Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «почет»
Шукати «почет» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Почё́т – шано́ба, шано́та, ша́на, пошані́вок (-вку), пова́га, честь, поче́стка, го́нор (-ру), (в нар. песнях) вели́ччя (-чя). [Хоро́брому у нас хвала́ і сла́ва, розу́мному шано́ба і пова́га (Куліш). Ма́тимеш доста́тки, роди́ну че́сну, шано́бу од усі́х (М. Вовч.). Тут усі́м одна́ка ша́на (Франко). Слу́жить Семе́н, слу́жить, а го́нору йому́ все таки́ нема́ (Основа). Диви́сь як Семе́н пішо́в у поче́стку (Гр.)].
• Всякому -чё́т по за-слугам (по роду) – уся́кому шано́ба, ша́на по заслу́зі (по роду).
• Быть в -те – бу́ти, пробува́ти у шано́бі, у шано́ті, в ша́ні, в пошані́вку, в го́норі, (образно) сиді́ти на висо́ких стільця́х. [Були́ золоті́ї віки́, як пі́сня і сло́во були́ у шано́бі (Л. Укр.). Вона́ була́ там в такі́й шано́ті (Берд.)].
• Оказывать -чё́т – віддава́ти ша́ну, пова́гу кому́, велича́ти кого́, (в нар. песне) вели́ччя роби́ти, зроби́ти (наряджа́ти, наряди́ти) кому́.
• С -чё́том – че́сно, поче́сно, з ша́ною, з шано́бою. [Та се вже річ рі́ччю, що похова́ємо його́ че́сно (Куліш).]. Срв. Честь, По́честь, Почте́ние.
Канони́чество – (звание или почет каноника) канони́цтво.
Конво́й – конво́й (-во́ю), ва́рта.
• Под -во́ем – під ва́ртою.
• Почётный -во́й – по́чет (-чту), поче́сна ва́рта.
Невпрочё́т, нрч. –
1) (нечётко) нечи́тко, нерозбі́рно;
2) (незаметно) непомі́тно, неви́дно.
• Этот почёт людям -чё́т – тако́ї поша́ни ніхто́ в сві́ті не розгля́не.
Попада́ть, попа́сть –
1) куда – потрапля́ти, потра́пити, втрапля́ти, втра́пити, попада́ти, попа́сти, впада́ти, впа́сти куди́, до ко́го, до чо́го, дістава́тися, діста́тися куди́. [Скажи́, ді́вчино, як тебе́ зва́ти, щоб я потра́пив до твоє́ї ха́ти? (Чуб.)].
• Как и откуда вы сюда -па́ли? – як і зві́дки ви сюди́ потра́пили (втра́пили)?
• -дё́м ли мы по этой дороге в город? – чи потра́пимо (втра́пимо) ми ціє́ю доро́гою до мі́ста?
• Вы -па́ли ко мне как раз во время, в пору – ви нагоди́лися (потра́пили, влу́чили) до ме́не са́ме в час.
• Блуждая, странствуя -па́сть куда – блука́ючи заби́тися, приби́тися куди́. [Блука́ючи по Украї́ні, приби́всь яко́сь я в Чигири́н (Шевч.)].
• -па́сть в ров, в яму – потра́пити, попа́сти, впа́сти в рівча́к, в я́му.
• -па́сть в западню – попа́стися, впа́сти, вско́чити в па́стку (в западню́).
• -па́сть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку – уско́чити в ли́хо (в біду́, в ха́лепу, у лабе́ти, в кло́піт), ушеле́п(к)атися в біду́, доско́чити біди́, (образно) в тісну́ діру́ впа́сти, зайти́ у вели́ке галу́ззя. [Вско́чила на́ша грома́да в ха́лепу (Кониськ.). Ну, та й вшеле́палась я оце́ в біду́ по самі́ ву́ха (Неч.-Лев.)].
• -па́сть в неловкое положение – опини́тися на льоду́, на слизько́му, як у сли́вах, не зна́ти на яку́ ступи́ти.
• В такое положение, в такую историю -па́л, что… – в таке́ (в таку́ ха́лепу) вско́чив, в таке́ вбрів, в таке́ клопітне́ убра́вся, що… [В таке́ вбра́лася, що ле́две за рік ви́рнула (Г. Барв.)].
• -па́сть впросак – вклепа́тися, влі́зти в боло́то, в ду́рні поши́тися. [Ці́лий вік ма́ти на меті́ обере́жність і так вклепа́тися (Коцюб.)].
• -па́сть на каторгу, в ссылку, в Сибирь – потра́пити на ка́торгу, на засла́ння, на Сибі́р, попа́стися на Сибі́р.
• -па́сть в плен, в неволю – попа́стися, упа́сти(ся) в поло́н, в нево́лю. [О лі́пше бу́ти стя́тому впень, ніж впа́стись в пога́ну нево́лю (Федьк.)].
• -па́сть под иго, под власть чью-л. – впа́сти (попа́стися) в ярмо́ чиє́, підпа́сти під ко́го. [А селя́нів кі́лька ти́сяч під Москву́ підпа́ло (Рудан.)].
• -па́сть в самый круговорот чего – потра́пити, попа́стися в сами́й вир чого́.
• Наконец-то я -па́л в высшую школу – наре́шті я діста́вся до ви́щої шко́ли.
• -па́сть в театр было не легко – діста́тися (попа́сти) до теа́тру не ле́гко було́.
