.
• Что вы и́щете? – чого́ ви шука́єте?
• -ска́ть убить – шука́ти вби́ти. [И́род Христа́ вби́ти шука́є (Колядка)].
• И́щет меня убить (мне повредить) – шука́є сме́рти моє́ї (мені́ шко́ди).
• И́щет случая мне повредить – шука́є наго́ди мені́ шко́ду вчини́ти (нашко́дити).
• И́щут прислугу за всё – тре́ба служни́ці до всьо́го, (гал.) пошу́кується служни́ці за все, до всьо́го;
2) (что на ком) пра́вити що в ко́го, з ко́го, доправля́тися чого́ в ко́го, з ко́го. [Ніхто́ не при́йде пра́вить про́центу (Рудч.). А зроби́в яку́ шко́ду робі́тник – судо́м із йо́го доправля́йся та свого́ пра́ва дохо́дь, а сам кара́ти не смій (Єфр.)].
• Взял, а потом ищи́ с него – взяв, а тоді́ прав з ньо́го, справу́йся з ним.
• На нищем не и́щут – що з го́лого взя́ти.
• -ка́ть с кого за обиду – пра́витися на ко́го за обра́зу (за шко́ду).
• -ка́ть по суду – пра́вити судо́м.
• -ка́ть судом – позива́ти кого́. [Позива́тися я не охо́ча, а коли́ тре́ба, то позива́тиму (Кон.)].
• -ка́ть в суде – позива́тися за що з ким, доправля́тися судо́м, справува́тися за що з ким.
• -ка́ть судебным порядком с кого – пра́вити через суд з ко́го; дохо́дити чого́; (стар.) од ко́го пра́вно дохо́дити.
• -ка́ть судебного удовлетворения – пра́ва проха́ти;
3) (в ком) запобіга́ти в ко́го чого́. [(У́ряд) запобіга́в їх (коза́цької) по́мочи на Шве́да (Куліш)].
• В нём все и́щут – перед ним вся́ке запобіга́є.
• -ка́ть милости – запобіга́ти ла́ски чиє́ї и у ко́го.
• -ка́ть поддержки – запобіга́ти допомо́ги.
• Иско́мый – шу́каний, пошу́куваний. [Шука́ли все люди́ну в люди́ні і ча́сто бли́зько до шу́каного ідеа́лу підхо́дили (Ніков.)].
• -мый результат – шу́каний ви́слід.
• -мое (мат.) – шу́кане (-ного).
Моме́нт –
1) моме́нт (-ту), мить (-ти), часи́нка, часи́ночка, (вульг.) мент (-ту) и менть (-ти); срв. Мгнове́ние, Миг. [Неха́й життя́ – моме́нт і зло́жене з моме́нтів, ми ві́чність но́симо в душі́ (Франко). Зна́ла-б, – у тій ме́нті ви́гнала-б! (Звин.)].
• На один -ме́нт – на оди́н моме́нт, на одну́ мить, на одну́ (короте́ньку) часи́нку (часи́ночку), на годи́нку (годи́ночку). [Нена́че тро́шечки почервоні́ла, так, на одну́ годи́ночку (Квітка)].
• Как раз в тот -ме́нт – са́ме в (на) той моме́нт, са́ме в ту мить, са́ме в той час. [Він на той моме́нт уско́чив у па́сіку (Житомирщ.). Але са́ме в той час він гля́нув уни́з (Н.-Лев.)].
• В этот -ме́нт – в (на) цей (той) моме́нт, в цю (ту) мить, під ту мить, під ту хвили́ну. [Він лю́то нена́видів профе́сора під ту хвили́ну (Крим.)].
• В тот же -ме́нт – в то́й-же моме́нт, в ту са́му мить, са́ме в (на) той час.
• В один -ме́нт – в оди́н моме́нт, одни́м моме́нтом, в одну́ хвили́ну, (образно) одного́ че́рку, як «га» сказа́ти; срв. Мгнове́ние (В одно -ние). [А молоді́ козаки́ одного́ че́рку опини́лися на ко́нях (М. Вовч.)].
• В несколько -тов – в (за) (де́)кі́лька моме́нтів.
• Выжидать -ме́нт – вижида́ти моме́нту, пильнува́ти хви́лі.
• Улучить -ме́нт – ви́гадати моме́нт (часи́нку). [Я таку́ часи́нку ви́гадала, як вона́ не пла́кала (М. Вовч.)].