• -па́сть в очередь – під че́ргу (в ряд) прийти́ся.
• -па́сть под суд – опини́тися під судо́м, ста́ти перед суд.
• -па́сть к кому в милость, в немилость – підійти́ під ла́ску кому́, в нела́ску у ко́го впа́сти.
• -па́сть в честь, в почёт – зажи́ти, дожи́тися, доско́чити че́сти, ша́ни, поша́ни, шано́би.
• -па́сть в дьячки, в баре – попа́сти в дяки́, вско́чити в пани́. [Та у дяки́ я́к-би то вам попа́сти (М. Вовч.). Не в такі́ я тепе́р пани́ вско́чив (Франко)].
• -па́сть кому-л. в руки, в чьи-л. руки – потра́пити (діста́тися) кому́ до рук, потра́пити в чиї́ ру́ки и в ру́ки до ко́го, впа́сти кому́ в ру́ки. [Ви́падків, коли́ га́рна й зрозумі́ла кни́га потрапля́ла до рук селяни́нові, не могло́ бу́ти бага́то (Грінч.). Одного́ ра́зу впа́ла мені́ у ру́ки кни́жка стара́ (М. Вовч.). Не пам’ята́ю, коли́ діста́лась мені́ до рук ця брошу́ра (Н. Рада)].
• Соринка -па́ла в глаз – пороши́нка (сміти́нка) вско́чила в о́ко, остючо́к уско́чив в о́ко.
• Во время этого следствия ему -па́ло в карман – під час цього́ слі́дства йому́ перепа́ло в кеше́ню.
• -дё́т ему за это – бу́де йому́ за це.
• Он -па́л мне навстречу – він мені́ зди́бався.
• Как -па́ло, как ни -па́ло – як по́падя, (кой-как) аби́-як.
• Где -па́ло – де по́падя, де припа́ло. [Сяк так наї́стися, аби́-чим укри́тися, де по́падя, в пече́рі або́ в курені́ яко́му, него́ду переси́діти (Єфр.). Ці́лу ніч шля́вся, та так, де припа́ло, там і валя́ється (Квітка)].
• Куда -па́ло – куди́ по́падя, куди́ тра́питься, куди́ лу́ча. [Пої́ду, куди́ тра́питься, аби́ тут не зостава́тися (Звин.)].
• Все бросились куда -па́ло – всі ки́нулись, хто куди́ (як хто) втра́пить (втра́пив), куди́ хто запопа́в, хто куди́ пійма́в.
• Кому -па́ло – кому́ по́падя, кому́-будь, аби́-кому.
• С кем -па́ло – з ким по́падя, з ким припа́ло, з ким тра́питься, аби́-з-ким, з ким не зарви́. [З ким не зарви́, все знако́мі, все дру́жить (Свид.)].
• Болтают, что только на язык -дё́т (взбредёт) – ме́лють, що ті́льки на язи́к наско́чить (наверзе́ться), що ті́льки язико́м натра́плять;
2) (наткнуться на кого, на что) натрапля́ти, натра́пити на ко́го, на що и кого́, що, (по)трапля́ти, (по)тра́пити (гал. трафля́ти, тра́фити), налуча́ти, налучи́ти на ко́го, на що, впада́ти, впа́сти на ко́го, на що, набри́[е]сти́ на ко́го, на що и кого́, що. [Прийшли́ вони́ в село́ й натра́пили як-раз на того́ ді́да (Гр.). Налучи́ла царі́вна на ске́лю, проломи́ла корабе́ль (Гр.). Коли́ це набрели́ ци́гана, – веде́ па́ру ко́ней (Манж.)].
• Насилу мы -па́ли на дорогу – наси́лу (ле́дві) потра́пили ми на доро́гу, наси́лу (ле́дві) натра́пили ми доро́гу, набрили́ (зійшли́) на доро́гу. [Доро́ги хоть не знайшо́в, та де́які стежи́ночки натра́пив (М. Вовч.). Да́йте мені́ набрести́ на сте́жку (Номис)].
• -па́сть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу – налу́чи́ти (зійти́) на до́бру путь, збі́гти, набристи́ на свою́ сте́жку, набі́гти (вхопи́ти) своє́ї тропи́. [Зби́лась з пантели́ку ді́вчина та й не налу́чить на до́бру путь (Мирн.). А щоб ти на до́брий путь не зійшо́в! (Номис). От як страше́нно приплати́лись на́ші вельмо́жні пре́дки за те, що не вхопи́ли своє́ї націона́льної тропи́ (Куліш). Є до́ля у вся́кого, та не набіжи́ть чолові́к тропи́ (Г. Барв.)].
• -па́л на медведя – натра́пив (набри́в) на ведме́дя и ведме́дя, налу́чи́в, потра́пив, впав на ведме́дя. [Утіка́в перед во́вком, а впав на ведме́дя (Номис)].
• -па́сть на чей-л. след – на чий слід спа́сти, натра́пити, на чий слід и чийо́го слі́ду набі́гти, чийо́го слі́ду вхопи́ти.
• Он -па́л на счастливую мысль – він потра́пив, натра́пив на щасли́ву ду́мку, йому́ спа́ла щасли́ва ду́мка.
• Зуб на зуб не -да́ет (у кого) – зуб з зу́бом не зведе́ (хто), зуб на зуб не налу́чить. [А зме́рзла-ж то так, що зуб з зу́бом не зведе́, так і тру́ситься (Квітка). Тремчу́, зуб на зуб не налу́че (Проскурівна)];
3) в кого, во что (чем) – влуча́ти, влу́чи́ти, (по)трапля́ти, (по)тра́пити, втрапля́ти, втра́пити (гал. трафля́ти, тра́фити), поціля́ти, поці́ли́ти, вці́ли́ти, (стреляя) встре́лити в ко́го, в що (чим) и кого́, що, попада́ти, попа́сти в ко́го в що, ви́цілити, добу́ти, втя́ти кого́ в що, влі́плювати, вліпи́ти в що, лу́чити, полу́чити кого́ и на ко́го. [Іва́н ви́рвав буря́к і, пожбурну́вши ним, влу́чив її́ про́сто в ху́стку (Коцюб.). І ось оди́н важки́й та о́стрий ка́мінь улу́чив ді́вчину, і полягла́ вона́ (Л. Укр.). В те трафля́, в що не мі́рить (Франко). Ніж не потра́пив куди́ тре́ба і вгороди́вся мені́ про́сто в ру́ку (Грінч.). Стре́льнув і са́ме в крило́ поці́лив (Гр.). Так мене́ сим і вці́лила в се́рце (Г. Барв.). Лу́чив воро́ну, а влу́чив коро́ву].
• -па́сть в цель – влу́чити, вці́лити в мету́.
• Он в меня стрелял, но не -па́л – він в (на) ме́не стріля́в, але не влу́чив (не поці́лив, не вці́лив, не встре́лив, не втяв).
• Камень -па́л ему в голову – ка́мінь влу́чив його́ (и йому́) в го́лову.
• Пуля -па́ла в кость – ку́ля потра́пила на кі́стку, влу́чила (тра́фила) в кі́стку.
• -па́л не в бровь, а в глаз – у самі́сіньке о́ко вці́лив; вгада́в, як в о́ко вліпи́в.
• Не -па́сть (бросая) – прокида́ти, проки́нути.
• Он бросил в меня камнем, но не -па́л – він ки́нув на ме́не каменю́кою, але проки́нув (не влу́чив, не поці́лив).
• -па́л пальцем в небо – попа́в па́льцем у не́бо, попа́в як сліпи́й на сте́жку.
• -па́л не -па́л – схиби́в – тра́фив, нао́сліп, на одча́й душі́.
• -па́сть в тон – достро́їтися до то́ну, узя́ти в лад.
Почё́тный – поче́сний, пова́жний.
• -ный гражданин – поче́сний громадя́нин.
• -ный член, председатель – поче́сний член, голова́.
• -ный титул, -ное звание – поче́сний титу́л, (мн.) гоно́ри (-рів).
• -ная должность – поче́сний уря́д.
• -ные знаки – відзна́ки.
• -ная стража – поче́сна ва́рта.
• -ное место – поче́сне мі́сце, чі́льне мі́сце.
• -ное место новобрачных на свадьбе – поса́д (-ду).
• Занимать -тное место – займа́ти поче́сне, чі́льне мі́сце, сиді́ти на поче́сному, на чі́льному мі́сці, (образно) сиді́ти на по́куті (собств. в красном углу).
• -ная свита – гоноро́вий по́чет.
• -ные гости – поче́сні, пова́жні го́сті.
Приноси́ть, принести́ и прине́сть –
1) прино́сити (в песнях приноша́ти и доноша́ти), прине́сти́, (во множ.) поприно́сити; (подносить) надно́сити, надне́сти, (во множ.) понадно́сити що куди́, кому́, до ко́го, до чо́го. [А я ме́ду принесу́ на за́куску (Рудч.). Та його́ ті́ло коза́цьке, молоде́цьке до Дніпра́ до бе́рега приноша́ли (Мартин.). Каза́в його́ до ке́лії взя́ти, каза́в слу́гам ї́сти доноша́ти (Метл.). Поприно́сили до йо́го всіх неду́жих (Єв.). Пи́ти бозна-як хо́четься, а ді́жка поро́жня. Коли́ це ді́вка надне́сла во́ду з крини́ці (Звин.)].
• -неси́ мне платок, топор – принеси́ мені́ ху́стку, соки́ру;
2) (о стихийных силах) прино́сити, прине́сти́, нано́сити и наноша́ти, нане́сти́, надно́сити, надне́сти, (о ветре) привіва́ти, приві́яти, навіва́ти, наві́яти що и чого́. [То в той час чоти́ри чолові́ка козакі́в-запоро́жців Госпо́дь наноша́є (Мартин.). Нанеси́, Бо́же, кудла́того, щоб було́ за що ску́бти (Номис). Пові́й мені́ з Букови́ни, чорногі́рський ві́тре, та приві́й ми від бра́тчика щи́рую пора́ду (Федьк.)].
• Этот ветер -несё́т к нам дождь – цей ві́тер нам дощу́ наві́є (надме́, наднесе́). [Вже не той ві́тер пові́яв – щоб дощу́ не надні́с (Звин.)].
• Водой много лесу -несло́ – водо́ю бага́то де́рева, лі́су нане́сло.
• Отколь тебя -несло́? – зві́дки (відкіля́) се тебе́ прине́сло́, приві́яло?