• Критический -ме́нт – крити́чний моме́нт;
2) (пора, короткое время; период) моме́нт, час, доба́. [Оди́н в моме́нт найтя́жчої зневі́ри з біди́ нас ви́вів хи́трими слова́ми (Франко). В ко́жній дра́мі мо́жна ви́різнити три головні́ моме́нти: за́в’язку, ро́звиток боротьби́ і наре́шті ро́звязку (Єфр.). Не яки́й се сміх і не жартува́ння, се ва́жний святи́й час (Квітка)].
• В данный -ме́нт – в да́ний моме́нт, (зап.) на разі́. [Пого́ня була́ вже в лі́сі; пра́вда, на разі́ не було́ безпосере́дньої небезпе́ки (Франко)].
• Определённый исторический -ме́нт – пе́вний істори́чний моме́нт, (период) певна́ істори́чна доба́;
3) (в механике и переносно) моме́нт (-ту).
• -ме́нт силы, инерции – моме́нт си́ли, іне́рції.
• Национальный -ме́нт – націона́льний моме́нт.
Настига́ть, насти́гнуть и насти́чь – наздоганя́ти и наздого́нити, наздогна́ти и наздогони́ти, (з)доганя́ти, (з)догна́ти, наганя́ти, нагна́ти, настига́ти, насти́г(ну)ти, (с)постига́ти, (с)пости́г(ну)ти, спобіга́ти, спобі́гти, наспіва́ти, наспі́ти, доступи́ти, надпа́сти кого́, що. [Біжи́ть садко́м, чу́є, хтось наздоганя́ її́ (Грінч.). Запряга́йте, слу́ги мої́, ко́ні вороні́ї, наздого́ньте літа́ мої́, літа́ молоді́ї! (Метл.). Біг, бач, дак і не ви́передить і не наздожене́ (Рудч.). Нагна́в її́ аж геть за село́м (Сл. Гр.). В село́ із лі́су вовк забі́г… прокля́тий люд з соба́ками насти́г (Глібів). Його́ спости́гли, як він утіка́в (Борзенщ.). Гуля́й, вороне́нький, гуля́й, врага́ постига́й! (Шашк.). Вже од’ї́хали, ве́рхами; якби́-ж то тепе́р спобі́гти! (Звин.). Життя́ недо́вго ті́шить нас, промине́, – тоді́ спобі́гти вже не час (Крим.). Лиси́ця де спобі́гла ку́рку, то – її́ (Канівщ.). Огляда́в, чи не наспіва́ пого́ня (Стор.). Ти му́сиш так заї́хати дале́ко, щоб тінь моя́ тебе́ не доступи́ла (Л. Укр.). Чи ти забу́в, що жанда́рі ле́да хви́ля надпаду́ть? (Франко)].
• Насти́гнутый – наздо́гнаний, здо́гнаний, спости́гнений и спости́гнутий, спобі́гнений и спобі́гнутий.
Неутоми́мый – невто́мний, (устар.) невтоми́мий; (неусыпный) невсипу́щ[ч]ий. [З йо́го коса́р таки́й жва́вий, таки́й робо́чий – невто́мний (Мирний). Невто́мні ру́ки (Грінч.). Невто́мна пого́ня за бага́тством (Франко). Невто́мний рух пра́ці (А. Любч.) Невсипу́ща з не́ї хазя́йка була (М. Вовч.). Невсипу́ща революці́йна кров бурли́ва (Франко)].
Пого́н –
1) см. Пого́ня;
2) (переезд) перегі́н (-го́ну);
3) (на плече) нараме́нник, наплі́чник;
4) (у ружья) пас;
5) см. Пого́нки.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Рассчитывать, рассчитать – розраховувати, розрахувати; (расчислять) облічувати, облічити; (подсчитывать) обраховувати, обрахувати, обчислювати, обчислити; (высчитывать) вираховувати, вирахувати; (учитывать, взвешивать) розраховувати, розрахувати; (оценивать) оцінювати, оцінити; (предполагать) припускати, гадати, зважувати, зважити, очікувати; (надеяться) сподіватися, мати (плекати, покладати) надію, покладатися, робити ставку; (о выдаче расчётных денег) розраховувати, розрахувати; (увольнять) звільняти, звільнити:
• не мог даже рассчитывать кто – і не сподівався кто, і не снилось кому;
• не расчитывайте на… – не розраховуйте на…;
• не расчитывал встретить… – не сподівався зустріти;
• не рассчитать своих сил – не розрахувати (не зважити) своїх сил;
• не слишком рассчитывать на помощь – не надто розраховувати (покладатися, сподіватися, важити) на допомогу;
• рассчитывать на получение – мати надію одержати;
• рассчитывать на что – сподіватися на що; вважати (зважати, важити, рахувати, розраховувати) на що;
• рассчитывать служащих – звільняти службовців;
• рассчитывать стоимость – розраховувати (обчислювати) вартість;
• рассчитывать шансы – зважувати (оцінювати) шанси.