• И -несла́ же его нелёгкая – і прине́сла́-ж (надне́сла́-ж) його́ нечи́ста (си́ла), і прине́сла́-ж його́ лиха́ годи́на, і надне́сло́-ж його́ ли́хо. [Моя́ па́ні, ли́хо вже знов надне́сло яко́гось уря́дника в село́ (Стеф.)];
3) (родить детёнышей) води́ти и ве́сти, приво́дити, приве́сти́; (о растениях: давать урожай, плоды) роди́ти, уроди́ти, зароди́ти що. [Тели́ця його́ привела́ нам ці́лий плуг волі́в і двох корі́в (Кониськ.). Пана́м вже і ве́рби заро́дять грушки́ (Франко)];
4) (давать, доставлять) дава́ти, да́ти; (причинять) завдава́ти, завда́ти кому́ що.
• Эта земля не -но́сит никакого дохода – ця земля́ не дає́ жа́дної ко́ристи, жа́дного прибу́тку.
• -носи́ть пользу, см. По́льза.
• -носи́ть удовольствие – дава́ти вті́ху кому́.
• -носи́ть, -нести́ вред кому – шко́дити, пошко́дити и зашко́дити кому́, роби́ти, зроби́ти шко́ду кому́.
• -нести́ свою лепту – покла́сти свою́ ле́пту.
• -носи́ть благодарность – склада́ти (скла́сти) подя́ку, дя́кувати (подя́кувати) кому́ за що.
• -носи́ть присягу – склада́ти (скла́сти и зложи́ти) при́ся́гу, вико́нувати (ви́конати) при́ся́гу кому́. [При́сягу на брате́рство старши́на генера́льна Орді́ ви́конала і од Орди́ тако́ї-ж при́сяги допевни́лася (Куліш)].
• -носи́ть жертву –
а) (совершать жертвоприношение) пра́вити (прино́сити) же́ртву;
б) (жертвовать) прино́сити же́ртву, же́ртвувати.
• -носи́ть мольбу кому – зверта́ти молі́ння до ко́го, блага́ти кого́.
• -носи́ть на кого жалобу – зано́сити, подава́ти ска́ргу на ко́го. [Ма́ло не ко́жен з читачі́в зано́сив і склада́в свої́ ска́рги до реда́кції (Єфр.)].
• -нести́ вину свою, повинную – повини́тися кому́ в чо́му, призна́тися (до вини́); срв. Повини́ться.
• -носи́ть кому неприятности, огорчения, разочарования, страдания – завдава́ти кому́ неприє́мностей, при́кростей, розчаро́ваннів, стра́жданнів, чини́ти (роби́ти) кому́ неприє́мності, при́крості, розчаро́вання, стра́ждання.
• Это -несло́ мне одни только неприятности – це завдало́ мені́ сами́х-но неприє́мностей.
• -нести́ честь, почёт, уважение кому – да́ти честь, шано́бу, поша́ну (пова́гу) кому́, честь пове́сти́ кому́. [Він (ґрунт) тебе́ загрі́є і накри́є, і погоду́є, і честь тобі́ поведе́ (Стеф.)].
• -носи́ть в дар кому, что – дарува́ти (подарува́ти) кому́ що, в дар (в дарови́зну) дава́ти (да́ти) кому́ що;
5) см. Прина́шивать.
• Приноси́мый – прино́шений.
• Принесё́нный – прине́сений, надне́сений; нане́сений, наві́яний и т. д.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Попадать, попасть –
1) (куда) потрапля́ти, потра́пити, втрапля́ти, втра́пити, попада́ти, попа́сти, впада́ти, впа́сти куди́, до ко́го, до чо́го, дістава́тися, діста́тися куди́; опинятися, опинитися;
2) (наткнуться на кого, на что) натрапля́ти, натра́пити на ко́го, на що, кого, що, потрапля́ти (трапля́ти), потра́пити (тра́пити), (гал.) трафля́ти, тра́фити, налуча́ти, налучи́ти на ко́го, на що, впада́ти, впа́сти на ко́го, на що, набрести́ на ко́го, на що, кого́, що;
3) (в кого, во что, чем) влуча́ти, влу́чи́ти, потрапля́ти (трапля́ти), потра́пити (тра́пити), втрапля́ти, втра́пити (гал. трафля́ти, тра́фити), поціля́ти, поці́ли́ти, вці́ли́ти, (стреляя) встре́лити в ко́го, в що (чим), кого́, що, попада́ти, попа́сти в ко́го в що, ви́цілити, добу́ти, втя́ти кого́ в що, влі́плювати, вліпи́ти в що, лу́чити, полу́чити кого́, на ко́го:
• блуждая, странствуя попа́сть куда – блука́ючи заби́тися, приби́тися куди́;
• болтают, что только на язык попадё́т (взбредёт) – ме́лють, що ті́льки на язи́к наско́чить (наверзе́ться), що ті́льки язико́м натра́плять;
• бросил камнем, но не попа́л – ки́нув каменю́кою, але проки́нув (не влу́чив, не поці́лив);
• вожжа (шлея) под хвост попала кому – [який] ґедзь укусив кого; ґедзь напав на кого;
• все бросились куда попа́ло – всі ки́нулись, хто куди́ (як хто) втра́пить (втра́пив), куди́ хто запопа́в, хто куди́ пійма́в;
• в такое положение, в такую историю попа́л, что… – в таке́ (в таку́ ха́лепу) вско́чив, в таке́ вбрів, в таке́ клопітне́ убра́вся, що…;
• вы попа́ли ко мне как раз во время, в пору – ви нагоди́лися (потра́пили, влу́чили) до ме́не са́ме в час;
• где попало – абиде; де попало (де припало, де по́падя); будь-де, (шутл.) на трапку;
• делать, сделать кое-как, как попало что – робити, зробити абияк що;
• еле попа́ли на дорогу – наси́лу (ле́дві) потра́пили ми на доро́гу, наси́лу (ле́дві) натра́пили доро́гу, набрели́ (зійшли́) на доро́гу;
• зуб на зуб не попада́ет (у кого) – зуб з зу́бом не зведе́ (хто), зуб на зуб не налу́чить;
• как и откуда вы сюда попа́ли? – як і зві́дки ви сюди́ потра́пили (втра́пили)?;
• какой попало – аби́-який, бу́дь-який;
• как попало – як попало; як попадя; абияк; будь-як, як-небудь; жужмом, мішмом (лок. троском); на галай-балай;
• камень попа́л ему в голову – ка́мінь влу́чив його́ (йому́) в го́лову;
• кому попа́ло – кому́ по́падя, кому́-будь, аби́-кому;
• куда попало – куди (де) попало; куди (де) по́падя; абикуди; (реже) куди луча; (иногда) куди (де) трапиться;
• не попа́сть (бросая) – прокида́ти, проки́нути;
• попадать, попасть в [самую] точку – попадати, попасти у [саму] ціль;
• он попа́л мне навстречу – він мені́ зди́бався;
• попадать, попасть в тон кому (перен.) – потрапляти, потрапити (попадати, попасти) в тон кому; брати, узяти у лад; достро́їтися до то́ну;
• попадать, попасть в цель – улучати, улучити у ціль, уціляти, уцілити (поціляти, поцілити) в що;
• попадать, попасть на седьмое небо – попадати, попасти на сьоме небо;
• попадать, попасть (попадаться, попасться, подвертываться, подвернуться) под руку кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити, попадатися, попастися, нагодитися) під руку кому;
• попадё́т ему за это – бу́де йому́ за це;
• попа́л на медведя – натра́пив (набри́в) на ведме́дя и ведме́дя, налу́чи́в, потра́пив, впав на ведме́дя;
• попа́л не в бровь, а в глаз – у самі́сіньке о́ко вці́лив; вгада́в, як в о́ко вліпи́в;
• попа́л не попа́л – схиби́в — тра́фив, нао́сліп, на одча́й душі́;
• попа́л пальцем в небо – попа́в па́льцем у не́бо, попа́в як сліпи́й на сте́жку;
• попа́сть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку, в переплёт – уско́чити (попасти) в ли́хо (в біду́, в ха́лепу, у лабе́ти, в кло́піт, в тарапату), ушеле́патися (ушеле́пкатися) в біду́, доско́чити біди́, (образно) в тісну́ діру́ впа́сти, зайти́ у вели́ке галу́ззя;
• попа́сть в дьячки, в баре – попа́сти в дяки́, вско́чити в пани́;
• попа́сть в западню – попа́стися, впа́сти, вско́чити в па́стку (в западню́);
• попасть в неловкое положение – опини́тися на льоду́, на слизько́му, як у сли́вах, не зна́ти на яку́ ступи́ти;
• попа́сть в очередь – під че́ргу (в ряд) прийти́ся;
• попасть в плен, в неволю – попастися (упасти) в полон (у бран), у неволю;
• попасть впросак – у дурні пошитися, вклепатися, влі́зти в боло́то;
• попа́сть в ров, в яму – потра́пити, попа́сти, впа́сти в рівча́к, в я́му;
• попа́сть в самый круговорот чего – потра́пити, попа́стися в сами́й вир чого́;
• попасть в тяжелые обстоятельства, попасть в тяжёлое положение – потрапити в тяжке становище; потрапити у скруту; у скрутне (важке) становище;
• попасть в честь, в почёт – зажити (дожити, дожитися, доскочити) честі, шани (пошани, шаноби);
• попа́сть к кому в милость, в немилость – підійти́ під ла́ску кому́, в нела́ску у ко́го впа́сти;
• попа́сть кому-либо в руки, в чьи-либо руки – потра́пити (діста́тися) кому́ до рук, потра́пити в чиї́ ру́ки, потра́пити в ру́ки до ко́го, впа́сти кому́ в ру́ки;
• попа́сть на каторгу, в ссылку, в Сибирь – потра́пити на ка́торгу, на засла́ння, на Сибі́р, попа́стися на Сибі́р;
• попасть на нужный (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу – налучити (зійти) на добру путь; збігти (набрести) на свою стежку; набігти (ухопити) своєї тропи;
• попа́сть на счастливую мысль – потра́пити, натра́пити на щасли́ву ду́мку, спа́ла щасли́ва ду́мка;
• попасть на чей след – на чий слід спасти (натрапити); на чий слід (чийого сліду) набігти; чийого сліду вхопити; упасти на чию тропу;
• попа́сть под иго, под власть чью-либо – впа́сти (попа́стися) в ярмо́ чиє́, у кормигу чию; підпа́сти під ко́го;
• попа́сть под суд – опини́тися під судо́м, ста́ти перед суд;
• попасть прямо в сердце кому – улучити (уцілити) в саме серце (саме в серце) кого, кому;
• пуля попа́ла в кость – ку́ля потра́пила на кі́стку, влу́чила (тра́фила) в кі́стку;
• с кем попа́ло – з ким по́падя, з ким припа́ло, з ким тра́питься, аби́-з-ким, з ким не зарви́;
• соринка попа́ла в глаз – пороши́нка (сміти́нка) вско́чила (попала) в о́ко, остючо́к уско́чив (попав) в о́ко;
• стрелял, но не попа́л –стріля́в, але не влу́чив (не поці́лив, не вці́лив, не встре́лив, не втяв);
• что попало – будь-що, абищо, що попало, що завгодно.