[На це не рахувала погоня (Коцюбинський)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОГО́НЯ, в погоне за при́былью погна́вшись за ви́годою /зи́ском/, жада́ючи ви́годи;
в погоню за чем навздогі́н за.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Погоня – пого́ня, -ні; в погоню – наздогі́н, удогі́н.
Погон –
1) (воен.) пого́н, -на, нараме́нник, -ка;
2) (погоня) пого́ня, -ні.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Погоня
• Броситься, пуститься в погоню за кем – кинутися (побігти) на(в)здогін (у догін, у погоню) за ким, погнатися за ким; кинутися переслідувати кого.
• В погоне за счастьем, за славой – у гонитві (у погоні) за щастям, за славою.
Рассчитывать
• Рассчитывать на что – зважати (важити, рахувати, розраховувати) на що. […На це не рахувала погоня. Коцюбинський.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гони́тва –
1) гонение, травля;
2) погоня, преследование;
3) скачка.
Догі́н, -го́ну – погоня.
Дого́ня – погоня, догонка.
Здогі́н,-го́ну, здого́нки, -нок – догонка, погоня.
• На-здогі́н – в догонку, в погоню.
Наго́ня – погоня.
Погі́нь, -го́ни – погоня.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Погоня (за кем) – пого́ня; (за чем) – гонитва; в погоню (за кем) – у пого́ню; (за чем) – навздогі́н за чим.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гони́тва, -ви, ж.
1) Погоня. Ні, струни сі ослабли, заніміли в моїм буянні кримськими степами, в гонитвах за прудкою татарвою. К. Бай. 11.
2) Гоненіе. Св. Л. 107.
Догін, -го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.
І. Дого́нити, -ню, -ниш, гл. = І Доганяти.
1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Лавр. 2. Вже погоня її догонила. Млр. л. сб. 283.
2) От став той хлопець гнать козу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях. Рудч. Ск. І. 43.
Здогі́н, -го́ну, м. Доганка, погоня. На здогін. Въ догонку, въ погоню. Я за ним на здогін, — на тобі макогін. Чуб. V. 1160.
Наго́ня, -ні, ж. Погоня. Бачимо, що вже нас нагоня знагоняє. Борз. у.
Наспіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наспі́ти, -пі́ю, -єш и наспі́нути, -ну, -неш, гл.
1) Поспѣвать, поспѣть, подоспѣвать, подоспѣть. Аж ось наспіли святки. Ком. І. 16. Раненько вийду, на обід наспіну. Мир. Пов. II. 79.
2) Настигать, настичь, догонять, догнать. Оглядав, чи не наспіви погоня. Стор. МПр. 109. Тут їх доля зла наспіла. Котл. Ен. VI. 33.
3) Созрѣвать, созрѣть (о многихъ). Полуниці вже наспіли. Харьк. у.
Пого́нонька, -ки, ж. Ум. отъ погоня.
Пого́нь, -ні, ж. = Погоня. Мнж. 26. Погонь за мною. Мет. 100. Буде, за нами з города Азова велика погонь уганяти. АД. І. 121.
Пого́ня, -ні, ж. Погоня. КС. 1882. XII. 502. Ой Марку ж, мій Марку, не дрімай зо мною, бо побіжить мати в погоню за мною. Чуб. V. 226. Ум. Пого́нечка, пого́нонька.
Спочи́в, -ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала. Макс.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Здого́ня, -ні, ж. Погоня, догонка.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Погоня — пого́ня, -ні.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пого́ня = пого́ня, гони́тва. — Въ пого́ню = на здогі́н, в догі́н, в пого́нь, в пого́ню. — Кинувся за ним на здогін. — А баба-яга як почула, та за ним в погонь. н. к. Ман. Гонитва за Татарами. К. Б.
Пого́нъ = 1. пого́ня. 2. прогі́н. 3. пого́н (галун на військових мундирах). 4. фус, фу́си, гу́ща (після горілки).

Запропонуйте свій переклад