[Попоїв щопопало, аби кишка не бурчала (Пр.). Лу́чив воро́ну, а влу́чив коро́ву (Пр.). Ці́лу ніч шля́вся, та так, де припа́ло, там і валя́ється (Г.Квітка). А зме́рзла-ж то так, що зуб з зу́бом не зведе́, так і тру́ситься (Г.Квітка). Блука́ючи по Украї́ні, приби́всь яко́сь я в Чигири́н (Т.Шевченко). В таке́ вбра́лася, що ле́две за рік ви́рнула (Г.Барвінок). Є до́ля у вся́кого, та не набіжи́ть чолові́к тропи́ (Г.Барвінок). Так мене́ сим і вці́лила в се́рце (Г.Барвінок). Ці́лий вік ма́ти на меті́ обере́жність і так вклепа́тися (М.Коцюбинський). О лі́пше бу́ти стя́тому впень, ніж впа́стись в пога́ну нево́лю (Ю.Федькович). А селя́нів кі́лька ти́сяч під Москву́ підпа́ло (С.Руданський). От як страше́нно приплати́лись на́ші вельмо́жні пре́дки за те, що не вхопи́ли своє́ї націона́льної тропи́ (П.Куліш). Та у дяки́ я́к-би то вам попа́сти (М.Вовчок). Одного́ ра́зу впа́ла мені́ у ру́ки кни́жка стара́ (М.Вовчок). Доро́ги хоть не знайшо́в, та де́які стежи́ночки натра́пив (М.Вовчок). Не в такі́ я тепе́р пани́ вско́чив (І.Франко). Сяк так наї́стися, аби́-чим укри́тися, де по́падя, в пече́рі або́ в курені́ яко́му, него́ду переси́діти (С.Єфремов). В те трафля́, в що не мі́рить (І.Франко). З ким не зарви́, все знако́мі, все дру́жить (А.Свидницький). Налучи́ла царі́вна на ске́лю, проломи́ла корабе́ль (Сл.Гр.). Зби́лась з пантели́ку ді́вчина та й не налу́чить на до́бру путь (П.Мирний). А щоб ти на до́брий путь не зійшо́в! (Номис). Да́йте мені́ набрести́ на сте́жку (Номис). Утіка́в перед во́вком, а впав на ведме́дя (Номис). Ніж не потра́пив куди́ тре́ба і вгороди́вся мені́ про́сто в ру́ку (Б.Грінченко). Вско́чила на́ша грома́да в ха́лепу (О.Кониський). Ну, та й вшеле́палась я оце́ в біду́ по самі́ ву́ха (І.Нечуй-Левицький). — Ото я й привів її сюди. Хай перепочине трохи, перш ніж втягнеться в оті міські тарапати (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Задуми попадають в голову зсередини (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Стряпчий, ист. – (рус.) стряпчий.
[Кожен член посольства мав свій почет: Бутурлін сім стольників, одного стряпчого, трьох дворян; Алфер’єв — стольника, стряпчого і чотирьох дворян; Лопухін — стольника (О.Апанович). За стряпчого, як завсігди годиться, Була приставлена Лисиця… (Л.Глібов)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОЧЁТ ще честь, пошано́вання, пошані́вок.
ОКА́ЗЫВАТЬ фраз. приділя́ти [оказывать внима́ние приділя́ти ува́гу], (послуги) ще надава́ти, уділя́ти;
оказывать влия́ние ще ма́ти вплив;
оказывать давле́ние ти́снути;
оказывать медве́жью услу́гу роби́ти ведме́жу по́слугу;
оказывать подде́ржку кому ще підпира́ти /спомага́ти/ кого, підставля́ти плече́;
оказывать по́мощь ще става́ти до по́мочі, простяга́ти /подава́ти/ ру́ку по́мочі;
оказывать по́чести /оказывать честь/ кому = воздавать почесть;
оказывать противоде́йствие протиді́яти, чини́ти перешко́ди;
оказывать расположе́ние виявля́ти прихи́льність;
оказывать реша́ющее влия́ние фраз. роби́ти пого́ду;
оказывать снисхожде́ние = снисходить виявля́ти до́брість, ма́ти се́рце, ма́ти Бо́га в се́рці /в животі́/;
оказывать соде́йствие кому сприя́ти, підпира́ти кого;
оказывать сопротивле́ние (отча́янное сопротивле́ние) ста́вити (шале́ний) о́пір, (пруча́тися рука́ми й нога́ми);
оказывать услу́гу прислуго́вуватися;
оказывать хоро́ший приём виявля́ти щи́ру гости́нність;
оказывающий що /мн. хто/ ро́бить тощо, ста́вши уділя́ти, зда́тний /ра́ди́й/ зроби́ти;
оказывающий благотво́рное де́йствие /оказывающий благотво́рное влия́ние/ живода́йний, спасе́нний, цілю́щий;
оказывающий что фраз. уділя́ч чого [оказывающий по́мощь уділя́ч допомо́ги];
оказывающий влия́ние впливо́вий, зда́тний впли́нути;
оказывающий внима́ние кому ува́жний до кого;
оказывающий давле́ние наста́влений ти́снути;
оказывающий какое де́йствие зда́тний поді́яти як;
оказывающий дове́рие схи́льний довіря́ти, стил. перероб. довіря́ючи;
оказывающий короле́вский приём зви́клий прийма́ти по-ца́рськи;
оказывающий любе́зность ра́ди́й зроби́ти ла́ску;
оказывающий медве́жью услу́гу стил. перероб. ощасли́вивши ведме́жою по́слугою;
оказывающий ми́лость кому ми́лостивець чий;
оказывающий мора́льное возде́йствие покли́каний мора́льно впли́нути;
оказывающий подде́ржку кому ра́ди́й підтри́мати кого;
оказывающий покрови́тельство = покровительствующий;
оказывающий по́мощь помага́ч, ра́ди́й помогти́, ста́вши помага́ти;
оказывающий по́чести покли́каний скла́сти ша́ну;
оказывающий почёт = уважающий;
оказывающий предпочте́ние зго́дний відда́ти перева́гу;
оказывающий расположе́ние кому прихи́льний до кого;
оказывающий соде́йствие = соде́йствующий;
оказывающий сопротивле́ние зда́тний чини́ти опір, стил. перероб. поста́вивши о́пір;
оказывающий услу́гу ра́ди́й прислужи́тися;
оказывающий хоро́шее де́йствие (лік) помічни́й;
оказывающий хоро́ший приём відо́мий своє́ю гости́нністю;
оказывающий честь кому за́вжди з поша́ною до;
не оказывающий сопротивле́ния безо́пірний;
оказываемый ро́блений, чи́нений, вия́влюваний, відда́ваний, пода́ваний, нада́ваний, пока́зуваний, приді́люваний, уді́люваний;
ЭСКО́РТ су́провід, галиц. банде́рія; (почётный) эскорт укр. по́чет /з род. відм. по́чту/.
ЭСКОРТИ́РОВАТЬ ще супрово́джувати (по́чтом);
эскортирующий що /мн. хто/ ескорту́є тощо, покли́каний супрово́дити, еско́рт, су́провід, корте́ж, по́чет, банде́рія, прикм. еско́ртний, ескортува́льний, супрово́джувальний;
эскортирующийся/эскортируемый ескорто́ваний, супрово́джуваний (по́чтом).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Почет – че́сть (род. че́сти), шано́ба, -би, пова́га, -ги.
Свита –
1) (одежда) сви́та, -ти;
2) по́чет, -чту.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Почет
• Быть в почёте, пользоваться почётом – бути у пошані (у шанобі, у шані).
• Почёт и уважение! (разг.) – моє поважання (шанування)!
Оказывать
• Оказывать, оказать влияние на кого, что – робити, зробити (справляти, справити) вплив на кого, на що; впливати, вплинути на кого, на що.
• Оказывать, оказать внимание кому – виявляти, виявити увагу до кого (кому); ставитися, поставитися з увагою (уважливо, уважно) до кого; (від)давати, (від)дати увагу кому.
• Оказывать, оказать давление на кого – робити, зробити тиск на кого; натискати (тиснути), натиснути на кого.
• Оказывать, оказать действие на кого, на что – діяти, подіяти на кого, на що; [свою] силу мати над ким, над чим.
• Оказывать, оказать доверие кому – виявляти, виявити довір’я (довіру) кому; давати, дати віру кому; (іноді) довірятися, довіритися кому.
• Оказывать, оказать любезность кому – робити, зробити (чинити, учинити) ласку кому.
• Оказывать, оказать поддержку кому – підтримувати, підтримати кого; допомагати, допомогти кому.
• Оказывать, оказать помощь кому – (по)давати, (по)дати допомогу кому; ставити, стати у (до) помочі кому; (до)помагати, [допомогти кому; (образн. розм.) підкладати, підкласти руки кому (під кого). [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати. Барвінок.]
• Оказывать, оказать почести кому – Див. почести.
• Оказывать, оказать почёт кому – віддавати, віддати шану (пошану, повагу) кому; виявляти, виявити пошану (повагу) до кого.
• Оказывать, оказать предпочтение кому в чём, перед кем, чему перед чем – (від)давати, [віддати перевагу (перед) кому в чому, над ким, чому над чим.
• Оказывать, оказать снисхождение кому – давати, дати поблажку (пільгу, полегкість) кому.
• Оказывать, оказать содействие кому – сприяти, посприяти (допомагати, допомогти) кому.
• Оказывать, оказать сопротивление кому, чему – чинити, учинити опір кому, чому; опір (опором) ставати, стати проти кого, проти чого; опиратися, опертися проти чого. [Ви проти нас обидва опір стали. П. Куліш.]
• Оказывать, оказать услугу кому – робити, зробити послугу кому; (тільки докон.) прислужуватися кому; (іноді) у пригоді ставати, стати кому.
• Оказывать, оказать честь кому – віддавати, віддати шану (честь) кому; робити, зробити (чинити, учинити) честь кому.
• Они оказали великие услуги своему отечеству – вони дуже (велико) прислужилися своїй батьківщині (своєму рідному краєві); вони зробили великі послуги своїй батьківщині; вони у великій пригоді стали своїй батьківщині (своєму рідному краєві).
• Тепло и холод оказывают различные воздействия на предметы – тепло і холод різно (по-різному) діють на речі.
Попадать
• Вожжа (шлея) под хвост попала кому – [Який] ґедзь укусив кого; ґедзь напав на кого.
• Где попало – абиде; де попало (де припало); будь-де.
• Зуб на зуб не попадает у кого (разг.) – Див. зуб.
• Как попало – абияк; будь-як; як попало; як-небудь.
• Попадать, попасть в беду – Див. беда.
• Попадать, попасть в западню – Див. западня.
• Попадать, попасть в [самую] точку – попадати, попасти у [саму] ціль (точку).
• Попадать, попасть в тон кому (перен.) – потрапляти, потрапити (попадати, попасти) в тон кому; брати, узяти у лад.
• Попадать, попасть в цель – улучати, улучити у ціль; уціляти, уцілити (поціляти, поцілити) в що.
• Попадать, попасть на седьмое небо – попадати, попасти на сьоме небо.
• Попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому – Див. рука.
• Попасть в когти кому – Див. коготь.
• Попасть в лапы кого – Див. лапа.
• Попасть в переплёт (в переделку) – ускочити (попасти) в халепу (в клопіт, в біду, в тарапату).
• Попасть в плен, в неволю – попастися (упасти) в полон (у бран), у неволю.
• Попасть впросак (разг.) – Див. впросак.
• Попасть в честь, в почёт – зажити (дожити(ся), доскочити) честі, шани (пошани, шаноби).
• Попасть на зубок кому (разг.) – Див. зубок.
• Попасть на нужный (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу – налучити (зійти) на добру путь; збігти (набрести) на свою стежку; набігти (ухопити) своєї тропи.
• Попасть на чей след – на чий слід спасти (натрапити); на чий слід (чийого сліду) набігти; чийого сліду вхопити; упасти на чию тропу.
• Попасть пальцем в небо – Див. палец.
• Попасть под иго, под власть чью – впасти (попастися) в ярмо (у кормигу) чию; підпасти під кого.
• Попасть под руку кому – (те саме, що) Попадать, попасть (попадаться, попасться, подвёртываться, подвернуться) под руку кому. Див. рука.
• Попасть прямо в сердце кому – улучити (уцілити) в саме серце (саме в серце) кого, кому. [Так мене цим і вцілила в серце. Барвінок.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вели́ччя –
1) величие;
2) величание, почет, честь.
Го́нор, -ру –
1) честь, почет.
• Задля го́нору – чести ради.
2) тщеславие.
Поче́стка –
1) приношение, дар;
2) честь, слава, почет.
• Піти́ у поче́стку – стать в почете.
По́чет, -чту – свита.
Почо́т, -чо́ту – свита.
Шано́ба, -би – честь, почет, уважение, почтение.
• Була йо́му шано́ба – досталось ему.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Конвой – конво́й (-во́ю); к. почетный – по́чет (-чету).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

по́чет, по́чту, -чтові; по́чти, -тів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вели́ччя, -чя, с.
1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. К. Псал. 14. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. XII. 131.
2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. МУЕ. ІІІ. 152. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі. МУЕ. ІІІ. 152.
Ночлі́г, -гу, м.
1) = І. Ночівля.
2) мн. Ночная пастьба скота пастухами. Підемо на ночліги.
3) мн. Въ черниговскомъ свадебномъ ритуалѣ обрядъ жаренья сала: послѣ удостовѣренія въ невинности новобрачной и отправки извѣщенія объ этомъ къ матери послѣдней, свекоръ оставшимся на свадьбѣ женатымъ мужчинамъ даетъ по куску сала, по щепкѣ для вертела и снопъ соломы со словами: «їдьте, добрі люде, на ночліги; хто вернеться з добром, тому почот буде». Гости уходять въ пустое мѣсто и жарятъ на огнѣ сало, стараясь свое сохранить, а чужое съѣсть, а затѣмъ снова возвращаются къ свекру для продолженія пирушки. МУЕ. III. 157.
По́чет, -чту, м. Свита. За ним шляхетний почет виступає. К. МБ. II. 120.
Шано́ба, -би, ж.
1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. Рудч. Ск. II. 204. На що та й шаноба, як добрее слово. Ном. № 12865.
2) Була йому шаноба! Досталось ему. Ном.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Экскорт — екско́рт, -ту; почо́т, -ту.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Почётъ = шано́ба, честь, пова́га, поче́стка. — Спасибі вам, панове-молодцї, преславні Запорозцї, за честь, за славу, за повагу, що ви мінї учинили. К. Ш. — Хороброму у нас хвала і слава, розумному шаноба і повага. К. Ш. — Не дивили ся чи родич, чи чужий приходить, всяке тут було шанобу по собі находить. Мак. Д. ще під сл. По́честь.
Сви́та = 1. сви́та, з сїрого сукна — сїрмя́га, довга — сїря́к, коротка — ката́нка (Лев.). 2. по́чет (С. Ж. Жел.), почо́т (С. Жел.), дружи́на (С. Пар.), поїзжа́не. — Входить князь Вишневецький з своїм по́чтом. К. Б. — Богдан при всїх клейнодах, за ним татари, гайдуки і почт. Ст. Б. X. — Люди можниї звикли приїзжати з великими по́чти слуг і приятелїв. Ст. Л. — Всякого народу, якого треба на весїлля, і у почот і до порядку. Кв. — І вони пурхали скрізь за мною, немов поїзжане за царем. Кн.

Запропонуйте свій переклад